Церква Святого Марка — греко-католицька церква в м. Зальцбурґ, Австрія. Інша назва — "Урсулінська церква".
Церква Святого Марка | |
---|---|
Назва на честь: | Євангеліст Марко |
47°48′07″ пн. ш. 13°02′18″ сх. д. / 47.802100000027778037° пн. ш. 13.03860000002777753° сх. д.Координати: 47°48′07″ пн. ш. 13°02′18″ сх. д. / 47.802100000027778037° пн. ш. 13.03860000002777753° сх. д. | |
Тип | церква[1][2] |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
Країна | Австрія |
Розташування | Зальцбург[1][2] |
Архітектурний стиль | бароко |
Адреса | d |
Сайт | ukrainische-kirche.at/uk/uebersetzung/ |
Церква Святого Марка (Зальцбурґ) (Австрія) | |
Церква Святого Марка у Вікісховищі |
Історія
Будівництво каплиці, присвяченої святому Марку почалося в 1616 р. за князя, архієпископа Зальцбурґа [en]. При каплиці були засновані монастир та лікарня. Каплиця була освячені 25 квітня 1618 р., у день святого Марка, а лікарня відкрита 28 квітня. Лікарня була заснована орденом братів Милосердя св. Іоана.
У 1669 році каплиця була зруйнована. У 1699 році на її місці був закладений наріжний камінь у фундамент урсулінського монастиря та церкви при ньому. Монастир був добудований в 1705 році та переданий урсулинкам. Автором будівництва вважається Фішер фон Ерлах.
Вперше греко-католики проведи Святу Літургію у храмі Святого Марка 22 травня 1949 року. Це відбулося на прохання о. Маркуса Гіль за дозволом Архиєпископа Зальцбургу. Предстоятель УГКЦ Йосиф Сліпий відслужив в храмі Святу Літургію в 1970 році.
До 1957 року церква була монастирською церквою урсулинок. У 1957 р. Урсулинки та їхня школа, приватна гімназія, переїхали до Глазенбаха, а церква Святого Марка була передана ректоратам Зальцбурзької архієпархії.
У 1973 році церкву довелося закрити через критичну небезпеку обвалення. Конструкцію фундаменту церкви укріпили.
Церква Святого Марка була передана громаді Української греко-католицької церкви згідно постанови Зальцбурґзького Архиєпископа Др. Ґеорґа Едера в листопаді 1999 року. У 2000 році громада за фінансової підтримки міста Зальцбурґ і Архиєпархії Зальцбурґа, єпархії Лінц, Церкви в Потребі, та інших жертводавців встановила у храмі іконостас. Іконостас виготовив майстер Богдан Турецький із Львова. Іконостас різьблений, з дуба і липи зі темперним живописом.
Архітектура
Будівля в стилі бароко у формі хреста з невеликими поперечними раменами була побудована за планами Йоганна Бернхарда Фішера фон Ерлаха. Колишня урсулінська церква та монастир урсулінок, включаючи внутрішній дворик, знаходяться під охороною пам’ятників як археологічні знахідки, вони є частиною історичного центру міста Зальцбург, внесеного до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Церква розташована в проміжку між скелею та фортечним муром. Ганок церкви має пілястри з капітелями в іонічному стилі. Зверху фасаду є гігантське вікно, схоже на картуш, над яким розташований трикутний фронтон з фігурою Святого Марка в центрі та фігурами святого Августина та Урсула. Ці фігури, ймовірно, створив [de].
Притвор храму закритий кованою решіткою, зробленою в 1705 році. У ньому розташовані чотири статуї святих (Миколая, Геласія, Фульгенція та Вільгельма), які датовані часом побудови церкви.
В інтер'єрі церкви є дорогі меблі, склепіння покриває ліпнина, яка є також на парапеті галереї, стелі, а також бічних стіна хору, які обрамляють ораторіуми. Розписи на склепінні були додані в 1756 році [de]. На куполі розташоване зображення Святої Урсули в оточенні чотири отці церкви — у обрамлення, схожому на картуш. У східній частині є зображення Божого ока з тетраграматоном із ім'ям Бога (YHWH) й ангелами, що поклоняються. У західній частині зображена Свята Цецилія із ангелами, які грають на інструментах. Імовірно автором зображень був Фішер фон Ерлах.
