Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хо́ра (від грец. χορός — «танець», болг. хоро́, мак. оро, серб. коло, хорв. kolo, молд./рум. хорэ, рум. hora, груз. ხორუმი [khorumi], крим. horan, тур. horon, вірм. շուրջպար [ shurch par ], івр. הורה — народний танець-хоровод у південних слов'ян (болгар, македонців, сербів, хорватів), гагаузів, молдаван, румунів, греків, грузин, кримських татар, турків, вірмен і євреїв. Виконується зазвичай під акомпанемент інструментального ансамблю (див. Тараф) . Також — музична форма.
| Танець | |
|---|---|
 Оро. Фольклорний ансамбль з Скоп'є, Республіка Македонія. | |
| Хора | |
| класифікація | народний танець-хоровод |
| різновиди | хоровод |
| розмір | 2/4, 5/16, 9/16 |
| походження | народи Балкан, Закавказзя, Малої Азії |
| епоха | XIX ст. |
Південнослов'янський танець-хоровод
Болгарський народний танець — хоровод хоро виконується в розмірі 2/4, 5/16, 9/16. Супроводжується співом, грою на волинці та інших народних інструментах. Виконавці тримаються за руки, за пояси чи кладуть руки один одному на плечі у ланцюзі. Ритми хоро найрізноманітніші, а видів — безліч, що підрозділяється по основним географічним районам Болгарії (добруджанські, македонські, родопські, північні, странджанські, тракійські, шопські).
Сербське та боснійське коло є одними з найвідоміших у світі і практично не відрізняються один від одного. Варіанти сербського та боснійського кола існують у Боснійській Країні, Герцеговині та Чорногорії . Сербське коло увійшло до зборів п'єс Антоніна Дворжака «Слов'янські танці» в опус 72 під назвою № 7 (15) C-dur. Allegro vivace.
Молдова та Румунія
Для виконання хори (молд. і рум. horă) танцюристи збираються в коло і обіймають один одного за плечі. Люди рухаються навколо центру (зазвичай за годинниковою стрілкою), а кожен танцюрист виконує серію з трьох кроків уперед та одного кроку назад. Темп повільний (розмір 6/8 або 6/4). Танець виконується дівчатами плавно та спокійно. На весіллях до хору приєднуються і чоловіки. Хора супроводжується грою на чемпіоні, флуєрі, наї, скрипці та інших народних інструментах.
Найбільш популярний танець у молдаван. Має численні варіанти, що відрізняються за приуроченістю, складом і темпом. Виконується зазвичай під акомпанемент оркестру (тараф). У деяких районах Південної Молдови збереглася багатовікова традиція танцю під пісню. З розвитком інструментальної танцювальної музики спів у повільних хорах змінився суто інструментальним супроводом. Ще на початку XIX століття в Бессарабії хору означала не лише певний танець, а й один із видів сільських свят. Та повільні, ліричні трьохдольні танці під назвою хору (розмір 6/8 або 6/4). Вони відрізняються особливою плавністю, урочистістю та одночасно граціозністю. Є дуже популярним танцем на весільних урочистостях та інших святах, особливо у сільській місцевості.
Зустрічаються також швидкі варіанти хори, виконувані в розмірі 4/4. Такі хори багато в чому близькі до сирби, але виділяються всі частки.
Чорноморське узбережжя
У багатьох народів Середземномор'я, Чорномор'я, Балканського півострова та Кавказу існує один спільний коловий танець, який називається у кожного народу по-своєму. Виконується він із вокальним чи інструментальним супроводом.
Груповий танець [en] (тур. horon, понт. χορόν, лазс. horon) характерний для Чорноморського узбережжя Туреччини. У ньому беруть участь як чоловіки, і жінки. Учасники у замкнутому чи розімкнутому колі швидко танцюють, згинаючись, кружляючи, присідаючи та притупуючи. Музиканти виконують танцювальну мелодію зазвичай на давулі та зурні ; у деяких районах використовуються тулумба, мей, джура та кеменче. Райони поширення: Трабзон, Самсун, Артвін, Орду, Різе.
Грузинський [en] танець Хоруми (груз. ხორუმი) походить з Аджарії. Спочатку він виконувався перед битвою для підняття бойового духу воїнів. Кількість танцюристів обмежувалася лише кількома чоловіками. Згодом їхня кількість зросла, і в сучасній версії можуть брати участь 30—40 танцюристів.
У кримських татар він називається Хоран (крим. къоран). Його танцювали під час народних гулянь. Спочатку під пісенний акомпанемент. Саме їм у давні часи завершувалося будь-яке кримськотатарське свято. Також цим танцем часто завершуються весільні бенкети, коли його виконували всі присутні, чисельність яких часом досягає двохсот чоловік.
Під час танцю учасники замикаються в коло або півколо і поклавши один одному на плечі, рухаються по колу приставним кроком. У танці можуть брати участь як хлопці, так і дівчата, люди середнього та похилого віку. Танець, як правило, танцюють по колу. Усі учасники кладуть руки на плечі один одному, утворюючи коло. Кількість учасників не обмежується, їх має бути не менше ніж 6 осіб. Танець складається із двох частин, перша частина повільна, друга — швидка. Основні фігурації танцю: коло, лінії. Хорани відрізняються один від одного залежно від місця їхнього виникнення. Наприклад, в Алуштинському районі побутував танець Тувак джийини, що виконується тільки чоловіками. Тувак деюийини, що виник у степових районах, виконували тільки жінки.
Єврейська хора
Єврейська хора схожа з румунською, виконується в розмірі 3/4 або 3/8 з акцентом на 1 і 3 частки.
Ізраїль
Ізраїльська хора — швидкий танець хороводу на 4/4, створений в 1930-і рр. Барухом Агадаті (Каушанським); іноді називається «Хора Агадати».
Для виконання хори танцюристи збираються в коло, беруться за руки і починають рух праворуч спочатку лівою, потім правою ногою. На наступному кроці ліву ногу ставлять за правою і знову роблять крок правою. Ці рухи повторюються у швидкому темпі. За великої кількості танцюристів люди роблять кілька кіл, один в одному.
Раніше хору була популярна, головним чином, у кібуцах та сільській місцевості, але потім почала виконуватися на весіллях та інших святах. Хора може виконуватися під традиційні ізраїльські пісні, хоча найбільш відомим є виконання музики «Хава Нагіла».
Примітки
- Музыкальная энциклопедия, 1982.
- Музыкальная культура Молдавской ССР: сборник статей — М.: Музыка, 1978—285 с. — С. 51
- Хора // Этнографический словарь
- Хора // Большая советская энциклопедия, том 46 — С. 312
- Олейник М. А. Народная хореографическая культура крымских татар
- .Арслан М. Турецкие народные танцы и их география распространения в Турции
- Корнилова Е. С., Рахимбаева И. Э. Грузинская танцевальная кульутра как вид танцевального искусства
- Филимонова Е. Ю. Истоки грузинского народного танца // Современная культура и образование: история, традиции, новации — Луганск: Книта, 2019
- Кондратенко В. П. Особенности и развитие грузинского народного танца // Современная культура и образование: история, традиции, новации — Луганск, 2016
- ’’Заатов И.’’ Истоки и становление традиций крымскотатарского сценического и театрального искусства [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Культура народов Причерноморья, 2003, № 43 — Симферополь: «Крым», 2003 — С. 139
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
- Мамбетова Г. Р., Гафарова М. Т. Структурный анализ крымскотатарского танцевального напева «къоран» [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Журнал «Наука, образование и культура», 2018
- Алимов А. Танцы крымских татар: хореографический сборник — Симферополь: Вариант, 1994 — 37 с. — С. 31
- Саранаева Э. Б. Особенности народного танца (на примере крымскотатарских народных танцев) [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] — С. 147
- Материалы IX Всероссийская научно-практическая конференция студентов и молодых ученых. «Крымский мир: Культурное наследие» 2 часть [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] — Симферополь: Антиква, 2020 — С. 20
Література
- Хора (молд. и рум.) // Музыкальная энциклопедия. Том 6. — М. : Советская энциклопедия, 1982.
Посилання
![image]()
«Хора „Мерцишор“» [ 27 жовтня 2004 у Wayback Machine.], ансамбль «Леутари»![image]()
«Хора маре» [ 4 листопада 2005 у Wayback Machine.], ансамбль «Леутари»![image]()
«Хора дружби» [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.], Євген Дога
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ho ra vid grec xoros tanec bolg horo mak oro serb kolo horv kolo mold rum hore rum hora gruz ხორუმი khorumi krim horan tur horon virm շուրջպար shurch par ivr הורה narodnij tanec horovod u pivdennih slov yan bolgar makedonciv serbiv horvativ gagauziv moldavan rumuniv grekiv gruzin krimskih tatar turkiv virmen i yevreyiv Vikonuyetsya zazvichaj pid akompanement instrumentalnogo ansamblyu div Taraf Takozh muzichna forma TanecOro Folklornij ansambl z Skop ye Respublika Makedoniya Horaklasifikaciyanarodnij tanec horovodriznovidihorovodrozmir2 4 5 16 9 16pohodzhennyanarodi Balkan Zakavkazzya Maloyi AziyiepohaXIX st U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hora Pivdennoslov yanskij tanec horovodBolgarskij narodnij tanec horovod horo vikonuyetsya v rozmiri 2 4 5 16 9 16 Suprovodzhuyetsya spivom groyu na volinci ta inshih narodnih instrumentah Vikonavci trimayutsya za ruki za poyasi chi kladut ruki odin odnomu na plechi u lancyuzi Ritmi horo najriznomanitnishi a vidiv bezlich sho pidrozdilyayetsya po osnovnim geografichnim rajonam Bolgariyi dobrudzhanski makedonski rodopski pivnichni strandzhanski trakijski shopski Serbske ta bosnijske kolo ye odnimi z najvidomishih u sviti i praktichno ne vidriznyayutsya odin vid odnogo Varianti serbskogo ta bosnijskogo kola isnuyut u Bosnijskij Krayini Gercegovini ta Chornogoriyi Serbske kolo uvijshlo do zboriv p yes Antonina Dvorzhaka Slov yanski tanci v opus 72 pid nazvoyu 7 15 C dur Allegro vivace Moldova ta RumuniyaHora Marka Moldovi Dlya vikonannya hori mold i rum horă tancyuristi zbirayutsya v kolo i obijmayut odin odnogo za plechi Lyudi ruhayutsya navkolo centru zazvichaj za godinnikovoyu strilkoyu a kozhen tancyurist vikonuye seriyu z troh krokiv upered ta odnogo kroku nazad Temp povilnij rozmir 6 8 abo 6 4 Tanec vikonuyetsya divchatami plavno ta spokijno Na vesillyah do horu priyednuyutsya i choloviki Hora suprovodzhuyetsya groyu na chempioni fluyeri nayi skripci ta inshih narodnih instrumentah Najbilsh populyarnij tanec u moldavan Maye chislenni varianti sho vidriznyayutsya za priurochenistyu skladom i tempom Vikonuyetsya zazvichaj pid akompanement orkestru taraf U deyakih rajonah Pivdennoyi Moldovi zbereglasya bagatovikova tradiciya tancyu pid pisnyu Z rozvitkom instrumentalnoyi tancyuvalnoyi muziki spiv u povilnih horah zminivsya suto instrumentalnim suprovodom She na pochatku XIX stolittya v Bessarabiyi horu oznachala ne lishe pevnij tanec a j odin iz vidiv silskih svyat Ta povilni lirichni trohdolni tanci pid nazvoyu horu rozmir 6 8 abo 6 4 Voni vidriznyayutsya osoblivoyu plavnistyu urochististyu ta odnochasno gracioznistyu Ye duzhe populyarnim tancem na vesilnih urochistostyah ta inshih svyatah osoblivo u silskij miscevosti Zustrichayutsya takozh shvidki varianti hori vikonuvani v rozmiri 4 4 Taki hori bagato v chomu blizki do sirbi ale vidilyayutsya vsi chastki Chornomorske uzberezhzhyaU bagatoh narodiv Seredzemnomor ya Chornomor ya Balkanskogo pivostrova ta Kavkazu isnuye odin spilnij kolovij tanec yakij nazivayetsya u kozhnogo narodu po svoyemu Vikonuyetsya vin iz vokalnim chi instrumentalnim suprovodom Grupovij tanec en tur horon pont xoron lazs horon harakternij dlya Chornomorskogo uzberezhzhya Turechchini U nomu berut uchast yak choloviki i zhinki Uchasniki u zamknutomu chi rozimknutomu koli shvidko tancyuyut zginayuchis kruzhlyayuchi prisidayuchi ta pritupuyuchi Muzikanti vikonuyut tancyuvalnu melodiyu zazvichaj na davuli ta zurni u deyakih rajonah vikoristovuyutsya tulumba mej dzhura ta kemenche Rajoni poshirennya Trabzon Samsun Artvin Ordu Rize Gruzinskij en tanec Horumi gruz ხორუმი pohodit z Adzhariyi Spochatku vin vikonuvavsya pered bitvoyu dlya pidnyattya bojovogo duhu voyiniv Kilkist tancyuristiv obmezhuvalasya lishe kilkoma cholovikami Zgodom yihnya kilkist zrosla i v suchasnij versiyi mozhut brati uchast 30 40 tancyuristiv U krimskih tatar vin nazivayetsya Horan krim koran Jogo tancyuvali pid chas narodnih gulyan Spochatku pid pisennij akompanement Same yim u davni chasi zavershuvalosya bud yake krimskotatarske svyato Takozh cim tancem chasto zavershuyutsya vesilni benketi koli jogo vikonuvali vsi prisutni chiselnist yakih chasom dosyagaye dvohsot cholovik Pid chas tancyu uchasniki zamikayutsya v kolo abo pivkolo i poklavshi odin odnomu na plechi ruhayutsya po kolu pristavnim krokom U tanci mozhut brati uchast yak hlopci tak i divchata lyudi serednogo ta pohilogo viku Tanec yak pravilo tancyuyut po kolu Usi uchasniki kladut ruki na plechi odin odnomu utvoryuyuchi kolo Kilkist uchasnikiv ne obmezhuyetsya yih maye buti ne menshe nizh 6 osib Tanec skladayetsya iz dvoh chastin persha chastina povilna druga shvidka Osnovni figuraciyi tancyu kolo liniyi Horani vidriznyayutsya odin vid odnogo zalezhno vid miscya yihnogo viniknennya Napriklad v Alushtinskomu rajoni pobutuvav tanec Tuvak dzhijini sho vikonuyetsya tilki cholovikami Tuvak deyuijini sho vinik u stepovih rajonah vikonuvali tilki zhinki Yevrejska horaYevrejska horu v Izrayili 1949 rik Yevrejska hora shozha z rumunskoyu vikonuyetsya v rozmiri 3 4 abo 3 8 z akcentom na 1 i 3 chastki Izrayil Izrayilska hora shvidkij tanec horovodu na 4 4 stvorenij v 1930 i rr Baruhom Agadati Kaushanskim inodi nazivayetsya Hora Agadati Dlya vikonannya hori tancyuristi zbirayutsya v kolo berutsya za ruki i pochinayut ruh pravoruch spochatku livoyu potim pravoyu nogoyu Na nastupnomu kroci livu nogu stavlyat za pravoyu i znovu roblyat krok pravoyu Ci ruhi povtoryuyutsya u shvidkomu tempi Za velikoyi kilkosti tancyuristiv lyudi roblyat kilka kil odin v odnomu Ranishe horu bula populyarna golovnim chinom u kibucah ta silskij miscevosti ale potim pochala vikonuvatisya na vesillyah ta inshih svyatah Hora mozhe vikonuvatisya pid tradicijni izrayilski pisni hocha najbilsh vidomim ye vikonannya muziki Hava Nagila PrimitkiMuzykalnaya enciklopediya 1982 Muzykalnaya kultura Moldavskoj SSR sbornik statej M Muzyka 1978 285 s S 51 Hora Etnograficheskij slovar Hora Bolshaya sovetskaya enciklopediya tom 46 S 312 Olejnik M A Narodnaya horeograficheskaya kultura krymskih tatar Arslan M Tureckie narodnye tancy i ih geografiya rasprostraneniya v Turcii Kornilova E S Rahimbaeva I E Gruzinskaya tancevalnaya kulutra kak vid tancevalnogo iskusstva Filimonova E Yu Istoki gruzinskogo narodnogo tanca Sovremennaya kultura i obrazovanie istoriya tradicii novacii Lugansk Knita 2019 Kondratenko V P Osobennosti i razvitie gruzinskogo narodnogo tanca Sovremennaya kultura i obrazovanie istoriya tradicii novacii Lugansk 2016 Zaatov I Istoki i stanovlenie tradicij krymskotatarskogo scenicheskogo i teatralnogo iskusstva 18 listopada 2021 u Wayback Machine Kultura narodov Prichernomorya 2003 43 Simferopol Krym 2003 S 139 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Mambetova G R Gafarova M T Strukturnyj analiz krymskotatarskogo tancevalnogo napeva koran 18 listopada 2021 u Wayback Machine Zhurnal Nauka obrazovanie i kultura 2018 Alimov A Tancy krymskih tatar horeograficheskij sbornik Simferopol Variant 1994 37 s S 31 Saranaeva E B Osobennosti narodnogo tanca na primere krymskotatarskih narodnyh tancev 18 listopada 2021 u Wayback Machine S 147 Materialy IX Vserossijskaya nauchno prakticheskaya konferenciya studentov i molodyh uchenyh Krymskij mir Kulturnoe nasledie 2 chast 18 listopada 2021 u Wayback Machine Simferopol Antikva 2020 S 20LiteraturaHora mold i rum Muzykalnaya enciklopediya Tom 6 M Sovetskaya enciklopediya 1982 Posilannya Hora Mercishor 27 zhovtnya 2004 u Wayback Machine ansambl Leutari Hora mare 4 listopada 2005 u Wayback Machine ansambl Leutari Hora druzhbi 18 listopada 2021 u Wayback Machine Yevgen Doga