Шараф Рашидович Рашидов (24 жовтня (6 листопада) 1917, Джиззак, Туркестанське генерал-губернаторство — 31 жовтня 1983, Ташкент) — радянський партійний і державний діяч Узбецької РСР у складі СРСР. Член КПРС з 1939 року. Перший секретар ЦК Комуністичної партії Узбекистану. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 31 жовтня 1961 по 31 жовтня 1983 року. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1974, 1977), письменник. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1983 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 3—10-го скликань.
Рашидов Шараф Рашидович | |
---|---|
узб. Sharof Rashidovich Rashidov узб. Шароф Рашидович Рашидов | |
11-ий Перший секретар ЦК КП УзРСР | |
15 березня 1959 — 31 жовтня 1983 | |
Попередник | Сабір Камалович Камалов |
Наступник | Інамжон Бузрукович Усманходжаєв |
Голова Президії Верховної Ради Узбецької РСР | |
21 серпня 1950 — 24 березня 1959 | |
Попередник | Амін Ірматович Ніязов |
Наступник | Ядгар Садиківна Насриддінова |
Народився | 6 листопада 1917 Джизак, Самаркандська область, Російська республіка |
Помер | 31 жовтня 1983 (65 років) Ташкент, Узбецька РСР, СРСР |
Похований | d |
Відомий як | політик, поет, письменник |
Громадянство | СРСР |
Національність | Узбек |
Alma mater | d (1941) |
Політична партія | КПРС з 1939 року |
Діти | d |
Професія | Філолог, письменник |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився у місті Джизак за день до Жовтневої Революції в бідній узбецькій селянській родині. З 1930-х років батьки працювали колгоспниками колгоспу імені 10-річчя Жовтня Джизацького району.
Закінчив Джизацький педагогічний технікум (1936), філологічний факультет Узбецького державного університету (1941), Всесоюзну партійну школу (ВПШ) при ЦК ВКП(б) (1948, заочно).
З 1936 по 1937 рік працював викладачем середньої школи. З 1937 року навчався на філологічному факультеті Узбецького державного університету в Самарканді. Одночасно з навчанням в університеті, в 1937—1941 роках — відповідальний секретар, заступник відповідального редактора, відповідальний редактор (у 1941 році) Самаркандської обласної газети «Ленин йўлі» (укр. «Ленінський шлях»). Член ВКП(б) з 1939 року.
У серпні 1941—1942 роках служив у Червоній армії, учасник Другої світової війни. Був секретарем комсомольського бюро гвардійського батальйону. Після важкого поранення повернувся до Узбекистану.
У 1943—1944 роках — відповідальний редактор Самаркандської обласної газети «Ленин йўлі».
У 1944 — березні 1947 року — секретар Самаркандського обласного комітету КП(б) Узбекистану із кадрів.
У березні 1947—1949 роках — відповідальний редактор республіканської газети «Қизил Ўзбекистон» (укр. «Червоний Узбекистан»).
У 1949—1950 роках — голова правління Спілки радянських письменників Узбекистану.
21 серпня 1950 — 24 березня 1959 року — голова Президії Верховної ради Узбецької РСР і заступник голови Президії Верховної ради СРСР.
З 1956 року — кандидат у члени ЦК КПРС, делегат XIX—XXIV з'їздів КПРС.
З 15 березня 1959 по 31 жовтня 1983 року — 1-й секретар ЦК КП Узбекистану.
З 1961 року — член ЦК КПРС, кандидат у члени Президії ЦК. З квітня 1966 року — кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС. З 1970 — член Президії Верховної ради СРСР.
Нагороди
- Двічі Герой Соціалістичної Праці (1974, 1977).
- Нагороджений 10 орденами Леніна, орденом Жовтневої революції, а також медалями.
- Лауреат Ленінської премії.
Рашидов як письменник
Перша збірка віршів Рашидова — «Мій гнів» — вийшов у 1945 році. У романі «Переможці» (1951), першої частини трилогії, що зв'язала воєдино події воєнних років і післявоєнного життя, показано процес освоєння цілинних земель. Герої роману — Айкіз, Алімджан, секретар райкому Джурабаев (реальна історична особа Мурат Джурабаев), російський інженер Смирнов. У романі «Сильніше за бурю» (1958) виступають ті самі герої. Зіткнення характерів, конфлікти ідей і світоглядів стали ще глибшими. Завершується еволюція героїв у романі «Зрілість» (1971). Роман «Могутня хвиля» (1964) присвячений подіям Другої світової війни. У романтичній повісті «Кашмірська пісня» (1956) відображена боротьба індійського народу за визволення. У 1950 році Рашидов опублікував збірку публіцистичних статей «Вирок історії», в 1967 році — книгу «Прапор дружби». Критичні статті Рашидова були присвячені проблемам радянської літератури.
Видання творів у російському перекладі
- Зібрання творів у п'яти томах. — М., 1979—1980.
Екранізації
- 1969 — «Її ім'я — Весна» (за мотивами роману «Могутня хвиля»)
Смерть
31 жовтня 1983 Рашидов помер. Його поховали в самому центрі Ташкента, у сквері навпроти музею В. І. Леніна. Був розроблений проект будівництва меморіального комплексу.
За офіційними даними, Шараф Рашидов помер від серцевого нападу, його особистий лікар Р. Кацинович і академік К. Ю. Юлдашев не встигли врятувати йому життя — було вже пізно. Через кілька років після смерті Рашидова, стали висувати інші версії смерті колишнього керівника УзССР: за однією версією, він прийняв отруту, за іншою — застрелився.
Примітки
Література
- Дуров В. А. Орден Леніна. М., 2005
- Горбачов А. Н. Багаторазові кавалери орденів СРСР. М., 2006
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rashidov Sharaf Rashidovich Rashidov 24 zhovtnya 6 listopada 1917 Dzhizzak Turkestanske general gubernatorstvo 31 zhovtnya 1983 1983 10 31 Tashkent radyanskij partijnij i derzhavnij diyach Uzbeckoyi RSR u skladi SRSR Chlen KPRS z 1939 roku Pershij sekretar CK Komunistichnoyi partiyi Uzbekistanu Kandidat u chleni Politbyuro CK KPRS z 31 zhovtnya 1961 po 31 zhovtnya 1983 roku Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 1977 pismennik Kandidat u chleni CK KPRS u 1956 1961 rokah Chlen CK KPRS u 1961 1983 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 3 10 go sklikan Rashidov Sharaf Rashidovichuzb Sharof Rashidovich Rashidov uzb Sharof Rashidovich RashidovRashidov Sharaf Rashidovich11 ij Pershij sekretar CK KP UzRSR15 bereznya 1959 31 zhovtnya 1983PoperednikSabir Kamalovich KamalovNastupnikInamzhon Buzrukovich UsmanhodzhayevGolova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Uzbeckoyi RSR21 serpnya 1950 24 bereznya 1959PoperednikAmin Irmatovich NiyazovNastupnikYadgar Sadikivna NasriddinovaNarodivsya6 listopada 1917 1917 11 06 Dzhizak Samarkandska oblast Rosijska respublikaPomer31 zhovtnya 1983 1983 10 31 65 rokiv Tashkent Uzbecka RSR SRSRPohovanijdVidomij yakpolitik poet pismennikGromadyanstvoSRSRNacionalnistUzbekAlma materd 1941 Politichna partiyaKPRS z 1939 rokuDitidProfesiyaFilolog pismennikNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Veteran praci Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u misti Dzhizak za den do Zhovtnevoyi Revolyuciyi v bidnij uzbeckij selyanskij rodini Z 1930 h rokiv batki pracyuvali kolgospnikami kolgospu imeni 10 richchya Zhovtnya Dzhizackogo rajonu Zakinchiv Dzhizackij pedagogichnij tehnikum 1936 filologichnij fakultet Uzbeckogo derzhavnogo universitetu 1941 Vsesoyuznu partijnu shkolu VPSh pri CK VKP b 1948 zaochno Z 1936 po 1937 rik pracyuvav vikladachem serednoyi shkoli Z 1937 roku navchavsya na filologichnomu fakulteti Uzbeckogo derzhavnogo universitetu v Samarkandi Odnochasno z navchannyam v universiteti v 1937 1941 rokah vidpovidalnij sekretar zastupnik vidpovidalnogo redaktora vidpovidalnij redaktor u 1941 roci Samarkandskoyi oblasnoyi gazeti Lenin jyli ukr Leninskij shlyah Chlen VKP b z 1939 roku U serpni 1941 1942 rokah sluzhiv u Chervonij armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Buv sekretarem komsomolskogo byuro gvardijskogo bataljonu Pislya vazhkogo poranennya povernuvsya do Uzbekistanu U 1943 1944 rokah vidpovidalnij redaktor Samarkandskoyi oblasnoyi gazeti Lenin jyli U 1944 berezni 1947 roku sekretar Samarkandskogo oblasnogo komitetu KP b Uzbekistanu iz kadriv U berezni 1947 1949 rokah vidpovidalnij redaktor respublikanskoyi gazeti Қizil Ўzbekiston ukr Chervonij Uzbekistan U 1949 1950 rokah golova pravlinnya Spilki radyanskih pismennikiv Uzbekistanu 21 serpnya 1950 24 bereznya 1959 roku golova Prezidiyi Verhovnoyi radi Uzbeckoyi RSR i zastupnik golovi Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR Z 1956 roku kandidat u chleni CK KPRS delegat XIX XXIV z yizdiv KPRS Z 15 bereznya 1959 po 31 zhovtnya 1983 roku 1 j sekretar CK KP Uzbekistanu Z 1961 roku chlen CK KPRS kandidat u chleni Prezidiyi CK Z kvitnya 1966 roku kandidat u chleni Politbyuro CK KPRS Z 1970 chlen Prezidiyi Verhovnoyi radi SRSR NagorodiDvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1974 1977 Nagorodzhenij 10 ordenami Lenina ordenom Zhovtnevoyi revolyuciyi a takozh medalyami Laureat Leninskoyi premiyi Rashidov yak pismennikPersha zbirka virshiv Rashidova Mij gniv vijshov u 1945 roci U romani Peremozhci 1951 pershoyi chastini trilogiyi sho zv yazala voyedino podiyi voyennih rokiv i pislyavoyennogo zhittya pokazano proces osvoyennya cilinnih zemel Geroyi romanu Ajkiz Alimdzhan sekretar rajkomu Dzhurabaev realna istorichna osoba Murat Dzhurabaev rosijskij inzhener Smirnov U romani Silnishe za buryu 1958 vistupayut ti sami geroyi Zitknennya harakteriv konflikti idej i svitoglyadiv stali she glibshimi Zavershuyetsya evolyuciya geroyiv u romani Zrilist 1971 Roman Mogutnya hvilya 1964 prisvyachenij podiyam Drugoyi svitovoyi vijni U romantichnij povisti Kashmirska pisnya 1956 vidobrazhena borotba indijskogo narodu za vizvolennya U 1950 roci Rashidov opublikuvav zbirku publicistichnih statej Virok istoriyi v 1967 roci knigu Prapor druzhbi Kritichni statti Rashidova buli prisvyacheni problemam radyanskoyi literaturi Vidannya tvoriv u rosijskomu perekladi Zibrannya tvoriv u p yati tomah M 1979 1980 Ekranizaciyi 1969 Yiyi im ya Vesna za motivami romanu Mogutnya hvilya Smert31 zhovtnya 1983 Rashidov pomer Jogo pohovali v samomu centri Tashkenta u skveri navproti muzeyu V I Lenina Buv rozroblenij proekt budivnictva memorialnogo kompleksu Za oficijnimi danimi Sharaf Rashidov pomer vid sercevogo napadu jogo osobistij likar R Kacinovich i akademik K Yu Yuldashev ne vstigli vryatuvati jomu zhittya bulo vzhe pizno Cherez kilka rokiv pislya smerti Rashidova stali visuvati inshi versiyi smerti kolishnogo kerivnika UzSSR za odniyeyu versiyeyu vin prijnyav otrutu za inshoyu zastrelivsya PrimitkiLiteraturaDurov V A Orden Lenina M 2005 Gorbachov A N Bagatorazovi kavaleri ordeniv SRSR M 2006Posilannya