Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чичимеки (Chichimeca) — один з народів науа, що поділявся на декілька племен. У XIII ст. створили потужну державу в Мексиканській долині. Можуть бути відгалуженням племен акольхуа та отомі. Надалі були частиною Ацтекської імперії. Одними з останніх підкорилися іспанським конкістадорам.
Історія
Стосунки з тольтеками
Відповідно до легенд науа чичимеки були родичами інших племен науа — тепанеків, ацтеків, акольхуа та ін., разом з якими мешкали у Чікомостоку. Спочатку як й інші науа чичмеки були кочовим народом. Втім на сьогодні важко виявити початок їх мандрівок. На думку деяких дослідників, воно розпочалося наприкінці IX — напочатку X ст.
Чичимеки стикнулися з тольтеками наприкінці XII ст. Ймовірно вони були першими кочівниками-науа, що прийшли до Анаука (Мексиканської долини). Тут вони стикнулися з тольтеками. Останні спочатку назвали їх «собачим народом», що підкреслити відмінність варварів-чичимеків та культурних землеробських народів долини, перш за все тольтеків. Із самого початку чичимеки представляли союз племен різний за ступенем культурного розвитку, що відобразилося у назвах, даних їм тольтеками: теочичимека (досконалими варварами), інших — сакачичимека (дикими лісовими людьми).
Після низки військових конфліктів, у 1224 році чичимеки на чолі зі своїм вождем Шолотлєм-Текуанітціном, якого низка вчених вважають персонажем фольклорної традиції, захопили столицю тольтеків Толлан. Втім через епідемію чичимеки залишили зруйновану столицю тольтеків. Після чого опинилися біля міста на західному узбережжі оз. Тескоко, яке здавна заселяли тольтеки. Місто було вдало розташований, в околицях були печери, якими чичимеков продовжували користуватися як житлом. Своє поселення назвали спочатку Остополко («Місце багатьох печер»). У 1244 році, відмовившись від печер і створивши звичайне поселення, вони звели навколо нього оборонні стіни. Відповідно їх столиця стала називатися Тенайука («Місце стін»)
Чичимеки ж разом із залишками тольтеків і склали основне населення Мексиканської долини. Чичмеки зайняли берега і невеликі долини навколо трьох озер — Тескоко, Шочімілько і Сумпанго. Згодом зуміли перейняти і зберегти деякі елементи тольтекской культури, зокрема, соціальні традиції, мистецтво, календар і ін., елементи якої найкраще збереглися в Колуакане. Освоєння цієї культури спрощувалося тією обставиною, що мова тольтеків була також з групи науатль. новоприбулі чичимеков називалися «пополока», що еквівалентно поняттю «варвари». З цього походить традиція називати кочівників-варварів, що приходили до Анаука чичимеками (тобто варварами), а осілі народи тольтеками (цивілізованними). З огляду на це часто виникає плутанина стосовно історії реальних чичимеків.
За часів перших вождів чичимеки стикнулися з іншими племенами — отомі й тепанеками. Невідомо, чи вони утворювалися союз проти тольтеків, й після поразки останніх поділили Тольтекську державу. За іншими версіями, чичимеки змусили визнати зверхність отомі, а потім надали землі племенам акольхуа і тепанекам як своїм васалам. Ймовірніше все наявність конфедерації чичимеків, акольхуа та тепанеків. Втім у перші десятиріччя першочергове значення мали саме чичимеки. У зв'язку низка вчених розглядають ці події як утворення Чичимекської гегемонії.
Перші володарі держави
Відповідно до досліджень авторів, які визнають Шолотля реальною історичною особою, в період правління останнього, його син Нопальтцін зробив обстеження східній частині Мексиканської долини в районі м. Колуакана і знайшов місце дуже зручним для розселення чичимеків. У цей час з Колуакана в результаті складних внутрішніх і зовнішніх конфліктів був вигнаний вождь чичимекського походження Уемак. Ставши правителем Тенайукі, Нопальтцін підкорив Колуакан. Під його владою місто зберіг значення одного з небагатьох центрів, де зберігалися традиції тольтекської культури.
