Злата Мойсеївна Ткач (уродж. Злоте Бейріхман; їд. זלאַטע טקאַטש, рум. Zlata Tcaci; 16 травня 1928, Лозово, Ніспоренський повіт, Бессарабія — 1 січня 2006, Кишинів) — молдовський композитор, педагог. Перша жінка — професійний композитор в Молдові. Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР (1974), лауреат державної премії Молдовської РСР (1982), кавалер ордена Gloria Muncii («Глорія мунчий»), професор державної академії музики, театру і образотворчих мистецтв Молдови.
Ткач Злата Мойсеївна | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 16 травня 1928 або 1928[1][2] |
Місце народження | Лозова, Румунське королівство |
Дата смерті | 1 січня 2006 або 2006[1][2] |
Місце смерті | Кишинів, Молдова |
Громадянство | СРСР і Молдова |
Професії | композиторка, музична педагогиня |
Жанри | опера |
Нагороди |
Біографія
Злата Ткач (тоді Злота Бейріхман) народилася в бессарабському селі Лозово (нині в Страшенському районі Молдови), де її дід займався виробництвом чорносливу, в єврейській родині викладача гри на скрипці і духових інструментах кишинівської консерваторії «Naţional», випускника кишинівської консерваторії «Уніря» Мойсея Бенціоновича Бейріхмана і його дружини Фрейди (Фані) Менделівни Койфман. Їй не було й двох років, коли сім'я повернулася в Кишинів до батьків матері. Навчалася в румунській початковій школі для дівчаток і у кишинівській румунській гімназії «Regina Maria», з приходом радянської влади в 1940 році перейшла в російську школу, навчалася грі на скрипці під керівництвом батька (в тому числі в музичній школі по класу скрипки М.Б. Беріхмана).
У роки Другої світової війни з матір'ю евакуювалася в Середню Азію, але загубилася в дорозі та одна потрапила до міста Наманган в Узбекистані, де перехворіла на висипний та черевний тиф, була визначена в евакуйований з Дрогобича дитячий будинок і продовжила навчання в середній школі. Тоді ж написала свою першу пісню «Червонофлотці». В 1943 році возз'єдналася з сім'єю і після звільнення міста повернулася в Кишинів.
Навчалася на фізико-математичному факультеті Кишинівського університету (1945), не закінчивши яке вступила на музикознавче відділення Кишинівської консерваторії, яку закінчила в 1952 році. Композицію вивчала у Л.С. Гурова (1910-1993), скрипку — у Й.Л. Дайліса. У 1952-1962 роках викладала в музичній школі і в Кишинівському музичному училищі імені Штефана Няги. У 1957 році продовжила навчання в консерваторії по класу композиції, після закінчення навчання в 1962 році залишена викладачем і продовжувала працювати в консерваторії до кінця життя (з 1986 року — доцент, з 1993 року — професор по класу композиції).
Злата Ткач — перша в Молдові жінка, яка присвятила себе професійному композиторському мистецтву. Її творчість відрізняє широке жанрове розмаїття: концерти, сонати для різних інструментів, струнні квартети, сюїти, вокальні, хорові та інструментальні цикли, кантати і поеми, опери для малої і великої сцени, балет, вокально-хореографічні поеми, інструментальні мініатюри, музика для драматичного театру і кіно, дитячі пісні.
Серед творів: симфонія «Паноптикум», опери-казки «Коза з трьома козенятами» (1966, 2-га редакція 1971, 3-тя редакція — «Вовк-обманщик», 1983), «Ледарка», «Цвітик-семицвітик», «Кухар і боярин», «Маленький принц»; камерні опери «Голуби в косу лінійку» (1974), «Крок у безсмертя» (1985), «Мій паризький дядько» за романом Ауреліо Бусуйока (1987); балет «Андрієш» (за творами Ємеліана Букова, 1979), соната пам'яті Дмитра Шостаковича для альта і фортепіано, концерт для флейти та симфонічного оркестру (1989), концерт для фортепіано у супроводі симфонічного оркестру (2002), вокальні цикли «Пісні з фашистського пекла» і «З молдавської поезії» (1984, оркестровий варіант — 1986), твори для симфонічного оркестру (Бурлеску, Дитяча сюїта, Концерт для скрипки, струнних і литавр, симфонієта «Медитація»), кантати («Пісня про Дністер», «Місто. Сонце. Діти.», «Plai de cânt, plai dor de»), пісні на вірші Міхая Емінеску, Васіле Александрі та ін.
Злата Ткач написала також ряд популярних пісень російською і молдовською мовами, в тому числі «Каселі Молдовей» (Молдавські будинки) і «С-а дус пасэря» (Полетіла птиця) на вірші Грігоре Вієру, «Я б писав музику» на вірші Роберта Рождественського. Естрадні пісні Злати Ткач виконувала Надія Чепрага («Каселі Молдовей» на вірші Грігоре Вієру, «Образ матері» і «Молдова» на вірші Георге Воде, «Цара чя май ку норок» на вірші В. Галайку). Написала музику до кількох мультфільмів кіностудії Молдова-фільм. Першим виконавцем ряду фортепіанних творів композитора була молдавська піаністка Гіта Страхилевич.
В останні роки життя написала ряд творів на єврейську тематику, в тому числі поему-реквієм «Яд ва-Шем» зі словами на їдиші та івриті і сонату-експромт для фортепіано, присвячені пам'яті жертв Голокосту, «Чотири мініатюри з єврейського фольклору» для струнного квартету, монооперу «Поговори зі мною, мама» (за повістю Пауліни Анчел (Борочиної) «Асенька»), пісні на їдиш на вірші єврейських поетів Йосипа Керлера («Ласкаво просимо в Капрешти», слухати тут[недоступне посилання з травня 2019]), Мойше Лемстера («Кадиш» — поминальна молитва, «Вандэрштокс гешихтэ» — «історія палиці» та інші), Шике Дріза (цикли «Дайн гутэр номэн» — твоє добре ім'я і «Тей міт штэрн» — чай з зірками), Люби Вассерман (вокальна поема «Славатич»), Пауліни Анчел («Дус штэйтл Единец» — містечко Єдинці), Лева Берінського, Лейба Квітко і Іхіла Шрайбмана.
Родина
- Чоловік — видатний молдовський музикознавець Юхим Маркович Ткач (1926, Бєльці, Бессарабія — 2003, Кишинів), в'язень гетто Трансністрії, автор та упорядник книг російською та молдовською мовами «Посібник з елементарної теорії музики» (Кишинів, 1957 і 1961), «Опера Д. Гершфельда Грозован» (Москва, 1960), «Чіпріан Порумбеску» (Кишинів, 1975), «Тимофій Гуртовий» (Кишинів, 1975), «Євген Дога» (Кишинів, 1980), «Димитрій Кантемір. Музичні твори» (Кишинів, 1980) та інших, засновник антифашистського демократичного альянсу Молдови.
- Дядько — молдовський художник-портретист Мендель (Михайло) Соломонович Бейрехман (1908, Ворнічень, Бессарабія, нині Страшенского району Молдови — 2005, Кишинів).
Література
- Г. В. Кочарова. Злата Ткач. Кишинёв: Литература артистикэ, 1979.
- Галина Кочарова. «Злата Ткач. Судьба и творчество». Кишинёв: Pontos, 2000.
Твори
- Частковий список творів (фр.)
Нотні видання
- Танец. Кишинёв: Картя молдовеняскэ, 1963.
- Молдавский танец. Кишинёв: Картя молдовеняскэ, 1965.
- Соната для альта и фортепиано. Москва: Советский композитор, 1981.
- Leagăn de mohor (35 фортепианных миниатюр). Кишинёв, 1988.
- «Дайн гутэр номэн» (Имя доброе своё, на идише, с нотами). Вокальный цикл на стихи Шике Дриза. Кишинёв: Лига, 1996.
- Шолом-Алейхем: сборник вокальных сочинений. Кишинёв: Pontos, 2001.
- «Дос глэкэлэ» (колокольчик, на стихи еврейских поэтов на идише, с нотами). Берлин, 2004.
- «Flacăra iubirii» (Пламя любви). Романсы на стихи Агнессы Рошки. Кишинёв: Cartea Moldovei, 2006.
Спогади
- Англійською мовою (2004) Centropa. Interview by Natalia Fomina.
Фотогалерея
- Злата (Лота) Ткач (Бейрехман) з матір'ю, 1930
- В 1931 році (Кишинів)
- У 1945 році після повернення в Кишинів
- З майбутнім чоловіком музикознавцем Юхимом Ткачем (другий ліворуч), перший праворуч — Наум Лозняк — скрипаль оркестру п/у Шико Аранова, 1948 рік, Кишинів (Н.Х. Лозняк)
- У студентські роки
- Майбутній музикознавець Юхим Ткач з батьками в Бєльцях, 1928
- Музикознавець Юхим Маркович Ткач, 1962
- Група композиторів у Кишиневі (1964): Злата Ткач, Микола Пейко, Дмитро Шостакович, Юхим Ткач, Аркадій Островський
- Злата Ткач в 1993 році
Примітки
- http://www.operone.de/komponist/tkaci.html
- MAK
- Мойше (Моисей Бенционович) Бе(й)рихман (рум. Moise Berihman
- Fomina, Natalia (March 2004). Zlata Tkach Interview. Centropa (Англійська) . Процитовано 11 травня 2022.
- Зиновий Столяр «К 80-летию со дня рождения Златы Ткач»
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2008. Процитовано 17 квітня 2017.
- Подробный анализ скрипичных произведений З. Ткач (стр. 33—45)[недоступне посилання з травня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zlata Mojseyivna Tkach urodzh Zlote Bejrihman yid זלא טע טקא טש rum Zlata Tcaci 16 travnya 1928 Lozovo Nisporenskij povit Bessarabiya 1 sichnya 2006 Kishiniv moldovskij kompozitor pedagog Persha zhinka profesijnij kompozitor v Moldovi Zasluzhenij diyach mistectv Moldavskoyi RSR 1974 laureat derzhavnoyi premiyi Moldovskoyi RSR 1982 kavaler ordena Gloria Muncii Gloriya munchij profesor derzhavnoyi akademiyi muziki teatru i obrazotvorchih mistectv Moldovi Tkach Zlata MojseyivnaOsnovna informaciyaData narodzhennya16 travnya 1928 1928 05 16 abo 1928 1 2 Misce narodzhennyaLozova Rumunske korolivstvoData smerti1 sichnya 2006 2006 01 01 abo 2006 1 2 Misce smertiKishiniv MoldovaGromadyanstvoSRSR i MoldovaProfesiyikompozitorka muzichna pedagoginyaZhanrioperaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tkach BiografiyaZlata Tkach todi Zlota Bejrihman narodilasya v bessarabskomu seli Lozovo nini v Strashenskomu rajoni Moldovi de yiyi did zajmavsya virobnictvom chornoslivu v yevrejskij rodini vikladacha gri na skripci i duhovih instrumentah kishinivskoyi konservatoriyi Naţional vipusknika kishinivskoyi konservatoriyi Unirya Mojseya Bencionovicha Bejrihmana i jogo druzhini Frejdi Fani Mendelivni Kojfman Yij ne bulo j dvoh rokiv koli sim ya povernulasya v Kishiniv do batkiv materi Navchalasya v rumunskij pochatkovij shkoli dlya divchatok i u kishinivskij rumunskij gimnaziyi Regina Maria z prihodom radyanskoyi vladi v 1940 roci perejshla v rosijsku shkolu navchalasya gri na skripci pid kerivnictvom batka v tomu chisli v muzichnij shkoli po klasu skripki M B Berihmana U roki Drugoyi svitovoyi vijni z matir yu evakuyuvalasya v Serednyu Aziyu ale zagubilasya v dorozi ta odna potrapila do mista Namangan v Uzbekistani de perehvorila na visipnij ta cherevnij tif bula viznachena v evakujovanij z Drogobicha dityachij budinok i prodovzhila navchannya v serednij shkoli Todi zh napisala svoyu pershu pisnyu Chervonoflotci V 1943 roci vozz yednalasya z sim yeyu i pislya zvilnennya mista povernulasya v Kishiniv Navchalasya na fiziko matematichnomu fakulteti Kishinivskogo universitetu 1945 ne zakinchivshi yake vstupila na muzikoznavche viddilennya Kishinivskoyi konservatoriyi yaku zakinchila v 1952 roci Kompoziciyu vivchala u L S Gurova 1910 1993 skripku u J L Dajlisa U 1952 1962 rokah vikladala v muzichnij shkoli i v Kishinivskomu muzichnomu uchilishi imeni Shtefana Nyagi U 1957 roci prodovzhila navchannya v konservatoriyi po klasu kompoziciyi pislya zakinchennya navchannya v 1962 roci zalishena vikladachem i prodovzhuvala pracyuvati v konservatoriyi do kincya zhittya z 1986 roku docent z 1993 roku profesor po klasu kompoziciyi Zlata Tkach persha v Moldovi zhinka yaka prisvyatila sebe profesijnomu kompozitorskomu mistectvu Yiyi tvorchist vidriznyaye shiroke zhanrove rozmayittya koncerti sonati dlya riznih instrumentiv strunni kvarteti syuyiti vokalni horovi ta instrumentalni cikli kantati i poemi operi dlya maloyi i velikoyi sceni balet vokalno horeografichni poemi instrumentalni miniatyuri muzika dlya dramatichnogo teatru i kino dityachi pisni Sered tvoriv simfoniya Panoptikum operi kazki Koza z troma kozenyatami 1966 2 ga redakciya 1971 3 tya redakciya Vovk obmanshik 1983 Ledarka Cvitik semicvitik Kuhar i boyarin Malenkij princ kamerni operi Golubi v kosu linijku 1974 Krok u bezsmertya 1985 Mij parizkij dyadko za romanom Aurelio Busujoka 1987 balet Andriyesh za tvorami Yemeliana Bukova 1979 sonata pam yati Dmitra Shostakovicha dlya alta i fortepiano koncert dlya flejti ta simfonichnogo orkestru 1989 koncert dlya fortepiano u suprovodi simfonichnogo orkestru 2002 vokalni cikli Pisni z fashistskogo pekla i Z moldavskoyi poeziyi 1984 orkestrovij variant 1986 tvori dlya simfonichnogo orkestru Burlesku Dityacha syuyita Koncert dlya skripki strunnih i litavr simfoniyeta Meditaciya kantati Pisnya pro Dnister Misto Sonce Diti Plai de cant plai dor de pisni na virshi Mihaya Eminesku Vasile Aleksandri ta in Zlata Tkach napisala takozh ryad populyarnih pisen rosijskoyu i moldovskoyu movami v tomu chisli Kaseli Moldovej Moldavski budinki i S a dus paserya Poletila pticya na virshi Grigore Viyeru Ya b pisav muziku na virshi Roberta Rozhdestvenskogo Estradni pisni Zlati Tkach vikonuvala Nadiya Chepraga Kaseli Moldovej na virshi Grigore Viyeru Obraz materi i Moldova na virshi George Vode Cara chya maj ku norok na virshi V Galajku Napisala muziku do kilkoh multfilmiv kinostudiyi Moldova film Pershim vikonavcem ryadu fortepiannih tvoriv kompozitora bula moldavska pianistka Gita Strahilevich V ostanni roki zhittya napisala ryad tvoriv na yevrejsku tematiku v tomu chisli poemu rekviyem Yad va Shem zi slovami na yidishi ta ivriti i sonatu ekspromt dlya fortepiano prisvyacheni pam yati zhertv Golokostu Chotiri miniatyuri z yevrejskogo folkloru dlya strunnogo kvartetu monooperu Pogovori zi mnoyu mama za povistyu Paulini Anchel Borochinoyi Asenka pisni na yidish na virshi yevrejskih poetiv Josipa Kerlera Laskavo prosimo v Kapreshti sluhati tut nedostupne posilannya z travnya 2019 Mojshe Lemstera Kadish pominalna molitva Vandershtoks geshihte istoriya palici ta inshi Shike Driza cikli Dajn guter nomen tvoye dobre im ya i Tej mit shtern chaj z zirkami Lyubi Vasserman vokalna poema Slavatich Paulini Anchel Dus shtejtl Edinec mistechko Yedinci Leva Berinskogo Lejba Kvitko i Ihila Shrajbmana RodinaCholovik vidatnij moldovskij muzikoznavec Yuhim Markovich Tkach 1926 Byelci Bessarabiya 2003 Kishiniv v yazen getto Transnistriyi avtor ta uporyadnik knig rosijskoyu ta moldovskoyu movami Posibnik z elementarnoyi teoriyi muziki Kishiniv 1957 i 1961 Opera D Gershfelda Grozovan Moskva 1960 Chiprian Porumbesku Kishiniv 1975 Timofij Gurtovij Kishiniv 1975 Yevgen Doga Kishiniv 1980 Dimitrij Kantemir Muzichni tvori Kishiniv 1980 ta inshih zasnovnik antifashistskogo demokratichnogo alyansu Moldovi Dyadko moldovskij hudozhnik portretist Mendel Mihajlo Solomonovich Bejrehman 1908 Vornichen Bessarabiya nini Strashenskogo rajonu Moldovi 2005 Kishiniv LiteraturaG V Kocharova Zlata Tkach Kishinyov Literatura artistike 1979 Galina Kocharova Zlata Tkach Sudba i tvorchestvo Kishinyov Pontos 2000 TvoriChastkovij spisok tvoriv fr Notni vidannyaTanec Kishinyov Kartya moldovenyaske 1963 Moldavskij tanec Kishinyov Kartya moldovenyaske 1965 Sonata dlya alta i fortepiano Moskva Sovetskij kompozitor 1981 Leagăn de mohor 35 fortepiannyh miniatyur Kishinyov 1988 Dajn guter nomen Imya dobroe svoyo na idishe s notami Vokalnyj cikl na stihi Shike Driza Kishinyov Liga 1996 Sholom Alejhem sbornik vokalnyh sochinenij Kishinyov Pontos 2001 Dos glekele kolokolchik na stihi evrejskih poetov na idishe s notami Berlin 2004 Flacăra iubirii Plamya lyubvi Romansy na stihi Agnessy Roshki Kishinyov Cartea Moldovei 2006 SpogadiAnglijskoyu movoyu 2004 Centropa Interview by Natalia Fomina FotogalereyaZlata Lota Tkach Bejrehman z matir yu 1930 V 1931 roci Kishiniv U 1945 roci pislya povernennya v Kishiniv Z majbutnim cholovikom muzikoznavcem Yuhimom Tkachem drugij livoruch pershij pravoruch Naum Loznyak skripal orkestru p u Shiko Aranova 1948 rik Kishiniv N H Loznyak U studentski roki Majbutnij muzikoznavec Yuhim Tkach z batkami v Byelcyah 1928 Muzikoznavec Yuhim Markovich Tkach 1962 Grupa kompozitoriv u Kishinevi 1964 Zlata Tkach Mikola Pejko Dmitro Shostakovich Yuhim Tkach Arkadij Ostrovskij Zlata Tkach v 1993 rociPrimitkihttp www operone de komponist tkaci html MAK d Track Q105192847 Mojshe Moisej Bencionovich Be j rihman rum Moise Berihman Fomina Natalia March 2004 Zlata Tkach Interview Centropa Anglijska Procitovano 11 travnya 2022 Zinovij Stolyar K 80 letiyu so dnya rozhdeniya Zlaty Tkach PDF Arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2008 Procitovano 17 kvitnya 2017 Podrobnyj analiz skripichnyh proizvedenij Z Tkach str 33 45 nedostupne posilannya z travnya 2019