Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександр Григорович Тишлер (нар. 26 липня 1898, Мелітополь — пом. 23 червня 1980, Москва) — український радянський живописець, графік, театральний художник, скульптор.
| Тишлер Олександр Григорович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 14 (26) липня 1898[1] Мелітополь, Таврійська губернія, Російська імперія[2] | |||
| Смерть | 23 червня 1980[1](81 рік) | |||
| Москва, СРСР | ||||
| Поховання | Кунцевський цвинтар | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Жанр | сценографія | |||
| Навчання | Київське художнє училище | |||
| Діяльність | художник, сценограф, графік | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Нагороди |    | |||
| | ||||
Біографія
Народився 14 [26] липня 1898 року в місті Мелітополі, Таврійської губернії Російської імперії (нині Запорізька область, Україна) в сім'ї ремісника. У 1912 році разом з сестрою Тамарою приїхав до Києва де вступив до Київського художнього училища в якому навчався 5 років. У 1917—1918 роках відвідував студію Олександри Екстер, де познайомився з художниками Борисом Аронсоном, , , Ніссоном Шифриним та іншими творцями мистецтва.
У 1919 році добровільно вступив до Червоної армії, служив під управлінням Південного фронту. Робив плакати серії «Вікна сатири РОСТА». Ілюстрував перші букварів на мовах народів: калмицькій, мордовській, татарській, а також на їдиш, які до революції не мали писемності. Після демобілізації з армії вступив до Вищих художньо-технічних майстерень (ВХУТЕМАС) у Москві та навчався у майстерні , де отримує знання та кваліфікаційний рівень.
У 1927 році дебютував як театральний художник, оформивши ряд спектаклів у Білоруському єврейському театрі, що знаходиться в Мінську. Працюючи у Москві (1930-х роках), співпрацював з багатьма столичними і ленінградськими театрами та єврейськими театрами Москви, Мінська, Харкова. З 1935 року оформляв спектаклі ГОСЄТа.
У 1941 році, під час воєнного періоду, евакуювався з ГОСЄТом в Ташкент, де працював в узбецьких театрах, займався живописом, графікою, брав участь у виставках.
Займався також оригінальною графікою що відзначилась у роботі «Бійня» (1925) і книжковою ілюстрацією («Книга Рут», 1917; «Хмара в штанях» В. Маяковского, 1929; «Улялаєвщина» І. Сельвинського, 1933-1934 та і інші).
Особливості творчості
У перші роки творчості Тишлер акцентував увагу на рисах експресіонізму у своїх театральних роботах, які були характерні цьому періоду: підкреслена химерність, нерідко довільність сценічних образів. З середини 30-х років, починаючи з «Короля Ліра» в ГОСЄТі і «Річарда III» в Ленінградському БДТ 1935 році, центральне місце в театральній творчості Тишлера зайняв Шекспір. Він створював образи сценічного характеру, в яких проглядалась напружена емоційність та риси експресії, які могли б облаштувати народний театр. У післявоєнні роки риси зрілого Тишлера по різному трансформувалися в постановках радянської і сучасної зарубіжної драматургії.
Один з улюблених образів Тишлера — жінка, що несе на голові деяку споруду — свічки, будинок, корабель, місто («Жіночий портрет», 1934, Російський музей, Санкт-Петербург; «День народження», 1973, збори сім'ї художника; «Архітектура», 1971, збори сім'ї).
 | Живопис — мистецтво споглядальне, воно розраховане на тишу. Зверніть увагу на те, як тихо в музеях |  |
В графіці, як і в живописі Олександра Тишлера, конкретні предмети перетворють в символи які в свою чергу набували графічності.
Презентація творчості
- 1943 — Виставкові зали Ташкентського відділення Спілки художників Узбецької РСР, Ташкент.
- 1956 — Ленінградський Будинок працівників мистецтв ім. К. С. Станіславського, Ленінград.
- 1964 — «До 400-річчя від дня народження В. Шекспіра. А. Г. Тишлер. Виставка ескізів до шекспірівських вистав». [ru], Москва.
- 1966 — «Олександр Тишлер». ГМИИ ім. Пушкіна, Москва.
- 1969 — «Олександр Тишлер». Виставковий зал Московського відділення Союзу РСР, Москва.
- 1974 — «Олександр Тишлер». Виставковий зал Московського відділення Союзу РСР, Москва.
- 1981 — «Олександр Тишлер. 1898—1980». Палац мистецтв ім. К. С. Станіславського, Ленінград.
- 1988 — «Олександр Тишлер. Ретроспективна виставка». Кузнецький міст, 11, Москва.
