Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
УС-А (скороч. від рос. Управляемый Спутник — Активный — укр. Керований супутник — Активний, індекс ГРАУ 17Ф16К) — серія радянських активних низькоорбітальних супутників радіолокаційної розвідки з ядерною бортовою енергетичною установкою. Основний елемент орбітального угруповання системи морської космічної розвідки і цілевказівки «Легенда».
| УС-А | |
|---|---|
 Космос-954 — один з супутників серії УС-А | |
| Основні параметри | |
| Повна назва | рос. Управляемый Спутник — Активный |
| Виготівник | |
| Оператор | СРСР |
| Тип апарата | супутник радіолокаційної розвідки МКРЦ «Легенда» |
| Штучний супутник | Землі |
| Ракета-носій | Циклон-2 |
| Космодром | Байконур |
| Технічні параметри | |
| Маса | 3800 кг, у тому числі реактор 1250 |
| Розміри | довжина 10 м, діаметр 1,3 м |
| Потужність | 3 кВт |
| Джерела живлення | ядерний реактор БЕС-5 «Бук» |
| Орбітальні дані | |
| Висота орбіти | низькоорбітальний |
Особливості конструкції і проектування
УС-А — єдиний радянський тип супутника з ядерною енергетичною установкою. Причин використання ЯЕУ як джерела живлення було декілька. По-перше бортова РЛС, працюючи в активному режимі, потребує значної кількості енергії, у тому числі під час проходження супутника в тіні землі, що робить використання сонячних батарей неприйнятним. По-друге, радар вимагає якомога більш близького розташування КА до спостережуваних об'єктів, а отже низьку орбіту (270 км) польоту. Це теж не дозволяє використовувати як джерело енергії сонячні батареї.
В СРСР роботи по створенню супутників з ядерною енергетичною установкою розпочались практично одночасно з аналогічними американськими розробками в рамках програми космічної навігаційної системи «Транзіт», але перший радянський ядерний реактор був виведений на орбіту майже на 10 років пізніше. Але з початку 1970-х років такі польоти стали регулярними.
До роботи над проектом були залучені , Інститут атомної енергії імені Курчатова. Розрахунки параметрів орбіт і взаємне розташування космічних апаратів були виконані за безпосередньої участі академіка Келдиша. Головною організацією було призначене конструкторське бюро Володимира Миколайовича Челомея.
Розробку ядерної бортової енергетичної установки для космічних апаратів здійснювало ДКБ-670. Ядерна енергетична установка БЕС-5 «Бук» складалася з гомогенного реактора на швидких нейтронах БР-5А з тепловою потужністю 100 кВт. Реактор працював на урані-235, загальна маса якого при запуску становила 30 кг. Отримання електричного струму забезпечувалося напівпровідниковим термоелектричним генератором, розробленим в Сухумському фізико-технічному інституті. Теплоносій — калій-натрієвий розплав. Ресурс роботи 1080 годин. Вага — 1250 кг, що становило майже чверть від загальної ваги супутника.
Від установки з вихідною електричною потужністю 3 кВт живився бортовий радіолокатор бічного огляду. Супутник передавав на землю радіолокаційну картинку на фоні карти у смузі спостереження шириною 800 км і довжиною до 2000 км в залежності від параметрів витка, а також інформацію про місце цілей з точністю до 10 метрів. При кожному сьомому витку, при проходженні в районі Москви супутник передавав також на наземний інформаційно-керувальний центр системи, який розташовувався в місті Ногінськ-9 накопичену за сім витків інформацію. Одночасно здійснювалася корекція орбіти супутника.
Всього з 1970 по 1988 рік було разом з випробувальними запусками було виконано 39 запусків супутників радіолокаційної розвідки УС-А, у тому числі 27 успішних. Оскільки УС-А функціонували на низьких орбітах висотою всього лише 270 км, по закінченні роботи спеціальний розгінний блок виводив реактор на «орбіту поховання» на висоті 750–1000 км від поверхні Землі, інша частина супутника згоряла при падінні в атмосфері. За розрахунками, час знаходження об'єктів на таких орбітах становить не менше 250 років — на думку розробників, це дозволяє мати істотний запас часу для вирішення питання безпечної утилізації такого радіоактивного сміття. Однак, через несправності систем було декілька випадків падіння реактора на землю, найбільш резонансним з яких стало падіння супутника Космос-954 на територію Канади 24 січня 1978 року.
