Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Церква Введення Пресвятої Богородиці — дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Розтока, Міжгірського району, Закарпатської області. З межигірської групи церков найстаріша і найдосконаліша, пам'ятка архітектури національного значення (№ 224).
| Церква Введення Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
 | |
| 48°42′16″ пн. ш. 23°17′58″ сх. д. / 48.704611° пн. ш. 23.299583° сх. д.Координати: 48°42′16″ пн. ш. 23°17′58″ сх. д. / 48.704611° пн. ш. 23.299583° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Закарпатська область |
| Тип | православний храм |
| Тип будівлі | церква |
| Стиль | дерев'яна архітектура |
| Перша згадка | 1759 |
| Дата заснування | 1650 |
| Прибудови | Дзвіниця |
| Реліквії і святині | Іконопис та різьблення XVIII ст., старовинні гравюри, ікони «Страшний суд», «Богоматір Одигітрія», «Покров» |
| Стан | задовільний |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Архітектура
З межигірської групи церква в селі Розтока найстаріша і найдосконаліша. Ймовірно, у свій час вона вразила уяву сучасників і справила вплив на майстрів, що зводили храми в Подобовці, Пилипці, Буковці, Ізках, Торуні та Присліпе. У плані, як і в інших архаїчних закарпатських храмах, її бабинець і нава однієї ширини, і тільки квадратний вівтар трохи вужче. Перше горизонтальне членування церкви Введення — це широке опасання на кронштейнах, яке оточує її з усіх боків. На західному фасаді воно посилено ще й чотириколонним ґанком. Друге горизонтальне членування — це покрівля опасання, що охоплює також і вежу над бабинцем. Покрівлі нава і вівтаря як би злиті: перехід від одного зрубу до іншого приховує ґонтова обшивка. Вежа над бабинцем, яка з кожним членуванням по висоті стає вужча, увінчана двоярусним верхом вишуканого малюнку. Численні горизонтальні лінії ґонтової покрівлі церкви викликають мимовільні асоціації із силуетами вікових ялин. Якщо зі східної сторони храм сприймається досить нерухомим, то з західної, навпаки, він весь — гра мас, яка будується на контрасті великої форми єдиних нава, вівтаря і витонченої вежі.
Зважаючи на те, що схил пагорба, де розташований храм Введення, дуже крутий, дзвіниця поставлена окремо, ближче до вершини пагорба. Якщо піднятися на пагорб, то церква, що стоїть нижче, вимальовується в просвітах величезних дерев на тлі навколишніх гір і являє собою чарівну картину.
Історія
Церква Введення Пресвятої Богородиці, розташована на крутому схилі в оточенні дерев поважного віку, має тільки їй притаманні пропорції та художні деталі. У XVII столітті це була бойківська церква з трьома верхами, що зменшувалися догори ступінчастими заломами. Можливо, у 1759 році, згідно з написом на південних дверях, церква набула сучасного барокового вигляду. Судячи з величезних колод і патині на зрубі, спорудження храму можна віднести до XVII століття. У XVIII столітті, ймовірно, було зроблено лише нове вінчання вежі. На користь більш давнього походження церкви говорить також наявність ще одного входу в наву з південної сторони і готична форма арок-вирізів з боків великий арки, що з'єднує бабинець і наву. Вежа з восьмигранною банею має горизонтальне членування. Колись відкритий ґанок перетворено на засклену веранду. Дерев'яну дзвіницю, типову для закарпатської Бойківщини, збудували біля церкви у XVIII столітті. Такі дзвіниці поширені по всій Міжгірщині. За формою і конструкцією вони подібні до дзвіниць сусідньої Воловеччини, але воловецькі значно менші.
У селі розповідають, що заможні господарі Розтоки купили церкву в сусідньому Студеному і, розібравши, перевезли волами через гори, що розділяють долинки двох сіл. За іншим переказом, церкву купили в одному з галицьких бойківських сіл і привезли в нижнє село, але заможні люди з Вишнього Кінця вночі перетягли волами розібрану церкву до своєї частини села.
Збереглися написи, що доносять до нас імена людей, що колись піклувалися про церкву. Це Василь Довганич, що купив у 1709 році ікону Благовіщення, Роман Тяскайло, що «ізробив» образ Богородиці, Ілько Головчин, що вирізав царські врата. Напис на дошці біля південних дверей повідомляє про смерть ктитора церкви 1800 року.
У 2001 році громада продала за безцінь старий іконостас та багато окремих ікон, а кошти використала для обладнання нової дерев'яної церкви, доволі немічної у порівнянні зі стародавньою красунею. Величезну ікону народного малювання «Страшний суд» теж перенесли до нової церкви. Стара Введенська церква залишилася порожньою, покриття дахів було в критичному стані, все реальнішою ставала загроза знищення чудової пам'ятки. Влітку 2005 року майстри з Синевирської Поляни на чолі з Іваном Руснаком перекрили дахи церкви новою дранкою
Інтер'єр
Інтер'єр повністю відповідає стилю, характеру та образу зовнішньої архітектури. В ньому все невеликих розмірів — і арка-виріз, і двері та вікна, і чудовий іконостас з численними іконами різних часів, розвішаними по стінах. Якщо в усіх попередніх іконостасах панує строга прямокутна сітка горизонтальних і вертикальних членувань, то в розтоцькому всі верхні яруси, крім першого, розташовуються по зламаній вгору лінії, чим досягаються динаміка й експресія композиції. Живопис іконостаса, можливо, виконала та ж артіль, що і в Присліпі, про що свідчать і скупа фрескова манера живопису, і , і палітра барв
Інтер'єр Введенської церкви за своїми розмірами невеликий, але завдяки іконостасу, а також численним іконам різного часу справляє незабутнє враження. Тут зберігається багато вишитих рушників, килими, а також старовинних гравюр.
Іконостас XVII століття цікавий тим, що його елементи — колонки і карнизи — утворюють не прямокутну сітку, а динамічну композицію. Вона створюється завдяки зламу його горизонтальних членувань, підйом якого в центральній частині з кожним ярусом стає все крутіше.
Талант різьбяра з особливим блиском проявився в різьбі царських врат, де представлена композиція «Древо Єссея». Гілки древа, витіювато звиваючись, утворюють дванадцять завитків з біблійними персонажами в центрі. Різьба вражає своєю ажурністю, а фігури, зображені в невисокому рельєфі, — виразністю.
Майстер, який писав ікони для цього іконостаса, працював у монументально-фресковій манері, він уникав подрібненої деталізації, а святим надавав риси українських простолюдинів. Його Марія в іконі «Богоматір Одигітрія» схожа скоріше на селянку, ніж на канонічні зображення Марії. Лаконічна палітра синіх, червоних і вохристих тонів цієї ікони якнайкраще гармонує з теплим тоном золотих дивно пластичних різьблених орнаментів її обрамлення.
Дві ікони в кіотах, розташовані на північній і південній стінах наву, «Святий Микола» і «Свята Параскева» XVII століття належать, ймовірно, майстру, вихованому на гравюрах, адже манера його письма графічна і конструктивна. На південній стіні висять ікони з святкового і деісусного чину, що належали, очевидно, іконостасу першої чверті XVII століття. Вони виконані у прекрасній фресковій манері, де абсолютно відсутні світлотіньові моделювання форми, а складки одягу прокреслені жирною лінією тільки пензлем. Можна з упевненістю сказати, що ці ікони зберігають у собі традиції мистецтва XVI століття.
На одній з них — іконі «Покров» майстер, ймовірно місцевий живописець, залишив свій підпис. Крім того, ця ікона цікава ще й тим, що, хоча її сюжет і повторює традиційну іконографію, головним персонажем композиції є не Богоматір, а Роман Сладкоспівець. Він намальований значно більших розмірів, ніж всі інші персонажі. Напис на іконі все пояснює: «сі чином ізробівь раб Божий Роман тягати за відпущення своє». Художник підлещувався до свого тезки Сладкопівця Романа. Про моральні ідеали і етичні норми виконавців і замовників місцевих ікон дає уявлення величезна ікона «Страшний суд», вміщена на північній стіні наву і виконана, скоріш за все, на рубежі XVIII і XIX століть. Перед судом історії проходять не окремі особистості або лиходії, але цілі народи, весь світ. Особливо охоче майстер зображує сюжети на злобу дня, пороки і зло свого часу, персоніфіковані в суддях і чиновниках митниць, а також лихварів, п'яниць, шинкарів, ворожбита і , наклепників і донощиків, злодіїв і розбійників. Всі ці персонажі майстер пише з дитячою безпосередністю і наївністю. Відсутність у нього високого рівня професійної майстерності окупається щирістю і почуттям гумору. Він вказує на порок не стільки страхом, скільки сміхом.
Примітки
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство. — 1973. — С.84-90
- М. Сирохман. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008.
- Логвин Г. Н. По Україні. — К.: Мистецтво. — 1968. — С.383
Джерела
- Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. — К.: Держбудвидав. — 1956.
- Логвин Г. Н. Украинские Карпаты. — М.: Искусство. — 1973.
- Сирохман М. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. — К.: Грані-Т, — 2008. — 88 С.
Посилання
- «Дерев'яні храми України» [ 11 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Прадідівська слава: база даних українських пам'яток і визначних місць [ 21 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Vvedennya Presvyatoyi Bogorodici derev yana cerkva yaka znahoditsya u seli Roztoka Mizhgirskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Z mezhigirskoyi grupi cerkov najstarisha i najdoskonalisha pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya 224 lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Cerkva Vvedennya Presvyatoyi BogorodiciCerkva v seli Roztoka Cerkva v seli Roztoka48 42 16 pn sh 23 17 58 sh d 48 704611 pn sh 23 299583 sh d 48 704611 23 299583 Koordinati 48 42 16 pn sh 23 17 58 sh d 48 704611 pn sh 23 299583 sh d 48 704611 23 299583Krayina UkrayinaMisto Zakarpatska oblastTip pravoslavnij hramTip budivli cerkvaStil derev yana arhitekturaPersha zgadka 1759Data zasnuvannya 1650Pribudovi DzvinicyaRelikviyi i svyatini Ikonopis ta rizblennya XVIII st starovinni gravyuri ikoni Strashnij sud Bogomatir Odigitriya Pokrov Stan zadovilnij Mediafajli u VikishovishiArhitekturaZ mezhigirskoyi grupi cerkva v seli Roztoka najstarisha i najdoskonalisha Jmovirno u svij chas vona vrazila uyavu suchasnikiv i spravila vpliv na majstriv sho zvodili hrami v Podobovci Pilipci Bukovci Izkah Toruni ta Prislipe U plani yak i v inshih arhayichnih zakarpatskih hramah yiyi babinec i nava odniyeyi shirini i tilki kvadratnij vivtar trohi vuzhche Pershe gorizontalne chlenuvannya cerkvi Vvedennya ce shiroke opasannya na kronshtejnah yake otochuye yiyi z usih bokiv Na zahidnomu fasadi vono posileno she j chotirikolonnim gankom Druge gorizontalne chlenuvannya ce pokrivlya opasannya sho ohoplyuye takozh i vezhu nad babincem Pokrivli nava i vivtarya yak bi zliti perehid vid odnogo zrubu do inshogo prihovuye gontova obshivka Vezha nad babincem yaka z kozhnim chlenuvannyam po visoti staye vuzhcha uvinchana dvoyarusnim verhom vishukanogo malyunku Chislenni gorizontalni liniyi gontovoyi pokrivli cerkvi viklikayut mimovilni asociaciyi iz siluetami vikovih yalin Yaksho zi shidnoyi storoni hram sprijmayetsya dosit neruhomim to z zahidnoyi navpaki vin ves gra mas yaka buduyetsya na kontrasti velikoyi formi yedinih nava vivtarya i vitonchenoyi vezhi Zvazhayuchi na te sho shil pagorba de roztashovanij hram Vvedennya duzhe krutij dzvinicya postavlena okremo blizhche do vershini pagorba Yaksho pidnyatisya na pagorb to cerkva sho stoyit nizhche vimalovuyetsya v prosvitah velicheznih derev na tli navkolishnih gir i yavlyaye soboyu charivnu kartinu IstoriyaCerkva Vvedennya Presvyatoyi Bogorodici roztashovana na krutomu shili v otochenni derev povazhnogo viku maye tilki yij pritamanni proporciyi ta hudozhni detali U XVII stolitti ce bula bojkivska cerkva z troma verhami sho zmenshuvalisya dogori stupinchastimi zalomami Mozhlivo u 1759 roci zgidno z napisom na pivdennih dveryah cerkva nabula suchasnogo barokovogo viglyadu Sudyachi z velicheznih kolod i patini na zrubi sporudzhennya hramu mozhna vidnesti do XVII stolittya U XVIII stolitti jmovirno bulo zrobleno lishe nove vinchannya vezhi Na korist bilsh davnogo pohodzhennya cerkvi govorit takozh nayavnist she odnogo vhodu v navu z pivdennoyi storoni i gotichna forma arok viriziv z bokiv velikij arki sho z yednuye babinec i navu Vezha z vosmigrannoyu baneyu maye gorizontalne chlenuvannya Kolis vidkritij ganok peretvoreno na zasklenu verandu Derev yanu dzvinicyu tipovu dlya zakarpatskoyi Bojkivshini zbuduvali bilya cerkvi u XVIII stolitti Taki dzvinici poshireni po vsij Mizhgirshini Za formoyu i konstrukciyeyu voni podibni do dzvinic susidnoyi Volovechchini ale volovecki znachno menshi U seli rozpovidayut sho zamozhni gospodari Roztoki kupili cerkvu v susidnomu Studenomu i rozibravshi perevezli volami cherez gori sho rozdilyayut dolinki dvoh sil Za inshim perekazom cerkvu kupili v odnomu z galickih bojkivskih sil i privezli v nizhnye selo ale zamozhni lyudi z Vishnogo Kincya vnochi peretyagli volami rozibranu cerkvu do svoyeyi chastini sela Zbereglisya napisi sho donosyat do nas imena lyudej sho kolis pikluvalisya pro cerkvu Ce Vasil Dovganich sho kupiv u 1709 roci ikonu Blagovishennya Roman Tyaskajlo sho izrobiv obraz Bogorodici Ilko Golovchin sho virizav carski vrata Napis na doshci bilya pivdennih dverej povidomlyaye pro smert ktitora cerkvi 1800 roku U 2001 roci gromada prodala za bezcin starij ikonostas ta bagato okremih ikon a koshti vikoristala dlya obladnannya novoyi derev yanoyi cerkvi dovoli nemichnoyi u porivnyanni zi starodavnoyu krasuneyu Velicheznu ikonu narodnogo malyuvannya Strashnij sud tezh perenesli do novoyi cerkvi Stara Vvedenska cerkva zalishilasya porozhnoyu pokrittya dahiv bulo v kritichnomu stani vse realnishoyu stavala zagroza znishennya chudovoyi pam yatki Vlitku 2005 roku majstri z Sinevirskoyi Polyani na choli z Ivanom Rusnakom perekrili dahi cerkvi novoyu drankoyuInter yerInter yer povnistyu vidpovidaye stilyu harakteru ta obrazu zovnishnoyi arhitekturi V nomu vse nevelikih rozmiriv i arka viriz i dveri ta vikna i chudovij ikonostas z chislennimi ikonami riznih chasiv rozvishanimi po stinah Yaksho v usih poperednih ikonostasah panuye stroga pryamokutna sitka gorizontalnih i vertikalnih chlenuvan to v roztockomu vsi verhni yarusi krim pershogo roztashovuyutsya po zlamanij vgoru liniyi chim dosyagayutsya dinamika j ekspresiya kompoziciyi Zhivopis ikonostasa mozhlivo vikonala ta zh artil sho i v Prislipi pro sho svidchat i skupa freskova manera zhivopisu i i palitra barv Inter yer Vvedenskoyi cerkvi za svoyimi rozmirami nevelikij ale zavdyaki ikonostasu a takozh chislennim ikonam riznogo chasu spravlyaye nezabutnye vrazhennya Tut zberigayetsya bagato vishitih rushnikiv kilimi a takozh starovinnih gravyur Ikonostas XVII stolittya cikavij tim sho jogo elementi kolonki i karnizi utvoryuyut ne pryamokutnu sitku a dinamichnu kompoziciyu Vona stvoryuyetsya zavdyaki zlamu jogo gorizontalnih chlenuvan pidjom yakogo v centralnij chastini z kozhnim yarusom staye vse krutishe Talant rizbyara z osoblivim bliskom proyavivsya v rizbi carskih vrat de predstavlena kompoziciya Drevo Yesseya Gilki dreva vitiyuvato zvivayuchis utvoryuyut dvanadcyat zavitkiv z biblijnimi personazhami v centri Rizba vrazhaye svoyeyu azhurnistyu a figuri zobrazheni v nevisokomu relyefi viraznistyu Majster yakij pisav ikoni dlya cogo ikonostasa pracyuvav u monumentalno freskovij maneri vin unikav podribnenoyi detalizaciyi a svyatim nadavav risi ukrayinskih prostolyudiniv Jogo Mariya v ikoni Bogomatir Odigitriya shozha skorishe na selyanku nizh na kanonichni zobrazhennya Mariyi Lakonichna palitra sinih chervonih i vohristih toniv ciyeyi ikoni yaknajkrashe garmonuye z teplim tonom zolotih divno plastichnih rizblenih ornamentiv yiyi obramlennya Dvi ikoni v kiotah roztashovani na pivnichnij i pivdennij stinah navu Svyatij Mikola i Svyata Paraskeva XVII stolittya nalezhat jmovirno majstru vihovanomu na gravyurah adzhe manera jogo pisma grafichna i konstruktivna Na pivdennij stini visyat ikoni z svyatkovogo i deisusnogo chinu sho nalezhali ochevidno ikonostasu pershoyi chverti XVII stolittya Voni vikonani u prekrasnij freskovij maneri de absolyutno vidsutni svitlotinovi modelyuvannya formi a skladki odyagu prokresleni zhirnoyu liniyeyu tilki penzlem Mozhna z upevnenistyu skazati sho ci ikoni zberigayut u sobi tradiciyi mistectva XVI stolittya Na odnij z nih ikoni Pokrov majster jmovirno miscevij zhivopisec zalishiv svij pidpis Krim togo cya ikona cikava she j tim sho hocha yiyi syuzhet i povtoryuye tradicijnu ikonografiyu golovnim personazhem kompoziciyi ye ne Bogomatir a Roman Sladkospivec Vin namalovanij znachno bilshih rozmiriv nizh vsi inshi personazhi Napis na ikoni vse poyasnyuye si chinom izrobiv rab Bozhij Roman tyagati za vidpushennya svoye Hudozhnik pidleshuvavsya do svogo tezki Sladkopivcya Romana Pro moralni ideali i etichni normi vikonavciv i zamovnikiv miscevih ikon daye uyavlennya velichezna ikona Strashnij sud vmishena na pivnichnij stini navu i vikonana skorish za vse na rubezhi XVIII i XIX stolit Pered sudom istoriyi prohodyat ne okremi osobistosti abo lihodiyi ale cili narodi ves svit Osoblivo ohoche majster zobrazhuye syuzheti na zlobu dnya poroki i zlo svogo chasu personifikovani v suddyah i chinovnikah mitnic a takozh lihvariv p yanic shinkariv vorozhbita i naklepnikiv i donoshikiv zlodiyiv i rozbijnikiv Vsi ci personazhi majster pishe z dityachoyu bezposerednistyu i nayivnistyu Vidsutnist u nogo visokogo rivnya profesijnoyi majsternosti okupayetsya shiristyu i pochuttyam gumoru Vin vkazuye na porok ne stilki strahom skilki smihom PrimitkiLogvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 S 84 90 M Sirohman P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 Logvin G N Po Ukrayini K Mistectvo 1968 S 383DzherelaPam yatniki arhitekturi URSR sho perebuvayut pid derzhavnoyu ohoronoyu spisok K Derzhbudvidav 1956 Logvin G N Ukrainskie Karpaty M Iskusstvo 1973 Sirohman M P yatdesyat p yat derev yanih hramiv Zakarpattya K Grani T 2008 88 S Posilannya Derev yani hrami Ukrayini 11 veresnya 2016 u Wayback Machine Pradidivska slava baza danih ukrayinskih pam yatok i viznachnih misc 21 grudnya 2012 u Wayback Machine