Космос-1402 — радянський супутник радіолокаційної розвідки з ядерною бортовою енергетичною установкою типу УС-А системи морської космічної розвідки і цілевказівки «Легенда». 7 лютого 1983 року уламки реакторного відсіку супутника впали уламків в південній частині Атлантичного океану.
Космос-1402 | |
---|---|
Структурна схема супутника | |
Основні параметри | |
COSPAR ID | 1982-084A |
NORAD ID | 13441 |
Організація | МО СРСР |
Виготівник | |
Оператор | СРСР |
Тип апарата | супутник радіолокаційної розвідки МКРЦ «Легенда» |
Штучний супутник | Землі |
Дата запуску | 30 серпня 1982 10:04:00 UTC |
Ракета-носій | Циклон-2 |
Космодром | Байконур |
Схід з орбіти | 23 січня 1983 |
Технічні параметри | |
Маса | 3800 кг, у тому числі реактор 1250 |
Розміри | довжина 10 м, діаметр 1,3 м |
Потужність | 3 кВт |
Джерела живлення | ядерний реактор БЕС-5 «Бук» |
Орбітальні дані | |
Ексцентриситет | 0,00187 |
Нахил орбіти | 65° |
Період обертання | 89,6 хвилин |
Висота орбіти | низькоорбітальний |
Призначення, особливості конструкції
«Космос-954» — один з супутників радіолокаційної розвідки типу УС-А, як джерело живлення яких використовувалася ядерна бортова енергетична установка. Причин використання ЯЕУ як джерела живлення було декілька. По-перше бортова РЛС, працюючи в активному режимі, потребує значної кількості енергії, у тому числі під час проходження супутника в тіні землі, що робить використання сонячних батарей неприйнятним. По-друге, радар вимагає якомога більш близького розташування КА до спостережуваних об'єктів, а отже низьку орбіту (270 км) польоту. Це теж не дозволяє використовувати як джерело енергії сонячні батареї.
Розробник супутника — конструкторське бюро Володимира Миколайовича Челомея, бортового ядерного реактора БЕС-5 «Бук» — ДКБ-670. Ядерна енергетична установка складалася з гомогенного реактора на швидких нейтронах БР-5А з тепловою потужністю 100 кВт. Реактор працював на урані-235, загальна маса якого при запуску становила 30 кг. Отримання електричного струму забезпечувалося напівпровідниковим термоелектричним генератором. Теплоносій — калій-натрієвий розплав. Ресурсом роботи 1080 годин. Вага — 1250 кг, що становило майже чверть від загальної ваги супутника. Від ЯЕУ з вихідною електричною потужністю 3 кВт живися бортовий радіолокатор бічного огляду. Супутник передавав на землю радіолокаційну картинку на фоні карти у смузі спостереження шириною 800 км і довжиною до 2000 км в залежності від параметрів витка, а також інформацію про місце цілей з точністю до 10 метрів.
Запуск, робота і падіння
«Космос-1402» був запущений з космодрому Тюра-Там (Байконур) 30 серпня 1982 року, з пускової установки № 19 стартового майданчику № 90. Старт відбувся штатно і до кінця року супутник працював штатному режимі. Параметри орбіти «Космос-1402»: перигей — 254 км, апогей — 279 км, нахил — 65°.
28 грудня 1982 року, після відпрацювання робочого завдання КА, не вдалося вивести на орбіту поховання ядерну енергетичну установку і супутник розпочав неконтрольоване зниження. На щастя, конструктивні доробки, здійснені на супутниках типу УС-А після катастрофи «Космосу-954», дозволили відокремити активну зону від термостійкого корпусу реактора і запобігти компактному падінню уламків на Землю.
Система радіаційної безпеки зруйнувала супутник на три великі частини. Перша частина, швидше за все блок з радіолокаційною станцією, згоріла в атмосфері 30 грудня. Друга частина, власне супутник, впала в Індійський океан 23 січня 1983 року. І нарешті, третя частина, активна зона реактора, згоріла і була розсіяна в атмосфері Землі над островом Вознесіння в Атлантичному океані 7 лютого. З людей ніхто не постраждав, через те, що руйнування супутника відбулося над безлюдними районами, але свій внесок у підвищення природного радіаційного фону «Космос-1402» вніс. Якщо б реактор упав усього на 20 хвилин раніше — це мало б значно серйозніші наслідки, адже його падіння відбулося б в Центральній Європі.
Вимірювання концентрацій урану-235 в атмосфері, проведені через рік, показали, що приблизно 44 кілограми урану були розсіяні і залишалися в стратосфері. Протягом наступних років радіоактивні елементи з активної частини реактора супутника випадали на Землю у вигляді опадів .
Після аварії «Космосу-1402» в СРСР запуски супутників типу УС-А були призупинені на півтора року. Старти були відновлені лише у червні 1984 року.
Примітки
- Железняков А. Тайны ракетных катастроф (Плата за прорыв в космос) // Гл. 18. Мини-Чернобыли на орбите. — М.: Эксмо, 2004. С. 160. (рос.)
- G. L. Kulcinski (22 березня 2004). Nuclear Thermal Rockets. Lecture 24 (PDF) (англійською) . Rawlings-SAIC. Архів (PDF) оригіналу за 25.02.2012. Процитовано 29.09.2012. (англ.)
- R. Leifer, Z. Juzdan, K. W. R. Russell, J. D. Fassett, K. R. Eberhardt (жовтень 1987). Detection of Uranium from Cosmos-1402 in the Stratosphere (англійською) . Science, Volume 238, Issue 4826, pp. 512-514. Архів оригіналу за 26.02.2012. Процитовано 29.09.2012. (англ.)
- S. Salaymeh, S. C. Lee, P. K. Kuroda (квітень 1987). Plutonium fallout from the nuclear-powered satellite Cosmos-1402 (англійською) . Journal of Radioanalytical and Nuclear Chemistry, Akadémiai Kiadó, co-published with Springer Science+Business Media B.V., Formerly Kluwer Academic Publishers B.V. Процитовано 19.09.2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.) - S.N. Bakhtiar (1 січня 1987). Uranium fallout from nuclear-powered satellites and volcanic eruptions (англійською) . Univ. of Arkansas,Fayetteville, AR. Архів оригіналу за 26.02.2012. Процитовано 19.09.2012. (англ.)
Див. також
Література
- А. Б. Землянов, Г. Л. Коссов, В. А. Траубе. Система морской космической разведки и целеуказания (история создания). — С-Пб.: 2002. 216 стор. (рос.)
- Железняков А. Тайны ракетных катастроф (Плата за прорыв в космос). — М.: Эксмо, 2004. 544 стор. (рос.)
Джерела
- Морская космическая система разведки и целеуказания [ 7 серпня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Военное обозрение [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Sven Grahn. (англійською) . Архів оригіналу за 3 вересня 2012. (англ.)
- Використано матеріали зі статті Космос-1402 в російській Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kosmos 1402 radyanskij suputnik radiolokacijnoyi rozvidki z yadernoyu bortovoyu energetichnoyu ustanovkoyu tipu US A sistemi morskoyi kosmichnoyi rozvidki i cilevkazivki Legenda 7 lyutogo 1983 roku ulamki reaktornogo vidsiku suputnika vpali ulamkiv v pivdennij chastini Atlantichnogo okeanu Kosmos 1402Strukturna shema suputnikaOsnovni parametriCOSPAR ID1982 084ANORAD ID13441OrganizaciyaMO SRSRVigotivnikOperatorSRSRTip aparatasuputnik radiolokacijnoyi rozvidki MKRC Legenda Shtuchnij suputnikZemliData zapusku30 serpnya 1982 10 04 00 UTCRaketa nosijCiklon 2KosmodromBajkonurShid z orbiti23 sichnya 1983Tehnichni parametriMasa3800 kg u tomu chisli reaktor 1250Rozmiridovzhina 10 m diametr 1 3 mPotuzhnist3 kVtDzherela zhivlennyayadernij reaktor BES 5 Buk Orbitalni daniEkscentrisitet0 00187Nahil orbiti65 Period obertannya89 6 hvilinVisota orbitinizkoorbitalnijPriznachennya osoblivosti konstrukciyi Kosmos 954 odin z suputnikiv radiolokacijnoyi rozvidki tipu US A yak dzherelo zhivlennya yakih vikoristovuvalasya yaderna bortova energetichna ustanovka Prichin vikoristannya YaEU yak dzherela zhivlennya bulo dekilka Po pershe bortova RLS pracyuyuchi v aktivnomu rezhimi potrebuye znachnoyi kilkosti energiyi u tomu chisli pid chas prohodzhennya suputnika v tini zemli sho robit vikoristannya sonyachnih batarej neprijnyatnim Po druge radar vimagaye yakomoga bilsh blizkogo roztashuvannya KA do sposterezhuvanih ob yektiv a otzhe nizku orbitu 270 km polotu Ce tezh ne dozvolyaye vikoristovuvati yak dzherelo energiyi sonyachni batareyi Rozrobnik suputnika konstruktorske byuro Volodimira Mikolajovicha Chelomeya bortovogo yadernogo reaktora BES 5 Buk DKB 670 Yaderna energetichna ustanovka skladalasya z gomogennogo reaktora na shvidkih nejtronah BR 5A z teplovoyu potuzhnistyu 100 kVt Reaktor pracyuvav na urani 235 zagalna masa yakogo pri zapusku stanovila 30 kg Otrimannya elektrichnogo strumu zabezpechuvalosya napivprovidnikovim termoelektrichnim generatorom Teplonosij kalij natriyevij rozplav Resursom roboti 1080 godin Vaga 1250 kg sho stanovilo majzhe chvert vid zagalnoyi vagi suputnika Vid YaEU z vihidnoyu elektrichnoyu potuzhnistyu 3 kVt zhivisya bortovij radiolokator bichnogo oglyadu Suputnik peredavav na zemlyu radiolokacijnu kartinku na foni karti u smuzi sposterezhennya shirinoyu 800 km i dovzhinoyu do 2000 km v zalezhnosti vid parametriv vitka a takozh informaciyu pro misce cilej z tochnistyu do 10 metriv Zapusk robota i padinnya Kosmos 1402 buv zapushenij z kosmodromu Tyura Tam Bajkonur 30 serpnya 1982 roku z puskovoyi ustanovki 19 startovogo majdanchiku 90 Start vidbuvsya shtatno i do kincya roku suputnik pracyuvav shtatnomu rezhimi Parametri orbiti Kosmos 1402 perigej 254 km apogej 279 km nahil 65 28 grudnya 1982 roku pislya vidpracyuvannya robochogo zavdannya KA ne vdalosya vivesti na orbitu pohovannya yadernu energetichnu ustanovku i suputnik rozpochav nekontrolovane znizhennya Na shastya konstruktivni dorobki zdijsneni na suputnikah tipu US A pislya katastrofi Kosmosu 954 dozvolili vidokremiti aktivnu zonu vid termostijkogo korpusu reaktora i zapobigti kompaktnomu padinnyu ulamkiv na Zemlyu Sistema radiacijnoyi bezpeki zrujnuvala suputnik na tri veliki chastini Persha chastina shvidshe za vse blok z radiolokacijnoyu stanciyeyu zgorila v atmosferi 30 grudnya Druga chastina vlasne suputnik vpala v Indijskij okean 23 sichnya 1983 roku I nareshti tretya chastina aktivna zona reaktora zgorila i bula rozsiyana v atmosferi Zemli nad ostrovom Voznesinnya v Atlantichnomu okeani 7 lyutogo Z lyudej nihto ne postrazhdav cherez te sho rujnuvannya suputnika vidbulosya nad bezlyudnimi rajonami ale svij vnesok u pidvishennya prirodnogo radiacijnogo fonu Kosmos 1402 vnis Yaksho b reaktor upav usogo na 20 hvilin ranishe ce malo b znachno serjoznishi naslidki adzhe jogo padinnya vidbulosya b v Centralnij Yevropi Vimiryuvannya koncentracij uranu 235 v atmosferi provedeni cherez rik pokazali sho priblizno 44 kilogrami uranu buli rozsiyani i zalishalisya v stratosferi Protyagom nastupnih rokiv radioaktivni elementi z aktivnoyi chastini reaktora suputnika vipadali na Zemlyu u viglyadi opadiv Pislya avariyi Kosmosu 1402 v SRSR zapuski suputnikiv tipu US A buli prizupineni na pivtora roku Starti buli vidnovleni lishe u chervni 1984 roku PrimitkiZheleznyakov A Tajny raketnyh katastrof Plata za proryv v kosmos Gl 18 Mini Chernobyli na orbite M Eksmo 2004 S 160 ros G L Kulcinski 22 bereznya 2004 Nuclear Thermal Rockets Lecture 24 PDF anglijskoyu Rawlings SAIC Arhiv PDF originalu za 25 02 2012 Procitovano 29 09 2012 angl R Leifer Z Juzdan K W R Russell J D Fassett K R Eberhardt zhovten 1987 Detection of Uranium from Cosmos 1402 in the Stratosphere anglijskoyu Science Volume 238 Issue 4826 pp 512 514 Arhiv originalu za 26 02 2012 Procitovano 29 09 2012 angl S Salaymeh S C Lee P K Kuroda kviten 1987 Plutonium fallout from the nuclear powered satellite Cosmos 1402 anglijskoyu Journal of Radioanalytical and Nuclear Chemistry Akademiai Kiado co published with Springer Science Business Media B V Formerly Kluwer Academic Publishers B V Procitovano 19 09 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl S N Bakhtiar 1 sichnya 1987 Uranium fallout from nuclear powered satellites and volcanic eruptions anglijskoyu Univ of Arkansas Fayetteville AR Arhiv originalu za 26 02 2012 Procitovano 19 09 2012 angl Div takozhMKRC Legenda US ALiteraturaA B Zemlyanov G L Kossov V A Traube Sistema morskoj kosmicheskoj razvedki i celeukazaniya istoriya sozdaniya S Pb 2002 216 stor ros Zheleznyakov A Tajny raketnyh katastrof Plata za proryv v kosmos M Eksmo 2004 544 stor ros DzherelaMorskaya kosmicheskaya sistema razvedki i celeukazaniya 7 serpnya 2012 u Wayback Machine na sajti Voennoe obozrenie 10 grudnya 2015 u Wayback Machine ros Sven Grahn anglijskoyu Arhiv originalu za 3 veresnya 2012 angl Vikoristano materiali zi statti Kosmos 1402 v rosijskij Vikipediyi