Прагнючи затвердити союз чичимеков і тольтеків, він одружився зі знатною дівчиною тольтекського походження з Толуки. Цей союз стимулював освоєння чичимеками тольтекских досягнень. Починається відродження землеробства і ремесел.
Тлотцін, син Нопальтціна і онук Шолотль, став першим чичимекстким вождем, що мав по материнській лінії тольтекське походження. Відбувається відродження міст Тулансінго й Тутотепек. Він продовжив відродження і насадження тольтекських традицій і з цією метою встановив зв'язки з тольтеками з Шико, особливо з їх жерцями. Від них чичимеки сприйняли багато релігійних звичаїв, зокрема, культ бога і культурного героя Кетцалькоатля, а також традиції і спосіб повсякденного життя. Вони стали віддавати перевагу рослинній їжі, перейшли до використання одягу з рослинних волокон замість шкур тварин.
Надалі відбувся розподіл держави чичмеків — утворилося два потужних центра: в Тенайукі (потім в Тескоко) та Колуакані. Послаблення чичимеків викликало спробув інших племен відібрати у них вплив над Мексиканською долиною. Тепанеки з Ацкапоцалько стали на довгі роки запеклими ворогами чичимеків з Колуакана. Водночас чичимеки з Тенайукі стикнулися з протиборством акольхуа з Коатлінчана. Деякий час кочове плем'я ацтеків перебувало на службі у чичимеків з Колуакана.
Боротьба з акольхуа і тепанеками
Починаючи з 1309 року найбільша небезпека чичмекам становила держава акольхуа з Коатлінчана. У 1337 році останні з союзі з акольхуа з Уешотли перемогли чичимеків з Тескоко, знищивши тамтешню династію, Тенайукі було пограбовано. Новим володар з акольхуа Квінацін оголосив себе спадкоємцем чичимеків (навіть прямим нащадком легендарного Шолотля), чим намагався успадкувати славу цього племені та претензії на землі Тескоко.
Ймовірно в цей час частина чичимеків, хто продовжував жити полюванням, відступила на північ від Анауака, оселившись на території сучасного штату Сакатек. Тут сформувалися племена сакатекос, кашканес, гуачічіль, тепеоанес.
Надалі частина чичимеків була під владою держав Тескоко та Ацкапоцалько. З утворення імперії ацтеків незалежними залишалися лише племена чичмеків з Сакатекаса. Вони остаточно перейшли до кочового способу життя. За деякими відомостями визнали залежність від ацтеків, але не увійшли до складу їх імперії.
Боротьба з іспанцями
Знищення Ацтекської імперії у 1521 році конкістадорами на чолі із Ернаном Кортесом повернуло незалежність чичимекам-сакатекос, кашканес, гуачічіль, тепеоанес. Їх землю охоплювали сучасні штати Сакатекас, Халіско, Аґуаскальєнтес, Наяріт й Гуанахуато. Іспанці цю область називали Ла Гранд Чичимека. Ці племена були підкорені у 1529 році Нуньо де Гусманом, головою Першої Аудієнсії (уряду) Нової Іспанії. Землі чичимеків було названо Новою Галісією. Навесні 1540 року чичимеки повстали проти іспанців («повстання Міштон»), проте вже у грудні 1541 року зазнали поразки від військ Антоніо де Мендоси, віце-короля Нової Іспанії.
У 1550 році почалося повстання племен сакатекос та гуачичіли, яке отримало назву Чичимецька війна. Упродовж кількох десітіліть вони вели запеклу партизанську війну, організовуючи напади на гірничодобувні міста і невеликі каравани, яким доводилося перетинати територію військових дій. Однак в 1585 році Алонсо Манріке де Суніга, нещодавно призначений віце-королем Нової Іспанії, вирішив провести розслідування політики іспанців у зоні військових дій. Віце-король дізнався, що деякі іспанські солдати почали здійснювати набіги на індіанські поселення з метою захоплення рабів. Розгніваний подібною практикою, він заборонив подальше її застосування і звільнив тих, кого вже встигли поневолити. Незабаром він почав проводити мирну політику і перемовини з головними лідерами чичимеків. В обмін на мир він запропонував їм їжу, одяг, землі та сільськогосподарські угіддя. Ця політика «купленого миру» спрацювала і 1590 року Чичимекська війна зійшла нанівець.
З 1590-х років починається поступово християнізація чичмеків, водночас відбувалася асиміляція з племенами тарасків, тлашкательтеків та отомі. В результаті чичмеки практично повністю втратили свою індивідуальність.
Уешоцінко
Наприкінці XII ст. окрема частина чичимеків заснувало альтепетль Уешоцінко, яке зуміло зберегти незалежність від Ацкапоцалько, Тескоко, а потім імперії ацтеків. Чичимеки Уешоцінко були одними з затятих суперників ацтеків. Їх держава припинило своє існування у 1521 році. На сьогодні чичимеки живуть у штатах Керетаро і Гвадалахара.
Адміністрація
Спочатку влада знаходилася в руках вождів та ради вояків. Згодом вожді перейняли у тольтеків традицію затвердження володаря-тлатоані. З кінця XIII ст. традиція спадковості тлатоані затвердилася в державі чичимеків. Він водночас був головним жерцем. Фактично чичимекська держава представляла своєрідну теократію.
Наскільки необмеженою була влада тлатоані у чичимеків невідомо, оскільки після падіння Тескоко й Тенайукі багато документів та кодексів було знищено, а переможці переписали історію Анауака.
Військо
Основу чичимекського війська складали стрільці з лука. Ймовірно саме висока майстерність з володіння цією зброєю допомогла чичимекам перемогти тольтеків й тривалий час бути гегемонами у Мексиканській долині. Водночас наявність лука як головної зброї вказує на збереження кочових традицій. Вони також мали інші види зброї: сокири, крем'яні ножі, списи та кийки з округлим завершенням.
У чичмеків були переважно відсутні захисні обладунки, їх носили лише вища знать (наприкінці існування чичмекських держав). Для захисту голови могли використовувати шкури звірів з головами.
Економіка
Землеробство і полювання
При Нопальтціні почалася широка окультурізація земель для заняття землеробством, особливо по влаштуванню терас на схилах — особливо у Тескотцінко та Тенайукі. Використовувалися знання тольтеків і праця чичимеків. Одним із наслідків такої політики стало повстання мисливців-чичимеків, які втрачали свої мисливські угіддя. При Тлотціні полювання як основне заняття починає остаточно поступатися місцем виробничого господарства — землеробства і ремеслу.
З часом встановилися два основні господарства: землеробство та полювання, частково збиральництво. В сільському господарстві культивували кукурудзу, квасолю, перець чилі, зостосовуючи при цьому дерев'яні і металеві мотики. Також вживалися насіння рослин, коріння. М'ясо отримували завдяки полюванню, частково займалися рибною ловлею.
Чичимеки під час відповідальних церемоній (військових, релігійних) вживали кактус пейотль або галюциногенні гриби. Цю традицією надалі у них запозичили ацтеки.
Кераміка
Кераміка періоду розквіту держави чичимеків фахівцями виділяється в особливий «тип Тенайука». Характеризується однокольоровою керамікою простих форм, якими користувалися у побуті усі верстви населення, трохи більш якісною виготовлялася кераміка для храмів з метою використання в ритуалах.
У так званному «Храмі Шолотля» (старовинному похованні) дослідниками знайдено різні зображення з кераміки та глини, зокрема собаки-шолоіцкуінтлі та ягуара.
Мова
На сьогодні невідомо якою саме мовою розмовляли чичимеки, що прийшли до Мексиканської долини, вона не збереглася. Теперішні чичмеки розмовляють мовами юто-ацтекської та отомангської груп.
Одяг
Спочатку основним одягом були звірячі шкури. В теплі пори роки вони ходили з оголеним тілом вище пояса. З поліпшенням культурного рівня чичмеки стали одягатися в одяг схожий на тольтекський.
Існувала традиція носити довге волосся, яке фарбували у червоний колір. Також чоловіки наносили на себе фарбом зображення тварин і рептилій.
Джерела
- Powell, Philip Wayne. Soldiers, Indians and Silver: North America's First Frontier War. Tempe, Arizona: Center for Latin American Studies, Arizona State University, 1973.
- Lumholtz, Carl (1987) [1900]. Unknown Mexico, Explorations in the Sierra Madre and Other Regions, 1890–1898. 2 vols (reprint ed.). New York: Dover Publications.
- Альва Иштлильшочитль, Фернандо де. История народа чичимеков, его поселения и обоснования в стране Анауак.. www.kuprienko.info (22 марта 2010). — пер. с исп. — В. Талах, Украина, Киев, 2010
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чичимеки |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chichimeki Chichimeca odin z narodiv naua sho podilyavsya na dekilka plemen U XIII st stvorili potuzhnu derzhavu v Meksikanskij dolini Mozhut buti vidgaluzhennyam plemen akolhua ta otomi Nadali buli chastinoyu Actekskoyi imperiyi Odnimi z ostannih pidkorilisya ispanskim konkistadoram ChichimekiIstoriyaStosunki z toltekami Vidpovidno do legend naua chichimeki buli rodichami inshih plemen naua tepanekiv actekiv akolhua ta in razom z yakimi meshkali u Chikomostoku Spochatku yak j inshi naua chichmeki buli kochovim narodom Vtim na sogodni vazhko viyaviti pochatok yih mandrivok Na dumku deyakih doslidnikiv vono rozpochalosya naprikinci IX napochatku X st Chichimeki stiknulisya z toltekami naprikinci XII st Jmovirno voni buli pershimi kochivnikami naua sho prijshli do Anauka Meksikanskoyi dolini Tut voni stiknulisya z toltekami Ostanni spochatku nazvali yih sobachim narodom sho pidkresliti vidminnist varvariv chichimekiv ta kulturnih zemlerobskih narodiv dolini persh za vse toltekiv Iz samogo pochatku chichimeki predstavlyali soyuz plemen riznij za stupenem kulturnogo rozvitku sho vidobrazilosya u nazvah danih yim toltekami teochichimeka doskonalimi varvarami inshih sakachichimeka dikimi lisovimi lyudmi Pislya nizki vijskovih konfliktiv u 1224 roci chichimeki na choli zi svoyim vozhdem Sholotlyem Tekuanitcinom yakogo nizka vchenih vvazhayut personazhem folklornoyi tradiciyi zahopili stolicyu toltekiv Tollan Vtim cherez epidemiyu chichimeki zalishili zrujnovanu stolicyu toltekiv Pislya chogo opinilisya bilya mista na zahidnomu uzberezhzhi oz Teskoko yake zdavna zaselyali tolteki Misto bulo vdalo roztashovanij v okolicyah buli pecheri yakimi chichimekov prodovzhuvali koristuvatisya yak zhitlom Svoye poselennya nazvali spochatku Ostopolko Misce bagatoh pecher U 1244 roci vidmovivshis vid pecher i stvorivshi zvichajne poselennya voni zveli navkolo nogo oboronni stini Vidpovidno yih stolicya stala nazivatisya Tenajuka Misce stin Chichimeki zh razom iz zalishkami toltekiv i sklali osnovne naselennya Meksikanskoyi dolini Chichmeki zajnyali berega i neveliki dolini navkolo troh ozer Teskoko Shochimilko i Sumpango Zgodom zumili perejnyati i zberegti deyaki elementi toltekskoj kulturi zokrema socialni tradiciyi mistectvo kalendar i in elementi yakoyi najkrashe zbereglisya v Koluakane Osvoyennya ciyeyi kulturi sproshuvalosya tiyeyu obstavinoyu sho mova toltekiv bula takozh z grupi nauatl novopribuli chichimekov nazivalisya popoloka sho ekvivalentno ponyattyu varvari Z cogo pohodit tradiciya nazivati kochivnikiv varvariv sho prihodili do Anauka chichimekami tobto varvarami a osili narodi toltekami civilizovannimi Z oglyadu na ce chasto vinikaye plutanina stosovno istoriyi realnih chichimekiv Za chasiv pershih vozhdiv chichimeki stiknulisya z inshimi plemenami otomi j tepanekami Nevidomo chi voni utvoryuvalisya soyuz proti toltekiv j pislya porazki ostannih podilili Tolteksku derzhavu Za inshimi versiyami chichimeki zmusili viznati zverhnist otomi a potim nadali zemli plemenam akolhua i tepanekam yak svoyim vasalam Jmovirnishe vse nayavnist konfederaciyi chichimekiv akolhua ta tepanekiv Vtim u pershi desyatirichchya pershochergove znachennya mali same chichimeki U zv yazku nizka vchenih rozglyadayut ci podiyi yak utvorennya Chichimekskoyi gegemoniyi Pershi volodari derzhavi Vidpovidno do doslidzhen avtoriv yaki viznayut Sholotlya realnoyu istorichnoyu osoboyu v period pravlinnya ostannogo jogo sin Nopaltcin zrobiv obstezhennya shidnij chastini Meksikanskoyi dolini v rajoni m Koluakana i znajshov misce duzhe zruchnim dlya rozselennya chichimekiv U cej chas z Koluakana v rezultati skladnih vnutrishnih i zovnishnih konfliktiv buv vignanij vozhd chichimekskogo pohodzhennya Uemak Stavshi pravitelem Tenajuki Nopaltcin pidkoriv Koluakan Pid jogo vladoyu misto zberig znachennya odnogo z nebagatoh centriv de zberigalisya tradiciyi toltekskoyi kulturi Pragnyuchi zatverditi soyuz chichimekov i toltekiv vin odruzhivsya zi znatnoyu divchinoyu toltekskogo pohodzhennya z Toluki Cej soyuz stimulyuvav osvoyennya chichimekami toltekskih dosyagnen Pochinayetsya vidrodzhennya zemlerobstva i remesel Tlotcin sin Nopaltcina i onuk Sholotl stav pershim chichimekstkim vozhdem sho mav po materinskij liniyi toltekske pohodzhennya Vidbuvayetsya vidrodzhennya mist Tulansingo j Tutotepek Vin prodovzhiv vidrodzhennya i nasadzhennya toltekskih tradicij i z ciyeyu metoyu vstanoviv zv yazki z toltekami z Shiko osoblivo z yih zhercyami Vid nih chichimeki sprijnyali bagato religijnih zvichayiv zokrema kult boga i kulturnogo geroya Ketcalkoatlya a takozh tradiciyi i sposib povsyakdennogo zhittya Voni stali viddavati perevagu roslinnij yizhi perejshli do vikoristannya odyagu z roslinnih volokon zamist shkur tvarin Nadali vidbuvsya rozpodil derzhavi chichmekiv utvorilosya dva potuzhnih centra v Tenajuki potim v Teskoko ta Koluakani Poslablennya chichimekiv viklikalo sprobuv inshih plemen vidibrati u nih vpliv nad Meksikanskoyu dolinoyu Tepaneki z Ackapocalko stali na dovgi roki zapeklimi vorogami chichimekiv z Koluakana Vodnochas chichimeki z Tenajuki stiknulisya z protiborstvom akolhua z Koatlinchana Deyakij chas kochove plem ya actekiv perebuvalo na sluzhbi u chichimekiv z Koluakana Borotba z akolhua i tepanekami Pochinayuchi z 1309 roku najbilsha nebezpeka chichmekam stanovila derzhava akolhua z Koatlinchana U 1337 roci ostanni z soyuzi z akolhua z Ueshotli peremogli chichimekiv z Teskoko znishivshi tamteshnyu dinastiyu Tenajuki bulo pograbovano Novim volodar z akolhua Kvinacin ogolosiv sebe spadkoyemcem chichimekiv navit pryamim nashadkom legendarnogo Sholotlya chim namagavsya uspadkuvati slavu cogo plemeni ta pretenziyi na zemli Teskoko Jmovirno v cej chas chastina chichimekiv hto prodovzhuvav zhiti polyuvannyam vidstupila na pivnich vid Anauaka oselivshis na teritoriyi suchasnogo shtatu Sakatek Tut sformuvalisya plemena sakatekos kashkanes guachichil tepeoanes Nadali chastina chichimekiv bula pid vladoyu derzhav Teskoko ta Ackapocalko Z utvorennya imperiyi actekiv nezalezhnimi zalishalisya lishe plemena chichmekiv z Sakatekasa Voni ostatochno perejshli do kochovogo sposobu zhittya Za deyakimi vidomostyami viznali zalezhnist vid actekiv ale ne uvijshli do skladu yih imperiyi Borotba z ispancyami Znishennya Actekskoyi imperiyi u 1521 roci konkistadorami na choli iz Ernanom Kortesom povernulo nezalezhnist chichimekam sakatekos kashkanes guachichil tepeoanes Yih zemlyu ohoplyuvali suchasni shtati Sakatekas Halisko Aguaskalyentes Nayarit j Guanahuato Ispanci cyu oblast nazivali La Grand Chichimeka Ci plemena buli pidkoreni u 1529 roci Nuno de Gusmanom golovoyu Pershoyi Audiyensiyi uryadu Novoyi Ispaniyi Zemli chichimekiv bulo nazvano Novoyu Galisiyeyu Navesni 1540 roku chichimeki povstali proti ispanciv povstannya Mishton prote vzhe u grudni 1541 roku zaznali porazki vid vijsk Antonio de Mendosi vice korolya Novoyi Ispaniyi Dokladnishe Chichimecka vijna U 1550 roci pochalosya povstannya plemen sakatekos ta guachichili yake otrimalo nazvu Chichimecka vijna Uprodovzh kilkoh desitilit voni veli zapeklu partizansku vijnu organizovuyuchi napadi na girnichodobuvni mista i neveliki karavani yakim dovodilosya peretinati teritoriyu vijskovih dij Odnak v 1585 roci Alonso Manrike de Suniga neshodavno priznachenij vice korolem Novoyi Ispaniyi virishiv provesti rozsliduvannya politiki ispanciv u zoni vijskovih dij Vice korol diznavsya sho deyaki ispanski soldati pochali zdijsnyuvati nabigi na indianski poselennya z metoyu zahoplennya rabiv Rozgnivanij podibnoyu praktikoyu vin zaboroniv podalshe yiyi zastosuvannya i zvilniv tih kogo vzhe vstigli ponevoliti Nezabarom vin pochav provoditi mirnu politiku i peremovini z golovnimi liderami chichimekiv V obmin na mir vin zaproponuvav yim yizhu odyag zemli ta silskogospodarski ugiddya Cya politika kuplenogo miru spracyuvala i 1590 roku Chichimekska vijna zijshla nanivec Z 1590 h rokiv pochinayetsya postupovo hristiyanizaciya chichmekiv vodnochas vidbuvalasya asimilyaciya z plemenami taraskiv tlashkateltekiv ta otomi V rezultati chichmeki praktichno povnistyu vtratili svoyu individualnist Ueshocinko Naprikinci XII st okrema chastina chichimekiv zasnuvalo altepetl Ueshocinko yake zumilo zberegti nezalezhnist vid Ackapocalko Teskoko a potim imperiyi actekiv Chichimeki Ueshocinko buli odnimi z zatyatih supernikiv actekiv Yih derzhava pripinilo svoye isnuvannya u 1521 roci Na sogodni chichimeki zhivut u shtatah Keretaro i Gvadalahara AdministraciyaSpochatku vlada znahodilasya v rukah vozhdiv ta radi voyakiv Zgodom vozhdi perejnyali u toltekiv tradiciyu zatverdzhennya volodarya tlatoani Z kincya XIII st tradiciya spadkovosti tlatoani zatverdilasya v derzhavi chichimekiv Vin vodnochas buv golovnim zhercem Faktichno chichimekska derzhava predstavlyala svoyeridnu teokratiyu Naskilki neobmezhenoyu bula vlada tlatoani u chichimekiv nevidomo oskilki pislya padinnya Teskoko j Tenajuki bagato dokumentiv ta kodeksiv bulo znisheno a peremozhci perepisali istoriyu Anauaka VijskoOsnovu chichimekskogo vijska skladali strilci z luka Jmovirno same visoka majsternist z volodinnya ciyeyu zbroyeyu dopomogla chichimekam peremogti toltekiv j trivalij chas buti gegemonami u Meksikanskij dolini Vodnochas nayavnist luka yak golovnoyi zbroyi vkazuye na zberezhennya kochovih tradicij Voni takozh mali inshi vidi zbroyi sokiri krem yani nozhi spisi ta kijki z okruglim zavershennyam U chichmekiv buli perevazhno vidsutni zahisni obladunki yih nosili lishe visha znat naprikinci isnuvannya chichmekskih derzhav Dlya zahistu golovi mogli vikoristovuvati shkuri zviriv z golovami EkonomikaZemlerobstvo i polyuvannya Pri Nopaltcini pochalasya shiroka okulturizaciya zemel dlya zanyattya zemlerobstvom osoblivo po vlashtuvannyu teras na shilah osoblivo u Teskotcinko ta Tenajuki Vikoristovuvalisya znannya toltekiv i pracya chichimekiv Odnim iz naslidkiv takoyi politiki stalo povstannya mislivciv chichimekiv yaki vtrachali svoyi mislivski ugiddya Pri Tlotcini polyuvannya yak osnovne zanyattya pochinaye ostatochno postupatisya miscem virobnichogo gospodarstva zemlerobstva i remeslu Z chasom vstanovilisya dva osnovni gospodarstva zemlerobstvo ta polyuvannya chastkovo zbiralnictvo V silskomu gospodarstvi kultivuvali kukurudzu kvasolyu perec chili zostosovuyuchi pri comu derev yani i metalevi motiki Takozh vzhivalisya nasinnya roslin korinnya M yaso otrimuvali zavdyaki polyuvannyu chastkovo zajmalisya ribnoyu lovleyu Chichimeki pid chas vidpovidalnih ceremonij vijskovih religijnih vzhivali kaktus pejotl abo galyucinogenni gribi Cyu tradiciyeyu nadali u nih zapozichili acteki Keramika Keramika periodu rozkvitu derzhavi chichimekiv fahivcyami vidilyayetsya v osoblivij tip Tenajuka Harakterizuyetsya odnokolorovoyu keramikoyu prostih form yakimi koristuvalisya u pobuti usi verstvi naselennya trohi bilsh yakisnoyu vigotovlyalasya keramika dlya hramiv z metoyu vikoristannya v ritualah U tak zvannomu Hrami Sholotlya starovinnomu pohovanni doslidnikami znajdeno rizni zobrazhennya z keramiki ta glini zokrema sobaki sholoickuintli ta yaguara MovaNa sogodni nevidomo yakoyu same movoyu rozmovlyali chichimeki sho prijshli do Meksikanskoyi dolini vona ne zbereglasya Teperishni chichmeki rozmovlyayut movami yuto actekskoyi ta otomangskoyi grup OdyagSpochatku osnovnim odyagom buli zviryachi shkuri V tepli pori roki voni hodili z ogolenim tilom vishe poyasa Z polipshennyam kulturnogo rivnya chichmeki stali odyagatisya v odyag shozhij na toltekskij Isnuvala tradiciya nositi dovge volossya yake farbuvali u chervonij kolir Takozh choloviki nanosili na sebe farbom zobrazhennya tvarin i reptilij DzherelaPowell Philip Wayne Soldiers Indians and Silver North America s First Frontier War Tempe Arizona Center for Latin American Studies Arizona State University 1973 Lumholtz Carl 1987 1900 Unknown Mexico Explorations in the Sierra Madre and Other Regions 1890 1898 2 vols reprint ed New York Dover Publications Alva Ishtlilshochitl Fernando de Istoriya naroda chichimekov ego poseleniya i obosnovaniya v strane Anauak www kuprienko info 22 marta 2010 per s isp V Talah Ukraina Kiev 2010 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chichimeki