Томиславград (хорв. Tomislavgrad) — місто в південно-західній частині Боснії і Герцеговини. Центр однойменного муніципалітету, який входить до 10-го кантону Федерації Боснії і Герцеговини.
Томиславград Tomislavgrad | |||
---|---|---|---|
— місто — | |||
Томиславград | |||
Вулиця Міят Томич у Томиславграді | |||
| |||
Координати: 43°43′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 43.717° пн. ш. 17.233° сх. д. | |||
Держава | Боснія і Герцеговина | ||
Суб'єкт конфедерації | Федерація Боснія і Герцеговина | ||
Кантон | Ливненський кантон | ||
Громада | Томиславград | ||
Уряд | |||
- Муніципалітет; голова | Іван Вукадін (ХДС БіГ) | ||
Площа | |||
- Повна | 966 км² | ||
Висота над р.м. | 900 м | ||
Населення (перепис 1991) | |||
- Усього | 30 009 | ||
- Густота | 31,1/км² | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Телефонний код(и) | +387 34 | ||
Вебсайт: http://www.duvno-online.com | |||
Розташування муніципалітету Томиславград у межах Боснії і Герцеговини. | |||
Томиславград | |||
Назва
Назва міста означає буквально «Місто Томислава». Цією назвою було замінено історичний топонім Дувно в 1925 році королем Югославії Александром І на честь короля Томислава, якого в цій місцевості в 925 р. було зведено на престол як короля Хорватії. Після Другої світової війни соціалістична Югославія відновила первісну назву Дувно. У 1990 рр. місто було знову перейменовано на Томиславград. Попри це мешканці Боснії і Герцеговини часто звуть місцевих жителів «Duvnjaci» (дувняки, жителі Дувна), а саме місто часто йменують «Дувно». Крім того, місто інколи називають просто «Томислав». Римсько-католицька єпархія в цьому краї досі називається Мостарсько-Дувненська римсько-католицька єпархія. Назва Дувно (раніший варіант Думно) походить від іллірійського слова d´lmno, що значить «пасовище» і відповідно dalma (dëlma) означає вівця, а отже, назва міста споріднена з назвою однієї з трьох основних історичних складових Хорватії — Далмації. За часів Римської імперії місто називалося Delminium, а в добу Королівства Хорватія — Županjac. Під владою Османської імперії воно називалось Županj-potok, а в часи панування Австро-Угорщини — Županjac.
Положення
Томиславград розташований за 38 км від столиці Кантону 10 Федерації Боснії і Герцеговини (або — за адміністративно-територіальним поділом, прийнятим у хорватській частині Федерації — Герцег-Боснійської жупанії), міста Ливно, за 88 км від Мостара, за 162 км від Сараєво, за 161 км від Баня-Луки, та за 91 км від Спліта.
Демографія
1971
Всього 33 135 жителів
- Хорвати — 29 272 (88,34 %)
- Мусульмани — 2 760 (8,32 %)
- Серби — 970 (2,92 %)
- Югослави — 40 (0,12 %)
- Інші — 93 (0,30 %)
1981
Всього 30 666 осіб
- Хорвати — 26 712 (87,10 %)
- Мусульмани — 2 895 (9,44 %)
- Серби — 671 (2,18 %)
- Югослави — 256 (0,83 %)
- Інші — 132 (0,45 %)
1991
У 1991 році в муніципалітеті Томиславград проживало 30 009 осіб, у тому числі:
- 25 976 хорватів (86,56 %)
- 3 148 мусульман (10,49 %)
- 576 сербів (1,91 %)
- 107 югославів (0,35 %)
- 202 інших або невідомих (0,69 %)
Саме місто налічувало 5 993 мешканців, у тому числі:
- 67 % хорватів
- 27 % мусульман
- 4 % сербів
- 1 % югославів
- 1 % інших
Історія
Стародавні часи
Первісно місцевість населяло іллірійське плем'я далматів, які заснували в межах нинішнього Томиславграда своє головне місто Делмініум, що розташовувалося на горі Ліб. На початку І століття після довготривалого і запеклого опору далматів підкорили римляни і спорудили нове місто Делмініум. Римський Делмініум розташувався на місці теперішньої римо-католицької базиліки, названої на честь першого хорватського святого Ніколи Тавелича.
Королівство Хорватія
Хорвати заселили цю місцевість у VII столітті, перейменовуючи поселення на Жупаняц. Землі навколо Томиславграда відігравали важливу роль у хорватській історії раннього середньовіччя. Як засвідчує Літопис попа Дуклянина, найважливішою подією цього періоду була перша Рада (Сабор) Хорватії 753 року. Саме на дувненській горі Ліб з приходом хорватів в околиці Дувна було закладено перший хорватський княжий двір у Боснії і Герцеговині, де князь Будимир приймав послів папи Стефана II і візантійського імператора Костянтина V і де було завершено підготовку до Великої державної і церковної Ради. На цьому з'їзді державу було поділено на три основні області з декількома меншими самоврядними краями, кордони яких визначалися адміністративним поділом Стародавнього Риму. Встановлювалися спосіб управління, податки і судочинство. На з'їзді складався протокол латиною, який було відразу перекладено хорватською мовою. У зв'язку з відсутністю відповідного терміна в хорватській мові, опубліковану працю назвали грецьким словом Methodos, тобто книга для системного управління державою. Methodos був першим писемним твором, написаним хорватською, як і взагалі слов'янською мовою.
Прийнято вважати, що саме на цьому місці в 925 році відбулася урочиста коронація короля Томислава. За свідченням трактату Костянтина VII Багрянородного De Administrando Imperio хорватське військо на той час налічувало 60 000 кіннотників, 100 000 піхотинців, військово-морський флот з 80 великих суден, на кожному з яких по 10-20 моряків. Таких сильних армій у тогочасній Європі було мало, з таким військом Томислав розбив угорців і болгар. Після цих перемог князь об'єднав всі малі й великі хорватські землі та міста Спліт, Трогір, Задар, Осор, Раб і Крк в одній великій державі. Безперечним знаком посилення могутності хорватської держави була хорватська королівська корона, яку вкупі з мечем і щитом прислав Томиславу папа Іоанн X.
Королівство Боснія
Дувненське поле з містом Жупаняц перебувало у володінні хорватських королів до другої половини ХІІІ століття, коли воно перейшло у володіння дворянської сім'ї Шубичів, а в 1325 році — під владу бана Боснії Степана II Котроманича, залишаючись у володінні його роду до турецького завоювання.
Османська імперія і Австро-Угорщина
Османи володарювали в цій місцевості до 1878 р., після чого вона стала частиною Австро-Угорщини до розвалу останньої в 1918 р.
Королівство Югославія
У 1925 році Дувно було перейменовано на Томиславград королем Александром І. З утворенням Хорватської бановини, Дувненський край увійшов до її складу і ось так дочекався створення НДХ 10 квітня 1941 року. Про те, в якому настрої зустрінуто виникнення нової хорватської держави в Дувні свідчить один документ, що зберігся в Історичному архіві в Мостарі, в якому буквально пишеться: «Після розпаду Королівства Югославії, хорвати в Дувно раділи, серби були розчаровані, а мусульмани — 2:1».
Друга світова війна
Комуністична Югославія
Після того, як Томиславград було завойовано партизанами, його було перейменовано на Дувно. Як і більшості міст Західної Герцеговини, Томиславграду було начеплено тавро про-устаського і про-фашистського краю. Тому високопосадовці СФРЮ ставилися до міста як до ізгоя. У місто вкладалося дуже мало коштів. Це породило страшенні злидні і багато людей переселилися в Загреб і Далмацію, а також у Німеччину як заробітчани. Сьогодні багато уродженців Томиславграда приїжджають звідусіль до своїх близьких родичів у місто на вихідні дні.
Незалежна Боснія і Герцеговина
Дувно знову перейменовано на Томиславград.
Економіка
Сьогоднішній Томиславград перебуває в дуже важкій економічній скруті. Багато людей емігрували з нього в 1960-х і 1970-х роках, але здебільшого під час війни в 1990-х роках. Більшість із них перебралися до Хорватії (переважно в Загреб), Західної Європи (Німеччина) та Австралії. Ті, що лишилися, працюють на будівництвах у Далмації та Загребі.
Серед фірм, що працюють у місті, є кілька великих компаній, таких як кабельний завод «Капіс Томиславград», торговельний центр «Продекс» та декілька транспортних і будівельних компаній. Під час Боснійської війни було закрито місцеву фабрику пластмас, яка так і не відновила роботу.
У місті є чимало барів і букмекерських контор.
Пам'ятки і культура
У центрі міста Томиславград височить величний пам'ятник на честь короля Томислава І роботи скульптора Вінки Багарич з Загреба, встановлений у 1990-х роках після війни в Боснії і Герцеговині.
Посилання
- [1] [ 13 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- http://www.radiotomislavgrad.com/ [ 15 липня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.tomislavcity.com [ 13 березня 2022 у Wayback Machine.]
- http://www.duvnozauvjek.com [ 27 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 9 травня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - MIchelin route planner Tomislavgrad-Banja Luka[недоступне посилання з травня 2019]
- The Cambridge Ancient History Vol. 11: The High Empire, AD 70-192 by Peter Rathbone, page 597, «… One such place was Delminium, from which the Illyrian Delmatae took their name, attacked more than once by Roman consuls …»
- Wilkes, J. J. The Illyrians, 1992, , Page 188, «… after whom the Roman province Dalmatia was named, their own name being derived from their principal settlement Delminium near Duvno. Beyond the Dinara, Delmatae occupied the plains of Livno, Glamoc, and Duvno, …»
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Томиславград |
Координати: 43°43′ пн. ш. 17°14′ сх. д. / 43.717° пн. ш. 17.233° сх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tomislavgrad horv Tomislavgrad misto v pivdenno zahidnij chastini Bosniyi i Gercegovini Centr odnojmennogo municipalitetu yakij vhodit do 10 go kantonu Federaciyi Bosniyi i Gercegovini Tomislavgrad Tomislavgrad misto TomislavgradVulicya Miyat Tomich u TomislavgradiVulicya Miyat Tomich u TomislavgradiGerbKoordinati 43 43 pn sh 17 14 sh d 43 717 pn sh 17 233 sh d 43 717 17 233Derzhava Bosniya i GercegovinaSub yekt konfederaciyiFederaciya Bosniya i GercegovinaKantonLivnenskij kantonGromadaTomislavgradUryad Municipalitet golovaIvan Vukadin HDS BiG Plosha Povna 966 km Visota nad r m 900 m Naselennya perepis 1991 Usogo 30 009 Gustota 31 1 km Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Telefonnij kod i 387 34Vebsajt http www duvno online comRoztashuvannya municipalitetu Tomislavgrad u mezhah Bosniyi i Gercegovini Roztashuvannya municipalitetu Tomislavgrad u mezhah Bosniyi i Gercegovini TomislavgradRoztashuvannya mista TomislavgradTomislavgradNazvaNazva mista oznachaye bukvalno Misto Tomislava Ciyeyu nazvoyu bulo zamineno istorichnij toponim Duvno v 1925 roci korolem Yugoslaviyi Aleksandrom I na chest korolya Tomislava yakogo v cij miscevosti v 925 r bulo zvedeno na prestol yak korolya Horvatiyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni socialistichna Yugoslaviya vidnovila pervisnu nazvu Duvno U 1990 rr misto bulo znovu perejmenovano na Tomislavgrad Popri ce meshkanci Bosniyi i Gercegovini chasto zvut miscevih zhiteliv Duvnjaci duvnyaki zhiteli Duvna a same misto chasto jmenuyut Duvno Krim togo misto inkoli nazivayut prosto Tomislav Rimsko katolicka yeparhiya v comu krayi dosi nazivayetsya Mostarsko Duvnenska rimsko katolicka yeparhiya Nazva Duvno ranishij variant Dumno pohodit vid illirijskogo slova d lmno sho znachit pasovishe i vidpovidno dalma delma oznachaye vivcya a otzhe nazva mista sporidnena z nazvoyu odniyeyi z troh osnovnih istorichnih skladovih Horvatiyi Dalmaciyi Za chasiv Rimskoyi imperiyi misto nazivalosya Delminium a v dobu Korolivstva Horvatiya Zupanjac Pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi vono nazivalos Zupanj potok a v chasi panuvannya Avstro Ugorshini Zupanjac Bazilika svyatogo Nikoli Tavelicha v TomislavgradiMechet Dzhudzha Dzhafer u Tomislavgradi zvedena do 1615 r PolozhennyaTomislavgrad roztashovanij za 38 km vid stolici Kantonu 10 Federaciyi Bosniyi i Gercegovini abo za administrativno teritorialnim podilom prijnyatim u horvatskij chastini Federaciyi Gerceg Bosnijskoyi zhupaniyi mista Livno za 88 km vid Mostara za 162 km vid Sarayevo za 161 km vid Banya Luki ta za 91 km vid Splita Demografiya1971 Vsogo 33 135 zhiteliv Horvati 29 272 88 34 Musulmani 2 760 8 32 Serbi 970 2 92 Yugoslavi 40 0 12 Inshi 93 0 30 1981 Vsogo 30 666 osib Horvati 26 712 87 10 Musulmani 2 895 9 44 Serbi 671 2 18 Yugoslavi 256 0 83 Inshi 132 0 45 1991 U 1991 roci v municipaliteti Tomislavgrad prozhivalo 30 009 osib u tomu chisli 25 976 horvativ 86 56 3 148 musulman 10 49 576 serbiv 1 91 107 yugoslaviv 0 35 202 inshih abo nevidomih 0 69 Same misto nalichuvalo 5 993 meshkanciv u tomu chisli 67 horvativ 27 musulman 4 serbiv 1 yugoslaviv 1 inshihIstoriyaStarodavni chasi Pervisno miscevist naselyalo illirijske plem ya dalmativ yaki zasnuvali v mezhah ninishnogo Tomislavgrada svoye golovne misto Delminium sho roztashovuvalosya na gori Lib Na pochatku I stolittya pislya dovgotrivalogo i zapeklogo oporu dalmativ pidkorili rimlyani i sporudili nove misto Delminium Rimskij Delminium roztashuvavsya na misci teperishnoyi rimo katolickoyi baziliki nazvanoyi na chest pershogo horvatskogo svyatogo Nikoli Tavelicha Korolivstvo Horvatiya Horvati zaselili cyu miscevist u VII stolitti perejmenovuyuchi poselennya na Zhupanyac Zemli navkolo Tomislavgrada vidigravali vazhlivu rol u horvatskij istoriyi rannogo serednovichchya Yak zasvidchuye Litopis popa Duklyanina najvazhlivishoyu podiyeyu cogo periodu bula persha Rada Sabor Horvatiyi 753 roku Same na duvnenskij gori Lib z prihodom horvativ v okolici Duvna bulo zakladeno pershij horvatskij knyazhij dvir u Bosniyi i Gercegovini de knyaz Budimir prijmav posliv papi Stefana II i vizantijskogo imperatora Kostyantina V i de bulo zaversheno pidgotovku do Velikoyi derzhavnoyi i cerkovnoyi Radi Na comu z yizdi derzhavu bulo podileno na tri osnovni oblasti z dekilkoma menshimi samovryadnimi krayami kordoni yakih viznachalisya administrativnim podilom Starodavnogo Rimu Vstanovlyuvalisya sposib upravlinnya podatki i sudochinstvo Na z yizdi skladavsya protokol latinoyu yakij bulo vidrazu perekladeno horvatskoyu movoyu U zv yazku z vidsutnistyu vidpovidnogo termina v horvatskij movi opublikovanu pracyu nazvali greckim slovom Methodos tobto kniga dlya sistemnogo upravlinnya derzhavoyu Methodos buv pershim pisemnim tvorom napisanim horvatskoyu yak i vzagali slov yanskoyu movoyu Prijnyato vvazhati sho same na comu misci v 925 roci vidbulasya urochista koronaciya korolya Tomislava Za svidchennyam traktatu Kostyantina VII Bagryanorodnogo De Administrando Imperio horvatske vijsko na toj chas nalichuvalo 60 000 kinnotnikiv 100 000 pihotinciv vijskovo morskij flot z 80 velikih suden na kozhnomu z yakih po 10 20 moryakiv Takih silnih armij u togochasnij Yevropi bulo malo z takim vijskom Tomislav rozbiv ugorciv i bolgar Pislya cih peremog knyaz ob yednav vsi mali j veliki horvatski zemli ta mista Split Trogir Zadar Osor Rab i Krk v odnij velikij derzhavi Bezperechnim znakom posilennya mogutnosti horvatskoyi derzhavi bula horvatska korolivska korona yaku vkupi z mechem i shitom prislav Tomislavu papa Ioann X Korolivstvo Bosniya Duvnenske pole z mistom Zhupanyac perebuvalo u volodinni horvatskih koroliv do drugoyi polovini HIII stolittya koli vono perejshlo u volodinnya dvoryanskoyi sim yi Shubichiv a v 1325 roci pid vladu bana Bosniyi Stepana II Kotromanicha zalishayuchis u volodinni jogo rodu do tureckogo zavoyuvannya Osmanska imperiya i Avstro Ugorshina Osmani volodaryuvali v cij miscevosti do 1878 r pislya chogo vona stala chastinoyu Avstro Ugorshini do rozvalu ostannoyi v 1918 r Korolivstvo Yugoslaviya U 1925 roci Duvno bulo perejmenovano na Tomislavgrad korolem Aleksandrom I Z utvorennyam Horvatskoyi banovini Duvnenskij kraj uvijshov do yiyi skladu i os tak dochekavsya stvorennya NDH 10 kvitnya 1941 roku Pro te v yakomu nastroyi zustrinuto viniknennya novoyi horvatskoyi derzhavi v Duvni svidchit odin dokument sho zberigsya v Istorichnomu arhivi v Mostari v yakomu bukvalno pishetsya Pislya rozpadu Korolivstva Yugoslaviyi horvati v Duvno radili serbi buli rozcharovani a musulmani 2 1 Druga svitova vijna Komunistichna Yugoslaviya Pislya togo yak Tomislavgrad bulo zavojovano partizanami jogo bulo perejmenovano na Duvno Yak i bilshosti mist Zahidnoyi Gercegovini Tomislavgradu bulo nachepleno tavro pro ustaskogo i pro fashistskogo krayu Tomu visokoposadovci SFRYu stavilisya do mista yak do izgoya U misto vkladalosya duzhe malo koshtiv Ce porodilo strashenni zlidni i bagato lyudej pereselilisya v Zagreb i Dalmaciyu a takozh u Nimechchinu yak zarobitchani Sogodni bagato urodzhenciv Tomislavgrada priyizhdzhayut zvidusil do svoyih blizkih rodichiv u misto na vihidni dni Nezalezhna Bosniya i Gercegovina Duvno znovu perejmenovano na Tomislavgrad EkonomikaGotel Tomislav Sogodnishnij Tomislavgrad perebuvaye v duzhe vazhkij ekonomichnij skruti Bagato lyudej emigruvali z nogo v 1960 h i 1970 h rokah ale zdebilshogo pid chas vijni v 1990 h rokah Bilshist iz nih perebralisya do Horvatiyi perevazhno v Zagreb Zahidnoyi Yevropi Nimechchina ta Avstraliyi Ti sho lishilisya pracyuyut na budivnictvah u Dalmaciyi ta Zagrebi Sered firm sho pracyuyut u misti ye kilka velikih kompanij takih yak kabelnij zavod Kapis Tomislavgrad torgovelnij centr Prodeks ta dekilka transportnih i budivelnih kompanij Pid chas Bosnijskoyi vijni bulo zakrito miscevu fabriku plastmas yaka tak i ne vidnovila robotu U misti ye chimalo bariv i bukmekerskih kontor Pam yatki i kulturaU centri mista Tomislavgrad visochit velichnij pam yatnik na chest korolya Tomislava I roboti skulptora Vinki Bagarich z Zagreba vstanovlenij u 1990 h rokah pislya vijni v Bosniyi i Gercegovini Pam yatnik korolyu TomislavuPosilannya 1 13 lyutogo 2021 u Wayback Machine http www radiotomislavgrad com 15 lipnya 2011 u Wayback Machine http www tomislavcity com 13 bereznya 2022 u Wayback Machine http www duvnozauvjek com 27 grudnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiArhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 9 travnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya MIchelin route planner Tomislavgrad Banja Luka nedostupne posilannya z travnya 2019 The Cambridge Ancient History Vol 11 The High Empire AD 70 192 by Peter Rathbone page 597 One such place was Delminium from which the Illyrian Delmatae took their name attacked more than once by Roman consuls Wilkes J J The Illyrians 1992 ISBN 0631198075 Page 188 after whom the Roman province Dalmatia was named their own name being derived from their principal settlement Delminium near Duvno Beyond the Dinara Delmatae occupied the plains of Livno Glamoc and Duvno Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tomislavgrad Koordinati 43 43 pn sh 17 14 sh d 43 717 pn sh 17 233 sh d 43 717 17 233