Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Урхе льська діоце зія лат Dioecesis Urgellensis ісп Diócesis de Urgell кат Diòcesi d Urgell діоцезія римського обряду Ка

Єпархія Уржеля

Єпархія Уржеля

Урхе́льська діоце́зія (лат. Dioecesis Urgellensis; ісп. Diócesis de Urgell; кат. Diòcesi d'Urgell) — діоцезія римського обряду Католицької церкви в Іспанії, з центром у місті Сео-де-Урхель. Входить до складу Таррагонської церковної провінції. Суфраганна діоцезія Таррагонської архідіоцезії. Заснована 300 року. Голова — єпископ Урхельський. Центральний храм — . Площа — 7,630 км². Населення — 216,337 ос.; з них католики — 208,486 ос. (96.4%). Чинний голова — Жоан Енрік Вівес-Сісілья, єпископ Урхельський. Урхельський єпископ і президент Франції є князями-співправителями Андорри.

Урхе́льська діоце́зія
лат. Dioecesis Urgellensis
ісп. Diócesis de Urgell; кат. Diòcesi d'Urgell
image
image
Урхельський собор
Урхельський собор
ЦеркваКатолицька церква
Обрядримський обряд
Країнаimage Іспанія
ПровінціяТаррагонська
АрхідіоцезіяТаррагонська
Головне містоСео-де-Урхель
Дата заснування300
Площа7,630 км²
Населення216,337 осіб
Кількість католиків208,486 осіб (на 2014)
Відсоток католиків96.4 %
Катедральний собор
ІєрархЖоан Енрік Вівес-Сісілья
ПатронДіва Марія
ЄпископЖоан Енрік Вівес-Сісілья
image
bisbaturgell.org
image Урхельська діоцезія у Вікісховищі

Історія

Урхельська діоцезія була заснована не пізніше початку VI століття. Перший згадуваний у джерелах урхельський єпископ — святий (527—546). Він і його наступники брали активну участь у церковному житті Вестготського королівства, в тому числі, у Толедських соборах. Урхельська діоцезія продовжила своє існування й після арабського завоювання Піренейского півосторова на початку VIII століття, входячи на правах суфраганної діоцезії до . Єпископ (781—799), один з головних розповсюджувачів адопціанства, після засудження кількома церковними соборами втратив свою кафедру. Із завоюванням території сучасної Каталонії Франкською державою діоцезія почала швидко розвиватись, здобувши покровительство місцевих правителів. У середині IX століття Урхельське єпископство було однією з найбільших за площею діоцезій християнської Іспанії. Криза, пов'язана із невдалою спробою єпископа (885—892) позбавитись опіки нарбоннського архієпископа, завершилась відокремленням від території діоцезії земель, на яких утворилось нове . Маючи на своїй території значну кількість монастирів, у IX—X століттях Урхельське єпископство було одним з центрів поширення бенедиктинської реформи на християнських землях Піренейського півострова.

У період з 914 до 1122 року єпископську кафедру Урхеля займали виключно особи, пов'язані родинними зв'язками зі знатними каталонськими родинами (графів Урхеля, та ). Першим із цих єпископів був , останнім — святий От. Однак це поставило єпископів Урхеля у залежність від світських володарів, які неодноразово намагались привласнити собі багаті земельні володіння, що належали діоцезії. Це спричинило спротив урхельських єпископів, й кілька разів раз конфлікти між світською та духовною владою завершувались вигнанням єпископів з кафедри Урхеля.

Два єпископи, які керували Урхельською діоцезією у XI—XII століттях — і  — долучені Римо-католицькою церквою до числа святих. У цей самий час у єпископстві було здійснено остаточну заміну на римський обряд, а потім проведені перетворення на базі реформ папи римського Григорія VII, що значно обмежили вплив світських правителів на справи діоцезії.

1091 року Урхельська діоцезія стала суфраганною діоцезією відновленої Таррагонської архідіоцезії. На початку XIII століття Урхельська діоцезія серйозно постраждала під час Альбігойських війн. У цей час урхельські єпископи виступають як одні з найактивніших прибічників монархії в Каталонії, протиставляючи владу королів Арагону претензіям місцевих феодалів на володіння діоцезії.