Список місій
| Дата запаску | Дата сходу з орбіти | Назва | SCN | NSSDC ID | Номер БЕС-5 | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 27.12.1965 | 13.01.1966 | Космос-102 | 1867 | 1965-111A | — | Випробувальний політ c габаритно-ваговим макетом БЕС-5 |
| 20.07.1966 | 02.08.1966 | Космос-125 | 2351 | 1966-067A | — | Випробувальний політ c габаритно-ваговим макетом БЕС-5 |
| 27.12.1967 | — | Космос-198 | 3081 | 1967-127A | — | Випробувальний політ c габаритно-ваговим макетом БЕС-5 |
| 22.03.1968 | — | Космос-209 | 3158 | 1968-023A | — | Випробувальний політ c габаритно-ваговим макетом БЕС-5 |
| 25.01.1969 | 25.01.1969 | — | — | — | — | Через аварію ракети-носія апарат впав на Землю |
| 03.10.1970 | — | 4564 | 1970-079A | 31 | Відведення супутника на орбіту поховання на 2-му витку через розплавлення активної зони реактора через 110 хвилин роботи реактора | |
| 01.04.1971 | — | Космос-402 | 5105 | 1971-025A | 33 | Політ за програмою льотних випробувань |
| 25.12.1971 | — | Космос-469 | 5721 | 1971-117A | 34 | Політ за програмою льотних випробувань |
| 21.08.1972 | — | Космос-516 | 6154 | 1972-066A | 35 | Політ за програмою льотних випробувань |
| 25.04.1973 | 25.04.1973 | — | — | — | 51 | КА не виведений на орбіту через аварію РН. ЯЕУ з глибоко підкритичним реактором впала у Тихому океані |
| 27.12.1973 | — | Космос-626 | 7005 | 1973-108A | 52 | Розгерметизація блоку гасіння |
| 15.05.1974 | — | Космос-651 | 7291 | 1974-029A | 53 | Відмова датчика тиску в ЯЕУ |
| 17.05.1974 | Космос-654 | 7297 | 1974-032A | 54 | Політ за програмою льотних випробувань | |
| 02.04.1975 | Космос-723 | 7718 | 1975-024A | 55 | Політ за програмою льотних випробувань | |
| 07.04.1975 | Космос-724 | 7727 | 1975-025A | 56 | Розгерметизація блоку гасіння | |
| 12.12.1975 | Космос-785 | 8473 | 1975-116A | 57 | Перший запуск після прийняття системи на озброєння | |
| 17.10.1976 | Космос-860 | 9486 | 1976-103A | 60 | Відмова датчика тиску в ЯЕУ | |
| 21.10.1976 | Космос-861 | 9494 | 1976-104A | 61 | Штатний політ | |
| 16.09.1977 | Космос-952 | 10358 | 1977-088A | 62 | Штатний політ | |
| 18.09.1977 | Космос-954 | 10361 | 1977-090A | 58 | Неконтрольований схід КА з орбіти і падіння його уламків на території Канади | |
| 29.04.1980 | Космос-1176 | 11788 | 1980-034A | 64 | Льотні випробування ДСРБ | |
| 05.03.1981 | Космос-1249 | 12319 | 1981-021A | 65 | Штатний політ | |
| 21.04.1981 | Космос-1266 | 12409 | 1981-037A | 66 | Штатний політ | |
| 24.08.1981 | Космос-1299 | 12783 | 1981-081A | 67 | Штатний політ | |
| 14.05.1982 | Космос-1365 | 13175 | 1982-043A | 68 | Штатний політ | |
| 01.06.1982 | Космос-1372 | 13243 | 1982-052A | 69 | Штатний політ | |
| 30.08.1982 | Космос-1402 | 13441 | 1982-084A | 70 | Неконтрольований сход КА з орбіти і падіння його уламків в південній частині Атлантичного океану | |
| 02.10.1982 | Космос-1412 | 13600 | 1982-099A | 71 | Штатний політ | |
| 29.06.1984 | Космос-1579 | 15085 | 1984-070A | 72 | Штатний політ | |
| 31.10.1984 | Космос-1607 | 15378 | 1984-112A | 73 | Штатний політ | |
| 01.08.1985 | Космос-1670 | 15930 | 1985-064A | 75 | Відмова в системі автономного управління ЯЕУ | |
| 23.08.1985 | Космос-1677 | 15986 | 1985-075A | 76 | Відмова в системі автономного управління ЯЕУ | |
| 21.03.1986 | Космос-1736 | 16647 | 1986-024A | 74 | Штатний політ | |
| 20.08.1986 | Космос-1771 | 16917 | 1986-062A | 77 | Штатний політ | |
| 02.02.1987 | 17369 | 1987-011A | Топаз-1 | Випробування експериментального реактора | ||
| 18.06.1987 | Космос-1860 | 18122 | 1987-052A | 80 | Штатний політ | |
| 10.07.1987 | 18187 | 1987-060A | Топаз-1 | Випробування експериментального реактора | ||
| 12.12.1987 | Космос-1900 | 18665 | 1987-101A | 78 | Втрата зв'язку з КА. Спрацьовування ДСРБ за кілька днів до можливого входу в земну атмосферу | |
| 14.03.1988 | Космос-1932 | 18957 | 1988-019A | 79 |
Тривалий час вважалося, що перша катастрофа з КА типу УС-А відбулася 25 січня 1969 року, коли при старті з Байконуру вибухнула ракета Циклон-2А. Насправді на рекеті-носії знаходився габаритно-ваговий макет БЕС-5, який впавши у Казахстані не призвів до радіоактивного забруднення.
Запуск першого радянського супутника з діючим реактором на борту 3 жовтня 1970 року завершився невдачею: супутник вийшов на орбіту, але відразу після запуску відмовила система орієнтації. На другому витку через розплавлення активної зони реактора через 110 хвилин роботи реактора він був виведений на орбіту поховання.
Черговий інцидент відбувся з супутником «Космос-785». Після виходу на орбіту апарат почав хаотично обертатися, що загрожувало йогог падінням на землю. Реакторний відсік був відстрелений на орбіту поховання, а запуск парного супутника РТР довелося відмінити.
Найбільш резонансною аварією УС-А вважається падіння на Землю супутника «Космос-954». 28 жовтня 1977 року апарат вийшов з-під контролю наземних служб. Перевести реактор на орбіту поховання не вдалося. 6 січня 1978 року відбулася розгерметизація космічного апарату: усі бортові системи вийшли з ладу. 24 січня апарат увійшов у щільні шари атмосфери і зруйнувався над північними районами Канади. Відбулося радіоактивне забруднення понад 100 тисяч квадратних кілометрів місцевості.
28 квітня 1981 року, через вісім днів штатного польоту, вийшло з ладу бортове обладнання на супутнику «Космос-1266». Реактор був відстрелений на орбіту поховання. Аналогічні проблеми виникли на «Космосі-1299», з тією різницею, що супутник пропрацював 13 діб.
Наступний інцидент відбувся з «Космосом-1402» 28 грудня 1982 року. Спроби вивести реактор на орбіту поховання успіху не мали і апарат почав неконтрольоване зниження. Завдяки конструктивним доробкам вдалося відділити активну зону від термостійкого корпусу реактора і запобігти компактному падінню уламків на землю. 7 лютого 1983 року апарат увійшов у щільні шари атмосфери і радіоактивні продукти розпаду розсіялися над Південною Атлантикою.
Останній інцидент відбувся з супутником «Космос-1900». 16 квітня 1988 року після втрати зв'язку з КА він почав неконтрольовано знижуватися. Усі команд на вивід реактора не дали результату. 30 вересня 1988 року спрацювала система автоматичного виводу реактора на орбіту поховання через вичерпання запасів палива в системі орієнтації.
