Гео́ргій Олексі́йович Ушако́в (рос. Георгий Алексеевич Ушаков; 30 січня 1901 — 3 грудня 1963) — радянський дослідник Арктики, доктор географічних наук (1950).
Георгій Олексійович Ушаков | |
---|---|
рос. Георгий Алексеевич Ушаков | |
Народився | 17 (30) січня 1901 |
Помер | 3 грудня 1963 (62 роки) Москва |
Поховання | о. Домашній |
Громадянство | Російська імперія СРСР |
Діяльність | мандрівник, дослідник, письменник |
Галузь | географія |
Науковий ступінь | доктор географічних наук |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в селі , нині — Єврейська автономна область Росії, у багатодітній родині амурського козака. Отримав початкову освіту в сільській школі, у 1912 році переїхав до Хабаровська, де закінчив міське училище.
У 1916 році Г. Ушаков взяв участь в експедиції відомого мандрівника і дослідника Уссурійського краю В. Арсеньєвим.
У 1918 році Г. Ушаков добровольцем вступив до загону Червоної гвардії, брав участь у боях з білогвардійцями, потім нетривалий час навчався в Хабаровській учительській семінарії, а з вересня 1919 року знову зі зброєю в руках захищав Радянську владу.
Після закінчення бойових дій Г. Ушаков, на той час вже член РКП(б), працював завідувачем хати-читальні в одному з далеких районів Приморського краю, був секретарем партійного осередку, головою правління Кредитної спілки. Наприкінці 1925 року його перевели на роботу до Владивостоцької контори Держторгу.
Постановою РНК РРФСР від 10 липня 1926 року Г. О. Ушаков був призначений уповноваженим з управління островами Врангеля і . Пароплавом «Ставрополь» на чолі загону в кількості 59 осіб, переважно ескімосів, він висадився на пустельний і безлюдний острів. Як місце майбутнього поселення обрали берег бухти Роджерс на південному узбережжі. Ушаков здійснив перші кроки з освоєння, дослідження і опису острова Врангеля: зібрав колекції представників острівної флори і фауни, геологічних зразків. Навесні 1928 року з товаришами на трьох нартах він здійснив 42-денний маршрут навколо острова, провівши геодезичну зйомку його узбережжя. Це була перша достовірна мапа о. Врангеля. Влітку 1928 року він здійснив кілька поїздок у внутрішні частини острова, продовжуючи його опис та збори колекцій. Також проводив метеорологічні спостереження. Наприкінці серпня 1929 року Г. О. Ушаков залишив острів Врангеля і на криголамі «Ф. Літке» повернувся на материк.
У липні 1930 року Г. О. Ушаков, за власноруч розробленим планом, відправився спільно з М. Урванцевим, В. Ходовим і С. Журавльовим підкорювати архіпелаг Північну Землю. Протягом двох років (1930—1932) четвірка відважних дослідників здійснила неймовірне: вони описали і склали першу мапу архіпелагу Північна Земля, відкрили , родовища олов'яних руд.
У грудні 1932 року Г. О. Ушаков призначений першим заступником начальника новоствореного Головного управління Північного морського шляху. У лютому 1934 року він як уповноважений урядової комісії з порятунку екіпажу і пасажирів пароплава , який затонув у Чукотському морі, спільно з М. Слепньовим і С. Леваневським був відряджений до США з метою закупівлі літаків для порятунку челюскінців.
У 1935 році Г. О. Ушаков очолив Першу Високоширотну експедицію на криголамному пароплаві «Садко». В ході експедиції були здійснені наукові відкриття, поставлений світовий рекорд вільного плавання за Полярним колом (82° 4' пн. ш.). Одним з найважливіших досягнень експедиції стало визначення меж континентального шельфу. Встановлено проникнення теплих вод Гольфстріму до берегів Північної Землі, відкритий острів, названий ім'ям .
У 1936—1939 роках — начальник новоствореного Головного управління Гідрометеорологічної служби СРСР. Згодом обіймав посади заступника голови Ради з вивчення продуктивних сил при Академії наук СРСР, вченого секретаря . Працював у Президії АН СРСР.
У 1947 році Г. О. Ушаков був одним з керівників експедиції до Бразилії для спостереження за сонячним затемненням.
У 1950 році рішенням Вищої атестаційної комісії Г. О. Ушакову присвоїли ступінь доктора географічних наук (без захисту дисертації).
У 1958 році, за станом здоров'я, Г. О. Ушаков вийшов на пенсію. Мешкав у Москві, де й помер. Він заповідав поховати себе на Північній Землі, тому урна з його прахом похована на острові Домашньому.
Нагороди
Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, медалями.
Вшанування пам'яті
Ім'ям Георгія Ушакова названо:
- у північній частині Карського моря. Відкритий 1 вересня 1935 року Першою Високоширотною експедицією Главсевморпуті на к/п «Садко». Назву запропонував , науково-технічна рада експедиції його схвалила.
- на південному заході (архіпелаг Земля Франца-Йосифа). Названий у 1933—1934 роках експедицією ВАІ під керівництвом Т. Спіжарського.
- на північно-західному березі острова Врангеля. Назвав у 1929 році .
- на півдні острова Врангеля, яка відокремлює від моря бухту Роджерс. Названа за пропозицією співробітників гідробази бухти Провидіння, затверджена у 1968 році Іультинським райвиконкомом.
- у північній частині (архіпелаг Північна Земля). Названа на початку 1950-х років полярними геологами.
Посилання
- Імена на карті Арктики: Ушаков Георгій Олексійович. (рос.)
- Біографія на «Peoples.ru». (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geo rgij Oleksi jovich Ushako v ros Georgij Alekseevich Ushakov 30 sichnya 1901 3 grudnya 1963 radyanskij doslidnik Arktiki doktor geografichnih nauk 1950 Georgij Oleksijovich Ushakovros Georgij Alekseevich UshakovNarodivsya 17 30 sichnya 1901 1901 01 30 Pomer 3 grudnya 1963 1963 12 03 62 roki MoskvaPohovannya o DomashnijGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnist mandrivnik doslidnik pismennikGaluz geografiyaNaukovij stupin doktor geografichnih naukPartiya KPRSNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ushakov ZhittyepisNarodivsya v seli nini Yevrejska avtonomna oblast Rosiyi u bagatoditnij rodini amurskogo kozaka Otrimav pochatkovu osvitu v silskij shkoli u 1912 roci pereyihav do Habarovska de zakinchiv miske uchilishe U 1916 roci G Ushakov vzyav uchast v ekspediciyi vidomogo mandrivnika i doslidnika Ussurijskogo krayu V Arsenyevim U 1918 roci G Ushakov dobrovolcem vstupiv do zagonu Chervonoyi gvardiyi brav uchast u boyah z bilogvardijcyami potim netrivalij chas navchavsya v Habarovskij uchitelskij seminariyi a z veresnya 1919 roku znovu zi zbroyeyu v rukah zahishav Radyansku vladu Pislya zakinchennya bojovih dij G Ushakov na toj chas vzhe chlen RKP b pracyuvav zaviduvachem hati chitalni v odnomu z dalekih rajoniv Primorskogo krayu buv sekretarem partijnogo oseredku golovoyu pravlinnya Kreditnoyi spilki Naprikinci 1925 roku jogo pereveli na robotu do Vladivostockoyi kontori Derzhtorgu Postanovoyu RNK RRFSR vid 10 lipnya 1926 roku G O Ushakov buv priznachenij upovnovazhenim z upravlinnya ostrovami Vrangelya i Paroplavom Stavropol na choli zagonu v kilkosti 59 osib perevazhno eskimosiv vin visadivsya na pustelnij i bezlyudnij ostriv Yak misce majbutnogo poselennya obrali bereg buhti Rodzhers na pivdennomu uzberezhzhi Ushakov zdijsniv pershi kroki z osvoyennya doslidzhennya i opisu ostrova Vrangelya zibrav kolekciyi predstavnikiv ostrivnoyi flori i fauni geologichnih zrazkiv Navesni 1928 roku z tovarishami na troh nartah vin zdijsniv 42 dennij marshrut navkolo ostrova provivshi geodezichnu zjomku jogo uzberezhzhya Ce bula persha dostovirna mapa o Vrangelya Vlitku 1928 roku vin zdijsniv kilka poyizdok u vnutrishni chastini ostrova prodovzhuyuchi jogo opis ta zbori kolekcij Takozh provodiv meteorologichni sposterezhennya Naprikinci serpnya 1929 roku G O Ushakov zalishiv ostriv Vrangelya i na krigolami F Litke povernuvsya na materik U lipni 1930 roku G O Ushakov za vlasnoruch rozroblenim planom vidpravivsya spilno z M Urvancevim V Hodovim i S Zhuravlovim pidkoryuvati arhipelag Pivnichnu Zemlyu Protyagom dvoh rokiv 1930 1932 chetvirka vidvazhnih doslidnikiv zdijsnila nejmovirne voni opisali i sklali pershu mapu arhipelagu Pivnichna Zemlya vidkrili rodovisha olov yanih rud U grudni 1932 roku G O Ushakov priznachenij pershim zastupnikom nachalnika novostvorenogo Golovnogo upravlinnya Pivnichnogo morskogo shlyahu U lyutomu 1934 roku vin yak upovnovazhenij uryadovoyi komisiyi z poryatunku ekipazhu i pasazhiriv paroplava yakij zatonuv u Chukotskomu mori spilno z M Slepnovim i S Levanevskim buv vidryadzhenij do SShA z metoyu zakupivli litakiv dlya poryatunku chelyuskinciv U 1935 roci G O Ushakov ocholiv Pershu Visokoshirotnu ekspediciyu na krigolamnomu paroplavi Sadko V hodi ekspediciyi buli zdijsneni naukovi vidkrittya postavlenij svitovij rekord vilnogo plavannya za Polyarnim kolom 82 4 pn sh Odnim z najvazhlivishih dosyagnen ekspediciyi stalo viznachennya mezh kontinentalnogo shelfu Vstanovleno proniknennya teplih vod Golfstrimu do beregiv Pivnichnoyi Zemli vidkritij ostriv nazvanij im yam U 1936 1939 rokah nachalnik novostvorenogo Golovnogo upravlinnya Gidrometeorologichnoyi sluzhbi SRSR Zgodom obijmav posadi zastupnika golovi Radi z vivchennya produktivnih sil pri Akademiyi nauk SRSR vchenogo sekretarya Pracyuvav u Prezidiyi AN SRSR U 1947 roci G O Ushakov buv odnim z kerivnikiv ekspediciyi do Braziliyi dlya sposterezhennya za sonyachnim zatemnennyam U 1950 roci rishennyam Vishoyi atestacijnoyi komisiyi G O Ushakovu prisvoyili stupin doktora geografichnih nauk bez zahistu disertaciyi U 1958 roci za stanom zdorov ya G O Ushakov vijshov na pensiyu Meshkav u Moskvi de j pomer Vin zapovidav pohovati sebe na Pivnichnij Zemli tomu urna z jogo prahom pohovana na ostrovi Domashnomu NagorodiNagorodzhenij ordenami Lenina Trudovogo Chervonogo Prapora Chervonoyi Zirki medalyami Vshanuvannya pam yatiIm yam Georgiya Ushakova nazvano u pivnichnij chastini Karskogo morya Vidkritij 1 veresnya 1935 roku Pershoyu Visokoshirotnoyu ekspediciyeyu Glavsevmorputi na k p Sadko Nazvu zaproponuvav naukovo tehnichna rada ekspediciyi jogo shvalila na pivdennomu zahodi arhipelag Zemlya Franca Josifa Nazvanij u 1933 1934 rokah ekspediciyeyu VAI pid kerivnictvom T Spizharskogo na pivnichno zahidnomu berezi ostrova Vrangelya Nazvav u 1929 roci na pivdni ostrova Vrangelya yaka vidokremlyuye vid morya buhtu Rodzhers Nazvana za propoziciyeyu spivrobitnikiv gidrobazi buhti Providinnya zatverdzhena u 1968 roci Iultinskim rajvikonkomom u pivnichnij chastini arhipelag Pivnichna Zemlya Nazvana na pochatku 1950 h rokiv polyarnimi geologami PosilannyaImena na karti Arktiki Ushakov Georgij Oleksijovich ros Biografiya na Peoples ru ros