Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Іва н Іва нович Ши шкін рос Иван Иванович Шишкин 13 25 січня 1832 18320125 Єлабуга Вятська губернія Російська імперія 8

Шишкін Іван Іванович

Шишкін Іван Іванович

Іва́н Іва́нович Ши́шкін (рос. Иван Иванович Шишкин; 13 (25) січня 1832(18320125), Єлабуга, Вятська губернія, Російська імперія— 8 (20) березня 1898, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський художник-пейзажист, живописець, рисувальник і гравер-аквафортист. Академік (1865), професор (1873), керівник пейзажної майстерні (1894–1895) Імператорської Академії мистецтв. Один із засновників Товариства пересувних художніх виставок.

Іван Іванович Шишкін
Иван Иванович Шишкин
image
Народження 13 (25) січня 1832(1832-01-25)
Єлабуга, Вятська губернія, Російська імперія
Смерть 8 (20) березня 1898(1898-03-20) (66 років)
  Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання d
Національність росіянин
Країна image Російська імперія
Жанр пейзаж
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1856), Петербурзька академія мистецтв (1860) і d (1849)
Діяльність художник, художник-гравер, унаочнювач, графік
Напрямок реалізм, історизм
Вчитель d і d
Відомі учні d і d
Працівник Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв
Член Передвижники
Твори Ранок у сосновому лісі
Роботи в колекції Фінська національна галерея, Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан, d, d, d, Башкирський державний художній музей імені М. В. Нестерова, Нижньотагільський музей образотворчих мистецтв, d, d, d, d, Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького, Калузький музей образотворчих мистецтв, Донецький обласний художній музей, d, Театральний музей імені Бахрушина, d, Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка, Третьяковська галерея, Національний музей «Київська картинна галерея», Російський музей, Національний художній музей Білорусі, d, Національний музей у Варшаві, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв, d, Музей образотворчих мистецтв, Львівська національна галерея мистецтв імені Б. Г. Возницького, Азербайджанський державний музей мистецтв імені Рустама Мустафаєва, d, Краснодарський крайовий художній музей імені Ф. Я. Коваленка, Таганрозький художній музей, Астраханська картинна галерея імені П. М. Догадіна, Пермська державна художня галерея, d, d, d, Національна галерея Вірменії, Іркутський обласний художній музей, d, Державний художній музей Алтайського краю, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Самарський обласний художній музей, Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдова, d, Q19916798? і d
Нагороди
image
image

Q106752500? (1857)

d (1858)

Q106753082? (1859)

image Шишкін Іван Іванович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шишкін.
image
Портрет І. І. Шишкіна роботи Івана Крамського

Біографія

Народився 13 січня 1832 року в місті Єлабуга Вятської губернії Російської імперії. Походив з давньої вятської родини Шишкіних, був сином купця Івана Васильовича Шишкіна (1792–1872).

У дванадцять років став учнем першої казанської гімназії, але, дійшовши в ній до 5-го класу, залишив її та вступив до Московського училища живопису, скульптури і зодчества (1852–1856). Закінчивши курс цього закладу, з 1857 продовжував свою освіту в Петербурзькій Академії мистецтв (1856–1865), де числився учнем професора С. М. Воробйова. Не задовольняючись заняттями в стінах академії, старанно малював і писав етюди з натури в околицях Санкт-Петербурга і на острові Валаамі, завдяки чому набував все більшого і більшого знайомство з її формами і вміння точно передавати її олівцем і пензлем. Уже в перший рік перебування в академії йому були присуджені дві малі срібні медалі за класний малюнок і за вид в околицях Санкт-Петербурга. У 1858 році він отримав велику срібну медаль за вид на Валаамі, в 1859 році — малу золоту медаль за пейзаж з околиць Санкт-Петербурга і, нарешті, в 1860 році — велику золоту медаль за два види місцевості , на Валаамі.

