УС П скороч від рос Управляемый Спутник Пасивний укр Керований супутник Пасивний індекс ГРАУ 17Ф17 серія радянських супу

УС-П (скороч. від рос. Управляемый Спутник — Пасивний — укр. Керований супутник — Пасивний, індекс ГРАУ 17Ф17) — серія радянських супутників радіотехнічної розвідки. УС-П, а пізніше модернізовані УС-ПУ, разом із супутниками радіолокаційної розвідки УС-А є орбітальним елементом орбітального угруповання системи морської космічної розвідки і цілевказівки «Легенда».

УС-П
Основні параметри
Повна назва	рос. Управляемый Спутник — Пасивный
Виготівник
Оператор	СРСР
Тип апарата	супутник радіотехнічної розвідки МКРЦ «Легенда»
Штучний супутник	Землі
Ракета-носій	Циклон-2
Космодром	Байконур
Технічні параметри
Маса	3300 кг
Джерела живлення	сонячна батарея
Орбітальні дані
Нахил орбіти	65°
Висота орбіти	~ 400 км

Особливості конструкції і проектування

Супутник УС-П розроблений в 1960-х роках у конструкторському бюро Володимира Миколайовича Челомея. У 1970-1990-х роках супутники вироблялися ленінградським виробничим об'єднанням «Арсенал».

Супутник являє собою комплекс радіотехнічної розвідки, створений для виявлення і пеленгування об'єктів, які здійснюють електромагнітне випромінювання. Космічний апарат має високоточну тривісну систему орієнтації і стабілізації в просторі. Джерело живлення — сонячна батарея, в поєднанні з хімічним акумулятором. Багатофункціональна рідинна ракетна установка забезпечує стабілізацію космічного апарата і корекцію висоти його орбіти. Для виведення КА на навколоземну орбіту використовується ракета-носій «Циклон-2». Маса космічного апарату — 3300 кг, середнє значення висоти робочої орбіти — 400 км, нахил орбіти — 65°.

Космічний апарат був прийнятий на озброєння ВМФ СРСР у 1978 році. Перший супутник цієї серії був запущений 24 грудня 1974 року. Після розпаду СРСР в збройних силах Росії система використовувалася обмежено: всього у 1994–2006 роках запущено сім супутників, останній з них — «Космос-2421» був запущений 25 червня 2006 року і, за даними НАСА, припинив існування 14 березня 2007 року.

Список запусків супутників УС-П (УС-ПУ) в 1994–2006 роках

3 листопада 1994 — «Космос-2293», зійшов з орбіти 13 травня 1996.
8 червня 1995 — «Космос-2313».
20 грудня 1995 — «Космос-2326», мав на борту наукову апаратуру «Конус-А» для дослідження сплесків космічного гамма-випромінювання за міжнародною програмою «Конус — WIND», припинив роботу 8 листопада 2007 року.
11 грудня 1996 — «Космос-2335», завершив роботу 23 грудня 1998 року.
21 грудня 2001 — «Космос-2383», припинив роботу в 20 березня 2004 року.
28 травня 2004 — «Космос-2405» («Космос-2407»), припинив роботу в квітні 2006 року.
25 червня 2006 — «Космос-2421», після виведення на орбіту одна з сонячних батарей не розкрилася, через що супутник не зміг використовуватися за призначенням. За даними НАСА 14 березня 2007 року супутник розпався на 300 уламків.

Див. також

Література

А. Б. Землянов, Г. Л. Коссов, В. А. Траубе. Система морской космической разведки и целеуказания (история создания). — С-Пб.: 2002. 216 стор. (рос.)
Железняков А. Тайны ракетных катастроф (Плата за прорыв в космос). — М.: Эксмо, 2004. 544 стор. (рос.)

Джерела

Морская космическая система разведки и целеуказания на сайті Военное обозрение (рос.)
Gunter Dirk Krebs. US-P (англійською) . Gunter's Space Page. Архів оригіналу за 26.02.2012. Процитовано 29.09.2012. (англ.)
Gunter Dirk Krebs. US-PM (US-PU) (англійською) . Gunter's Space Page. Архів оригіналу за 26.02.2012. Процитовано 29.09.2012. (англ.)
Використано матеріали зі статті УС-П в російській Вікіпедії (Список недавних спутников УС-П)