Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микита Степанів Швачка (1728 — після 1795) — козацький полковник, запорожець, один із очільників Коліївщини.
| Микита Степанів Швачка | |
|---|---|
 Обкладинка книги Євгена Букета «Швачка - фенікс українського духу» із портретом Микити Швачки, роботи Анатолія Древецького | |
| Полковник Коліївщини | |
| 1 липня 1768 — 9 липня 1768 | |
| Попередник | Максим Залізняк |
| Наступник | Іван Бондаренко |
| Народився | не пізніше 1728 Обухів, Київська область, Звенигородка, Київська губернія, Російська імперія, Черкаське староство або Канів, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | не раніше 3 квітня 1795 |
| Релігія | православний |
Біографічні відомості
Родом він був, за різними даними — з Обухова, Звенигородки, Канева чи Черкаського староства.
Згідно з російським офіційним рапортом про полонення та у збереженій судово-слідчій записці про «справу Швачки» ім'я Швачки — Микита. В усіх попередніх матеріалах подано, що Швачка звався на ім'я Яків. З огляду на те, що персональні дані до протоколу були подані самим Швачкою, дослідники прийняли його ім'я і прізвище в період участі в Коліївщині — Микита Швачка.
Микита Швачка описаний у згаданому рапорті як «літ 40, росту низького, волосся темно-русяве, очі ясно-карі, довголиций». Певний час був козаком Нової Січі. Умів читати та писати. Але, коли саме він опинився на Запорожжі, яке мав прізвище по батькові і яке прізвище він мав на Січі, не відомо.
Коліївщина
Восени 1767 року перейшов у Правобережну Україну під час продажу запорожцями солі в Речі Посполитій. Був отаманом Канівського куреня в загоні Семена Неживого. В інших джерелах подано, що Швачка був у гурті тих кільканадцяти запорожців, які прийшли з Січі разом із Залізняком. За П. Мірчуком, Швачка належав до тих чотирьох провідників коліївського повстання, які те повстання разом із Залізняком планували і якому згідно із планом повстанських дій було призначено керувати діями на ширшому терені.
У складі повстанського війська захопив Жаботин, Черкаси, Смілу. Брав участь у здобутті канівського замку разом із Семеном Неживим. До Канева йшов окремо від Неживого. Згідно зі свідченнями останнього, він
«посылал из своих казаков бывшаго прежде запорожским казаком, прозываемом Швачку, з десятью полскими казаками до полского села Ходорова на ярморок для усмирения народа от междуусобного забойства, кои за отлучкою поляков, не имея над собою власти, как известно было, друг друга убивали. И как оной Швачка поехал, то уже обратно к нему и не возвращался».
Пізніше діяв у районі Ржищева, а неподалік Василькова об'єднався із загонами Андрія Журби та Івана Бондаренка.
Петро Мірчук так оповідає про терени діяльності Микити Швачки:
Швачці було призначено район Білої Церкви, в якому оперував колись славний козацький полковник Семен Палій. У свій район дії маршував Швачка зразу із головним повстанським відділом під командуванням полк. Максима Залізняка, беручи участь у перших повстанських боях. Щойно після здобуття Богуслава, коли Залізняк скерував свій марш на захід, Швачка із своїм заступником Андрієм Журбою відділився від Залізняка й помаршував із своїм відділом на північ. Його відділ у тому часі, як це подав на слідстві Дем'ян Чернявщенко, мав 10 запорозьких козаків і 200 «польських», тобто надвірних українських козаків, що приєдналися до повстання разом із поручником Копиткевичем. До того основного ядра стали горнутися українці не тільки з тієї частини «польської» України, де оперували повстанські загони Швачки. Мешканець Києва Чернишенко оповідає на допиті, що після вибуху повстання до Києва прибув посланець Швачки, запорожець Василь, із завданням збирати охочих до повстання. На його заклик відгукнулося 50 молодих українців із Києва, які прокралися через бережений російським військом кордон і з'єдналися із Швачкою. А на території Запоріжжя власник козацького зимівника Максимів зорганізував відділ із 40 душ і, перейшовши кордон, помаршував у Білоцерківщину, де з'єднався з отаманом Швачкою. У скорому часі частина полковника Швачки зросла до тисячі повстанців. Про цей повстанський загін маємо виразні свідчення, що він складався із запорожців зі Січі, запорожців із зимівників, українських козаків польської надвірної міліції, правобережних українських селян, українських міщан із Києва тощо. Швачка поділив свої повстанські сили на сотні й у скорому часі прочистив від поляків район між Богуславом, Білою Церквою, Васильковом, доходячи на заході до Бердичева й Житомира. У Трипіллі над Дніпром Швачка мав бій з російською частиною, яка стала в обороні поляків. Змусивши боєм ту частину відступити за російський кордон, Швачка завернув до Фастова і тут зробив свою квартиру. На початку липня Швачка розділив свою частину: Журба із трьома сотнями як їх комендант, отже полковник, подався далі на захід, а Швачка переніс свою квартиру до Богуслава.
Швачка зі своїм помічником Журбою — каже Гермайзе — займалися не тільки військовими операціями, а й вели інтенсивне листування із представниками польської та російської влади. Так, 20 червня, підійшовши під Білу Церкву, вони пишуть в листі комендантові Білої Церкви, що «Ваша милость удержує руку за ляшеньками». Вони додають, що діють за дорученням «нашого полковника Залізняка», кошового і «єя в-ва і-ці». Вживані в листах фрази на адресу цариці ніщо інше, як вживані скрізь у світі дипломатичні хитрування.
Згідно зі свідченнями очевидців загін Швачки, відійшовши від Білої Церкви «прийшов до Гребінок, далі пішов до Фастова з козаками Гребіницькими, Білоцерківськими. Було їх близько ста…» У Фастові Швачка заявив, що діє відповідно до указів російської імператриці Катерини II.
28 червня 1768 р. М. Швачка висилав трьох посланців до російського генерал-губернатора Воєйкова в Київ із закликом приєднатися до повстання. Воєйков заарештував усіх трьох, як злочинців і бунтівників, але після консультації з царицею Катериною відіслав одного з них до Фастова з повідомленням про негативну поставу російського уряду до Коліївщини й закликом, щоб Швачка й Журба з усіма повстанцями здалися російському військові.
Швачка й Журба відкинули цю вимогу, продовжуючи діяти як командири незалежної української повстанської армії.
Після захоплення Максима Залізняка та Івана Гонти 1 або 2 липня 1768 року очолив повстання надвірних козаків на козацькій раді у Фастові. Замість здаватися москалям, повстанці почали поширювати між українським народом відозву з застереженням, що Росія є таким самим ворогом українського народу, як і Польща.
5—6 липня 1768 р. Микита Швачка керував облогою Білої Церкви, де перебувало московське військо.
На доручення генерал-губернатора Воєйкова проти Швачки й Журби був висланий Московський карабінерний полк під командою полковника Протасова. Російське військо оточило квартиру Швачки з частиною його війська в районі Богуслава. Скільки повстанців мав тоді Швачка при собі — невідомо. Але й тепер він рішуче відкинув вимогу москалів здатися. В народній пісні співається про це:
"Крикнув Швачка на осавула: «Із коней додолу!
Ох, не даймося, панове молодці, Ми москалям в неволю».
9 липня 1768 пораненим був захоплений у полон солдатами Московського карабінерного полку поблизу м. Богуслав. Разом із 68-ма полоненими козаками та «двома знаменами» відправлений до Києва в розпорядження київського генерал-губернатора Ф. Воєйкова. Був згаданий в указі російської імператриці Катерини II від 12 липня 1768 кошовому отаману П. Калнишевському про приборкання запорожців-гайдамаків.
Повстанська старшина, після захоплення Швачки, перейшла під командування Івана Бондаренка.
Полон і заслання
Подальша доля полковника Микити Швачки така сама, як й інших повстанських отаманів, що попали до рук москалів. Після слідчих допитів у київській військовій тюрмі, наприкінці серпня 1768 р. російська окупаційна влада Лівобережної України засудила його на кару смерті, зі заміною на 150 ударів батогом, випалення розпеченим залізом на чолі й обидвох щоках тавра каторжника, виривання ніздрів і заслання на довічні важкі роботи в сибірській каторзі. Присуд Швачці і 28 іншим повстанцям мав бути виконаний у Васильківському форпості. Ця група була вислана з київської тюрми 24 вересня 1768 р. під охороною відділу Сєвського піхотного полку під командою підпоручника Урбановича. Через чотири дні командир Васильківського форпосту рапортував генерал-губернаторові Воєйкову: «Швачка с товарищами присужденное им наказание у Васильковского форпоста при границе в присутствие моем через отправленного Киевской губернской канцелярией палача Леонова учинено». Після цього Швачку з іншими відставлено до Сибіру.
2 липня 1770 р. він обвінчався у двопрестольній Введенській Миколаївській церкві міста Тобольська з Домнікою Єфремовою. У жовтні того року в Омській фортеці зарахований до сибірського козацтва і відправлений на поселення в фортецю Святого Петра (нині — Петропавловськ, центр Північноказахстанської області Республіки Казахстан). Микиту Степанового Швачку знаходимо в списку «из регулярного воиска отставных на своем пропитании» Ревізької казки № 5 «Тобольского наместничества Ишимской округи Петропавловской волости крепости Петропавловской», датованій 3 квітня 1795 р. На сьогодні це найпізніша згадка про учасника Коліївщини на засланні.
Твори про Микиту Швачку
| Цікавинка |
| Тарас Шевченко з мотиву дій одного з ватажків Коліївщини, написав вірш «Швачка». Згодом слова вірша поклали на музику різні колективи, зокрема однойменний переспів з диску «Кому вниз 1990» створив індастріал-рок гурт «Кому вниз». |
Швачка герой народних пісень («Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка») і вірша Тараса Шевченка «Швачка». Головні джерела творів — народні пісні про ватажків повстання М. Швачку та І. Бондаренка. Варіанти фрагментів з пісень про Швачку «Гей, хвалився та козак Швачка…» й «Ой не буде краще та не буде ліпше…» Шевченко використав як епіграф до розділу «Гонта в Умані» в поемі «Гайдамаки». У щоденнику в записі від 11 липня 1857 р. поет згадує іншу пісню про Швачку (можливо, це був один із варіантів відомої пісні «Ой, виїхав із Гуманя козаченько Швачка…»): «После ужина я долго гулял вокруг огорода. И, мало-помалу освобождаясь от влияния самолюбия, привел, наконец, свой гордый дух в нормальное состояние и тихо запел гайдамацкую песню:
Ой поїзжає по Україні та козаченько Швачка…
От этой любимой моей песни я незаметно перешел к другой…».
Микита Швачка — один із головних героїв повісті Северина Гощинського «Канівський замок».
Микита Швачка один із головних героїв трилогії про Коліївщину Віталія Кулаковського і Петра Сиченка: «Ой гук, мати, гук» (К., 1972), «Ріки виходять з берегів» (К., 1985; тут Микита Швачка — в центрі сюжету) та «Вітер з Холодного яру» (К., 2008).
2016 року побачила світ науково-популярна книга Євгена Букета «Швачка — фенікс українського духу», яка оповідає про кількох полководців на ймення Швачка, зокрема і про Микиту Швачку.
Вшанування пам'яті
Вулиця Микити Швачки у місті Канів.
Див. також
Примітки
- Букет Євген. Учасники Коліївщини на засланні в Сибіру: доля людини за архівними джерелами // Людина, суспільство, влада в давній та ранньомодерній Україні: контексти історичної презентації / Відп. ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. ‒ K.: Інститут історії України, 2020. ‒ С. 532.
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. T. VII. Warszawa, 1886. S. 358.
- Helenijusz E. Rozmowy o Polskiej koronie. T. II. Kraków, 1873. S. 39.
- Букет Є. Швачка — фенікс українського духу. С. 113.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
- Кому Вниз — Микита Швачка
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
Література
- Архів Коша Нової Запорозької Січі. 1734—1775 [Текст]: корпус документів / ред. кол. П. С. Сохань [та ін.] ; Центр. держ. істор. арх. України, НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — К. : [б. и.], 1998 . — (Джерела з історії українського козацтва). Том 5: Реєстр Війська Запорозького Низового 1756 року / Упорядники: Гісцова Л. З., Демченко Л. Я., Кузик Т. Л., Муравцева Л. М. — Київ, 2008. — 528 с.
- Євген Букет. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с.
- Євген Букет. Швачка — фенікс українського духу. — К.: Український пріоритет, 2016. — 360 с. + іл.
- Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст.: Збірник документів. — К., 1970.
- Гермайзе Й. Коліївщина у світлі новознайдених матеріалів // «Україна», 1924, кн. 1—2.
- Драгоманов М. Політичні пісні українського народу XVIII—XIX ст. Женева, 1883.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Петро Мірчук. Коліївщина. Гайдамацьке повстання 1768 р. — New York: Наукове Товариство ім. Тараса Шевченка, 1973.
- Rulikowski E. Opis powiatu Wasylkowskiego… Warszawa, 1853.
- Serczyk W. Koliszczyzna. — Krakow, 1968.
- Храбан Г. Спалах гніву народного: антифеодальне народно-визвольне повстання на Правобережній Україні у 1768—1769 рр. — К., 1989.
- Чухліб Т. Гайдамацький рух в Речі Посполитій в світлі джерел з повстанського табору. В кн.: Українсько-польський науковий діалог в Умані: Збірник наукових праць. — Умань—Гнєзно—Ланьцут—Ченстохова, 2009.
- Чухліб Т. Швачка Микита [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 604. — .
- Швидько Г. К. Компут і ревізія Миргородського полку 1723 р. / Національний гірничий університет; Інститут гуманітарних проблем; Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2004. — 335 с.
Посилання
- Швачка Яків // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2076. — 1000 екз.
- «Швачка» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 834-836.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shvachka Mikita Stepaniv Shvachka 1728 pislya 1795 kozackij polkovnik zaporozhec odin iz ochilnikiv Koliyivshini Mikita Stepaniv ShvachkaMikita Stepaniv ShvachkaObkladinka knigi Yevgena Buketa Shvachka feniks ukrayinskogo duhu iz portretom Mikiti Shvachki roboti Anatoliya DreveckogoPolkovnik Koliyivshini1 lipnya 1768 9 lipnya 1768PoperednikMaksim ZaliznyakNastupnikIvan BondarenkoNarodivsyane piznishe 1728 Obuhiv Kiyivska oblast Zvenigorodka Kiyivska guberniya Rosijska imperiya Cherkaske starostvo abo Kaniv Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomerne ranishe 3 kvitnya 1795ReligiyapravoslavnijBiografichni vidomostiRodom vin buv za riznimi danimi z Obuhova Zvenigorodki Kaneva chi Cherkaskogo starostva Zgidno z rosijskim oficijnim raportom pro polonennya ta u zberezhenij sudovo slidchij zapisci pro spravu Shvachki im ya Shvachki Mikita V usih poperednih materialah podano sho Shvachka zvavsya na im ya Yakiv Z oglyadu na te sho personalni dani do protokolu buli podani samim Shvachkoyu doslidniki prijnyali jogo im ya i prizvishe v period uchasti v Koliyivshini Mikita Shvachka Mikita Shvachka opisanij u zgadanomu raporti yak lit 40 rostu nizkogo volossya temno rusyave ochi yasno kari dovgolicij Pevnij chas buv kozakom Novoyi Sichi Umiv chitati ta pisati Ale koli same vin opinivsya na Zaporozhzhi yake mav prizvishe po batkovi i yake prizvishe vin mav na Sichi ne vidomo KoliyivshinaVoseni 1767 roku perejshov u Pravoberezhnu Ukrayinu pid chas prodazhu zaporozhcyami soli v Rechi Pospolitij Buv otamanom Kanivskogo kurenya v zagoni Semena Nezhivogo V inshih dzherelah podano sho Shvachka buv u gurti tih kilkanadcyati zaporozhciv yaki prijshli z Sichi razom iz Zaliznyakom Za P Mirchukom Shvachka nalezhav do tih chotiroh providnikiv koliyivskogo povstannya yaki te povstannya razom iz Zaliznyakom planuvali i yakomu zgidno iz planom povstanskih dij bulo priznacheno keruvati diyami na shirshomu tereni U skladi povstanskogo vijska zahopiv Zhabotin Cherkasi Smilu Brav uchast u zdobutti kanivskogo zamku razom iz Semenom Nezhivim Do Kaneva jshov okremo vid Nezhivogo Zgidno zi svidchennyami ostannogo vin posylal iz svoih kazakov byvshago prezhde zaporozhskim kazakom prozyvaemom Shvachku z desyatyu polskimi kazakami do polskogo sela Hodorova na yarmorok dlya usmireniya naroda ot mezhduusobnogo zabojstva koi za otluchkoyu polyakov ne imeya nad soboyu vlasti kak izvestno bylo drug druga ubivali I kak onoj Shvachka poehal to uzhe obratno k nemu i ne vozvrashalsya Piznishe diyav u rajoni Rzhisheva a nepodalik Vasilkova ob yednavsya iz zagonami Andriya Zhurbi ta Ivana Bondarenka Petro Mirchuk tak opovidaye pro tereni diyalnosti Mikiti Shvachki Shvachci bulo priznacheno rajon Biloyi Cerkvi v yakomu operuvav kolis slavnij kozackij polkovnik Semen Palij U svij rajon diyi marshuvav Shvachka zrazu iz golovnim povstanskim viddilom pid komanduvannyam polk Maksima Zaliznyaka beruchi uchast u pershih povstanskih boyah Shojno pislya zdobuttya Boguslava koli Zaliznyak skeruvav svij marsh na zahid Shvachka iz svoyim zastupnikom Andriyem Zhurboyu viddilivsya vid Zaliznyaka j pomarshuvav iz svoyim viddilom na pivnich Jogo viddil u tomu chasi yak ce podav na slidstvi Dem yan Chernyavshenko mav 10 zaporozkih kozakiv i 200 polskih tobto nadvirnih ukrayinskih kozakiv sho priyednalisya do povstannya razom iz poruchnikom Kopitkevichem Do togo osnovnogo yadra stali gornutisya ukrayinci ne tilki z tiyeyi chastini polskoyi Ukrayini de operuvali povstanski zagoni Shvachki Meshkanec Kiyeva Chernishenko opovidaye na dopiti sho pislya vibuhu povstannya do Kiyeva pribuv poslanec Shvachki zaporozhec Vasil iz zavdannyam zbirati ohochih do povstannya Na jogo zaklik vidguknulosya 50 molodih ukrayinciv iz Kiyeva yaki prokralisya cherez berezhenij rosijskim vijskom kordon i z yednalisya iz Shvachkoyu A na teritoriyi Zaporizhzhya vlasnik kozackogo zimivnika Maksimiv zorganizuvav viddil iz 40 dush i perejshovshi kordon pomarshuvav u Bilocerkivshinu de z yednavsya z otamanom Shvachkoyu U skoromu chasi chastina polkovnika Shvachki zrosla do tisyachi povstanciv Pro cej povstanskij zagin mayemo virazni svidchennya sho vin skladavsya iz zaporozhciv zi Sichi zaporozhciv iz zimivnikiv