Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шимпанзе звичайний | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Pan troglodytes Blumenbach, 1776 | ||||||||||||||||||||||||||
 Поширення звичайного шимпанзе: зелене — P. t. verus; | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Шимпанзе́ звича́йний (Pan troglodytes) — вид людиноподібних мавп з роду шимпанзе родини гомінід. Має 4 підвиди.
Опис
Це велика мавпа із загальною довжиною тіла до 160 см, з яких на довжину голови й тулуба доводиться 75-95 см, маса тіла 45-50 кг і навіть до 80 кг. Спостерігається статевий диморфізм: самці більші за самиць. У шимпанзе він менш виражений, ніж в орангутанів — наприклад, маса тіла у самиць лише на 10 % менша, ніж у самців. Руки значно довші ніг. Кисті з довгими пальцями, але перший палець малий. На стопах перший палець великий, між останніми пальцями є шкірні перетинки. Вушні раковини великі, схожі на людські, верхня губа висока, ніс маленький. Шкіра обличчя, а також тильних поверхонь кистей і стоп зморшкувата.
Шерсть чорна, в обох статей на підборідді росте біле волосся. Шкіра тіла світла, але на обличчі у різних видів її забарвлення варіює. Середня температура тіла 37,2°.
Спосіб життя
Полюбляє лісисті місцини та савани. Зустрічається на висоті до 3000 м над рівнем моря. Веде напівназемний, напівдеревний спосіб життя, на землі проводить близько 30% денних годин. Тут зазвичай пересувається на чотирьох кінцівках, спираючись на всю підошву і на тильні поверхні середніх фаланг зігнутих пальців кистей. У такій позі може швидко бігати, зрідка ходить на двох ногах. По деревах пересувається швидко по способу брахіації, підвішуючись на руках, м'язи яких володіють великою підіймальною силою. Але в пересуванні по гілках часто використовуються руки та ноги одночасно. Володіє хапальною кистю, а їх великий палець, незважаючи на малі розміри, може протиставлятися іншим. Під час локомоції на деревах кисть слугує «схоплюючим крюком». Кисть звичайного шимпанзе здатна до активної маніпуляції, яка включає процес обшукування, будівництво гнізда, «використання знарядь», сюди ж слід віднести й «малювання» в неволі.
Тримаються шимпанзе групами, чисельність яких не є стабільною. Кожна група включає від 2 до 25 і більше індивідів, іноді зустрічаються змішані групи навіть із 40—45 особин. Склад групи також нестабільний. Група може складатися з пари — самець і самка, трапляються тільки групи, які складаються тільки з самців; групи — мати з дитинчатами різних поколінь; змішані групи. Зустрічаються також самці-одинаки. У стадних взаєминах між індивідами особливої ієрархії не відзначається. Між дорослими особинами поширене взаємне залицяння. Спілкуючись один з одним, шимпанзе видають близько 30 різних звуків, велику роль також відіграють жести рук і пози тіла. Особливе місце займає вираз обличчя. Добре розвинена мімічна мускулатура особи, а звідси й різноманітність міміки. Спить шимпанзе в гніздах, лежачи на боці із зігнутими колінами, а іноді на спині з витягнутими або притиснутими до живота ногами. Стадне життя шимпанзе полягає в пошуках їжі та в різних взаєминах.
Гнізда будує подібно до орангутанів у середній частині дерева. Для денного відпочинку гніздо будується на землі або на деревах. У неволі гнізда влаштовує із ганчірок і паперу. Статевої зрілості самиці досягають у 6—10 років, самці — у 7—8 років. Розмножуються цілий рік. Вагітність триває 225 днів. Як правило, народжується одне дитинча. Відомі випадки народження двійні. Дитинча народжується майже голе, безпомічне. Багато місяців воно тісно пов'язане з матір'ю. Дитинчата й підлітки 3—8-річного віку багато часу проводять в іграх, з віком ігри поступово змінюються ритуальним обшукуванням у дорослих.
Тривалість життя до 60 років.
Харчування
Шимпанзе всеїдний, але головним чином його дієта рослинна (але їсть м'ясо всякий раз, коли воно доступне), складається з фруктів, листя, горіхів, насіння, бульб, та іншої рослинності, а також грибів, комах, меду, пташиних яєць та дрібних хребетних. Для видобування термітів та розколювання горіхів створюють примітивні інструменти. Є також випадки організованого полювання; в деяких випадках, такі як вбивство дитинчат плямистої пантери, це насамперед є захисною дією, оскільки плямиста пантера — його головний природний ворог. Однак, м'ясо — необхідне джерело живильних речовин, і звичайні шимпанзе іноді об'єднуються в групи та полюють на здобич, таку як мавпи (зокрема західні червоні колобуси).
Західноафриканський шимпанзе (Pan troglodytes verus) є єдиними відомими з тварин крім людей та деяких птахів, які можуть створювати та використовувати спеціалізовані інструменти для полювання. Спостерігали, що шимпанзе в савані на південному сході Сенегалу створили списа, обриваючи гілки з дерева та знімаючи з них кору, потім загострюючи один кінець своїми зубами. Вони використовували їх як зброю, убивши тварину. Там, де немає червоних колобусів, самки та дитинчата полюють на сплячих сенегальських галаго (Galago senegalensis), на пробу тикаючи в дупла саморобні списи.
Розповсюдження
Мешкає в Африці від Сенегалу й Малі до Центральноафриканської Республіки та Демократичної Республіки Конго. Також зустрічається у Південному Судані, Уганді, Бурунді, Танзанії та Замбії.
Підвиди
Шимпанзе чорномордий, або шимпанзе «чого» (P. troglodytes troglodytes) з Центральний Африки (басейни рік Нігер і Конго) відрізняється веснянкуватим обличчям на білому фоні, яке з віком стає бруднуватим, з більшими плямами.
У швейнфуртовського шимпанзе (P. t. Schweinfurthii) із Центральної та Східної Африки (басейни річок та Убангі) в районах озер Вікторія і Танганьїка обличчя світле, з віком переходить у темно-бруднуватий, шерсть довша.
Західний шимпанзе (P. t. verus) із Західної Африки (Сьєрра-Леоне, Гвінея на схід до річки Нігер) має чорну пігментацію обличчя, яка за формою нагадує метеликоподібну маску (надбрів'я і нижня частина обличчя світліші).
Нігерійсько-камерунський шимпанзе (P. t. vellerosus), що мешкає на кордоні Нігерії та Камеруну, доволі рідкісний. Найменше відомо про їх екологію, поведінку. Найбільш уразливий підвид.
Примітки
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
- Pruetz JD, Bertolani P (March 2007). . Curr. Biol. 17 (5): 412—7. doi:10.1016/j.cub.2006.12.042. PMID 17320393. Архів оригіналу за 28 лютого 2007. Процитовано 17 січня 2013.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2013.
Джерела
- Jean Marie Pelt: Die Geheimnisse der Heilpflanzen, Verlag Knesebeck, München 2005, , S. 17f
- Gonder, M.K., Disotell, T.R. and Oates, J.F. New genetic evidence on the evolution of chimpanzee populations, and implications for taxonomy. International Journal of Primatology 2006; 27: 1103–1127. DOI:10.1007/s10764-006-9063-y
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shimpanze zvichajnij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Ryad Primati Primates Pidryad Suhonosi mavpi Haplorhini Infraryad Simiiformes Rodina Gominidi Hominidae Pidrodina Homininae Triba Hominini Rid Shimpanze Pan Vid Shimpanze zvichajnij Binomialna nazva Pan troglodytes Blumenbach 1776 Poshirennya zvichajnogo shimpanze zelene P t verus sire P t vellerosus chervone P t troglodytes sinye P t schweinfurthii Posilannya Vikishovishe Pan troglodytes Vikividi Pan troglodytes EOL 326449 ITIS 573082 MSOP 15933 NCBI 9598 Fossilworks 157891 Shimpanze zvicha jnij Pan troglodytes vid lyudinopodibnih mavp z rodu shimpanze rodini gominid Maye 4 pidvidi OpisCe velika mavpa iz zagalnoyu dovzhinoyu tila do 160 sm z yakih na dovzhinu golovi j tuluba dovoditsya 75 95 sm masa tila 45 50 kg i navit do 80 kg Sposterigayetsya statevij dimorfizm samci bilshi za samic U shimpanze vin mensh virazhenij nizh v orangutaniv napriklad masa tila u samic lishe na 10 mensha nizh u samciv Ruki znachno dovshi nig Kisti z dovgimi palcyami ale pershij palec malij Na stopah pershij palec velikij mizh ostannimi palcyami ye shkirni peretinki Vushni rakovini veliki shozhi na lyudski verhnya guba visoka nis malenkij Shkira oblichchya a takozh tilnih poverhon kistej i stop zmorshkuvata Sherst chorna v oboh statej na pidboriddi roste bile volossya Shkira tila svitla ale na oblichchi u riznih vidiv yiyi zabarvlennya variyuye Serednya temperatura tila 37 2 Sposib zhittyaPolyublyaye lisisti miscini ta savani Zustrichayetsya na visoti do 3000 m nad rivnem morya Vede napivnazemnij napivderevnij sposib zhittya na zemli provodit blizko 30 dennih godin Tut zazvichaj peresuvayetsya na chotiroh kincivkah spirayuchis na vsyu pidoshvu i na tilni poverhni serednih falang zignutih palciv kistej U takij pozi mozhe shvidko bigati zridka hodit na dvoh nogah Po derevah peresuvayetsya shvidko po sposobu brahiaciyi pidvishuyuchis na rukah m yazi yakih volodiyut velikoyu pidijmalnoyu siloyu Ale v peresuvanni po gilkah chasto vikoristovuyutsya ruki ta nogi odnochasno Volodiye hapalnoyu kistyu a yih velikij palec nezvazhayuchi na mali rozmiri mozhe protistavlyatisya inshim Pid chas lokomociyi na derevah kist sluguye shoplyuyuchim kryukom Kist zvichajnogo shimpanze zdatna do aktivnoyi manipulyaciyi yaka vklyuchaye proces obshukuvannya budivnictvo gnizda vikoristannya znaryad syudi zh slid vidnesti j malyuvannya v nevoli Trimayutsya shimpanze grupami chiselnist yakih ne ye stabilnoyu Kozhna grupa vklyuchaye vid 2 do 25 i bilshe individiv inodi zustrichayutsya zmishani grupi navit iz 40 45 osobin Sklad grupi takozh nestabilnij Grupa mozhe skladatisya z pari samec i samka traplyayutsya tilki grupi yaki skladayutsya tilki z samciv grupi mati z ditinchatami riznih pokolin zmishani grupi Zustrichayutsya takozh samci odinaki U stadnih vzayeminah mizh individami osoblivoyi iyerarhiyi ne vidznachayetsya Mizh doroslimi osobinami poshirene vzayemne zalicyannya Spilkuyuchis odin z odnim shimpanze vidayut blizko 30 riznih zvukiv veliku rol takozh vidigrayut zhesti ruk i pozi tila Osoblive misce zajmaye viraz oblichchya Dobre rozvinena mimichna muskulatura osobi a zvidsi j riznomanitnist mimiki Spit shimpanze v gnizdah lezhachi na boci iz zignutimi kolinami a inodi na spini z vityagnutimi abo pritisnutimi do zhivota nogami Stadne zhittya shimpanze polyagaye v poshukah yizhi ta v riznih vzayeminah Gnizda buduye podibno do orangutaniv u serednij chastini dereva Dlya dennogo vidpochinku gnizdo buduyetsya na zemli abo na derevah U nevoli gnizda vlashtovuye iz ganchirok i paperu Statevoyi zrilosti samici dosyagayut u 6 10 rokiv samci u 7 8 rokiv Rozmnozhuyutsya cilij rik Vagitnist trivaye 225 dniv Yak pravilo narodzhuyetsya odne ditincha Vidomi vipadki narodzhennya dvijni Ditincha narodzhuyetsya majzhe gole bezpomichne Bagato misyaciv vono tisno pov yazane z matir yu Ditinchata j pidlitki 3 8 richnogo viku bagato chasu provodyat v igrah z vikom igri postupovo zminyuyutsya ritualnim obshukuvannyam u doroslih Trivalist zhittya do 60 rokiv HarchuvannyaShimpanze vseyidnij ale golovnim chinom jogo diyeta roslinna ale yist m yaso vsyakij raz koli vono dostupne skladayetsya z fruktiv listya gorihiv nasinnya bulb ta inshoyi roslinnosti a takozh gribiv komah medu ptashinih yayec ta dribnih hrebetnih Dlya vidobuvannya termitiv ta rozkolyuvannya gorihiv stvoryuyut primitivni instrumenti Ye takozh vipadki organizovanogo polyuvannya v deyakih vipadkah taki yak vbivstvo ditinchat plyamistoyi panteri ce nasampered ye zahisnoyu diyeyu oskilki plyamista pantera jogo golovnij prirodnij vorog Odnak m yaso neobhidne dzherelo zhivilnih rechovin i zvichajni shimpanze inodi ob yednuyutsya v grupi ta polyuyut na zdobich taku yak mavpi zokrema zahidni chervoni kolobusi Zahidnoafrikanskij shimpanze Pan troglodytes verus ye yedinimi vidomimi z tvarin krim lyudej ta deyakih ptahiv yaki mozhut stvoryuvati ta vikoristovuvati specializovani instrumenti dlya polyuvannya Sposterigali sho shimpanze v savani na pivdennomu shodi Senegalu stvorili spisa obrivayuchi gilki z dereva ta znimayuchi z nih koru potim zagostryuyuchi odin kinec svoyimi zubami Voni vikoristovuvali yih yak zbroyu ubivshi tvarinu Tam de nemaye chervonih kolobusiv samki ta ditinchata polyuyut na splyachih senegalskih galago Galago senegalensis na probu tikayuchi v dupla samorobni spisi RozpovsyudzhennyaMeshkaye v Africi vid Senegalu j Mali do Centralnoafrikanskoyi Respubliki ta Demokratichnoyi Respubliki Kongo Takozh zustrichayetsya u Pivdennomu Sudani Ugandi Burundi Tanzaniyi ta Zambiyi PidvidiShimpanze chornomordij abo shimpanze chogo P troglodytes troglodytes z Centralnij Afriki basejni rik Niger i Kongo vidriznyayetsya vesnyankuvatim oblichchyam na bilomu foni yake z vikom staye brudnuvatim z bilshimi plyamami U shvejnfurtovskogo shimpanze P t Schweinfurthii iz Centralnoyi ta Shidnoyi Afriki basejni richok ta Ubangi v rajonah ozer Viktoriya i Tanganyika oblichchya svitle z vikom perehodit u temno brudnuvatij sherst dovsha Zahidnij shimpanze P t verus iz Zahidnoyi Afriki Syerra Leone Gvineya na shid do richki Niger maye chornu pigmentaciyu oblichchya yaka za formoyu nagaduye metelikopodibnu masku nadbriv ya i nizhnya chastina oblichchya svitlishi Nigerijsko kamerunskij shimpanze P t vellerosus sho meshkaye na kordoni Nigeriyi ta Kamerunu dovoli ridkisnij Najmenshe vidomo pro yih ekologiyu povedinku Najbilsh urazlivij pidvid Primitki Arhiv originalu za 22 veresnya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 Pruetz JD Bertolani P March 2007 Curr Biol 17 5 412 7 doi 10 1016 j cub 2006 12 042 PMID 17320393 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2007 Procitovano 17 sichnya 2013 Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 17 sichnya 2013 DzherelaJean Marie Pelt Die Geheimnisse der Heilpflanzen Verlag Knesebeck Munchen 2005 ISBN 3 89660 291 8 S 17f Gonder M K Disotell T R and Oates J F New genetic evidence on the evolution of chimpanzee populations and implications for taxonomy International Journal of Primatology 2006 27 1103 1127 DOI 10 1007 s10764 006 9063 y