Сехізмундо Морет-і-Прендергаст (ісп. Segismundo Moret y Prendergast; 2 червня 1833 — 28 січня 1913) — іспанський правник, письменник, дипломат і політик, міністр колоній, фінансів, закордонних і внутрішніх справ, тричі очолював уряд Іспанії.
Сехізмундо Морет ісп. Morat | ||
| ||
---|---|---|
1 грудня 1905 — 6 липня 1906 року | ||
Монарх: | Альфонс XIII | |
Попередник: | Еухеніо Монтеро Ріос | |
Наступник: | Хосе Лопес Домінгес | |
30 листопада — 4 грудня 1906 року | ||
Попередник: | Хосе Лопес Домінгес | |
Наступник: | Антоніо Гонсалес де Агілар-і-Корреа | |
21 жовтня 1909 — 9 лютого 1910 року | ||
Попередник: | Антоніо Маура | |
Наступник: | Хосе Каналехас | |
Народження: | 2 червня 1836[1] або 2 червня 1833[2] Кадіс, Андалусія, Іспанія | |
Смерть: | 28 січня 1913[1][2] Мадрид, Іспанія | |
Поховання: | d[2] | |
Країна: | Іспанія | |
Освіта: | Мадридський університет Комплутенсе | |
Партія: | d | |
Шлюб: | d | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Кар'єра
1858 року закінчив юридичний факультет Центрального університету Мадрида. Працював професором політичної економії та фінансів. 1863 року був вперше обраний до лав Конгресу депутатів. Після революції 1868 року був переобраний депутатом і залишався ним упродовж майже 44 років до самої своєї смерті. Став одним з авторів конституції 1869 року.
У березні 1870 року отримав пост міністра колоній. У той період сприяв ухваленню закону про заборону рабства. Тоді ж було прийнято конституції іспанських колоній Пуерто-Рико й Куби.
У 1870-1871 роках обіймав посаду міністра фінансів, але був змушений вийти у відставку через виявлення порушення двох концесій на тютюн. Від 1872 до 1873 року був послом Іспанії у Великій Британії. Повернувшись на батьківщину після реставрації Бурбонів 1875 року, заснував Демократичну монархічну партію. Неодноразово (у 1883—1884, 1886, 1901, 1902 та 1909—1910 роках) займав пост міністра внутрішніх справ. У 1885—1888 и 1893—1894 роках очолював міністерство закордонних справ, у 1892—1894 — міністерство розвитку, 1894 — міністерство фінансів і знову міністерство колоній (1897—1898).
На посту міністра колоній в кабінеті Сагасти видав декрет про автономію Куби й Пуерто-Рико, щоб попередити проголошення незалежності тих країн, утім зрештою зазнав невдачі через війну з американцями, що почалась. Після поразки Іспанії у війні вийшов у відставку. У грудні 1902 року став ініціатором створення Інституту соціальних реформ, що у подальшому було реорганізовано в міністерство праці. Його діяльність на посту міністра розвитку зазнавала критики через укладену угоду з Німеччиною, яку частина еліти назвала причиною кризи іспанської важкої промисловості.
Вперше очолив уряд 1905 року. За його врядування було ухвалено закон про юрисдикцію (1906), що розширив вплив військових у суспільно-політичному житті країни. Був змушений піти у відставку, втративши більшість у парламенті й під загрозою винесення вотуму недовіри. У жовтні 1909 року знову очолив уряд після кривавого придушення повстання в Каталонії, однак уже в лютому наступного року пішов у відставку.
Окрім політичної діяльності, Морет займався наукою. 1894 року він став членом Королівської академії іспанської мови, президентом якої був до самої своєї смерті.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Find a Grave — 1996.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sehizmundo Moret i Prendergast isp Segismundo Moret y Prendergast 2 chervnya 1833 28 sichnya 1913 ispanskij pravnik pismennik diplomat i politik ministr kolonij finansiv zakordonnih i vnutrishnih sprav trichi ocholyuvav uryad Ispaniyi Sehizmundo Moret isp MoratGolova Radi ministriv Ispaniyi1 grudnya 1905 6 lipnya 1906 rokuMonarh Alfons XIIIPoperednik Euhenio Montero RiosNastupnik Hose Lopes Dominges30 listopada 4 grudnya 1906 rokuPoperednik Hose Lopes DomingesNastupnik Antonio Gonsales de Agilar i Korrea21 zhovtnya 1909 9 lyutogo 1910 rokuPoperednik Antonio MauraNastupnik Hose Kanalehas Narodzhennya 2 chervnya 1836 1836 06 02 1 abo 2 chervnya 1833 1833 06 02 2 Kadis Andalusiya IspaniyaSmert 28 sichnya 1913 1913 01 28 1 2 Madrid IspaniyaPohovannya d 2 Krayina IspaniyaOsvita Madridskij universitet KomplutensePartiya dShlyub dAvtograf Mediafajli b u VikishovishiKar yera1858 roku zakinchiv yuridichnij fakultet Centralnogo universitetu Madrida Pracyuvav profesorom politichnoyi ekonomiyi ta finansiv 1863 roku buv vpershe obranij do lav Kongresu deputativ Pislya revolyuciyi 1868 roku buv pereobranij deputatom i zalishavsya nim uprodovzh majzhe 44 rokiv do samoyi svoyeyi smerti Stav odnim z avtoriv konstituciyi 1869 roku U berezni 1870 roku otrimav post ministra kolonij U toj period spriyav uhvalennyu zakonu pro zaboronu rabstva Todi zh bulo prijnyato konstituciyi ispanskih kolonij Puerto Riko j Kubi U 1870 1871 rokah obijmav posadu ministra finansiv ale buv zmushenij vijti u vidstavku cherez viyavlennya porushennya dvoh koncesij na tyutyun Vid 1872 do 1873 roku buv poslom Ispaniyi u Velikij Britaniyi Povernuvshis na batkivshinu pislya restavraciyi Burboniv 1875 roku zasnuvav Demokratichnu monarhichnu partiyu Neodnorazovo u 1883 1884 1886 1901 1902 ta 1909 1910 rokah zajmav post ministra vnutrishnih sprav U 1885 1888 i 1893 1894 rokah ocholyuvav ministerstvo zakordonnih sprav u 1892 1894 ministerstvo rozvitku 1894 ministerstvo finansiv i znovu ministerstvo kolonij 1897 1898 Na postu ministra kolonij v kabineti Sagasti vidav dekret pro avtonomiyu Kubi j Puerto Riko shob poperediti progoloshennya nezalezhnosti tih krayin utim zreshtoyu zaznav nevdachi cherez vijnu z amerikancyami sho pochalas Pislya porazki Ispaniyi u vijni vijshov u vidstavku U grudni 1902 roku stav iniciatorom stvorennya Institutu socialnih reform sho u podalshomu bulo reorganizovano v ministerstvo praci Jogo diyalnist na postu ministra rozvitku zaznavala kritiki cherez ukladenu ugodu z Nimechchinoyu yaku chastina eliti nazvala prichinoyu krizi ispanskoyi vazhkoyi promislovosti Vpershe ocholiv uryad 1905 roku Za jogo vryaduvannya bulo uhvaleno zakon pro yurisdikciyu 1906 sho rozshiriv vpliv vijskovih u suspilno politichnomu zhitti krayini Buv zmushenij piti u vidstavku vtrativshi bilshist u parlamenti j pid zagrozoyu vinesennya votumu nedoviri U zhovtni 1909 roku znovu ocholiv uryad pislya krivavogo pridushennya povstannya v Kataloniyi odnak uzhe v lyutomu nastupnogo roku pishov u vidstavku Okrim politichnoyi diyalnosti Moret zajmavsya naukoyu 1894 roku vin stav chlenom Korolivskoyi akademiyi ispanskoyi movi prezidentom yakoyi buv do samoyi svoyeyi smerti PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Find a Grave 1996 d Track Q63056Dzherela 2