Роми здавна були частиною колективної міфології Західної цивілізації, де їх зображували (і дуже часто досі залишаються) чужинцями, прибульцями та загрозою. Протягом століть вони були поневолені у Східній Європі та гнані в Західній Європі: Пораймос, спроба Гітлера здійснити геноцид, була однією з жорстоких ланок у ланцюзі переслідувань, що охоплювало країни, які загалом вважаються більш толерантними до меншин, такі як Велика Британія. Навіть сьогодні, коли спостерігається сплеск ромської самоідентифікації та гордості, деякі демократичні держави обговорюють та ухвалюють обмежувальні заходи для ромського народу.
Загальноприйнято вважати, що роми, оскільки вони не мали писемності до недавнього часу, мають походження, затьмарене якимсь міфічним минулим. Хоча є багато запитань без відповідей, про ромів відомо набагато більше, ніж передбачається. Більшою проблемою у спробі вичерпної історії ромів є їхнє поширення не лише в Європі, але й на Близькому Сході та в Америці. У кожному регіоні ромська історія відрізнялася залежно від настроїв місцевого населення. Наприклад, незважаючи на те, що рабство та кріпацтво є ключовими темами в історії ромів у Східній Європі, інші форми переслідування, включаючи ранні форми геноциду, переважають у Європі Західній.
Не часто розглядають те, як наслідки цього руйнують традиційні міфи про ромів. Наприклад, роми вважаються кочовими, що в основному було правдою в Західній Європі; однак той факт, що вони були рабами та кріпаками на Балканах принаймні з XV століття (і до кінця ХІХ століття), означає, що вони були осілими. Між 1933 і 1945 роками роми і сінті дуже постраждали як жертви нацистських переслідувань і геноциду. Ґрунтуючись на давніх упередженнях, нацистський режим розглядав ромів і як «асоціальних» (поза «нормальним» суспільством), і як расових «неповноцінних», які вважалися загрозою біологічній чистоті та силі «вищої арійської» раси.
Хронологія
40-70: індійські торговці оселилися в римській провінції Єгипту.
420-438: Бахрам V перевіз індійських музикантів з Індії до Персії.
740: роми оселилися у Фрігії.
800-803: роми з'явилися в Адріанополісі, Фракія.
1050-1054: Роми оселилися в Сулукуле.
1100: Роми зафіксовані у Візантійській імперії.
1300-1400: Роми оселилися в Сербії; в той же час вони досягли Валахії, де їх сприймають як чужинців і невільників.
1407: зареєстровано проживання ромів у Німеччині; протягом десяти років їх виганяють.
1418: Роми зафіксовані у Франції.
1422: Роми зафіксовані в Римі.
1425 Роми зафіксовані в Іспанії.
1471: у Люцерні, Швейцарія, прийнято антиромські закони.
1482: у Бранденбурзі, Німеччина, прийнято антиромські закони.
1492: Іспанія приймає антиромські закони та піддає ромів переслідуванням інквізиції як єретиків.
1498: Почалося поселення ромів до Америки, коли четверо ромів супроводжували Христофора Колумба під час його третьої подорожі як раби.
1502: Людовик XII виганяє ромів із Франції.
1512: ромська мова записана у Швеції.
1526: Генріх VIII виганяє ромів з Англії. Ромів, спійманих при в'їзді до Англії, каратимуть смертю.
1530: в Англії прийнято Закон про єгиптян 1530 року.
1530: Роми-мусульмани отримали власний санджак у Румелії Османської імперії.
1536: у Данії прийнято антиромські закони.
1538: Португалія висилає ромів до Бразилії.
1540: у Фландрії прийнято антиромські закони.
1541: У Шотландії ухвалено антиромські закони.
1549: У Богемії прийнято антиромські закони.
1557: у Польщі та Литві прийнято антиромські закони.
1560: у Швеції лютеранська церква забороняє будь-яким священикам хрестити, вінчати або ховати ромів.
1563: Тридентський собор відмовив ромам у прийнятті до священства.