Отримавши, разом з цією останньою нагородою, право на поїздку за кордон як пенсіонер академії, він відправився в 1861 році в Мюнхен, відвідував там майстерні відомих художників, між іншим, майстерні Бенно і Франца Адамів, які користувалися великою популярністю як видатні анімалісти, а потім, в 1863 році, перебрався до Цюриху, де, під керівництвом професора Коллера, який вважався тоді одним з найкращих зображувачів тварин, змальовував і писав останніх з натури. У Цюриху спробував вперше гравірувати «царською водою» («царською водкою»). Звідси він зробив екскурсію до Женеви з метою ознайомитися з роботами Діде і Калама, а потім переїхав в Дюссельдорф і написав там на замовлення Н. Бикова «Вид на околицях Дюссельдорфа» — картину, яка, будучи надіслана в Санкт-Петербург, доставила художнику звання академіка. За кордоном, крім живопису, він багато займався малюнками пером; твори його в цьому роді приводили в здивування іноземців, і деякі були поміщені в Дюссельдорфському музеї поруч з малюнками першокласних європейських майстрів.

Занудьгувавши за батьківщиною, в 1866 році повернувся в Санкт-Петербург до закінчення терміну свого пенсіонерства. З того часу він нерідко робив подорожі з художньої метою по Росії, майже щороку виставляв свої твори спочатку в академії. Після того як заснувалося Товариство пересувних виставок, на цих виставках виробляв малюнки пером. З 1870 року, приєднався до гуртка аквафортистів, почав знову займатися гравіруванням «царською водою», яке вже не покидав до кінця свого життя, присвячуючи йому майже стільки ж часу, скільки і живопису. Всі ці роботи з кожним роком збільшували його репутацію як одного з найкращих російських живописців пейзажу і незрівнянного, у своєму роді, аквафортиста. Художник володів садибою в селі Вира (нині — Гатчинський район Ленінградської області).

У 1873 році академія звела його в звання професора за придбану нею майстерну картину «Лісова глушина». Після вступу в дію нового статуту академії, в 1892 році був запрошений керувати її навчальною пейзажною майстернею, але, за різними обставинами, виконував цю посаду недовго. Він помер раптово в Петербурзі 8 (20) березня 1898, працюючи над новою картиною «Водяний млин», на очах своєї учениці Варвари Астаф'євої. Він стояв перед картиною, яку писав, підняв руку із пензлем і впав.

Творчість

image
Портрет І. І. Шишкіна роботи І. М. Крамського (1880, Російський музей)

Серед російських пейзажистів Шишкіну, безперечно, належить місце найсильнішого художника. У всіх своїх творах він є дивовижним знавцем рослинних форм, що відтворює їх з тонким розумінням як загального характеру, так і дрібних відмінностей будь-якої породи дерев, кущів і трав. Брався він за зображення соснового або ялинового лісу, окремі сосни та ялини, точно так само, як і їх сукупність, отримували у нього свою справжню фізіономію, без жодних прикрас чи применшення, — той вид і з тими подробицями, які цілком пояснюються і обумовлюються ґрунтом і кліматом, де художник змушував їх рости. Зображував він дуби або берези, вони брали у нього донезмоги правдиві форми в листі, гілках, стовбурах, корінні і в усіх подробицях. Сама місцевість під деревами — каміння, пісок чи глина, нерівності ґрунту, порослі папороттю та іншими лісовими травами, сухе листя, хмиз, сушняк та інше — отримували в картинах і малюнках Шишкіна вид досконалої дійсності.

Але ця реалістичність нерідко шкодила його пейзажам: у багатьох з них вона затуляла собою загальний настрій, повідомляла їм характер не картин, задуманих не з метою порушувати у глядача те чи інше почуття, а випадкових, хоч і чудових етюдів. Потрібно також зауважити, що з Шишкіним повторилося те, що буває майже з кожним особливо сильним малювальником: наука форм далася йому на шкоду для колориту, який, не будучи у нього слабким і негармонійним, все-таки не стоїть на одному рівні з майстерним малюнком. Тому талант Шишкіна іноді набагато яскравіше висловлюється в одноколірних малюнках і офортах, ніж у таких роботах, в яких він користувався багатьма фарбами. Картини та малюнки його настільки численні, що посилання навіть на найважливіші з них зайняло б занадто багато місця; особливо багато розійшлося їх між любителями мистецтва після влаштованої в 1891 році ретроспективної виставки робіт художника за сорок років його діяльності та розпродажі після його смерті того, що залишилося в його майстерні. Достатньо згадати про шишкінські твори, що знаходяться в публічних колекціях. Найбагатшою є московська Третьяковська галерея. У ній є картини: «Рубка лісу», «Полудень в околиці Москви», «Сосновий ліс», «Горілий ліс», «Жито», «Дебрі», «Пасіка», «Смерековий ліс» і «Ранок у сосновому лісі» і, крім того, сімнадцять майстерських малюнків. Російський музей володіє картинами: «Корабельний гай», «Галявинка з соснами», «Лісова глушина» і «Галявина», п'ятьма етюдами і двома малюнками. У Московський публічний музей надійшли, за заповітом К. Солдатенкова, картина «Вид у околицях Москви» і один малюнок.

