Мала Курильська гряда (рос. Малая Курильская гряда, яп. 小千島列島) — група островів з 6 великих та декількох дрібних островів і скель у Тихому океані, що фактично входять до складу Росії. Відносяться до складу Южно-Курильського району Сахалінської області. Належність островів оспорюється Японією, яка їх включає до округу Немуро префектури Хоккайдо, а острови Хабомай — ще й до міста Немуро, центру округу.
Мала Курильська гряда рос. Малая Курильская гряда, яп. 小千島列島 | ||||
43°37′ пн. ш. 146°23′ сх. д. / 43.617° пн. ш. 146.383° сх. д.Координати: 43°37′ пн. ш. 146°23′ сх. д. / 43.617° пн. ш. 146.383° сх. д. | ||||
Архіпелаг | Курильські острови | |||
Акваторія | Тихий океан | |||
Найбільший острів | Шикотан | |||
Найвища точка | 405,0 м | |||
Населення (2010 рік) | 2820 осіб | |||
Країна | Японія | |||
Регіон | Префектура Хоккайдо | |||
Географія
Мала Курильська гряда складається з островів Хабомай та острова Сікотан, і простягається від острова Хоккайдо на схід, паралельно до Великої Курильської гряди. Протяжність гряди — близько 100 км. Загальна площа — 360,85 км².
Поверхня здебільшого рівнинна або полого-горбиста. На острові Сікотан поширені ялицево-смерекові ліси та рідколісся, а також чагарникові зарості, на інших островах ліси відсутні. Максимальна висота — 405,0 м.
Клімат помірний морський з сильним впливом тихоокеанських мас, із прохолодним літом та м'якою зимою.
На островах Малої Курильської гряди розташовані державний природний заказник федерального значення «Малі Курили» та державний природний заповідник «Курильський».
Історія
У середині XVII століття острови Малої Курильської гряди почали освоювати японці, після того, як 1643 року голландський мореплавець [nl], вийшовши з Наґасакі на флейті «Кастрікум», та став першим європейцем який побував на Курильських островах. Він також дав назву двом з них: «Штати» (Ітуруп) та «Компанія» (Уруп).
На межі XVII–XVIII століть Росія, після приєднання Камчатки Володимиром Атласовим у 1697 році, почала також втручатися у справи Курил, тому періодично відбувалися зіткнення між японцями та росіянами. У 1855 році Російська та Японська імперії вперше офіційно розділили Курильські острови та Сахалін. За Сімодським трактатом до Японії відійшли острів Шикотан та острови Хабомай.
У 1875 році в Петербурзі було укладено нову угоду, за якою Росія поступилася Японії всіма Курильськими островами в обмін на Сахалін. Після російсько-японської війни 1904-1905 років до Японії був приєднаний також Південний Сахалін.
Територіальна суперечка
Територіальна суперечка між Японією та Росією, щодо приналежності островів Малої Курильської гряди, виникла в результаті окупації островів радянськими військами в 1945 року під час японсько-радянської війни. До окупації острови входили до складу округу Немуро префектури Хоккайдо, Японія. Після окупації вони були інкорпоровані до складу Южно-Курильського району Сахалінської області РРФСР. Японія не визнає російського суверенітету над островами, оскільки вважає їх своїми. Так під час підписання Сан-Франциської мирної угоди 1951 року зі союзниками, Японія відмовилася від Курил та Південного Сахаліну, однак не визнала радянського суверенітету над ними. СРСР, правонаступником якого є Росія, Сан-Франциську угоду не підписав, вважаючи Курили своїми на підставі домовленостей союзників в ході Другої світової війни. Вирішення суперечки в міжнародних судових інстанціях блокується Росією. Територіальний диспут є головною перепоною для укладання мирного договору між Японією та Росією після Другої світової війни, стримуючи розвиток японсько-російських відносин.
Європейський парламент в резолюції «Відносини між ЄС, Китаєм і Тайванем і безпека на Далекому Сході», ухваленій 7 липня 2005 року закликав Росію повернути Японії «окуповані території» — Південнокурильські острова.
Острови Малої Курильської гряди
До складу Малої Курильської гряди входять острови Хабомай, що складаються з островів: Тараку, Харукарі, Шібоцу, Юрі, Акіюрі, Суйшьо, Кайґара, Моемошірі, Одоке та острови Кайба (складаюся з острова Тодо зі скелями Канакусо та Хокакі та острова Кабуто зі скелею Росок), та острів Сікотан з прилеглими островами і скелями: Ґоме, Осіма, Кодзіма, Камо, Комей та безіменний островів, загальною площею 264,13 км².
Назва (укр.) | Назва (яп.) | Назва (рос.) | Площа, км² | Максимальна висота, м | Широта | Довгота | Зображення |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Сікотан | 色丹島 | Шикотан | 252,8 | 405,0 | 43°48′ | 146°45′ | |
志発島 | Зелёный | 58,72 | 24,7 | 43°30′ | 146°08′ | ||
Суйшьо | 水晶島 | Танфильева | 12,92 | 15,6 | 43°26′ | 145°55′ | |
多楽島 | Полонского | 11,57 | 16,3 | 43°38′ | 146°19′ | ||
Юрі | 勇留島 | Юрий | 10,32 | 44,6 | 43°25′ | 146°04′ | |
Акіюрі | 秋勇留島 | Анучина | 2,73 | 33,6 | 43°22′ | 146°00′ | |
海馬島 | Осколки | 1,5 | 38,4 | 43°35′ | 146°25′ | ||
Осіма | 大島 | Грига | 1,26 | 70 | 43°45′ | 146°47′ | |
小島 | Айвазовского | 0,79 | 58,8 | 43°44′ | 146°42′ | ||
春苅島 | Дёмина | 0,7 | 34,7 | 43°25′ | 146°10′ | ||
Одоке | オドケ島 | Рифовый | 0,12 | 3,6 | 43°23′ | 145°52′ | |
萌茂尻島 | Сторожевой | 0,07 | 9,0 | 43°23′ | 145°29′ | ||
Кайґара | 貝殻島 | Сигнальный | 0,0007 | 2,0 | 43°23′ | 145°51′ |
Дивись також
Це незавершена стаття з географії Японії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Примітки
- Наші північні території. 2010 [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Міністерство закордонних справ Японії.
- The history of the Kuril Islands Dispute. RIA Novosti. 1 травня 2009. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 9 липня 2009.
- Text of Gromyko's Statement on the Peace Treaty. [ 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]New York Times, page 26, September 9, 1951
- (рос.) . МЗС Росії. 22 липня 2005. Архів оригіналу за 21 червня 2009. Процитовано 26 липня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mala Kurilska gryada ros Malaya Kurilskaya gryada yap 小千島列島 grupa ostroviv z 6 velikih ta dekilkoh dribnih ostroviv i skel u Tihomu okeani sho faktichno vhodyat do skladu Rosiyi Vidnosyatsya do skladu Yuzhno Kurilskogo rajonu Sahalinskoyi oblasti Nalezhnist ostroviv osporyuyetsya Yaponiyeyu yaka yih vklyuchaye do okrugu Nemuro prefekturi Hokkajdo a ostrovi Habomaj she j do mista Nemuro centru okrugu Mala Kurilska gryada ros Malaya Kurilskaya gryada yap 小千島列島43 37 pn sh 146 23 sh d 43 617 pn sh 146 383 sh d 43 617 146 383 Koordinati 43 37 pn sh 146 23 sh d 43 617 pn sh 146 383 sh d 43 617 146 383ArhipelagKurilski ostroviAkvatoriyaTihij okeanNajbilshij ostrivShikotanNajvisha tochka405 0 mNaselennya 2010 rik 2820 osibKrayinaYaponiyaRegionPrefektura HokkajdoMala Kurilska gryadaMala Kurilska gryadaGeografiyaMala Kurilska gryadaOstriv Sikotan Mala Kurilska gryada skladayetsya z ostroviv Habomaj ta ostrova Sikotan i prostyagayetsya vid ostrova Hokkajdo na shid paralelno do Velikoyi Kurilskoyi gryadi Protyazhnist gryadi blizko 100 km Zagalna plosha 360 85 km Poverhnya zdebilshogo rivninna abo pologo gorbista Na ostrovi Sikotan poshireni yalicevo smerekovi lisi ta ridkolissya a takozh chagarnikovi zarosti na inshih ostrovah lisi vidsutni Maksimalna visota 405 0 m Klimat pomirnij morskij z silnim vplivom tihookeanskih mas iz proholodnim litom ta m yakoyu zimoyu Na ostrovah Maloyi Kurilskoyi gryadi roztashovani derzhavnij prirodnij zakaznik federalnogo znachennya Mali Kurili ta derzhavnij prirodnij zapovidnik Kurilskij IstoriyaU seredini XVII stolittya ostrovi Maloyi Kurilskoyi gryadi pochali osvoyuvati yaponci pislya togo yak 1643 roku gollandskij moreplavec nl vijshovshi z Nagasaki na flejti Kastrikum ta stav pershim yevropejcem yakij pobuvav na Kurilskih ostrovah Vin takozh dav nazvu dvom z nih Shtati Iturup ta Kompaniya Urup Na mezhi XVII XVIII stolit Rosiya pislya priyednannya Kamchatki Volodimirom Atlasovim u 1697 roci pochala takozh vtruchatisya u spravi Kuril tomu periodichno vidbuvalisya zitknennya mizh yaponcyami ta rosiyanami U 1855 roci Rosijska ta Yaponska imperiyi vpershe oficijno rozdilili Kurilski ostrovi ta Sahalin Za Simodskim traktatom do Yaponiyi vidijshli ostriv Shikotan ta ostrovi Habomaj U 1875 roci v Peterburzi bulo ukladeno novu ugodu za yakoyu Rosiya postupilasya Yaponiyi vsima Kurilskimi ostrovami v obmin na Sahalin Pislya rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 rokiv do Yaponiyi buv priyednanij takozh Pivdennij Sahalin Teritorialna superechka Teritorialna superechka mizh Yaponiyeyu ta Rosiyeyu shodo prinalezhnosti ostroviv Maloyi Kurilskoyi gryadi vinikla v rezultati okupaciyi ostroviv radyanskimi vijskami v 1945 roku pid chas yaponsko radyanskoyi vijni Do okupaciyi ostrovi vhodili do skladu okrugu Nemuro prefekturi Hokkajdo Yaponiya Pislya okupaciyi voni buli inkorporovani do skladu Yuzhno Kurilskogo rajonu Sahalinskoyi oblasti RRFSR Yaponiya ne viznaye rosijskogo suverenitetu nad ostrovami oskilki vvazhaye yih svoyimi Tak pid chas pidpisannya San Franciskoyi mirnoyi ugodi 1951 roku zi soyuznikami Yaponiya vidmovilasya vid Kuril ta Pivdennogo Sahalinu odnak ne viznala radyanskogo suverenitetu nad nimi SRSR pravonastupnikom yakogo ye Rosiya San Francisku ugodu ne pidpisav vvazhayuchi Kurili svoyimi na pidstavi domovlenostej soyuznikiv v hodi Drugoyi svitovoyi vijni Virishennya superechki v mizhnarodnih sudovih instanciyah blokuyetsya Rosiyeyu Teritorialnij disput ye golovnoyu pereponoyu dlya ukladannya mirnogo dogovoru mizh Yaponiyeyu ta Rosiyeyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni strimuyuchi rozvitok yaponsko rosijskih vidnosin Yevropejskij parlament v rezolyuciyi Vidnosini mizh YeS Kitayem i Tajvanem i bezpeka na Dalekomu Shodi uhvalenij 7 lipnya 2005 roku zaklikav Rosiyu povernuti Yaponiyi okupovani teritoriyi Pivdennokurilski ostrova Ostrovi Maloyi Kurilskoyi gryadiDo skladu Maloyi Kurilskoyi gryadi vhodyat ostrovi Habomaj sho skladayutsya z ostroviv Taraku Harukari Shibocu Yuri Akiyuri Sujsho Kajgara Moemoshiri Odoke ta ostrovi Kajba skladayusya z ostrova Todo zi skelyami Kanakuso ta Hokaki ta ostrova Kabuto zi skeleyu Rosok ta ostriv Sikotan z prileglimi ostrovami i skelyami Gome Osima Kodzima Kamo Komej ta bezimennij ostroviv zagalnoyu plosheyu 264 13 km Nazva ukr Nazva yap Nazva ros Plosha km Maksimalna visota m Shirota Dovgota ZobrazhennyaSikotan 色丹島 Shikotan 252 8 405 0 43 48 146 45 志発島 Zelyonyj 58 72 24 7 43 30 146 08 Sujsho 水晶島 Tanfileva 12 92 15 6 43 26 145 55 多楽島 Polonskogo 11 57 16 3 43 38 146 19 Yuri 勇留島 Yurij 10 32 44 6 43 25 146 04 Akiyuri 秋勇留島 Anuchina 2 73 33 6 43 22 146 00 海馬島 Oskolki 1 5 38 4 43 35 146 25 Osima 大島 Griga 1 26 70 43 45 146 47 小島 Ajvazovskogo 0 79 58 8 43 44 146 42 春苅島 Dyomina 0 7 34 7 43 25 146 10 Odoke オドケ島 Rifovyj 0 12 3 6 43 23 145 52 萌茂尻島 Storozhevoj 0 07 9 0 43 23 145 29 Kajgara 貝殻島 Signalnyj 0 0007 2 0 43 23 145 51 Divis takozhHabomaj Problema Pivnichnih teritorij Ce nezavershena stattya z geografiyi Yaponiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi PrimitkiNashi pivnichni teritoriyi 2010 1 listopada 2011 u Wayback Machine Ministerstvo zakordonnih sprav Yaponiyi The history of the Kuril Islands Dispute RIA Novosti 1 travnya 2009 Arhiv originalu za 15 lipnya 2013 Procitovano 9 lipnya 2009 Text of Gromyko s Statement on the Peace Treaty 13 grudnya 2011 u Wayback Machine New York Times page 26 September 9 1951 ros MZS Rosiyi 22 lipnya 2005 Arhiv originalu za 21 chervnya 2009 Procitovano 26 lipnya 2009