1571: Швеція: Акт 1560 року скасовано, і церкві дозволено хрестити, вінчати та ховати ромів.
1578: король Швеції намагається вигнати ромів, погрожуючи їм примусовою працею на срібній копальні Сала.
1589: Данія виносить смертний вирок будь-якому рому, спійманому в країні.
1595: Стефан Разван, син ромського іммігранта з Османської імперії, протягом чотирьох місяців правив Молдовою.
1619: король Іспанії Філіп III наказує всім ромам осісти та відмовитися від традиційного способу життя та культури. За невиконання цього передбачена смертна кара.
1637: у Швеції прийнято антиромські закони: усіх дорослих чоловіків-ромів засуджують до смертної кари, а жінок і дітей висилають.
1740-1789: у Габсбурзькій монархії під керівництвом Марії Терезії (1740—1780) низка указів намагалася змусити ромів осісти, позбавила їх права власності на коней і возів (1754), перейменувала їх на «нових громадян» і примушувала ромських хлопчиків до військової служби, якщо вони не займалися ремеслом (1761 р.), примушували їх реєструватися в місцевих органах влади (1767 р.) і забороняли шлюб між ромами (1773 р.). Її наступник Йосип II заборонив носіння традиційного ромського одягу та використання ромської мови, за що каралося покаранням батогами.
1748: ромам офіційно дозволено проживати та жити у Швеції.
1936-1945: Нацисти починають систематичне переслідування ромів, яке завершилося вбивством від 500 000 до 1 500 000 ромів у тому, що називається Пораймос, ромський Голокост.
1967: створено Міжнародний циганський комітет.
2006: Університет Манчестера завершує свій «Ромський проєкт», перше морфологічне дослідження, яке має на меті зібрати всі діалекти ромської мови по всій Європі та мати справу з їх зв'язністю.
2006: В Угорщині засновано першу повністю ромську партію під назвою «MCF Roma összefogás» (Союз ромів MCF), хоча вони отримали лише 0,08 % від загальної кількості голосів на парламентських виборах, що відбулися 9 квітня 2006 року.
2010: У липні 2010 року президент Франції Ніколя Саркозі розпочав систематичну кампанію депортації ромів. Його цілями були румунські та болгарські роми. Критики адміністрації Саркозі вважають депортації тактикою відволікання, щоб зменшити увагу до загроз французьким соціальним виплатам. Комітет ООН з ліквідації расової дискримінації висловив стурбованість тим, що депортації є свідченням зростання расизму та ксенофобії у Франції.
2011: 1 вересня 2011 року в Белграді було засновано Ромську академію мистецтв і наук для сприяння, організації та поширення досліджень ромської культури, мови та історії. Академія налічує 21 постійного члена, серед яких відомі ромські науковці та громадські діячі з 11 країн Європи, Індії та США. Є 13 почесних членів, серед яких колишній президент Чехії Вацлав Гавел. Співзасновником академії був Райко Джуріч, сербський ромський письменник і вчений, який також є її першим президентом, і отримала першу підтримку від німецького Фонду Генріха Бьолля.
2012: 24 жовтня 2012 року, після багатьох років затримок і суперечок щодо вартості та дизайну, Ангела Меркель відкриває Меморіал сінті та ромам, які стали жертвами націонал-соціалізму, у Берліні.
2016: 12 лютого 2016 року міністр закордонних справ Індії Сушма Сварадж визнала всіх ромів нащадками Індії. Вона називала їх прапороносцями індійського духу та культури. Невдовзі громада буде визнана рівною з рештою індійської діаспори.
Див. також
Примітки
- Sinti and Roma («Gypsies») ushmm.org
- Joseph R Rudolph JR (7 December 2015). Encyclopedia of Modern Ethnic Conflicts, 2nd Edition [2 volumes]. Abc-Clio. ISBN .
- Dowd, Siobhan; Hancock, Ian F.; Hancock, Siobhan; Đurić, Rajko (1998). The Roads of the Roma: A PEN Anthology of Gypsy Writers. Univ of Hertfordshire Press. с. 30. ISBN .
- Modern Spain. с. 171.
