Фо́рум (хорв. Forum) — давньоримський форум у м. Задарі (Хорватія). Поруч з руїнами форуму знаходяться Археологічний музей, церква Св. Доната та Архієпископський палац. У 2005 році римський форум та його залишки стали кандидатом на включення до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Історія
Територія форуму, головної площі римських часів, була впродовж довгої задарської історії центральним місцем, на якому і коло якого будувалися багато знаменитих споруд. Так, з часом він став одним із найвизначніших архітектурних ансамблів адріатичного узбережжя Хорватії.
Залишки римського форуму були століттями перекриті цілими кварталами будинків, зведеними на його території. Лише після того, як у 1930 році, було знесено декілька блоків, частково розкрилось його оригінальне дорожнє покриття. Оскільки жахливі руйнування Задара під час Другої світової війни були саме в міському центрі, розчищення руїн дозволило повністю знайти ядро форуму, а також ознайомитися з його дійсними рамками, формою і будівельною технікою.
Опис
Римський форум почали будувати ще у I столітті до Р.Х., але свій остаточний вигляд він набув в III століття після Р.Х. Площа була вимощена кам'яними плитами і сягала у довжину 95 м і в ширину 45 м. За своїми розмірами це був найбільший форум, вивчений на території Хорватії, також більший за інші, що знаходились у важливих античних містах Італії. Зі східної, північної та південної сторін форум закривав монументальний портик, на колони якого на висоті другого поверху спиралалася дещо нижча галерея. Вздовж портика в північних і східних сторін простяглася низка магазинів — таберн, а з південної розташувалася міська базиліка, велика довгаста зала, в якій проходили важливі для функціонування міста зібрання, такі як зустрічі міської ради, наради громадян, судові процеси тощо.
Всі ці споруди збереглися лише у фундаментах, але фрагменти реконструйованих стін таберн тепер демонструються поряд зі справжньою кам'яною бруківкою форуму. На кам'яних плитах в західній частині форуму стояли дві монументальні декоративні колони, одна з яких збереглась до наших днів на своєму первісному місці. В середні віки вона використовувалась як «ганебний стовп», і ланцюги на ній дійшли до нас з того періоду.
Західну частину форуму в римські часи закривав капітолій. Храм був посвячений тріаді римських державних божеств: Юпітеру, Юноні і Мінерві. Капітолій знаходився на точці кам'янистого хребта півострова, що дещо піднімається і яка була на 2 метри вищою за поверхню форуму. Її облямовував двохярусний портик (peribulus) з двома рядами колон і повною задньою стіною. На головному фасаді храму були шість вишуканих канелюрованих колон із капітелями коринфського ордеру, що підтримували трикутний фронтон. Про пропорцію храму найкраще свідчить одна колона, що збереглася і яка була у 1729 році перенесена і встановлена на міській площі східної частини півострова (нинішня площа Петра Зоранича). На фронтальній стіні капітолія, що звернена до форуму, стояла кам'яна огорожа, збудована із кам'яних плит, декорованих рельєфними гірляндами і квадратними стовпами з рельєфними маскаронами Юпітера-Амона і Медузи. Деякі з них вціліли і тепер встановлені на реконструйованій стіні капітолія. На форумі, під цією стіною, були знайдені залишки опор для вівтарів, на яких разом з обрядами здійснювалися і жертвопринесення.
До кінця античного періоду, у той час, коли християнство стало державною релігією значення капітолія зменшилось, а вся територія форуму у V столітті стала, очевидно, обвалюватися та занепадати. Ймовірно катастрофічні землетруси та пожежі остаточно зруйнували у VI столітті античний міський центр, і на його місці у Середні віки виріс ряд нових споруд, для будівництва яких використовували архітектурні фрагменти римського форуму.
Загальний вигляд | Залишки форуму | Колона |
Примітки
- Задар —— Єпископський комплекс на офіційному сайті ЮНЕСКО [ 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Антун Травирка. Задар: история, культура, художественное наследие = Zadar: povijest, kultura, umjetnička baština. — Zadar : Forum, 2003. — 76 с. — .
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Форум (Задар)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fo rum horv Forum davnorimskij forum u m Zadari Horvatiya Poruch z ruyinami forumu znahodyatsya Arheologichnij muzej cerkva Sv Donata ta Arhiyepiskopskij palac U 2005 roci rimskij forum ta jogo zalishki stali kandidatom na vklyuchennya do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO Vid na forum U centri Arhiyepiskopskij palac ta cerkva Sv DonataIstoriyaTeritoriya forumu golovnoyi ploshi rimskih chasiv bula vprodovzh dovgoyi zadarskoyi istoriyi centralnim miscem na yakomu i kolo yakogo buduvalisya bagato znamenitih sporud Tak z chasom vin stav odnim iz najviznachnishih arhitekturnih ansambliv adriatichnogo uzberezhzhya Horvatiyi Zalishki rimskogo forumu buli stolittyami perekriti cilimi kvartalami budinkiv zvedenimi na jogo teritoriyi Lishe pislya togo yak u 1930 roci bulo zneseno dekilka blokiv chastkovo rozkrilos jogo originalne dorozhnye pokrittya Oskilki zhahlivi rujnuvannya Zadara pid chas Drugoyi svitovoyi vijni buli same v miskomu centri rozchishennya ruyin dozvolilo povnistyu znajti yadro forumu a takozh oznajomitisya z jogo dijsnimi ramkami formoyu i budivelnoyu tehnikoyu OpisRimskij forum pochali buduvati she u I stolitti do R H ale svij ostatochnij viglyad vin nabuv v III stolittya pislya R H Plosha bula vimoshena kam yanimi plitami i syagala u dovzhinu 95 m i v shirinu 45 m Za svoyimi rozmirami ce buv najbilshij forum vivchenij na teritoriyi Horvatiyi takozh bilshij za inshi sho znahodilis u vazhlivih antichnih mistah Italiyi Zi shidnoyi pivnichnoyi ta pivdennoyi storin forum zakrivav monumentalnij portik na koloni yakogo na visoti drugogo poverhu spiralalasya desho nizhcha galereya Vzdovzh portika v pivnichnih i shidnih storin prostyaglasya nizka magaziniv tabern a z pivdennoyi roztashuvalasya miska bazilika velika dovgasta zala v yakij prohodili vazhlivi dlya funkcionuvannya mista zibrannya taki yak zustrichi miskoyi radi naradi gromadyan sudovi procesi tosho Vsi ci sporudi zbereglisya lishe u fundamentah ale fragmenti rekonstrujovanih stin tabern teper demonstruyutsya poryad zi spravzhnoyu kam yanoyu brukivkoyu forumu Na kam yanih plitah v zahidnij chastini forumu stoyali dvi monumentalni dekorativni koloni odna z yakih zbereglas do nashih dniv na svoyemu pervisnomu misci V seredni viki vona vikoristovuvalas yak ganebnij stovp i lancyugi na nij dijshli do nas z togo periodu Zahidnu chastinu forumu v rimski chasi zakrivav kapitolij Hram buv posvyachenij triadi rimskih derzhavnih bozhestv Yupiteru Yunoni i Minervi Kapitolij znahodivsya na tochci kam yanistogo hrebta pivostrova sho desho pidnimayetsya i yaka bula na 2 metri vishoyu za poverhnyu forumu Yiyi oblyamovuvav dvohyarusnij portik peribulus z dvoma ryadami kolon i povnoyu zadnoyu stinoyu Na golovnomu fasadi hramu buli shist vishukanih kanelyurovanih kolon iz kapitelyami korinfskogo orderu sho pidtrimuvali trikutnij fronton Pro proporciyu hramu najkrashe svidchit odna kolona sho zbereglasya i yaka bula u 1729 roci perenesena i vstanovlena na miskij ploshi shidnoyi chastini pivostrova ninishnya plosha Petra Zoranicha Na frontalnij stini kapitoliya sho zvernena do forumu stoyala kam yana ogorozha zbudovana iz kam yanih plit dekorovanih relyefnimi girlyandami i kvadratnimi stovpami z relyefnimi maskaronami Yupitera Amona i Meduzi Deyaki z nih vcilili i teper vstanovleni na rekonstrujovanij stini kapitoliya Na forumi pid ciyeyu stinoyu buli znajdeni zalishki opor dlya vivtariv na yakih razom z obryadami zdijsnyuvalisya i zhertvoprinesennya Do kincya antichnogo periodu u toj chas koli hristiyanstvo stalo derzhavnoyu religiyeyu znachennya kapitoliya zmenshilos a vsya teritoriya forumu u V stolitti stala ochevidno obvalyuvatisya ta zanepadati Jmovirno katastrofichni zemletrusi ta pozhezhi ostatochno zrujnuvali u VI stolitti antichnij miskij centr i na jogo misci u Seredni viki viris ryad novih sporud dlya budivnictva yakih vikoristovuvali arhitekturni fragmenti rimskogo forumu Zagalnij viglyad Zalishki forumu KolonaPrimitkiZadar Yepiskopskij kompleks na oficijnomu sajti YuNESKO 24 grudnya 2014 u Wayback Machine angl LiteraturaAntun Travirka Zadar istoriya kultura hudozhestvennoe nasledie Zadar povijest kultura umjetnicka bastina Zadar Forum 2003 76 s ISBN 953 179 593 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Forum Zadar