о. Григо́рій Шашке́вич (24 січня 1809, с. Сусолівка, нині Сосулівка — 18 серпня 1888, Перемишль або Львів) — український галицький громадсько-політичний і церковний діяч, священик УГКЦ. Стрийко (за іншими даними двоюрідний брат[]) Маркіяна Шашкевича.
о. Григорій Шашкевич | |
---|---|
Посол до Австрійського парламенту | |
10.07.1848 — 07.03.1849 | |
Посол до Галицького сейму | |
1870 — 1876 | |
заступник голови повітової ради Перемишльського повіту | |
1871 — 1873 | |
член повітової ради Перемишльського повіту | |
1867 — 1875 | |
Народився | 24 січня 1809 Сусолівка, Королівство Галичини та Володимирії |
Помер | 18 серпня 1888 (79 років) Перемишль |
Похований | d |
Виборчий округ | Монастириська, Перемишль — Нижанковичі |
Відомий як | ректор греко-католицької духовної семінарії у Відні |
Громадянство | Австрійська імперія → Австро-Угорщина |
Національність | українець |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
У шлюбі з | Тереза Холодинська (†1848) |
Діти | син |
Професія | священик |
Звання | доктор теології |
Релігія | греко-католик |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився у сім'ї дяка 24 січня 1809 року в с. Сусолівка (нині Сосулівка, Чортківський район, Тернопільська область, Україна). Батько Іван помер за два місяці до його народження сина, тому ним опікувався стрийко Роман Шашкевич — парох у селі Устечко.
За сприяння стрийка Григорій навчався у головній школі та гімназії при монастирі василіян у м. Бучач. У 1831 році закінчив Львівську греко-католицьку духовну семінарію. Вивчав теологію у Львівському університеті в 1827 —1831 рр.
З 1833 року адміністратор парафії Чернелиця (тут часто зазнавав кривд від місцевого дідича Наполеона Рациборського), з 1835 року парох неподалік від Станиславова (нині Івано-Франківськ).
У 1848 році став співзасновником і заступником голови Станиславівської окружної руської ради — філії Головної Руської Ради у Львові; також послом до австрійського парламенту (посол Станиславівської округи, в тому числі від Монастириська, Бучача, мав вести переклади Олекси Заклинського виступів послів парламенту для руського народу). Був послом у 1848—1849 роках. Після вступу на престіл нового цісаря Франца Йозефа І 2 грудня 1848 року був у складі делегації руських послів на зустрічі з ним в Оломоуці.
У 1848—1865 (1856) роках був радником міністерства освіти у Відні, керував департаментом (референт) галицького шкільництва, був цензором шкільних підручників. Від 1852 року — канонік, згодом архипресвітер капітули в Перемишлі. Від 1858 року — ректор «Барбареуму» — греко-католицької духовної семінарії у Відні.
Під час виборів до Галицького сейму 1867 р. (округ Любачів — Чесанів, не вистачило 1-го голосу) було забраковано 17 голосів виборців через те, що виборці-селяни помилково проголосували за його опонента — Шишкевича.
По поверненні до Галичини став послом до Галицького сейму (1870—1876 роки, округ Перемишль — Нижанковичі; входив до «Руського клубу»). Парох катедрального собору в Перемишлі, член Перемиської повітової ради (з 1867 року) і повітової управи. Почесний громадянин Коломиї, почесний член Ставропігійського інституту. Член-засновник Галицько-Руської матиці. Меценат Народного Дому.
Помер 18 серпня 1888 року у м. Львів, був похований 21 серпня.
Громадська діяльність
Григорій Шашкевич відомий як активний поборник національної незалежності українців, поділу Галичини на дві адміністративні провінції (українську і польську) за етнічною ознакою, пристрасний оборонець народної мови та противник москвофільської тенденції у письменстві, автор меморандуму, спрямованого проти проекту латинізації української писемності (1859).
Зібрав цінні документи до історії «Азбучної війни» в Галичині, які опублікував Іван Франко («Українсько-руський архів», том 8, 1912).
Був автором однієї з перших граматик української мови для народних шкіл (1862) і «Німецько-руської правничої термінології» (1851), виданої у Відні у співавторстві з (Яковом Головацьким) і .
Примітки
- Ks. Grzegorz Szaszkiewicz. Kurjer Lwowski. 1888, No 232, s. 4. [ 12 червня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 191.
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 631.
- у джерелі вказано, що в нормальній школі
- Kurzbiografie Szaszkewycz (Szaszkiewicz, Šaškevyč), Hryhoryj (Grzegorz, Gregor) Dr. theol. (1858)
- Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 46, 52-53.
- Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 53-54.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 20.
- Там само. — С. 107—108.
- Там само. — C. 191—192.
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 634.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [ 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 629—674.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів: «Тріада плюс», 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).
Посилання
- Шашкевич о. Григорій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2074. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет