Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бій під Малими Міньками — бій 17 листопада 1921 року поблизу села Малі Міньки, Овруцький повіт, Волинська губернія. У ході цієї битви в боротьбі з більшовиками зазнала поразки Волинська група Повстанської армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника.
| Бій під Малими Міньками | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Радянсько-українська війна | |||||||
 Розстріл учасників бою під Базаром | |||||||
| Координати: 51°02′38″ пн. ш. 29°17′36″ сх. д. / 51.04388889002777319° пн. ш. 29.29361111002777918° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 УНР |  РСФРР | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Тютюнник Юрій Йосипович | Котовський Григорій Іванович | ||||||
| Військові сили | |||||||
| близько 900 Повстанська армія УНР (Волинська повстанська група) | 9-та Кримська кавалерійська дивізія Котовського | ||||||
| Втрати | |||||||
| 700 осіб | ? | ||||||
Більшість істориків вважають, що Листопадовий рейд майже не мав шансів на успіх, це був радше похід відчаю й акт героїзму.
Передісторія
Після окупації більшовиками Української Народної Республіки частини регулярної армії УНР були інтерновані в Польській республіці. Однак у 1921 році було ухвалено рішення рейдом вирушити до України з метою підтримки антирадянських виступів. Планувалося підняти всенародне повстання та дійти до Києва.
Проти Армії УНР під командуванням генерал-хорунжого Юрка Тютюнника більшовики стягнули свої найкращі сили. Як свідчать історики, перевага у живій силі в сорок разів перевищувала сили повстанців. Удень і вночі, впродовж двох тижнів червона кіннота переслідувала напівроздягнутих, голодних, виснажених вояків УНР.
Хід бою
15 листопада між зайнятими котовцями селами на морозі сили Тютюнника форсували Тетерів. Уранці 17 листопада глибоким снігом українські сили дісталися до села Малі Міньки. Останній бій із більшовицькими військами Волинська група провела 17 листопада 1921 року під Малими Міньками. У ньому 1000 виснажених вояків-повстанців протистояли кількатисячному, добре озброєному більшовицькому війську.
2-га і 3-тя бригади 9-ї кавалерійської дивізії Котовського оточили українські сили. Комбінованим ударом вони відокремили від решти колони авангард, при якому перебували Тютюнник, Отмарштейн, Янченко, два комбриги та десяток саней із пораненими. Другим ударом відступні українські сили знову поділені навпіл. Бійці боролися до останнього набою. Окремі вояки, аби не потрапити до більшовицького полону, підривали себе останньою гранатою. Так вчинили урядовець, міністр Військово-Морських Сил Української держави М. Білинський, ройовий Андрієвський та інші.
Після того, як повстанці витратили всі набої, червоноармійці почали рубати безборонних козаків. Убивали всіх: поранених, тих, хто здавався, людей, які ледве трималися на ногах. Тривало це доти, поки не приїхав Г. Котовський.
Вдалося врятуватися і повернутися до Польської республіки штабу армії, кінній сотні та пораненим, які перебували на передніх підводах.
Розправа над полоненими
Після закінчення нищення та грабунків полонених українських вояків вишикували у чотири шеренги та повели до М. Миньок, де їх замкнули у церкві. Уночі червоноармійці продовжили грабунки. Над полоненими знущалися, не давали їсти.
Г. Котовський пропонував повстанцям перейти на службу до Червоної армії, але всі вояки відмовилися від цієї пропозиції.
18 листопада полонених, оточених кінним ескортом, перевели до Базара, де над ними відбувся суд. Допит проводили Г. Котовський та співробітник ЧК І. Гаркавий. Полонених українців підводили до ям і розстрілювали з кулеметів. Близько 22-ї години 21 листопада розстріляли перших 25 старшин. Протокол Надзвичайної комісії свідчить, що під Малими Миньками вбито понад 400 бійців, до полону захоплено разом із пораненими 537 вояків, з яких до суду дожило лише 443. До найвищої міри покарання — розстрілу — засудили 360 повстанців. Осіб командного складу направили до Києва для додаткового допиту, більшість із них було страчено. Упродовж тижня 95 полонених «померли від ран», 83 відправлені на допит до Києва, решта, серед них молодший брат міністра військових справ УНР Олексій Петрович Сальський, засуджені до розстрілу.
Представник УСРР у Польській республіці Олександр Шумський, прочитавши вирок комісії, пропонував перетворити цей суд на великий політичний процес, інформацію про який поширити в європейській та американській пресі. Водночас дії червоноармійців під М. Миньками він прохав замовчувати, адже «…спосіб ліквідації цього набігу, прийнятий київськими товаришами, справить невигідне для нас враження».
22 і 23 листопада «суд» продовжувався, повстанців невеликими групами підводили до ям, викопаних місцевими селянами з наказу більшовиків, і розстрілювали.
За даними, які наводить український історик Роман Коваль, серед вояків, що загинули під Базаром, були не лише українці, а й представники інших народів. Згідно з анкетами розстріляних, 85,88 % з них становили українці, 9,41 % — росіяни (це не менше 32 осіб), поляки — 1,47 %, білоруси та євреї — 1,18 %, німці — 0,59 %.
Червоноармійці під Малими Миньками теж зазнали значних втрат. Як свідчать спогади, вони декілька днів возили своїх поранених до Овруча, а шпиталі в Базарі, Хабнім і Народичах були вщерть заповнені.
З поразкою Другого Зимового походу збройна епопея регулярної української армії закінчилася.
Відступ решток сил
Для переслідування Тютюнника і штабу сформовано «летючий загін» з 90 вершників із наказом знищити відступних і захопити генерала, червоноармійцям це не вдалося; штаб, кінна сотня й важкопоранені числом до 120 осіб під керівництвом Тютюнника, пробиваючись через села теперішніх Овруцького й Олевського районів, 20 листопада перейшли на польську територію.
Учасники битви
Нижче наведені лише деякі відомі імена розстріляних:
- Арцик Іван Пилипович
- Атнабунт Захар Ілліч
- Бабич Іван Дмитрович
- Бережний Сидір Петрович
- Білецький Іван Омелькович
- Бондаренко Аверкій Ісакович
- Грицарюк Нестор Павлович
- Дзячківський Іван Вікентійович
- Дугельний Грицько Макарович
- Ковтуненко Іван Наумович
- Маринич Петро Іванович
- Петренко Іван Діонісійович
- Шура-Бура Іван Леонтійович
- Ясько Анастас Стефанович
Вшанування пам'яті
- 1941 року, на окупованих німцями українських землях, українськими активістами, серед яких переважали члени ОУН Мельника, було ініційоване відзначення 20-ї річниці подій. 21 листопада до Базару з'їхалося близько сорока тисяч українців з різних районів Райхскомісаріату Україна для відзначення страти російськими більшовиками 359 вояків Української Національної Армії — «вояків, які відмовилися перейти на бік більшовиків і до кінця боронили ідеали вільної України».
- Меморіал пам'яті Героїв Базару, зведений 2000 року на пожертви українців із Великої Британії.
- Вулиця Героїв Базару у місті Житомир.
У кінематографі
Цей бій показаний у фільмі «Таємний щоденник Симона Петлюри».
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2009. Процитовано 19 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 19 червня 2010.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2009. Процитовано 27 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 14 березня 2017.
- . Історична правда. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 14 березня 2017.
- Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
- Косик, Володимир. Україна і Німеччина у другій світовій війні / Пер. із франц. Р. Осадчука.— Париж—Нью-Йорк—Львів: Наукове тов-во ім. Т. Шевченка у Львові, 1993.— С. 199.
- . memorial.kiev.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 15 березня 2017. Процитовано 14 березня 2017.
Джерела
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 165. — .
- Базар 21.XI 1921—1931 [ 26 вересня 2021 у Wayback Machine.]. Каліш, 1932. 171 с. (Бібліотека Українського Воєнно-Історичного Товариства, ч. 2)
- Малихін Ю. В. Трагедія і слава Базару / Ю. В. Малихін // Місто.– 2003.– 27 листопада. [ 12 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Рейд у вічність. Зб. документів із Державного архіву СБУ. Під загальною редакцією Романа Коваля (стислі дані по кожному вояку) [ 27 січня 2018 у Wayback Machine.]
Література
- Олег Шатайло. Спадкоємці козацької слави. стор. 42
Посилання
- Базар [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 66. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bij pid Malimi Minkami bij 17 listopada 1921 roku poblizu sela Mali Minki Ovruckij povit Volinska guberniya U hodi ciyeyi bitvi v borotbi z bilshovikami zaznala porazki Volinska grupa Povstanskoyi armiyi UNR pid komanduvannyam generala horunzhogo Yuriya Tyutyunika Bij pid Malimi MinkamiRadyansko ukrayinska vijnaRozstril uchasnikiv boyu pid Bazarom Rozstril uchasnikiv boyu pid BazaromKoordinati 51 02 38 pn sh 29 17 36 sh d 51 04388889002777319 pn sh 29 29361111002777918 sh d 51 04388889002777319 29 29361111002777918Data 17 listopada 1921 r Misce Bilya sela Mali Minki Ovruckij povit Volinska guberniya 51 08 23 pn sh 29 15 53 sh d 51 13972 pn sh 29 26472 sh d 51 13972 29 26472Rezultat Ostatochna porazka sil UNR u borotbi za ukrayinsku derzhavnistStoroni UNR RSFRRKomanduvachiTyutyunnik Yurij Josipovich Kotovskij Grigorij IvanovichVijskovi siliblizko 900 Povstanska armiya UNR Volinska povstanska grupa 9 ta Krimska kavalerijska diviziya KotovskogoVtrati700 osib Bilshist istorikiv vvazhayut sho Listopadovij rejd majzhe ne mav shansiv na uspih ce buv radshe pohid vidchayu j akt geroyizmu PeredistoriyaPislya okupaciyi bilshovikami Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki chastini regulyarnoyi armiyi UNR buli internovani v Polskij respublici Odnak u 1921 roci bulo uhvaleno rishennya rejdom virushiti do Ukrayini z metoyu pidtrimki antiradyanskih vistupiv Planuvalosya pidnyati vsenarodne povstannya ta dijti do Kiyeva Proti Armiyi UNR pid komanduvannyam general horunzhogo Yurka Tyutyunnika bilshoviki styagnuli svoyi najkrashi sili Yak svidchat istoriki perevaga u zhivij sili v sorok raziv perevishuvala sili povstanciv Uden i vnochi vprodovzh dvoh tizhniv chervona kinnota peresliduvala napivrozdyagnutih golodnih visnazhenih voyakiv UNR Hid boyuShema boyu bilya sela Mali MinkiYurij Tyutyunnik 15 listopada mizh zajnyatimi kotovcyami selami na morozi sili Tyutyunnika forsuvali Teteriv Uranci 17 listopada glibokim snigom ukrayinski sili distalisya do sela Mali Minki Ostannij bij iz bilshovickimi vijskami Volinska grupa provela 17 listopada 1921 roku pid Malimi Minkami U nomu 1000 visnazhenih voyakiv povstanciv protistoyali kilkatisyachnomu dobre ozbroyenomu bilshovickomu vijsku 2 ga i 3 tya brigadi 9 yi kavalerijskoyi diviziyi Kotovskogo otochili ukrayinski sili Kombinovanim udarom voni vidokremili vid reshti koloni avangard pri yakomu perebuvali Tyutyunnik Otmarshtejn Yanchenko dva kombrigi ta desyatok sanej iz poranenimi Drugim udarom vidstupni ukrayinski sili znovu podileni navpil Bijci borolisya do ostannogo naboyu Okremi voyaki abi ne potrapiti do bilshovickogo polonu pidrivali sebe ostannoyu granatoyu Tak vchinili uryadovec ministr Vijskovo Morskih Sil Ukrayinskoyi derzhavi M Bilinskij rojovij Andriyevskij ta inshi Pislya togo yak povstanci vitratili vsi naboyi chervonoarmijci pochali rubati bezboronnih kozakiv Ubivali vsih poranenih tih hto zdavavsya lyudej yaki ledve trimalisya na nogah Trivalo ce doti poki ne priyihav G Kotovskij Vdalosya vryatuvatisya i povernutisya do Polskoyi respubliki shtabu armiyi kinnij sotni ta poranenim yaki perebuvali na perednih pidvodah Rozprava nad polonenimiPislya zakinchennya nishennya ta grabunkiv polonenih ukrayinskih voyakiv vishikuvali u chotiri sherengi ta poveli do M Minok de yih zamknuli u cerkvi Unochi chervonoarmijci prodovzhili grabunki Nad polonenimi znushalisya ne davali yisti G Kotovskij proponuvav povstancyam perejti na sluzhbu do Chervonoyi armiyi ale vsi voyaki vidmovilisya vid ciyeyi propoziciyi 18 listopada polonenih otochenih kinnim eskortom pereveli do Bazara de nad nimi vidbuvsya sud Dopit provodili G Kotovskij ta spivrobitnik ChK I Garkavij Polonenih ukrayinciv pidvodili do yam i rozstrilyuvali z kulemetiv Blizko 22 yi godini 21 listopada rozstrilyali pershih 25 starshin Protokol Nadzvichajnoyi komisiyi svidchit sho pid Malimi Minkami vbito ponad 400 bijciv do polonu zahopleno razom iz poranenimi 537 voyakiv z yakih do sudu dozhilo lishe 443 Do najvishoyi miri pokarannya rozstrilu zasudili 360 povstanciv Osib komandnogo skladu napravili do Kiyeva dlya dodatkovogo dopitu bilshist iz nih bulo stracheno Uprodovzh tizhnya 95 polonenih pomerli vid ran 83 vidpravleni na dopit do Kiyeva reshta sered nih molodshij brat ministra vijskovih sprav UNR Oleksij Petrovich Salskij zasudzheni do rozstrilu Predstavnik USRR u Polskij respublici Oleksandr Shumskij prochitavshi virok komisiyi proponuvav peretvoriti cej sud na velikij politichnij proces informaciyu pro yakij poshiriti v yevropejskij ta amerikanskij presi Vodnochas diyi chervonoarmijciv pid M Minkami vin prohav zamovchuvati adzhe sposib likvidaciyi cogo nabigu prijnyatij kiyivskimi tovarishami spravit nevigidne dlya nas vrazhennya 22 i 23 listopada sud prodovzhuvavsya povstanciv nevelikimi grupami pidvodili do yam vikopanih miscevimi selyanami z nakazu bilshovikiv i rozstrilyuvali Za danimi yaki navodit ukrayinskij istorik Roman Koval sered voyakiv sho zaginuli pid Bazarom buli ne lishe ukrayinci a j predstavniki inshih narodiv Zgidno z anketami rozstrilyanih 85 88 z nih stanovili ukrayinci 9 41 rosiyani ce ne menshe 32 osib polyaki 1 47 bilorusi ta yevreyi 1 18 nimci 0 59 Chervonoarmijci pid Malimi Minkami tezh zaznali znachnih vtrat Yak svidchat spogadi voni dekilka dniv vozili svoyih poranenih do Ovrucha a shpitali v Bazari Habnim i Narodichah buli vshert zapovneni Z porazkoyu Drugogo Zimovogo pohodu zbrojna epopeya regulyarnoyi ukrayinskoyi armiyi zakinchilasya Vidstup reshtok silDlya peresliduvannya Tyutyunnika i shtabu sformovano letyuchij zagin z 90 vershnikiv iz nakazom znishiti vidstupnih i zahopiti generala chervonoarmijcyam ce ne vdalosya shtab kinna sotnya j vazhkoporaneni chislom do 120 osib pid kerivnictvom Tyutyunnika probivayuchis cherez sela teperishnih Ovruckogo j Olevskogo rajoniv 20 listopada perejshli na polsku teritoriyu Uchasniki bitviDokladnishe Spisok voyakiv armiyi UNR rozstrilyanih bilshovikami pid Bazarom 1921 roku Nizhche navedeni lishe deyaki vidomi imena rozstrilyanih Arcik Ivan Pilipovich Atnabunt Zahar Illich Babich Ivan Dmitrovich Berezhnij Sidir Petrovich Bileckij Ivan Omelkovich Bondarenko Averkij Isakovich Gricaryuk Nestor Pavlovich Dzyachkivskij Ivan Vikentijovich Dugelnij Gricko Makarovich Kovtunenko Ivan Naumovich Marinich Petro Ivanovich Petrenko Ivan Dionisijovich Shura Bura Ivan Leontijovich Yasko Anastas StefanovichVshanuvannya pam yati1941 roku na okupovanih nimcyami ukrayinskih zemlyah ukrayinskimi aktivistami sered yakih perevazhali chleni OUN Melnika bulo inicijovane vidznachennya 20 yi richnici podij 21 listopada do Bazaru z yihalosya blizko soroka tisyach ukrayinciv z riznih rajoniv Rajhskomisariatu Ukrayina dlya vidznachennya strati rosijskimi bilshovikami 359 voyakiv Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Armiyi voyakiv yaki vidmovilisya perejti na bik bilshovikiv i do kincya boronili ideali vilnoyi Ukrayini Memorial pam yati Geroyiv Bazaru zvedenij 2000 roku na pozhertvi ukrayinciv iz Velikoyi Britaniyi Vulicya Geroyiv Bazaru u misti Zhitomir U kinematografi Cej bij pokazanij u filmi Tayemnij shodennik Simona Petlyuri Div takozhMemorial pam yati Geroyiv Bazaru Orden Bazar Primitki Arhiv originalu za 14 listopada 2009 Procitovano 19 chervnya 2010 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2016 Procitovano 19 chervnya 2010 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2009 Procitovano 27 chervnya 2019 Arhiv originalu za 14 listopada 2019 Procitovano 14 bereznya 2017 Istorichna pravda Arhiv originalu za 14 listopada 2019 Procitovano 14 bereznya 2017 Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 14 bereznya 2017 Kosik Volodimir Ukrayina i Nimechchina u drugij svitovij vijni Per iz franc R Osadchuka Parizh Nyu Jork Lviv Naukove tov vo im T Shevchenka u Lvovi 1993 S 199 memorial kiev ua uk ua Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Procitovano 14 bereznya 2017 DzherelaEnciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 165 ISBN 966 00 0734 5 Bazar 21 XI 1921 1931 26 veresnya 2021 u Wayback Machine Kalish 1932 171 s Biblioteka Ukrayinskogo Voyenno Istorichnogo Tovaristva ch 2 Malihin Yu V Tragediya i slava Bazaru Yu V Malihin Misto 2003 27 listopada 12 listopada 2013 u Wayback Machine Rejd u vichnist Zb dokumentiv iz Derzhavnogo arhivu SBU Pid zagalnoyu redakciyeyu Romana Kovalya stisli dani po kozhnomu voyaku 27 sichnya 2018 u Wayback Machine LiteraturaOleg Shatajlo Spadkoyemci kozackoyi slavi stor 42PosilannyaBazar 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 66 1000 ekz