Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Украї́нська демократи́чна па́ртія (УДП) — українська політична партія, створена в 1904 у Києві з членів Загальної Української Безпартійної Демократичної Організації (ЗУБДО).
Українська демократична партія | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Дата заснування | 1904 |
| Штаб-квартира | Київ, Україна |
| Ідеологія | |
Опис
Постала як результат ідейно-організаційної трансформації першого політичного об'єднання поміркованої української інтелігенції — Всеукраїнської загальної організації (ВУЗО, відомі й інші варіанти її назви), створеної у 1897 році, організації хай і нелегальної, але доволі далекої від політичної боротьби, з невиразними цілями і культурницькою за змістом діяльністю.
Восени 1904 черговий з'їзд перейменував ВУЗО в Українську демократичну партію і затвердив її платформу, яка була опублікована у Львові.
Програма УДП передбачала скасування абсолютизму в Росії та заведення конституційного ладу (під впливом «кадетів»), автономію України з українським крайовим сеймом, впровадження української мови в шкільництво, судівництво, адміністрацію. Серед лідерів УДП були Євген Чикаленко, Олександр Лотоцький, .
Початково УДП була організаційно слабкою. Ситуація ускладнилася спробою партійної «молоді» народницького напрямку, головним чином киян (Борис Грінченко, Сергій Єфремов, Модест Левицький, Осип Юркевич та ін.) створити окреме політичне об'єднання на радикальнішій платформі. Розкол і відокремлення Української радикальної партії загальмували процес будівництва УДП.
На початку цілком незаперечним є існування громад УДП тільки у трьох містах Лівобережжя — Полтаві, Чернігові й Лубнах.
Полтавська громада залишалась однією з найдіяльніших у партії. Її лідерами були М. Дмитрієв, Г. Ротмистров, якийсь час і Л. Жебуньов. Помітну роль відігравали також Л. Падалка, І. Панченко, П. Чижевський, Панас Мирний та інші. Протягом 1905 — початку 1906 років склад громади посилився за рахунок Г. Коваленка й Олени Пчілки, котрі переїхали до Полтави, а також В. Кошового і А. Кучерявенка, які перейшли з РУП. Про роль місцевої громади свідчить той факт, що принаймні два партійні з'їзди — влітку 1905 та 1906 років — були проведені в Полтаві. На останньому була обрана Рада УДРП з осідком у Полтаві.
У роки революції 1905 Чернігівська громада зазнала втрат. Місто залишили Г. Коваленко, А. Шелухин, Лихнякевич. Частина громадівців, залишаючись у Чернігові відійшла від участі в партійному житті. Окрім визнаного лідера І. Шрага, у той час особливо помітним був М. Коцюбинський. Епізодично брав участь у роботі організації один із керівників УДП О. Русов. Кількість членів Чернігівської громади була приблизно такою, як і в Полтавській. Реальна чисельність громади була вищою, але напевне не виходила за межі трьох-чотирьох десятків. Так, вітальну адресу громади до фінляндського сейму в січні 1905 року підписали 39 осіб. На установчих зборах Чернігівської «Просвіти» (грудень 1906 р.) були присутні 50 осіб, але серед них були й непартійні.
У 1905 виникла громада УДП на чолі з комітетом і в Харкові. Крім М. Сумцова, до організації в університеті могли належати Д. Ткаченко, А. Зайкевич, М. Пильчиков, можливо й Д. Багалій. Наприкінці 1906 року до складу Харківського комітету, очевидно, ввійшов відомий діяч УДРП К. Мацієвич, котрий переїхав до міста.
З повітових міст Лівобережжя збереглась і діяла як партійна організація Лубенська громада. Її чисельність і склад у роки революції невідомі. Незмінним керівником залишався В. Шемет, котрий водночас належав і до УНП.
Організація чи група УДП діяла протягом певного часу у Миргородському повіті. Тут працювали члени партії В. Самійленко, С. Пасічниченко, М. Кочура, В. Янкевич, а також близькі до неї А. Шумейко, М. Шульга, М. Бакало та інші, яких партійний орган «Рідний край» називав безпартійними українським поступовцями, прихильними до УДРП або лівішими кадетів. Активна діяльність партії фіксувалась поліцією в селах повіту, особливо в Яреськах (тут була дача М. Дмитрієва, де він і загинув у 1908) і Шишаках.
У Прилуках помітну роль у суспільному житті відігравали члени УДП Ф. Назаріїв (батько відомого діяча РУП-УСДРП Олекси Назаріїва) і Титаренко. У м. Переволочна мешкала сім'я Зленків, помічена поліцією у зберіганні й поширенні літератури УДП. Принаймні один із них — — належав до партії, був активним дописувачем її періодики.
У низці повітів Полтавщини діяли поодинокі члени партії. Це М. Онацький — у Гадяцькому (с. Бірки), Чорнуха — у Зіньківському, А. Геращенко — у Полтавському (с. Мачухи), П. Оправхата — у Пирятинському (с. Кононівка). У власних маєтках на Лівобережжі час від часу перебували й при цьому вели партійну роботу Є. Чикаленко (у Кононівці Пирятинського повіту), О. Русов (в Олешні Городнянського повіту Чернігівщини).
«Сліди» діяльності УДП (агітація, література, участь у виборах до Думи), які вказують на присутність членів партії, є також у Золотоніському, Роменському, Кременчуцькому повітах Полтавщини.
У цілому на Лівобережжі партія була більш-менш широко представлена хоча б на рівні невеликих груп чи окремих діячів тільки в Полтавській губернії (принаймні в 10 повітах з 15); на Чернігівщині її діяльність обмежувалась кількома населеними пунктами в 3–4 повітах із 15, а на Харківщині — тільки губернським містом.
Пожвавлення організаційної діяльності припадає на осінь 1905 року Воно збіглося зі злиттям УДП і УРП в єдину партію, що само по собі спричинило посилення уваги до партійного будівництва. Стимулювальними чинниками були також проголошені Маніфестом 17 жовтня політичні свободи, інтенсивне зростання інших партій. Об'єднавчий з'їзд відбувся у листопаді 1905 року. Лубенський «Хлібороб» 28 листопада опублікував замітку «З'їзд Української радикально-демократичної партії», де повідомив про його рішення об'єднати УДП і УРП і привітав «сполучену партію (демократично-радикальну)».
Фактично відразу після заснування УДРП стала діяти відкрито, напівлегально (оскільки офіційно вона не була зареєстрована, а отже, й не легалізована). Питання про легалізацію партії розглядалось на з'їзді 17–18 квітня 1906 р. Констатувавши, що «попередня організація українських громад, пристосована до часів неволі, не відповідає потребам часу, спиняє розвиток і діяльність партії», його делегати поставили завдання досягти, щоб партія «всюди, де є її члени, діяла легально».
У той час існувала своєрідна практика подвійного членства, коли немало діячів УДРП, причому, як правило, провідних, належали до інших партій: найбільше конституційно-демократичної (І. Шраг, М. Онацький, П. Чижевський, М. Сумцов та ін.), а також УНП (В. і М. Шемети), можливо, й УСДРП (М. Вороний, співпрацював і М. Коцюбинський). Це явище набуло загрозливого характеру, внаслідок чого до затвердженої у жовтні 1906 року чергової редакції статуту УДРП було включено пункт про неприпустимість членства в інших партіях.
У роботі партійного з'їзду в жовтні 1906 р. взяли участь представники губернських комітетів з Києва, Полтави, Чернігова, Харкова, Одеси, Катеринослава, Катеринодара і Петербурга, а також, як зазначено в газетній інформації, «деяких повітових міст». Це є свідченням і нечисленності повітових осередків, і невизначеності їхнього статусу. Партія проводила соціальні роботи, часто скликала учасників на збори для вирішення організаційних питань.
Примітки
- Наумов С. О. Формування місцевих організацій УДП — УДРП (1904—1907 рр.) — Вісник Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, № 633. Історія. Випуск 36. — Харків, НМЦ «СД», 2004. — С. 107—116.
Див. також
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Касьянов Г. В. Українська інтелігенція на рубежі XIX—ХХ століть: Соціально-політичний портрет. — К., 1993.
- Чмырь С. Г. Радикальные демократы // Политическая история России в партиях и лицах. — М.: Терра, 1993. — С. 150—164
- Чмырь С. Г. Украинская демократическо-радикальная партия: истоки, организация, программа, тактика (90-е гг. XIX в. — 1908 г.) / Дис. … канд. ист. наук: 07.00.02 / Институт российской истории РАН. — М., 1994. — 374 с. — Библиогр.: С. 323—344.
- Наумов С. О. Формування місцевих організацій УДП — УДРП (1904—1907 рр.) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. — № 633. — Історія. Випуск 36. — Харків: НМЦ «СД», 2004. — С. 107—116.
- Іваницька С. Г. Українська ліберально-демократична партійна еліта: «колективний портрет» (кінець XIX — початок XX століття). — Запоріжжя: Просвіта, 2011. — 452 c.
Посилання
- Українська демократична партія // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1954. — 1000 екз.
 | Це незавершена стаття про політику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina UDP Ukrayi nska demokrati chna pa rtiya UDP ukrayinska politichna partiya stvorena v 1904 u Kiyevi z chleniv Zagalnoyi Ukrayinskoyi Bezpartijnoyi Demokratichnoyi Organizaciyi ZUBDO Ukrayinska demokratichna partiyaKrayina UkrayinaData zasnuvannya 1904Shtab kvartira Kiyiv UkrayinaIdeologiyaOpisPostala yak rezultat idejno organizacijnoyi transformaciyi pershogo politichnogo ob yednannya pomirkovanoyi ukrayinskoyi inteligenciyi Vseukrayinskoyi zagalnoyi organizaciyi VUZO vidomi j inshi varianti yiyi nazvi stvorenoyi u 1897 roci organizaciyi haj i nelegalnoyi ale dovoli dalekoyi vid politichnoyi borotbi z neviraznimi cilyami i kulturnickoyu za zmistom diyalnistyu Voseni 1904 chergovij z yizd perejmenuvav VUZO v Ukrayinsku demokratichnu partiyu i zatverdiv yiyi platformu yaka bula opublikovana u Lvovi Programa UDP peredbachala skasuvannya absolyutizmu v Rosiyi ta zavedennya konstitucijnogo ladu pid vplivom kadetiv avtonomiyu Ukrayini z ukrayinskim krajovim sejmom vprovadzhennya ukrayinskoyi movi v shkilnictvo sudivnictvo administraciyu Sered lideriv UDP buli Yevgen Chikalenko Oleksandr Lotockij Pochatkovo UDP bula organizacijno slabkoyu Situaciya uskladnilasya sproboyu partijnoyi molodi narodnickogo napryamku golovnim chinom kiyan Boris Grinchenko Sergij Yefremov Modest Levickij Osip Yurkevich ta in stvoriti okreme politichne ob yednannya na radikalnishij platformi Rozkol i vidokremlennya Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi zagalmuvali proces budivnictva UDP Na pochatku cilkom nezaperechnim ye isnuvannya gromad UDP tilki u troh mistah Livoberezhzhya Poltavi Chernigovi j Lubnah Poltavska gromada zalishalas odniyeyu z najdiyalnishih u partiyi Yiyi liderami buli M Dmitriyev G Rotmistrov yakijs chas i L Zhebunov Pomitnu rol vidigravali takozh L Padalka I Panchenko P Chizhevskij Panas Mirnij ta inshi Protyagom 1905 pochatku 1906 rokiv sklad gromadi posilivsya za rahunok G Kovalenka j Oleni Pchilki kotri pereyihali do Poltavi a takozh V Koshovogo i A Kucheryavenka yaki perejshli z RUP Pro rol miscevoyi gromadi svidchit toj fakt sho prinajmni dva partijni z yizdi vlitku 1905 ta 1906 rokiv buli provedeni v Poltavi Na ostannomu bula obrana Rada UDRP z osidkom u Poltavi U roki revolyuciyi 1905 Chernigivska gromada zaznala vtrat Misto zalishili G Kovalenko A Sheluhin Lihnyakevich Chastina gromadivciv zalishayuchis u Chernigovi vidijshla vid uchasti v partijnomu zhitti Okrim viznanogo lidera I Shraga u toj chas osoblivo pomitnim buv M Kocyubinskij Epizodichno brav uchast u roboti organizaciyi odin iz kerivnikiv UDP O Rusov Kilkist chleniv Chernigivskoyi gromadi bula priblizno takoyu yak i v Poltavskij Realna chiselnist gromadi bula vishoyu ale napevne ne vihodila za mezhi troh chotiroh desyatkiv Tak vitalnu adresu gromadi do finlyandskogo sejmu v sichni 1905 roku pidpisali 39 osib Na ustanovchih zborah Chernigivskoyi Prosviti gruden 1906 r buli prisutni 50 osib ale sered nih buli j nepartijni U 1905 vinikla gromada UDP na choli z komitetom i v Harkovi Krim M Sumcova do organizaciyi v universiteti mogli nalezhati D Tkachenko A Zajkevich M Pilchikov mozhlivo j D Bagalij Naprikinci 1906 roku do skladu Harkivskogo komitetu ochevidno vvijshov vidomij diyach UDRP K Maciyevich kotrij pereyihav do mista Z povitovih mist Livoberezhzhya zbereglas i diyala yak partijna organizaciya Lubenska gromada Yiyi chiselnist i sklad u roki revolyuciyi nevidomi Nezminnim kerivnikom zalishavsya V Shemet kotrij vodnochas nalezhav i do UNP Organizaciya chi grupa UDP diyala protyagom pevnogo chasu u Mirgorodskomu poviti Tut pracyuvali chleni partiyi V Samijlenko S Pasichnichenko M Kochura V Yankevich a takozh blizki do neyi A Shumejko M Shulga M Bakalo ta inshi yakih partijnij organ Ridnij kraj nazivav bezpartijnimi ukrayinskim postupovcyami prihilnimi do UDRP abo livishimi kadetiv Aktivna diyalnist partiyi fiksuvalas policiyeyu v selah povitu osoblivo v Yareskah tut bula dacha M Dmitriyeva de vin i zaginuv u 1908 i Shishakah U Prilukah pomitnu rol u suspilnomu zhitti vidigravali chleni UDP F Nazariyiv batko vidomogo diyacha RUP USDRP Oleksi Nazariyiva i Titarenko U m Perevolochna meshkala sim ya Zlenkiv pomichena policiyeyu u zberiganni j poshirenni literaturi UDP Prinajmni odin iz nih nalezhav do partiyi buv aktivnim dopisuvachem yiyi periodiki U nizci povitiv Poltavshini diyali poodinoki chleni partiyi Ce M Onackij u Gadyackomu s Birki Chornuha u Zinkivskomu A Gerashenko u Poltavskomu s Machuhi P Opravhata u Piryatinskomu s Kononivka U vlasnih mayetkah na Livoberezhzhi chas vid chasu perebuvali j pri comu veli partijnu robotu Ye Chikalenko u Kononivci Piryatinskogo povitu O Rusov v Oleshni Gorodnyanskogo povitu Chernigivshini Slidi diyalnosti UDP agitaciya literatura uchast u viborah do Dumi yaki vkazuyut na prisutnist chleniv partiyi ye takozh u Zolotoniskomu Romenskomu Kremenchuckomu povitah Poltavshini U cilomu na Livoberezhzhi partiya bula bilsh mensh shiroko predstavlena hocha b na rivni nevelikih grup chi okremih diyachiv tilki v Poltavskij guberniyi prinajmni v 10 povitah z 15 na Chernigivshini yiyi diyalnist obmezhuvalas kilkoma naselenimi punktami v 3 4 povitah iz 15 a na Harkivshini tilki gubernskim mistom Pozhvavlennya organizacijnoyi diyalnosti pripadaye na osin 1905 roku Vono zbiglosya zi zlittyam UDP i URP v yedinu partiyu sho samo po sobi sprichinilo posilennya uvagi do partijnogo budivnictva Stimulyuvalnimi chinnikami buli takozh progolosheni Manifestom 17 zhovtnya politichni svobodi intensivne zrostannya inshih partij Ob yednavchij z yizd vidbuvsya u listopadi 1905 roku Lubenskij Hliborob 28 listopada opublikuvav zamitku Z yizd Ukrayinskoyi radikalno demokratichnoyi partiyi de povidomiv pro jogo rishennya ob yednati UDP i URP i privitav spoluchenu partiyu demokratichno radikalnu Faktichno vidrazu pislya zasnuvannya UDRP stala diyati vidkrito napivlegalno oskilki oficijno vona ne bula zareyestrovana a otzhe j ne legalizovana Pitannya pro legalizaciyu partiyi rozglyadalos na z yizdi 17 18 kvitnya 1906 r Konstatuvavshi sho poperednya organizaciya ukrayinskih gromad pristosovana do chasiv nevoli ne vidpovidaye potrebam chasu spinyaye rozvitok i diyalnist partiyi jogo delegati postavili zavdannya dosyagti shob partiya vsyudi de ye yiyi chleni diyala legalno U toj chas isnuvala svoyeridna praktika podvijnogo chlenstva koli nemalo diyachiv UDRP prichomu yak pravilo providnih nalezhali do inshih partij najbilshe konstitucijno demokratichnoyi I Shrag M Onackij P Chizhevskij M Sumcov ta in a takozh UNP V i M Shemeti mozhlivo j USDRP M Voronij spivpracyuvav i M Kocyubinskij Ce yavishe nabulo zagrozlivogo harakteru vnaslidok chogo do zatverdzhenoyi u zhovtni 1906 roku chergovoyi redakciyi statutu UDRP bulo vklyucheno punkt pro nepripustimist chlenstva v inshih partiyah U roboti partijnogo z yizdu v zhovtni 1906 r vzyali uchast predstavniki gubernskih komitetiv z Kiyeva Poltavi Chernigova Harkova Odesi Katerinoslava Katerinodara i Peterburga a takozh yak zaznacheno v gazetnij informaciyi deyakih povitovih mist Ce ye svidchennyam i nechislennosti povitovih oseredkiv i neviznachenosti yihnogo statusu Partiya provodila socialni roboti chasto sklikala uchasnikiv na zbori dlya virishennya organizacijnih pitan PrimitkiNaumov S O Formuvannya miscevih organizacij UDP UDRP 1904 1907 rr Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu im V N Karazina 633 Istoriya Vipusk 36 Harkiv NMC SD 2004 S 107 116 Div takozhZagalna ukrayinska organizaciya Ukrayinska radikalna partiya 1904 Ukrayinska demokratichno radikalna partiya 1905 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kasyanov G V Ukrayinska inteligenciya na rubezhi XIX HH stolit Socialno politichnij portret K 1993 Chmyr S G Radikalnye demokraty Politicheskaya istoriya Rossii v partiyah i licah M Terra 1993 S 150 164 Chmyr S G Ukrainskaya demokratichesko radikalnaya partiya istoki organizaciya programma taktika 90 e gg XIX v 1908 g Dis kand ist nauk 07 00 02 Institut rossijskoj istorii RAN M 1994 374 s Bibliogr S 323 344 Naumov S O Formuvannya miscevih organizacij UDP UDRP 1904 1907 rr Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina 633 Istoriya Vipusk 36 Harkiv NMC SD 2004 S 107 116 Ivanicka S G Ukrayinska liberalno demokratichna partijna elita kolektivnij portret kinec XIX pochatok XX stolittya Zaporizhzhya Prosvita 2011 452 c PosilannyaUkrayinska demokratichna partiya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1954 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi