Узбе́цька Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (узб. Ўзбекистон Совет Социалистик Республикаси; рос. Узбе́кская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, в 1991 році стала незалежною від СРСР. Тепер це країна Узбекистан.
Узбекская Советская Социалистическая Республика Ўзбекистон Совет Социалистик Республикаси Узбецька Радянська Соціалістична Республіка | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
Гімн Гімн Узбецької РСР | |||||||||||||
Столиця | Ташкент | ||||||||||||
Мови | узбецька, російська | ||||||||||||
Форма правління | Радянська республіка | ||||||||||||
Історія | |||||||||||||
- Засновано | 27 жовтня 1924 | ||||||||||||
- В СРСР | 13 травня 1925 | ||||||||||||
- Ліквідовано | 1 вересня 1991 | ||||||||||||
Площа | 447 400 км2 | ||||||||||||
Населення | |||||||||||||
- | 19 906 000 осіб | ||||||||||||
Густота | 44,5 осіб/км² | ||||||||||||
Валюта | карбованець | ||||||||||||
| |||||||||||||
|
Створення
Більша частина сучасного Узбекистану була завойована Російською імперією у 1860-х — 1870-х роках, зокрема Хівінське ханство було частково анексовано 1873 року, Кокандське ханство — 1876, Бухарське опинилося під протекторатом Росії 1868 року.
Після Жовтневого перевороту у Петрограді, на узбецьких землях тривала боротьба між загонами національно-визвольний руху та більшовицькими загарбниками, яка закінчилася поразкою басмачів та встановленням на узбецьких землях радянської влади. Основні сили басмачів були знищені до 1922 року, хоча окремі загони трималися до 1930-х років.
1920 року більшовики проголосили створення Хорезмської і Бухарської народних радянських республік. 1924 року у результаті адміністративно-територіальної реформи ці республіки були розформовані, зі складу РСФСР була виділена Туркестанська АРСР і на їхній території були утворені дві нові союзні республіки — Туркменська РСР й Узбецька РСР, до складу якої входила також Таджицька АРСР. В 1929 році Таджицька АРСР була перетворена на Таджицьку РСР. 1930 року столиця республіки була перенесена з Самарканда в Ташкент. 1936 року зі складу Казахської РСР в Узбецьку РСР була передана Каракалпацька АРСР.
Роки радянської влади
Суверенітет Узбекистану у складі СРСР був номінальним, всі владні повноваження були зосереджені в Москві. Економічний розвиток республіки зведений до забезпечення сировинних потреб загальносоюзної промисловості.
В той же час за часи радянської влади в Узбекистані було відкрито чимало освітніх та мистецьких закладів, зокрема Узбецький театр драми (1919), Узбецький театр опери й балету (1939), заснована Академія наук Узбецької СРСР (1943). В роки Другої світової війни до Узбекистану було евакуйовано чимало радянських діячів культури (зокрема у Ташкентській консерваторії викладав Л.Ревуцький).
З 1959 по 1983 роки республікою керував Шараф Рашидов. За часів його правління 1969 року в Ташкенті відбулися масові безладдя на етнічному ґрунті, а після смерті Ш. Р. Рашидова в 1983 році великий резонанс одержала т.зв. , у ході розслідування якої виявилися гігантського розміру підтасування у звітності, ціла система корупційних практик, що охопила чиновників вищої ланки республіканської адміністрації.
Останні роки
24 березня 1990 року першою сесією Олій Мажлісу— Верховної Ради (парламенту Узбецької РСР) було введено посаду Президента Республіки Узбекистан (вперше серед інших республік СРСР). Першим президентом республіки був обраний Карімов Іслам Абдуганійович — перший секретар Центрального Комітету Компартії Узбекистану.
20 червня 1990 року Олій Мажліс ухвалив декларацію «Про державний суверенітет». 31 серпня 1991 року, на позачерговій сесії Олій Мажлісу республіки, парламент країни проголосив незалежність Республіки Узбекистан. Узбекистан здобув свою державність мирним, парламентським, демократичним шляхом.