- The Roma: Between a Myth and the Future
- Hadenius, Stig, Nilsson, Torbjörn & Åselius, Gunnar, Sveriges historia: vad varje svensk bör veta, Bonnier Alba, Stockholm, 1996
- Samer, Helmut (December 2001). Maria Theresia and Joseph II: Policies of Assimilation in the Age of Enlightened Absolutism. Rombase. Karl-Franzens-Universitaet Graz.
- CoE Protecting the Rights of Roma (PDF). theioi.org. Процитовано 5 February 2024.
- School of Arts, Languages and Cultures - the University of Manchester.
- Roma összefogás website[недоступне посилання]
- . news.sciencemag.org. Архів оригіналу за 9 October 2012. Процитовано 27 April 2022.
- Romas Are India's Children: Sushma Swaraj
Подальше читання
- Donald Kenrick (2007). Chronology of Gypsy History. Historical Dictionary of the Gypsies (Romanies). Scarecrow Press. ISBN .
Посилання
- — Patrin Web Journal (Інтернет-архів)
- — Ромський архівно-документаційний центр (Інтернет-архів)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Romi zdavna buli chastinoyu kolektivnoyi mifologiyi Zahidnoyi civilizaciyi de yih zobrazhuvali i duzhe chasto dosi zalishayutsya chuzhincyami pribulcyami ta zagrozoyu Protyagom stolit voni buli ponevoleni u Shidnij Yevropi ta gnani v Zahidnij Yevropi Porajmos sproba Gitlera zdijsniti genocid bula odniyeyu z zhorstokih lanok u lancyuzi peresliduvan sho ohoplyuvalo krayini yaki zagalom vvazhayutsya bilsh tolerantnimi do menshin taki yak Velika Britaniya Navit sogodni koli sposterigayetsya splesk romskoyi samoidentifikaciyi ta gordosti deyaki demokratichni derzhavi obgovoryuyut ta uhvalyuyut obmezhuvalni zahodi dlya romskogo narodu Zagalnoprijnyato vvazhati sho romi oskilki voni ne mali pisemnosti do nedavnogo chasu mayut pohodzhennya zatmarene yakims mifichnim minulim Hocha ye bagato zapitan bez vidpovidej pro romiv vidomo nabagato bilshe nizh peredbachayetsya Bilshoyu problemoyu u sprobi vicherpnoyi istoriyi romiv ye yihnye poshirennya ne lishe v Yevropi ale j na Blizkomu Shodi ta v Americi U kozhnomu regioni romska istoriya vidriznyalasya zalezhno vid nastroyiv miscevogo naselennya Napriklad nezvazhayuchi na te sho rabstvo ta kripactvo ye klyuchovimi temami v istoriyi romiv u Shidnij Yevropi inshi formi peresliduvannya vklyuchayuchi ranni formi genocidu perevazhayut u Yevropi Zahidnij Ne chasto rozglyadayut te yak naslidki cogo rujnuyut tradicijni mifi pro romiv Napriklad romi vvazhayutsya kochovimi sho v osnovnomu bulo pravdoyu v Zahidnij Yevropi odnak toj fakt sho voni buli rabami ta kripakami na Balkanah prinajmni z XV stolittya i do kincya HIH stolittya oznachaye sho voni buli osilimi Mizh 1933 i 1945 rokami romi i sinti duzhe postrazhdali yak zhertvi nacistskih peresliduvan i genocidu Gruntuyuchis na davnih uperedzhennyah nacistskij rezhim rozglyadav romiv i yak asocialnih poza normalnim suspilstvom i yak rasovih nepovnocinnih yaki vvazhalisya zagrozoyu biologichnij chistoti ta sili vishoyi arijskoyi rasi Hronologiya40 70 indijski torgovci oselilisya v rimskij provinciyi Yegiptu 420 438 Bahram V pereviz indijskih muzikantiv z Indiyi do Persiyi 740 romi oselilisya u Frigiyi 800 803 romi z yavilisya v Adrianopolisi Frakiya 1050 1054 Romi oselilisya v Sulukule 1100 Romi zafiksovani u Vizantijskij imperiyi 1300 1400 Romi oselilisya v Serbiyi v toj zhe chas voni dosyagli Valahiyi de yih sprijmayut yak chuzhinciv i nevilnikiv 1407 zareyestrovano prozhivannya romiv u Nimechchini protyagom desyati rokiv yih viganyayut 1418 Romi zafiksovani u Franciyi 1422 Romi zafiksovani v Rimi 1425 Romi zafiksovani v Ispaniyi 1471 u Lyucerni Shvejcariya prijnyato antiromski zakoni 1482 u Brandenburzi Nimechchina prijnyato antiromski zakoni 1492 Ispaniya prijmaye antiromski zakoni ta piddaye romiv peresliduvannyam inkviziciyi yak yeretikiv 1498 Pochalosya poselennya romiv do Ameriki koli chetvero romiv suprovodzhuvali Hristofora Kolumba pid chas jogo tretoyi podorozhi yak rabi 1502 Lyudovik XII viganyaye romiv iz Franciyi 1512 romska mova zapisana u Shveciyi 1526 Genrih VIII viganyaye romiv z Angliyi Romiv spijmanih pri v yizdi do Angliyi karatimut smertyu 1530 v Angliyi prijnyato Zakon pro yegiptyan 1530 roku 1530 Romi musulmani otrimali vlasnij sandzhak u Rumeliyi Osmanskoyi imperiyi 1536 u Daniyi prijnyato antiromski zakoni 1538 Portugaliya visilaye romiv do Braziliyi 1540 u Flandriyi prijnyato antiromski zakoni 1541 U Shotlandiyi uhvaleno antiromski zakoni 1549 U Bogemiyi prijnyato antiromski zakoni 1557 u Polshi ta Litvi prijnyato antiromski zakoni 1560 u Shveciyi lyuteranska cerkva zaboronyaye bud yakim svyashenikam hrestiti vinchati abo hovati romiv 1563 Tridentskij sobor vidmoviv romam u prijnyatti do svyashenstva 1571 Shveciya Akt 1560 roku skasovano i cerkvi dozvoleno hrestiti vinchati ta hovati romiv 1578 korol Shveciyi namagayetsya vignati romiv pogrozhuyuchi yim primusovoyu praceyu na sribnij kopalni Sala 1589 Daniya vinosit smertnij virok bud yakomu romu spijmanomu v krayini 1595 Stefan Razvan sin romskogo immigranta z Osmanskoyi imperiyi protyagom chotiroh misyaciv praviv Moldovoyu 1619 korol Ispaniyi Filip III nakazuye vsim romam osisti ta vidmovitisya vid tradicijnogo sposobu zhittya ta kulturi Za nevikonannya cogo peredbachena smertna kara 1637 u Shveciyi prijnyato antiromski zakoni usih doroslih cholovikiv romiv zasudzhuyut do smertnoyi kari a zhinok i ditej visilayut 1740 1789 u Gabsburzkij monarhiyi pid kerivnictvom Mariyi Tereziyi 1740 1780 nizka ukaziv namagalasya zmusiti romiv osisti pozbavila yih prava vlasnosti na konej i voziv 1754 perejmenuvala yih na novih gromadyan i primushuvala romskih hlopchikiv do vijskovoyi sluzhbi yaksho voni ne zajmalisya remeslom 1761 r primushuvali yih reyestruvatisya v miscevih organah vladi 1767 r i zaboronyali shlyub mizh romami 1773 r Yiyi nastupnik Josip II zaboroniv nosinnya tradicijnogo romskogo odyagu ta vikoristannya romskoyi movi za sho karalosya pokarannyam batogami 1748 romam oficijno dozvoleno prozhivati ta zhiti u Shveciyi 1936 1945 Nacisti pochinayut sistematichne peresliduvannya romiv yake zavershilosya vbivstvom vid 500 000 do 1 500 000 romiv u tomu sho nazivayetsya Porajmos romskij Golokost 1967 stvoreno Mizhnarodnij ciganskij komitet 2006 Universitet Manchestera zavershuye svij Romskij proyekt pershe morfologichne doslidzhennya yake maye na meti zibrati vsi dialekti romskoyi movi po vsij Yevropi ta mati spravu z yih zv yaznistyu 2006 V Ugorshini zasnovano pershu povnistyu romsku partiyu pid nazvoyu MCF Roma osszefogas Soyuz romiv MCF hocha voni otrimali lishe 0 08 vid zagalnoyi kilkosti golosiv na parlamentskih viborah sho vidbulisya 9 kvitnya 2006 roku 2010 U lipni 2010 roku prezident Franciyi Nikolya Sarkozi rozpochav sistematichnu kampaniyu deportaciyi romiv Jogo cilyami buli rumunski ta bolgarski romi Kritiki administraciyi Sarkozi vvazhayut deportaciyi taktikoyu vidvolikannya shob zmenshiti uvagu do zagroz francuzkim socialnim viplatam Komitet OON z likvidaciyi rasovoyi diskriminaciyi visloviv sturbovanist tim sho deportaciyi ye svidchennyam zrostannya rasizmu ta ksenofobiyi u Franciyi 2011 1 veresnya 2011 roku v Belgradi bulo zasnovano Romsku akademiyu mistectv i nauk dlya spriyannya organizaciyi ta poshirennya doslidzhen romskoyi kulturi movi ta istoriyi Akademiya nalichuye 21 postijnogo chlena sered yakih vidomi romski naukovci ta gromadski diyachi z 11 krayin Yevropi Indiyi ta SShA Ye 13 pochesnih chleniv sered yakih kolishnij prezident Chehiyi Vaclav Gavel Spivzasnovnikom akademiyi buv Rajko Dzhurich serbskij romskij pismennik i vchenij yakij takozh ye yiyi pershim prezidentom i otrimala pershu pidtrimku vid nimeckogo Fondu Genriha Bollya 2012 24 zhovtnya 2012 roku pislya bagatoh rokiv zatrimok i superechok shodo vartosti ta dizajnu Angela Merkel vidkrivaye Memorial sinti ta romam yaki stali zhertvami nacional socializmu u Berlini 2016 12 lyutogo 2016 roku ministr zakordonnih sprav Indiyi Sushma Svaradzh viznala vsih romiv nashadkami Indiyi Vona nazivala yih praporonoscyami indijskogo duhu ta kulturi Nevdovzi gromada bude viznana rivnoyu z reshtoyu indijskoyi diaspori Div takozhIstoriya romivPrimitkiSinti and Roma Gypsies ushmm org Joseph R Rudolph JR 7 December 2015 Encyclopedia of Modern Ethnic Conflicts 2nd Edition 2 volumes Abc Clio ISBN 978 1 61069 553 4 Dowd Siobhan Hancock Ian F Hancock Siobhan Đuric Rajko 1998 The Roads of the Roma A PEN Anthology of Gypsy Writers Univ of Hertfordshire Press s 30 ISBN 9780900458903 Modern Spain s 171 The Roma Between a Myth and the Future Hadenius Stig Nilsson Torbjorn amp Aselius Gunnar Sveriges historia vad varje svensk bor veta Bonnier Alba Stockholm 1996 Samer Helmut December 2001 Maria Theresia and Joseph II Policies of Assimilation in the Age of Enlightened Absolutism Rombase Karl Franzens Universitaet Graz CoE Protecting the Rights of Roma PDF theioi org Procitovano 5 February 2024 School of Arts Languages and Cultures the University of Manchester Roma osszefogas website nedostupne posilannya news sciencemag org Arhiv originalu za 9 October 2012 Procitovano 27 April 2022 Romas Are India s Children Sushma SwarajPodalshe chitannyaDonald Kenrick 2007 Chronology of Gypsy History Historical Dictionary of the Gypsies Romanies Scarecrow Press ISBN 978 0 8108 6440 5 Posilannya Patrin Web Journal Internet arhiv Romskij arhivno dokumentacijnij centr Internet arhiv