Всіх виконаних Шишкіним офортів Д. Ровинський налічував до сотні, він вказував, понад те, на 68 оригінальних літографій і на 15 цинкогарфічних дослідів цього майстра. А. Бегров, в 1884—1885 роках, видав у двох серіях збірку 24 фототипічних знімків з малюнків вугіллям, виконаних для нього Шишкіним. У 1886 році сам художник випустив у світ альбом своїх вибраних гравюр в числі 25. Згодом відбитки з дощок, що служили для цього альбому, підправлені і дещо перероблені, були видані, з додачею кількох інших офортів, у вигляді нового альбому Марксом.

У 1880-і роки Шишкін створює багато картин, в сюжетах яких він як і раніше звертається переважно до життя російського лісу, російських лук і полів, втім, зачіпаючи й такі мотиви, як морське узбережжя . Основні риси його мистецтва зберігаються і тепер, але художник зовсім не залишається нерухомо на творчих позиціях, вироблених до кінця сімдесятих років. Такі полотна, як «Струмок у лісі (На косогорі)» (1880), «Заповідник. Сосновий бір» (1881), «Сосновий ліс» (1885), «В сосновому лісі» (1887) та інші характером близькі роботам попереднього десятиліття. Проте трактовані вони з більшою мистецькою свободою. У найкращих пейзажах Шишкіна цього часу висвітлюються загальні для російського образотворчого мистецтва тенденції, проте переломлені їм на свій лад. Художник із захопленням працює над широкими за розмахом, епічними за своїм ладом картинами, оспівує простори рідної землі. Тепер все відчутніше його прагнення передачі стану природи, експресії образів, чистоти палітри. У багатьох творах, простежуючи колірні і світлові градації, він використовує принципи .

Серед усіх творів художника найпопулярніша картина «Ранок у сосновому лісі». Її сюжет, можливо, був підказаний Шишкіну К. А. Савицьким. Є інша версія, що поштовхом до появи цього полотна послужив пейзаж «Туман в сосновому лісі» (1888), написаний, ймовірно, як і «Бурелом», під враженням від поїздки у вологодські ліси. «Туман в сосновому лісі», що мав успіх на пересувній виставці в Москві (нині у приватній колекції) міг викликати у Шишкіна і Савицького бажання написати полотно, що повторює мотив прославленої картини, але з включенням жанрової сцени.

Родина

  • Перша дружина Євгенія Олександрівна Шишкіна (Васильєва) сестра Федора Олександровича Васильєва (померла в 1874). У цьому шлюбі у Шишкіна було троє дітей: сини Володимир (1871–1873) і Костянтин (1873–1875), дочка Лідія (1869).
  • Друга дружина Ольга Антонівна Лагода-Шишкіна (1850–1881) — художниця-пейзажистка, учениця Шишкіна в Академії. БАРАДА

Галерея

Україна

РФ

Див. також

Примітки

  1. Шишкин, Иван Иванович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXIXа. — С. 607–608.
    d:Track:Q24507694d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q656d:Track:Q23892990
  2. Шишкин, Иван Иванович // Энциклопедический словарь Гранат — 7 — Александр Наумович Гранат, 1910.
    d:Track:Q4147766d:Track:Q4532138d:Track:Q87086686
  3. Астаф'єва Варвара Л. Спогади. Рукопис. // Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України. Фонд 307. Опис 1. Справа 19. (рос.)
  4. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Бібліографія

  • Ф. Булгаков, «Альбом русской живописи. Картины и рисунки И. И. Ш.» (СПб., 1892);
  • А. Пальчиков, «Перечень печатных листов И. И. Ш.» (СПб., 1885)
  • Д. Ровинский, «Подробный словарь русских граверов XVI—XIX вв.» (т. II, СПб., 1885).

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шишкін Іван Іванович

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Iva n Iva novich Shi shkin ros Ivan Ivanovich Shishkin 13 25 sichnya 1832 18320125 Yelabuga Vyatska guberniya Rosijska imperiya 8 20 bereznya 1898 Sankt Peterburg Rosijska imperiya rosijskij hudozhnik pejzazhist zhivopisec risuvalnik i graver akvafortist Akademik 1865 profesor 1873 kerivnik pejzazhnoyi majsterni 1894 1895 Imperatorskoyi Akademiyi mistectv Odin iz zasnovnikiv Tovaristva peresuvnih hudozhnih vistavok Ivan Ivanovich ShishkinIvan Ivanovich ShishkinNarodzhennya 13 25 sichnya 1832 1832 01 25 Yelabuga Vyatska guberniya Rosijska imperiyaSmert 8 20 bereznya 1898 1898 03 20 66 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya dNacionalnist rosiyaninKrayina Rosijska imperiyaZhanr pejzazhNavchannya Moskovske uchilishe zhivopisu skulpturi ta zodchestva 1856 Peterburzka akademiya mistectv 1860 i d 1849 Diyalnist hudozhnik hudozhnik graver unaochnyuvach grafikNapryamok realizm istorizmVchitel d i dVidomi uchni d i dPracivnik Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectvChlen PeredvizhnikiTvori Ranok u sosnovomu lisiRoboti v kolekciyi Finska nacionalna galereya Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Respubliki Tatarstan d d d Bashkirskij derzhavnij hudozhnij muzej imeni M V Nesterova Nizhnotagilskij muzej obrazotvorchih mistectv d d d d Sevastopolskij hudozhnij muzej imeni Mihajla Kroshickogo Kaluzkij muzej obrazotvorchih mistectv Doneckij oblasnij hudozhnij muzej d Teatralnij muzej imeni Bahrushina d Hersonskij hudozhnij muzej imeni Oleksiya Shovkunenka Tretyakovska galereya Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya Rosijskij muzej Nacionalnij hudozhnij muzej Bilorusi d Nacionalnij muzej u Varshavi Yekaterinburzkij muzej obrazotvorchih mistectv d Muzej obrazotvorchih mistectv Lvivska nacionalna galereya mistectv imeni B G Voznickogo Azerbajdzhanskij derzhavnij muzej mistectv imeni Rustama Mustafayeva d Krasnodarskij krajovij hudozhnij muzej imeni F Ya Kovalenka Taganrozkij hudozhnij muzej Astrahanska kartinna galereya imeni P M Dogadina Permska derzhavna hudozhnya galereya d d d Nacionalna galereya Virmeniyi Irkutskij oblasnij hudozhnij muzej d Derzhavnij hudozhnij muzej Altajskogo krayu Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina Samarskij oblasnij hudozhnij muzej Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva Respubliki Moldova d Q19916798 i dNagorodi Q106752500 1857 d 1858 Q106753082 1859 Shishkin Ivan Ivanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shishkin Portret I I Shishkina roboti Ivana KramskogoBiografiyaNarodivsya 13 sichnya 1832 roku v misti Yelabuga Vyatskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Pohodiv z davnoyi vyatskoyi rodini Shishkinih buv sinom kupcya Ivana Vasilovicha Shishkina 1792 1872 U dvanadcyat rokiv stav uchnem pershoyi kazanskoyi gimnaziyi ale dijshovshi v nij do 5 go klasu zalishiv yiyi ta vstupiv do Moskovskogo uchilisha zhivopisu skulpturi i zodchestva 1852 1856 Zakinchivshi kurs cogo zakladu z 1857 prodovzhuvav svoyu osvitu v Peterburzkij Akademiyi mistectv 1856 1865 de chislivsya uchnem profesora S M Vorobjova Ne zadovolnyayuchis zanyattyami v stinah akademiyi staranno malyuvav i pisav etyudi z naturi v okolicyah Sankt Peterburga i na ostrovi Valaami zavdyaki chomu nabuvav vse bilshogo i bilshogo znajomstvo z yiyi formami i vminnya tochno peredavati yiyi olivcem i penzlem Uzhe v pershij rik perebuvannya v akademiyi jomu buli prisudzheni dvi mali sribni medali za klasnij malyunok i za vid v okolicyah Sankt Peterburga U 1858 roci vin otrimav veliku sribnu medal za vid na Valaami v 1859 roci malu zolotu medal za pejzazh z okolic Sankt Peterburga i nareshti v 1860 roci veliku zolotu medal za dva vidi miscevosti na Valaami Otrimavshi razom z ciyeyu ostannoyu nagorodoyu pravo na poyizdku za kordon yak pensioner akademiyi vin vidpravivsya v 1861 roci v Myunhen vidviduvav tam majsterni vidomih hudozhnikiv mizh inshim majsterni Benno i Franca Adamiv yaki koristuvalisya velikoyu populyarnistyu yak vidatni animalisti a potim v 1863 roci perebravsya do Cyurihu de pid kerivnictvom profesora Kollera yakij vvazhavsya todi odnim z najkrashih zobrazhuvachiv tvarin zmalovuvav i pisav ostannih z naturi U Cyurihu sprobuvav vpershe graviruvati carskoyu vodoyu carskoyu vodkoyu Zvidsi vin zrobiv ekskursiyu do Zhenevi z metoyu oznajomitisya z robotami Dide i Kalama a potim pereyihav v Dyusseldorf i napisav tam na zamovlennya N Bikova Vid na okolicyah Dyusseldorfa kartinu yaka buduchi nadislana v Sankt Peterburg dostavila hudozhniku zvannya akademika Za kordonom krim zhivopisu vin bagato zajmavsya malyunkami perom tvori jogo v comu rodi privodili v zdivuvannya inozemciv i deyaki buli pomisheni v Dyusseldorfskomu muzeyi poruch z malyunkami pershoklasnih yevropejskih majstriv Zanudguvavshi za batkivshinoyu v 1866 roci povernuvsya v Sankt Peterburg do zakinchennya terminu svogo pensionerstva Z togo chasu vin neridko robiv podorozhi z hudozhnoyi metoyu po Rosiyi majzhe shoroku vistavlyav svoyi tvori spochatku v akademiyi Pislya togo yak zasnuvalosya Tovaristvo peresuvnih vistavok na cih vistavkah viroblyav malyunki perom Z 1870 roku priyednavsya do gurtka akvafortistiv pochav znovu zajmatisya graviruvannyam carskoyu vodoyu yake vzhe ne pokidav do kincya svogo zhittya prisvyachuyuchi jomu majzhe stilki zh chasu skilki i zhivopisu Vsi ci roboti z kozhnim rokom zbilshuvali jogo reputaciyu yak odnogo z najkrashih rosijskih zhivopisciv pejzazhu i nezrivnyannogo u svoyemu rodi akvafortista Hudozhnik volodiv sadiboyu v seli Vira nini Gatchinskij rajon Leningradskoyi oblasti U 1873 roci akademiya zvela jogo v zvannya profesora za pridbanu neyu majsternu kartinu Lisova glushina Pislya vstupu v diyu novogo statutu akademiyi v 1892 roci buv zaproshenij keruvati yiyi navchalnoyu pejzazhnoyu majsterneyu ale za riznimi obstavinami vikonuvav cyu posadu nedovgo Vin pomer raptovo v Peterburzi 8 20 bereznya 1898 pracyuyuchi nad novoyu kartinoyu Vodyanij mlin na ochah svoyeyi uchenici Varvari Astaf yevoyi Vin stoyav pered kartinoyu yaku pisav pidnyav ruku iz penzlem i vpav TvorchistPortret I I Shishkina roboti I M Kramskogo 1880 Rosijskij muzej Sered rosijskih pejzazhistiv Shishkinu bezperechno nalezhit misce najsilnishogo hudozhnika U vsih svoyih tvorah vin ye divovizhnim znavcem roslinnih form sho vidtvoryuye yih z tonkim rozuminnyam yak zagalnogo harakteru tak i dribnih vidminnostej bud yakoyi porodi derev kushiv i trav Bravsya vin za zobrazhennya sosnovogo abo yalinovogo lisu okremi sosni ta yalini tochno tak samo yak i yih sukupnist otrimuvali u nogo svoyu spravzhnyu fizionomiyu bez zhodnih prikras chi primenshennya toj vid i z timi podrobicyami yaki cilkom poyasnyuyutsya i obumovlyuyutsya gruntom i klimatom de hudozhnik zmushuvav yih rosti Zobrazhuvav vin dubi abo berezi voni brali u nogo donezmogi pravdivi formi v listi gilkah stovburah korinni i v usih podrobicyah Sama miscevist pid derevami kaminnya pisok chi glina nerivnosti gruntu porosli paporottyu ta inshimi lisovimi travami suhe listya hmiz sushnyak ta inshe otrimuvali v kartinah i malyunkah Shishkina vid doskonaloyi dijsnosti Ale cya realistichnist neridko shkodila jogo pejzazham u bagatoh z nih vona zatulyala soboyu zagalnij nastrij povidomlyala yim harakter ne kartin zadumanih ne z metoyu porushuvati u glyadacha te chi inshe pochuttya a vipadkovih hoch i chudovih etyudiv Potribno takozh zauvazhiti sho z Shishkinim povtorilosya te sho buvaye majzhe z kozhnim osoblivo silnim malyuvalnikom nauka form dalasya jomu na shkodu dlya koloritu yakij ne buduchi u nogo slabkim i negarmonijnim vse taki ne stoyit na odnomu rivni z majsternim malyunkom Tomu talant Shishkina inodi nabagato yaskravishe vislovlyuyetsya v odnokolirnih malyunkah i ofortah nizh u takih robotah v yakih vin koristuvavsya bagatma farbami Kartini ta malyunki jogo nastilki chislenni sho posilannya navit na najvazhlivishi z nih zajnyalo b zanadto bagato miscya osoblivo bagato rozijshlosya yih mizh lyubitelyami mistectva pislya vlashtovanoyi v 1891 roci retrospektivnoyi vistavki robit hudozhnika za sorok rokiv jogo diyalnosti ta rozprodazhi pislya jogo smerti togo sho zalishilosya v jogo majsterni Dostatno zgadati pro shishkinski tvori sho znahodyatsya v publichnih kolekciyah Najbagatshoyu ye moskovska Tretyakovska galereya U nij ye kartini Rubka lisu Poluden v okolici Moskvi Sosnovij lis Gorilij lis Zhito Debri Pasika Smerekovij lis i Ranok u sosnovomu lisi i krim togo simnadcyat majsterskih malyunkiv Rosijskij muzej volodiye kartinami Korabelnij gaj Galyavinka z sosnami Lisova glushina i Galyavina p yatma etyudami i dvoma malyunkami U Moskovskij publichnij muzej nadijshli za zapovitom K Soldatenkova kartina Vid u okolicyah Moskvi i odin malyunok Vsih vikonanih Shishkinim ofortiv D Rovinskij nalichuvav do sotni vin vkazuvav ponad te na 68 originalnih litografij i na 15 cinkogarfichnih doslidiv cogo majstra A Begrov v 1884 1885 rokah vidav u dvoh seriyah zbirku 24 fototipichnih znimkiv z malyunkiv vugillyam vikonanih dlya nogo Shishkinim U 1886 roci sam hudozhnik vipustiv u svit albom svoyih vibranih gravyur v chisli 25 Zgodom vidbitki z doshok sho sluzhili dlya cogo albomu pidpravleni i desho pererobleni buli vidani z dodacheyu kilkoh inshih ofortiv u viglyadi novogo albomu Marksom U 1880 i roki Shishkin stvoryuye bagato kartin v syuzhetah yakih vin yak i ranishe zvertayetsya perevazhno do zhittya rosijskogo lisu rosijskih luk i poliv vtim zachipayuchi j taki motivi yak morske uzberezhzhya Osnovni risi jogo mistectva zberigayutsya i teper ale hudozhnik zovsim ne zalishayetsya neruhomo na tvorchih poziciyah viroblenih do kincya simdesyatih rokiv Taki polotna yak Strumok u lisi Na kosogori 1880 Zapovidnik Sosnovij bir 1881 Sosnovij lis 1885 V sosnovomu lisi 1887 ta inshi harakterom blizki robotam poperednogo desyatilittya Prote traktovani voni z bilshoyu misteckoyu svobodoyu U najkrashih pejzazhah Shishkina cogo chasu visvitlyuyutsya zagalni dlya rosijskogo obrazotvorchogo mistectva tendenciyi prote perelomleni yim na svij lad Hudozhnik iz zahoplennyam pracyuye nad shirokimi za rozmahom epichnimi za svoyim ladom kartinami ospivuye prostori ridnoyi zemli Teper vse vidchutnishe jogo pragnennya peredachi stanu prirodi ekspresiyi obraziv chistoti palitri U bagatoh tvorah prostezhuyuchi kolirni i svitlovi gradaciyi vin vikoristovuye principi Sered usih tvoriv hudozhnika najpopulyarnisha kartina Ranok u sosnovomu lisi Yiyi syuzhet mozhlivo buv pidkazanij Shishkinu K A Savickim Ye insha versiya sho poshtovhom do poyavi cogo polotna posluzhiv pejzazh Tuman v sosnovomu lisi 1888 napisanij jmovirno yak i Burelom pid vrazhennyam vid poyizdki u vologodski lisi Tuman v sosnovomu lisi sho mav uspih na peresuvnij vistavci v Moskvi nini u privatnij kolekciyi mig viklikati u Shishkina i Savickogo bazhannya napisati polotno sho povtoryuye motiv proslavlenoyi kartini ale z vklyuchennyam zhanrovoyi sceni RodinaPersha druzhina Yevgeniya Oleksandrivna Shishkina Vasilyeva sestra Fedora Oleksandrovicha Vasilyeva pomerla v 1874 U comu shlyubi u Shishkina bulo troye ditej sini Volodimir 1871 1873 i Kostyantin 1873 1875 dochka Lidiya 1869 Druga druzhina Olga Antonivna Lagoda Shishkina 1850 1881 hudozhnicya pejzazhistka uchenicya Shishkina v Akademiyi BARADAGalereyaUkrayina Na pivnochi dikij 1891 Nacionalnij muzej Kiyivska kartinna galereya RF Zhito 1878 Tretyakovska galereya Moskva RF Ranok u sosnovomu lisi 1889 Tretyakovska galereya Moskva RF Strumok v berezovomu lisi 1883 Dubovij gaj 1887 Lisovi dali 1884 Na uzlissi sosnovogo lisu 1882 Polissya 1884 Dosh v dubovomu lisi 1891 Uzlissya lisu 1882 Sosna na pisku 1884 Berezovij lis 1871 Vechir 1882 Pislya shtormu v Meri Hovi 1891 Storozhka v lisi 1870 Lis 1880Div takozhAkademizm Dyusseldorfska hudozhnya shkola Leonid Osipovich Pasternak uchen 3558 Shishkin asteroyid nazvanij na chest hudozhnika PrimitkiShishkin Ivan Ivanovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1903 T XXXIXa S 607 608 d Track Q24507694d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q656d Track Q23892990 Shishkin Ivan Ivanovich Enciklopedicheskij slovar Granat 7 Aleksandr Naumovich Granat 1910 d Track Q4147766d Track Q4532138d Track Q87086686 Astaf yeva Varvara L Spogadi Rukopis Centralnij derzhavnij arhiv muzej literaturi i mistectva Ukrayini Fond 307 Opis 1 Sprava 19 ros Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 BibliografiyaF Bulgakov Albom russkoj zhivopisi Kartiny i risunki I I Sh SPb 1892 A Palchikov Perechen pechatnyh listov I I Sh SPb 1885 D Rovinskij Podrobnyj slovar russkih graverov XVI XIX vv t II SPb 1885 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shishkin Ivan Ivanovich Ivan Ivanovich Shishkin Biografiya tvorchist i kartini hudozhnika 1 lipnya 2018 u Wayback Machine ros http www staratel com pictures ruspaint 702 htm 17 grudnya 2007 u Wayback Machine Kartini Shishkina i posilannya ros

Дата публікації:
Топ