Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фортеця Перемишль (нім. Festung Przemyśl або Festung Premissel; пол. Twierdza Przemyśl) — потужний комплекс оборонних споруд довкола міста Перемишля (тепер Польща), одна з 200 великих фортифікаційних споруд в Європі за часу Першої світової війни. Була третьою за величиною фортецею (після Антверпена і Вердена). Але на відміну від них зазнала аж три облоги (рідкісна річ в історії тодішніх воєн), а також найдовшого періоду блокади у відриві від свого фронту (173 дні). Довше протримались лише французька фортеця Верден та Рос імперії (203 дні), які однак, ніколи не оборонялись у цілковитому оточенні.
Історія будівництва
Ще 1809 року у Відні була створена комісія, яка мала виробити концепцію безпеки Австро-Угорської держави через будівництво оборонних валів у Галичині. Для цього обрано Перемишль, як стратегічну точку, яка мала заблокувати вигідний для ворожої армії перехід з півночі на південь (до карпатських перевалів) і на захід Європи. Крім того, місто оточене пагорбами, що також сприяло зміцненню обороноздатності фортеці. Роботи над планом фортифікацій закінчено 1818 року. Це мала бути фортеця II класу, але у зв'язку з погіршенням відносин з Росією, причиною чого була окупація в 1878 році австрійськими військами Боснії та Герцеговини, роботи пришвидшили, а Краків і Перемишль отримали ранг фортеці І класу. Роботи зі зміцнення перемишльської фортеці тривали до Першої світової війни. Будові фортеці допомагала залізнична колія, яка з'єднувала Відень із Краковом, Перемишль зі Львовом (Галицька залізниця імені Карла Людвіга). Друга лінія залізниці, збудована пізніше, з'єднувала Перемишль із Будапештом (Перша угорсько-галицька залізниця). Будівництво фортів розпочато 1850 року і закінчено 1875 року, хоча деякі добудови продовжувались аж до початку Першої світової війни.
У зв'язку з будовою фортеці Перемишль після років застою стає одним із важливіших міст Галичини. Сюди прибули тисячі майстрів та робітників, збільшено кількість військ, приїхало багато висококваліфікованих військових та офіцерів (у 1910 році було 8524 військових) та урядників цивільної адміністрації. Розбудовано казарми, збільшено будівництво різних об'єктів, що виробляли все необхідне та обслуговували.
Чисельність населення міста збільшилась із 10140 чоловік в 1860 р. до 54692 у 1910 р. З них у 1910 році було 25455 римо-католиків, 16034 євреїв і 12300 греко-католиків (українців).
У 1914 році зовнішнє кільце фортеці складалося з 15 головно артилерійських фортів під номерами від І до XV, 27 менших фортець для піхоти та 25 окремих для важкої артилерії. Загалом фортеця була поділена на шість частин, кожна з них мала власне керівництво, служби забезпечення, лікарні тощо. Друга лінія оборони, що відповідала старим оборонним валам, у середині XIX ст. була укріплена новими бетонними фортами (одним з них була велична цитадель на пагорбі Знесіння в Перемишлі). Новиною на ті часи була радіофікація, що давала змогу з'єднатися із зовнішнім світом. Усі об'єкти фортеці з'єднувалися дорогами з твердим покриттям. Була це одна з найбільших фортець Європи. У травні 1914 року, коли військовим начальником став генерал , у фортеці перебували 25 тисяч солдатів і офіцерів, 1050 артилеристів, з них 776 на фортах. На озброєнні фортеці були чотири мортири калібру 305 мм, з зарядами по 630 кг. З початком війни і наближенням до Перемишля фронту, було вирішено довкола фортеці в радіусі 15 км спалити всі населені пункти і вирубати сади та ліски. Це було зроблено для того, щоб артилеристи мали добрий огляд місцевості.
