Славна революція (ісп. La Gloriosa) — державний переворот, що стався в Іспанії 1868 року та призвів до усунення від влади королеви Ізабелли II, зміни династії на шість років та лібералізації держави на кілька десятків років.
Славна революція 1868 року | |
---|---|
Дата | 19—27 вересня 1868 року |
Місце | Кадіс, Іспанія |
Організатори | Політична та військова опозиція Ізабелли II |
Результат | Вигнання Ізабелли II |
Медіафайли у Вікісховищі |
Перебіг подій
17 вересня 1868 року генерал Жоан Прим потай переправився з Лондона до Кадіса. Там його зустрів адмірал Топето. Під їхнім командуванням 18 вересня розпочався військовий переворот, в результаті якого Кадіс опинився під владою революціонерів. Після захоплення Кадіса Топете переправив частину своїх кораблів на Канарські острови, щоб привезти звідти діячів опозиції, які перебували у вигнанні. Серед інших із заслання повернувся маршал Франсіско Серрано-і-Домінгес. Останній очолив війська повстанців і вирушив з ними до Севільї.
Вирішальна битва між інсургентами й урядовими військами сталась 27 вересня біля Альколейського мосту в одному переході від Кордови. Битва завершилась перемогою повстанців під командуванням Франсіско Серрано. Командувач урядових військ Новаличес зазнав важкого поранення, а його заступник Паредес після капітуляції 2 жовтня разом зі своєю армією перейшов на бік революціонерів.
Королева Ізабелла II, довідавшись про поразку в Альколейській битві, втекла до Франції. В Біарриці вона зустрілась з Наполеоном III, який надав їй у розпорядження замок По. У подальшому Ізабелла переїхала до Парижа й залишилась там до кінця свого життя. Останні роки провів у франції й повалений голова іспанського уряду Луїс Гонсалес Браво.
Подальші події
25 жовтня 1868 року революційне міністерство декретом запровадило загальне виборче право, свободу совісті, друку й освіти, свободу союзів і зібрань. 11 лютого 1869 року було скликано установчі кортеси. Результатом їхньої діяльності стала нова конституція, яку було ухвалено 1 червня й оприлюднено 6 червня. Одним з найбільш спірних питань стало релігійне: незважаючи на масові маніфестації на підтримку католицтва як єдиної дозволеної релігії, конституція явним чином проголошувала свободу віросповідання.
Після ухвалення конституції кортеси зайнялись вибором нового монарха. Син Ізабелли, Альфонс, на той момент ще не мав достатньої популярності. Іспанську корону було запропоновано Фердинанду Саксен-Кобурзькому, однак тривалі перемовини результату не мали. Іншим кандидатом став принц , який також не став іспанським королем, однак обговорення його кандидатури призвело до різкого загострення відносин між Францією та Пруссією, та, зрештою, до війни між ними. Нарешті, 16 листопада 1870 року кортеси обрали королем принца Амадея Савойського, який у січні 1871 року прибув до Іспанії та склав присягу.
Примітки
- Гонзалес-Браво, Луис // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Див. також
Література
- Лавісс Е., Рамбо А. Історія XIX століття. Т. 5. — М., 1937
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slavna revolyuciya isp La Gloriosa derzhavnij perevorot sho stavsya v Ispaniyi 1868 roku ta prizviv do usunennya vid vladi korolevi Izabelli II zmini dinastiyi na shist rokiv ta liberalizaciyi derzhavi na kilka desyatkiv rokiv Slavna revolyuciya 1868 rokuData19 27 veresnya 1868 rokuMisceKadis IspaniyaOrganizatoriPolitichna ta vijskova opoziciya Izabelli IIRezultatVignannya Izabelli II Mediafajli u VikishovishiPerebig podij17 veresnya 1868 roku general Zhoan Prim potaj perepravivsya z Londona do Kadisa Tam jogo zustriv admiral Topeto Pid yihnim komanduvannyam 18 veresnya rozpochavsya vijskovij perevorot v rezultati yakogo Kadis opinivsya pid vladoyu revolyucioneriv Pislya zahoplennya Kadisa Topete perepraviv chastinu svoyih korabliv na Kanarski ostrovi shob privezti zvidti diyachiv opoziciyi yaki perebuvali u vignanni Sered inshih iz zaslannya povernuvsya marshal Fransisko Serrano i Dominges Ostannij ocholiv vijska povstanciv i virushiv z nimi do Sevilyi Virishalna bitva mizh insurgentami j uryadovimi vijskami stalas 27 veresnya bilya Alkolejskogo mostu v odnomu perehodi vid Kordovi Bitva zavershilas peremogoyu povstanciv pid komanduvannyam Fransisko Serrano Komanduvach uryadovih vijsk Novaliches zaznav vazhkogo poranennya a jogo zastupnik Paredes pislya kapitulyaciyi 2 zhovtnya razom zi svoyeyu armiyeyu perejshov na bik revolyucioneriv Koroleva Izabella II dovidavshis pro porazku v Alkolejskij bitvi vtekla do Franciyi V Biarrici vona zustrilas z Napoleonom III yakij nadav yij u rozporyadzhennya zamok Po U podalshomu Izabella pereyihala do Parizha j zalishilas tam do kincya svogo zhittya Ostanni roki proviv u franciyi j povalenij golova ispanskogo uryadu Luyis Gonsales Bravo Podalshi podiyiTimchasovij uryad 1869 roku Zliva napravo Sagasta Ruyis Sorrilya Prim Serrano Topete i Lorensana 25 zhovtnya 1868 roku revolyucijne ministerstvo dekretom zaprovadilo zagalne viborche pravo svobodu sovisti druku j osviti svobodu soyuziv i zibran 11 lyutogo 1869 roku bulo sklikano ustanovchi kortesi Rezultatom yihnoyi diyalnosti stala nova konstituciya yaku bulo uhvaleno 1 chervnya j oprilyudneno 6 chervnya Odnim z najbilsh spirnih pitan stalo religijne nezvazhayuchi na masovi manifestaciyi na pidtrimku katolictva yak yedinoyi dozvolenoyi religiyi konstituciya yavnim chinom progoloshuvala svobodu virospovidannya Pislya uhvalennya konstituciyi kortesi zajnyalis viborom novogo monarha Sin Izabelli Alfons na toj moment she ne mav dostatnoyi populyarnosti Ispansku koronu bulo zaproponovano Ferdinandu Saksen Koburzkomu odnak trivali peremovini rezultatu ne mali Inshim kandidatom stav princ yakij takozh ne stav ispanskim korolem odnak obgovorennya jogo kandidaturi prizvelo do rizkogo zagostrennya vidnosin mizh Franciyeyu ta Prussiyeyu ta zreshtoyu do vijni mizh nimi Nareshti 16 listopada 1870 roku kortesi obrali korolem princa Amadeya Savojskogo yakij u sichni 1871 roku pribuv do Ispaniyi ta sklav prisyagu PrimitkiGonzales Bravo Luis Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Div takozhIspanska revolyuciya 1820 1823 Ispanska revolyuciya 1931 1939 Gromadyanska vijna v Ispaniyi 1936 1939 Sproba derzhavnogo perevorotu v Ispaniyi 1981 LiteraturaLaviss E Rambo A Istoriya XIX stolittya T 5 M 1937