Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Черні́гівський коле́гіум, або Черні́гівська коле́гія — один із найстаріших середніх навчальних закладів в Україні.
| Чернігівський колегіум | |
|---|---|
 | |
| 51°29′21″ пн. ш. 31°18′22″ сх. д. / 51.4893889° пн. ш. 31.3061611° сх. д.Координати: 51°29′21″ пн. ш. 31°18′22″ сх. д. / 51.4893889° пн. ш. 31.3061611° сх. д. | |
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Чернігів, вул. Спасо-Преображенська, 1 |
| Архітектурний стиль | українське бароко |
| Будівник | Лазар Баранович, Іоан Максимович, Іван Мазепа |
| Матеріал | цегла |
| Засновано | 1700 рік |
| Стан | у будівлі міститься головний офіс Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» |
  Чернігівський колегіум (Україна) | |
 Чернігівський колегіум у Вікісховищі | |
Колегіум заснований у 1700 році під назвою Малоросійського колегіуму, на базі слов'яно-математичної школи, переведеної з Новгорода-Сіверського. Фундатором колегіуму був церковний діяч, педагог і письменник Іоан Максимович. У закладі вчили латинської, грецької мов, історії, географії, математики, філософії.
Серед учнів були переважно діти козацької старшини та заможних міщан Лівобережжя.
Перший навчальний заклад вищого рівня в Лівобережній Україні.
Історія
Заснований з ініціативи відомих церковних і культурних діячів другої половини XVII — початку XVIII ст. Лазара Барановича та Іоана Максимовича за підтримки гетьмана Івана Мазепи, Чернігівський колегіум поряд з Києво-Могилянською академією та Харківським колегіумом був одним із визначних осередків просвіти і культури XVIII ст. в Україні.
Л. Баранович вирішив через занепад Києво-Могилянського колегіуму заснувати в Чернігові школу при архієрейському домі. Іоанн Максимович у 1700 р. реорганізував школу Л. Барановича в колегіум за зразком Києво-Могилянської академії. Колегіум у Чернігові був заснований І. Максимовичем при кафедральному Борисоглібському монастирі за безпосередньої підтримки та фінансування Івана Мазепи.
Колегіум в цей період називався на честь свого засновника «Архієпископо-Максимовичівським Чернігівським»:
 | лат. Archiepiscopo Maximowitanó Czernihowiac |  |
.
Процес становлення Чернігівського колегіуму як навчального закладу розтягнувся на декілька років, бо в колегіумах панувала класна, а не предметна система викладання предметів, коли один учитель навчав всіх дисциплін і разом зі своїм класом поступово переходив від нижчого до вищого курсу. Так, починаючи з 1700 по 1705 р. протягом чотирьох років у Чернігівському колегіумі було відкрито 4 класи: три граматичні та клас поетики. В 1705 р. три класи мали назви schola infima, schola grammatica та schola syntaxis.
Принципи організації, обсяг та зміст навчальних програм в Чернігівському колегіумі були подібні до польських, західноєвропейських колегіумів (академій). Викладання предметів велося латинською мовою, яка вивчалася в нижчих 4-х граматичних класах. В Чернігівському колегіумі у двох нижчих граматичних класах — аналогії (фарі) та інфімі — один учитель навчав читанню, письму та основам латинської граматики, так само як у двох вищих граматичних класах — граматики та синтаксими — один учитель викладав правила латинської граматики, синтаксису, тренував учнів у перекладах з польської і рідної мови на латинську та навпаки. Латинську мову вивчали за тим же самим підручником Емануїла Альвара «Institutiones linguae latinae», що і в Київській академії, який був дуже популярний в Європі.
Вивчення латинської мови вимагало певної підготовки, тому до колегіуму приймали учнів, котрі вміли вже читати та писати рідною мовою. Так, в указі чернігівської консисторії 1742 р. зазначалося, що священнослужителі зобов'язані навчати своїх дітей вдома «простого русского писання», вказувалося, чому саме треба навчати дітей і з якого віку:
| | "От семилетнего возраста по последней мере, трилетний срок детей своих русской грамоте, як то: букваря з десятісловіем, часослова, псалтиря и скорописной все прилежне имели старательство и ко ученію в славено-греко-латинскія коллегіума Чєрниговскаго школы высылали". | |
У граматичних класах вивчали також церковнослов'янську (пізніше — російську) та польську мови. Викладання польської мови в Чернігівському колегіумі було зумовлено традицією, яка склалася, коли Україна входила до Речі Посполитої. Про вивчення та використання польської мови в Чернігівському колегіумі свідчать насамперед зразки практичних вправ учнів граматичних класів, вірші та приклади в лекційних курсах викладачів колегіуму, наприклад в риториці «Ключ знання» 1708 р., вірші в панегірику, піднесеному архімандриту Єлецького монастиря Т. Максимовичу від учнів Чернігівського колегіуму в 1730 р. польською мовою були написані також вірші на смерть чернігівського архієпископа А. Дубневича, які склав в 1750 р. студент колегіуму О. Павловський. Деякі з викладачів Чернігівського колегіуму були вихідцями з Західної України (частина її знаходилася на той час під владою Польщі), які закінчили Львівську академію: Софроній Зимінський — префект в 1737—1739 рр. та Панфутій Захаржевський, вчитель граматики. У колегіумі навчалися студенти з Західної України. Про значну увагу, яка приділялася вивченню польської мови, свідчило те, що в 30-ті рр. XVIII ст. навчальний заклад називався Чернігівська славено-польсько-латинська колегія. В 1781 р., згідно з указом консисторії, вітати спадкоємця російського престолу, що прибув до Чернігова, учні повинні були кількома мовами, що вивчалися в колегіумі, в тому числі і польською.
Основна увага в колегіумі приділялася опануванню латинської мови. Курси поетики, риторики та філософії, які були наступними після граматичних класів, викладалися латинською мовою.
До середини 1730-х рр. у Чернігівському колегіумі поетика не була виділена в окремий клас, а викладалася разом з риторикою, логікою та діалектикою одним вчителем, а саме префектом. У курсах поетики та риторики вивчали теоретичні засади античної поезії та красномовства, вчилися писати поетичні твори латинською та польською мовами, складати і проголошувати промови, панегірики, проповіді і т. ін. Згідно з академічною традицією, що існувала в Києво-Могилянській академії і в Чернігівському колегіумі, кожний викладач поетики, риторики, філософії повинен був підготувати свій курс лекцій, який він диктував своїм студентам. На жаль, до нашого часу збереглася незначна кількість рукописних підручників Чернігівського колегіуму.
Перший підручник, який був створений в Чернігівському колегіумі, — це курс риторики «Clavis scientiarum» («Ключ знання») 1708 р., автором якого вважають першого префекта колегіуму . Риторику було написано під впливом відомої «Поетики» Феофана Прокоповича, вона мало чим відрізнялася за своїм змістом від риторик викладачів Києво-Могилянської академії, складалася, власне, з риторики та логіки з діалектикою, які читалися в кінці курсу. В той же час риторика «Ключ знання» була написана у формі «військової інструкції» з використанням відповідної термінології. Розділи, на які поділявся курс, носили назву караулів. Полководець (наставник) навчав студентів прийомів риторичної боротьби, для роз'яснення яких наводилося 11 прикладів латинською мовою та 2 — польською і т. д.
Вже на початку існування Чернігівського колегіуму в ньому, як і в Києво-Могилянській академії, складалися та ставилися п'єси. Автором драматичних творів, як правило, був учитель курсу поетики, в даному випадку префект А. Стаховський, що викладав поетику та риторику. «Спудеї» Чернігівського колегіуму часто виступали з п'єсами як на громадські, так і релігійні свята. На літніх канікулах студенти старших курсів, об'єднавшись у своєрідні театральні трупи, мандрували по Україні, розігруючи діалоги, сцени, п'єси в містах, селах, садибах, заробляючи таким чином на прожиття та на продовження навчання в колегіумі. Як цікаву ілюстрацію таких «епитицій» чернігівських «спудеїв» можна навести премеморію сотенної Салтиководівицької канцелярії Ніжинського полку префекту Чернігівського колегіуму С. Новопольському 1748 р., в якій мова йшла про групу студентів-«комедіантів» класу риторики колегіуму у складі 10 чоловік, які найняли двох музик у Полтаві і мандрували по Україні, були навіть у Січі.
Курс чернігівської риторики 1708 р. закінчувався викладанням логіки з діалектикою. Однією з головних цілей цього завершального розділу риторики було навчити студентів логічно мислити, правильно будувати докази, застосовувати вірну та переконливу аргументацію, вміти дискутувати. «Ключ знання» містив також особливий розділ — «Конклюзії», який не був завершений. Це свідчить про те, що, ймовірно, в Чернігівському колегіумі в кінці курсу риторики, що був до запровадження в 1749 р. філософії, так би мовити, останнім, випускним, проводилися диспути, які звичайно в Києво-Могилянській академії влаштовувалися наприкінці філософського та богословського курсів замість екзаменів.
В 1776 році Чернігівський колегіум реорганізовано в духовну семінарію, що існувала до 1917 року.
В 1716 р. викладачі Чернігівського колегіуму переклали історію Риму Тіта Лівія. Це був перший переклад творів знаменитого історика на слов'янську мову. Переклад, чотири об'ємні томи, зберігався в Московській патріаршій бібліотеці. Цікаво, що в одному з томів знаходилася записка, зроблена рукою Григорія Сковороди:
| | "Рге году месяца май є о день купил Сковорода, дав восем алтін" | |
1717 р. колишній вчитель Чернігівського колегіуму архімандрит Троїцько-Іллінського монастиря Герман Кононович вперше у Чернігові здійснив видання Нового Завіту, де зробив спробу розтлумачити, прокоментувати не зовсім зрозумілі для читача розділи Нового Завіту.
Таким чином уже в перший період свого існування Чернігівський колегіум завдяки зусиллям його засновника І. Максимовича, першого префекта А. Стаховського, інших викладачів перетворився в значний центр просвіти в Лівобережній Україні, який був єдиним у регіоні до створення Харківського колегіуму.
 |  |  |  |
Саме в цей час у Чернігівському колегіумі значного розвитку досягло мистецтво віршування, драматургія, перекладацька діяльність, відбувалися диспути, в яких знаходили відгуки визначні події суспільно-політичного життя того часу.
До нашого часу збереглося ще декілька рукописних підручників викладачів Чернігівського колегіуму. Вони знаходилися у бібліотеці Софійського собору в Києві і ввійшли до каталогу професора М. І. Петрова. Нині вони зберігаються у Національній науковій бібліотеці ім. В. І. Вернадського НАН України. «Сад цариці красномовства», 1717 р., «Вихователь ораторського мистецтва», 1718 р., риторика префекта І. Дубинського (1724—1725 рр.), риторика «Будинок Туліанового красномовства», 1726—1727 рр., «Тулій на нивах ораторських», 1738 р. Риторики були написані латиною.
Судячи з пишномовних, метафоричних назв курсів, автори їх продовжували барокові традиції письменників чернігівського літературно-мистецького осередку, таких як Л. Баранович, І. Величковський, Л. Крщонович, І. Максимович, А. Стаховський. широко використовували умовно-алегоричні образи, античну міфологію, різноманітну орнаментику. Особливо характерною в цьому відношенні була поетика викладача Чернігівського колегіуму , написана під значним впливом естетики бароко. Курс прочитаний в 1735—1736 рр. Нині він зберігається у Львівській бібліотеці ім. В. Стефаника НАН України.
Попри те, що лекційні курси чернігівських викладачів продовжували писатися латинською мовою і базувалися на античній теорії віршування та ораторського мистецтва, все більше уваги в них приділялося вітчизняній літературі. Починаючи з 30—40-х рр. XVIII ст. у прикладних розділах з'являються зразки українською і російською мовами. Якщо в риториці префекта Чернігівського колегіуму Фаддея Кокойловича, яка була прочитана на початку 20-х рр. XVIII ст., зразки російською мовою ще не зустрічаються, то в рукописній риториці 1748 р. префекта С. Ново-польського приклади російською мовою займали вже приблизно половину курсу.
В Чернігівському колегіумі викладання російської мови, російської поезії та риторики розпочалося у другій половині XVIII ст. за тими ж самими друкованими підручниками, що і в інших навчальних закладах: М. Смотрицького, А. Байбакова, М. Ломоносова. Латинську мову, поезію та риторику вивчали за підручниками М. М. Бантиша-Каменського, Ф. Прокоповича, І. Бургія.
Наступним курсом, який читався в Чернігівському колегіумі після риторики, був курс філософії, запровадженні в 1749 р. Філософія разом з наступним за ним курсом богослов'я становила вищий ступінь наук «superiora», що викладався на той час у Києво-Могилянській академії та Харківському колегіумі. Філософія вивчалася два роки. Запровадити повний «курс наук» у Чернігівському колегіумі намагався ще в кінці 30-х рр. XVIII ст. чернігівський єпископ Н. Сребницький. Але через брак приміщень він не зміг цього зробити. В 1749 р. з ініціативи чернігівського єпископа А. Дубневича був відкритий клас філософії, який розміщувався в монастирській трапезній, що було дуже незручно, бо заняття відбувалися в перервах між церковними службами та трапезами монахів (зараз це приміщення відоме як колегіум).
Отже Чернігівський колегіум — одна з найстаріших середніх шкіл в Україні, заснована 1700 року за зразком Київської колегії чернігівським архієпископом Іоаном Максимовичем; згодом розвинулася завдяки щедрій допомозі гетьмана Івана Мазепи. Чернігівська колегія створена на базі слов'яно-латинської школи, переведеної до Чернігова з Ніжина. Навчання тривало 6 років. Чернігівська колегія була загальноосвітньою школою (не мала богословського і філологічного класів); серед учнів були переважно сини священників (1743 — 44 з 253 учнів — 78) та козаків. У 1776 році Чернігівський колегіум перетворено на духовну семінарію, яка проіснувала до 1917 року.
Див. також
Примітки
- Чернігів стародавній
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: category:Chernihiv Collegium - 3D-модель Чернігівського Колегіуму (Google Earth)
- Чернігівський Колегіум [ 11 листопада 2014 у Wayback Machine.] на Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Література
- Травкіна О. І. Чернігівський колегіум [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 523. — .
- Тригуб О. П. З історії ремонтів будинку Колегіуму в Чернігові у XIX ст. [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // Ніжинська старовина. — 2014. — Вип. 18. — С. 170—179.
- Вечерський В. В. Колегіуму будівля у Чернігові [ 3 червня 2021 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія, електронна версія (дата звернення: 29.05.2021).
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Nacionalnij universitet Chernigivskij kolegium imeni T G Shevchenka Cherni givskij kole gium abo Cherni givska kole giya odin iz najstarishih serednih navchalnih zakladiv v Ukrayini Chernigivskij kolegium51 29 21 pn sh 31 18 22 sh d 51 4893889 pn sh 31 3061611 sh d 51 4893889 31 3061611 Koordinati 51 29 21 pn sh 31 18 22 sh d 51 4893889 pn sh 31 3061611 sh d 51 4893889 31 3061611Status Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennyaStatus spadshini pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannya Chernigiv vul Spaso Preobrazhenska 1Arhitekturnij stil ukrayinske barokoBudivnik Lazar Baranovich Ioan Maksimovich Ivan MazepaMaterial ceglaZasnovano 1700 rikStan u budivli mistitsya golovnij ofis Nacionalnogo arhitekturno istorichnogo zapovidnika Chernigiv starodavnij Chernigivskij kolegium Ukrayina Chernigivskij kolegium u VikishovishiDiv takozh Chernigivskij Kolegium zasnovanij u 1700 roci pid nazvoyu Malorosijskogo kolegiumu na bazi slov yano matematichnoyi shkoli perevedenoyi z Novgoroda Siverskogo Fundatorom kolegiumu buv cerkovnij diyach pedagog i pismennik Ioan Maksimovich U zakladi vchili latinskoyi greckoyi mov istoriyi geografiyi matematiki filosofiyi Sered uchniv buli perevazhno diti kozackoyi starshini ta zamozhnih mishan Livoberezhzhya Pershij navchalnij zaklad vishogo rivnya v Livoberezhnij Ukrayini IstoriyaZasnovanij z iniciativi vidomih cerkovnih i kulturnih diyachiv drugoyi polovini XVII pochatku XVIII st Lazara Baranovicha ta Ioana Maksimovicha za pidtrimki getmana Ivana Mazepi Chernigivskij kolegium poryad z Kiyevo Mogilyanskoyu akademiyeyu ta Harkivskim kolegiumom buv odnim iz viznachnih oseredkiv prosviti i kulturi XVIII st v Ukrayini L Baranovich virishiv cherez zanepad Kiyevo Mogilyanskogo kolegiumu zasnuvati v Chernigovi shkolu pri arhiyerejskomu domi Ioann Maksimovich u 1700 r reorganizuvav shkolu L Baranovicha v kolegium za zrazkom Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Kolegium u Chernigovi buv zasnovanij I Maksimovichem pri kafedralnomu Borisoglibskomu monastiri za bezposerednoyi pidtrimki ta finansuvannya Ivana Mazepi Kolegium v cej period nazivavsya na chest svogo zasnovnika Arhiyepiskopo Maksimovichivskim Chernigivskim lat Archiepiscopo Maximowitano Czernihowiac Proces stanovlennya Chernigivskogo kolegiumu yak navchalnogo zakladu roztyagnuvsya na dekilka rokiv bo v kolegiumah panuvala klasna a ne predmetna sistema vikladannya predmetiv koli odin uchitel navchav vsih disciplin i razom zi svoyim klasom postupovo perehodiv vid nizhchogo do vishogo kursu Tak pochinayuchi z 1700 po 1705 r protyagom chotiroh rokiv u Chernigivskomu kolegiumi bulo vidkrito 4 klasi tri gramatichni ta klas poetiki V 1705 r tri klasi mali nazvi schola infima schola grammatica ta schola syntaxis Principi organizaciyi obsyag ta zmist navchalnih program v Chernigivskomu kolegiumi buli podibni do polskih zahidnoyevropejskih kolegiumiv akademij Vikladannya predmetiv velosya latinskoyu movoyu yaka vivchalasya v nizhchih 4 h gramatichnih klasah V Chernigivskomu kolegiumi u dvoh nizhchih gramatichnih klasah analogiyi fari ta infimi odin uchitel navchav chitannyu pismu ta osnovam latinskoyi gramatiki tak samo yak u dvoh vishih gramatichnih klasah gramatiki ta sintaksimi odin uchitel vikladav pravila latinskoyi gramatiki sintaksisu trenuvav uchniv u perekladah z polskoyi i ridnoyi movi na latinsku ta navpaki Latinsku movu vivchali za tim zhe samim pidruchnikom Emanuyila Alvara Institutiones linguae latinae sho i v Kiyivskij akademiyi yakij buv duzhe populyarnij v Yevropi Vivchennya latinskoyi movi vimagalo pevnoyi pidgotovki tomu do kolegiumu prijmali uchniv kotri vmili vzhe chitati ta pisati ridnoyu movoyu Tak v ukazi chernigivskoyi konsistoriyi 1742 r zaznachalosya sho svyashennosluzhiteli zobov yazani navchati svoyih ditej vdoma prostogo russkogo pisannya vkazuvalosya chomu same treba navchati ditej i z yakogo viku Ot semiletnego vozrasta po poslednej mere triletnij srok detej svoih russkoj gramote yak to bukvarya z desyatisloviem chasoslova psaltirya i skoropisnoj vse prilezhne imeli staratelstvo i ko ucheniyu v slaveno greko latinskiya kollegiuma Chyernigovskago shkoly vysylali Ilyustraciya z panegirika arhimandritu Yeleckogo monastirya T Maksimovichu vid uchniv Chernigivskogo kolegiumu v 1730 r U gramatichnih klasah vivchali takozh cerkovnoslov yansku piznishe rosijsku ta polsku movi Vikladannya polskoyi movi v Chernigivskomu kolegiumi bulo zumovleno tradiciyeyu yaka sklalasya koli Ukrayina vhodila do Rechi Pospolitoyi Pro vivchennya ta vikoristannya polskoyi movi v Chernigivskomu kolegiumi svidchat nasampered zrazki praktichnih vprav uchniv gramatichnih klasiv virshi ta prikladi v lekcijnih kursah vikladachiv kolegiumu napriklad v ritorici Klyuch znannya 1708 r virshi v panegiriku pidnesenomu arhimandritu Yeleckogo monastirya T Maksimovichu vid uchniv Chernigivskogo kolegiumu v 1730 r polskoyu movoyu buli napisani takozh virshi na smert chernigivskogo arhiyepiskopa A Dubnevicha yaki sklav v 1750 r student kolegiumu O Pavlovskij Deyaki z vikladachiv Chernigivskogo kolegiumu buli vihidcyami z Zahidnoyi Ukrayini chastina yiyi znahodilasya na toj chas pid vladoyu Polshi yaki zakinchili Lvivsku akademiyu Sofronij Ziminskij prefekt v 1737 1739 rr ta Panfutij Zaharzhevskij vchitel gramatiki U kolegiumi navchalisya studenti z Zahidnoyi Ukrayini Pro znachnu uvagu yaka pridilyalasya vivchennyu polskoyi movi svidchilo te sho v 30 ti rr XVIII st navchalnij zaklad nazivavsya Chernigivska slaveno polsko latinska kolegiya V 1781 r zgidno z ukazom konsistoriyi vitati spadkoyemcya rosijskogo prestolu sho pribuv do Chernigova uchni povinni buli kilkoma movami sho vivchalisya v kolegiumi v tomu chisli i polskoyu Osnovna uvaga v kolegiumi pridilyalasya opanuvannyu latinskoyi movi Kursi poetiki ritoriki ta filosofiyi yaki buli nastupnimi pislya gramatichnih klasiv vikladalisya latinskoyu movoyu Do seredini 1730 h rr u Chernigivskomu kolegiumi poetika ne bula vidilena v okremij klas a vikladalasya razom z ritorikoyu logikoyu ta dialektikoyu odnim vchitelem a same prefektom U kursah poetiki ta ritoriki vivchali teoretichni zasadi antichnoyi poeziyi ta krasnomovstva vchilisya pisati poetichni tvori latinskoyu ta polskoyu movami skladati i progoloshuvati promovi panegiriki propovidi i t in Zgidno z akademichnoyu tradiciyeyu sho isnuvala v Kiyevo Mogilyanskij akademiyi i v Chernigivskomu kolegiumi kozhnij vikladach poetiki ritoriki filosofiyi povinen buv pidgotuvati svij kurs lekcij yakij vin diktuvav svoyim studentam Na zhal do nashogo chasu zbereglasya neznachna kilkist rukopisnih pidruchnikiv Chernigivskogo kolegiumu Pershij pidruchnik yakij buv stvorenij v Chernigivskomu kolegiumi ce kurs ritoriki Clavis scientiarum Klyuch znannya 1708 r avtorom yakogo vvazhayut pershogo prefekta kolegiumu Ritoriku bulo napisano pid vplivom vidomoyi Poetiki Feofana Prokopovicha vona malo chim vidriznyalasya za svoyim zmistom vid ritorik vikladachiv Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi skladalasya vlasne z ritoriki ta logiki z dialektikoyu yaki chitalisya v kinci kursu V toj zhe chas ritorika Klyuch znannya bula napisana u formi vijskovoyi instrukciyi z vikoristannyam vidpovidnoyi terminologiyi Rozdili na yaki podilyavsya kurs nosili nazvu karauliv Polkovodec nastavnik navchav studentiv prijomiv ritorichnoyi borotbi dlya roz yasnennya yakih navodilosya 11 prikladiv latinskoyu movoyu ta 2 polskoyu i t d Vzhe na pochatku isnuvannya Chernigivskogo kolegiumu v nomu yak i v Kiyevo Mogilyanskij akademiyi skladalisya ta stavilisya p yesi Avtorom dramatichnih tvoriv yak pravilo buv uchitel kursu poetiki v danomu vipadku prefekt A Stahovskij sho vikladav poetiku ta ritoriku Spudeyi Chernigivskogo kolegiumu chasto vistupali z p yesami yak na gromadski tak i religijni svyata Na litnih kanikulah studenti starshih kursiv ob yednavshis u svoyeridni teatralni trupi mandruvali po Ukrayini rozigruyuchi dialogi sceni p yesi v mistah selah sadibah zaroblyayuchi takim chinom na prozhittya ta na prodovzhennya navchannya v kolegiumi Yak cikavu