- 1998 — «Олександр Тишлер і світ його фантазії». Музей особистих колекцій на Волхонці, Москва.
Відзнаки
- з 1943 року.
- Сталінська премія другої міри (1946; за оформлення спектаклю «Фрейлехс» З. Шнеера в МГОСЕТі).
- орден «Знак Пошани» (1946).
Примітки
- RKDartists
- Тышлер Александр Григорьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bird A. Tyshler, Aleksandr // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T086776
- Помню, как Екатерина Алексеевна была в гневе на меня из-за выставки Тышлера – художника, которого советская власть не любила. Это было в 60-х. Увидев меня на концерте в [ru], она в антракте буквально пригвоздила меня к стене, упершись в нее обеими руками. «Что это у вас творится, Ирина Александровна?!» «А что случилось?» – говорю я, подумав, что у нас что-то украли, пока я тут сижу. Она: «Мне сказали, что вы сделали выставку Тышлера». – «Да, а что?» – «Но вы же знаете, что его Союз художников не принимает!» И в этот момент входит [ru], президент Академии художеств, и обнимает ее за плечи: «Катя, что за шум?» «Борис! Она Тышлера показывает!» «А что, – говорит Иогансон, – Тышлер хороший художник». И Фурцева оттаяла
Ирине Антоновой - 97 лет // Tatyana Horoshilova, facebook, 1 грудня 2019
Джерела
- Централізована бібліотечна система м. Мелітополя
- Тышлер Александр Григорьевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Кумок В. Н, Воловник С. В. Евреи Мелитополя. — Т. 1. — Мелитополь: ООО «Издательский дом МГТ», 2012. — С. 668—670(рос.);
- Андрейканіч А. І. Антологія українського плаката першої третини ХХ століття. — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 103. — ;
- Кумок В. Н, Карабач И. К. Семья Тышлер. Судьбы на фоне эпохи //Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 12, с. 76-81(рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Grigorovich Tishler nar 26 lipnya 1898 Melitopol pom 23 chervnya 1980 Moskva ukrayinskij radyanskij zhivopisec grafik teatralnij hudozhnik skulptor Tishler Oleksandr GrigorovichNarodzhennya 14 26 lipnya 1898 1 Melitopol Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 2 Smert 23 chervnya 1980 1980 06 23 1 81 rik Moskva SRSRPohovannya Kuncevskij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanr scenografiyaNavchannya Kiyivske hudozhnye uchilisheDiyalnist hudozhnik scenograf grafikChlen SH SRSRNagorodi Biografiya Narodivsya 14 26 lipnya 1898 18980726 roku v misti Melitopoli Tavrijskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini Zaporizka oblast Ukrayina v sim yi remisnika U 1912 roci razom z sestroyu Tamaroyu priyihav do Kiyeva de vstupiv do Kiyivskogo hudozhnogo uchilisha v yakomu navchavsya 5 rokiv U 1917 1918 rokah vidviduvav studiyu Oleksandri Ekster de poznajomivsya z hudozhnikami Borisom Aronsonom Nissonom Shifrinim ta inshimi tvorcyami mistectva U 1919 roci dobrovilno vstupiv do Chervonoyi armiyi sluzhiv pid upravlinnyam Pivdennogo frontu Robiv plakati seriyi Vikna satiri ROSTA Ilyustruvav pershi bukvariv na movah narodiv kalmickij mordovskij tatarskij a takozh na yidish yaki do revolyuciyi ne mali pisemnosti Pislya demobilizaciyi z armiyi vstupiv do Vishih hudozhno tehnichnih majsteren VHUTEMAS u Moskvi ta navchavsya u majsterni de otrimuye znannya ta kvalifikacijnij riven U 1927 roci debyutuvav yak teatralnij hudozhnik oformivshi ryad spektakliv u Biloruskomu yevrejskomu teatri sho znahoditsya v Minsku Pracyuyuchi u Moskvi 1930 h rokah spivpracyuvav z bagatma stolichnimi i leningradskimi teatrami ta yevrejskimi teatrami Moskvi Minska Harkova Z 1935 roku oformlyav spektakli GOSYeTa U 1941 roci pid chas voyennogo periodu evakuyuvavsya z GOSYeTom v Tashkent de pracyuvav v uzbeckih teatrah zajmavsya zhivopisom grafikoyu brav uchast u vistavkah Zajmavsya takozh originalnoyu grafikoyu sho vidznachilas