Серед негативних результатів аварій супутників з ядерною енергетичною установкою, крім значного підвищення радіаційного фону через згоряння в атмосфері радіоактивного палива, виступають і згущення уламків на орбіті утилізації, які виникли внаслідок витікання і металізації теплоносія — опроміненої суміші калію і натрію. За оцінками експертів, це відбулося з 16-ма реакторами БЕС-5. Протягом близько 10 років вони досягнуть Землі. Але як вважають фахівці, до серйозного підвищення радіаційного фону це призвести не має.
Див. також
Література
- А. Б. Землянов, Г. Л. Коссов, В. А. Траубе. Система морской космической разведки и целеуказания (история создания). — С-Пб.: 2002. 216 стор. (рос.)
- Железняков А. Тайны ракетных катастроф (Плата за прорыв в космос). — М.: Эксмо, 2004. 544 стор. (рос.)
Джерела
- Морская космическая система разведки и целеуказания на сайті Военное обозрение (рос.)
- Sven Grahn. The US-A program (Radar Ocean Reconnaissance Satellites - RORSAT) and radio observations thereof (англійською) . Архів оригіналу за 24 липня 2013. (англ.)
- Використано матеріали зі статті УС-А в російській Вікіпедії (Список спутников)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
US A skoroch vid ros Upravlyaemyj Sputnik Aktivnyj ukr Kerovanij suputnik Aktivnij indeks GRAU 17F16K seriya radyanskih aktivnih nizkoorbitalnih suputnikiv radiolokacijnoyi rozvidki z yadernoyu bortovoyu energetichnoyu ustanovkoyu Osnovnij element orbitalnogo ugrupovannya sistemi morskoyi kosmichnoyi rozvidki i cilevkazivki Legenda US AKosmos 954 odin z suputnikiv seriyi US AOsnovni parametriPovna nazvaros Upravlyaemyj Sputnik AktivnyjVigotivnikOperatorSRSRTip aparatasuputnik radiolokacijnoyi rozvidki MKRC Legenda Shtuchnij suputnikZemliRaketa nosijCiklon 2KosmodromBajkonurTehnichni parametriMasa3800 kg u tomu chisli reaktor 1250Rozmiridovzhina 10 m diametr 1 3 mPotuzhnist3 kVtDzherela zhivlennyayadernij reaktor BES 5 Buk Orbitalni daniVisota orbitinizkoorbitalnijOsoblivosti konstrukciyi i proektuvannyaUS A yedinij radyanskij tip suputnika z yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu Prichin vikoristannya YaEU yak dzherela zhivlennya bulo dekilka Po pershe bortova RLS pracyuyuchi v aktivnomu rezhimi potrebuye znachnoyi kilkosti energiyi u tomu chisli pid chas prohodzhennya suputnika v tini zemli sho robit vikoristannya sonyachnih batarej neprijnyatnim Po druge radar vimagaye yakomoga bilsh blizkogo roztashuvannya KA do sposterezhuvanih ob yektiv a otzhe nizku orbitu 270 km polotu Ce tezh ne dozvolyaye vikoristovuvati yak dzherelo energiyi sonyachni batareyi V SRSR roboti po stvorennyu suputnikiv z yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu rozpochalis praktichno odnochasno z analogichnimi amerikanskimi rozrobkami v ramkah programi kosmichnoyi navigacijnoyi sistemi Tranzit ale pershij radyanskij yadernij reaktor buv vivedenij na orbitu majzhe na 10 rokiv piznishe Ale z pochatku 1970 h rokiv taki poloti stali regulyarnimi Do roboti nad proektom buli zalucheni Institut atomnoyi energiyi imeni Kurchatova Rozrahunki parametriv orbit i vzayemne roztashuvannya kosmichnih aparativ buli vikonani za bezposerednoyi uchasti akademika Keldisha Golovnoyu organizaciyeyu bulo priznachene konstruktorske byuro Volodimira Mikolajovicha Chelomeya Shema yadernoyi energetichnoyi ustanovki BES 5 Buk Rozrobku yadernoyi bortovoyi energetichnoyi ustanovki dlya kosmichnih aparativ zdijsnyuvalo DKB 670 Yaderna energetichna ustanovka BES 5 Buk skladalasya z gomogennogo reaktora na shvidkih nejtronah BR 5A z teplovoyu potuzhnistyu 100 kVt Reaktor pracyuvav na urani 235 zagalna masa yakogo pri zapusku stanovila 30 kg Otrimannya elektrichnogo strumu zabezpechuvalosya napivprovidnikovim termoelektrichnim generatorom rozroblenim v Suhumskomu fiziko tehnichnomu instituti Teplonosij kalij natriyevij rozplav Resurs roboti 1080 godin Vaga 1250 kg sho stanovilo majzhe chvert vid zagalnoyi vagi suputnika Vid ustanovki z vihidnoyu elektrichnoyu potuzhnistyu 3 kVt zhivivsya bortovij radiolokator bichnogo oglyadu Suputnik peredavav na zemlyu radiolokacijnu kartinku na foni karti u smuzi sposterezhennya shirinoyu 800 km i dovzhinoyu do 2000 km v zalezhnosti vid parametriv vitka a takozh informaciyu pro misce cilej z tochnistyu do 10 metriv Pri kozhnomu somomu vitku pri prohodzhenni v rajoni Moskvi suputnik peredavav takozh na nazemnij informacijno keruvalnij centr sistemi yakij roztashovuvavsya v misti Noginsk 9 nakopichenu za sim vitkiv informaciyu Odnochasno zdijsnyuvalasya korekciya orbiti suputnika Vsogo z 1970 po 1988 rik bulo razom z viprobuvalnimi zapuskami bulo vikonano 39 zapuskiv suputnikiv radiolokacijnoyi rozvidki US A u tomu chisli 27 uspishnih Oskilki US A funkcionuvali na nizkih orbitah visotoyu vsogo lishe 270 km po zakinchenni roboti specialnij rozginnij blok vivodiv reaktor na orbitu pohovannya na visoti 750 1000 km vid poverhni Zemli insha chastina suputnika zgoryala pri padinni v atmosferi Za rozrahunkami chas znahodzhennya ob yektiv na takih orbitah stanovit ne menshe 250 rokiv na dumku rozrobnikiv ce dozvolyaye mati istotnij zapas chasu dlya virishennya pitannya bezpechnoyi utilizaciyi takogo radioaktivnogo smittya Odnak cherez nespravnosti sistem bulo dekilka vipadkiv padinnya reaktora na zemlyu najbilsh rezonansnim z yakih stalo padinnya suputnika Kosmos 954 na teritoriyu Kanadi 24 sichnya 1978 roku Spisok misijData zapasku Data shodu z orbiti Nazva SCN NSSDC ID Nomer BES 5 Primitki 27 12 1965 13 01 1966 Kosmos 102 1867 1965 111A Viprobuvalnij polit c gabaritno vagovim maketom BES 5 20 07 1966 02 08 1966 Kosmos 125 2351 1966 067A Viprobuvalnij polit c gabaritno vagovim maketom BES 5 27 12 1967 Kosmos 198 3081 1967 127A Viprobuvalnij polit c gabaritno vagovim maketom BES 5 22 03 1968 Kosmos 209 3158 1968 023A Viprobuvalnij polit c gabaritno vagovim maketom BES 5 25 01 1969 25 01 1969 Cherez avariyu raketi nosiya aparat vpav na Zemlyu 03 10 1970 4564 1970 079A 31 Vidvedennya suputnika na orbitu pohovannya na 2 mu vitku cherez rozplavlennya aktivnoyi zoni reaktora cherez 110 hvilin roboti reaktora 01 04 1971 Kosmos 402 5105 1971 025A 33 Polit za programoyu lotnih viprobuvan 25 12 1971 Kosmos 469 5721 1971 117A 34 Polit za programoyu lotnih viprobuvan 21 08 1972 Kosmos 516 6154 1972 066A 35 Polit za programoyu lotnih viprobuvan 25 04 1973 25 04 1973 51 KA ne vivedenij na orbitu cherez avariyu RN YaEU z gliboko pidkritichnim reaktorom vpala u Tihomu okeani 27 12 1973 Kosmos 626 7005 1973 108A 52 Rozgermetizaciya bloku gasinnya 15 05 1974 Kosmos 651 7291 1974 029A 53 Vidmova datchika tisku v YaEU 17 05 1974 Kosmos 654 7297 1974 032A 54 Polit za programoyu lotnih viprobuvan 02 04 1975 Kosmos 723 7718 1975 024A 55 Polit za programoyu lotnih viprobuvan 07 04 1975 Kosmos 724 7727 1975 025A 56 Rozgermetizaciya bloku gasinnya 12 12 1975 Kosmos 785 8473 1975 116A 57 Pershij zapusk pislya prijnyattya sistemi na ozbroyennya 17 10 1976 Kosmos 860 9486 1976 103A 60 Vidmova datchika tisku v YaEU 21 10 1976 Kosmos 861 9494 1976 104A 61 Shtatnij polit 16 09 1977 Kosmos 952 10358 1977 088A 62 Shtatnij polit 18 09 1977 Kosmos 954 10361 1977 090A 58 Nekontrolovanij shid KA z orbiti i padinnya jogo ulamkiv na teritoriyi Kanadi 29 04 1980 Kosmos 1176 11788 1980 034A 64 Lotni viprobuvannya DSRB 05 03 1981 Kosmos 1249 12319 1981 021A 65 Shtatnij polit 21 04 1981 Kosmos 1266 12409 1981 037A 66 Shtatnij polit 24 08 1981 Kosmos 1299 12783 1981 081A 67 Shtatnij polit 14 05 1982 Kosmos 1365 13175 1982 043A 68 Shtatnij polit 01 06 1982 Kosmos 1372 13243 1982 052A 69 Shtatnij polit 30 08 1982 Kosmos 1402 13441 1982 084A 70 Nekontrolovanij shod KA z orbiti i padinnya jogo ulamkiv v pivdennij chastini Atlantichnogo okeanu 02 10 1982 Kosmos 1412 13600 1982 099A 71 Shtatnij polit 29 06 1984 Kosmos 1579 15085 1984 070A 72 Shtatnij polit 31 10 1984 Kosmos 1607 15378 1984 112A 73 Shtatnij polit 01 08 1985 Kosmos 1670 15930 1985 064A 75 Vidmova v sistemi avtonomnogo upravlinnya YaEU 23 08 1985 Kosmos 1677 15986 1985 075A 76 Vidmova v sistemi avtonomnogo upravlinnya YaEU 21 03 1986 Kosmos 1736 16647 1986 024A 74 Shtatnij polit 20 08 1986 Kosmos 1771 16917 1986 062A 77 Shtatnij polit 02 02 1987 17369 1987 011A Topaz 1 Viprobuvannya eksperimentalnogo reaktora 18 06 1987 Kosmos 1860 18122 1987 052A 80 Shtatnij polit 10 07 1987 18187 1987 060A Topaz 1 Viprobuvannya eksperimentalnogo reaktora 12 12 1987 Kosmos 1900 18665 1987 101A 78 Vtrata zv yazku z KA Spracovuvannya DSRB za kilka dniv do mozhlivogo vhodu v zemnu atmosferu 14 03 1988 Kosmos 1932 18957 1988 019A 79 Trivalij chas vvazhalosya sho persha katastrofa z KA tipu US A vidbulasya 25 sichnya 1969 roku koli pri starti z Bajkonuru vibuhnula raketa Ciklon 2A Naspravdi na reketi nosiyi znahodivsya gabaritno vagovij maket BES 5 yakij vpavshi u Kazahstani ne prizviv do radioaktivnogo zabrudnennya Zapusk pershogo radyanskogo suputnika z diyuchim reaktorom na bortu 3 zhovtnya 1970 roku zavershivsya nevdacheyu suputnik vijshov na orbitu ale vidrazu pislya zapusku vidmovila sistema oriyentaciyi Na drugomu vitku cherez rozplavlennya aktivnoyi zoni reaktora cherez 110 hvilin