Див. також
Джерела та література
Узбекская Социалистическая Советская Республика // Атлас Союза Советских Социалистических Республик . Изд. ЦИК СССР, 1928.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Uzbe cka Radya nska Socialisti chna Respu blika uzb Ўzbekiston Sovet Socialistik Respublikasi ros Uzbe kskaya Sove tskaya Socialisti cheskaya Respu blika odna z respublik SRSR v 1991 roci stala nezalezhnoyu vid SRSR Teper ce krayina Uzbekistan Uzbekskaya Sovetskaya Socialisticheskaya Respublika Ўzbekiston Sovet Socialistik Respublikasi Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika 1924 1991Prapor GerbGimn Gimn Uzbeckoyi RSRUzRSR istorichni kordoni na kartiStolicya TashkentMovi uzbecka rosijskaForma pravlinnya Radyanska respublikaIstoriya Zasnovano 27 zhovtnya 1924 V SRSR 13 travnya 1925 Likvidovano 1 veresnya 1991Plosha 447 400 km2Naselennya 19 906 000 osib Gustota 44 5 osib km Valyuta karbovanecPoperednik NastupnikHorezmska Socialistichna Radyanska RespublikaBuharska Socialistichna Radyanska RespublikaTurkestanska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika UzbekistanVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Uzbecka Radyanska Socialistichna RespublikaStvorennyaBilsha chastina suchasnogo Uzbekistanu bula zavojovana Rosijskoyu imperiyeyu u 1860 h 1870 h rokah zokrema Hivinske hanstvo bulo chastkovo aneksovano 1873 roku Kokandske hanstvo 1876 Buharske opinilosya pid protektoratom Rosiyi 1868 roku Pislya Zhovtnevogo perevorotu u Petrogradi na uzbeckih zemlyah trivala borotba mizh zagonami nacionalno vizvolnij ruhu ta bilshovickimi zagarbnikami yaka zakinchilasya porazkoyu basmachiv ta vstanovlennyam na uzbeckih zemlyah radyanskoyi vladi Osnovni sili basmachiv buli znisheni do 1922 roku hocha okremi zagoni trimalisya do 1930 h rokiv 1920 roku bilshoviki progolosili stvorennya Horezmskoyi i Buharskoyi narodnih radyanskih respublik 1924 roku u rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ci respubliki buli rozformovani zi skladu RSFSR bula vidilena Turkestanska ARSR i na yihnij teritoriyi buli utvoreni dvi novi soyuzni respubliki Turkmenska RSR j Uzbecka RSR do skladu yakoyi vhodila takozh Tadzhicka ARSR V 1929 roci Tadzhicka ARSR bula peretvorena na Tadzhicku RSR 1930 roku stolicya respubliki bula perenesena z Samarkanda v Tashkent 1936 roku zi skladu Kazahskoyi RSR v Uzbecku RSR bula peredana Karakalpacka ARSR Roki radyanskoyi vladiSuverenitet Uzbekistanu u skladi SRSR buv nominalnim vsi vladni povnovazhennya buli zoseredzheni v Moskvi Ekonomichnij rozvitok respubliki zvedenij do zabezpechennya sirovinnih potreb zagalnosoyuznoyi promislovosti V toj zhe chas za chasi radyanskoyi vladi v Uzbekistani bulo vidkrito chimalo osvitnih ta misteckih zakladiv zokrema Uzbeckij teatr drami 1919 Uzbeckij teatr operi j baletu 1939 zasnovana Akademiya nauk Uzbeckoyi SRSR 1943 V roki Drugoyi svitovoyi vijni do Uzbekistanu bulo evakujovano chimalo radyanskih diyachiv kulturi zokrema u Tashkentskij konservatoriyi vikladav L Revuckij Z 1959 po 1983 roki respublikoyu keruvav Sharaf Rashidov Za chasiv jogo pravlinnya 1969 roku v Tashkenti vidbulisya masovi bezladdya na etnichnomu grunti a pislya smerti Sh R Rashidova v 1983 roci velikij rezonans oderzhala t zv u hodi rozsliduvannya yakoyi viyavilisya gigantskogo rozmiru pidtasuvannya u zvitnosti cila sistema korupcijnih praktik sho ohopila chinovnikiv vishoyi lanki respublikanskoyi administraciyi Ostanni roki24 bereznya 1990 roku pershoyu sesiyeyu Olij Mazhlisu Verhovnoyi Radi parlamentu Uzbeckoyi RSR bulo vvedeno posadu Prezidenta Respubliki Uzbekistan vpershe sered inshih respublik SRSR Pershim prezidentom respubliki buv obranij Karimov Islam Abduganijovich pershij sekretar Centralnogo Komitetu Kompartiyi Uzbekistanu 20 chervnya 1990 roku Olij Mazhlis uhvaliv deklaraciyu Pro derzhavnij suverenitet 31 serpnya 1991 roku na pozachergovij sesiyi Olij Mazhlisu respubliki parlament krayini progolosiv nezalezhnist Respubliki Uzbekistan Uzbekistan zdobuv svoyu derzhavnist mirnim parlamentskim demokratichnim shlyahom Div takozhAdministrativnij podil SRSRDzherela ta literaturaUzbekskaya Socialisticheskaya Sovetskaya Respublika Atlas Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik Izd CIK SSSR 1928