Одриське царство (дав.-гр. Βασίλειον Ὀδρυσῶν) — союзна держава фракійських племен, об'єднаних Одриською династією в південно-східній Фракії на початку V століття до нашої ери. У період найбільшого розширення, царство охоплювало величезні території між річкою Стрімон на заході, Понтом Евксинським (нині Чорне море) зі сходу, Егейським морем на півдні та річкою Істрос на півночі.
Одриське царство | ||||
| ||||
Одриське царство | ||||
Столиця | Севтополь | |||
Мови | фракійська мова | |||
Релігії | політеїзм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історичний період | класична античність | |||
- Терес | 460 до н. е. | |||
- Завоювання римлянами | 46 | |||
|
Перший відомий з історичних джерел могутній цар одрисів — Терес I. Надалі держава розвивалась за правління його синів Спарадока та Сіталка, ще більш зміцнилось в добу Севта I та Амадока I, а найвищого розвитку досягло за царя Котіса I. 336 до н. е. Одриське царство підпало під гегемонію Македонського царства, пережило вторгнення кельтів. Зрештою у 46 році стало однією з провінцій Римської імперії — Фракією.
Історія
Наймогутнішим фракійським плем'ям з 5 століття до н. е. були одриси. Про них існує більше відомостей, які відносяться до власне фракійської історії. В V столітті до н. е. цар одрісів Терес I зосередив під своїм пануванням більшу частину фракійських племен. По смерті його (близько 440 до н. е.) володіння Тереса розділено між його двома синами Сіталком і Спарадоком, а коли останній втік від переслідування брата в Скіфію, Сіталк став єдиновладним правителем могутнього, але варварського племені, з яким, проте, афіняни уклали союз.
Під час Пелопоннеської війни Бразід з військом увійшов у Фракію, щоб завдати тут удару афінській могутності. Похід його мав на меті завоювання не самої Фракії, а афінських колоній на березі Егейського моря, серед яких Амфіполь, Стагіра та інші поліси. Взагалі грецькі походи до Фракії здійснювались для завоювання не власне фракійських, а грецьких володінь в межах Фракії, і ці перипетії грецької історії не заважали посиленню могутності власне одрісів.
Після наступника Сіталка — Севта, за якого могутність одрісів сягнула найвищого ступеня розвитку, царство їх поступово стало занепадати, завдяки внутрішнім негараздам. Об'єднана Севтом монархія розпалася на ряд дрібних держав. Цар Котіс (384 — 360 роки до н. е.) знову об'єднав країну, головним чином завдяки підтримці афінянина Іфікрата, але внутрішні негаразди тривали й в добу його правління. Відомо, що в 360 до н. е. Котіс відвоював в афінян місто . По смерті Котіса в країні одрісів спалахнула боротьба за престол між сином Котіса Керсеблептом і двома його суперниками, Амадоком і Берісадом. Ця боротьба завершилась тим, що Керсоблепт отримав область на Пропонтиди і долину Гебра (нині річка Мариця), Амадок — узбережжя Егейського моря від Ена до Маронеї, Берісад — іншу частину країни до Македонії.
У 357 до н. е. афіняни відвоювали Сест у Керсеблепта, який був змушений поступитися їм і Херсонесом Фракійським. За Філіппа II Македонського Керсеблепт був васалом Македонії; до 339 до н. е. вся Фракія стала залежною від Македонії, причому, як оплот Македонії, Філіпп заснував всередині країни місто Філіппополь (сучасний Пловдив). У 335 до н. е. Александр Македонський почав похід проти трібаллів і гетів, що закінчився підкоренням неспокійних сусідів. По смерті Александра Фракія перейшла в управління Лісімаха. По смерті останнього у 281 до н. е., правителем її був Селевк I Нікатор, потім Птолемей Керавн.
У 279 до н. е. Фракія піддалася нападу кельтів, які під проводом Церетрія зайняли країну й заснували царство в області Гема зі столицею . Після вигнання кельтів, у Фракії встановився колишній порядок правління і роздільного існування розрізнених племен, підкорення та об'єднання яких вдалося тільки римлянам після низки походів. Так, Мінуцій Руф (в кінці 2 століття до н. е.) підкорив трібаллів, Марк Ліциній Лукулл (72 до н. е.) — бессів і південне узбережжя, Марк Ліциній Красс (29 до н. е.) — бастарнів.
Остаточне завоювання Фракії відноситься до 15 до н. е.. Перший же намісник провінції Мезії згадується в 6 до н. е. За Доміціана Мезія розділена на дві частини — Верхню Мезію (лат. Moesia Superior, нині Сербія) і Нижню Мезію (лат. Moesia Inferior, нині Болгарія). У Верхній Мезії існували міста , Сінгідун, Скупи; в Нижній Мезії , , , Істр, Томи, . Власне ж Фракія була звернена на римську провінцію лише за Калігули (46 до н. е.). Серед внутрішніх міст Фракії того часу: Філіппополь, , , та інші. За Діоклетіана до складу фракійської дієцезії увійшли такі провінції: Європа, з Перінфом і Апрамі, Родопи, з містами Максіміанополем, Маронеєю та Еном, Фракія з Філіппополем і Бероєю, Гемімонт з Адріанополем і Анхіалом, Скіфія з Діонісополем, Томами й Калатісом і Нижня Мезія, з Марціанополем і Нікополем.
Одриські царі
- Терес I (450 до н. е. — 431 до н. е.)
- Сіталк (431 до н. е. — 424 до н. е.)
- Севт I (424 до н. е. — 410 до н. е.)
- Амадок I (410 до н. е. — 390 до н. е.)
- Севт II (405 до н. е. — 391 до н. е.)
- Керсеблепт (359 до н. е. — 341 до н. е.)
- Берісад (359 до н. е. — 352 до н. е.)
- Кетріпор (358 до н. е. — 347 до н. е.)
- Амадок II (359 до н. е. — 347 до н. е.)
- Терес II (347 до н. е. — ?)
- Севт III (близько 330 до н. е. — близько 300 до н. е.)
- (213 до н. е. — 208 до н. е.)
- Котіс IV (171 до н. е. — 167 до н. е.)
- Котіс VI (57 до н. е. — 48 до н. е.)
- Садала II (48 до н. е. — 42 до н. е.)
- Садала III (42 до н. е. — 31 до н. е.)
- Котіс VII (31 до н. е. — 18 до н. е.)
- Реметалк I (18 до н. е. — 12 н. е.)
- Котіс VIII (12 — 18)
- Рескупоріс II (12 — 19)
- Реметалк II та Антонія Тріфена (18 — 38)
- Реметалк III та (38 — 46)
Культурні артефакти
Одриський період фракійського домінування знаменитий Рогозенським ( 165 срібних суден (піали, глечики) з орнаментом і міфологічними сценами), [en], та Боровським скарбами, а також [en], 1500 курганних могил, досі досліджено близько 300.
- Фракійські цар і цариця — модель гробниці
- Перегони на колісницях — модель гробниці
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Давня Фракія і фракійці |
Джерела
- Фракия//Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odriske carstvo dav gr Basileion Ὀdrysῶn soyuzna derzhava frakijskih plemen ob yednanih Odriskoyu dinastiyeyu v pivdenno shidnij Frakiyi na pochatku V stolittya do nashoyi eri U period najbilshogo rozshirennya carstvo ohoplyuvalo velichezni teritoriyi mizh richkoyu Strimon na zahodi Pontom Evksinskim nini Chorne more zi shodu Egejskim morem na pivdni ta richkoyu Istros na pivnochi Odriske carstvo460 do n e 46Frakiya istorichni kordoni na kartiOdriske carstvoStolicya SevtopolMovi frakijska movaReligiyi politeyizmForma pravlinnya monarhiyaIstorichnij period klasichna antichnist Teres 460 do n e Zavoyuvannya rimlyanami 46Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Odriske carstvoIstoriya BolgariyiStarodavnistKaranovo kulturaKultura VinchaVarnenskij nekropolFrakiyaOdriske carstvoMeziyaSerednovichchyaBulgariPivdenni slov yaniVelika BulgariyaPershe Bolgarske carstvoZahidne Bolgarske carstvoDruge Bolgarske carstvoVidinske carstvoDobrudzhanske knyazivstvoOsmanska BolgariyaBolgariya u skladi Osmanskoyi imperiyiBolgarske nacionalne vidrodzhennyaKnyazivstvo BolgariyaShidna RumeliyaTretye Bolgarske carstvoNarodna Respublika BolgariyaRespublika BolgariyaPortal Bolgariya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Pershij vidomij z istorichnih dzherel mogutnij car odrisiv Teres I Nadali derzhava rozvivalas za pravlinnya jogo siniv Sparadoka ta Sitalka she bilsh zmicnilos v dobu Sevta I ta Amadoka I a najvishogo rozvitku dosyaglo za carya Kotisa I 336 do n e Odriske carstvo pidpalo pid gegemoniyu Makedonskogo carstva perezhilo vtorgnennya keltiv Zreshtoyu u 46 roci stalo odniyeyu z provincij Rimskoyi imperiyi Frakiyeyu IstoriyaNajmogutnishim frakijskim plem yam z 5 stolittya do n e buli odrisi Pro nih isnuye bilshe vidomostej yaki vidnosyatsya do vlasne frakijskoyi istoriyi V V stolitti do n e car odrisiv Teres I zoserediv pid svoyim panuvannyam bilshu chastinu frakijskih plemen Po smerti jogo blizko 440 do n e volodinnya Teresa rozdileno mizh jogo dvoma sinami Sitalkom i Sparadokom a koli ostannij vtik vid peresliduvannya brata v Skifiyu Sitalk stav yedinovladnim pravitelem mogutnogo ale varvarskogo plemeni z yakim prote afinyani uklali soyuz Pid chas Peloponneskoyi vijni Brazid z vijskom uvijshov u Frakiyu shob zavdati tut udaru afinskij mogutnosti Pohid jogo mav na meti zavoyuvannya ne samoyi Frakiyi a afinskih kolonij na berezi Egejskogo morya sered yakih Amfipol Stagira ta inshi polisi Vzagali grecki pohodi do Frakiyi zdijsnyuvalis dlya zavoyuvannya ne vlasne frakijskih a greckih volodin v mezhah Frakiyi i ci peripetiyi greckoyi istoriyi ne zavazhali posilennyu mogutnosti vlasne odrisiv Pislya nastupnika Sitalka Sevta za yakogo mogutnist odrisiv syagnula najvishogo stupenya rozvitku carstvo yih postupovo stalo zanepadati zavdyaki vnutrishnim negarazdam Ob yednana Sevtom monarhiya rozpalasya na ryad dribnih derzhav Car Kotis 384 360 roki do n e znovu ob yednav krayinu golovnim chinom zavdyaki pidtrimci afinyanina Ifikrata ale vnutrishni negarazdi trivali j v dobu jogo pravlinnya Vidomo sho v 360 do n e Kotis vidvoyuvav v afinyan misto Po smerti Kotisa v krayini odrisiv spalahnula borotba za prestol mizh sinom Kotisa Kersebleptom i dvoma jogo supernikami Amadokom i Berisadom Cya borotba zavershilas tim sho Kersoblept otrimav oblast na Propontidi i dolinu Gebra nini richka Maricya Amadok uzberezhzhya Egejskogo morya vid Ena do Maroneyi Berisad inshu chastinu krayini do Makedoniyi U 357 do n e afinyani vidvoyuvali Sest u Kerseblepta yakij buv zmushenij postupitisya yim i Hersonesom Frakijskim Za Filippa II Makedonskogo Kerseblept buv vasalom Makedoniyi do 339 do n e vsya Frakiya stala zalezhnoyu vid Makedoniyi prichomu yak oplot Makedoniyi Filipp zasnuvav vseredini krayini misto Filippopol suchasnij Plovdiv U 335 do n e Aleksandr Makedonskij pochav pohid proti triballiv i getiv sho zakinchivsya pidkorennyam nespokijnih susidiv Po smerti Aleksandra Frakiya perejshla v upravlinnya Lisimaha Po smerti ostannogo u 281 do n e pravitelem yiyi buv Selevk I Nikator potim Ptolemej Keravn U 279 do n e Frakiya piddalasya napadu keltiv yaki pid provodom Ceretriya zajnyali krayinu j zasnuvali carstvo v oblasti Gema zi stoliceyu Pislya vignannya keltiv u Frakiyi vstanovivsya kolishnij poryadok pravlinnya i rozdilnogo isnuvannya rozriznenih plemen pidkorennya ta ob yednannya yakih vdalosya tilki rimlyanam pislya nizki pohodiv Tak Minucij Ruf v kinci 2 stolittya do n e pidkoriv triballiv Mark Licinij Lukull 72 do n e bessiv i pivdenne uzberezhzhya Mark Licinij Krass 29 do n e bastarniv Ostatochne zavoyuvannya Frakiyi vidnositsya do 15 do n e Pershij zhe namisnik provinciyi Meziyi zgaduyetsya v 6 do n e Za Domiciana Meziya rozdilena na dvi chastini Verhnyu Meziyu lat Moesia Superior nini Serbiya i Nizhnyu Meziyu lat Moesia Inferior nini Bolgariya U Verhnij Meziyi isnuvali mista Singidun Skupi v Nizhnij Meziyi Istr Tomi Vlasne zh Frakiya bula zvernena na rimsku provinciyu lishe za Kaliguli 46 do n e Sered vnutrishnih mist Frakiyi togo chasu Filippopol ta inshi Za Diokletiana do skladu frakijskoyi diyeceziyi uvijshli taki provinciyi Yevropa z Perinfom i Aprami Rodopi z mistami Maksimianopolem Maroneyeyu ta Enom Frakiya z Filippopolem i Beroyeyu Gemimont z Adrianopolem i Anhialom Skifiya z Dionisopolem Tomami j Kalatisom i Nizhnya Meziya z Marcianopolem i Nikopolem Odriski cariTeres I 450 do n e 431 do n e Sitalk 431 do n e 424 do n e Sevt I 424 do n e 410 do n e Amadok I 410 do n e 390 do n e Sevt II 405 do n e 391 do n e Hebrizelm 390 do n e 384 do n e Kotis I 384 do n e 359 do n e Kerseblept 359 do n e 341 do n e Berisad 359 do n e 352 do n e Ketripor 358 do n e 347 do n e Amadok II 359 do n e 347 do n e Teres II 347 do n e dd Sevt III blizko 330 do n e blizko 300 do n e 213 do n e 208 do n e Kotis IV 171 do n e 167 do n e Kotis VI 57 do n e 48 do n e Sadala II 48 do n e 42 do n e Sadala III 42 do n e 31 do n e Kotis VII 31 do n e 18 do n e Remetalk I 18 do n e 12 n e Kotis VIII 12 18 Reskuporis II 12 19 Remetalk II ta Antoniya Trifena 18 38 Remetalk III ta 38 46 Kulturni artefaktiOdriskij period frakijskogo dominuvannya znamenitij Rogozenskim 165 sribnih suden piali glechiki z ornamentom i mifologichnimi scenami en ta Borovskim skarbami a takozh en 1500 kurgannih mogil dosi doslidzheno blizko 300 Frakijski car i caricya model grobnici Peregoni na kolisnicyah model grobniciDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Davnya Frakiya i frakijciOdrisiDzherelaFrakiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona