Міст Кербедза (пол. most Kierbedzia, до 1918 року — Олександрівський міст (пол. most Aleksandryjski)) — перший постійний міст через річку Віслу в Варшаві. Побудований в 1859—1864 роках за проєктом інженера С. В. Кербедза, зруйнований в 1944 році. У 1948—1949 роках на опорах моста було побудовано новий Сілезько-Домбровський міст.
Міст Кербедза | |
---|---|
52°14′57″ пн. ш. 21°01′19″ сх. д. / 52.24925000002777864° пн. ш. 21.02200000002777713° сх. д.Координати: 52°14′57″ пн. ш. 21°01′19″ сх. д. / 52.24925000002777864° пн. ш. 21.02200000002777713° сх. д. | |
Країна | Республіка Польща |
Розташування | Варшава |
Перетинає | Вісла |
Загальна довжина | 474 м |
Конструктор, архітектор | Кербедз Станіслав Валеріанович |
Міст Кербедза Міст Кербедза (Польща) | |
Міст Кербедза у Вікісховищі |
Назва
Спочатку міст називався Олександрівським (пол. most Aleksandryjski) на честь Олександра II. Неофіційно існували назви I міст і міст Кербедза (пол. most Kierbedzia) на честь автора проєкту мосту С. В. Кербедза. Після того, як Польща отримала незалежність, назва міст Кербедза стала офіційною.
Історія
Спочатку міст планувався як залізничний, який з'єднує Варшавсько-Віденську залізницю і залізницю Санкт-Петербург—Варшава. Побудований в 1859—1864 рр. за проєктом інженера С. В. Кербедза. Характерною особливістю моста є те, що при будівництві опор вперше в Російській імперії були застосовані кесони.
Міст пов'язав Варшаву з правобережним передмістям Прагою, куди вели Московське шосе, залізниця Санкт-Петербург — Варшава і Варшавсько-Тереспольська залізниця.
У серпні 1915 року міст вперше підірвали - це зробили війська під час відступу з Варшави.
Міст складався з шести металевих прольотів (по 74,7 м кожен з них).
Міст Кербедза був підірваний при відступі російських військ із Варшави 5 серпня 1915 року й відновлений в 1916 році. 13 вересня 1944 року повторно підірваний під час Другої світової війни німецько-фашистськими військами. У 1948—1949 роках на вцілілих опорах побудовано новий Шленсько-Домбровський міст.
Галерея
- Будівництво мосту, 1864 рік
- Загальний вигляд мосту, 1873 рік
- Зруйновані прольоти мосту, 1915 рік
Література
- Николаи Л. Ф. Краткие исторические данные о развитии мостового дела в России. — СПб., 1898. — С. 107—109.
- Постоянный мост чрез р. Вислу в Варшаве // Всемирная иллюстрация. — СПб., 1870. — № 69. — С. 311.
- Постоянный мост чрез реку Вислу в Варшаве // Журнал Главного управления путей сообщения и публичных зданий. — СПб., 1861. — Т. 33. Кн. 1 (январь-февраль). — С. 1—17.
- Пунин А. Л. Архитектура отечественных мостов. — Л. : Стройиздат, 1982. — 152 с.
- Сокол К. Г. Русская Варшава. — М. : Синергия, 2002.
- Wacław Sterner. Mosty Warszawy. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwa Techniczner, 1960. — 191 с. (пол.)
- Bolesław Chwaściński. Mosty na Wiśle i ich budowniczowie. — Warszawa : FAZW, 1997. — 410 с. — . (пол.)
- Міст Кербедза - зруйноване диво Варшави - warsaw-future.eu (укр.). 13 січня 2023. Процитовано 27 січня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mist Kerbedza pol most Kierbedzia do 1918 roku Oleksandrivskij mist pol most Aleksandryjski pershij postijnij mist cherez richku Vislu v Varshavi Pobudovanij v 1859 1864 rokah za proyektom inzhenera S V Kerbedza zrujnovanij v 1944 roci U 1948 1949 rokah na oporah mosta bulo pobudovano novij Silezko Dombrovskij mist Mist Kerbedza52 14 57 pn sh 21 01 19 sh d 52 24925000002777864 pn sh 21 02200000002777713 sh d 52 24925000002777864 21 02200000002777713 Koordinati 52 14 57 pn sh 21 01 19 sh d 52 24925000002777864 pn sh 21 02200000002777713 sh d 52 24925000002777864 21 02200000002777713Krayina Respublika PolshaRoztashuvannyaVarshavaPeretinayeVislaZagalna dovzhina474 mKonstruktor arhitektorKerbedz Stanislav ValerianovichMist KerbedzaMist Kerbedza Polsha Mist Kerbedza u VikishovishiNazvaSpochatku mist nazivavsya Oleksandrivskim pol most Aleksandryjski na chest Oleksandra II Neoficijno isnuvali nazvi I mist i mist Kerbedza pol most Kierbedzia na chest avtora proyektu mostu S V Kerbedza Pislya togo yak Polsha otrimala nezalezhnist nazva mist Kerbedza stala oficijnoyu IstoriyaSpochatku mist planuvavsya yak zaliznichnij yakij z yednuye Varshavsko Vidensku zaliznicyu i zaliznicyu Sankt Peterburg Varshava Pobudovanij v 1859 1864 rr za proyektom inzhenera S V Kerbedza Harakternoyu osoblivistyu mosta ye te sho pri budivnictvi opor vpershe v Rosijskij imperiyi buli zastosovani kesoni Mist pov yazav Varshavu z pravoberezhnim peredmistyam Pragoyu kudi veli Moskovske shose zaliznicya Sankt Peterburg Varshava i Varshavsko Terespolska zaliznicya U serpni 1915 roku mist vpershe pidirvali ce zrobili vijska pid chas vidstupu z Varshavi Mist skladavsya z shesti metalevih prolotiv po 74 7 m kozhen z nih Mist Kerbedza buv pidirvanij pri vidstupi rosijskih vijsk iz Varshavi 5 serpnya 1915 roku j vidnovlenij v 1916 roci 13 veresnya 1944 roku povtorno pidirvanij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni nimecko fashistskimi vijskami U 1948 1949 rokah na vcililih oporah pobudovano novij Shlensko Dombrovskij mist GalereyaBudivnictvo mostu 1864 rik Zagalnij viglyad mostu 1873 rik Zrujnovani proloti mostu 1915 rikLiteraturaNikolai L F Kratkie istoricheskie dannye o razvitii mostovogo dela v Rossii SPb 1898 S 107 109 Postoyannyj most chrez r Vislu v Varshave Vsemirnaya illyustraciya SPb 1870 69 S 311 Postoyannyj most chrez reku Vislu v Varshave Zhurnal Glavnogo upravleniya putej soobsheniya i publichnyh zdanij SPb 1861 T 33 Kn 1 yanvar fevral S 1 17 Punin A L Arhitektura otechestvennyh mostov L Strojizdat 1982 152 s Sokol K G Russkaya Varshava M Sinergiya 2002 Waclaw Sterner Mosty Warszawy Warszawa Panstwowe Wydawnictwa Techniczner 1960 191 s pol Boleslaw Chwascinski Mosty na Wisle i ich budowniczowie Warszawa FAZW 1997 410 s ISBN 83 905390 2 0 pol Mist Kerbedza zrujnovane divo Varshavi warsaw future eu ukr 13 sichnya 2023 Procitovano 27 sichnya 2023