Перша облога
23 вересня російська армія повністю взяла в облогу фортецю. На той час гарнізон складався з 65 батальйонів, 7 ескадронів, 43 підрозділів фортечної артилерії, 8 підрозділів саперів. Разом з робітниками в фортеці було 128 тисяч людей, 14500 коней і 1010 гармат. Серед солдатів більшість слов'яни: поляки, чехи, словаки, українці, хорвати. Найбільшими були 97-ма бригада кавалерії та 23-тя дивізія захисників батьківщини. У керівництві фортеці, крім коменданта Кусманка, нараховувалось 9 генералів.
Перша облога Перемишля тривала 21 день. Найвище російське начальство ухвалило рішення — здобути фортецю штурмом. Вже 3 жовтня 1914 p. почали обстріл фортеці найважчими гарматами, які тільки мали. Але снаряди калібру 180 мм і 210 мм не завдавали практично жодної шкоди фортам. Велика точність попадання свідчила про те, що росіяни мають добру інформацію про фортецю. Треба сказати, що в російській армії тоді служило багато українців. Володимир Сальський був тоді офіцером генерального штабу у відділі розвідки Київського військового округу. За здобуття плану Перемишльської фортеці дістав звання полковника і нагороджений орденом.
5 жовтня генерал Щербаков, що керував російською армією на цьому відрізку, дав наказ штурмувати фортецю. Попри чисельну перевагу російської армії, фортеця захищалася. Під вогнем кулеметів і гармат російська армія зазнавала великих втрат. Були навіть рукопашні бої. У них загинуло 4 тис. російських офіцерів і солдатів. Під час кількаденного штурму Росія втратила близько 20 тис. солдатів (убитими, пораненими і взятими у полон). Фортеця, збудована багато років тому, виконала своє завдання. Росіяни відступили від Перемишля.
Друга облога
Загальна ситуація на фронті не була сприятлива для Австро-Угорщини та Німеччини. Наступ австро-угорських військ, що відкинув російські війська з-під Перемишля, затримався біля Сяну. Найтяжчі бої велися від Медики до Гусакова. Залізнична колія від Перемишля до Хирова була закрита через постійні обстріли. Це перешкоджало постачанню фортеці, особливо продуктами харчування. Програна битва під Дембліном (22—26 жовтня 1914 р.) спричинилася до відходу німецьких військ з-під Варшави і другого відступу австрійських та німецьких військ на всьому галицькому фронті.
Команду фортеці підсилили 11-ма підрозділами повітряних сил. Третього листопада перемишльський староста разом з керівництвом фортеці видав розпорядження про примусове виселення з міста людей, що не працюють на фронт.
9 листопада 1914 року російські війська знову почали облогу фортеці, що тривала цього разу 122 дні. Навчене досвідом, російське керівництво хотіло здобути фортецю не штурмом, а голодом. Коли спроби вийти з обложеної фортеці не вдалися (у битві загинуло близько 4000 солдатів австрійської армії), 22 березня 1915 року, зморені голодом та хворобами, 124 тисячі солдатів і командування перемишльського гарнізону капітулювали. У ніч з 21 на 22 березня, щоб знищити всі запаси зброї, висадили в повітря форти, склади та інші об'єкти. Перші відділи російських військ вступили до міста рано вранці.
25 квітня 1915 року до Перемишля з дводенним візитом приїхав цар Микола ІІ. Російська пропаганда проголошувала про визволення від вікової неволі корінного російського старовинного міста. Наступного дня, після перегляду фортів, цар виїхав до Львова.
Третя облога
2 травня 1915 р. після Горлицької битви, де було прорвано російський фронт, почався відступ росіян на схід. Росіяни почали будувати укріплення із західного та південно-західного боку Перемишля, для цього також використовували не до кінця знищені форти.
18 травня 1915 року Перемишль був майже оточений, а 31 травня розпочався остаточний штурм, головний удар якого припав на північно-західну частину оборони. Тоді ж було відбито контрнаступ росіян з фортеці. Деякі форти було здобуто штурмом, інші піддались добровільно. 3 червня 1915 року, о 3:00 до Перемишля із заходу ввійшли перші австро-угорські загони. Росіяни, відступаючи, висадили в повітря мости через Сян і покинули місто. 6 червня до Перемишля прибув головнокомандувач австро-угорських військ.
Українсько-польська війна
Під час боїв за Перемишль у листопаді 1918 року між Українською Галицькою Армією і польськими військами у Перемських фортецях загинуло 18 вояків Гусятинського куреня УГА.
Fort.Missia
З 2009 року біля фортифікаційних споруд, що розташовані поблизу українського села Поповичі, проводять фестиваль мистецтв Fort.Missia. В 2012 році фестиваль провели на території Польщі. В 2013 р. він відбувся востаннє.
Фотографії
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Форт № I/6 біля с. Поповичів
Див. також
Джерела
- «Аксманичі. Село у Клоковицькій парафії Перемишльського повіту».— Львів, 2010; ст. 77-85.
- Українська Галицька Армія т. 4: матеріяли до історії. Вінніпег, 1968. Видавництво: Дмитра Микитюка.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortecya Peremishl nim Festung Przemysl abo Festung Premissel pol Twierdza Przemysl potuzhnij kompleks oboronnih sporud dovkola mista Peremishlya teper Polsha odna z 200 velikih fortifikacijnih sporud v Yevropi za chasu Pershoyi svitovoyi vijni Bula tretoyu za velichinoyu forteceyu pislya Antverpena i Verdena Ale na vidminu vid nih zaznala azh tri oblogi ridkisna rich v istoriyi todishnih voyen a takozh najdovshogo periodu blokadi u vidrivi vid svogo frontu 173 dni Dovshe protrimalis lishe francuzka fortecya Verden ta Ros imperiyi 203 dni yaki odnak nikoli ne oboronyalis u cilkovitomu otochenni Mapa forteci PeremishlIstoriya budivnictvaShe 1809 roku u Vidni bula stvorena komisiya yaka mala virobiti koncepciyu bezpeki Avstro Ugorskoyi derzhavi cherez budivnictvo oboronnih valiv u Galichini Dlya cogo obrano Peremishl yak strategichnu tochku yaka mala zablokuvati vigidnij dlya vorozhoyi armiyi perehid z pivnochi na pivden do karpatskih perevaliv i na zahid Yevropi Krim togo misto otochene pagorbami sho takozh spriyalo zmicnennyu oboronozdatnosti forteci Roboti nad planom fortifikacij zakincheno 1818 roku Ce mala buti fortecya II klasu ale u zv yazku z pogirshennyam vidnosin z Rosiyeyu prichinoyu chogo bula okupaciya v 1878 roci avstrijskimi vijskami Bosniyi ta Gercegovini roboti prishvidshili a Krakiv i Peremishl otrimali rang forteci I klasu Roboti zi zmicnennya peremishlskoyi forteci trivali do Pershoyi svitovoyi vijni Budovi forteci dopomagala zaliznichna koliya yaka z yednuvala Viden iz Krakovom Peremishl zi Lvovom Galicka zaliznicya imeni Karla Lyudviga Druga liniya zaliznici zbudovana piznishe z yednuvala Peremishl iz Budapeshtom Persha ugorsko galicka zaliznicya Budivnictvo fortiv rozpochato 1850 roku i zakincheno 1875 roku hocha deyaki dobudovi prodovzhuvalis azh do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Pochatok budivnictva fortu 1863 rik U zv yazku z budovoyu forteci Peremishl pislya rokiv zastoyu staye odnim iz vazhlivishih mist Galichini Syudi pribuli tisyachi majstriv ta robitnikiv zbilsheno kilkist vijsk priyihalo bagato visokokvalifikovanih vijskovih ta oficeriv u 1910 roci bulo 8524 vijskovih ta uryadnikiv civilnoyi administraciyi Rozbudovano kazarmi zbilsheno budivnictvo riznih ob yektiv sho viroblyali vse neobhidne ta obslugovuvali Chiselnist naselennya mista zbilshilas iz 10140 cholovik v 1860 r do 54692 u 1910 r Z nih u 1910 roci bulo 25455 rimo katolikiv 16034 yevreyiv i 12300 greko katolikiv ukrayinciv U 1914 roci zovnishnye kilce forteci skladalosya z 15 golovno artilerijskih fortiv pid nomerami vid I do XV 27 menshih fortec dlya pihoti ta 25 okremih dlya vazhkoyi artileriyi Zagalom fortecya bula podilena na shist chastin kozhna z nih mala vlasne kerivnictvo sluzhbi zabezpechennya likarni tosho Druga liniya oboroni sho vidpovidala starim oboronnim valam u seredini XIX st bula ukriplena novimi betonnimi fortami odnim z nih bula velichna citadel na pagorbi Znesinnya v Peremishli Novinoyu na ti chasi bula radiofikaciya sho davala zmogu z yednatisya iz zovnishnim svitom Usi ob yekti forteci z yednuvalisya dorogami z tverdim pokrittyam Bula ce odna z najbilshih fortec Yevropi U travni 1914 roku koli vijskovim nachalnikom stav general u forteci perebuvali 25 tisyach soldativ i oficeriv 1050 artileristiv z nih 776 na fortah Na ozbroyenni forteci buli chotiri mortiri kalibru 305 mm z zaryadami po 630 kg Z pochatkom vijni i nablizhennyam do Peremishlya frontu bulo virisheno dovkola forteci v radiusi 15 km spaliti vsi naseleni punkti i virubati sadi ta liski Ce bulo zrobleno dlya togo shob artileristi mali dobrij oglyad miscevosti GeneralPersha obloga23 veresnya rosijska armiya povnistyu vzyala v oblogu fortecyu Na toj chas garnizon skladavsya z 65 bataljoniv 7 eskadroniv 43 pidrozdiliv fortechnoyi artileriyi 8 pidrozdiliv saperiv Razom z robitnikami v forteci bulo 128 tisyach lyudej 14500 konej i 1010 garmat Sered soldativ bilshist slov yani polyaki chehi slovaki ukrayinci horvati Najbilshimi buli 97 ma brigada kavaleriyi ta 23 tya diviziya zahisnikiv batkivshini U kerivnictvi forteci krim komendanta Kusmanka narahovuvalos 9 generaliv Persha obloga Peremishlya trivala 21 den Najvishe rosijske nachalstvo uhvalilo rishennya zdobuti fortecyu shturmom Vzhe 3 zhovtnya 1914 p pochali obstril forteci najvazhchimi garmatami yaki tilki mali Ale snaryadi kalibru 180 mm i 210 mm ne zavdavali praktichno zhodnoyi shkodi fortam Velika tochnist popadannya svidchila pro te sho rosiyani mayut dobru informaciyu pro fortecyu Treba skazati sho v rosijskij armiyi todi sluzhilo bagato ukrayinciv Volodimir Salskij buv todi oficerom generalnogo shtabu u viddili rozvidki Kiyivskogo vijskovogo okrugu Za zdobuttya planu Peremishlskoyi forteci distav zvannya polkovnika i nagorodzhenij ordenom 5 zhovtnya general Sherbakov sho keruvav rosijskoyu armiyeyu na comu vidrizku dav nakaz shturmuvati fortecyu Popri chiselnu perevagu rosijskoyi armiyi fortecya zahishalasya Pid vognem kulemetiv i garmat rosijska armiya zaznavala velikih vtrat Buli navit rukopashni boyi U nih zaginulo 4 tis rosijskih oficeriv i soldativ Pid chas kilkadennogo shturmu Rosiya vtratila blizko 20 tis soldativ ubitimi poranenimi i vzyatimi u polon Fortecya zbudovana bagato rokiv tomu vikonala svoye zavdannya Rosiyani vidstupili vid Peremishlya Druga oblogaZagalna situaciya na fronti ne bula spriyatliva dlya Avstro Ugorshini ta Nimechchini Nastup avstro ugorskih vijsk sho vidkinuv rosijski vijska z pid Peremishlya zatrimavsya bilya Syanu Najtyazhchi boyi velisya vid Mediki do Gusakova Zaliznichna koliya vid Peremishlya do Hirova bula zakrita cherez postijni obstrili Ce pereshkodzhalo postachannyu forteci osoblivo produktami harchuvannya Prograna bitva pid Demblinom 22 26 zhovtnya 1914 r sprichinilasya do vidhodu nimeckih vijsk z pid Varshavi i drugogo vidstupu avstrijskih ta nimeckih vijsk na vsomu galickomu fronti Komandu forteci pidsilili 11 ma pidrozdilami povitryanih sil Tretogo listopada peremishlskij starosta razom z kerivnictvom forteci vidav rozporyadzhennya pro primusove viselennya z mista lyudej sho ne pracyuyut na front 9 listopada 1914 roku rosijski vijska znovu pochali oblogu forteci sho trivala cogo razu 122 dni Navchene dosvidom rosijske kerivnictvo hotilo zdobuti fortecyu ne shturmom a golodom Koli sprobi vijti z oblozhenoyi forteci ne vdalisya u bitvi zaginulo blizko 4000 soldativ avstrijskoyi armiyi 22 bereznya 1915 roku zmoreni golodom ta hvorobami 124 tisyachi soldativ i komanduvannya peremishlskogo garnizonu kapitulyuvali U nich z 21 na 22 bereznya shob znishiti vsi zapasi zbroyi visadili v povitrya forti skladi ta inshi ob yekti Pershi viddili rosijskih vijsk vstupili do mista rano vranci 25 kvitnya 1915 roku do Peremishlya z dvodennim vizitom priyihav car Mikola II Rosijska propaganda progoloshuvala pro vizvolennya vid vikovoyi nevoli korinnogo rosijskogo starovinnogo mista Nastupnogo dnya pislya pereglyadu fortiv car viyihav do Lvova Tretya obloga2 travnya 1915 r pislya Gorlickoyi bitvi de bulo prorvano rosijskij front pochavsya vidstup rosiyan na shid Rosiyani pochali buduvati ukriplennya iz zahidnogo ta pivdenno zahidnogo boku Peremishlya dlya cogo takozh vikoristovuvali ne do kincya znisheni forti 18 travnya 1915 roku Peremishl buv majzhe otochenij a 31 travnya rozpochavsya ostatochnij shturm golovnij udar yakogo pripav na pivnichno zahidnu chastinu oboroni Todi zh bulo vidbito kontrnastup rosiyan z forteci Deyaki forti bulo zdobuto shturmom inshi piddalis dobrovilno 3 chervnya 1915 roku o 3 00 do Peremishlya iz zahodu vvijshli pershi avstro ugorski zagoni Rosiyani vidstupayuchi visadili v povitrya mosti cherez Syan i pokinuli misto 6 chervnya do Peremishlya pribuv golovnokomanduvach avstro ugorskih vijsk Ukrayinsko polska vijnaPid chas boyiv za Peremishl u listopadi 1918 roku mizh Ukrayinskoyu Galickoyu Armiyeyu i polskimi vijskami u Peremskih fortecyah zaginulo 18 voyakiv Gusyatinskogo kurenya UGA Fort MissiaZ 2009 roku bilya fortifikacijnih sporud sho roztashovani poblizu ukrayinskogo sela Popovichi provodyat festival mistectv Fort Missia V 2012 roci festival proveli na teritoriyi Polshi V 2013 r vin vidbuvsya vostannye FotografiyiFort I 6 bilya s PopovichivDiv takozhFort MissiaDzherela Aksmanichi Selo u Klokovickij parafiyi Peremishlskogo povitu Lviv 2010 st 77 85 Ukrayinska Galicka Armiya t 4 materiyali do istoriyi Vinnipeg 1968 Vidavnictvo Dmitra Mikityuka