Хворо́ба котя́чих подря́пин (син. хвороба котячої подряпини, хвороба від котячих подряпин, феліно́з, доброякісний лімфоретикульо́з, підгострий регіонарний лімфаденіт, гарячка від котячої подряпини, англ. cat-scratch disease,Teeny's Disease, inoculation lymphoreticulosis, subacute regional lymphadenitis, фр. La maladie des griffes de chat) — зооноз, який спричинюють бартонели внаслідок контактної передачі від заражених котів. У типових випадках перебігає у вигляді доброякісного лімфаденіту, рідше з появою тривалої гарячки, ураження печінки, головного мозку, тяжких проявів у людей з імунодефіцитом.
Хвороба котячих подряпин | |
---|---|
Біоптат лімфатичного вузла з великою кількістю Bartonella henselae, з гранульомами (бліді клітини у правій частині зображення) й мікроабсцесами з нейтрофілів зліва від центру. (фарбування гематоксилін-еозином, велике збільшення) | |
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | озноб[1] |
Причини | d[1] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1B98 |
МКХ-10 | A28.1 |
DiseasesDB | 2173 |
MedlinePlus | 001614 |
eMedicine | emerg/84 |
MeSH | D002372 |
Cat-scratch disease у Вікісховищі |
Історія відкриття збудника
Вважають, що першим зробив опис стану, який пов'язаний із хворобою котячих подряпин, французький невролог й офтальмолог А. Паріні у 1889 році, коли він зафіксував передачу від кота до хворої людини захворювання, що перебігало з гарячкою разом із фолікулярним кон'юнктивітом та одностороннім регіонарним привушним лімфаденітом. Надалі, у медичній літературі це стали називати окулогландулярним синдромом Паріні. Тепер відомо, що подібні випадки частіше спричиняються саме хворобою котячих подряпин, хоча такі прояви при ній взагалі то зустрічаються досить рідко. Однак такий клінічний синдром може формуватися й через ураження вірусом герпесу I типу, збудниками туляремії та ін. 1950 року французький педіатр Р. Дебре детально описав типові прояви хвороби котячих подряпин, пов'язавши її виникнення з пошкодженнями шкіри людини, які були нанесені котами, та давши їй сучасну назву.
Питання про збудника, який породжує захворювання, тривало дискутувалося. Спочатку хворобу котячих подряпин вважали одним із можливих проявів туляремії, згодом, оскільки виділити збудник від хворих не вдавалося, висувалися найрізноманітніші версії — що хвороба спричинена гіпотетичним вірусом, потім — що збудник хвороби належить до хламідій. У 1983 р. в США при дослідженні хворих із хворобою котячих подряпин у стінці кровоносних судин, розташованих поблизу уражених лімфатичних вузлів, поза зоною некрозу, в кон'юнктивальних гранульомах, а також у пунктатах з печінки та селезінки методом сріблення за Вортін-Старрі ([en]) були виявлені плеоморфні дрібні бактерії. Саме ці мікроорганізми спочатку були об'явлені причиною хвороби котячої подряпини і отримали назву Afipia felis,. Тривалий час вважалося, що саме так це і є, однак у хворих людей не виявляли жодних антитіл до цього збудника. Й тільки в 1990 році Р. Регнері із співавторами з крові котів виділив збудника,,, який у 1992 р. був знайдений й у лімфатичних вузлах хворої людини. 1993 року, після вивчення будови його рибосомної РНК, цей мікроорганізм був зарахований до бартонел та отримав сучасну назву Bartonella henselae (на честь Дайян Генсел, яка виокремила багато штамів у пацієнтів в Оклахомі). Тоді ж у хворих на хворобу котячих подряпин людей були знайдені антитіла до цієї бартонели в досить великих титрах. ПЛР із застосуванням специфічних праймерів до Bartonella spp. і A. felis у хворих із хворобою котячої подряпини встановила, що в 96 % випадків у них виявлялася ДНК Bartonella, тоді як ДНК A. felis не виявлялася в жодному разі. Схожі дані, яки підтвердили ключову роль саме B. henselae в розвитку хвороби котячої подряпини, були отримані і в подальших імунологічних дослідженнях,. А в 1994 р. Джілл Кларрідж із співавторами виділила з крові хворого в Техасі та від його кота нову бартонелу, яка спричиняла у людей хворобу з передачею від котячих, яку на честь першовідкривача назвали Bartonella clarridgeiae.
Актуальність
Захворювання поширене практично всюди, де є домашні та бродячі, повторно здичавілі коти, які можуть обмінюватися збудниками з природно дикими котячими. Зважуючи на те, що у 2020-х роках у світі є приблизно 500 млн домашніх котів, цієї «тварини-компаньона» людей, то поширеність хвороби котячих подряпин має бути значною. Є країни, де домашніх котів практично немає — Перу, Габон, але є держави зі значною кількістю котів: в Австралії 9 з 10 родин мають котів, у США в середньому в кожній третій сім'ї є ця домашня тварина. Тому в цих країнах вважають хворобу котячих подряпин найчастішою бартонельозною хворобою, що приводить до необхідності надання медичної допомоги. У США щорічно через неї звертаються амбулаторно по лікарську допомогу 22-25 тисяч хворих, а 2-2,5 тисячі потребують стаціонарного лікування. Взагалі, світова статистика кількості випадків цієї хвороби невідома, але експерти ВООЗ вважають її дуже значною. А з моменту виявлення факту того, що бартонельози взагалі, а хвороба котячих подряпин зокрема, часто призводить до тяжких випадків у імунодепресивних пацієнтів, цікавість до неї в медичній спільноті значно зріс. Вважають, що хвороба котячих подряпин це тільки «верхівка айсберга бартонельозних інфекцій, які передаються від котів».
Етіологія
Бартонели, які спричиняють хворобу котячих подряпин | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Bartonella henselae і Bartonella clarridgeiae (Regnery et al. 1992) і (Lawson and Collins 1996) | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Нині існують вагомі підтвердження того, що хворобу котячих подряпин спричинюють два види бактерій з роду Bartonella, родини Bartonellaceae — B. henselae і В. clarridgeiae. Перша спричинює більшість випадків цієї інфекції. Це грамнегативні бактерії, які мають форму паличок, факультативні внутрішньоклітинні паразити, рухомі, спор і капсул не утворюють, анаероби, малочутливі до дезінфекційних засобів. Їх важко вирощувати на штучних поживних середовищах. Поза організмом людини і гризунів культивування може здійснюватися в котячих блохах, а також на твердих і напіврідких поживних середовищах, збагачених 5-10 % крові людини або тварин при температурі від 35 до 37°С, з 5-10 % вуглекислого газу і 40 % вологістю. Виділення бартонел значно полегшується, якщо використовувати лінії ендотеліальних клітин, а також лізис-центрифугування крові. Мікроорганізми не проявляють гемолітичних властивостей, інертні до вуглеводів. Ідентифікація виділеного збудника проводиться з використанням специфічних антисироваток, визначенням профілю жирних кислот клітинної стінки або молекулярно-генетичним методом. Бартонел можна виявити в тканинах за допомогою методу імпрегнації сріблом, при цьому вони розташовуються у вигляді розгалужених ланцюжків поблизу колагенових волокон, кровоносних судин, ділянок некрозу. Для Bartonella henselae описані не до кінця прояснені властивості у вигляді дії на лейкоцити людини із зниженням їхньої оксидативної функції, спонукання проліферації ендотелію. Бартонели хвороби котячої подряпини здатні стимулювати виділення деяких прозапальних цитокінів й мають токсичні ліпополісахариди, а також фактори, які пригнічують імунну відповідь.
Епідеміологічні особливості
Джерело та резервуар інфекції
Джерелом й резервуаром інфекції є дрібні представники родини котячих, серед яких за близькістю до людини найперше місце посідає домашня кішка. Серед котячих інфекція передається за допомогою їхніх бліх Ctenocephalides felis. Було встановлено, що за відсутності бліх інфікування здорових котячих не відбувається, але є можливість інфікування котячих шляхом внутрішньошкірної інокуляції (як правило, при вилизуванні шерсті) інфікованих випорожнень бліх. B. henselae виявляється в кишці бліх протягом 9 днів після інфікування, що свідчить про її розмноження і персистенцію в організмі бліх — тобто того, що блохи є головним резервуаром й джерелом цієї інфекції. Блохи протягом свого життєвого циклу харчуються багато разів і нерозбірливі відносно свого хазяїна, який їх прогодовує. Внаслідок цього вони по черзі присмоктуються до котячих й легко заражаються бартонелами. Встановлено, що резервуаром B. henselae можуть бути й собаки, проте достовірно підтверджених випадків зараження від них людей доки не описано. Останніми роками молекулярно-генетичними методами було продемонстровано, що ДНК B. henselae може виявлятися в іксодових кліщах видів Ixodes persulcatus і Dermacentor reticulatus, хоча їхня роль як вектора передачі збудника хвороби котячої подряпини не вивчена.
Широке поширення інфекції в теплому й вологому кліматі пояснюється більшою зараженістю котячих, тому що такі кліматичні умови сприяють кращій циркуляції бліх. Котячі переносять хворобу або у легкій формі, а частіше, взагалі, інапарантно, хоча бартонели в їхній крові присутні у значній кількості. Частота бактеріємії в домашніх котів складає до 68,1 %, особливо серед тварин (до 89 %) із тих сімей, в яких власники котів перенесли хворобу котячої подряпини. Більшість з тих котів, які хворіють скрито, носять в собі збудників роками. Бартонели у великій кількості накопичуються у слинних залозах котячих. Зважуючи на механізм полювання цих тварин, які полюють завжди поодинці, а це вимагає прихованого підкрадання до здобичі, через що будь-які котячі згідно вродженого рефлексу ретельно вилизують свої шерсть та кігті, аби максимально зняти свій запах, який може завадити полюванню. Тому у заражених котів завжди на них є залишки слини, які містять бартонели.
Механізм і шляхи передачі
Головний механізм передачі інфекції від котів людям — контактний. Передавання йде через укуси, маленькі садна, подряпини, які наносяться котами, а також при потраплянні слини цих домашніх тварин на пошкодження шкіри, які вже існували. Котам властиве вилизувати руки хазяїна, через що й відбувається певна кількість випадків зараження. Навіть якщо сильно погладити зараженого кота долонею, на якій є пошкодження, це може призвести до зараження людини. Найчастіше передача інфекції відбувається від котів до 1 року, тому що серед молодих тварин йде найбільша циркуляція збудників, старіші тварини вже набувають імунітет. Відомо, що хазяї кошенят, вік яких менше 12 місяців, піддаються в 15 разів більшому ризику зараження в порівнянні з власниками дорослих котів, ще й тому, що кошенятам більш властиве нанесення подряпин та укусів через високий ступінь грайливості. Вважають, що ризик зараження хазяїв котів із наявністю бліх у 29 разів вищий за можливість зараження хазяїв котів без бліх не через можливість укусу блохами, а часте зараження самих котів. Обговорюється рідка можливість трансмісивної передачі інфекції людям від котячих через укуси бліх. Всі шляхи інфікування людини від котів ще до кінця не встановлені, але від хворих людей до інших хвороба не передається. Описані поодинокі випадки проникнення збудників через дихальні шляхи (з пилом) із подальшим розвитком медіастиніту, первинної атипової пневмонії, через мигдалики (первинний афект є там, а регіонарний лімфаденіт формується у підщелепній ділянці), через травний тракт (що супроводжується збільшенням мезентеріальних лімфатичних вузлів та клінічною картиною гострого живота). Але такі варіанти перебігу трапляються вкрай рідко.
Сприйнятливий контингент та імунітет
Сприйнятливість дуже висока, але ступінь відповіді на інфекцію залежить від імунного статусу людини. Хворіють частіше діти (близько 75-80 %), що зумовлено більшою їхньою схильністю до активних ігор із котами. Найтяжчі форми виникають у імуносупресивних осіб (онкологічних хворих, осіб, які перенесли трансплантацію, ВІЛ-інфікованих тощо). Після перенесеної хвороби котячих подряпин у імунокомпетентних осіб виникає стійкий імунітет, повторні випадки вкрай рідкі.
Патогенез
Через крайню рідкість летальних випадків патогенез вивчений недостатньо. Після потрапляння збудників у шкіру там розігрується обмежений некроз, який оточують численні макрофаги, часто багатоядерні гігантські клітини, лімфоцити та еозинофіли. Утворюються регіонарний до місця входження збудників лімфаденіт. Гістологічні зміни в уражених лімфатичних вузлах характеризуються проліферацією гістіоцитів і В-лімфоцитів (стадія ретикулоклітинної гіперплазії), що приводить до утворення гранульом (гранульоматозна стадія) з подальшою нейтрофільною інфільтрацією і розвитком центрального або зірчастого некрозу (стадія мікроабсцедування). При дослідженні біоптатів типовою є комбінація в одній пробі гранульом і мікроабсцесів.
Потрібно відзначити, що в осіб із нормальним станом фонового імунітету хворобі котячих подряпин притаманні гранульоматозні та обмежені гнійні ураження, тоді як у людей з імуносупресивними станами відбувається переважно проліферативні пошкодження судин, особливо виразні при ангіоматозі.
При пеліозному гепатиті відбувається дилатація синусоїдів з утворенням численних, різного розміру, заповнених кров'ю лакунарних просторів із наявністю розриву ретикулярних волокон, які підтримують гепатоцити та синусоїди.
Клінічні прояви
Перебіг у імунокомпетентних осіб
Згідно з МКХ 10 перегляду виділяють «Хворобу котячих подряпин» А28.1. Інкубаційний період становить від 3 до 30 днів. Хвороба в імунокомпетентних людей перебігає часто скрито, інапарантно, але в типових випадках відбувається поєднане ураження шкіри та регіонарного лімфатичного вузла. На місці проникнення збудника (інокуляції) виникає червоно-коричнева безболісна папула від 3 до 10 мм у діаметрі. Зрідка їх буває декілька уздовж котячої подряпини. Іноді є ексудативний компонент — формується везикула, навіть іноді — пустула. Через 1-3 тижні розвивається однобічний, регіонарний до місця утворення шкірного прояву лімфаденіт. Через часті котячі подряпини, укуси на руці найчастіше виникає відповідний пахвовий лімфаденіт. Рідше пошкодження трапляються на обличчі, тому шийний або підщелепний лімфаденіт спричиняється вдвічі рідше. Лімфатичний вузол або кілька їх як правило щільно-еластичні, до 1,0-1,5 см у діаметрі (рідко більше), часто чутливі при пальпації. У невеличкій частині випадків вони болючі, потім розм'якшуються, при цьому біль зменшується, відбувається нагноєння. Може утворитися навіть нориця на поверхню з відходженням гною. Зустрічається генералізація лімфаденіту, але ураження більше трьох послідовно розташованих груп лімфатичних вузлів вкрай рідкісне.
Захворювання прогресує повільно. Стан пацієнтів, як правило, задовільний, спостерігаються легкі неспецифічні прояви, такі як субфебрилітет, нездужання. Часто процес іде взагалі без підвищення температури та інших проявів, окрім місцевих, регіонарного лімфаденіту. Тривалість інфекційного процесу зазвичай не перевищує 6 місяців.
Нетипові прояви в імунокомпетентних осіб
У окремих хворих із фоновою імунокомпетенцією виникають більш тяжкі прояви:
- вже названий вище окуло-гландулярний синдром Паріні;
- нейроретиніт, який характеризується втратою зору на одне око з наявністю центральної скотоми, виявами набряку зорового диска та виникнення зіркоподібних змін у макулярній ділянці райдужної оболонки. Все це розвивається без болю в ураженому оці. Зір пацієнта зазвичай відновлюється повністю протягом 1-3 місяців;
- гострий енцефаліт: переважаючим симптомом є швидкий розвиток головного болю до летаргії й коми. У таких хворих інколи мають місце судоми. Як правило, відбувається видужання без неврологічних ускладнень, але вкрай рідко можлива й смерть хворого,;
- ураження кісток і суглобів: остеомієліт (особливо хребетний) та/або різного роду артропатії;
- гранульоматозний гепатит, який перебігає доброякісно разом із шкірно-лімфатичними змінами або без них;
- різні нетипові шкірні прояви включають неспецифічні висипання, еритему й васкуліт;
В окремих групах хворих на хворобу котячих подряпин припадає до 5 % випадків гарячки неясного генезу. У таких пацієнтів підвищена ШОЕ, проте лімфаденіт спостерігається менш ніж у половині випадків. Зрідка хвороба виявляється розвитком міокардиту. Крім того, у хворих можливі різні гематологічні прояви: гемолітична анемія (звичайно поєднується з гепатоспленомегалією), тромбоцитопенічна пурпура (можлива й нетромбоцитопенічна пурпура). Є випадки розвитку селезінкових абсцесів, навіть спонтанного розриву селезінки.
Перебіг у осіб зі скомпрометованою імунною системою
У осіб з імуносупресією з'являються ендокардит, ураження печінки (пеліозний гепатит), ангіоматоз. У них, як правило, шкірні ураження на місці інокуляції мінімальні, регіонарний лімфаденіт відсутній. Вважають, що бартонельозний ендокардит відбувається у осіб із помірною імуносупресією на тлі хронічного алкоголізму, дефіциту ваги та харчування. Він за клінічними проявами не відрізняється від ендокардиту, що спричинений не бартонелами. При класичному перебігу у хворого виникає гарячка, озноб, слабкість, задишка, пітливість, кашель, шкірний висип, блювання, біль у грудній клітці, надалі, втрата ваги, формування пальців у вигляді «барабанних паличок». Але частіше висипання відсутні, у багатьох температура тіла може бути нормальною. При аускультації виявляють серцеві шуми. Швидко прогресує серцева недостатність. Іноді ендокардит поєднується зі змінами нирок і селезінки. Пеліозний гепатит розвивається при виразному ступені імунодефіциту і характеризується тривалою гарячкою, збільшенням печінки, помірними больовими відчуттями внаслідок як подразнення розтягнутої глисонової капсули, так і наявності мезентеріального лімфаденіту, можливий розвиток гострої печінкової недостатності, розрив лакунарних утворень з появою внутрішньопечінкової кровотечі. Нерідко при цьому процесі відбувається й пеліозне ураження селезінки, поєднання процесу з ангіоматозом.
При ангіоматозі так само розвивається тривала гарячка, виразна інтоксикація, схуднення, формуються великі болючі пухлини шкіри, сполучної тканини, кісток, кісткового мозку, дихальних шляхів, травної системи, лімфатичних вузлів і мозку.
У ВІЛ-інфікованих подібні атипові бартонельозні ураження перебігають часто разом з іншими опортуністичними інфекціями та ВІЛ-індикаторними хворобами, тому рідко розпізнаються.
Ускладнення
У імунокомпетентних осіб прогноз, зазвичай, сприятливий, смертельні випадки казуїстичні. Ускладнення рідкі: нагноєння лімфатичних вузлів, рубцеві дефекти шкіри, мезентеріальний лімфаденіт, пневмонія, тромбоцитопенічна пурпура, внутрішньокісткові дефекти, атланто-осьова дислокація (синдром Грізела), епідуральні абсцеси внаслідок остеомієліту, рубцеві зміни й помутніння рогівки, тривалі когнітивні зміни з боку ЦНС. У імуносупресивних осіб при атипових формах хвороби прогноз несприятливий. При ендокардиті часто відбувається розвиток недостатності клапанів із формуванням серцевої недостатності.
Діагностика
Клінічна й загальна діагностика
У типових випадках діагностика суто клініко-епідеміологічна, ґрунтується на факту наявності контакту з котами, нанесених ними подряпин, саден та укусів, шкірних змін та регіонарного лімфаденіту. Для типових випадків хвороби котячої подряпини лабораторні зміни не характерні. При гепатиті відбувається помірне підвищення активності амінотрансфераз, при енцефаліті в лікворі незначний лімфоцитарний плеоцитоз із наявністю помірної білково-клітинної дисоціації. У імуносупресивних осіб при цій хворобі відбувається у загальному аналізі крові незначний лейкоцитоз із нейтрофільозом, хоч у ВІЛ-інфікованих, зазвичай лейкопенія. При ураженні печінки проводиться УЗД, КТ.
Специфічна діагностика
Ґрунтується на проведенні РНІФ, ІФА, при цьому чотирикратне зростання титру антитіл у парних сироватках або однократний титр 1:512 чи більше є підтвердженням діагнозу. У розвинених країнах доступна ПЛР. Може проводитися біопсія лімфовузлів, печінки з імпрегнацію сріблом та виявленням у тканинах бартонел.
Лікування
Зауважте, ! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Типовий перебіг
При типовому перебігу без ускладнень практично не виникає необхідності в проведенні антибактерійної терапії, потрібне лише підтримуюче лікування. Навіть за наявності типового перебігу хвороби котячих подряпин у імуносупресивних осіб доцільність призначення антибактерійних засобів потрібно вирішувати індивідуально в кожному випадку. Для етіотропного лікування використовують азитроміцин по 0,5 г 1 раз у 1-й день, та по 0,25 г раз на день з 2-го по 5-й день. Можливе також застосування доксицикліну по 0,1 г у день тривалістю від 7 до 21-го дня в залежно від клінічної ситуації. Ципрофлоксацин також може бути призначений по 0,25 г 2 рази на день 5-10 днів згідно з особливостями перебігу цієї хвороби. Лікування проводять часто в амбулаторних умовах, хворим з імунодефіцитом потрібна більш інтенсивна підтримуюча терапія. Обов'язково проводити ретельне обстеження і антибактерійне лікування в разі погіршення стану, зберігання лімфаденіту більше ніж 2 місяці.
Атиповий перебіг
При тяжкому атиповому перебігу виникає нерідко необхідність в комбінації антибіотиків, введенні їх парентерально, а тривала антибактерійна терапія дозволяє знизити ризик летального наслідку. Так рекомендують у таких випадках азитроміцин 0,5 г 1 раз на день протягом 1-го тижня, та по 0,25 г у день протягом 4-8 тижнів. Доксициклін рекомендують в указаній вище добовій дозі протягом 3-х місяців. При ендокардиті рекомендують доксициклін по 0,1 г 2 рази на день до 6 тижнів у комбінації з гентаміцином по 0,8-1,2 г 2 рази на день в/в протягом 14 днів. Велике значення має протезування клапанів серця.
Профілактика
Вакцини проти хвороби наразі не існує. Постійно мають проводитися заходи, які направлені на запобігання зараження домашніх котів блохами. Людям треба уникати ранового контакту з бродячими котами. Особам з імунодефіцитами доцільно вибирати як компаньйонів не маленьких кошенят, а тварин, що старші 1 року. Людям потрібно негайно промивати водою з милом та обробляти дезінфікуючими засобами місця укусів та подряпин, які нанесені котами. Обговорюється можливість превентивного антибактерійного лікування доксицикліном осіб, що мають імуносупресивний стан, та отримали пошкодження, яке нанесене котом. Вакцинація, лікування котів, а також їхнє планове культуральне чи серологічне обстеження вважають нераціональними.
Примітки
- Disease Ontology — 2016.
- Нерідким є написання англ. catscratch disease
- Parinaud H. Conjunctivite infectieuse transmise par les animaux. Ann d'Oculistique1889;101 :252-253
- Grando D, Sullivan LJ, Flexman JP, Watson MW, Andrew JH. Bartonella henselae associated with Parinaud's oculoglandular syndrome. Clin Infect Dis.1999;28 (5):1156-1158
- Debre R, Lamy M, Jammet M, Costil L, Mozzicona P. La maladie des griffes de chat. Bull Mem Soc Med Hop Paris.1950;66 :76-79
- Spoonemore К.J. Cat scratch Disease [Electronic resource] / К.J. Spoonemore, J. McKenzie, G.J. Raugi // eMedicine — Medical Reference. — Updated: Apr. 4, 2008. — Mode of access: http://emedicine.medscape.com/article/1051992-overview [ 30 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Wear DJ, Margileth AM, Hadfield TL, Fischer GW, Schlagel CJ, King FM. Cat-scratch disease: a bacterial infection. Science.1983;221 (4618):1403- 1405
- Afipia — створена назва по перших буквах науково-дослідного інституту, де відбулися дослідження(Armed Forces Institute of Pathology), з доданням до благозвучності ia, лат. felis — котяча
- Florin TA, Zaoutis TE, Zaoutis LB (2008). «Beyond cat scratch disease: widening spectrum of Bartonella henselae infection». Pediatrics 121 (5): e1413-25. doi:10.1542/peds.2007-1897
- Тоді його назвали Rochalimaea henselae
- Regnery RL, Olson JG, Perkins BA, Bibb W. Serological response to «Rochalimaea henselae» antigen in suspected cat-scratch disease. Lancet.1992;339 (8807):1443- 1445
- До речі, обидва мікроорганізми A. felis і B. henselae належать до одного підкласу α2-протеобактерій, мають однаковий вигляд при мікроскопії й однаково забарвлюються за Вортін-Старрі, що може й призводило до того часу до можливих помилок при обстеженні.
- Perkins BA, Swaminathan B, Jackson LA et al. Case 22-1992: pathogenesis of cat-scratch disease. N Engl J Med.1992;327(22):1599-1601
- Nadal D. Serology to Bartonella (Rochalimaea) henselae may replace traditional diagnostic criteria for cat-scratch disease [Text] / D. Nadal, R. Zbinden // Eur. J. Pediatr. — 1995. — N 154. — P. 906—908.
- Etiology of cat scratch disease: comparison of polymerase chain reaction detection of Bartonella (formerly Rochalimaea) and Afipia felis DNA with serology and skin tests [Text]/ A.M.C. Bergmans, J. W. Groothedde, J.F.P. Schetlekens [et al.]//J. Infect. Dis. — 1995. — N 171. — P. 916—923.
- Pitfalls and fallacies of cat scratch disease serology: evaluation of Bartonella henselae-based indirect fluorescence assay and enzyme-linked immunoassay [Text] / A.M.C. Bergmans, M.F. Peeters, J.F.P. Schellekens [et al.] // J. Clin. Microbiol. −1997. — N 35. — P. 1931—1937.
- Zeaiter Z, Fournier PE, Raoult D. Genomic variation of Bartonella henselae strains detected in lymph nodes of patients with cat scratch disease. J Clin Microbiol.2002;40 (3):1023-1030
- Clarridge JE, Raich TJ, Pirwani D, Simon B, Tsai L, Rodriguez-Barradas MC, Regnery R, Zollo A, Jones DC, Rambo C, 1995. Strategy to detect and identify Bartonella species in routine clinical laboratory yields Bartonella henselae from human immunodeficiency virus-positive patient and unique Bartonella strain from his cat. J Clin Microbiol 33: 2107—2113.
- LAWSON (P.A.) and COLLINS (M.D.): Description of Bartonella clarridgeiae sp. nov. isolated from the cat of a patient with Bartonella henselae septicemia. Med. Microbiol. Lett., 1996, 5, 64-73
- Jackson LA, Perkins BA, Wenger JD. Cat scratch disesae in the United States: an analysis of three national databases. Am J Public Health.1993;83 (12):1707-1711
- Reynolds MG, Holman RC, Curns AT, O'Reilly M, McQuiston JH, Steiner CA. Epidemiology of cat-scratch disease hospitalizations among children in the United States. Pediatr Infect Dis J.2005;24 (8):700-704
- LPSN bacterio.net
- А. В. Бондаренко, С. І. Похил, О. В. Бондаренко та ін. Бактеріологічний метод діагностики бартонельозної інфекції. Лабораторная диагностика. — 2007. — № 2 (40). — С. 51-56.
- Chomel BB, Abbott RC, Kasten KA, et al. Experimental transmission of Bartonella henselae by the cat flea. J Clin Microbiol.1996;34 (8):1952-1956
- Solano-Gallego L, Bradley J, Hegarty B, Sigmon B, Breitschwerdt E. Bartonella henselae IgG antibodies are prevalent in dogs from southeastern USA. Vet Res.2004;35 (5):585-595
- Y.O. Sanogo, Z. Zeaiter, G. Caruso et al. Bartonella henselae in Ixodes ricinus ticks (Acari: Ixodida) removed from humans, Belluno province, Italy. Emerg. Infect. Dis. — 2003. — N 9. — P. 329—332.
- Smith D.L. Cat-scratch disease and related clinical syndromes. Amer. Fam. Physician. — 1997. — N 55(5). — P. 1783—1789.
- Losanoff JE, Sauter ER, Rider KD. Cat scratch disease presenting with abdominal pain and retroperitoneal lymphadenopathy. J Clin Gastroenterol.2004;38 (3):300-301
- Resto-Ruiz S, Burgess A, Anderson BE. The role of the host immune response in pathogenesis of Bartonella henselae. DNA Cell Biol.2003;22 (6):431-440
- García CJ, Varela C, Abarca K, Ferres M, Prado P, Vial PA. Regional lymphadenopathy in cat-scratch disease: ultrasonographic findings. Pediatr Radiol.2000;30 (9):640-643
- Massei F, Gori L, Macchia P, Maggiore G. The expanded spectrum of bartonellosis in children. Infect Dis Clin North Am.2005;19 (3):691-711
- лат. retina — сітківка ока
- Suhler EB, Lauer AK, Rosenbaum JT. Prevalence of serologic evidence of cat-scratch disease in patients with neuroretinitis. Ophthalmology.2000;107 (5):871-876
- Carithers HA, Margileth AM. Cat-scratch disease: acute encephalopathy and other neurologic manifestations. Am J Dis Child.1991;145 (1):98-101
- Gerber JE, Johnson JE, Scott MA, Madhusudhan KT. Fatal meningitis and encephalitis due to Bartonella henselae bacteria. J Forensic Sci.2002;47 (3):640-644
- Heye S, Matthijs P, Wallon J, van Campenhoudt M. Cat-scratch disease osteomyelitis. Skeletal Radiol.2003;32 (1):49-51
- Malatack JJ, Jaffe R. Granulomatous hepatitis in three children due to cat-scratch disease without peripheral adenopathy: an unrecognized cause of fever of unknown origin. Am J Dis Child.1993;147 (9):949-953
- Chian CA, Arrese JE, Pierard GE. Skin manifestations of Bartonella infections. Int J Dermatol.2002;41 (8):461-466
- Jacobs RF, Schutze GE. Bartonella henselae as a cause of prolonged fever and fever of unknown origin in children. Clin Infect Dis.1998;26 (1):80-84
- Arisoy ES, Correa AG, Wagner ML, Kaplan SL. Hepatosplenic cat-scratch disease in children: selected clinical features and treatment. Clin Infect Dis.1999;28 (4):778-784
- Borker A, Gardner R. Severe thrombocytopenic purpura as a complication of cat-scratch disease. Clin Pediatr (Phila).2002;41 (2):117-118
- Daybell D, Paddock CD, Zaki SR, et al. Disseminated infection with Bartonella henselae as a cause of spontaneous splenic rupture. Clin Infect Dis.2004;39(3): e21-e24
Джерела
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (4 видання, перероблене і доповнене). — 2022. — 464 С.; кольор. вид. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / С. 371—375
- Stephen J Nervi. Catscratch Disease. Medscape. Infectious Diseases Sections. Skin and Soft-Tissue Infections. Chief Editor: Michael Stuart Bronze. Updated: Mar 14, 2014 [1] [ 21 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hvoroba znachennya Hvoro ba kotya chih podrya pin sin hvoroba kotyachoyi podryapini hvoroba vid kotyachih podryapin felino z dobroyakisnij limforetikulo z pidgostrij regionarnij limfadenit garyachka vid kotyachoyi podryapini angl cat scratch disease Teeny s Disease inoculation lymphoreticulosis subacute regional lymphadenitis fr La maladie des griffes de chat zoonoz yakij sprichinyuyut bartoneli vnaslidok kontaktnoyi peredachi vid zarazhenih kotiv U tipovih vipadkah perebigaye u viglyadi dobroyakisnogo limfadenitu ridshe z poyavoyu trivaloyi garyachki urazhennya pechinki golovnogo mozku tyazhkih proyaviv u lyudej z imunodeficitom Hvoroba kotyachih podryapinBioptat limfatichnogo vuzla z velikoyu kilkistyu Bartonella henselae z granulomami blidi klitini u pravij chastini zobrazhennya j mikroabscesami z nejtrofiliv zliva vid centru farbuvannya gematoksilin eozinom velike zbilshennya Bioptat limfatichnogo vuzla z velikoyu kilkistyu Bartonella henselae z granulomami blidi klitini u pravij chastini zobrazhennya j mikroabscesami z nejtrofiliv zliva vid centru farbuvannya gematoksilin eozinom velike zbilshennya Specialnistinfekcijni hvorobiSimptomioznob 1 Prichinid 1 Klasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111B98MKH 10A28 1DiseasesDB2173MedlinePlus001614eMedicineemerg 84MeSHD002372 Cat scratch disease u VikishovishiIstoriya vidkrittya zbudnikaVvazhayut sho pershim zrobiv opis stanu yakij pov yazanij iz hvoroboyu kotyachih podryapin francuzkij nevrolog j oftalmolog A Parini u 1889 roci koli vin zafiksuvav peredachu vid kota do hvoroyi lyudini zahvoryuvannya sho perebigalo z garyachkoyu razom iz folikulyarnim kon yunktivitom ta odnostoronnim regionarnim privushnim limfadenitom Nadali u medichnij literaturi ce stali nazivati okuloglandulyarnim sindromom Parini Teper vidomo sho podibni vipadki chastishe sprichinyayutsya same hvoroboyu kotyachih podryapin hocha taki proyavi pri nij vzagali to zustrichayutsya dosit ridko Odnak takij klinichnij sindrom mozhe formuvatisya j cherez urazhennya virusom gerpesu I tipu zbudnikami tulyaremiyi ta in 1950 roku francuzkij pediatr R Debre detalno opisav tipovi proyavi hvorobi kotyachih podryapin pov yazavshi yiyi viniknennya z poshkodzhennyami shkiri lyudini yaki buli naneseni kotami ta davshi yij suchasnu nazvu Pitannya pro zbudnika yakij porodzhuye zahvoryuvannya trivalo diskutuvalosya Spochatku hvorobu kotyachih podryapin vvazhali odnim iz mozhlivih proyaviv tulyaremiyi zgodom oskilki vidiliti zbudnik vid hvorih ne vdavalosya visuvalisya najriznomanitnishi versiyi sho hvoroba sprichinena gipotetichnim virusom potim sho zbudnik hvorobi nalezhit do hlamidij U 1983 r v SShA pri doslidzhenni hvorih iz hvoroboyu kotyachih podryapin u stinci krovonosnih sudin roztashovanih poblizu urazhenih limfatichnih vuzliv poza zonoyu nekrozu v kon yunktivalnih granulomah a takozh u punktatah z pechinki ta selezinki metodom sriblennya za Vortin Starri en buli viyavleni pleomorfni dribni bakteriyi Same ci mikroorganizmi spochatku buli ob yavleni prichinoyu hvorobi kotyachoyi podryapini i otrimali nazvu Afipia felis Trivalij chas vvazhalosya sho same tak ce i ye odnak u hvorih lyudej ne viyavlyali zhodnih antitil do cogo zbudnika J tilki v 1990 roci R Regneri iz spivavtorami z krovi kotiv vidiliv zbudnika yakij u 1992 r buv znajdenij j u limfatichnih vuzlah hvoroyi lyudini 1993 roku pislya vivchennya budovi jogo ribosomnoyi RNK cej mikroorganizm buv zarahovanij do bartonel ta otrimav suchasnu nazvu Bartonella henselae na chest Dajyan Gensel yaka viokremila bagato shtamiv u paciyentiv v Oklahomi Todi zh u hvorih na hvorobu kotyachih podryapin lyudej buli znajdeni antitila do ciyeyi bartoneli v dosit velikih titrah PLR iz zastosuvannyam specifichnih prajmeriv do Bartonella spp i A felis u hvorih iz hvoroboyu kotyachoyi podryapini vstanovila sho v 96 vipadkiv u nih viyavlyalasya DNK Bartonella todi yak DNK A felis ne viyavlyalasya v zhodnomu razi Shozhi dani yaki pidtverdili klyuchovu rol same B henselae v rozvitku hvorobi kotyachoyi podryapini buli otrimani i v podalshih imunologichnih doslidzhennyah A v 1994 r Dzhill Klarridzh iz spivavtorami vidilila z krovi hvorogo v Tehasi ta vid jogo kota novu bartonelu yaka sprichinyala u lyudej hvorobu z peredacheyu vid kotyachih yaku na chest pershovidkrivacha nazvali Bartonella clarridgeiae AktualnistZahvoryuvannya poshirene praktichno vsyudi de ye domashni ta brodyachi povtorno zdichavili koti yaki mozhut obminyuvatisya zbudnikami z prirodno dikimi kotyachimi Zvazhuyuchi na te sho u 2020 h rokah u sviti ye priblizno 500 mln domashnih kotiv ciyeyi tvarini kompanona lyudej to poshirenist hvorobi kotyachih podryapin maye buti znachnoyu Ye krayini de domashnih kotiv praktichno nemaye Peru Gabon ale ye derzhavi zi znachnoyu kilkistyu kotiv v Avstraliyi 9 z 10 rodin mayut kotiv u SShA v serednomu v kozhnij tretij sim yi ye cya domashnya tvarina Tomu v cih krayinah vvazhayut hvorobu kotyachih podryapin najchastishoyu bartoneloznoyu hvoroboyu sho privodit do neobhidnosti nadannya medichnoyi dopomogi U SShA shorichno cherez neyi zvertayutsya ambulatorno po likarsku dopomogu 22 25 tisyach hvorih a 2 2 5 tisyachi potrebuyut stacionarnogo likuvannya Vzagali svitova statistika kilkosti vipadkiv ciyeyi hvorobi nevidoma ale eksperti VOOZ vvazhayut yiyi duzhe znachnoyu A z momentu viyavlennya faktu togo sho bartonelozi vzagali a hvoroba kotyachih podryapin zokrema chasto prizvodit do tyazhkih vipadkiv u imunodepresivnih paciyentiv cikavist do neyi v medichnij spilnoti znachno zris Vvazhayut sho hvoroba kotyachih podryapin ce tilki verhivka ajsberga bartoneloznih infekcij yaki peredayutsya vid kotiv Etiologiya Bartoneli yaki sprichinyayut hvorobu kotyachih podryapinBiologichna klasifikaciyaCarstvo BacteriaTip ProteobacteriaKlas Alpha ProteobacteriaRyad RhizobialesRodina BartonellaceaeRid BartonellaVid B henselae B clarridgeiaeBinomialna nazvaBartonella henselae i Bartonella clarridgeiae Regnery et al 1992 i Lawson and Collins 1996 PosilannyaVikishovishe Cat scratch disease Nini isnuyut vagomi pidtverdzhennya togo sho hvorobu kotyachih podryapin sprichinyuyut dva vidi bakterij z rodu Bartonella rodini Bartonellaceae B henselae i V clarridgeiae Persha sprichinyuye bilshist vipadkiv ciyeyi infekciyi Ce gramnegativni bakteriyi yaki mayut formu palichok fakultativni vnutrishnoklitinni paraziti ruhomi spor i kapsul ne utvoryuyut anaerobi malochutlivi do dezinfekcijnih zasobiv Yih vazhko viroshuvati na shtuchnih pozhivnih seredovishah Poza organizmom lyudini i grizuniv kultivuvannya mozhe zdijsnyuvatisya v kotyachih blohah a takozh na tverdih i napivridkih pozhivnih seredovishah zbagachenih 5 10 krovi lyudini abo tvarin pri temperaturi vid 35 do 37 S z 5 10 vuglekislogo gazu i 40 vologistyu Vidilennya bartonel znachno polegshuyetsya yaksho vikoristovuvati liniyi endotelialnih klitin a takozh lizis centrifuguvannya krovi Mikroorganizmi ne proyavlyayut gemolitichnih vlastivostej inertni do vuglevodiv Identifikaciya vidilenogo zbudnika provoditsya z vikoristannyam specifichnih antisirovatok viznachennyam profilyu zhirnih kislot klitinnoyi stinki abo molekulyarno genetichnim metodom Bartonel mozhna viyaviti v tkaninah za dopomogoyu metodu impregnaciyi sriblom pri comu voni roztashovuyutsya u viglyadi rozgaluzhenih lancyuzhkiv poblizu kolagenovih volokon krovonosnih sudin dilyanok nekrozu Dlya Bartonella henselae opisani ne do kincya proyasneni vlastivosti u viglyadi diyi na lejkociti lyudini iz znizhennyam yihnoyi oksidativnoyi funkciyi sponukannya proliferaciyi endoteliyu Bartoneli hvorobi kotyachoyi podryapini zdatni stimulyuvati vidilennya deyakih prozapalnih citokiniv j mayut toksichni lipopolisaharidi a takozh faktori yaki prignichuyut imunnu vidpovid Epidemiologichni osoblivostiDzherelo ta rezervuar infekciyi Dzherelom j rezervuarom infekciyi ye dribni predstavniki rodini kotyachih sered yakih za blizkistyu do lyudini najpershe misce posidaye domashnya kishka Sered kotyachih infekciya peredayetsya za dopomogoyu yihnih blih Ctenocephalides felis Bulo vstanovleno sho za vidsutnosti blih infikuvannya zdorovih kotyachih ne vidbuvayetsya ale ye mozhlivist infikuvannya kotyachih shlyahom vnutrishnoshkirnoyi inokulyaciyi yak pravilo pri vilizuvanni shersti infikovanih viporozhnen blih B henselae viyavlyayetsya v kishci blih protyagom 9 dniv pislya infikuvannya sho svidchit pro yiyi rozmnozhennya i persistenciyu v organizmi blih tobto togo sho blohi ye golovnim rezervuarom j dzherelom ciyeyi infekciyi Blohi protyagom svogo zhittyevogo ciklu harchuyutsya bagato raziv i nerozbirlivi vidnosno svogo hazyayina yakij yih progodovuye Vnaslidok cogo voni po cherzi prismoktuyutsya do kotyachih j legko zarazhayutsya bartonelami Vstanovleno sho rezervuarom B henselae mozhut buti j sobaki prote dostovirno pidtverdzhenih vipadkiv zarazhennya vid nih lyudej doki ne opisano Ostannimi rokami molekulyarno genetichnimi metodami bulo prodemonstrovano sho DNK B henselae mozhe viyavlyatisya v iksodovih klishah vidiv Ixodes persulcatus i Dermacentor reticulatus hocha yihnya rol yak vektora peredachi zbudnika hvorobi kotyachoyi podryapini ne vivchena Shiroke poshirennya infekciyi v teplomu j vologomu klimati poyasnyuyetsya bilshoyu zarazhenistyu kotyachih tomu sho taki klimatichni umovi spriyayut krashij cirkulyaciyi blih Kotyachi perenosyat hvorobu abo u legkij formi a chastishe vzagali inaparantno hocha bartoneli v yihnij krovi prisutni u znachnij kilkosti Chastota bakteriyemiyi v domashnih kotiv skladaye do 68 1 osoblivo sered tvarin do 89 iz tih simej v yakih vlasniki kotiv perenesli hvorobu kotyachoyi podryapini Bilshist z tih kotiv yaki hvoriyut skrito nosyat v sobi zbudnikiv rokami Bartoneli u velikij kilkosti nakopichuyutsya u slinnih zalozah kotyachih Zvazhuyuchi na mehanizm polyuvannya cih tvarin yaki polyuyut zavzhdi poodinci a ce vimagaye prihovanogo pidkradannya do zdobichi cherez sho bud yaki kotyachi zgidno vrodzhenogo refleksu retelno vilizuyut svoyi sherst ta kigti abi maksimalno znyati svij zapah yakij mozhe zavaditi polyuvannyu Tomu u zarazhenih kotiv zavzhdi na nih ye zalishki slini yaki mistyat bartoneli Pri gri z kotami voni chasto nanosyat podryapini rukam hazyayinaMehanizm i shlyahi peredachi Golovnij mehanizm peredachi infekciyi vid kotiv lyudyam kontaktnij Peredavannya jde cherez ukusi malenki sadna podryapini yaki nanosyatsya kotami a takozh pri potraplyanni slini cih domashnih tvarin na poshkodzhennya shkiri yaki vzhe isnuvali Kotam vlastive vilizuvati ruki hazyayina cherez sho j vidbuvayetsya pevna kilkist vipadkiv zarazhennya Navit yaksho silno pogladiti zarazhenogo kota doloneyu na yakij ye poshkodzhennya ce mozhe prizvesti do zarazhennya lyudini Najchastishe peredacha infekciyi vidbuvayetsya vid kotiv do 1 roku tomu sho sered molodih tvarin jde najbilsha cirkulyaciya zbudnikiv starishi tvarini vzhe nabuvayut imunitet Vidomo sho hazyayi koshenyat vik yakih menshe 12 misyaciv piddayutsya v 15 raziv bilshomu riziku zarazhennya v porivnyanni z vlasnikami doroslih kotiv she j tomu sho koshenyatam bilsh vlastive nanesennya podryapin ta ukusiv cherez visokij stupin grajlivosti Vvazhayut sho rizik zarazhennya hazyayiv kotiv iz nayavnistyu blih u 29 raziv vishij za mozhlivist zarazhennya hazyayiv kotiv bez blih ne cherez mozhlivist ukusu blohami a chaste zarazhennya samih kotiv Obgovoryuyetsya ridka mozhlivist transmisivnoyi peredachi infekciyi lyudyam vid kotyachih cherez ukusi blih Vsi shlyahi infikuvannya lyudini vid kotiv she do kincya ne vstanovleni ale vid hvorih lyudej do inshih hvoroba ne peredayetsya Opisani poodinoki vipadki proniknennya zbudnikiv cherez dihalni shlyahi z pilom iz podalshim rozvitkom mediastinitu pervinnoyi atipovoyi pnevmoniyi cherez migdaliki pervinnij afekt ye tam a regionarnij limfadenit formuyetsya u pidshelepnij dilyanci cherez travnij trakt sho suprovodzhuyetsya zbilshennyam mezenterialnih limfatichnih vuzliv ta klinichnoyu kartinoyu gostrogo zhivota Ale taki varianti perebigu traplyayutsya vkraj ridko Sprijnyatlivij kontingent ta imunitet Sprijnyatlivist duzhe visoka ale stupin vidpovidi na infekciyu zalezhit vid imunnogo statusu lyudini Hvoriyut chastishe diti blizko 75 80 sho zumovleno bilshoyu yihnoyu shilnistyu do aktivnih igor iz kotami Najtyazhchi formi vinikayut u imunosupresivnih osib onkologichnih hvorih osib yaki perenesli transplantaciyu VIL infikovanih tosho Pislya perenesenoyi hvorobi kotyachih podryapin u imunokompetentnih osib vinikaye stijkij imunitet povtorni vipadki vkraj ridki PatogenezUltrazvukova kartina zapalennya j zbilshennya limfatichnogo vuzla zastosovana tak zvana sira shkala Cherez krajnyu ridkist letalnih vipadkiv patogenez vivchenij nedostatno Pislya potraplyannya zbudnikiv u shkiru tam rozigruyetsya obmezhenij nekroz yakij otochuyut chislenni makrofagi chasto bagatoyaderni gigantski klitini limfociti ta eozinofili Utvoryuyutsya regionarnij do miscya vhodzhennya zbudnikiv limfadenit Gistologichni zmini v urazhenih limfatichnih vuzlah harakterizuyutsya proliferaciyeyu gistiocitiv i V limfocitiv stadiya retikuloklitinnoyi giperplaziyi sho privodit do utvorennya granulom granulomatozna stadiya z podalshoyu nejtrofilnoyu infiltraciyeyu i rozvitkom centralnogo abo zirchastogo nekrozu stadiya mikroabsceduvannya Pri doslidzhenni bioptativ tipovoyu ye kombinaciya v odnij probi granulom i mikroabscesiv Potribno vidznachiti sho v osib iz normalnim stanom fonovogo imunitetu hvorobi kotyachih podryapin pritamanni granulomatozni ta obmezheni gnijni urazhennya todi yak u lyudej z imunosupresivnimi stanami vidbuvayetsya perevazhno proliferativni poshkodzhennya sudin osoblivo virazni pri angiomatozi Pri pelioznomu gepatiti vidbuvayetsya dilataciya sinusoyidiv z utvorennyam chislennih riznogo rozmiru zapovnenih krov yu lakunarnih prostoriv iz nayavnistyu rozrivu retikulyarnih volokon yaki pidtrimuyut gepatociti ta sinusoyidi Klinichni proyaviPerebig u imunokompetentnih osib Zgidno z MKH 10 pereglyadu vidilyayut Hvorobu kotyachih podryapin A28 1 Inkubacijnij period stanovit vid 3 do 30 dniv Hvoroba v imunokompetentnih lyudej perebigaye chasto skrito inaparantno ale v tipovih vipadkah vidbuvayetsya poyednane urazhennya shkiri ta regionarnogo limfatichnogo vuzla Na misci proniknennya zbudnika inokulyaciyi vinikaye chervono korichneva bezbolisna papula vid 3 do 10 mm u diametri Zridka yih buvaye dekilka uzdovzh kotyachoyi podryapini Inodi ye eksudativnij komponent formuyetsya vezikula navit inodi pustula Cherez 1 3 tizhni rozvivayetsya odnobichnij regionarnij do miscya utvorennya shkirnogo proyavu limfadenit Cherez chasti kotyachi podryapini ukusi na ruci najchastishe vinikaye vidpovidnij pahvovij limfadenit Ridshe poshkodzhennya traplyayutsya na oblichchi tomu shijnij abo pidshelepnij limfadenit sprichinyayetsya vdvichi ridshe Limfatichnij vuzol abo kilka yih yak pravilo shilno elastichni do 1 0 1 5 sm u diametri ridko bilshe chasto chutlivi pri palpaciyi U nevelichkij chastini vipadkiv voni bolyuchi potim rozm yakshuyutsya pri comu bil zmenshuyetsya vidbuvayetsya nagnoyennya Mozhe utvoritisya navit noricya na poverhnyu z vidhodzhennyam gnoyu Zustrichayetsya generalizaciya limfadenitu ale urazhennya bilshe troh poslidovno roztashovanih grup limfatichnih vuzliv vkraj ridkisne Zahvoryuvannya progresuye povilno Stan paciyentiv yak pravilo zadovilnij sposterigayutsya legki nespecifichni proyavi taki yak subfebrilitet nezduzhannya Chasto proces ide vzagali bez pidvishennya temperaturi ta inshih proyaviv okrim miscevih regionarnogo limfadenitu Trivalist infekcijnogo procesu zazvichaj ne perevishuye 6 misyaciv Priklad granulomatozu preparat otrimanij pri aspiraciyi u VIL infikovanoyi zhinki vidno bagato nejtrofiliv Netipovi proyavi v imunokompetentnih osib U okremih hvorih iz fonovoyu imunokompetenciyeyu vinikayut bilsh tyazhki proyavi vzhe nazvanij vishe okulo glandulyarnij sindrom Parini nejroretinit yakij harakterizuyetsya vtratoyu zoru na odne oko z nayavnistyu centralnoyi skotomi viyavami nabryaku zorovogo diska ta viniknennya zirkopodibnih zmin u makulyarnij dilyanci rajduzhnoyi obolonki Vse ce rozvivayetsya bez bolyu v urazhenomu oci Zir paciyenta zazvichaj vidnovlyuyetsya povnistyu protyagom 1 3 misyaciv gostrij encefalit perevazhayuchim simptomom ye shvidkij rozvitok golovnogo bolyu do letargiyi j komi U takih hvorih inkoli mayut misce sudomi Yak pravilo vidbuvayetsya viduzhannya bez nevrologichnih uskladnen ale vkraj ridko mozhliva j smert hvorogo urazhennya kistok i suglobiv osteomiyelit osoblivo hrebetnij ta abo riznogo rodu artropatiyi granulomatoznij gepatit yakij perebigaye dobroyakisno razom iz shkirno limfatichnimi zminami abo bez nih rizni netipovi shkirni proyavi vklyuchayut nespecifichni visipannya eritemu j vaskulit V okremih grupah hvorih na hvorobu kotyachih podryapin pripadaye do 5 vipadkiv garyachki neyasnogo genezu U takih paciyentiv pidvishena ShOE prote limfadenit sposterigayetsya mensh nizh u polovini vipadkiv Zridka hvoroba viyavlyayetsya rozvitkom miokarditu Krim togo u hvorih mozhlivi rizni gematologichni proyavi gemolitichna anemiya zvichajno poyednuyetsya z gepatosplenomegaliyeyu trombocitopenichna purpura mozhliva j netrombocitopenichna purpura Ye vipadki rozvitku selezinkovih abscesiv navit spontannogo rozrivu selezinki Perebig u osib zi skomprometovanoyu imunnoyu sistemoyu U osib z imunosupresiyeyu z yavlyayutsya endokardit urazhennya pechinki pelioznij gepatit angiomatoz U nih yak pravilo shkirni urazhennya na misci inokulyaciyi minimalni regionarnij limfadenit vidsutnij Vvazhayut sho bartoneloznij endokardit vidbuvayetsya u osib iz pomirnoyu imunosupresiyeyu na tli hronichnogo alkogolizmu deficitu vagi ta harchuvannya Vin za klinichnimi proyavami ne vidriznyayetsya vid endokarditu sho sprichinenij ne bartonelami Pri klasichnomu perebigu u hvorogo vinikaye garyachka oznob slabkist zadishka pitlivist kashel shkirnij visip blyuvannya bil u grudnij klitci nadali vtrata vagi formuvannya palciv u viglyadi barabannih palichok Ale chastishe visipannya vidsutni u bagatoh temperatura tila mozhe buti normalnoyu Pri auskultaciyi viyavlyayut sercevi shumi Shvidko progresuye serceva nedostatnist Inodi endokardit poyednuyetsya zi zminami nirok i selezinki Pelioznij gepatit rozvivayetsya pri viraznomu stupeni imunodeficitu i harakterizuyetsya trivaloyu garyachkoyu zbilshennyam pechinki pomirnimi bolovimi vidchuttyami vnaslidok yak podraznennya roztyagnutoyi glisonovoyi kapsuli tak i nayavnosti mezenterialnogo limfadenitu mozhlivij rozvitok gostroyi pechinkovoyi nedostatnosti rozriv lakunarnih utvoren z poyavoyu vnutrishnopechinkovoyi krovotechi Neridko pri comu procesi vidbuvayetsya j peliozne urazhennya selezinki poyednannya procesu z angiomatozom Pri angiomatozi tak samo rozvivayetsya trivala garyachka virazna intoksikaciya shudnennya formuyutsya veliki bolyuchi puhlini shkiri spoluchnoyi tkanini kistok kistkovogo mozku dihalnih shlyahiv travnoyi sistemi limfatichnih vuzliv i mozku U VIL infikovanih podibni atipovi bartonelozni urazhennya perebigayut chasto razom z inshimi oportunistichnimi infekciyami ta VIL indikatornimi hvorobami tomu ridko rozpiznayutsya UskladnennyaU imunokompetentnih osib prognoz zazvichaj spriyatlivij smertelni vipadki kazuyistichni Uskladnennya ridki nagnoyennya limfatichnih vuzliv rubcevi defekti shkiri mezenterialnij limfadenit pnevmoniya trombocitopenichna purpura vnutrishnokistkovi defekti atlanto osova dislokaciya sindrom Grizela epiduralni abscesi vnaslidok osteomiyelitu rubcevi zmini j pomutninnya rogivki trivali kognitivni zmini z boku CNS U imunosupresivnih osib pri atipovih formah hvorobi prognoz nespriyatlivij Pri endokarditi chasto vidbuvayetsya rozvitok nedostatnosti klapaniv iz formuvannyam sercevoyi nedostatnosti DiagnostikaKlinichna j zagalna diagnostika U tipovih vipadkah diagnostika suto kliniko epidemiologichna gruntuyetsya na faktu nayavnosti kontaktu z kotami nanesenih nimi podryapin saden ta ukusiv shkirnih zmin ta regionarnogo limfadenitu Dlya tipovih vipadkiv hvorobi kotyachoyi podryapini laboratorni zmini ne harakterni Pri gepatiti vidbuvayetsya pomirne pidvishennya aktivnosti aminotransferaz pri encefaliti v likvori neznachnij limfocitarnij pleocitoz iz nayavnistyu pomirnoyi bilkovo klitinnoyi disociaciyi U imunosupresivnih osib pri cij hvorobi vidbuvayetsya u zagalnomu analizi krovi neznachnij lejkocitoz iz nejtrofilozom hoch u VIL infikovanih zazvichaj lejkopeniya Pri urazhenni pechinki provoditsya UZD KT Specifichna diagnostika Gruntuyetsya na provedenni RNIF IFA pri comu chotirikratne zrostannya titru antitil u parnih sirovatkah abo odnokratnij titr 1 512 chi bilshe ye pidtverdzhennyam diagnozu U rozvinenih krayinah dostupna PLR Mozhe provoditisya biopsiya limfovuzliv pechinki z impregnaciyu sriblom ta viyavlennyam u tkaninah bartonel LikuvannyaZauvazhte Vikipediya ne daye medichnih porad Yaksho u vas vinikli problemi zi zdorov yam zvernitsya do likarya Tipovij perebig Pri tipovomu perebigu bez uskladnen praktichno ne vinikaye neobhidnosti v provedenni antibakterijnoyi terapiyi potribne lishe pidtrimuyuche likuvannya Navit za nayavnosti tipovogo perebigu hvorobi kotyachih podryapin u imunosupresivnih osib docilnist priznachennya antibakterijnih zasobiv potribno virishuvati individualno v kozhnomu vipadku Dlya etiotropnogo likuvannya vikoristovuyut azitromicin po 0 5 g 1 raz u 1 j den ta po 0 25 g raz na den z 2 go po 5 j den Mozhlive takozh zastosuvannya doksiciklinu po 0 1 g u den trivalistyu vid 7 do 21 go dnya v zalezhno vid klinichnoyi situaciyi Ciprofloksacin takozh mozhe buti priznachenij po 0 25 g 2 razi na den 5 10 dniv zgidno z osoblivostyami perebigu ciyeyi hvorobi Likuvannya provodyat chasto v ambulatornih umovah hvorim z imunodeficitom potribna bilsh intensivna pidtrimuyucha terapiya Obov yazkovo provoditi retelne obstezhennya i antibakterijne likuvannya v razi pogirshennya stanu zberigannya limfadenitu bilshe nizh 2 misyaci Atipovij perebig Pri tyazhkomu atipovomu perebigu vinikaye neridko neobhidnist v kombinaciyi antibiotikiv vvedenni yih parenteralno a trivala antibakterijna terapiya dozvolyaye zniziti rizik letalnogo naslidku Tak rekomenduyut u takih vipadkah azitromicin 0 5 g 1 raz na den protyagom 1 go tizhnya ta po 0 25 g u den protyagom 4 8 tizhniv Doksiciklin rekomenduyut v ukazanij vishe dobovij dozi protyagom 3 h misyaciv Pri endokarditi rekomenduyut doksiciklin po 0 1 g 2 razi na den do 6 tizhniv u kombinaciyi z gentamicinom po 0 8 1 2 g 2 razi na den v v protyagom 14 dniv Velike znachennya maye protezuvannya klapaniv sercya ProfilaktikaVakcini proti hvorobi narazi ne isnuye Postijno mayut provoditisya zahodi yaki napravleni na zapobigannya zarazhennya domashnih kotiv blohami Lyudyam treba unikati ranovogo kontaktu z brodyachimi kotami Osobam z imunodeficitami docilno vibirati yak kompanjoniv ne malenkih koshenyat a tvarin sho starshi 1 roku Lyudyam potribno negajno promivati vodoyu z milom ta obroblyati dezinfikuyuchimi zasobami miscya ukusiv ta podryapin yaki naneseni kotami Obgovoryuyetsya mozhlivist preventivnogo antibakterijnogo likuvannya doksiciklinom osib sho mayut imunosupresivnij stan ta otrimali poshkodzhennya yake nanesene kotom Vakcinaciya likuvannya kotiv a takozh yihnye planove kulturalne chi serologichne obstezhennya vvazhayut neracionalnimi PrimitkiDisease Ontology 2016 d Track Q4117183d Track Q5282129 Neridkim ye napisannya angl catscratch disease Parinaud H Conjunctivite infectieuse transmise par les animaux Ann d Oculistique1889 101 252 253 Grando D Sullivan LJ Flexman JP Watson MW Andrew JH Bartonella henselae associated with Parinaud s oculoglandular syndrome Clin Infect Dis 1999 28 5 1156 1158 Debre R Lamy M Jammet M Costil L Mozzicona P La maladie des griffes de chat Bull Mem Soc Med Hop Paris 1950 66 76 79 Spoonemore K J Cat scratch Disease Electronic resource K J Spoonemore J McKenzie G J Raugi eMedicine Medical Reference Updated Apr 4 2008 Mode of access http emedicine medscape com article 1051992 overview 30 grudnya 2010 u Wayback Machine Wear DJ Margileth AM Hadfield TL Fischer GW Schlagel CJ King FM Cat scratch disease a bacterial infection Science 1983 221 4618 1403 1405 Afipia stvorena nazva po pershih bukvah naukovo doslidnogo institutu de vidbulisya doslidzhennya Armed Forces Institute of Pathology z dodannyam do blagozvuchnosti ia lat felis kotyacha Florin TA Zaoutis TE Zaoutis LB 2008 Beyond cat scratch disease widening spectrum of Bartonella henselae infection Pediatrics 121 5 e1413 25 doi 10 1542 peds 2007 1897 Todi jogo nazvali Rochalimaea henselae Regnery RL Olson JG Perkins BA Bibb W Serological response to Rochalimaea henselae antigen in suspected cat scratch disease Lancet 1992 339 8807 1443 1445 Do rechi obidva mikroorganizmi A felis i B henselae nalezhat do odnogo pidklasu a2 proteobakterij mayut odnakovij viglyad pri mikroskopiyi j odnakovo zabarvlyuyutsya za Vortin Starri sho mozhe j prizvodilo do togo chasu do mozhlivih pomilok pri obstezhenni Perkins BA Swaminathan B Jackson LA et al Case 22 1992 pathogenesis of cat scratch disease N Engl J Med 1992 327 22 1599 1601 Nadal D Serology to Bartonella Rochalimaea henselae may replace traditional diagnostic criteria for cat scratch disease Text D Nadal R Zbinden Eur J Pediatr 1995 N 154 P 906 908 Etiology of cat scratch disease comparison of polymerase chain reaction detection of Bartonella formerly Rochalimaea and Afipia felis DNA with serology and skin tests Text A M C Bergmans J W Groothedde J F P Schetlekens et al J Infect Dis 1995 N 171 P 916 923 Pitfalls and fallacies of cat scratch disease serology evaluation of Bartonella henselae based indirect fluorescence assay and enzyme linked immunoassay Text A M C Bergmans M F Peeters J F P Schellekens et al J Clin Microbiol 1997 N 35 P 1931 1937 Zeaiter Z Fournier PE Raoult D Genomic variation of Bartonella henselae strains detected in lymph nodes of patients with cat scratch disease J Clin Microbiol 2002 40 3 1023 1030 Clarridge JE Raich TJ Pirwani D Simon B Tsai L Rodriguez Barradas MC Regnery R Zollo A Jones DC Rambo C 1995 Strategy to detect and identify Bartonella species in routine clinical laboratory yields Bartonella henselae from human immunodeficiency virus positive patient and unique Bartonella strain from his cat J Clin Microbiol 33 2107 2113 LAWSON P A and COLLINS M D Description of Bartonella clarridgeiae sp nov isolated from the cat of a patient with Bartonella henselae septicemia Med Microbiol Lett 1996 5 64 73 Jackson LA Perkins BA Wenger JD Cat scratch disesae in the United States an analysis of three national databases Am J Public Health 1993 83 12 1707 1711 Reynolds MG Holman RC Curns AT O Reilly M McQuiston JH Steiner CA Epidemiology of cat scratch disease hospitalizations among children in the United States Pediatr Infect Dis J 2005 24 8 700 704 LPSN bacterio net A V Bondarenko S I Pohil O V Bondarenko ta in Bakteriologichnij metod diagnostiki bartoneloznoyi infekciyi Laboratornaya diagnostika 2007 2 40 S 51 56 Chomel BB Abbott RC Kasten KA et al Experimental transmission of Bartonella henselae by the cat flea J Clin Microbiol 1996 34 8 1952 1956 Solano Gallego L Bradley J Hegarty B Sigmon B Breitschwerdt E Bartonella henselae IgG antibodies are prevalent in dogs from southeastern USA Vet Res 2004 35 5 585 595 Y O Sanogo Z Zeaiter G Caruso et al Bartonella henselae in Ixodes ricinus ticks Acari Ixodida removed from humans Belluno province Italy Emerg Infect Dis 2003 N 9 P 329 332 Smith D L Cat scratch disease and related clinical syndromes Amer Fam Physician 1997 N 55 5 P 1783 1789 Losanoff JE Sauter ER Rider KD Cat scratch disease presenting with abdominal pain and retroperitoneal lymphadenopathy J Clin Gastroenterol 2004 38 3 300 301 Resto Ruiz S Burgess A Anderson BE The role of the host immune response in pathogenesis of Bartonella henselae DNA Cell Biol 2003 22 6 431 440 Garcia CJ Varela C Abarca K Ferres M Prado P Vial PA Regional lymphadenopathy in cat scratch disease ultrasonographic findings Pediatr Radiol 2000 30 9 640 643 Massei F Gori L Macchia P Maggiore G The expanded spectrum of bartonellosis in children Infect Dis Clin North Am 2005 19 3 691 711 lat retina sitkivka oka Suhler EB Lauer AK Rosenbaum JT Prevalence of serologic evidence of cat scratch disease in patients with neuroretinitis Ophthalmology 2000 107 5 871 876 Carithers HA Margileth AM Cat scratch disease acute encephalopathy and other neurologic manifestations Am J Dis Child 1991 145 1 98 101 Gerber JE Johnson JE Scott MA Madhusudhan KT Fatal meningitis and encephalitis due to Bartonella henselae bacteria J Forensic Sci 2002 47 3 640 644 Heye S Matthijs P Wallon J van Campenhoudt M Cat scratch disease osteomyelitis Skeletal Radiol 2003 32 1 49 51 Malatack JJ Jaffe R Granulomatous hepatitis in three children due to cat scratch disease without peripheral adenopathy an unrecognized cause of fever of unknown origin Am J Dis Child 1993 147 9 949 953 Chian CA Arrese JE Pierard GE Skin manifestations of Bartonella infections Int J Dermatol 2002 41 8 461 466 Jacobs RF Schutze GE Bartonella henselae as a cause of prolonged fever and fever of unknown origin in children Clin Infect Dis 1998 26 1 80 84 Arisoy ES Correa AG Wagner ML Kaplan SL Hepatosplenic cat scratch disease in children selected clinical features and treatment Clin Infect Dis 1999 28 4 778 784 Borker A Gardner R Severe thrombocytopenic purpura as a complication of cat scratch disease Clin Pediatr Phila 2002 41 2 117 118 Daybell D Paddock CD Zaki SR et al Disseminated infection with Bartonella henselae as a cause of spontaneous splenic rupture Clin Infect Dis 2004 39 3 e21 e24DzherelaInfekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 4 vidannya pereroblene i dopovnene 2022 464 S kolor vid O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 909 8 S 371 375 Stephen J Nervi Catscratch Disease Medscape Infectious Diseases Sections Skin and Soft Tissue Infections Chief Editor Michael Stuart Bronze Updated Mar 14 2014 1 21 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl