Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Естакада Панцера або Віадук Панцера (пол. wiadukt Pancera) — споруда, яка до нашого часу не збереглася. Колись даний віадук поєднував Замкову площу та міст Кербедза у Варшаві; побудований у 1844—1846 роках за проєктом інженера Ф. Ф. Панцера. Споруда зруйнована в 1944 році.
| Віадук Панцера | |
|---|---|
 | |
| 52°14′ пн. ш. 21°00′ сх. д. / 52.233° пн. ш. 21.000° сх. д.Координати: 52°14′ пн. ш. 21°00′ сх. д. / 52.233° пн. ш. 21.000° сх. д. | |
| Країна |  Республіка Польща |
| Матеріал | камінь |
| Загальна довжина | 675 м |
| Ширина | 20,5 м |
| Відкрито | 1846 |
| Конструктор, архітектор | Фелікс Панцер |
  Віадук Панцера Віадук Панцера (Польща) | |
Історія
Дана естакада стала «найвидатнішою спорудою, створеною Панцером». Завдяки своїм габаритам та сміливим проектним рішенням, міст став «прекрасним пам'ятником видатних здібностей та широких можливостей у будівельній справі Панцера». Проект також передбачав можливість прокладання естакадою залізничних та трамвайних колій.
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Фасад и план спуска |
| | Фасад и поперечный разрез |
| | Фасад и продольный разрез |
Спуск був побудований поблизу Королівського замку і вів від Замкової площі до спорудженого в 1864 році постійного Олександрівського мосту (нині міст Кербедза) через річку Віслу.
До Другої світової війни на цьому місці існувала вулиця Новий З'язд (пол. Nowy Zjazd), яка з'єднувала Замкову площу через естакаду Панцера і міст Кербедза з правобережним районом Прага.
Після завершення будівництва міст сприяв швидшому та зручнішому перевезенню вантажів з берегової частини Вісли у центральну частину міста.
Естакада складалася з семи великих арок, з яких чотири були відкриті для проїзду. Друга, найбільша частина спуску, мала вигляд високого земляного насипу, обмеженого схилами під кутом 45 градусів. У точці дотику з арками насип піднімався на 65 футів.
У 1944 році, після Варшавського повстання, відступаючи, війська вермахту підірвали естакаду та Олександрівський міст.
Після закінчення Другої світової війни замість естакади був побудований тунель під Замковою площею, який став центральною частиною нової магістралі Схід-Захід, що зв'язує найкоротшим шляхом — через тунель під Старим містом — віддалені райони столиці.
Єдиним збереженим елементом естакади на даний час є меморіальна дошка на Замковій площі, напис на якій (російською та польською мовами) свідчить: «Розпочато в 1844 році. Завершено в 1846 році. Будівельник інспектор шляхів сполучення Фелікс Панцер.»
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 22 квітня 2020.
Література
- Описание работ, произведенных при сооружении Варшавского спуска // Журнал Главного управления путей сообщения и публичных зданий. — СПб., 1864. — Январь-февраль. — С. 25—40.
- Encyklopedia Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1994, s. 554. . (пол.)
- Henryk Janczewski. Całe życie z Warszawą. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1986, s. 248. . (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Estakada Pancera abo Viaduk Pancera pol wiadukt Pancera sporuda yaka do nashogo chasu ne zbereglasya Kolis danij viaduk poyednuvav Zamkovu ploshu ta mist Kerbedza u Varshavi pobudovanij u 1844 1846 rokah za proyektom inzhenera F F Pancera Sporuda zrujnovana v 1944 roci Viaduk Pancera52 14 pn sh 21 00 sh d 52 233 pn sh 21 000 sh d 52 233 21 000 Koordinati 52 14 pn sh 21 00 sh d 52 233 pn sh 21 000 sh d 52 233 21 000Krayina Respublika PolshaMaterialkaminZagalna dovzhina675 mShirina20 5 mVidkrito1846Konstruktor arhitektorFeliks PancerViaduk PanceraViaduk Pancera Polsha IstoriyaDana estakada stala najvidatnishoyu sporudoyu stvorenoyu Pancerom Zavdyaki svoyim gabaritam ta smilivim proektnim rishennyam mist stav prekrasnim pam yatnikom vidatnih zdibnostej ta shirokih mozhlivostej u budivelnij spravi Pancera Proekt takozh peredbachav mozhlivist prokladannya estakadoyu zaliznichnih ta tramvajnih kolij Zovnishni zobrazhennya Fasad i plan spuska Fasad i poperechnyj razrez Fasad i prodolnyj razrez Spusk buv pobudovanij poblizu Korolivskogo zamku i viv vid Zamkovoyi ploshi do sporudzhenogo v 1864 roci postijnogo Oleksandrivskogo mostu nini mist Kerbedza cherez richku Vislu 1945 rik Ruyini viaduka Pancera pislya vtorgnennya vermahtu v Polshu Do Drugoyi svitovoyi vijni na comu misci isnuvala vulicya Novij Z yazd pol Nowy Zjazd yaka z yednuvala Zamkovu ploshu cherez estakadu Pancera i mist Kerbedza z pravoberezhnim rajonom Praga Pislya zavershennya budivnictva mist spriyav shvidshomu ta zruchnishomu perevezennyu vantazhiv z beregovoyi chastini Visli u centralnu chastinu mista Estakada skladalasya z semi velikih arok z yakih chotiri buli vidkriti dlya proyizdu Druga najbilsha chastina spusku mala viglyad visokogo zemlyanogo nasipu obmezhenogo shilami pid kutom 45 gradusiv U tochci dotiku z arkami nasip pidnimavsya na 65 futiv U 1944 roci pislya Varshavskogo povstannya vidstupayuchi vijska vermahtu pidirvali estakadu ta Oleksandrivskij mist Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni zamist estakadi buv pobudovanij tunel pid Zamkovoyu plosheyu yakij stav centralnoyu chastinoyu novoyi magistrali Shid Zahid sho zv yazuye najkorotshim shlyahom cherez tunel pid Starim mistom viddaleni rajoni stolici Yedinim zberezhenim elementom estakadi na danij chas ye memorialna doshka na Zamkovij ploshi napis na yakij rosijskoyu ta polskoyu movami svidchit Rozpochato v 1844 roci Zaversheno v 1846 roci Budivelnik inspektor shlyahiv spoluchennya Feliks Pancer Div takozhFeliks PancerPrimitki Arhiv originalu za 11 lyutogo 2017 Procitovano 22 kvitnya 2020 LiteraturaOpisanie rabot proizvedennyh pri sooruzhenii Varshavskogo spuska Zhurnal Glavnogo upravleniya putej soobsheniya i publichnyh zdanij SPb 1864 Yanvar fevral S 25 40 Encyklopedia Warszawy Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 1994 s 554 ISBN 83 01 08836 2 pol Henryk Janczewski Cale zycie z Warszawa Warszawa Panstwowy Instytut Wydawniczy 1986 s 248 ISBN 83 06 01409 X pol