ilyustraciyu takih epiticij chernigivskih spudeyiv mozhna navesti prememoriyu sotennoyi Saltikovodivickoyi kancelyariyi Nizhinskogo polku prefektu Chernigivskogo kolegiumu S Novopolskomu 1748 r v yakij mova jshla pro grupu studentiv komediantiv klasu ritoriki kolegiumu u skladi 10 cholovik yaki najnyali dvoh muzik u Poltavi i mandruvali po Ukrayini buli navit u Sichi Kurs chernigivskoyi ritoriki 1708 r zakinchuvavsya vikladannyam logiki z dialektikoyu Odniyeyu z golovnih cilej cogo zavershalnogo rozdilu ritoriki bulo navchiti studentiv logichno misliti pravilno buduvati dokazi zastosovuvati virnu ta perekonlivu argumentaciyu vmiti diskutuvati Klyuch znannya mistiv takozh osoblivij rozdil Konklyuziyi yakij ne buv zavershenij Ce svidchit pro te sho jmovirno v Chernigivskomu kolegiumi v kinci kursu ritoriki sho buv do zaprovadzhennya v 1749 r filosofiyi tak bi moviti ostannim vipusknim provodilisya disputi yaki zvichajno v Kiyevo Mogilyanskij akademiyi vlashtovuvalisya naprikinci filosofskogo ta bogoslovskogo kursiv zamist ekzameniv V 1776 roci Chernigivskij kolegium reorganizovano v duhovnu seminariyu sho isnuvala do 1917 roku V 1716 r vikladachi Chernigivskogo kolegiumu pereklali istoriyu Rimu Tita Liviya Ce buv pershij pereklad tvoriv znamenitogo istorika na slov yansku movu Pereklad chotiri ob yemni tomi zberigavsya v Moskovskij patriarshij biblioteci Cikavo sho v odnomu z tomiv znahodilasya zapiska zroblena rukoyu Grigoriya Skovorodi Rge godu mesyaca maj ye o den kupil Skovoroda dav vosem altin 1717 r kolishnij vchitel Chernigivskogo kolegiumu arhimandrit Troyicko Illinskogo monastirya German Kononovich vpershe u Chernigovi zdijsniv vidannya Novogo Zavitu de zrobiv sprobu roztlumachiti prokomentuvati ne zovsim zrozumili dlya chitacha rozdili Novogo Zavitu Takim chinom uzhe v pershij period svogo isnuvannya Chernigivskij kolegium zavdyaki zusillyam jogo zasnovnika I Maksimovicha pershogo prefekta A Stahovskogo inshih vikladachiv peretvorivsya v znachnij centr prosviti v Livoberezhnij Ukrayini yakij buv yedinim u regioni do stvorennya Harkivskogo kolegiumu Same v cej chas u Chernigivskomu kolegiumi znachnogo rozvitku dosyaglo mistectvo virshuvannya dramaturgiya perekladacka diyalnist vidbuvalisya disputi v yakih znahodili vidguki viznachni podiyi suspilno politichnogo zhittya togo chasu Do nashogo chasu zbereglosya she dekilka rukopisnih pidruchnikiv vikladachiv Chernigivskogo kolegiumu Voni znahodilisya u biblioteci Sofijskogo soboru v Kiyevi i vvijshli do katalogu profesora M I Petrova Nini voni zberigayutsya u Nacionalnij naukovij biblioteci im V I Vernadskogo NAN Ukrayini Sad carici krasnomovstva 1717 r Vihovatel oratorskogo mistectva 1718 r ritorika prefekta I Dubinskogo 1724 1725 rr ritorika Budinok Tulianovogo krasnomovstva 1726 1727 rr Tulij na nivah oratorskih 1738 r Ritoriki buli napisani latinoyu Sudyachi z pishnomovnih metaforichnih nazv kursiv avtori yih prodovzhuvali barokovi tradiciyi pismennikiv chernigivskogo literaturno misteckogo oseredku takih yak L Baranovich I Velichkovskij L Krshonovich I Maksimovich A Stahovskij shiroko vikoristovuvali umovno alegorichni obrazi antichnu mifologiyu riznomanitnu ornamentiku Osoblivo harakternoyu v comu vidnoshenni bula poetika vikladacha Chernigivskogo kolegiumu napisana pid znachnim vplivom estetiki baroko Kurs prochitanij v 1735 1736 rr Nini vin zberigayetsya u Lvivskij biblioteci im V Stefanika NAN Ukrayini Popri te sho lekcijni kursi chernigivskih vikladachiv prodovzhuvali pisatisya latinskoyu movoyu i bazuvalisya na antichnij teoriyi virshuvannya ta oratorskogo mistectva vse bilshe uvagi v nih pridilyalosya vitchiznyanij literaturi Pochinayuchi z 30 40 h rr XVIII st u prikladnih rozdilah z yavlyayutsya zrazki ukrayinskoyu i rosijskoyu movami Yaksho v ritorici prefekta Chernigivskogo kolegiumu Faddeya Kokojlovicha yaka bula prochitana na pochatku 20 h rr XVIII st zrazki rosijskoyu movoyu she ne zustrichayutsya to v rukopisnij ritorici 1748 r prefekta S Novo polskogo prikladi rosijskoyu movoyu zajmali vzhe priblizno polovinu kursu Gerb Ivana Mazepi u Chernigivskomu kolegiumi V Chernigivskomu kolegiumi vikladannya rosijskoyi movi rosijskoyi poeziyi ta ritoriki rozpochalosya u drugij polovini XVIII st za timi zh samimi drukovanimi pidruchnikami sho i v inshih navchalnih zakladah M Smotrickogo A Bajbakova M Lomonosova Latinsku movu poeziyu ta ritoriku vivchali za pidruchnikami M M Bantisha Kamenskogo F Prokopovicha I Burgiya Nastupnim kursom yakij chitavsya v Chernigivskomu kolegiumi pislya ritoriki buv kurs filosofiyi zaprovadzhenni v 1749 r Filosofiya razom z nastupnim za nim kursom bogoslov ya stanovila vishij stupin nauk superiora sho vikladavsya na toj chas u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi ta Harkivskomu kolegiumi Filosofiya vivchalasya dva roki Zaprovaditi povnij kurs nauk u Chernigivskomu kolegiumi namagavsya she v kinci 30 h rr XVIII st chernigivskij yepiskop N Srebnickij Ale cherez brak primishen vin ne zmig cogo zrobiti V 1749 r z iniciativi chernigivskogo yepiskopa A Dubnevicha buv vidkritij klas filosofiyi yakij rozmishuvavsya v monastirskij trapeznij sho bulo duzhe nezruchno bo zanyattya vidbuvalisya v perervah mizh cerkovnimi sluzhbami ta trapezami monahiv zaraz ce primishennya vidome yak kolegium Otzhe Chernigivskij kolegium odna z najstarishih serednih shkil v Ukrayini zasnovana 1700 roku za zrazkom Kiyivskoyi kolegiyi chernigivskim arhiyepiskopom Ioanom Maksimovichem zgodom rozvinulasya zavdyaki shedrij dopomozi getmana Ivana Mazepi Chernigivska kolegiya stvorena na bazi slov yano latinskoyi shkoli perevedenoyi do Chernigova z Nizhina Navchannya trivalo 6 rokiv Chernigivska kolegiya bula zagalnoosvitnoyu shkoloyu ne mala bogoslovskogo i filologichnogo klasiv sered uchniv buli perevazhno sini svyashennikiv 1743 44 z 253 uchniv 78 ta kozakiv U 1776 roci Chernigivskij kolegium peretvoreno na duhovnu seminariyu yaka proisnuvala do 1917 roku Div takozhSpisok murovanih hramiv u stili kozackogo baroko Lezhajskij IlarionPrimitkiChernigiv starodavnijPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu category Chernihiv Collegium3D model Chernigivskogo Kolegiumu Google Earth Chernigivskij Kolegium 11 listopada 2014 u Wayback Machine na Departament kulturi i turizmu nacionalnostej ta religij Chernigivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi 2 lyutogo 2011 u Wayback Machine Literatura Travkina O I Chernigivskij kolegium 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 523 ISBN 978 966 00 1359 9 Trigub O P Z istoriyi remontiv budinku Kolegiumu v Chernigovi u XIX st 24 sichnya 2022 u Wayback Machine Nizhinska starovina 2014 Vip 18 S 170 179 Vecherskij V V Kolegiumu budivlya u Chernigovi 3 chervnya 2021 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya elektronna versiya data zvernennya 29 05 2021 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3