Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||
Фуаське графство (фр. Comté de Foix) — середньовічне графство, що існувало на півдні Франції в Лангедоку поблизу Піренеїв. Його територія розташовувалась на землях сучасного французького департаменту Ар'єж. Адміністративним центром графства було місто Фуа. Графство утворено близько 1012 року, виділившись із . 1607 року Фуаське графство було офіційно приєднано до домену короля Франції.
Історія
Передумови
За часів Римської імперії територія майбутнього графства входила до складу Civitas Conseranorum. Під час розпаду Римської імперії, за часів правління імператора Гонорія, територія майбутнього графства увійшла до складу володінь, подарованих вестготам, які, отримавши статус федератів, заснували 418 року першу на території Західної Римської імперії варварську державу зі столицею в Тулузі.
507 року король франків Хлодвіг розбив вестготського короля Аларіха II у битві при Пуатьє та приєднав аквітанські території до Франкського королівства. Згодом ці землі були включені до складу Аквітанського королівства. Під час розпаду імперії Карла Великого територія майбутнього графства була підпорядкована спочатку графам Тулузи, а потім — графам Каркассона.
Утворення графство (X ст).
В середині X століття Фуа перейшло під управління графів Комменжа. Під час розділу володінь між синами графство отримав , який традиційно вважається першим графом Фуаським. В акті дарування абатству Сен-Ілер, датованому квітнем 1011 року, Бернар Роже згадується з титулом графа. Однак невідомо, чи належить цей титул до Фуа, чи ж він належить до графства Кузеран, яке також перебувало під владою Бернара Роже.
Резиденцією Бернара Роже був замок Фуа, в якому він збудував квадратну вежу, символ своєї влади. Бернар Роже також сприяв заснуванню біля підніжжя замку міста Фуа. Він прожив понад 72 роки (дуже почесний вік для тих часів). Відповідно до його заповіту, володіння було розділено між трьома старшими синами. Фуа отримав другий син, . Він помер бездітним близько 1064 року, після чого Фуа перейшло до третього з синів Бернара I Роже, (пом. 1071), який первинно після смерті батька отримав Кузеран.
Перші графи Фуаські були васалами графів Тулузи. Нащадки П'єра Бернара поступово збільшували свої володіння завдяки вдалим шлюбам.
Альбігойські війни (кінець XII — початок XIII століть)
Граф (пом. 1223) у складі армії Філіпа II Августа брав участь у Третьому хрестовому поході й відзначився під час взяття Акри. Повернувшись до Франції, він вступив до тісного союзу зі своїм сюзереном, графом Тулузьким Раймундом VI. Пізніше Раймон Роже відіграв значну роль під час альбігойської війни. Його мати й сестра відкрито співчували альбігойцям і тому 1209 року Симон де Монфор вторгся до його володінь. Боротьба велась спочатку зі змінним успіхом, але потім Раймон Роже зазнав поразки й 1214 року був змушений примиритись із церквою. Він прибув на Четвертий Латеранський собор і формально отримав назад свої землі, однак Симон де Монфор відмовився повернути свої завоювання. Війна відновилась і Раймон Роже помер під час облоги фортеці Мірепуа.
Спадкоємець Раймона Роже, (пом. 1241), завдяки першому шлюбу, отримав в Каталонії. Він, як і його батько, підтримував альбігойців. Ще за життя батька Раймон Роже брав дієву участь у боротьбі з хрестоносцями. Вступивши на престол, він уклав союз із Раймундом VII Тулузьким проти Аморі де Монфора. 1226 року проти Раймунда VII і Роже Бернара вирушив французький король Людовик VIII. Раймунд VII купив мир на принизливих умовах, а Роже Бернар був відлучений від церкви та втратив свої володіння, проте невдовзі йому удалось повернути свої землі. Його ж син, , переконаний прихильник католицизму, 1243 року змінив сюзерена, присягнувши безпосередньо королю Франції Людовику IX. Він також спробував розширити свої володіння на південь, однак наткнувся на спротив єпископа Уржеля, сюзерена над долиною Андорри, на яку графи Фуаські змогли претендувати завдяки приєднанню Кастельбо. Ця суперечка була розв'язана тільки сином Роже IV, , який 8 вересня 1278 року уклав з єпископом Уржеля угоду, за якою було створено князівство Андорра під спільним управлінням графа Фуаського та єпископа Уржельского.
Період розквіту (XIV століття)
26 квітня 1290 року помер тесть Роже Бернара, , віконт де Беарн. Відповідно до його заповіту від 21 квітня, всі володіння мала успадкувати його старша дочка Констанція, графиня де Бігорр і віконтеса де Марсан. Однак бездітна Констанція заповіла молодшій сестрі , дружині Роже Бернара. Скориставшись цим, Роже Бернар захопив Беарн, що спричинило скаргу єпископа Лескара, однак король Франції, який потребував допомоги графа Фуаського в боротьбі проти англійців, не став перешкоджати Роже Бернару, обмежившись конфіскацією замків Лордат і Монреаль. Права на Беарн у Роже Бернара оскаржив граф Бернар VI д'Арманьяк, син Мати де Беарн, молодшої сестри Маргарити. 1293 року справа дійшла до судового поєдинку в Жизорі, попередженого тільки особистим втручанням короля. Цей конфлікт, зрештою, переріс у справжню війну, яка, то вщухаючи через малолітство голів обох домів, то спалахуючи знову, тривала практично упродовж всього XIV століття — 89 років.
Син і спадкоємець Роже Бернара, , провів практично все своє життя в численних військових конфліктах. За нього графи Фуаські почали брати активну участь у подіях за межами Гасконі. За нього ж до Фуаського графства остаточно було приєднано Беарн і . Він же приєднав віконтство Марсан. Відчуваючи наближення смерті, Гастон склав заповіт. За ним старший син, , отримував більшу частину батьківських володінь, включаючи Фуа, Беарн, Габардан і Марсан. Другий син, , отримував більшу частину володінь в Каталонії, включаючи віконтства і , а також сеньйорії й .
За правління сина Гастона II, , його володіння перетворились на один з найвпливовіших і могутніх доменів Франції. Двір в Ортезі, що став столицею володінь Гастона Феба, був широко відомий своєю пишністю. Сам Гастон мав дуже гарний художній і літературний смак. 1377 року Гастон уклав перемир'я з Жаном II, графом д'Арманьяк, яким завершилась багаторічна ворожнеча між двома родами через Беарнську спадщину.
1381 року Гастон запідозрив свого єдиного сина, Гастона, у змові проти себе, в результаті чого того було кинуто до в'язниці, де він і помер. Помер Гастон 1391 року. Оскільки він не залишив прямих спадкоємців, він заповів свої володіння королю Франції, який передав їх представнику гілки Фуа-Кастельбон — , . Він не залишив дітей, тож після його смерті володіння перейшли до сестри, , та її чоловіку, , які стали родоначальниками .
Граф був одним із прибічників короля Франції Карла VII у Сторічній війні. Він брав участь у відвоюванні Гієні в англійців. У серпні 1458 року король на знак визнання заслуг Гастона зробив його пером Франції. 3 грудня 1455 року король Наварри Хуан II призначив свою дочку Елеонору, дружину Гастона IV, спадкоємицею Наварри, позбавивши спадщини свого сина, , принца Віанського. Для допомоги тестю проти Карла Віанського Гастон вирушив до Нижньої Наварри, де спробував захопити повсталого проти батька принца. Пізніше Хуан призначив Гастона генерал-лейтенантом Наварри.
Син Гастона IV, , принц Віанський, помер раніше за батька. Тому після смерті Гастона IV 1472 року всі його володіння успадкував п'ятирічний онук Франциск Феб, регентом при якому стала його мати , сестра короля Франції Людовика XI. 1479 року, після смерті бабки, Елеонори Арагонської, Гастон за її заповітом успадкував Наварру (також під регентством матері). Як короля його підтримали представники знатного роду Аграмонтів, однак знайшлись і противники в особі роду Бомонтів, які були прибічниками короля Арагону Фердинанда II, щоб попередити можливе французьке втручання. Всі спроби Мадлен примирити ворожі партії були безуспішними.
1483 року Франсуа був отруєний. Його володіння успадкувала сестра, Катерина Фуаська, яку видали заміж за Жана III д'Альбре. Жан майже весь час свого правління провів у війнах; коронації в Памплоні йому вдалось домогтись тільки 1494 року. Запідозривши його у ворожих до Іспанії відносинах з Францією, король Арагону Фернандо II Католик захопив 1512 року більшу частину Наварри. Незважаючи на допомогу французької армії, Жану так і не вдалось повернути втрачене. Зрештою, у складі його володінь залишилась тільки Нижня Наварра. Він помер 1516 року. Йому спадкував син Генріх II, який до численних володінь графів Фуаських 1521 року успадкував також і володіння дому Альбре. Його спроби повернути Наварру були безуспішними.
Генріх продовжив політику батька зі зближення з Французьким королівством. 1527 року він одружився з Маргаритою, сестрою короля Франції Франциска I. Вона принесла Генріху як придане графство Арманьяк. Пізніше двір Маргарити в місті Нерак став одним із центрів літератури, науки та мистецтва Західної Європи.
1548 року Генріх видав свою єдину дочку та спадкоємицю, Жанну д'Альбре, заміж за герцога Антуана де Бурбона. Під час Релігійних війн вона була одним і лідерів кальвіністів. 1567 року її обложили католики в Ла-Рошелі. За цих умов Жанна була змушена дати згоду на шлюб свого сина Генріха з Маргаритою де Валуа, сестрою короля Карла IX. Після прибуття на весільні урочистості до Парижа, Жанна померла, після чого спадкоємцем всіх її володінь став Генріх, який успадкував після смерті батька 1562 року володіння Бурбонів.
Генріх Наваррський 1589 року став королем Франції. 1607 року Фуаське графство у складі інших особистих володінь Генріха було включено до складу королівського домену.
Джерела
- Cawley H. COMTES de FOIX Foundation for Medieval Genealogy (англ.)
- Histoire biographique des comtes de Foix (французькою) . Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 9 січня 2013.
- Comtat de Foix (кат.). Enciclopèdia Catalana. Архів оригіналу за 17 травня 2012. Процитовано 9 січня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fuaske grafstvo fr Comte de Foix Grafstvo 1012 1607 Prapor Gerb Fua ta susidni volodinnya v seredini XII stolittya Stolicya Fua Dinastiya 1012 1412 1398 1412 1484 1572 Albre 1555 1607 Burboni Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fuaske grafstvo Fuaske grafstvo fr Comte de Foix serednovichne grafstvo sho isnuvalo na pivdni Franciyi v Langedoku poblizu Pireneyiv Jogo teritoriya roztashovuvalas na zemlyah suchasnogo francuzkogo departamentu Ar yezh Administrativnim centrom grafstva bulo misto Fua Grafstvo utvoreno blizko 1012 roku vidilivshis iz 1607 roku Fuaske grafstvo bulo oficijno priyednano do domenu korolya Franciyi IstoriyaPeredumovi Za chasiv Rimskoyi imperiyi teritoriya majbutnogo grafstva vhodila do skladu Civitas Conseranorum Pid chas rozpadu Rimskoyi imperiyi za chasiv pravlinnya imperatora Gonoriya teritoriya majbutnogo grafstva uvijshla do skladu volodin podarovanih vestgotam yaki otrimavshi status federativ zasnuvali 418 roku pershu na teritoriyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi varvarsku derzhavu zi stoliceyu v Tuluzi 507 roku korol frankiv Hlodvig rozbiv vestgotskogo korolya Alariha II u bitvi pri Puatye ta priyednav akvitanski teritoriyi do Frankskogo korolivstva Zgodom ci zemli buli vklyucheni do skladu Akvitanskogo korolivstva Pid chas rozpadu imperiyi Karla Velikogo teritoriya majbutnogo grafstva bula pidporyadkovana spochatku grafam Tuluzi a potim grafam Karkassona Utvorennya grafstvo X st V seredini X stolittya Fua perejshlo pid upravlinnya grafiv Kommenzha Pid chas rozdilu volodin mizh sinami grafstvo otrimav yakij tradicijno vvazhayetsya pershim grafom Fuaskim V akti daruvannya abatstvu Sen Iler datovanomu kvitnem 1011 roku Bernar Rozhe zgaduyetsya z titulom grafa Odnak nevidomo chi nalezhit cej titul do Fua chi zh vin nalezhit do grafstva Kuzeran yake takozh perebuvalo pid vladoyu Bernara Rozhe Zamok Fua Rezidenciyeyu Bernara Rozhe buv zamok Fua v yakomu vin zbuduvav kvadratnu vezhu simvol svoyeyi vladi Bernar Rozhe takozh spriyav zasnuvannyu bilya pidnizhzhya zamku mista Fua Vin prozhiv ponad 72 roki duzhe pochesnij vik dlya tih chasiv Vidpovidno do jogo zapovitu volodinnya bulo rozdileno mizh troma starshimi sinami Fua otrimav drugij sin Vin pomer bezditnim blizko 1064 roku pislya chogo Fua perejshlo do tretogo z siniv Bernara I Rozhe pom 1071 yakij pervinno pislya smerti batka otrimav Kuzeran Pershi grafi Fuaski buli vasalami grafiv Tuluzi Nashadki P yera Bernara postupovo zbilshuvali svoyi volodinnya zavdyaki vdalim shlyubam Albigojski vijni kinec XII pochatok XIII stolit Graf pom 1223 u skladi armiyi Filipa II Avgusta brav uchast u Tretomu hrestovomu pohodi j vidznachivsya pid chas vzyattya Akri Povernuvshis do Franciyi vin vstupiv do tisnogo soyuzu zi svoyim syuzerenom grafom Tuluzkim Rajmundom VI Piznishe Rajmon Rozhe vidigrav znachnu rol pid chas albigojskoyi vijni Jogo mati j sestra vidkrito spivchuvali albigojcyam i tomu 1209 roku Simon de Monfor vtorgsya do jogo volodin Borotba velas spochatku zi zminnim uspihom ale potim Rajmon Rozhe zaznav porazki j 1214 roku buv zmushenij primiritis iz cerkvoyu Vin pribuv na Chetvertij Lateranskij sobor i formalno otrimav nazad svoyi zemli odnak Simon de Monfor vidmovivsya povernuti svoyi zavoyuvannya Vijna vidnovilas i Rajmon Rozhe pomer pid chas oblogi forteci Mirepua Spadkoyemec Rajmona Rozhe pom 1241 zavdyaki pershomu shlyubu otrimav v Kataloniyi Vin yak i jogo batko pidtrimuvav albigojciv She za zhittya batka Rajmon Rozhe brav diyevu uchast u borotbi z hrestonoscyami Vstupivshi na prestol vin uklav soyuz iz Rajmundom VII Tuluzkim proti Amori de Monfora 1226 roku proti Rajmunda VII i Rozhe Bernara virushiv francuzkij korol Lyudovik VIII Rajmund VII kupiv mir na prinizlivih umovah a Rozhe Bernar buv vidluchenij vid cerkvi ta vtrativ svoyi volodinnya prote nevdovzi jomu udalos povernuti svoyi zemli Jogo zh sin perekonanij prihilnik katolicizmu 1243 roku zminiv syuzerena prisyagnuvshi bezposeredno korolyu Franciyi Lyudoviku IX Vin takozh sprobuvav rozshiriti svoyi volodinnya na pivden odnak natknuvsya na sprotiv yepiskopa Urzhelya syuzerena nad dolinoyu Andorri na yaku grafi Fuaski zmogli pretenduvati zavdyaki priyednannyu Kastelbo Cya superechka bula rozv yazana tilki sinom Rozhe IV yakij 8 veresnya 1278 roku uklav z yepiskopom Urzhelya ugodu za yakoyu bulo stvoreno knyazivstvo Andorra pid spilnim upravlinnyam grafa Fuaskogo ta yepiskopa Urzhelskogo Period rozkvitu XIV stolittya 26 kvitnya 1290 roku pomer test Rozhe Bernara vikont de Bearn Vidpovidno do jogo zapovitu vid 21 kvitnya vsi volodinnya mala uspadkuvati jogo starsha dochka Konstanciya grafinya de Bigorr i vikontesa de Marsan Odnak bezditna Konstanciya zapovila molodshij sestri druzhini Rozhe Bernara Skoristavshis cim Rozhe Bernar zahopiv Bearn sho sprichinilo skargu yepiskopa Leskara odnak korol Franciyi yakij potrebuvav dopomogi grafa Fuaskogo v borotbi proti anglijciv ne stav pereshkodzhati Rozhe Bernaru obmezhivshis konfiskaciyeyu zamkiv Lordat i Monreal Prava na Bearn u Rozhe Bernara oskarzhiv graf Bernar VI d Armanyak sin Mati de Bearn molodshoyi sestri Margariti 1293 roku sprava dijshla do sudovogo poyedinku v Zhizori poperedzhenogo tilki osobistim vtruchannyam korolya Cej konflikt zreshtoyu pereris u spravzhnyu vijnu yaka to vshuhayuchi cherez malolitstvo goliv oboh domiv to spalahuyuchi znovu trivala praktichno uprodovzh vsogo XIV stolittya 89 rokiv Gerb ob yednanogo grafstva Fua Bearn Sin i spadkoyemec Rozhe Bernara proviv praktichno vse svoye zhittya v chislennih vijskovih konfliktah Za nogo grafi Fuaski pochali brati aktivnu uchast u podiyah za mezhami Gaskoni Za nogo zh do Fuaskogo grafstva ostatochno bulo priyednano Bearn i Vin zhe priyednav vikontstvo Marsan Vidchuvayuchi nablizhennya smerti Gaston sklav zapovit Za nim starshij sin otrimuvav bilshu chastinu batkivskih volodin vklyuchayuchi Fua Bearn Gabardan i Marsan Drugij sin otrimuvav bilshu chastinu volodin v Kataloniyi vklyuchayuchi vikontstva i a takozh senjoriyi j Za pravlinnya sina Gastona II jogo volodinnya peretvorilis na odin z najvplivovishih i mogutnih domeniv Franciyi Dvir v Ortezi sho stav stoliceyu volodin Gastona Feba buv shiroko vidomij svoyeyu pishnistyu Sam Gaston mav duzhe garnij hudozhnij i literaturnij smak 1377 roku Gaston uklav peremir ya z Zhanom II grafom d Armanyak yakim zavershilas bagatorichna vorozhnecha mizh dvoma rodami cherez Bearnsku spadshinu 1381 roku Gaston zapidozriv svogo yedinogo sina Gastona u zmovi proti sebe v rezultati chogo togo bulo kinuto do v yaznici de vin i pomer Pomer Gaston 1391 roku Oskilki vin ne zalishiv pryamih spadkoyemciv vin zapoviv svoyi volodinnya korolyu Franciyi yakij peredav yih predstavniku gilki Fua Kastelbon Vin ne zalishiv ditej tozh pislya jogo smerti volodinnya perejshli do sestri ta yiyi choloviku yaki stali rodonachalnikami Graf buv odnim iz pribichnikiv korolya Franciyi Karla VII u Storichnij vijni Vin brav uchast u vidvoyuvanni Giyeni v anglijciv U serpni 1458 roku korol na znak viznannya zaslug Gastona zrobiv jogo perom Franciyi 3 grudnya 1455 roku korol Navarri Huan II priznachiv svoyu dochku Eleonoru druzhinu Gastona IV spadkoyemiceyu Navarri pozbavivshi spadshini svogo sina princa Vianskogo Dlya dopomogi testyu proti Karla Vianskogo Gaston virushiv do Nizhnoyi Navarri de sprobuvav zahopiti povstalogo proti batka princa Piznishe Huan priznachiv Gastona general lejtenantom Navarri Sin Gastona IV princ Vianskij pomer ranishe za batka Tomu pislya smerti Gastona IV 1472 roku vsi jogo volodinnya uspadkuvav p yatirichnij onuk Francisk Feb regentom pri yakomu stala jogo mati sestra korolya Franciyi Lyudovika XI 1479 roku pislya smerti babki Eleonori Aragonskoyi Gaston za yiyi zapovitom uspadkuvav Navarru takozh pid regentstvom materi Yak korolya jogo pidtrimali predstavniki znatnogo rodu Agramontiv odnak znajshlis i protivniki v osobi rodu Bomontiv yaki buli pribichnikami korolya Aragonu Ferdinanda II shob poperediti mozhlive francuzke vtruchannya Vsi sprobi Madlen primiriti vorozhi partiyi buli bezuspishnimi Gerb koroliv Navarri z dinastiyi d Albre 1483 roku Fransua buv otruyenij Jogo volodinnya uspadkuvala sestra Katerina Fuaska yaku vidali zamizh za Zhana III d Albre Zhan majzhe ves chas svogo pravlinnya proviv u vijnah koronaciyi v Pamploni jomu vdalos domogtis tilki 1494 roku Zapidozrivshi jogo u vorozhih do Ispaniyi vidnosinah z Franciyeyu korol Aragonu Fernando II Katolik zahopiv 1512 roku bilshu chastinu Navarri Nezvazhayuchi na dopomogu francuzkoyi armiyi Zhanu tak i ne vdalos povernuti vtrachene Zreshtoyu u skladi jogo volodin zalishilas tilki Nizhnya Navarra Vin pomer 1516 roku Jomu spadkuvav sin Genrih II yakij do chislennih volodin grafiv Fuaskih 1521 roku uspadkuvav takozh i volodinnya domu Albre Jogo sprobi povernuti Navarru buli bezuspishnimi Genrih prodovzhiv politiku batka zi zblizhennya z Francuzkim korolivstvom 1527 roku vin odruzhivsya z Margaritoyu sestroyu korolya Franciyi Franciska I Vona prinesla Genrihu yak pridane grafstvo Armanyak Piznishe dvir Margariti v misti Nerak stav odnim iz centriv literaturi nauki ta mistectva Zahidnoyi Yevropi 1548 roku Genrih vidav svoyu yedinu dochku ta spadkoyemicyu Zhannu d Albre zamizh za gercoga Antuana de Burbona Pid chas Religijnih vijn vona bula odnim i lideriv kalvinistiv 1567 roku yiyi oblozhili katoliki v La Rosheli Za cih umov Zhanna bula zmushena dati zgodu na shlyub svogo sina Genriha z Margaritoyu de Valua sestroyu korolya Karla IX Pislya pributtya na vesilni urochistosti do Parizha Zhanna pomerla pislya chogo spadkoyemcem vsih yiyi volodin stav Genrih yakij uspadkuvav pislya smerti batka 1562 roku volodinnya Burboniv Genrih Navarrskij 1589 roku stav korolem Franciyi 1607 roku Fuaske grafstvo u skladi inshih osobistih volodin Genriha bulo vklyucheno do skladu korolivskogo domenu DzherelaCawley H COMTES de FOIX Foundation for Medieval Genealogy angl Histoire biographique des comtes de Foix francuzkoyu Arhiv originalu za 31 sichnya 2013 Procitovano 9 sichnya 2013 Comtat de Foix kat Enciclopedia Catalana Arhiv originalu za 17 travnya 2012 Procitovano 9 sichnya 2013