Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка — художній музей в місті Херсон, названий на честь українського художника Олексія Олексійовича Шовкуненко. Був відкритий 27 травня 1978 року. Розміщується в колишній будівлі міської ратуші, визначній пам'ятці архітектури початку XX століття. Музей має філію у місті Нова Каховка.
| Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка | |
|---|---|
 | |
| 46°37′47″ пн. ш. 32°36′34″ сх. д. / 46.62972° пн. ш. 32.60944° сх. д.Координати: 46°37′47″ пн. ш. 32°36′34″ сх. д. / 46.62972° пн. ш. 32.60944° сх. д. | |
| Тип | художній музей[d] |
| Назва на честь | Шовкуненко Олексій Олексійович |
| Країна |  Україна |
| Розташування |  Україна: Херсон |
| Адреса | вул. Соборна, 34 |
| Архітектор | Мінкус Адольф Борисович |
| Засновано | 1978 |
| Відкрито | 27 травня 1978 року |
| Фонд | понад 10 000 одиниць зберігання |
| Відвідувачі | 150 тисяч |
| Директор | Доценко Аліна Василівна |
| Сайт | artmuseum.ks.ua |
  Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка (Україна) | |
 Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка у Вікісховищі | |
Історія будівлі
Будівля міської ратуші, в якій нині розміщується музей, була побудована в 1905–1906 роках для органів міського самоврядування. Впродовж всієї своєї історії вона залишається одним з головних символів міста. На початку ХХ сторіччя тут розташовувалися: міська управа, кабінет міського голови, городовий сирітський суд і міський громадський банк. У великій будівлі збиралися засідання міської Думи. Значення цієї споруди для міста важко переоцінити. Призначена для міських громадських установ, вона була втіленням центру міського життя. І сьогодні ця будівля є осереддям культурного життя Херсона, скарбницею духовної спадщини міста.
Тривалий час авторство проєкту цієї пам'ятки архітектури залишалося невідомим. У 1900 році на засіданні Міської думи міський голова І. І. Волохін піднімає питання про зведення будівлі для міських громадських установ, в якій могли б розташуватися органи місцевого самоврядування і деякі міські організації, що гостро потребують нових приміщень. Пропозицію підтримала Дума і Міська управа, був оголошений конкурс проєктів будівель для міських установ.
На розгляд було представлено чотири проєкти, з метою прийняття об'єктивного рішення вони подавались анонімно. Долю проєктів, представлених під девізами: «Мимохідь», «На скоро», «І-ХІІ» і «Південному граду — російське багатство» вирішувала спеціальна комісія. У конкурсі переміг проєкт під девізом «Мимохідь», який у більшому ступені відповідав основним вимогам експертного журі. Пізніше з'ясувалося ім'я переможця — молодого одеського архітектора Адольфа Борисовича Мінкуса (1870—1948). Згодом Адольф Мінкус прославився своїми роботами в Одесі, а також в Києві і Харкові.
Не зважаючи на затверджений проєкт, будівництво розпочалось тільки за 5 років, вже при новому міському голові М. Є. Беккеці. Закладення будівлі відбулося 28 травня 1905 року. Не зважаючи на масштабність і складність споруди, завдяки зусиллям багатьох міських діячів будівля була споруджена в досить короткі терміни і повністю відповідала технічним і естетичним вимогам часу. На початку 1907 року новий міський будинок прийняв своїх господарів.
У цій споруді можна побачити сплетення декількох архітектурних стилів, але будівля виглядає єдиним архітектурним цілим. На жаль, ні архітектори, ні міська влада не могли врахувати, що через десятиліття будівля опиниться на перехресті завантажених транспортом вулиць і з часом від дії вібрації і вихлопних газів почне руйнуватися.
Історія музею
У 1890 році археолог і громадський діяч Віктор Іванович Гошкевич заснував у Херсоні археологічний музей. У 1909 році він передав музей у дарунок місту. В експозиції музею була представлена не тільки велика нумізматична колекція та археологічні знахідки, але й картини та ікони. У 1912 році з ініціативи мецената князя Миколи Антоновича Гедройца на нижньому поверсі будинку музею Гошкевіча відкрився музей образотворчих мистецтв. Завдяки Гедройцу, який мав великі зв'язки, музеєм була отримана колекція творів живопису, скульптури, порцеляни, кришталю та гравюр. У колекції були картини О. П. Боголюбова, В. І. Зарубіна, І. Ф. Колеснікова, М. К. Пимоненка і В. Д. Полєнова. Кілька творів подарували музею художники С. С. Єгорнов, К. В. Лемох, В. Е. Маковський, скульптори І. Я. Гінцбург, Б. В. Едуардс, тощо. Наприкінці 1922 — початку 1923 року музей злився з історико-археологічним музеєм.
У 20-30 роки XX століття колекція музею поповнилася творами російських та західноєвропейських майстрів. Напередодні війни фонди музею нараховували близько 700 експонатів. У роки фашистської окупації гітлерівці вивезли з Херсона в Німеччину й Румунію більшу частину музейних цінностей, у тому числі й колекцію творів мистецтва.
Після звільнення міста у березні 1944 року почалися пошуки втрачених цінностей. Історико-археологічний музей незабаром відновив свою роботу. Однак художній відділ удалося відкрити лише у 1966 році. У 1976 році місто одержало спадщину — колекцію ленінградки М. І. Корніловської, яка включала 500 творів образотворчого мистецтва та унікальне зібрання книг. На базі художнього відділу краєзнавчого музею та ленінградської колекції у 1978 році й був створений Херсонський художній музей. У перші дні існування в колекцію музею було передано значне число експонатів з фондів Міністерств культури СРСР й України, Спілок художників СРСР й України. У 1981 році О. В. Шовкуненко, дружина народного художника СРСР О. О. Шовкуненка, подарувала музею більше 100 творів свого чоловіка.
У жовтні 2022 музей був розграбований російськими окупантами за сприяння місцевих колаборантів. 10 тисяч його експонатів вивезено до окупованого росіянами Криму. Станом на березень 2024-го року працівники музею ідентифікували 1% вкраденого — 100 робіт, 99 з них знаходяться в Центральному музеї Тавриди в Криму, а одне полотно — «Фаетон у Севастополі» Костянтина Коровіна принаймні певний час перебувало в окупованому Генічеську. Картина зʼявилася 19 березня 2024-го року в пропагандистському російському відео, присвяченому 10-річчя анексії Росією Криму. Картина була без рами і захисного скла, що є недбалим поводженням з предметом мистецтва .
Серед інших викрадених й ідентифікованих робіт :
- Іван Шульга (1889-1956). Рибалки на березі моря. 1932
- Венера Такаєва (1931 р.н.). Дочка Гюзель. Етюд. 1967
- Єфрем Зверьков (1921-2012). Похмурий день. 1967
Колекції та фонди
Станом на 2022 рік (до пограбування) колекція музею нараховувала понад 13 тисяч творів мистецтва і була однією з найцікавіших музейних зібрань України. Тут представлені твори українського і зарубіжного живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва, починаючи з зразків російського іконопису XVII століття і до робіт сучасних херсонських художників.
У постійній експозиції музею:
- іконопис XVII — початку XX століття,
- російське мистецтво XVIII — I половини XIX століття,
- українське і російське мистецтво II половини XIX — початку XX століття.
Найбільш відомі твори у колекції музею:
- «Юрій Змієборець зі святими апостолами Петром і Павлом» (XVIII — початок ХІХ ст.)
- «Богородиця Вгамуй мої печалі» (ХІХ ст.)
- «Андрій Першозваний» (ХХ ст.)
- «Жіночий портрет», К. Є. Маковський (1883 р.)
- «Буря іде», І. К. Айвазовський
- «Неаполітанка», П. Орлов
- «Захід сонця»), О. К. Саврасов
- «Скотний двір в Абрамцеві», В. Д. Полєнов
- «У каміна», І. М. Крамськой
- «Дівчина з муфтою»), В.Маковський
- «Кінь з возничим», П. Клодт
- «Князь Святослав», Є. О. Лансере
- «Мефістофель», М. М. Антокольський
- «Біля монастирського настоятеля», Август фон Байєр (1859).
- «Дуби на галявині», О. О. Шовкуненко (1956)
- «Молодиця», О. О. Шовкуненко (1938)
- «Натюрморт з синім глечиком», О. О. Шовкуненко (1930)
Примітки
- про будівлю див докладно: Херсон. Міська дума (1900 р., 1905-1906 рр.) // Блог Antique про архітектуру України. Авторський блог Antique про українську архітектуру
- Про те, як окупанти розграбували музеї Херсону, і про роль Міністерства культури. АРГУМЕНТ. 13 листопада 2022.
- Ukraine reports looting of Kherson museums by Russian troops. El Pais. 17 листопада 2022.
- Окупанти розграбували Херсонський художній музей: виносили все, що бачили (фото). LB.ua. 5 листопада 2022.
- 100 картин, вкрадених росіянами, вдалося ідентифікувати. Де вони зараз?. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 4 квітня 2024.
- Російські окупанти розграбували Херсонський художній музей. Українська правда. 4 листопада 2022.
Джерела
- Херсонський художній музей імені Олексія Шовкуненка (офіційний сайт)
- Музеї України → Херсонська область → Херсонський художній музей ім. О. Шовкуненка
- Украинский советский энциклопедический словарь, том 3, Киев, главная редакция УСЭ, 1989, стр.560 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hersonskij hudozhnij muzej imeni Oleksiya Shovkunenka hudozhnij muzej v misti Herson nazvanij na chest ukrayinskogo hudozhnika Oleksiya Oleksijovicha Shovkunenko Buv vidkritij 27 travnya 1978 roku Rozmishuyetsya v kolishnij budivli miskoyi ratushi viznachnij pam yatci arhitekturi pochatku XX stolittya Muzej maye filiyu u misti Nova Kahovka Hersonskij hudozhnij muzej imeni Oleksiya Shovkunenka46 37 47 pn sh 32 36 34 sh d 46 62972 pn sh 32 60944 sh d 46 62972 32 60944 Koordinati 46 37 47 pn sh 32 36 34 sh d 46 62972 pn sh 32 60944 sh d 46 62972 32 60944Tip hudozhnij muzej d Nazva na chest Shovkunenko Oleksij OleksijovichKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina HersonAdresa vul Soborna 34Arhitektor Minkus Adolf BorisovichZasnovano 1978Vidkrito 27 travnya 1978 rokuFond ponad 10 000 odinic zberigannyaVidviduvachi 150 tisyachDirektor Docenko Alina VasilivnaSajt artmuseum ks uaHersonskij hudozhnij muzej imeni Oleksiya Shovkunenka Ukrayina Hersonskij hudozhnij muzej imeni Oleksiya Shovkunenka u VikishovishiIstoriya budivliBudivlya miskoyi ratushi v yakij nini rozmishuyetsya muzej bula pobudovana v 1905 1906 rokah dlya organiv miskogo samovryaduvannya Vprodovzh vsiyeyi svoyeyi istoriyi vona zalishayetsya odnim z golovnih simvoliv mista Na pochatku HH storichchya tut roztashovuvalisya miska uprava kabinet miskogo golovi gorodovij siritskij sud i miskij gromadskij bank U velikij budivli zbiralisya zasidannya miskoyi Dumi Znachennya ciyeyi sporudi dlya mista vazhko pereociniti Priznachena dlya miskih gromadskih ustanov vona bula vtilennyam centru miskogo zhittya I sogodni cya budivlya ye osereddyam kulturnogo zhittya Hersona skarbniceyu duhovnoyi spadshini mista Trivalij chas avtorstvo proyektu ciyeyi pam yatki arhitekturi zalishalosya nevidomim U 1900 roci na zasidanni Miskoyi dumi miskij golova I I Volohin pidnimaye pitannya pro zvedennya budivli dlya miskih gromadskih ustanov v yakij mogli b roztashuvatisya organi miscevogo samovryaduvannya i deyaki miski organizaciyi sho gostro potrebuyut novih primishen Propoziciyu pidtrimala Duma i Miska uprava buv ogoloshenij konkurs proyektiv budivel dlya miskih ustanov Na rozglyad bulo predstavleno chotiri proyekti z metoyu prijnyattya ob yektivnogo rishennya voni podavalis anonimno Dolyu proyektiv predstavlenih pid devizami Mimohid Na skoro I HII i Pivdennomu gradu rosijske bagatstvo virishuvala specialna komisiya U konkursi peremig proyekt pid devizom Mimohid yakij u bilshomu stupeni vidpovidav osnovnim vimogam ekspertnogo zhuri Piznishe z yasuvalosya im ya peremozhcya molodogo odeskogo arhitektora Adolfa Borisovicha Minkusa 1870 1948 Zgodom Adolf Minkus proslavivsya svoyimi robotami v Odesi a takozh v Kiyevi i Harkovi Ne zvazhayuchi na zatverdzhenij proyekt budivnictvo rozpochalos tilki za 5 rokiv vzhe pri novomu miskomu golovi M Ye Bekkeci Zakladennya budivli vidbulosya 28 travnya 1905 roku Ne zvazhayuchi na masshtabnist i skladnist sporudi zavdyaki zusillyam bagatoh miskih diyachiv budivlya bula sporudzhena v dosit korotki termini i povnistyu vidpovidala tehnichnim i estetichnim vimogam chasu Na pochatku 1907 roku novij miskij budinok prijnyav svoyih gospodariv U cij sporudi mozhna pobachiti spletennya dekilkoh arhitekturnih stiliv ale budivlya viglyadaye yedinim arhitekturnim cilim Na zhal ni arhitektori ni miska vlada ne mogli vrahuvati sho cherez desyatilittya budivlya opinitsya na perehresti zavantazhenih transportom vulic i z chasom vid diyi vibraciyi i vihlopnih gaziv pochne rujnuvatisya Istoriya muzeyuU 1890 roci arheolog i gromadskij diyach Viktor Ivanovich Goshkevich zasnuvav u Hersoni arheologichnij muzej U 1909 roci vin peredav muzej u darunok mistu V ekspoziciyi muzeyu bula predstavlena ne tilki velika numizmatichna kolekciya ta arheologichni znahidki ale j kartini ta ikoni U 1912 roci z iniciativi mecenata knyazya Mikoli Antonovicha Gedrojca na nizhnomu poversi budinku muzeyu Goshkevicha vidkrivsya muzej obrazotvorchih mistectv Zavdyaki Gedrojcu yakij mav veliki zv yazki muzeyem bula otrimana kolekciya tvoriv zhivopisu skulpturi porcelyani krishtalyu ta gravyur U kolekciyi buli kartini O P Bogolyubova V I Zarubina I F Kolesnikova M K Pimonenka i V D Polyenova Kilka tvoriv podaruvali muzeyu hudozhniki S S Yegornov K V Lemoh V E Makovskij skulptori I Ya Gincburg B V Eduards tosho Naprikinci 1922 pochatku 1923 roku muzej zlivsya z istoriko arheologichnim muzeyem U 20 30 roki XX stolittya kolekciya muzeyu popovnilasya tvorami rosijskih ta zahidnoyevropejskih majstriv Naperedodni vijni fondi muzeyu narahovuvali blizko 700 eksponativ U roki fashistskoyi okupaciyi gitlerivci vivezli z Hersona v Nimechchinu j Rumuniyu bilshu chastinu muzejnih cinnostej u tomu chisli j kolekciyu tvoriv mistectva Pislya zvilnennya mista u berezni 1944 roku pochalisya poshuki vtrachenih cinnostej Istoriko arheologichnij muzej nezabarom vidnoviv svoyu robotu Odnak hudozhnij viddil udalosya vidkriti lishe u 1966 roci U 1976 roci misto oderzhalo spadshinu kolekciyu leningradki M I Kornilovskoyi yaka vklyuchala 500 tvoriv obrazotvorchogo mistectva ta unikalne zibrannya knig Na bazi hudozhnogo viddilu krayeznavchogo muzeyu ta leningradskoyi kolekciyi u 1978 roci j buv stvorenij Hersonskij hudozhnij muzej U pershi dni isnuvannya v kolekciyu muzeyu bulo peredano znachne chislo eksponativ z fondiv Ministerstv kulturi SRSR j Ukrayini Spilok hudozhnikiv SRSR j Ukrayini U 1981 roci O V Shovkunenko druzhina narodnogo hudozhnika SRSR O O Shovkunenka podaruvala muzeyu bilshe 100 tvoriv svogo cholovika U zhovtni 2022 muzej buv rozgrabovanij rosijskimi okupantami za spriyannya miscevih kolaborantiv 10 tisyach jogo eksponativ vivezeno do okupovanogo rosiyanami Krimu Stanom na berezen 2024 go roku pracivniki muzeyu identifikuvali 1 vkradenogo 100 robit 99 z nih znahodyatsya v Centralnomu muzeyi Tavridi v Krimu a odne polotno Faeton u Sevastopoli Kostyantina Korovina prinajmni pevnij chas perebuvalo v okupovanomu Genichesku Kartina zʼyavilasya 19 bereznya 2024 go roku v propagandistskomu rosijskomu video prisvyachenomu 10 richchya aneksiyi Rosiyeyu Krimu Kartina bula bez rami i zahisnogo skla sho ye nedbalim povodzhennyam z predmetom mistectva Sered inshih vikradenih j identifikovanih robit Ivan Shulga 1889 1956 Ribalki na berezi morya 1932 Venera Takayeva 1931 r n Dochka Gyuzel Etyud 1967 Yefrem Zverkov 1921 2012 Pohmurij den 1967Kolekciyi ta fondiStanom na 2022 rik do pograbuvannya kolekciya muzeyu narahovuvala ponad 13 tisyach tvoriv mistectva i bula odniyeyu z najcikavishih muzejnih zibran Ukrayini Tut predstavleni tvori ukrayinskogo i zarubizhnogo zhivopisu grafiki skulpturi dekorativno uzhitkovogo mistectva pochinayuchi z zrazkiv rosijskogo ikonopisu XVII stolittya i do robit suchasnih hersonskih hudozhnikiv U postijnij ekspoziciyi muzeyu ikonopis XVII pochatku XX stolittya rosijske mistectvo XVIII I polovini XIX stolittya ukrayinske i rosijske mistectvo II polovini XIX pochatku XX stolittya Najbilsh vidomi tvori u kolekciyi muzeyu Yurij Zmiyeborec zi svyatimi apostolami Petrom i Pavlom XVIII pochatok HIH st Bogorodicya Vgamuj moyi pechali HIH st Andrij Pershozvanij HH st Zhinochij portret K Ye Makovskij 1883 r Burya ide I K Ajvazovskij Neapolitanka P Orlov Zahid soncya O K Savrasov Skotnij dvir v Abramcevi V D Polyenov U kamina I M Kramskoj Divchina z muftoyu V Makovskij Kin z voznichim P Klodt Knyaz Svyatoslav Ye O Lansere Mefistofel M M Antokolskij Bilya monastirskogo nastoyatelya Avgust fon Bajyer 1859 Dubi na galyavini O O Shovkunenko 1956 Molodicya O O Shovkunenko 1938 Natyurmort z sinim glechikom O O Shovkunenko 1930 Primitkipro budivlyu div dokladno Herson Miska duma 1900 r 1905 1906 rr Blog Antique pro arhitekturu Ukrayini Avtorskij blog Antique pro ukrayinsku arhitekturu Pro te yak okupanti rozgrabuvali muzeyi Hersonu i pro rol Ministerstva kulturi ARGUMENT 13 listopada 2022 Ukraine reports looting of Kherson museums by Russian troops El Pais 17 listopada 2022 Okupanti rozgrabuvali Hersonskij hudozhnij muzej vinosili vse sho bachili foto LB ua 5 listopada 2022 100 kartin vkradenih rosiyanami vdalosya identifikuvati De voni zaraz O More Sity ukr Procitovano 4 kvitnya 2024 Rosijski okupanti rozgrabuvali Hersonskij hudozhnij muzej Ukrayinska pravda 4 listopada 2022 DzherelaHersonskij hudozhnij muzej imeni Oleksiya Shovkunenka oficijnij sajt Muzeyi Ukrayini Hersonska oblast Hersonskij hudozhnij muzej im O Shovkunenka Ukrainskij sovetskij enciklopedicheskij slovar tom 3 Kiev glavnaya redakciya USE 1989 str 560 ros