З XIV століття почався поступовий занепад влади єпископів Урхеля. Проведена в Іспанії 1592 року секуляризація монастирів й утворення у 1593 році Сольсонської діоцезії, створеної, в основному, за рахунок земель, виділених з Урхельського єпископства, значно обмежило вплив єпископів Урхеля на події в Каталонії. У XVII столітті діоцезія значно постраждала від й подальшої французької окупації. За Піренейським миром 1659 року Урхельська діоцезія втратила майже всі свої парафії на північ від Піренеїв, зберігши їх тільки в околицях міста . У подальшому єпископство Урхель ще кілька разів змінювало свої межі (у 1803—1805, 1874 та у 1956 роках).

image
Карта діоцезії

У першій половині XIX століття, після повного скасування в Іспанії феодальної системи, єпископи Урхеля втратили всі свої світські володіння, крім Андорри, де вони поділяли владу з правителями Франції. У середині століття єпископи Урхеля були втягнуті у , виступаючи на боці претендентів на іспанський престол. З 1880-их років глави Урхельської діоцезії відмовляються від участі у політичному житті Іспанії, зосереджуючи свої зусилля на своїх єпископських обов'язках та сприяючи процесу економічного та соціального розвитку Андорри. У 1934 році єпископ Урхеля успішно подолав кризу, пов'язану із самопроголошенням російським емігрантом себе князем Андорри. Однак єпископ не зміг попередити збитки, завдані діоцезії Громадянською війною 1936—1939 років, під час якої було зруйновано багато історично цінних будівель і вбито 107 урхельських священиків (деякі з них згодом були канонізовані Римо-католицькою церквою).

За часи існування Урхельського єпископства у Сео-де-Урхелі було проведено понад 30 помісних соборів, з яких найважливішими для історії діоцезії були собор 799 року (у справі про адопціанство Фелікса Урхельського), собори 887 і 892 років (у зв'язку із захопленням урхельської кафедри Есклуа), собор 991 року (накладення відлучення на території графств і за захоплення церковних володінь), собор 1010 року (відновлення громади каноників у соборі Санта-Марія-де-Урхель), собор 1040 року (з нагоди освячення нової будівлі кафедрального собору діоцезії) і собор 1632 року (ухвалено рішення про регулювання діяльності парафіяльних священиків діоцезії та про вшанування місцевих реліквій).

Сучасний стан

Урхельська діоцезія займає площу у 7 630 км². Це найбільша за територією діоцезія Каталонії. До діоцезії входить 408 парафій (33 з них розташовані на території Франції), об'єднаних у 9 архіпресвітерств. Одночасно єпископство Урхель є і найменш населеною з каталонських діоцезій (212 537 чол. За даними 2007 року).

З церковних будівель, що розташовані на території діоцезії, 36 є пам'ятками архітектури Іспанії. Серед таких об'єктів, кафедральний храм діоцезії  — церква і храми на території колишніх монастирів , і . У 1957 році в Сео-де-Урхелі відкрито діоцезіальний музей, в якому представлено документи й історичні матеріали, починаючи з IX століття.

Єпископи

Співправитель Андорри

image
Герб Андорри на стіні резиденції урхельського єпископа

Єпископ Урхеля, разом із президентом Франції, є одним з двох князів-співправителів Андорри.

Перші свідчення про поширення влади єпископів Урхеля на місто Андорра-ла-Велья та його околиці належить до часів перебування на урхельській кафедрі єпископа (перша половина IX століття). Світська влада над долиною Андорри була 3 липня 988 року передана єпископу барселонським графом . Однак у XI—XIII століттях право на володіння цією місцевістю оскаржувалось у єпископів місцевими феодалами: спочатку віконтами Кастельбон, а потім . 8 вересня 1278 року між єпископом і графом було досягнуто угоди про спільне управління Андоррою. У наступних століттях співправителями єпископів Урхеля в Андоррі були спочатку королі Наварри (1479—1589), а потім монархи й правителі Франції. За часів Першої Французької республіки, після відмови Франції від співправительства, єпископ Урхеля вважався єдиним правителем Андорри.

Статистика

Згідно з «Annuario Pontificio» і Catholic-Hierarchy.org:

Рік Населення Священики Диякони Ченці Парафії
католики загалом % загалом секулярні ченці вірних на священика чоловіки жінки
1950 139.926 139.932 100,0 286 259 27 489 112 296 497
1970 143.007 143.233 99,8 258 227 31 554 100 367 407
1980 139.860 140.240 99,7 181 160 21 772 66 254 404
1990 158.696 165.401 95,9 145 130 15 1.094 1 51 205 415
1999 172.830 178.080 97,1 133 122 11 1.299 3 47 182 408
2000 172.830 178.080 97,1 124 114 10 1.393 3 45 145 408
2001 178.290 187.395 95,1 127 116 11 1.403 3 47 159 363
2002 178.295 184.395 96,7 126 118 8 1.415 3 47 140 363
2003 178.295 184.395 96,7 125 118 7 1.426 2 39 138 363
2004 178.295 184.395 96,7 123 117 6 1.449 2 39 129 363
2010 195.270 202.803 96,3 107 98 9 1.824 1 37 115 363
2014 208.486 216.337 96,4 100 94 6 2.084 1 31 103 363

Примітки

  1. Перший з них, Жайме Іларі, був канонізований 1999 року.

Джерела

  • Amadó, Ramón Ruiz. Urgel [Архівовано 30 березня 2012 у WebCite] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 15. New York: Robert Appleton Company, 1912.
  • Villanueva J. Viage literario a las iglesias de España. [1]. Valencia-Imprenta de la Real Academia de la Historia. 1821.
  • Villanueva J. Viage literario a las iglesias de España. [2]. Madrid-Imprenta de la Real Academia de la Historia. 1850

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Урхельська діоцезія

  • Урхельська діоцезія // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.
  • Bisbat d'Urgell (кат.). Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 15 лютого 2012.
  • Bishopric of Urgell (англійською) . l'Enciclopédia. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 15 лютого 2012.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Urhe lska dioce ziya lat Dioecesis Urgellensis isp Diocesis de Urgell kat Diocesi d Urgell dioceziya rimskogo obryadu Katolickoyi cerkvi v Ispaniyi z centrom u misti Seo de Urhel Vhodit do skladu Tarragonskoyi cerkovnoyi provinciyi Sufraganna dioceziya Tarragonskoyi arhidioceziyi Zasnovana 300 roku Golova yepiskop Urhelskij Centralnij hram Plosha 7 630 km Naselennya 216 337 os z nih katoliki 208 486 os 96 4 Chinnij golova Zhoan Enrik Vives Sisilya yepiskop Urhelskij Urhelskij yepiskop i prezident Franciyi ye knyazyami spivpravitelyami Andorri Urhe lska dioce ziyalat Dioecesis Urgellensis isp Diocesis de Urgell kat Diocesi d UrgellUrhelskij soborUrhelskij soborCerkvaKatolicka cerkvaObryadrimskij obryadKrayina IspaniyaProvinciyaTarragonskaArhidioceziyaTarragonskaGolovne mistoSeo de UrhelData zasnuvannya300Plosha7 630 km Naselennya216 337 osibKilkist katolikiv208 486 osib na 2014 Vidsotok katolikiv96 4 Katedralnij soborIyerarhZhoan Enrik Vives SisilyaPatronDiva MariyaYepiskopZhoan Enrik Vives Sisilyabisbaturgell org Urhelska dioceziya u VikishovishiIstoriyaUrhelska dioceziya bula zasnovana ne piznishe pochatku VI stolittya Pershij zgaduvanij u dzherelah urhelskij yepiskop svyatij 527 546 Vin i jogo nastupniki brali aktivnu uchast u cerkovnomu zhitti Vestgotskogo korolivstva v tomu chisli u Toledskih soborah Urhelska dioceziya prodovzhila svoye isnuvannya j pislya arabskogo zavoyuvannya Pirenejskogo pivostorova na pochatku VIII stolittya vhodyachi na pravah sufragannoyi dioceziyi do Yepiskop 781 799 odin z golovnih rozpovsyudzhuvachiv adopcianstva pislya zasudzhennya kilkoma cerkovnimi soborami vtrativ svoyu kafedru Iz zavoyuvannyam teritoriyi suchasnoyi Kataloniyi Frankskoyu derzhavoyu dioceziya pochala shvidko rozvivatis zdobuvshi pokrovitelstvo miscevih praviteliv U seredini IX stolittya Urhelske yepiskopstvo bulo odniyeyu z najbilshih za plosheyu diocezij hristiyanskoyi Ispaniyi Kriza pov yazana iz nevdaloyu sproboyu yepiskopa 885 892 pozbavitis opiki narbonnskogo arhiyepiskopa zavershilas vidokremlennyam vid teritoriyi dioceziyi zemel na yakih utvorilos nove Mayuchi na svoyij teritoriyi znachnu kilkist monastiriv u IX X stolittyah Urhelske yepiskopstvo bulo odnim z centriv poshirennya benediktinskoyi reformi na hristiyanskih zemlyah Pirenejskogo pivostrova U period z 914 do 1122 roku yepiskopsku kafedru Urhelya zajmali viklyuchno osobi pov yazani rodinnimi zv yazkami zi znatnimi katalonskimi rodinami grafiv Urhelya ta Pershim iz cih yepiskopiv buv ostannim svyatij Ot Odnak ce postavilo yepiskopiv Urhelya u zalezhnist vid svitskih volodariv yaki neodnorazovo namagalis privlasniti sobi bagati zemelni volodinnya sho nalezhali dioceziyi Ce sprichinilo sprotiv urhelskih yepiskopiv j kilka raziv raz konflikti mizh svitskoyu ta duhovnoyu vladoyu zavershuvalis vignannyam yepiskopiv z kafedri Urhelya Dva yepiskopi yaki keruvali Urhelskoyu dioceziyeyu u XI XII stolittyah i dolucheni Rimo katolickoyu cerkvoyu do chisla svyatih U cej samij chas u yepiskopstvi bulo zdijsneno ostatochnu zaminu na rimskij obryad a potim provedeni peretvorennya na bazi reform papi rimskogo Grigoriya VII sho znachno obmezhili vpliv svitskih praviteliv na spravi dioceziyi 1091 roku Urhelska dioceziya stala sufragannoyu dioceziyeyu vidnovlenoyi Tarragonskoyi arhidioceziyi Na pochatku XIII stolittya Urhelska dioceziya serjozno postrazhdala pid chas Albigojskih vijn U cej chas urhelski yepiskopi vistupayut yak odni z najaktivnishih pribichnikiv monarhiyi v Kataloniyi protistavlyayuchi vladu koroliv Aragonu pretenziyam miscevih feodaliv na volodinnya dioceziyi Z XIV stolittya pochavsya postupovij zanepad vladi yepiskopiv Urhelya Provedena v Ispaniyi 1592 roku sekulyarizaciya monastiriv j utvorennya u 1593 roci Solsonskoyi dioceziyi stvorenoyi v osnovnomu za rahunok zemel vidilenih z Urhelskogo yepiskopstva znachno obmezhilo vpliv yepiskopiv Urhelya na podiyi v Kataloniyi U XVII stolitti dioceziya znachno postrazhdala vid j podalshoyi francuzkoyi okupaciyi Za Pirenejskim mirom 1659 roku Urhelska dioceziya vtratila majzhe vsi svoyi parafiyi na pivnich vid Pireneyiv zberigshi yih tilki v okolicyah mista U podalshomu yepiskopstvo Urhel she kilka raziv zminyuvalo svoyi mezhi u 1803 1805 1874 ta u 1956 rokah Karta dioceziyi U pershij polovini XIX stolittya pislya povnogo skasuvannya v Ispaniyi feodalnoyi sistemi yepiskopi Urhelya vtratili vsi svoyi svitski volodinnya krim Andorri de voni podilyali vladu z pravitelyami Franciyi U seredini stolittya yepiskopi Urhelya buli vtyagnuti u vistupayuchi na boci pretendentiv na ispanskij prestol Z 1880 ih rokiv glavi Urhelskoyi dioceziyi vidmovlyayutsya vid uchasti u politichnomu zhitti Ispaniyi zoseredzhuyuchi svoyi zusillya na svoyih yepiskopskih obov yazkah ta spriyayuchi procesu ekonomichnogo ta socialnogo rozvitku Andorri U 1934 roci yepiskop Urhelya uspishno podolav krizu pov yazanu iz samoprogoloshennyam rosijskim emigrantom sebe knyazem Andorri Odnak yepiskop ne zmig poperediti zbitki zavdani dioceziyi Gromadyanskoyu vijnoyu 1936 1939 rokiv pid chas yakoyi bulo zrujnovano bagato istorichno cinnih budivel i vbito 107 urhelskih svyashenikiv deyaki z nih zgodom buli kanonizovani Rimo katolickoyu cerkvoyu Za chasi isnuvannya Urhelskogo yepiskopstva u Seo de Urheli bulo provedeno ponad 30 pomisnih soboriv z yakih najvazhlivishimi dlya istoriyi dioceziyi buli sobor 799 roku u spravi pro adopcianstvo Feliksa Urhelskogo sobori 887 i 892 rokiv u zv yazku iz zahoplennyam urhelskoyi kafedri Esklua sobor 991 roku nakladennya vidluchennya na teritoriyi grafstv i za zahoplennya cerkovnih volodin sobor 1010 roku vidnovlennya gromadi kanonikiv u sobori Santa Mariya de Urhel sobor 1040 roku z nagodi osvyachennya novoyi budivli kafedralnogo soboru dioceziyi i sobor 1632 roku uhvaleno rishennya pro regulyuvannya diyalnosti parafiyalnih svyashenikiv dioceziyi ta pro vshanuvannya miscevih relikvij Suchasnij stanUrhelska dioceziya zajmaye ploshu u 7 630 km Ce najbilsha za teritoriyeyu dioceziya Kataloniyi Do dioceziyi vhodit 408 parafij 33 z nih roztashovani na teritoriyi Franciyi ob yednanih u 9 arhipresviterstv Odnochasno yepiskopstvo Urhel ye i najmensh naselenoyu z katalonskih diocezij 212 537 chol Za danimi 2007 roku Z cerkovnih budivel sho roztashovani na teritoriyi dioceziyi 36 ye pam yatkami arhitekturi Ispaniyi Sered takih ob yektiv kafedralnij hram dioceziyi cerkva i hrami na teritoriyi kolishnih monastiriv i U 1957 roci v Seo de Urheli vidkrito diocezialnij muzej v yakomu predstavleno dokumenti j istorichni materiali pochinayuchi z IX stolittya YepiskopiZhoan Enrik Vives Sisilya Spivpravitel Andorri Gerb Andorri na stini rezidenciyi urhelskogo yepiskopa Yepiskop Urhelya razom iz prezidentom Franciyi ye odnim z dvoh knyaziv spivpraviteliv Andorri Pershi svidchennya pro poshirennya vladi yepiskopiv Urhelya na misto Andorra la Velya ta jogo okolici nalezhit do chasiv perebuvannya na urhelskij kafedri yepiskopa persha polovina IX stolittya Svitska vlada nad dolinoyu Andorri bula 3 lipnya 988 roku peredana yepiskopu barselonskim grafom Odnak u XI XIII stolittyah pravo na volodinnya ciyeyu miscevistyu oskarzhuvalos u yepiskopiv miscevimi feodalami spochatku vikontami Kastelbon a potim 8 veresnya 1278 roku mizh yepiskopom i grafom bulo dosyagnuto ugodi pro spilne upravlinnya Andorroyu U nastupnih stolittyah spivpravitelyami yepiskopiv Urhelya v Andorri buli spochatku koroli Navarri 1479 1589 a potim monarhi j praviteli Franciyi Za chasiv Pershoyi Francuzkoyi respubliki pislya vidmovi Franciyi vid spivpravitelstva yepiskop Urhelya vvazhavsya yedinim pravitelem Andorri StatistikaZgidno z Annuario Pontificio i Catholic Hierarchy org Rik Naselennya Svyasheniki Diyakoni Chenci Parafiyi katoliki zagalom zagalom sekulyarni chenci virnih na svyashenika choloviki zhinki 1950 139 926 139 932 100 0 286 259 27 489 112 296 497 1970 143 007 143 233 99 8 258 227 31 554 100 367 407 1980 139 860 140 240 99 7 181 160 21 772 66 254 404 1990 158 696 165 401 95 9 145 130 15 1 094 1 51 205 415 1999 172 830 178 080 97 1 133 122 11 1 299 3 47 182 408 2000 172 830 178 080 97 1 124 114 10 1 393 3 45 145 408 2001 178 290 187 395 95 1 127 116 11 1 403 3 47 159 363 2002 178 295 184 395 96 7 126 118 8 1 415 3 47 140 363 2003 178 295 184 395 96 7 125 118 7 1 426 2 39 138 363 2004 178 295 184 395 96 7 123 117 6 1 449 2 39 129 363 2010 195 270 202 803 96 3 107 98 9 1 824 1 37 115 363 2014 208 486 216 337 96 4 100 94 6 2 084 1 31 103 363PrimitkiPershij z nih Zhajme Ilari buv kanonizovanij 1999 roku DzherelaAmado Ramon Ruiz Urgel Arhivovano 30 bereznya 2012 u WebCite The Catholic Encyclopedia Vol 15 New York Robert Appleton Company 1912 Villanueva J Viage literario a las iglesias de Espana 1 Valencia Imprenta de la Real Academia de la Historia 1821 Villanueva J Viage literario a las iglesias de Espana 2 Madrid Imprenta de la Real Academia de la Historia 1850PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Urhelska dioceziya Urhelska dioceziya Catholic Hierarchy org ed David M Cheney 1996 2013 Revised 16 March 2013 Bisbat d Urgell kat Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 15 lyutogo 2012 Bishopric of Urgell anglijskoyu l Enciclopedia Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 15 lyutogo 2012

Дата публікації:
Топ