Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Траса W-Z (пол. "Trasa W-Z", скор. від "Trasa Wschód-Zachód" - траса Схід-Захід) - перший великий інфраструктурний проєкт після Другої світової війни у Варшаві, побудована в 1947–1949 роках.
| Траса W-Z | |
|---|---|
 Східна частина траси W-Z | |
| Загальні дані | |
| Країна |  Польща |
| Мазовецьке воеєводство | |
| Відкрито | 22 липня 1949 року |
| Довжина | 6,7 км |
| через | Середмістя, Прага-Пулноц |
| Міста | Варшава |
 Перебіг траси W-Z на мапі Варшави  Траса W-Z у Вікісховищі | |
Відкрито 22 липня 1949 року, у Національний день відродження Польщі . Протягом багатьох років, окрім сполучення районів Варшави, він також виконував роль важливої транзитної дороги через місто (у 1960-х та першій половині 1970-х років був частиною міжнародної дороги E12 , у 1985–1999 частина національної дороги № 18 , потім до 2000 року воєводської дороги № 18 ). Наразі є частиною воєводської дороги № 629 .
Характеристика
Трасу прокладено зі сходу на захід (звідки і походить назва), від залізничного переїзду біля вулиці Радзимінської на перехресті з вул. Свірчевського (сьогодні алея «Солідарностіi» ) до перехрестя вулиць Вольської та Млинарської . Вона включала також перебудовані вулиці: Лешно (ділянка вул. - пл. Дзержинського (сьогодні пл. Банковий )), Новий З'їзд (ділянка вул. Замкова - Вісла ) і (ділянка Сілезько-Домбровського мосту - Таргова ). Ділянка біля Королівського замку проходила через колишню ущелину річки Камьонка . Загальна протяжність маршруту від вул. Радзимінської до вул. Млинарської становить 6760 метрів.
Характерний елемент траси W-Z - його тунель під вулицями Краківське передмістя, Сенаторська та Мьодова . З двох варіантів його реалізації було обрано відкритий розкоп і подальшу реконструкцію зруйнованих будівель (за винятком незбереженого Палацу Теппера ) .
Як і автомобільно-трамвайний тунель, так і пішохідний тунель, що веде до ескалаторів, спроектовані в стилі соцреалізму . Кераміка зіграла важливу роль в оформленні обох об'єктів – стіни обох тунелів облицьовані декількома видами плитки.
Будівництво
Під час будівництва траси W-Z, вулиці Марцела Новотки (з 1990 р. вул. ген. Владислава Андерса) та житлового масиву Марієнштат, схема вулиць у цьому районі Середмістя була частково змінена. Між іншим, був розібраний частково підірваний німцями після Варшавського повстання віадук Панцера, який колись дозволяв прямий вихід із Замкової площі на міст Кербедза, змінено перебіг вулиць Бєлянської, , Нового З'язду, Длугої та Налевкі. Новий Сілезько-Домбровський міст був побудований на опорах мосту Кербедза, зруйнованого під час війни.
Під час будівництва викопано близько 0,3 млн м³ щебня і 0,2 млн м³ землі .
6 грудня 1948 року було завершено будівництво Сілезько-Домбровського мосту, а наступного дня — тунелю траси W-Z .
Разом із завершальними роботами на трасі W-Z 12 липня 1949 року колона Сигізмунда III Вази повернулася на Замкову площу .
Східну ділянку траси (від вул. Радзимінської до Марієнштату) побудувала Компанія Будівнитства Мостів і Сталевих Конструкцій "Мостосталь" (пол. "Mostostal"), тоді як західну ділянку (від Марієнштату до вул. Вольської ) побудувала державна будівельна компанія "Бетонсталь" (пол. "Betonstal") . Приблизно 4 тисячі людей брали участь в будівництві .
Відкриття
Траса W-Z була введена в експлуатацію 22 липня 1949 року . Вранці через міст і тунель пройшла процесія людей, які брали участь у будівництві, а ввечері відбулася танцювальна вечірка на ринковій площі Марієнштат . Рішенням Президента Болеслава Берута від 22 липня 1949 року на прохання міністра будівництва групу осіб було нагороджено державними орденами за заслуги у будівництві траси W-Z .
Проєкти, пов'язані з трасою W-Z
Ескалатори
З'єднує алею ген. Каорля Свірчевського (нині алея "Солідарності") із Замковою площею перший ескалатор у Польщі , виготовленим радянською компанією "Метрострой", який був справжньою туристичною пам'яткою столиці протягом наступних десятиліть. Довжина кожної лінії становила приблизно 30 метрів, пропускна здатність – 10 000 осіб на годину, висота по вертикалі – 12 метрів. Вихід із верхнього майданчика сходів знаходився у кам’яниці Новіцького (також її називають кам’яниця Яна ), відбудованій після Другої світової війни. Вироблена в кінці 1940-х років радянське машинне відділення важило майже 150 тонн і займало весь підвал кам'яниці. Пішохідний тунель, що веде до сходів, обробили клінкером, а на стінах — мідні плафони та гіпсові барельєфи «Разом у битві» та «Разом у відбудові», створені в майстерні Єжи Ярнушкевичем та символізують нерозривні зв’язки між Польщею та «братнім» Радянським Союзом. Перила сходів спочатку були оброблені деревом, покритим карагачським шпоном і мідним листом.
Під час експлуатації сходів часто виникала нестача запчастин, тому зламані прольоти (№ 1 і 3) поступово виводилися з експлуатації і ставали «донорами» деталей. Після виходу з ладу останнього працюючого ескалатора (№ 2) 30 червня 1997 року було прийнято рішення повністю закрити для пішохідного руху тунель з ескалаторами.
У підвалі кам'яниці, де раніше розташовувався 150-тонний машинний зал старих сескалаторів, є безкоштовні туалети (в тому числі один пристосований для інвалідів) та службові приміщення, а на одній зі стін – єдина пом'ятка радянської техніки - пульт управління з латунними написами "ВВОДЫ". "ЭСКАЛАТОР №1". «ЭСКАЛАТОР №2» і «ЭСКАЛАТОР №3». У вищезазначених службових приміщеннях місто хотіло створити інформаційний пункт, а також виставу фрагментів радянського обладнання ескалаторів. Нижня частина з’єднана з верхньою ескалаторною платформою новозбудованими ескалаторами та ліфтом для перевезення людей з обмеженими можливостями. Офіційне відкриття оновлених ескалаторів відбулося 21 липня 2005 року.
Значення для інфраструктури міста
Траса W-Z побудована на місці колишніх мостів через Віслу та вулиць, що сполучають Прагу, Середмістя та Волю. Будівництво тунелю було інноваційним містобудівним рішенням – воно суттєво розвантажило рух на Замковій площі та прилеглих до Старого міста вулицях (до війни весь рух від мосту Кербедза їхав на Краківське передмістя та Мьодову).
Однак наразі частина траси W-Z, призначена для автомобільного руху, особливо на ділянці мосту через Віслу та біля Старого міста, у години пік стояїть у заторах. Міська влада прагне обмежити автомобільний рух і призначити його (особливо на центральній ділянці) переважно для громадського транспорту. У результаті суттєво зросла загальна пропускна спроможність маршруту (у розрахунку на кількість людей, які ним користуються) .
Особливо небезпечною є ділянка траси біля тунелю, зупинки трамвая «Старе місто» та виїздів на Віслостраду — за тунелем є зупинки без пасажирських острівців (так звані "віденські зупинки" ) та пішохідний перехід, а потім різкий поворот маршруту біля Марієнштату.
Трамвай
Траса W-Z є одним із чотирьох шляхів варшавських трамваїв, що курсують зі сходу на захід. У години пік трамваї в кожному напрямку (5 трамвайних ліній) курсують приблизно кожні 1,5 хвилини, а враховуючи автобуси (2 лінії) - щохвилини.
- Plan Warszawy, № 1, Warszawa: Państwowe Przedsiębiorstwo Wydawnictw Kartograficznych, 1963
- Plan Warszawy, № 5, Warszawa: Państwowe Przedsiębiorstwo Wydawnictw Kartograficznych, 1973
- Warszawa: atlas aglomeracji 1:20 000 (вид. pierwsze). Warszawa: . 1996. ISBN .
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 15 grudnia 1998 r. w sprawie ustalenia wykazu dróg krajowych i wojewódzkich (Dz.U. z 1998 r. nr 160, poz. 1071)
- Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. 1975. с. 693.
- Lileyko, Jerzy (1976). Zamek Królewski. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. с. 22.
- Zachwatowicz, Jan (1981). Problemy zachowania historycznych budynków, [w:] Warszawa współczesna. Geneza i rozwój. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. с. 276. ISBN .
- Małcużyński, Karol (1950). Zwiedzamy nową Warszawę. Warszawa: Spółdzielczy Instytut Wydawniczy „Kraj”. с. 26.
- Małcużyński, Karol (1955). Szkice warszawskie. Warszawa: Książka i Wiedza. с. 57.
- Grzegorz Piątek, 2020.
- Małcużyński, Karol (1955). Szkice warszawskie. Warszawa: Książka i Wiedza. с. 49–50.
- Małcużyński, Karol (1950). Zwiedzamy nową Warszawę. Warszawa: Spółdzielczy Instytut Wydawniczy „Kraj”. с. 29.
- Bartoszewski, Władysław (1970). Kronika wydarzeń w Warszawie 1939–1949. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. с. 185.
- Stępiński, Zygmunt (1984). Gawędy warszawskiego architekta. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza. с. 65. ISBN .
- M.P. z 1949 r. nr 94, poz. 1121.
- Piątek, Grzegorz (2020). Najlepsze miasto świata. Warszawa w odbudowie 1944−1949. Warszawa: Wydawnictwo W.A.B. с. 337. ISBN .
- TRANSPORT: Miasto jest za, a nawet przeciw. srn.zm.org.pl.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trasa W Z pol Trasa W Z skor vid Trasa Wschod Zachod trasa Shid Zahid pershij velikij infrastrukturnij proyekt pislya Drugoyi svitovoyi vijni u Varshavi pobudovana v 1947 1949 rokah Trasa W ZShidna chastina trasi W ZZagalni daniKrayina PolshaMazovecke voeyevodstvoVidkrito22 lipnya 1949 rokuDovzhina6 7 kmcherezSeredmistya Praga PulnocMistaVarshavaPerebig trasi W Z na mapi Varshavi Trasa W Z u Vikishovishi Prezident PNR Boleslav Berut i ministr vidbudovi Mihal Kachorovskij z grupoyu arhitektoriv pid chas vidviduvannya teritoriyi budivnictva majbutnoyi trasi Tunel trasi W Z Eskalator Vidkrito 22 lipnya 1949 roku u Nacionalnij den vidrodzhennya Polshi Protyagom bagatoh rokiv okrim spoluchennya rajoniv Varshavi vin takozh vikonuvav rol vazhlivoyi tranzitnoyi dorogi cherez misto u 1960 h ta pershij polovini 1970 h rokiv buv chastinoyu mizhnarodnoyi dorogi E12 u 1985 1999 chastina nacionalnoyi dorogi 18 potim do 2000 roku voyevodskoyi dorogi 18 Narazi ye chastinoyu voyevodskoyi dorogi 629 HarakteristikaTrasu prokladeno zi shodu na zahid zvidki i pohodit nazva vid zaliznichnogo pereyizdu bilya vulici Radziminskoyi na perehresti z vul Svirchevskogo sogodni aleya Solidarnostii do perehrestya vulic Volskoyi ta Mlinarskoyi Vona vklyuchala takozh perebudovani vulici Leshno dilyanka vul pl Dzerzhinskogo sogodni pl Bankovij Novij Z yizd dilyanka vul Zamkova Visla i dilyanka Silezko Dombrovskogo mostu Targova Dilyanka bilya Korolivskogo zamku prohodila cherez kolishnyu ushelinu richki Kamonka Zagalna protyazhnist marshrutu vid vul Radziminskoyi do vul Mlinarskoyi stanovit 6760 metriv Harakternij element trasi W Z jogo tunel pid vulicyami Krakivske peredmistya Senatorska ta Modova Z dvoh variantiv jogo realizaciyi bulo obrano vidkritij rozkop i podalshu rekonstrukciyu zrujnovanih budivel za vinyatkom nezberezhenogo Palacu Teppera Yak i avtomobilno tramvajnij tunel tak i pishohidnij tunel sho vede do eskalatoriv sproektovani v stili socrealizmu Keramika zigrala vazhlivu rol v oformlenni oboh ob yektiv stini oboh tuneliv oblicovani dekilkoma vidami plitki Prazka chastina trasi W Z 1960 ti roki Budivnictvo Pid chas budivnictva trasi W Z vulici Marcela Novotki z 1990 r vul gen Vladislava Andersa ta zhitlovogo masivu Mariyenshtat shema vulic u comu rajoni Seredmistya bula chastkovo zminena Mizh inshim buv rozibranij chastkovo pidirvanij nimcyami pislya Varshavskogo povstannya viaduk Pancera yakij kolis dozvolyav pryamij vihid iz Zamkovoyi ploshi na mist Kerbedza zmineno perebig vulic Byelyanskoyi Novogo Z yazdu Dlugoyi ta Nalevki Novij Silezko Dombrovskij mist buv pobudovanij na oporah mostu Kerbedza zrujnovanogo pid chas vijni Pid chas budivnictva vikopano blizko 0 3 mln m shebnya i 0 2 mln m zemli 6 grudnya 1948 roku bulo zaversheno budivnictvo Silezko Dombrovskogo mostu a nastupnogo dnya tunelyu trasi W Z Razom iz zavershalnimi robotami na trasi W Z 12 lipnya 1949 roku kolona Sigizmunda III Vazi povernulasya na Zamkovu ploshu Shidnu dilyanku trasi vid vul Radziminskoyi do Mariyenshtatu pobuduvala Kompaniya Budivnitstva Mostiv i Stalevih Konstrukcij Mostostal pol Mostostal todi yak zahidnu dilyanku vid Mariyenshtatu do vul Volskoyi pobuduvala derzhavna budivelna kompaniya Betonstal pol Betonstal Priblizno 4 tisyachi lyudej brali uchast v budivnictvi Vidkrittya Trasa W Z bula vvedena v ekspluataciyu 22 lipnya 1949 roku Vranci cherez mist i tunel projshla procesiya lyudej yaki brali uchast u budivnictvi a vvecheri vidbulasya tancyuvalna vechirka na rinkovij ploshi Mariyenshtat Rishennyam Prezidenta Boleslava Beruta vid 22 lipnya 1949 roku na prohannya ministra budivnictva grupu osib bulo nagorodzheno derzhavnimi ordenami za zaslugi u budivnictvi trasi W Z Proyekti pov yazani z trasoyu W ZEskalatori Z yednuye aleyu gen Kaorlya Svirchevskogo nini aleya Solidarnosti iz Zamkovoyu plosheyu pershij eskalator u Polshi vigotovlenim radyanskoyu kompaniyeyu Metrostroj yakij buv spravzhnoyu turistichnoyu pam yatkoyu stolici protyagom nastupnih desyatilit Dovzhina kozhnoyi liniyi stanovila priblizno 30 metriv propuskna zdatnist 10 000 osib na godinu visota po vertikali 12 metriv Vihid iz verhnogo majdanchika shodiv znahodivsya u kam yanici Novickogo takozh yiyi nazivayut kam yanicya Yana vidbudovanij pislya Drugoyi svitovoyi vijni Viroblena v kinci 1940 h rokiv radyanske mashinne viddilennya vazhilo majzhe 150 tonn i zajmalo ves pidval kam yanici Pishohidnij tunel sho vede do shodiv obrobili klinkerom a na stinah midni plafoni ta gipsovi barelyefi Razom u bitvi ta Razom u vidbudovi stvoreni v majsterni Yezhi Yarnushkevichem ta simvolizuyut nerozrivni zv yazki mizh Polsheyu ta bratnim Radyanskim Soyuzom Perila shodiv spochatku buli obrobleni derevom pokritim karagachskim shponom i midnim listom Pid chas ekspluataciyi shodiv chasto vinikala nestacha zapchastin tomu zlamani proloti 1 i 3 postupovo vivodilisya z ekspluataciyi i stavali donorami detalej Pislya vihodu z ladu ostannogo pracyuyuchogo eskalatora 2 30 chervnya 1997 roku bulo prijnyato rishennya povnistyu zakriti dlya pishohidnogo ruhu tunel z eskalatorami U pidvali kam yanici de ranishe roztashovuvavsya 150 tonnij mashinnij zal starih seskalatoriv ye bezkoshtovni tualeti v tomu chisli odin pristosovanij dlya invalidiv ta sluzhbovi primishennya a na odnij zi stin yedina pom yatka radyanskoyi tehniki pult upravlinnya z latunnimi napisami VVODY ESKALATOR 1 ESKALATOR 2 i ESKALATOR 3 U vishezaznachenih sluzhbovih primishennyah misto hotilo stvoriti informacijnij punkt a takozh vistavu fragmentiv radyanskogo obladnannya eskalatoriv Nizhnya chastina z yednana z verhnoyu eskalatornoyu platformoyu novozbudovanimi eskalatorami ta liftom dlya perevezennya lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami Oficijne vidkrittya onovlenih eskalatoriv vidbulosya 21 lipnya 2005 roku Znachennya dlya infrastrukturi mistaTrasa W Z vid na zahidnij v yizd u tunel Eskalatori verhnya platforma 2023 Trasa W Z pobudovana na misci kolishnih mostiv cherez Vislu ta vulic sho spoluchayut Pragu Seredmistya ta Volyu Budivnictvo tunelyu bulo innovacijnim mistobudivnim rishennyam vono suttyevo rozvantazhilo ruh na Zamkovij ploshi ta prileglih do Starogo mista vulicyah do vijni ves ruh vid mostu Kerbedza yihav na Krakivske peredmistya ta Modovu Odnak narazi chastina trasi W Z priznachena dlya avtomobilnogo ruhu osoblivo na dilyanci mostu cherez Vislu ta bilya Starogo mista u godini pik stoyayit u zatorah Miska vlada pragne obmezhiti avtomobilnij ruh i priznachiti jogo osoblivo na centralnij dilyanci perevazhno dlya gromadskogo transportu U rezultati suttyevo zrosla zagalna propuskna spromozhnist marshrutu u rozrahunku na kilkist lyudej yaki nim koristuyutsya Osoblivo nebezpechnoyu ye dilyanka trasi bilya tunelyu zupinki tramvaya Stare misto ta viyizdiv na Vislostradu za tunelem ye zupinki bez pasazhirskih ostrivciv tak zvani videnski zupinki ta pishohidnij perehid a potim rizkij povorot marshrutu bilya Mariyenshtatu Tramvaj Trasa W Z ye odnim iz chotiroh shlyahiv varshavskih tramvayiv sho kursuyut zi shodu na zahid U godini pik tramvayi v kozhnomu napryamku 5 tramvajnih linij kursuyut priblizno kozhni 1 5 hvilini a vrahovuyuchi avtobusi 2 liniyi shohvilini Plan Warszawy 1 Warszawa Panstwowe Przedsiebiorstwo Wydawnictw Kartograficznych 1963 Plan Warszawy 5 Warszawa Panstwowe Przedsiebiorstwo Wydawnictw Kartograficznych 1973 Warszawa atlas aglomeracji 1 20 000 vid pierwsze Warszawa 1996 ISBN 83 7000 086 X Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 15 grudnia 1998 r w sprawie ustalenia wykazu drog krajowych i wojewodzkich Dz U z 1998 r nr 160 poz 1071 Encyklopedia Warszawy Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1975 s 693 Lileyko Jerzy 1976 Zamek Krolewski Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe s 22 Zachwatowicz Jan 1981 Problemy zachowania historycznych budynkow w Warszawa wspolczesna Geneza i rozwoj Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe s 276 ISBN 83 01 02892 0 Malcuzynski Karol 1950 Zwiedzamy nowa Warszawe Warszawa Spoldzielczy Instytut Wydawniczy Kraj s 26 Malcuzynski Karol 1955 Szkice warszawskie Warszawa Ksiazka i Wiedza s 57 Grzegorz Piatek 2020 Malcuzynski Karol 1955 Szkice warszawskie Warszawa Ksiazka i Wiedza s 49 50 Malcuzynski Karol 1950 Zwiedzamy nowa Warszawe Warszawa Spoldzielczy Instytut Wydawniczy Kraj s 29 Bartoszewski Wladyslaw 1970 Kronika wydarzen w Warszawie 1939 1949 Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe s 185 Stepinski Zygmunt 1984 Gawedy warszawskiego architekta Warszawa Krajowa Agencja Wydawnicza s 65 ISBN 83 03 00447 6 M P z 1949 r nr 94 poz 1121 Piatek Grzegorz 2020 Najlepsze miasto swiata Warszawa w odbudowie 1944 1949 Warszawa Wydawnictwo W A B s 337 ISBN 978 83 280 3725 0 TRANSPORT Miasto jest za a nawet przeciw srn zm org pl