ukrayinskih kozakiv polskoyi nadvirnoyi miliciyi pravoberezhnih ukrayinskih selyan ukrayinskih mishan iz Kiyeva tosho Shvachka podiliv svoyi povstanski sili na sotni j u skoromu chasi prochistiv vid polyakiv rajon mizh Boguslavom Biloyu Cerkvoyu Vasilkovom dohodyachi na zahodi do Berdicheva j Zhitomira U Tripilli nad Dniprom Shvachka mav bij z rosijskoyu chastinoyu yaka stala v oboroni polyakiv Zmusivshi boyem tu chastinu vidstupiti za rosijskij kordon Shvachka zavernuv do Fastova i tut zrobiv svoyu kvartiru Na pochatku lipnya Shvachka rozdiliv svoyu chastinu Zhurba iz troma sotnyami yak yih komendant otzhe polkovnik podavsya dali na zahid a Shvachka perenis svoyu kvartiru do Boguslava Shvachka zi svoyim pomichnikom Zhurboyu kazhe Germajze zajmalisya ne tilki vijskovimi operaciyami a j veli intensivne listuvannya iz predstavnikami polskoyi ta rosijskoyi vladi Tak 20 chervnya pidijshovshi pid Bilu Cerkvu voni pishut v listi komendantovi Biloyi Cerkvi sho Vasha milost uderzhuye ruku za lyashenkami Voni dodayut sho diyut za doruchennyam nashogo polkovnika Zaliznyaka koshovogo i yeya v va i ci Vzhivani v listah frazi na adresu carici nisho inshe yak vzhivani skriz u sviti diplomatichni hitruvannya Zgidno zi svidchennyami ochevidciv zagin Shvachki vidijshovshi vid Biloyi Cerkvi prijshov do Grebinok dali pishov do Fastova z kozakami Grebinickimi Bilocerkivskimi Bulo yih blizko sta U Fastovi Shvachka zayaviv sho diye vidpovidno do ukaziv rosijskoyi imperatrici Katerini II 28 chervnya 1768 r M Shvachka visilav troh poslanciv do rosijskogo general gubernatora Voyejkova v Kiyiv iz zaklikom priyednatisya do povstannya Voyejkov zaareshtuvav usih troh yak zlochinciv i buntivnikiv ale pislya konsultaciyi z cariceyu Katerinoyu vidislav odnogo z nih do Fastova z povidomlennyam pro negativnu postavu rosijskogo uryadu do Koliyivshini j zaklikom shob Shvachka j Zhurba z usima povstancyami zdalisya rosijskomu vijskovi Shvachka j Zhurba vidkinuli cyu vimogu prodovzhuyuchi diyati yak komandiri nezalezhnoyi ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Pislya zahoplennya Maksima Zaliznyaka ta Ivana Gonti 1 abo 2 lipnya 1768 roku ocholiv povstannya nadvirnih kozakiv na kozackij radi u Fastovi Zamist zdavatisya moskalyam povstanci pochali poshiryuvati mizh ukrayinskim narodom vidozvu z zasterezhennyam sho Rosiya ye takim samim vorogom ukrayinskogo narodu yak i Polsha 5 6 lipnya 1768 r Mikita Shvachka keruvav oblogoyu Biloyi Cerkvi de perebuvalo moskovske vijsko Na doruchennya general gubernatora Voyejkova proti Shvachki j Zhurbi buv vislanij Moskovskij karabinernij polk pid komandoyu polkovnika Protasova Rosijske vijsko otochilo kvartiru Shvachki z chastinoyu jogo vijska v rajoni Boguslava Skilki povstanciv mav todi Shvachka pri sobi nevidomo Ale j teper vin rishuche vidkinuv vimogu moskaliv zdatisya V narodnij pisni spivayetsya pro ce Kriknuv Shvachka na osavula Iz konej dodolu Oh ne dajmosya panove molodci Mi moskalyam v nevolyu 9 lipnya 1768 poranenim buv zahoplenij u polon soldatami Moskovskogo karabinernogo polku poblizu m Boguslav Razom iz 68 ma polonenimi kozakami ta dvoma znamenami vidpravlenij do Kiyeva v rozporyadzhennya kiyivskogo general gubernatora F Voyejkova Buv zgadanij v ukazi rosijskoyi imperatrici Katerini II vid 12 lipnya 1768 koshovomu otamanu P Kalnishevskomu pro priborkannya zaporozhciv gajdamakiv Povstanska starshina pislya zahoplennya Shvachki perejshla pid komanduvannya Ivana Bondarenka Polon i zaslannyaPodalsha dolya polkovnika Mikiti Shvachki taka sama yak j inshih povstanskih otamaniv sho popali do ruk moskaliv Pislya slidchih dopitiv u kiyivskij vijskovij tyurmi naprikinci serpnya 1768 r rosijska okupacijna vlada Livoberezhnoyi Ukrayini zasudila jogo na karu smerti zi zaminoyu na 150 udariv batogom vipalennya rozpechenim zalizom na choli j obidvoh shokah tavra katorzhnika virivannya nizdriv i zaslannya na dovichni vazhki roboti v sibirskij katorzi Prisud Shvachci i 28 inshim povstancyam mav buti vikonanij u Vasilkivskomu forposti Cya grupa bula vislana z kiyivskoyi tyurmi 24 veresnya 1768 r pid ohoronoyu viddilu Syevskogo pihotnogo polku pid komandoyu pidporuchnika Urbanovicha Cherez chotiri dni komandir Vasilkivskogo forpostu raportuvav general gubernatorovi Voyejkovu Shvachka s tovarishami prisuzhdennoe im nakazanie u Vasilkovskogo forposta pri granice v prisutstvie moem cherez otpravlennogo Kievskoj gubernskoj kancelyariej palacha Leonova uchineno Pislya cogo Shvachku z inshimi vidstavleno do Sibiru 2 lipnya 1770 r vin obvinchavsya u dvoprestolnij Vvedenskij Mikolayivskij cerkvi mista Tobolska z Domnikoyu Yefremovoyu U zhovtni togo roku v Omskij forteci zarahovanij do sibirskogo kozactva i vidpravlenij na poselennya v fortecyu Svyatogo Petra nini Petropavlovsk centr Pivnichnokazahstanskoyi oblasti Respubliki Kazahstan Mikitu Stepanovogo Shvachku znahodimo v spisku iz regulyarnogo voiska otstavnyh na svoem propitanii Revizkoyi kazki 5 Tobolskogo namestnichestva Ishimskoj okrugi Petropavlovskoj volosti kreposti Petropavlovskoj datovanij 3 kvitnya 1795 r Na sogodni ce najpiznisha zgadka pro uchasnika Koliyivshini na zaslanni Tvori pro Mikitu ShvachkuMikita Shvachka zhenetsya za Orlikoyu Ilyustraciya Mihala Andriolli do poemi Severina Goshinskogo Kanivskij zamok CikavinkaTaras Shevchenko z motivu dij odnogo z vatazhkiv Koliyivshini napisav virsh Shvachka Zgodom slova virsha poklali na muziku rizni kolektivi zokrema odnojmennij perespiv z disku Komu vniz 1990 stvoriv indastrial rok gurt Komu vniz Shvachka geroj narodnih pisen Oj poyizhdzhaye po Ukrayini ta kozachenko Shvachka i virsha Tarasa Shevchenka Shvachka Golovni dzherela tvoriv narodni pisni pro vatazhkiv povstannya M Shvachku ta I Bondarenka Varianti fragmentiv z pisen pro Shvachku Gej hvalivsya ta kozak Shvachka j Oj ne bude krashe ta ne bude lipshe Shevchenko vikoristav yak epigraf do rozdilu Gonta v Umani v poemi Gajdamaki U shodenniku v zapisi vid 11 lipnya 1857 r poet zgaduye inshu pisnyu pro Shvachku mozhlivo ce buv odin iz variantiv vidomoyi pisni Oj viyihav iz Gumanya kozachenko Shvachka Posle uzhina ya dolgo gulyal vokrug ogoroda I malo pomalu osvobozhdayas ot vliyaniya samolyubiya privel nakonec svoj gordyj duh v normalnoe sostoyanie i tiho zapel gajdamackuyu pesnyu Oj poyizzhaye po Ukrayini ta kozachenko Shvachka Ot etoj lyubimoj moej pesni ya nezametno pereshel k drugoj Mikita Shvachka odin iz golovnih geroyiv povisti Severina Goshinskogo Kanivskij zamok Mikita Shvachka odin iz golovnih geroyiv trilogiyi pro Koliyivshinu Vitaliya Kulakovskogo i Petra Sichenka Oj guk mati guk K 1972 Riki vihodyat z beregiv K 1985 tut Mikita Shvachka v centri syuzhetu ta Viter z Holodnogo yaru K 2008 2016 roku pobachila svit naukovo populyarna kniga Yevgena Buketa Shvachka feniks ukrayinskogo duhu yaka opovidaye pro kilkoh polkovodciv na jmennya Shvachka zokrema i pro Mikitu Shvachku Vshanuvannya pam yatiVulicya Mikiti Shvachki u misti Kaniv Div takozhFedir ShvachkaPrimitkiBuket Yevgen Uchasniki Koliyivshini na zaslanni v Sibiru dolya lyudini za arhivnimi dzherelami Lyudina suspilstvo vlada v davnij ta rannomodernij Ukrayini konteksti istorichnoyi prezentaciyi Vidp red V Smolij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Institut istoriyi Ukrayini 2020 S 532 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T VII Warszawa 1886 S 358 Helenijusz E Rozmowy o Polskiej koronie T II Krakow 1873 S 39 Buket Ye Shvachka feniks ukrayinskogo duhu S 113 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 13 sichnya 2016 Komu Vniz Mikita Shvachka Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2016 Procitovano 8 zhovtnya 2016 LiteraturaArhiv Kosha Novoyi Zaporozkoyi Sichi 1734 1775 Tekst korpus dokumentiv red kol P S Sohan ta in Centr derzh istor arh Ukrayini NAN Ukrayini In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M S Grushevskogo K b i 1998 Dzherela z istoriyi ukrayinskogo kozactva Tom 5 Reyestr Vijska Zaporozkogo Nizovogo 1756 roku Uporyadniki Giscova L Z Demchenko L Ya Kuzik T L Muravceva L M Kiyiv 2008 528 s Yevgen Buket Ivan Bondarenko ostannij polkovnik Koliyivshini Istorichnij naris Kiyiv Vidavnictvo Stiks 2014 320 s Yevgen Buket Shvachka feniks ukrayinskogo duhu K Ukrayinskij prioritet 2016 360 s il Gajdamackij ruh na Ukrayini v XVIII st Zbirnik dokumentiv K 1970 Germajze J Koliyivshina u svitli novoznajdenih materialiv Ukrayina 1924 kn 1 2 Dragomanov M Politichni pisni ukrayinskogo narodu XVIII XIX st Zheneva 1883 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Petro Mirchuk Koliyivshina Gajdamacke povstannya 1768 r New York Naukove Tovaristvo im Tarasa Shevchenka 1973 Rulikowski E Opis powiatu Wasylkowskiego Warszawa 1853 Serczyk W Koliszczyzna Krakow 1968 Hraban G Spalah gnivu narodnogo antifeodalne narodno vizvolne povstannya na Pravoberezhnij Ukrayini u 1768 1769 rr K 1989 Chuhlib T Gajdamackij ruh v Rechi Pospolitij v svitli dzherel z povstanskogo taboru V kn Ukrayinsko polskij naukovij dialog v Umani Zbirnik naukovih prac Uman Gnyezno Lancut Chenstohova 2009 Chuhlib T Shvachka Mikita 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 604 ISBN 978 966 00 1359 9 Shvidko G K Komput i reviziya Mirgorodskogo polku 1723 r Nacionalnij girnichij universitet Institut gumanitarnih problem Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo NAN Ukrayini Dnipropetrovsk Nacionalnij girnichij universitet 2004 335 s PosilannyaShvachka Yakiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2076 1000 ekz Shvachka Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 834 836