Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тютюно́ва промисло́вість — галузь харчової промисловості, що виготовляє тютюнові і махоркові вироби (цигарки, цигарковий тютюн, махорку).
Тютюнова промисловість спеціалізується також на виробництві нікотинових препаратів, виробництва лимонної та яблучної кислот, засобів боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур. У розвитку промисловості важливе значення відіграє створення найурожайніших, з меншим вмістом нікотину сортів тютюну, удосконалення технології вирощування культури.
Тютюнова індустрія України
Історія
В Україні (на той час — частині Російської імперії) першу тютюнову фабрику (державну мануфактуру) збудовано з указу Петра І в Охтирці на Харківщині (вона існувала до 1766). За дореформної доби тютюн і махорку переробляли на Наддніпрянщині переважно безпосередньо на плантаціях або вивозили на переробку до Росії чи Голландії. Пізніше постала низка невеликих тютюнових фабрик; 1865 їх було в Україні 109. У другій половині 19 століття тютюнова промисловість почала зростати; на початку 20 століття було створено в Російській імперії і в Україні кілька акціонерних тютюнових товариств, 1913 виникло монопольне об'єднання, яке концентрувало близько 75 % виробництва цигарок. В Україні (9 губерній) у 1913 році діяло — 109 тютюнових фабрик, на яких працювало близько 6 000 робітників. Вони виробляли 3,1 млрд цигарок (12 % всієї продукції Російської імперії). 1911 у 8 українських губерніях вироблено 1883 тонн махорки і 194 тонн тютюну. Махоркове виробництво зосереджувалося на дрібних підприємствах у місцях продукції махорки; тютюнове — переважно в більших містах (Одеса, Київ, Кременчук, Феодосія). Україна переробляла не лише власний, але й привозний тютюн, зокрема найкращі сорти з інших районів. Частину продукції українських фабрик вивозили до інших районів Російської імперії, навіть за її кордон: а одночасно частину продукції махорки і далі вивозили у сирому вигляді до Росії.
У 1920-30-і роки в Україні відбулася значна концентрація тютюново-махоркової промисловості; 1940 в УРСР діяло лише 15 тютюнових фабрик. Вони виробляли переважно цигарки, продукція яких збільшилася у 1940 до 22,3 млрд штук.
1978 року в УРСР було вироблено 77,1 млрд цигарок і сигарет, що становило 20 % загальносоюзного виробництва.
Тютюново-махоркове товарне виробництво у Галичині
На початку XVIII ст. у Винниках з'явилися перші цехи з переробки тютюнового листя (виготовляли різаний тютюн та нюхальну суміш). Тютюнові вироби мали великий попит, їх збут приносив величезні прибутки власникам цехів. Після приєднання Галичини до Австрії 1778 р. введено тютюнову монополію, а 1784 р. цісар Йосип II видав тютюновий патент. Тоді збудовано велику тютюнову фабрику у Винниках біля Львова, у Монастириськах (1797), у середині 19 століття в Ягольниці, згодом у Заболотові й Борщеві. Вони переробляли місцеву й імпортовану сировину. Розвиток тютюново-махоркової промисловості корисно вплинув на добробут місцевого населення, але й спричинив наплив чужинців (головне поляків). Прибутки з продажу тютюнових виробів постійно зростали: з 34 млн крон у 1848 р. до 340 млн у 1913 р. У 1913 році на тютюнових фабриках працювало 3 962 робітників (у тому числі у Винниках — 1 536). Усі фабрики діяли й у 1930-1940-их роках.
У 1980-х роках фабрика була одним з найкращих підприємств тютюнової промисловості України. Щорічно тут випускалося до 14 млрд штук цигарок (70 % — цигарки без фільтру і 30 % з фільтром) таких колись популярних марок, як «Львів», «Орбіта», «Верховина», «Прима», «Космос», «Фільтр». До 1982 року на підприємстві була дільниця, де вироблялися подарункові набори цигарок «Тарас Бульба», «Гайдамаки», «Три богатирі», які користувалися особливо великою популярністю у іноземців.