roboti reaktora vin buv vivedenij na orbitu pohovannya Chergovij incident vidbuvsya z suputnikom Kosmos 785 Pislya vihodu na orbitu aparat pochav haotichno obertatisya sho zagrozhuvalo jogog padinnyam na zemlyu Reaktornij vidsik buv vidstrelenij na orbitu pohovannya a zapusk parnogo suputnika RTR dovelosya vidminiti Najbilsh rezonansnoyu avariyeyu US A vvazhayetsya padinnya na Zemlyu suputnika Kosmos 954 28 zhovtnya 1977 roku aparat vijshov z pid kontrolyu nazemnih sluzhb Perevesti reaktor na orbitu pohovannya ne vdalosya 6 sichnya 1978 roku vidbulasya rozgermetizaciya kosmichnogo aparatu usi bortovi sistemi vijshli z ladu 24 sichnya aparat uvijshov u shilni shari atmosferi i zrujnuvavsya nad pivnichnimi rajonami Kanadi Vidbulosya radioaktivne zabrudnennya ponad 100 tisyach kvadratnih kilometriv miscevosti Dokladnishe Kosmos 954 28 kvitnya 1981 roku cherez visim dniv shtatnogo polotu vijshlo z ladu bortove obladnannya na suputniku Kosmos 1266 Reaktor buv vidstrelenij na orbitu pohovannya Analogichni problemi vinikli na Kosmosi 1299 z tiyeyu rizniceyu sho suputnik propracyuvav 13 dib Nastupnij incident vidbuvsya z Kosmosom 1402 28 grudnya 1982 roku Sprobi vivesti reaktor na orbitu pohovannya uspihu ne mali i aparat pochav nekontrolovane znizhennya Zavdyaki konstruktivnim dorobkam vdalosya viddiliti aktivnu zonu vid termostijkogo korpusu reaktora i zapobigti kompaktnomu padinnyu ulamkiv na zemlyu 7 lyutogo 1983 roku aparat uvijshov u shilni shari atmosferi i radioaktivni produkti rozpadu rozsiyalisya nad Pivdennoyu Atlantikoyu Dokladnishe Kosmos 1402 Ostannij incident vidbuvsya z suputnikom Kosmos 1900 16 kvitnya 1988 roku pislya vtrati zv yazku z KA vin pochav nekontrolovano znizhuvatisya Usi komand na vivid reaktora ne dali rezultatu 30 veresnya 1988 roku spracyuvala sistema avtomatichnogo vivodu reaktora na orbitu pohovannya cherez vicherpannya zapasiv paliva v sistemi oriyentaciyi Sered negativnih rezultativ avarij suputnikiv z yadernoyu energetichnoyu ustanovkoyu krim znachnogo pidvishennya radiacijnogo fonu cherez zgoryannya v atmosferi radioaktivnogo paliva vistupayut i zgushennya ulamkiv na orbiti utilizaciyi yaki vinikli vnaslidok vitikannya i metalizaciyi teplonosiya oprominenoyi sumishi kaliyu i natriyu Za ocinkami ekspertiv ce vidbulosya z 16 ma reaktorami BES 5 Protyagom blizko 10 rokiv voni dosyagnut Zemli Ale yak vvazhayut fahivci do serjoznogo pidvishennya radiacijnogo fonu ce prizvesti ne maye Div takozhMKRC Legenda US PLiteraturaA B Zemlyanov G L Kossov V A Traube Sistema morskoj kosmicheskoj razvedki i celeukazaniya istoriya sozdaniya S Pb 2002 216 stor ros Zheleznyakov A Tajny raketnyh katastrof Plata za proryv v kosmos M Eksmo 2004 544 stor ros DzherelaMorskaya kosmicheskaya sistema razvedki i celeukazaniya na sajti Voennoe obozrenie ros Sven Grahn The US A program Radar Ocean Reconnaissance Satellites RORSAT and radio observations thereof anglijskoyu Arhiv originalu za 24 lipnya 2013 angl Vikoristano materiali zi statti US A v rosijskij Vikipediyi Spisok sputnikov