u roboti Bijnya 1925 i knizhkovoyu ilyustraciyeyu Kniga Rut 1917 Hmara v shtanyah V Mayakovskogo 1929 Ulyalayevshina I Selvinskogo 1933 1934 ta i inshi Osoblivosti tvorchosti U pershi roki tvorchosti Tishler akcentuvav uvagu na risah ekspresionizmu u svoyih teatralnih robotah yaki buli harakterni comu periodu pidkreslena himernist neridko dovilnist scenichnih obraziv Z seredini 30 h rokiv pochinayuchi z Korolya Lira v GOSYeTi i Richarda III v Leningradskomu BDT 1935 roci centralne misce v teatralnij tvorchosti Tishlera zajnyav Shekspir Vin stvoryuvav obrazi scenichnogo harakteru v yakih proglyadalas napruzhena emocijnist ta risi ekspresiyi yaki mogli b oblashtuvati narodnij teatr U pislyavoyenni roki risi zrilogo Tishlera po riznomu transformuvalisya v postanovkah radyanskoyi i suchasnoyi zarubizhnoyi dramaturgiyi Odin z ulyublenih obraziv Tishlera zhinka sho nese na golovi deyaku sporudu svichki budinok korabel misto Zhinochij portret 1934 Rosijskij muzej Sankt Peterburg Den narodzhennya 1973 zbori sim yi hudozhnika Arhitektura 1971 zbori sim yi Zhivopis mistectvo spoglyadalne vono rozrahovane na tishu Zvernit uvagu na te yak tiho v muzeyah V grafici yak i v zhivopisi Oleksandra Tishlera konkretni predmeti peretvoryut v simvoli yaki v svoyu chergu nabuvali grafichnosti Prezentaciya tvorchosti 1943 Vistavkovi zali Tashkentskogo viddilennya Spilki hudozhnikiv Uzbeckoyi RSR Tashkent 1956 Leningradskij Budinok pracivnikiv mistectv im K S Stanislavskogo Leningrad 1964 Do 400 richchya vid dnya narodzhennya V Shekspira A G Tishler Vistavka eskiziv do shekspirivskih vistav ru Moskva 1966 Oleksandr Tishler GMII im Pushkina Moskva 1969 Oleksandr Tishler Vistavkovij zal Moskovskogo viddilennya Soyuzu RSR Moskva 1974 Oleksandr Tishler Vistavkovij zal Moskovskogo viddilennya Soyuzu RSR Moskva 1981 Oleksandr Tishler 1898 1980 Palac mistectv im K S Stanislavskogo Leningrad 1988 Oleksandr Tishler Retrospektivna vistavka Kuzneckij mist 11 Moskva 1998 Oleksandr Tishler i svit jogo fantaziyi Muzej osobistih kolekcij na Volhonci Moskva Vidznakiz 1943 roku Stalinska premiya drugoyi miri 1946 za oformlennya spektaklyu Frejlehs Z Shneera v MGOSETi orden Znak Poshani 1946 PrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Tyshler Aleksandr Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bird A Tyshler Aleksandr Grove Art Online J Turner Oxford England Houndmills Basingstoke England New York OUP 2018 doi 10 1093 GAO 9781884446054 ARTICLE T086776 d Track Q217595d Track Q56691875d Track Q103971165d Track Q810196d Track Q21431157d Track Q1547776 Pomnyu kak Ekaterina Alekseevna byla v gneve na menya iz za vystavki Tyshlera hudozhnika kotorogo sovetskaya vlast ne lyubila Eto bylo v 60 h Uvidev menya na koncerte v ru ona v antrakte bukvalno prigvozdila menya k stene upershis v nee obeimi rukami Chto eto u vas tvoritsya Irina Aleksandrovna A chto sluchilos govoryu ya podumav chto u nas chto to ukrali poka ya tut sizhu Ona Mne skazali chto vy sdelali vystavku Tyshlera Da a chto No vy zhe znaete chto ego Soyuz hudozhnikov ne prinimaet I v etot moment vhodit ru prezident Akademii hudozhestv i obnimaet ee za plechi Katya chto za shum Boris Ona Tyshlera pokazyvaet A chto govorit Ioganson Tyshler horoshij hudozhnik I Furceva ottayala Irine Antonovoj 97 let Tatyana Horoshilova facebook 1 grudnya 2019DzherelaCentralizovana bibliotechna sistema m Melitopolya Tyshler Aleksandr Grigorevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Kumok V N Volovnik S V Evrei Melitopolya T 1 Melitopol OOO Izdatelskij dom MGT 2012 S 668 670 ros Andrejkanich A I Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 S 103 ISBN 966 5467 23 4 Kumok V N Karabach I K Semya Tyshler Sudby na fone epohi Melitopolskij krayeznavchij zhurnal 2018 12 s 76 81 ros