Хосе Каналехас Мендес (ісп. José Canalejas Méndez; 31 липня 1854 — 12 листопада 1912) — іспанський правник і політик, голова уряду Іспанії в 1910—1912 роках.
Хосе Каналехас ісп. José Canalejas | ||
| ||
---|---|---|
9 лютого 1910 — 12 листопада 1912 року | ||
Монарх: | Альфонс XIII | |
Попередник: | Сехізмундо Морет | |
Наступник: | Мануель Гарсія Прієто | |
Ім'я при народженні: | ісп. José Canalejas Méndez | |
Народження: | 31 липня 1854[1][2][…] Ферроль, Ла-Корунья, Галісія | |
Смерть: | 12 листопада 1912[1][2][…](58 років) Мадрид, Іспанія | |
Причина смерті: | вогнепальне поранення | |
Поховання: | d | |
Країна: | Іспанія | |
Освіта: | d і d | |
Партія: | d | |
Батько: | d | |
Шлюб: | d[4] і d[5] | |
Діти: | d[4] | |
Автограф: | ||
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Кар'єра
Вивчав право та філософію в Університеті Комплутенсе. Після цього став професором в alma mater, але потім за батьковими стопами почав працювати в залізничній компанії, що обслуговувала сполучення між Мадридом, Сьюдад-Реалем і Бадахосом, де сягнув керівних посад і представляв компанію в юридичних суперечках з іншими залізничними підприємствами.
У серпні 1881 року Каналехас був обраний до лав іспанського парламенту. 14 червня 1888 року отримав пост міністра розвитку в кабінеті Сагасти. У грудні того ж року став міністром юстиції. На тій посаді реалізував реформу цивільного законодавства. 17 грудня 1894 року Каналехас очолив міністерство фінансів.
1897 року виїхав на Кубу, а після повернення на батьківщину запропонував Сагасті надати колонії певну автономію. Натомість, в результаті війни з американцями Іспанія втратила Кубу, Пуерто-Рико, Гуам і Філіппіни. Навесні 1902 року Каналехас обіймав посаду міністра сільського господарства, промисловості, торгівлі та громадських робіт. 19 січня 1906 став головою Конгресу депутатів. 9 лютого 1910 року сформував власний кабінет, одночасно займаючи пост міністра помилування та юстиції, а від 17 липня до 6 серпня 1911 року також був міністром внутрішніх справ. На посаді глави уряду Каналехас зумів скасувати податок на споживання, запровадити загальний військовий обов'язок, обмежив створення нових релігійних орденів.
Разом з королем Альфонсом XIII 1911 року Каналехас відвідав Марокко, де у відповідь на окупацію Францією Феса Каналехас наказав окупувати Лараш, Асілу й Ель-Ксар-ель-Кебір. Подальші перемовини з Францією призвели вже після смерті Каналехаса до укладення Феського договору й започаткування французького й іспанського протекторатів.
Хосе Каналехас був убитий 12 листопада 1912 року на мадридському майдані Пуерта-дель-Соль Мануелем Пардіньясом Серрано.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Енциклопедія Брокгауз
- https://books.google.es/books?id=zQBhEzKBoJEC&pg=PA179
- http://www.icajaen.es/contenido/documentos/2011/historiaicajaen/libro.pdf — С. 36.
Джерела
- (ісп.)
- Життєпис [ 1 серпня 2018 у Wayback Machine.] (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hose Kanalehas Mendes isp Jose Canalejas Mendez 31 lipnya 1854 12 listopada 1912 ispanskij pravnik i politik golova uryadu Ispaniyi v 1910 1912 rokah Hose Kanalehas isp Jose CanalejasGolova Radi ministriv Ispaniyi9 lyutogo 1910 12 listopada 1912 rokuMonarh Alfons XIIIPoperednik Sehizmundo MoretNastupnik Manuel Garsiya Priyeto Im ya pri narodzhenni isp Jose Canalejas MendezNarodzhennya 31 lipnya 1854 1854 07 31 1 2 Ferrol La Korunya GalisiyaSmert 12 listopada 1912 1912 11 12 1 2 58 rokiv Madrid IspaniyaPrichina smerti vognepalne poranennyaPohovannya dKrayina IspaniyaOsvita d i dPartiya dBatko dShlyub d 4 i d 5 Diti d 4 Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiKar yeraVivchav pravo ta filosofiyu v Universiteti Komplutense Pislya cogo stav profesorom v alma mater ale potim za batkovimi stopami pochav pracyuvati v zaliznichnij kompaniyi sho obslugovuvala spoluchennya mizh Madridom Syudad Realem i Badahosom de syagnuv kerivnih posad i predstavlyav kompaniyu v yuridichnih superechkah z inshimi zaliznichnimi pidpriyemstvami U serpni 1881 roku Kanalehas buv obranij do lav ispanskogo parlamentu 14 chervnya 1888 roku otrimav post ministra rozvitku v kabineti Sagasti U grudni togo zh roku stav ministrom yusticiyi Na tij posadi realizuvav reformu civilnogo zakonodavstva 17 grudnya 1894 roku Kanalehas ocholiv ministerstvo finansiv 1897 roku viyihav na Kubu a pislya povernennya na batkivshinu zaproponuvav Sagasti nadati koloniyi pevnu avtonomiyu Natomist v rezultati vijni z amerikancyami Ispaniya vtratila Kubu Puerto Riko Guam i Filippini Navesni 1902 roku Kanalehas obijmav posadu ministra silskogo gospodarstva promislovosti torgivli ta gromadskih robit 19 sichnya 1906 stav golovoyu Kongresu deputativ 9 lyutogo 1910 roku sformuvav vlasnij kabinet odnochasno zajmayuchi post ministra pomiluvannya ta yusticiyi a vid 17 lipnya do 6 serpnya 1911 roku takozh buv ministrom vnutrishnih sprav Na posadi glavi uryadu Kanalehas zumiv skasuvati podatok na spozhivannya zaprovaditi zagalnij vijskovij obov yazok obmezhiv stvorennya novih religijnih ordeniv Razom z korolem Alfonsom XIII 1911 roku Kanalehas vidvidav Marokko de u vidpovid na okupaciyu Franciyeyu Fesa Kanalehas nakazav okupuvati Larash Asilu j El Ksar el Kebir Podalshi peremovini z Franciyeyu prizveli vzhe pislya smerti Kanalehasa do ukladennya Feskogo dogovoru j zapochatkuvannya francuzkogo j ispanskogo protektorativ Hose Kanalehas buv ubitij 12 listopada 1912 roku na madridskomu majdani Puerta del Sol Manuelem Pardinyasom Serrano PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https books google es books id zQBhEzKBoJEC amp pg PA179 http www icajaen es contenido documentos 2011 historiaicajaen libro pdf S 36 Dzherela isp Zhittyepis 1 serpnya 2018 u Wayback Machine isp