Тепер у Винниках діє тютюнова фабрика, у 4 інших місцевостях — тютюново-ферментаційні заводи.
Сучасний стан тютюнової індустрії України
Тепер в Україні діє 6 тютюнових фабрик (найбільші з них Львівська, Київська, Кременчуцька, Прилуцька й Харківська), 11 тютюново-ферментаційних заводів (найбільші — Жмеринський, Сімферопольський, Берегівський та Борщагівський) та 39 заготівельних баз тютюнової й махоркової сировини. Основні посівні площі тютюну знаходяться в Автономній Республіці Крим, Тернопільській, Закарпатській, Івано-Франківській, Хмельницькій, Вінницькій та Одеській областях. Виробництво махорки зосереджено в Полтавській, Сумській та Чернігівській областях.
| № п/п | Найменування існуючого підприємства | Базове підприємство | Засновник |
|---|---|---|---|
| 1 | ЗАТ «Japan Tobacco International Ukraine» | Кременчуцька тютюнова фабрика | Компанія Japan Tobacco International (Японія) |
| 2 | ЗАТ «British American Tobacco Ukraine» | Прилуцька тютюнова фабрика | Компанія British American Tobacco (Велика Британія) |
| 3 | ПАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» | Київська тютюнова фабрика | Компанія R. F. & Ph. F. Reemstma GmbH (Німеччина) |
| 4 | ЗАТ «Philip Morris Ukraine» | Харківська тютюнова фабрика | Компанія Philip Morris (США) |
| 5 | Іноземне підприємство | Львівська тютюнова фабрика | Компанія International Tobacco Suppliers S.A. |
| 6 | ТОВ KNL (Феодосія, АР Крим) | вітчизняний капітал | |
| 7 | ТОВ «ДАНА-АС» (м. Дніпропетровськ) | вітчизняний капітал | |
| 8 | Дочірнє підприємство Донецька тютюнова компанія «Хамадей» | вітчизняний капітал | |
| 9 | Приватне підприємство «Наше наследие» (м. Донецьк) | вітчизняний капітал | |
| 10 | Монастириська тютюнова фабрика | вітчизняний капітал | |
| 11 | ТОВ «Вега-Плюс» (м. Дніпропетровськ) | ||
| 12 | Приватне підприємство «Трейдлогістиксервіс» (м. Одеса) | ||
| 13 | ТзОВ «Мегаєвробуд» (м. Львів) |
10 фабрик, об'єднані в організовану західними інвесторами асоціацію . Тютюнова галузь України, як відомо, є імпортозалежною. Найбільш значними експортерами тютюну в Україну є Бразилія, США, Зімбабве, Туреччина, Греція, Індія, Казахстан і Киргизстан. Всього завозиться більш ніж із 40 країн світу.
Тютюновий підкомплекс щорічно забезпечує 3 % бюджету України.
Олігополії в тютюновій індустрії
Історичні факти
На початку XX сторіччя в США виникла проблема паралельної поведінки («усвідомленого паралелізму») тютюнових олігополій. У 1946 році у справі «American Tobacco» суд виніс ухвалу про те, що тютюнова індустрія винна в організації змови, спираючись на факти паралелізму в ціноутворенні (існування таємної змови на підставі точного збігу поведінки її імовірних учасників):
1. 30 червня 1931 року компанія «Reynolds» повідомила про підвищення оптової ціни з 6,40 $ до 6,85 $ за 1000 цигарок. Потягом 24 годин два інших великих виробника цигарок, «American» та «Liggett & Myers», підвищили свої ціни до того ж самого рівня. Зауважимо, що це підвищення цін відбулося в період «великої депресії» на тлі безперервного зниження цін на тютюновий лист та витрат на оплату праці.
2. У листопаді 1932 року після того, як 23 % ринку перейшли під контроль невеликих фірм, які пропонували «економічні марки» цигарок, «велика трійка» майже синхронно знизила свої ціни до 5,50 $. Таке зниження цін призвело до швидкого витіснення з ринку багатьох виробників «економічних марок».
3. «Велика трійка» придбала значну кількість тютюну низької якості та таким чином сприяла підвищенню його ціни, хоча у своїх виробах його не використовувала. При цьому такий тютюн активно використовували виробники «економічних марок».
4. Члени «великої трійки» відмовилися брати участь у будь-яких аукціонах із продажу тютюнового листа, якщо на них не були представлені всі три компанії, та утримувалися від придбання тих сортів тютюну, до яких виявляли інтерес інші.
Цих фактів суду було достатньо для того, щоб зробити висновок про існування змови.
- Див. також: Тютюновий скандал
Олігополії в сучасній Україні
В Україні відбувається монополізація (олігополії) тютюнової промисловості, яка при цьому супроводжувалася різким скороченням вирощування тютюнової сировини і майже повним занепадом вітчизняних ферментаційно-тютюнових підприємств.
Світовий ринок тютюну
Основні виробники цигарок — США, Китай та Велика Британія. Найбільша кількість тютюнозалежних споживачів живе в Китаї, Ємені, Камбоджі та Джибуті. Розподіл ринку між компаніями: (Китай) — 33,7 %, Altria (США) — 17,6 %, ВАТ (British American Tobacco) (США) — 15,1 %, Imperial Tobacco (Tobacco Group Imperial) (Велика Британія) — 3,6 % та інші компанії — 30 %. Тютюнова промисловість як правило привертає увагу значної частини іноземних інвестицій. Середня заробітна плата працівників тютюнової компанії перевищує вдвічі зарплату співробітників інших підприємств.
Тютюнова промисловість значною мірою залежить від іноземних фірм з виробництва тютюну. У 1996 р. виробництво цигарок склало 206 млрд штук, а 2006 р. — 413 млрд штук. Таким чином, обороти цієї промисловості виросли вдвічі[].
Див. також
- Вирощування тютюну
- Державна політика України щодо боротьби з тютюнопалінням
- Перелік встановлених максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.]. Державна податкова служба України
- Михайлов, Є. А. (2010) Удосконалення механізму ціноутворення на ринку тютюну в Україні[недоступне посилання з червня 2019]. Науковий вісник НУБіП України [ 28 вересня 2013 у Wayback Machine.], 154
- Валітов С. С. Конкурентне право України: Навчальний посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 370 с. (с.: 184)
- Бужимська К. О. Роль іноземних інновацій в процесі модернізації підприємств харчової промисловості[недоступне посилання з липня 2019] // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки Науковий журнал[недоступне посилання з червня 2019]. — № 4 (58). — 2011[недоступне посилання з липня 2019]
- У Британії закрилася остання тютюнова фабрика [ 24 травня 2016 у Wayback Machine.]. BBC Україна. 21 травня, 2016 рік.
Література
- Гапоненко В. Основні фонди тютюнової промисловості УРСР та їх використання, журнал Харчова промисловість. К. 1970, ч. 9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
 | Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyutyuno va promislo vist galuz harchovoyi promislovosti sho vigotovlyaye tyutyunovi i mahorkovi virobi cigarki cigarkovij tyutyun mahorku Tyutyunova promislovist specializuyetsya takozh na virobnictvi nikotinovih preparativ virobnictva limonnoyi ta yabluchnoyi kislot zasobiv borotbi zi shkidnikami silskogospodarskih kultur U rozvitku promislovosti vazhlive znachennya vidigraye stvorennya najurozhajnishih z menshim vmistom nikotinu sortiv tyutyunu udoskonalennya tehnologiyi viroshuvannya kulturi Tyutyunova industriya UkrayiniIstoriya V Ukrayini na toj chas chastini Rosijskoyi imperiyi pershu tyutyunovu fabriku derzhavnu manufakturu zbudovano z ukazu Petra I v Ohtirci na Harkivshini vona isnuvala do 1766 Za doreformnoyi dobi tyutyun i mahorku pereroblyali na Naddnipryanshini perevazhno bezposeredno na plantaciyah abo vivozili na pererobku do Rosiyi chi Gollandiyi Piznishe postala nizka nevelikih tyutyunovih fabrik 1865 yih bulo v Ukrayini 109 U drugij polovini 19 stolittya tyutyunova promislovist pochala zrostati na pochatku 20 stolittya bulo stvoreno v Rosijskij imperiyi i v Ukrayini kilka akcionernih tyutyunovih tovaristv 1913 viniklo monopolne ob yednannya yake koncentruvalo blizko 75 virobnictva cigarok V Ukrayini 9 gubernij u 1913 roci diyalo 109 tyutyunovih fabrik na yakih pracyuvalo blizko 6 000 robitnikiv Voni viroblyali 3 1 mlrd cigarok 12 vsiyeyi produkciyi Rosijskoyi imperiyi 1911 u 8 ukrayinskih guberniyah virobleno 1883 tonn mahorki i 194 tonn tyutyunu Mahorkove virobnictvo zoseredzhuvalosya na dribnih pidpriyemstvah u miscyah produkciyi mahorki tyutyunove perevazhno v bilshih mistah Odesa Kiyiv Kremenchuk Feodosiya Ukrayina pereroblyala ne lishe vlasnij ale j privoznij tyutyun zokrema najkrashi sorti z inshih rajoniv Chastinu produkciyi ukrayinskih fabrik vivozili do inshih rajoniv Rosijskoyi imperiyi navit za yiyi kordon a odnochasno chastinu produkciyi mahorki i dali vivozili u siromu viglyadi do Rosiyi U 1920 30 i roki v Ukrayini vidbulasya znachna koncentraciya tyutyunovo mahorkovoyi promislovosti 1940 v URSR diyalo lishe 15 tyutyunovih fabrik Voni viroblyali perevazhno cigarki produkciya yakih zbilshilasya u 1940 do 22 3 mlrd shtuk 1978 roku v URSR bulo virobleno 77 1 mlrd cigarok i sigaret sho stanovilo 20 zagalnosoyuznogo virobnictva Tyutyunovo mahorkove tovarne virobnictvo u Galichini Na pochatku XVIII st u Vinnikah z yavilisya pershi cehi z pererobki tyutyunovogo listya vigotovlyali rizanij tyutyun ta nyuhalnu sumish Tyutyunovi virobi mali velikij popit yih zbut prinosiv velichezni pributki vlasnikam cehiv Pislya priyednannya Galichini do Avstriyi 1778 r vvedeno tyutyunovu monopoliyu a 1784 r cisar Josip II vidav tyutyunovij patent Todi zbudovano veliku tyutyunovu fabriku u Vinnikah bilya Lvova u Monastiriskah 1797 u seredini 19 stolittya v Yagolnici zgodom u Zabolotovi j Borshevi Voni pereroblyali miscevu j importovanu sirovinu Rozvitok tyutyunovo mahorkovoyi promislovosti korisno vplinuv na dobrobut miscevogo naselennya ale j sprichiniv napliv chuzhinciv golovne polyakiv Pributki z prodazhu tyutyunovih virobiv postijno zrostali z 34 mln kron u 1848 r do 340 mln u 1913 r U 1913 roci na tyutyunovih fabrikah pracyuvalo 3 962 robitnikiv u tomu chisli u Vinnikah 1 536 Usi fabriki diyali j u 1930 1940 ih rokah U 1980 h rokah fabrika bula odnim z najkrashih pidpriyemstv tyutyunovoyi promislovosti Ukrayini Shorichno tut vipuskalosya do 14 mlrd shtuk cigarok 70 cigarki bez filtru i 30 z filtrom takih kolis populyarnih marok yak Lviv Orbita Verhovina Prima Kosmos Filtr Do 1982 roku na pidpriyemstvi bula dilnicya de viroblyalisya podarunkovi nabori cigarok Taras Bulba Gajdamaki Tri bogatiri yaki koristuvalisya osoblivo velikoyu populyarnistyu u inozemciv Teper u Vinnikah diye tyutyunova fabrika u 4 inshih miscevostyah tyutyunovo fermentacijni zavodi Suchasnij stan tyutyunovoyi industriyi Ukrayini Teper v Ukrayini diye 6 tyutyunovih fabrik najbilshi z nih Lvivska Kiyivska Kremenchucka Prilucka j Harkivska 11 tyutyunovo fermentacijnih zavodiv najbilshi Zhmerinskij Simferopolskij Beregivskij ta Borshagivskij ta 39 zagotivelnih baz tyutyunovoyi j mahorkovoyi sirovini Osnovni posivni ploshi tyutyunu znahodyatsya v Avtonomnij Respublici Krim Ternopilskij Zakarpatskij Ivano Frankivskij Hmelnickij Vinnickij ta Odeskij oblastyah Virobnictvo mahorki zoseredzheno v Poltavskij Sumskij ta Chernigivskij oblastyah Virobniki ta importeri tyutyunovoyi produkciyi v Ukrayini stanom na 2011 rik 27 fabrik p p Najmenuvannya isnuyuchogo pidpriyemstva Bazove pidpriyemstvo Zasnovnik1 ZAT Japan Tobacco International Ukraine Kremenchucka tyutyunova fabrika Kompaniya Japan Tobacco International Yaponiya 2 ZAT British American Tobacco Ukraine Prilucka tyutyunova fabrika Kompaniya British American Tobacco Velika Britaniya 3 PAT Imperial Tobakko Prodakshn Ukrayina Kiyivska tyutyunova fabrika Kompaniya R F amp Ph F Reemstma GmbH Nimechchina 4 ZAT Philip Morris Ukraine Harkivska tyutyunova fabrika Kompaniya Philip Morris SShA 5 Inozemne pidpriyemstvo Lvivska tyutyunova fabrika Kompaniya International Tobacco Suppliers S A 6 TOV KNL Feodosiya AR Krim vitchiznyanij kapital7 TOV DANA AS m Dnipropetrovsk vitchiznyanij kapital8 Dochirnye pidpriyemstvo Donecka tyutyunova kompaniya Hamadej vitchiznyanij kapital9 Privatne pidpriyemstvo Nashe nasledie m Doneck vitchiznyanij kapital10 Monastiriska tyutyunova fabrika vitchiznyanij kapital11 TOV Vega Plyus m Dnipropetrovsk 12 Privatne pidpriyemstvo Trejdlogistikservis m Odesa 13 TzOV Megayevrobud m Lviv 10 fabrik ob yednani v organizovanu zahidnimi investorami asociaciyu Tyutyunova galuz Ukrayini yak vidomo ye importozalezhnoyu Najbilsh znachnimi eksporterami tyutyunu v Ukrayinu ye Braziliya SShA Zimbabve Turechchina Greciya Indiya Kazahstan i Kirgizstan Vsogo zavozitsya bilsh nizh iz 40 krayin svitu Tyutyunovij pidkompleks shorichno zabezpechuye 3 byudzhetu Ukrayini Oligopoliyi v tyutyunovij industriyiIstorichni fakti Na pochatku XX storichchya v SShA vinikla problema paralelnoyi povedinki usvidomlenogo paralelizmu tyutyunovih oligopolij U 1946 roci u spravi American Tobacco sud vinis uhvalu pro te sho tyutyunova industriya vinna v organizaciyi zmovi spirayuchis na fakti paralelizmu v cinoutvorenni isnuvannya tayemnoyi zmovi na pidstavi tochnogo zbigu povedinki yiyi imovirnih uchasnikiv 1 30 chervnya 1931 roku kompaniya Reynolds povidomila pro pidvishennya optovoyi cini z 6 40 do 6 85 za 1000 cigarok Potyagom 24 godin dva inshih velikih virobnika cigarok American ta Liggett amp Myers pidvishili svoyi cini do togo zh samogo rivnya Zauvazhimo sho ce pidvishennya cin vidbulosya v period velikoyi depresiyi na tli bezperervnogo znizhennya cin na tyutyunovij list ta vitrat na oplatu praci 2 U listopadi 1932 roku pislya togo yak 23 rinku perejshli pid kontrol nevelikih firm yaki proponuvali ekonomichni marki cigarok velika trijka majzhe sinhronno znizila svoyi cini do 5 50 Take znizhennya cin prizvelo do shvidkogo vitisnennya z rinku bagatoh virobnikiv ekonomichnih marok 3 Velika trijka pridbala znachnu kilkist tyutyunu nizkoyi yakosti ta takim chinom spriyala pidvishennyu jogo cini hocha u svoyih virobah jogo ne vikoristovuvala Pri comu takij tyutyun aktivno vikoristovuvali virobniki ekonomichnih marok 4 Chleni velikoyi trijki vidmovilisya brati uchast u bud yakih aukcionah iz prodazhu tyutyunovogo lista yaksho na nih ne buli predstavleni vsi tri kompaniyi ta utrimuvalisya vid pridbannya tih sortiv tyutyunu do yakih viyavlyali interes inshi Cih faktiv sudu bulo dostatno dlya togo shob zrobiti visnovok pro isnuvannya zmovi Div takozh Tyutyunovij skandalOligopoliyi v suchasnij Ukrayini V Ukrayini vidbuvayetsya monopolizaciya oligopoliyi tyutyunovoyi promislovosti yaka pri comu suprovodzhuvalasya rizkim skorochennyam viroshuvannya tyutyunovoyi sirovini i majzhe povnim zanepadom vitchiznyanih fermentacijno tyutyunovih pidpriyemstv Svitovij rinok tyutyunuOsnovni virobniki cigarok SShA Kitaj ta Velika Britaniya Najbilsha kilkist tyutyunozalezhnih spozhivachiv zhive v Kitayi Yemeni Kambodzhi ta Dzhibuti Rozpodil rinku mizh kompaniyami Kitaj 33 7 Altria SShA 17 6 VAT British American Tobacco SShA 15 1 Imperial Tobacco Tobacco Group Imperial Velika Britaniya 3 6 ta inshi kompaniyi 30 Tyutyunova promislovist yak pravilo privertaye uvagu znachnoyi chastini inozemnih investicij Serednya zarobitna plata pracivnikiv tyutyunovoyi kompaniyi perevishuye vdvichi zarplatu spivrobitnikiv inshih pidpriyemstv Tyutyunova promislovist znachnoyu miroyu zalezhit vid inozemnih firm z virobnictva tyutyunu U 1996 r virobnictvo cigarok sklalo 206 mlrd shtuk a 2006 r 413 mlrd shtuk Takim chinom oboroti ciyeyi promislovosti virosli vdvichi dzherelo Div takozhViroshuvannya tyutyunu Derzhavna politika Ukrayini shodo borotbi z tyutyunopalinnyam Perelik vstanovlenih maksimalnih rozdribnih cin na tyutyunovi virobi 16 sichnya 2013 u Wayback Machine Derzhavna podatkova sluzhba Ukrayini Mihajlov Ye A 2010 Udoskonalennya mehanizmu cinoutvorennya na rinku tyutyunu v Ukrayini nedostupne posilannya z chervnya 2019 Naukovij visnik NUBiP Ukrayini 28 veresnya 2013 u Wayback Machine 154 Valitov S S Konkurentne pravo Ukrayini Navchalnij posibnik K Yurinkom Inter 2006 370 s s 184 Buzhimska K O Rol inozemnih innovacij v procesi modernizaciyi pidpriyemstv harchovoyi promislovosti nedostupne posilannya z lipnya 2019 Visnik Zhitomirskogo derzhavnogo tehnologichnogo universitetu Seriya ekonomichni nauki Naukovij zhurnal nedostupne posilannya z chervnya 2019 4 58 2011 nedostupne posilannya z lipnya 2019 U Britaniyi zakrilasya ostannya tyutyunova fabrika 24 travnya 2016 u Wayback Machine BBC Ukrayina 21 travnya 2016 rik ol section LiteraturaGaponenko V Osnovni fondi tyutyunovoyi promislovosti URSR ta yih vikoristannya zhurnal Harchova promislovist K 1970 ch 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi