Шикотан рос Шикотан яп 色丹島 Сікотан то найбільший острів Малої гряди Курильських островів Разом з островами Хабомай Радян

Шикотан (рос. Шикотан, яп. 色丹島 Сікотан-то:) — найбільший острів Малої гряди Курильських островів. Разом з островами Хабомай Радянський Союз готовий був передати його Японії в 1956 році у разі укладання мирної угоди між двома країнами, котра так і не була підписана. Японія донині не визнає суверенітету Росії над цим островом.

Шикотан
рос. Шикотан, яп. 色丹島

Карта
Географія
43°48′ пн. ш. 146°45′ сх. д. / 43.800° пн. ш. 146.750° сх. д. / 43.800; 146.750Координати: 43°48′ пн. ш. 146°45′ сх. д. / 43.800° пн. ш. 146.750° сх. д. / 43.800; 146.750
Акваторія	Тихий океан, Південно-Курильська протока, Протока Шпанберга, ^d, ^d
Група островів	Курильські острови
Площа	252,8 км²
Найвища точка	412 м
Країна
Росія (де-факто) / Японія (претендує)
Регіон	Префектура Хоккайдо/Сахалінська область
Район	Округ Немуро/Южно-Курильський район
Населення	2820 осіб (2010)
Шикотан Шикотан (Японія)
Шикотан Шикотан (Росія)

Шикотан у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шикотан (значення).

Етимологія

Назва походить з айнської мови й означає «велике село».

Географія

Загальна площа: 225 км². Острів горбистий з середньою висотою 300 метрів, витягнутий з північного сходу на південний захід, довжина острова — 27 км, ширина — 5-13 км. Найвища висота є 412 м — Гора Томарі. Береги острова дуже порізані й укриті океанічними луками.

Острів утворений вулканічною породою та пісковиками верхньої крейди і кайнозою. Є два згаслих вулкани на Шикотані: гора Томарі і гора Ноторо.

Рослинність: ялиця, модрина, листяних дерев, бамбуковий і ялівцевий підлісок.

Історія

Росіяни відкрили острів Шикотан для себе у 1733-1743 роках. У 1738-1739 роках експедиція М. Шпанберґа докладно дослідила Шикотан. Після Кримської війни, у 1855 році Путятін підписав Сімодський трактат, за яким встановлювалося, що «кордони між Росією та Японією будуть проходити між островами Ітуруп і Уруп», а Сахалін оголошений «нерозділеним» між Росією та Японією. В результаті до Японії відійшов також острів Шикотан. Острів входили до шічо (округу) Немуро префектури Хоккайдо, Японія.

Острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомаї опинилися під контролем СРСР в результаті окупації островів радянськими військами в 1945 року під час японсько-радянської війни.

Поселення, економіка

У 1940 році на острові було японське поселення на 1499 осіб. Зараз є два поселення: Малокурильське (раніше Шикотан) з населенням 2244 осіб (2006) і Крабозаводське (раніше Анама) з населенням 925 осіб (2006). Основні види економічної діяльності: рибальство та рибне господарство. Головні морські продукти: ламінарієві, краби, тріска.

Світлини

Однойменне село
Вид на острів, 1990 рік
Шикотанська японська святиня до 1945

Дивись також

Проблема Північних територій.

Примітки

Японія, США та Україна формально визнають японську приналежність, але фактично острови контролюються Російською Федерацією. Див. Територіальні претензії щодо Курильських островів
Згідно позиції Японії
Згідно позиції Росії
Сімодський договір [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2015.

Посилання

Northern Territories / Kuril Islands [ 25 жовтня 2015 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про острів, чи острови.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Японія, США та Україна формально визнають японську приналежність, але фактично острови контролюються Російською Федерацією. Див. Територіальні претензії щодо Курильських островів

[t-2] Згідно позиції Японії

[th-3] Згідно позиції Росії

[4] Сімодський договір [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)

[5] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 листопада 2015.