Головний вівтар: створений у 1766–68 роках [de] . На вівтарі зображено святого Марка, який розмовляє з язичниками. На верхній картині зображено Святу Трійцю. Бічні фігури зображують Івана Хрестителя з жезлом пастуха і ягням ліворуч, та Івана Богослов із орлом праворуч.
Бічний східний вівтар ліворуч: вівтарна панель зі Святим Августин та його матір'ю [en]. Там розташовані дві статуї святих Антонія та [de]. На вівтарі святиня з релікваріями Святого Боніфацій.
Бічний західний вівтар праворуч: вівтарна панель зі Святою Урсулою. На верхній картині зображено Архангел Гавриїл. Статуї у цьому вівтарі зображають святу Катерину та святу Агнесу.
Дизайн амвона приписується Фішеру фон Ерлаху. Він щедро обштукатурений та прикрашений. На ньому відображені три богословські чесноти віра (ліворуч), любов (середня) та надія (праворуч). Там же є зображення алегорична фігури [en], яку тримають ангели.
Див. також
Джерела
- Lieselotte von Eltz-Hoffmann: Die Kirchen Salzburgs. Verlag Anton Pustet, Salzburg 1993, ISBN 3-7025-0308-0.
- Bernd Euler, Ronald Gobiet, Horst Huber: Dehio Salzburg – Stadt und Land. Verlag Anton Schroll & Co., Wien 1986, ISBN 3-7031-0599-2.
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- archINFORM — 1994.
- . Духовна Велич Львова (укр.). 19 листопада 2018. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
- . www.ukrainische-kirche.at. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 15 квітня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Svyatogo Marka greko katolicka cerkva v m Zalcburg Avstriya Insha nazva Ursulinska cerkva Cerkva Svyatogo MarkaNazva na chest Yevangelist Marko47 48 07 pn sh 13 02 18 sh d 47 802100000027778037 pn sh 13 03860000002777753 sh d 47 802100000027778037 13 03860000002777753 Koordinati 47 48 07 pn sh 13 02 18 sh d 47 802100000027778037 pn sh 13 03860000002777753 sh d 47 802100000027778037 13 03860000002777753Tipcerkva 1 2 Status spadshinipam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Krayina Avstriya ISO3166 1 alpha 3 AUT ISO3166 1 cifrovij 040 RoztashuvannyaZalcburg 1 2 Arhitekturnij stilbarokoAdresadSajtukrainische kirche at uk uebersetzung Cerkva Svyatogo Marka Zalcburg Avstriya Cerkva Svyatogo Marka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva svyatogo Marka IstoriyaBudivnictvo kaplici prisvyachenoyi svyatomu Marku pochalosya v 1616 r za knyazya arhiyepiskopa Zalcburga en Pri kaplici buli zasnovani monastir ta likarnya Kaplicya bula osvyacheni 25 kvitnya 1618 r u den svyatogo Marka a likarnya vidkrita 28 kvitnya Likarnya bula zasnovana ordenom brativ Miloserdya sv Ioana U 1669 roci kaplicya bula zrujnovana U 1699 roci na yiyi misci buv zakladenij narizhnij kamin u fundament ursulinskogo monastirya ta cerkvi pri nomu Monastir buv dobudovanij v 1705 roci ta peredanij ursulinkam Avtorom budivnictva vvazhayetsya Fisher fon Erlah Vpershe greko katoliki provedi Svyatu Liturgiyu u hrami Svyatogo Marka 22 travnya 1949 roku Ce vidbulosya na prohannya o Markusa Gil za dozvolom Arhiyepiskopa Zalcburgu Predstoyatel UGKC Josif Slipij vidsluzhiv v hrami Svyatu Liturgiyu v 1970 roci Do 1957 roku cerkva bula monastirskoyu cerkvoyu ursulinok U 1957 r Ursulinki ta yihnya shkola privatna gimnaziya pereyihali do Glazenbaha a cerkva Svyatogo Marka bula peredana rektoratam Zalcburzkoyi arhiyeparhiyi U 1973 roci cerkvu dovelosya zakriti cherez kritichnu nebezpeku obvalennya Konstrukciyu fundamentu cerkvi ukripili Cerkva Svyatogo Marka bula peredana gromadi Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi zgidno postanovi Zalcburgzkogo Arhiyepiskopa Dr Georga Edera v listopadi 1999 roku U 2000 roci gromada za finansovoyi pidtrimki mista Zalcburg i Arhiyeparhiyi Zalcburga yeparhiyi Linc Cerkvi v Potrebi ta inshih zhertvodavciv vstanovila u hrami ikonostas Ikonostas vigotoviv majster Bogdan Tureckij iz Lvova Ikonostas rizblenij z duba i lipi zi tempernim zhivopisom ArhitekturaGolovnij vivtar hramu Budivlya v stili baroko u formi hresta z nevelikimi poperechnimi ramenami bula pobudovana za planami Joganna Bernharda Fishera fon Erlaha Kolishnya ursulinska cerkva ta monastir ursulinok vklyuchayuchi vnutrishnij dvorik znahodyatsya pid ohoronoyu pam yatnikiv yak arheologichni znahidki voni ye chastinoyu istorichnogo centru mista Zalcburg vnesenogo do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Sklepinnya hramu Cerkva roztashovana v promizhku mizh skeleyu ta fortechnim murom Ganok cerkvi maye pilyastri z kapitelyami v ionichnomu stili Zverhu fasadu ye gigantske vikno shozhe na kartush nad yakim roztashovanij trikutnij fronton z figuroyu Svyatogo Marka v centri ta figurami svyatogo Avgustina ta Ursula Ci figuri jmovirno stvoriv de Pritvor hramu zakritij kovanoyu reshitkoyu zroblenoyu v 1705 roci U nomu roztashovani chotiri statuyi svyatih Mikolaya Gelasiya Fulgenciya ta Vilgelma yaki datovani chasom pobudovi cerkvi V inter yeri cerkvi ye dorogi mebli sklepinnya pokrivaye lipnina yaka ye takozh na parapeti galereyi steli a takozh bichnih stina horu yaki obramlyayut oratoriumi Rozpisi na sklepinni buli dodani v 1756 roci de Na kupoli roztashovane zobrazhennya Svyatoyi Ursuli v otochenni chotiri otci cerkvi u obramlennya shozhomu na kartush U shidnij chastini ye zobrazhennya Bozhogo oka z tetragramatonom iz im yam Boga YHWH j angelami sho poklonyayutsya U zahidnij chastini zobrazhena Svyata Ceciliya iz angelami yaki grayut na instrumentah Imovirno avtorom zobrazhen buv Fisher fon Erlah Golovnij vivtar stvorenij u 1766 68 rokah de Na vivtari zobrazheno svyatogo Marka yakij rozmovlyaye z yazichnikami Na verhnij kartini zobrazheno Svyatu Trijcyu Bichni figuri zobrazhuyut Ivana Hrestitelya z zhezlom pastuha i yagnyam livoruch ta Ivana Bogoslov iz orlom pravoruch Bichnij shidnij vivtar livoruch vivtarna panel zi Svyatim Avgustin ta jogo matir yu en Tam roztashovani dvi statuyi svyatih Antoniya ta de Na vivtari svyatinya z relikvariyami Svyatogo Bonifacij Bichnij zahidnij vivtar pravoruch vivtarna panel zi Svyatoyu Ursuloyu Na verhnij kartini zobrazheno Arhangel Gavriyil Statuyi u comu vivtari zobrazhayut svyatu Katerinu ta svyatu Agnesu Dizajn amvona pripisuyetsya Fisheru fon Erlahu Vin shedro obshtukaturenij ta prikrashenij Na nomu vidobrazheni tri bogoslovski chesnoti vira livoruch lyubov serednya ta nadiya pravoruch Tam zhe ye zobrazhennya alegorichna figuri en yaku trimayut angeli Div takozhBazilika Mariacell Katedralnij hram Svyatih muchenikiv Sergiya i Vakha ta Zhirovickoyi ikoni Presvyatoyi B ogorodici Rim Cerkva svyatoyi velikomuchenici Varvari Viden Cerkva svyatih Borisa i Gliba Sanlis Cerkva svyatoyi Varvari Bernbah Cerkva Svyatogo Marka Zalcburg u socialnih merezhahCerkva Svyatogo Marka Zalcburg na sajti FacebookDzherelaLieselotte von Eltz Hoffmann Die Kirchen Salzburgs Verlag Anton Pustet Salzburg 1993 ISBN 3 7025 0308 0 Bernd Euler Ronald Gobiet Horst Huber Dehio Salzburg Stadt und Land Verlag Anton Schroll amp Co Wien 1986 ISBN 3 7031 0599 2 PrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 archINFORM 1994 d Track Q265049 Duhovna Velich Lvova ukr 19 listopada 2018 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2021 www ukrainische kirche at Arhiv originalu za 14 kvitnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2021