Лукрецій | ||||
---|---|---|---|---|
лат. T.Lucretius Carus | ||||
Західна філософія | ||||
Лукрецій (в баченні скульптора) | ||||
Народження | пр. 99 до Р.Х. Помпеї, Помпеї, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія | |||
Смерть | пр. 55 до Р.Х. Рим, Римська республіка знекровлення | |||
Громадянство (підданство) | Стародавній Рим | |||
Знання мов | | |||
Діяльність | | |||
Основні інтереси | етика, метафізика | |||
Вплинув | Епікурейство, Цицерон, Овідій, Вергілій, Джордж Сантаяна | |||
Літературний напрям | Атомістика | |||
Зазнав впливу | | |||
Історичний період | Елліністична філософія | |||
Конфесія | атеїзм | |||
Батько | невідомо | |||
Мати | невідомо | |||
У шлюбі з | d | |||
| ||||
Лукрецій у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Лукре́цій, повне ім'я Тіт Лукре́цій Кар (лат. Titus Lucretius Carus; бл. 99-95—55 до н. е.) — давньоримський поет і філософ-матеріаліст. У своїй творчості, зазнаючи впливу еллінських атомістів, розмірковував над числом світів у космосі (Див. також: (Екзопланета)).
Біографічні відомості
Біографічні відомості про Лукреція майже не збереглися (повідомлення Ієроніма і Светонія відносяться до IV ст. н. е. і мало достовірні). Цілком імовірно, Лукрецій отримав філософську освіту в популярній у той час неаполітанській епікурейській школі, яку очолював Філодем.
Збереглася одна філософська поема Лукреція, не опублікована при його житті й, очевидно, не закінчена. За свідченням Светонія її відредагував й опублікував Цицерон (імовірно, не Марк Туллій Цицерон, а його брат Квінт). Пізніше вона отримала назву «Про природу речей» (лат. «De rerum natura»), назва якої цілком виражає її зміст. Цей твір Лукреція — єдина повністю збережена пам'ятка матеріалістичної думки античності; у ній систематично й аргументовано викладений античний матеріалізм і особливо повно найвище його досягнення — атомістичне вчення Епікура.
Твір Лукреція — дидактична поема, що популяризує філософські ідеї, жанр, досить звичайний для тієї епохи. Відзначимо, що ще до Лукреція Манілій і Германік пробували викласти свої астрономічні погляди в дидактичній поемі. Поет Саллюстій у своєму вірші «Емпедокл» викладає вчення давньогрецьких натурфілософів. Вкладаючи філософський зміст у звучну форму гекзаметра, Лукрецій сам пояснив, чому він пише віршами: оскільки наукове знання важко сприймається, потрібно за допомогою поезії полегшити оволодіння ним; Лукрецій вважав поезію одним зі способів поширення знання. Кожній книзі передує поетичний вступ, за яким слідує виклад відповідної частини атомістичної філософії. У поетичному оформленні філософського матеріалу переважають порівняння, що розгортаються іноді в досить яскраві описи, наприклад вічного відродження в природі, отари, струмка, бою, культу Кібели, чуми в Афінах. Латинська мова поеми відрізняється як архаїзмами, так і деякими новотворами, викликаними необхідністю передачі незнайомих римлянам філософських понять. Дактилічний гекзаметр Лукреція більш плавний, ніж у Еннія або Луцилія, але йому далеко ще до вишуканості, що досягається в поезії Вергілія. Лукрецій сприяв виробленню наукової літературної мови.
Філософські погляди
Лукрецій розвивав матеріалістичний погляд на природу. Вихідним для Лукреція було основне положення давньогрецького матеріалізму: «З нічого ніколи не виникає ніщо» («Про природу речей», І:150; укр. перекл., К., 1988). Лукрецій показував, що в основі речей лежать якісь дрібні матеріальні начатки:
- Ми ті начатки йменуєм: матерія, чи родотворні
- Тільця речей; окрім того, насінням речей дуже часто
- Їх називаємо; врешті, ще й іншу вживаємо назву:
- Первісні тільця, від них-бо, найперших, усе виникає. (I:53-56).
Слідом за Демокрітом й Епікуром Лукрецій вважав ці вічні, неподільні (Лукрецій не вживав у поемі грецький термін «атом»), незмінні «тіла», «насіння», абсолютно щільними, непроникними, що рухаються в порожнечі. Існування тіл і порожнечі, за Лукрецієм, взаємно обумовлено. Джерелом руху тіл, за Лукрецієм, є вага «першооснов» (І:360), швидкість руху в силу «ваги» у порожньому просторі всіх «першооснов» була б однакова, вони «падали» б паралельно, не зіштовхуючись, якби не володіли якоюсь певною, властивою кожному початку індивідуально, властивістю відхилення (ІІ:219-224). Розвиваючи у вченні про «відхилення» думки Епікура, Лукрецій вважав, що, завдяки «відхиленню», тільця випадково, «порушуючи приписи долі», зіштовхуються і зв'язуються один з одним, утворюючи все різноманіття речей і явищ у природі (ІІ:250-54). Ідея «відхилення» цікавить Лукреція особливо — як основа для пояснення свободи волі людини, її непідвладності «долі» (ІІ:254-56). Вчення це спрямоване не тільки проти т. зв. «наскрізної причинності» Демокрита, а й проти давньоримської релігії, що зв'язує дії людини з ученням про богів, долю й визначеність долі кожної людини, тому що в часи Лукреція (I ст. до н. е.), в епоху бурхливих соціальних змін, на перший план висувалися ці проблеми. На противагу уявленню римлян про час як існуючий сам по собі, Лукрецій вважав, що часу немає «поза рухом та супокоєм речей» (І:455).
Космогонічні та космологічні погляди Лукреція в основі є систематичним викладом учення Демокрита — Епікура про безмежність Всесвіту, нескінченному різноманітті, постійній зміні, виникнення і загибель світів, подібних і неподібних нашому. Водночас Лукрецій своєрідно пояснював виникнення життя, вважаючи, що живе виникло в результаті випадкового стихійного сполучення певних тіл, «насінь»; надалі вижили «найпристосованіші» організми, «ця пристосованість» є, за Лукрецієм, результатом того, що могли зберегтися тільки вдалі сполучення тіл, що відповідають умовам середовища (див. ІІІ:789-90). Лукрецій повністю відкидав вчення ідеалістів про кінцеву мету, розуміючи доцільність лише як випадковий результат поєднання першооснов (IV:828-61).
Вчення про пізнання
У навчанні про пізнання Лукрецій також продовжував лінію філософського матеріалізму, вважаючи світ пізнаваним. Єдино достовірним джерелом знання є, за Лукрецієм, почуття, помилки виникають там, де висновки не основані на почуттях, даних, або при невірному узагальненні розумом цих даних (див. IV: 507-19). В основу механізму почуттів, сприйняття Лукрецій кладе теорію «образів» («ейдола») Демокрита.
Таким чином, Лукрецій використовував усі основні положення епікурейської школи, внесені нею в атомістичне вчення Демокрита («відхилення», визнання гіпотез для пояснення причин деяких явищ та ін.). Водночас Лукрецій у своєму обґрунтуванні атомістики відрізнявся від Епікура, який обмежувався переважно логічною аргументацією; Лукрецій зробив доступнішими складні філософські ідеї Епікура, він широко застосовував порівняння, аналогії між різними процесами живої і неживої природи, метафори та ін. Ця особливість викладу атомістики в Лукреція зв'язана, очевидно, з його прагненням широко популяризувати атомістичну теорію, його теоретико-пізнавальною концепцією та великою довірою до даних почуттів і повсякденної практики.
Суспільно-історичні погляди
Слідом за Демокритом Лукрецій розглядав розвиток суспільства як поступального процесу, в основі якого лежать «нестаток» (особливо нестаток у житлі, у вогні й одязі) і «розум людській» (V:1450). У ході цього процесу виникають мова, держава (походження якої Лукрецій пояснював договором людей), право.
Будучи прихильником античної демократії, Лукрецій засуджував аморалізм рабовласників, виступав проти війн, що відривають мирних жителів від корисної для суспільства праці.
Атеїзм
Послідовним висновком із матеріалізму Лукреція був його атеїзм. Лукрецій вважав неспроможними релігійні уявлення про провидіння, чудеса тощо. Згідно з Лукрецієм, релігія — марновірство й забобони, продукт неуцтва та страху (І:153), підтримуючи які, вона стала джерелом багатьох зол і нещасть, несправедливості і злочинів. Засіб порятунку від релігії Лукрецій вбачав у роз'ясненні істинних причин природних явищ, у викритті розповсюджуваної жерцями неправди про безсмертя душі і загробне існування. Душа, за Лукрецієм, телесна; вона складається з тих самих атомів, що і тіло, але більш тонких. Душа нерозривно зв'язана з тілом. Зі смертю тіла гине й душа. Смерть означає припинення страждання. Між життям і смертю немає нічого спільного. У смерті лякає не знищення, а неминучість загробного воздаяння, яке є лише марновірством.
За Лукрецієм, боги, хоча й існують десь у міжсвітових просторах, ніякого відношення до світу й життя людей не мають. Визнання Лукрецієм буття богів пояснюється не його поступками релігії, а теорією пізнання Демокрита і Епікура, згідно з якою джерелом уявлень, у тому числі уявлень про богів, є найтонші образи, що йдуть від речей і предметів зовнішнього світу: оскільки існують і самі боги.
Лукрецій рішуче відстоював можливість атеїстичної етики. Тому він допускав у людині вільну волю, яку зв'язував з ідеєю Епікура про відхилення руху атомів від вертикальної лінії.
Спадок
Вплив філософського твору Лукреція на наступний розвиток філософії і природознавства надзвичайно великий. Ще на римському ґрунті під цим впливом перебував інженер і теоретик архітектури Вітрувій (I ст. до н. е.), трактат якого «Десять книг про архітектуру», що містить посилання на Лукреція, був широко відомий у наступні століття, а потім саме своїми матеріалістичними ідеями вплинув на італійського архітектора епохи Відродження Леона Баттіста Альберті. Галілео Галілей, Ньютон та інші корифеї науки нового часу часто посилалися на Лукреція. Матеріалісти XVII–XVIII ст. сприймали атомістичні ідеї стародавності головним чином із поеми Лукреція. Видатним пропагандистом ідей Лукрецій був Гассенді. Величезним був вплив атеїзму Лукреція.
Атеїстична за суттю поема Лукреція породила серед служителів церкви безліч «Анти-Лукреціїв» (наприклад, М. де Поліньяк, Проти Лукреція). Серед деяких християнських дослідників спадщини Лукреція з'явилася діаметрально протилежна «нова» інтерпретація його світогляду (G. Hadzsits, Lucretius and his influence, 1935), відповідно до якої Лукрецій нібито був провісником вищої релігії, попередником християнства і відкидав лише римське язичництво.
Див. також
- 6240 Лукрецій Кар — астероїд, названий на честь Лукреція
- Каріанство
Твори
- Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей / Переклад А. Содомори. — Київ: Дніпро, 1988. — 191 с.
Література
- Лукрецій Кар // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Примітки
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- CONOR.Sl
Посилання
- Лукрецій, Тіт Лукрецій Кар // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 83. — .
- Лукрецій [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — С. 528. — .
- De rerum natura [ 17 листопада 2017 у Wayback Machine.](лат.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
box width Lukrecijlat T Lucretius CarusZahidna filosofiyaLukrecij v bachenni skulptora Narodzhennya pr 99 do R H Pompeyi Pompeyi Provinciya Neapol Kampaniya ItaliyaSmert pr 55 do R H Rim Rimska respublika znekrovlennyaGromadyanstvo piddanstvo Starodavnij RimZnannya mov latina 1 2 Diyalnist poet pismennikOsnovni interesi etika metafizikaVplinuv Epikurejstvo Ciceron Ovidij Vergilij Dzhordzh SantayanaLiteraturnij napryam AtomistikaZaznav vplivu Demokrit Epikur EmpedoklIstorichnij period Ellinistichna filosofiyaKonfesiya ateyizmBatko nevidomoMati nevidomoU shlyubi z d Lukrecij u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Lukre cij povne im ya Tit Lukre cij Kar lat Titus Lucretius Carus bl 99 95 55 do n e davnorimskij poet i filosof materialist U svoyij tvorchosti zaznayuchi vplivu ellinskih atomistiv rozmirkovuvav nad chislom svitiv u kosmosi Div takozh Ekzoplaneta Biografichni vidomostiBiografichni vidomosti pro Lukreciya majzhe ne zbereglisya povidomlennya Iyeronima i Svetoniya vidnosyatsya do IV st n e i malo dostovirni Cilkom imovirno Lukrecij otrimav filosofsku osvitu v populyarnij u toj chas neapolitanskij epikurejskij shkoli yaku ocholyuvav Filodem De rerum natura 1570 Zbereglasya odna filosofska poema Lukreciya ne opublikovana pri jogo zhitti j ochevidno ne zakinchena Za svidchennyam Svetoniya yiyi vidredaguvav j opublikuvav Ciceron imovirno ne Mark Tullij Ciceron a jogo brat Kvint Piznishe vona otrimala nazvu Pro prirodu rechej lat De rerum natura nazva yakoyi cilkom virazhaye yiyi zmist Cej tvir Lukreciya yedina povnistyu zberezhena pam yatka materialistichnoyi dumki antichnosti u nij sistematichno j argumentovano vikladenij antichnij materializm i osoblivo povno najvishe jogo dosyagnennya atomistichne vchennya Epikura Tvir Lukreciya didaktichna poema sho populyarizuye filosofski ideyi zhanr dosit zvichajnij dlya tiyeyi epohi Vidznachimo sho she do Lukreciya Manilij i Germanik probuvali viklasti svoyi astronomichni poglyadi v didaktichnij poemi Poet Sallyustij u svoyemu virshi Empedokl vikladaye vchennya davnogreckih naturfilosofiv Vkladayuchi filosofskij zmist u zvuchnu formu gekzametra Lukrecij sam poyasniv chomu vin pishe virshami oskilki naukove znannya vazhko sprijmayetsya potribno za dopomogoyu poeziyi polegshiti ovolodinnya nim Lukrecij vvazhav poeziyu odnim zi sposobiv poshirennya znannya Kozhnij knizi pereduye poetichnij vstup za yakim sliduye viklad vidpovidnoyi chastini atomistichnoyi filosofiyi U poetichnomu oformlenni filosofskogo materialu perevazhayut porivnyannya sho rozgortayutsya inodi v dosit yaskravi opisi napriklad vichnogo vidrodzhennya v prirodi otari strumka boyu kultu Kibeli chumi v Afinah Latinska mova poemi vidriznyayetsya yak arhayizmami tak i deyakimi novotvorami viklikanimi neobhidnistyu peredachi neznajomih rimlyanam filosofskih ponyat Daktilichnij gekzametr Lukreciya bilsh plavnij nizh u Enniya abo Luciliya ale jomu daleko she do vishukanosti sho dosyagayetsya v poeziyi Vergiliya Lukrecij spriyav viroblennyu naukovoyi literaturnoyi movi Filosofski poglyadiLukrecij rozvivav materialistichnij poglyad na prirodu Vihidnim dlya Lukreciya bulo osnovne polozhennya davnogreckogo materializmu Z nichogo nikoli ne vinikaye nisho Pro prirodu rechej I 150 ukr perekl K 1988 Lukrecij pokazuvav sho v osnovi rechej lezhat yakis dribni materialni nachatki Mi ti nachatki jmenuyem materiya chi rodotvorni Tilcya rechej okrim togo nasinnyam rechej duzhe chasto Yih nazivayemo vreshti she j inshu vzhivayemo nazvu Pervisni tilcya vid nih bo najpershih use vinikaye I 53 56 Slidom za Demokritom j Epikurom Lukrecij vvazhav ci vichni nepodilni Lukrecij ne vzhivav u poemi greckij termin atom nezminni tila nasinnya absolyutno shilnimi neproniknimi sho ruhayutsya v porozhnechi Isnuvannya til i porozhnechi za Lukreciyem vzayemno obumovleno Dzherelom ruhu til za Lukreciyem ye vaga pershoosnov I 360 shvidkist ruhu v silu vagi u porozhnomu prostori vsih pershoosnov bula b odnakova voni padali b paralelno ne zishtovhuyuchis yakbi ne volodili yakoyus pevnoyu vlastivoyu kozhnomu pochatku individualno vlastivistyu vidhilennya II 219 224 Rozvivayuchi u vchenni pro vidhilennya dumki Epikura Lukrecij vvazhav sho zavdyaki vidhilennyu tilcya vipadkovo porushuyuchi pripisi doli zishtovhuyutsya i zv yazuyutsya odin z odnim utvoryuyuchi vse riznomanittya rechej i yavish u prirodi II 250 54 Ideya vidhilennya cikavit Lukreciya osoblivo yak osnova dlya poyasnennya svobodi voli lyudini yiyi nepidvladnosti doli II 254 56 Vchennya ce spryamovane ne tilki proti t zv naskriznoyi prichinnosti Demokrita a j proti davnorimskoyi religiyi sho zv yazuye diyi lyudini z uchennyam pro bogiv dolyu j viznachenist doli kozhnoyi lyudini tomu sho v chasi Lukreciya I st do n e v epohu burhlivih socialnih zmin na pershij plan visuvalisya ci problemi Na protivagu uyavlennyu rimlyan pro chas yak isnuyuchij sam po sobi Lukrecij vvazhav sho chasu nemaye poza ruhom ta supokoyem rechej I 455 Kosmogonichni ta kosmologichni poglyadi Lukreciya v osnovi ye sistematichnim vikladom uchennya Demokrita Epikura pro bezmezhnist Vsesvitu neskinchennomu riznomanitti postijnij zmini viniknennya i zagibel svitiv podibnih i nepodibnih nashomu Vodnochas Lukrecij svoyeridno poyasnyuvav viniknennya zhittya vvazhayuchi sho zhive viniklo v rezultati vipadkovogo stihijnogo spoluchennya pevnih til nasin nadali vizhili najpristosovanishi organizmi cya pristosovanist ye za Lukreciyem rezultatom togo sho mogli zberegtisya tilki vdali spoluchennya til sho vidpovidayut umovam seredovisha div III 789 90 Lukrecij povnistyu vidkidav vchennya idealistiv pro kincevu metu rozumiyuchi docilnist lishe yak vipadkovij rezultat poyednannya pershoosnov IV 828 61 Vchennya pro piznannyaU navchanni pro piznannya Lukrecij takozh prodovzhuvav liniyu filosofskogo materializmu vvazhayuchi svit piznavanim Yedino dostovirnim dzherelom znannya ye za Lukreciyem pochuttya pomilki vinikayut tam de visnovki ne osnovani na pochuttyah danih abo pri nevirnomu uzagalnenni rozumom cih danih div IV 507 19 V osnovu mehanizmu pochuttiv sprijnyattya Lukrecij klade teoriyu obraziv ejdola Demokrita Takim chinom Lukrecij vikoristovuvav usi osnovni polozhennya epikurejskoyi shkoli vneseni neyu v atomistichne vchennya Demokrita vidhilennya viznannya gipotez dlya poyasnennya prichin deyakih yavish ta in Vodnochas Lukrecij u svoyemu obgruntuvanni atomistiki vidriznyavsya vid Epikura yakij obmezhuvavsya perevazhno logichnoyu argumentaciyeyu Lukrecij zrobiv dostupnishimi skladni filosofski ideyi Epikura vin shiroko zastosovuvav porivnyannya analogiyi mizh riznimi procesami zhivoyi i nezhivoyi prirodi metafori ta in Cya osoblivist vikladu atomistiki v Lukreciya zv yazana ochevidno z jogo pragnennyam shiroko populyarizuvati atomistichnu teoriyu jogo teoretiko piznavalnoyu koncepciyeyu ta velikoyu doviroyu do danih pochuttiv i povsyakdennoyi praktiki Suspilno istorichni poglyadiSlidom za Demokritom Lukrecij rozglyadav rozvitok suspilstva yak postupalnogo procesu v osnovi yakogo lezhat nestatok osoblivo nestatok u zhitli u vogni j odyazi i rozum lyudskij V 1450 U hodi cogo procesu vinikayut mova derzhava pohodzhennya yakoyi Lukrecij poyasnyuvav dogovorom lyudej pravo Buduchi prihilnikom antichnoyi demokratiyi Lukrecij zasudzhuvav amoralizm rabovlasnikiv vistupav proti vijn sho vidrivayut mirnih zhiteliv vid korisnoyi dlya suspilstva praci AteyizmPoslidovnim visnovkom iz materializmu Lukreciya buv jogo ateyizm Lukrecij vvazhav nespromozhnimi religijni uyavlennya pro providinnya chudesa tosho Zgidno z Lukreciyem religiya marnovirstvo j zaboboni produkt neuctva ta strahu I 153 pidtrimuyuchi yaki vona stala dzherelom bagatoh zol i neshast nespravedlivosti i zlochiniv Zasib poryatunku vid religiyi Lukrecij vbachav u roz yasnenni istinnih prichin prirodnih yavish u vikritti rozpovsyudzhuvanoyi zhercyami nepravdi pro bezsmertya dushi i zagrobne isnuvannya Dusha za Lukreciyem telesna vona skladayetsya z tih samih atomiv sho i tilo ale bilsh tonkih Dusha nerozrivno zv yazana z tilom Zi smertyu tila gine j dusha Smert oznachaye pripinennya strazhdannya Mizh zhittyam i smertyu nemaye nichogo spilnogo U smerti lyakaye ne znishennya a neminuchist zagrobnogo vozdayannya yake ye lishe marnovirstvom Za Lukreciyem bogi hocha j isnuyut des u mizhsvitovih prostorah niyakogo vidnoshennya do svitu j zhittya lyudej ne mayut Viznannya Lukreciyem buttya bogiv poyasnyuyetsya ne jogo postupkami religiyi a teoriyeyu piznannya Demokrita i Epikura zgidno z yakoyu dzherelom uyavlen u tomu chisli uyavlen pro bogiv ye najtonshi obrazi sho jdut vid rechej i predmetiv zovnishnogo svitu oskilki isnuyut i sami bogi Lukrecij rishuche vidstoyuvav mozhlivist ateyistichnoyi etiki Tomu vin dopuskav u lyudini vilnu volyu yaku zv yazuvav z ideyeyu Epikura pro vidhilennya ruhu atomiv vid vertikalnoyi liniyi SpadokVpliv filosofskogo tvoru Lukreciya na nastupnij rozvitok filosofiyi i prirodoznavstva nadzvichajno velikij She na rimskomu grunti pid cim vplivom perebuvav inzhener i teoretik arhitekturi Vitruvij I st do n e traktat yakogo Desyat knig pro arhitekturu sho mistit posilannya na Lukreciya buv shiroko vidomij u nastupni stolittya a potim same svoyimi materialistichnimi ideyami vplinuv na italijskogo arhitektora epohi Vidrodzhennya Leona Battista Alberti Galileo Galilej Nyuton ta inshi korifeyi nauki novogo chasu chasto posilalisya na Lukreciya Materialisti XVII XVIII st sprijmali atomistichni ideyi starodavnosti golovnim chinom iz poemi Lukreciya Vidatnim propagandistom idej Lukrecij buv Gassendi Velicheznim buv vpliv ateyizmu Lukreciya Ateyistichna za suttyu poema Lukreciya porodila sered sluzhiteliv cerkvi bezlich Anti Lukreciyiv napriklad M de Polinyak Proti Lukreciya Sered deyakih hristiyanskih doslidnikiv spadshini Lukreciya z yavilasya diametralno protilezhna nova interpretaciya jogo svitoglyadu G Hadzsits Lucretius and his influence 1935 vidpovidno do yakoyi Lukrecij nibito buv provisnikom vishoyi religiyi poperednikom hristiyanstva i vidkidav lishe rimske yazichnictvo Div takozh6240 Lukrecij Kar asteroyid nazvanij na chest Lukreciya KarianstvoTvoriTit Lukrecij Kar Pro prirodu rechej Pereklad A Sodomori Kiyiv Dnipro 1988 191 s ISBN 5 308 00201 0LiteraturaLukrecij Kar Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PrimitkiMirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 CONOR Sl d Track Q16744133PosilannyaLukrecij Tit Lukrecij Kar Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 83 ISBN 966 692 744 6 Lukrecij 17 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M S 528 ISBN 966 7492 03 6 Lukrecij u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Fajli u Vikishovishi De rerum natura 17 listopada 2017 u Wayback Machine lat