В'ячеслав Васильович Тихонов (рос. Вячеслав Васильевич Тихонов; 8 лютого 1928, Павловський Посад, Московська губернія — 4 грудня 2009, Москва, Росія) — видатний радянський і російський актор. Народний артист СРСР (1974). Герой Соціалістичної Праці (1982). Лауреат Державної премії СРСР (1970). Лауреат Державної премії Росії (1976) за роль Ісаєва-Штірліца у серіалі «Сімнадцять миттєвостей весни». Лауреат Ленінської премії за роль Івана Івановича у фільмі «Білий Бім Чорне вухо» (1977). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1980) за читання дикторського тексту у фільмі «Відродження».
В'ячеслав Васильович Тихонов | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Вячеслав Васильевич Тихонов | ||||
Ім'я при народженні | рос. Вячеслав Васильевич Тихонов | |||
Народився | 8 лютого 1928[1][2][3] Павловський Посад, d, Московська губернія, РСФРР, СРСР | |||
Помер | 4 грудня 2009[4][5][…] (81 рік) Москва, Росія[5] | |||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Громадянство | СРСР Росія | |||
Діяльність | актор, кіноактор, телеактор | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1950) | |||
Роки діяльності | 1948 — 2006 | |||
Дружина | Нонна Мордюкова | |||
Діти | Володимир Тіхонов і Тихонова Анна В'ячеславівна | |||
Провідні ролі | Макс Отто фон Штірліц | |||
IMDb | nm0863146 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
| ||||
В'ячеслав Васильович Тихонов у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Знявся в українських фільмах: «У мирні дні» (1951, Гриневський), «Максимко» (1952, Горелов), «Зірки на крилах» (1955, Олекса Лавринець), «НП. Надзвичайна подія» (1959, Віктор Райський), «Спрага» (1959, Безбородко), «По вулицях комод водили» (1978), «Наближення до майбутнього» (1986, Лунін).
Біографія
Батьки були звичайними працівниками: батько — Василь Романович, працював механіком на ткацької фабриці, мати — Валентина В'ячеславівна, була вихователем у дитячому садку.
З початком Німецько-радянської війни, в 1941 році, в школі, де вчився Тихонов, розмістився військовий госпіталь. В'ячеслав у віці 13 років пішов в ремісниче училище, де вчився на токаря. Після цього поступив на військовий завод, де працював за отриманою спеціальністю. Вечорами після роботи він бігав з друзями в кінотеатр «Вулкан», дивитися героїчні картини. Улюблені герої: Чапаєв — Борис Бабочкін, Олександр Невський — Микола Черкасов і, звичайно, тодішні загальні кумири — Михайло Жаров і Петро Алейников.
Тихонов, таємно від батьків мріяв про кар'єру кіноактора, а батьки бачили в ньому інженера чи агронома. У 1944 В'ячеслав поступив на нульовий курс Автомеханічного інституту. Але ближче до 1945 року у нього виникла ідея шукати щастя у ВДІКу. Там його спочатку не прийняли. Але у справу втрутився випадок. Вже після завершення вступних іспитів ВДІК професор Б. В. Бібіков зарахував Тихонова до себе на курс. У роки навчання у ВДІКу відбувся його акторський дебют у фільмі Сергія Герасимова «Молода гвардія», де він зіграв роль Володі Осьмухіна.
Під час навчання у ВДІКу В'ячеслав одружився з Нонною Мордюковою. У 1950 році В'ячеслав Васильович з відзнакою закінчив ВДІК, майстерню видатних педагогів Б. В. Бібікова і О. І. Пижової і влаштовується в театрі-студії кіноактора, де працював у 1950 — 1957 роках.
Фільм «Молода гвардія» дав творчий імпульс не тільки Тихонову, а й цілій плеяді молодих талановитих акторів: Інні Макаровій, Сергію Гурзо, Нонні Мордюковій, Кларі Лучко, Сергію Бондарчуку, Євгену Моргунову, Людмилі Шагаловій, Георгію Юматову, , Тамарі Носовій. Фільм «Молода гвардія» можна назвати блискучим дебютом цілого повоєнного покоління радянських акторів.
Тим часом В'ячеслав Васильович, на відміну від більшості акторів-молодогвардійців, після 1948 року майже 10 років не отримував у кіно цікавих ролей. Режисери використовували головним чином його зовнішні дані, не прагнучи виявити акторський потенціал. За ці роки В'ячеслав Васильович встиг розкрити свій талант в театрі, зігравши Ведмедя в спектаклі «Звичайне диво», поставленому Ерастом Гаріним в театрі-студії кіноактора.
У 1954 у фільмі «Про це не можна забувати» зіграв роль українського самобутнього поета. У 1957 році на кіноекрани вийшов фільм Станіслава Ростоцького «Справа була в Пенькові». В'ячеслав Тихонов зіграв роль тракториста Матвія Морозова. Ця роль принесла акторові глядацьке визнання.
У фільмі режисера Віктора Івченка «Надзвичайна подія» актор зіграв одеського матроса Віктора Райського, веселого і начебто відчайдушного хлопця, який стає справжнім героєм в стані чанкайшистів, які захопили танкер. Герой Тихонова «обдурив» глядачів (не «чекали» від Райського таких подвигів), і зумів обдурити ворогів, які повірили у вдавану простоту героя. Фільм став лідером прокату 1959 року.
Після цих кінокартин у В'ячеслава Тихонова повірили режисери і за короткий термін йому був запропонований ряд значних, різнопланових ролей у фільмах: Станіслава Ростоцького «Травневі зірки» (1959) і «На семи вітрах» (1962), Євгенія Ташкова — «Спрага» (1959), Михайла Швейцера — «Мічман Панін» (1960), Леоніда Лукова — «Два життя» (1961), Самсона Самсонова — «Оптимістична трагедія» (1963). Цікаво, що у фільмі «Спрага» Тихонов вперше приміряв форму німецького офіцера і роль радянського розвідника — він грав розвідника, закинутого в німецький тил під час війни.
У другій половині 1960-х років В'ячеслав Васильович зробив великий крок до вершин акторської майстерності — була зіграна роль Андрія Болконського в епопеї Сергія Бондарчука «Війна і мир». Роль зажадала від актора повної самовіддачі, і Тихонов, подібно всім учасникам зйомок, працював з неймовірним напруженням сил.
Після такої складної і виснажливої ролі В'ячеслав Васильович блискуче зіграв вчителя Мельникова у фільмі Станіслава Ростоцького «Доживемо до понеділка». Його Мельников став ідеальним героєм і взірцем для наслідування. За цю роботу В'ячеславу Васильовичу Тихонову в 1970 році була присуджена Державна премія СРСР.
У телесеріалі Тетяни Ліознової «Сімнадцять миттєвостей весни» Тихонов зіграв найбільш «зоряну» свою роль — Ісаєва — Штірліца. Акторський успіх Тихонова приніс йому небачену популярність, і в 1976 році він був нагороджений Державною премією РРФСР імені братів Васильєвих. У тому ж році вступив в КПРС. Схожу роль співробітника радянських спецслужб Тихонов виконав у телесеріалі «ТАРС уповноважений заявити...» за романом того ж Ю. Семенова, остаточно зміцнивши свій образ як зразкового «радянського розвідника».
Звання
- Заслужений артист РРФСР (23.10.1962) — за заслуги в області радянського кіномистецтва
- Народний артист РРФСР (1969) — за заслуги в області радянської кінематографії
- Народний артист СРСР (13.08.1974) — за великі досягнення в розвитку радянського кіномистецтва
- Герой Соціалістичної Праці (1982)
- Почесний громадянин Павловського Посада (28.06.1982)
Фільмографія
Кіноролі
- «Молода гвардія» (1948, Володимир Осьмухін; реж. С. Герасимов)
- «У мирні дні» (1950, матрос Володя Гриневський, торпедист; В. Браун, кіностудія Довженка)
- «Тарас Шевченко» (1951, епізод (представник петербурзької молоді, немає в титрах); кіностудія Довженка)
- «Максимко» (1952, лейтенант Горєлов; В. Браун, кіностудія Довженка)
- «Про це не можна забувати» (1954, студент-поет; реж. Л. Луков)
- «Зірки на крилах» (1955, Олекса Лавринець, комсорг, курсант; реж. І. Шмарук, кіностудія Довженка)
- «Серце б'ється знову...» (1956, Леонід Васильович Голубєв, лікар-терапевт; реж. А. Роом)
- «Справа була в Пенькові» (1957, Матвій Морозов, тракторист; реж. С. Ростоцький)
- «НП. Надзвичайна подія» (1958, Віктор Райський; реж. В. Івченко, кіностудія ім. М. Горького і кіностудія Довженка)
- «Травневі зірки» (1959, Андрій Рукавічкін, лейтенант; реж. С. Ростоцький)
- «Спрага» (1959, Олег Безбородько, лейтенант; реж. Є. Ташков, Одеська кіностудія)
- «Мічман Панін» (1960, мічман Василь Панін; реж. М. Швейцер)
- «Два життя» (1961, Сергій Нащокін)
- «На семи вітрах» (1962, В'ячеслав Павлович Суздалєв, капітан; реж. С. Ростоцький)
- «Оптимістична трагедія» (1963, Олексій; реж. )
- «Війна і мир» (1967, князь Андрій Болконський; реж. С. Бондарчук)
- «Доживемо до понеділка» (1968, Ілля Семенович Мельников, шкільний вчитель історії; реж. С. Ростоцький)
- «Сімейне щастя» (1969, кіноальманах, новела «Знічев'я»; Капітонов)
- «Карусель» (1970, новела «Розмазня»; голова будинку)
- «Людина з іншого боку»/ Mannen från andra sidan (1971, Віктор Кримов; СРСР—Швеція)
- «Єгор Буличов та інші» (1971, поп Павлін; реж. С. Соловйов)
- «Сімнадцять миттєвостей весни» (1973, Штірліц, він же Максим Максимович Ісаєв — штандартенфюрер СС, радянський розвідник; реж. Т. Ліознова)
- «Вони воювали за Батьківщину» (1975, Микола Стрельцов, вчорашній агроном; реж. С. Бондарчук)
- «Фронт без флангів» (1975, Іван Петрович Млинський, майор)
- «...та інші офіційні особи» (1976, Костянтин Павлович Іванов; реж. С. Аранович)
- «Білий Бім Чорне вухо» (1977, Іван Іванович, письменник, господар Біма; реж. С. Ростоцький)
- «Діалог» (1977, Олександр Олександрович Єршов, журналіст; реж. )
- «Фронт за лінією фронту» (1977, майор, пізніше полковник Іван Петрович Млинський)
- (1978, Володимир Кузнєцов; Чехословаччина)
- «По вулицях комод водили» (1978, пассажир с комодом; реж. , Одеська кіностудія)
- «Фронт в тилу ворога» (1981, Іван Петрович Млинський, полковник)
- «Однолюби» (1982, епізод)
- «Європейська історія» (1984, Петер Лоссер, політичний оглядач «Tribune»)
- «ТАРС уповноважений заявити...» (1984, Константинов; реж. В. Фокін)
- «Нетерпіння душі» (1986, Пантелеймон Миколайович Лепешинський)
- «Наближення до майбутнього» (1986, Лунін; реж. С. Шахбазян, кіностудія Довженка
- «Апеляція» (1987, Дмитро Васильович Плотніков)
- «Нетерпіння душі» (1987, Пантелеймон Миколайович Лепешинський)
- «Вершники» (1987, кіноальманах, новела «Теоретик», батько)
- (1987, фільм-спектакль)
- «Убити дракона» (1988, Шарлемань, архіваріус; реж. М. Захаров)
- «Любов з привілеями» (1989, Костянтин Гаврилович Кожем'якін)
- «Привиди зеленої кімнати» (1991, Мартін Чіверел)
- (1992)
- (1992, Тихон, архієрей на спокої; реж. , Д. Таланкін)
- (1993, Микола Холєв, перший чоловік Вяльцевої; реж. , Україна)
- (1993, бухгалтер Чугунов; реж. В. Шиловський)
- (1993, Іван Семенович Велікатов; реж. )
- «Стомлені сонцем» (1994, Всеволод Костянтинович, дядько Марусі; реж. М. Михалков)
- (1995, камео; Україна—Росія, реж. )
- (1995, Станіслав Васильович Кандинський; реж. )
- (1996, Федір Федорович, батько Маші і Зіни; реж. )
- / італ. Notti di paura (1997, Петро; Італія—Росія)
- (1998, т/с, директор дитбудинку Михайло Борисович Зайцев)
- (1998, Лев Моргуліс; реж. С. Урсуляк)
- «Єралаш» (2000, дитячий гумористичний кіножурнал, випуск №137 «Мій діда найчесніших правил», дідусь)
- (2001, Георгій Астахов)
- (2005, старий-учений)
- «Андерсен. Життя без любові» (2006, Бог; реж. Е. Рязанов) — остання роль в кіно
- «Стомлені Сонцем 2: Передстояння» (2010, Всеволод Костянтинович; реж. М. Михалков)
Дубляж та озвучування
- «Діти райка»/ фр. Les Enfants du paradis (1944, Батист Дебюро)
- «Син полку» (1946, Дмитро Петрович Єнакієв)
- / англ. «Champion» (1949, Мідж Келлі)
- / фр. «Ils étaient cinq» (1951, Марсель)
- «Граф Монте-Крісто» (1954)
- «Варшавська Сирена»/ пол. «Warszawska syrena» (1956, Варш)
- / фр. «Si tous les gars du monde» (1956, Жан-Луї)
- «Не та, так ця» (1956, Сервер)
- «Пісня першого кохання» (1958, Арсен Варунц)
- (1958, Жерар)
- / англ. «Tiger Bay» (1959)
- / нім. «Funf patronenhulsen» (1960, Олег)
- «Рокко та його брати»/ італ. «Rocco e i suoi fratelli)» (1960, Рокко Паронді)
- / «A Noszty fiú esete Tóth Marival» (1960, Ності)
- / «Qui êtes-vous, Monsieur Sorge?» (1961, Майзінгер)
- «Наша вулиця» (1961, Расим)
- «СРСР з відкритим серцем» (1961, документальний; читає текст)
- «Диявол і десять заповідей» (1962, П'єр)
- «Морський кіт»/ «Pisica de mare» (1963)
- «Подружнє життя»/ «Anatomy of a Marriage» (1963)
- «Повітряні пригоди» (1965, Річард Мейс)
- «Зося» (1966, Михайло)
- «Чоловік і жінка»/ фр. «Un Homme Et Une Femme» (1966, Жан-Луї Дюрок)
- «Герой нашого часу» (1966, Григорій Печорін)
- «Ноктюрн» (1966, Жорж)
- (1967, Циріл Хуан)
- «Неприборкана Анжеліка» (1967, Жоффрей де Пейрак)
- (1967, Артур, лектор)
- (1967, Ендрю Робертсон)
- «Анжеліка і султан» (1968, Жоффрей де Пейрак)
- (1968, Міркаміл Міршарапов)
- «Весна» (1969, учитель Лаур)
- «Киз-Жибек» (1970, Шеге)
- «Шукайте дівчину» (1970, Хосров Мірієв)
- «Загибель Чорного консула» (1970, Камал Убайдулла)
- «Один з нас» (1970, Зігфрід Келлер, співробітник абверу)
- (1970, Тесберг)
- «Тримайся за хмари» (1971, Володимир Севастьянов, колишній царський пілот)
- «День пройшов» (1971, Октай)
- (1972, Ковач)
- «Четвертий» (1972, Джек Уїллер)
- (1972, Айк)
- «Справа Церник» (1972, Дітер)
- «Коли зацвів мигдаль» (1972, Георгій)
- «Аврора» (1973, мультфільм; композитор)
- (1973, Джейсон Скотт)
- «Насімі» (1973, Імадеддін Насімі)
- «Дотик»/ «Pieskāriens» (1973)
- «Повість про людське серце» (1974; читає текст від автора)
- (1975, Петер Галва)
- / «Selvi Boylum Al Yazmalým» (1977)
- «Допит» (1979, Мурад Мехті огли Абієв)
- «Дивак» (1979, адвокат Вакіль Ахмед)
- «Дівчина зі швацькою машинкою» (1980)
- «Відпустка за свій кошт» (1981, текст від автора)
- «Цілина» (1981, документальний; читає текст)
- «Нізамі» (1982, Нізамі)
- «Френсіс»/ «Frances» (1982)
- «Ми — москвичі» (1984, документальний; читає текст)
- «Такі перемагають» (1984, документальний; диктор)
- «Битва за Москву» (1985, кіноепопея; читає текст від автора)
- (1985, Румен Ілієв)
- «Літати заповідали Росії» (1985, документальний; читає текст)
- «Справа про вкрадену скрипку» (1986, документальний; читає текст)
- «Полювання на дракона» (1986, Глесіас)
- «Віват, гардемарини!» (1991, закадровий текст)
- (1992, закадровий текст)
- (1993, полковник Агаєв)
Примітки
- Тихонов Вячеслав Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Filmportal.de — 2005.
- http://top.rbc.ru/incidents/04/12/2009/351458.shtml
- Deutsche Nationalbibliothek Record #136393454 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Література
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Тихонов В'ячеслав Васильович |
- Vyacheslav Tikhonov (англ.)
- В'ячеслав Тихонов на сайті «Кіно-Театр.ру» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V yacheslav Vasilovich Tihonov ros Vyacheslav Vasilevich Tihonov 8 lyutogo 1928 Pavlovskij Posad Moskovska guberniya 4 grudnya 2009 Moskva Rosiya vidatnij radyanskij i rosijskij aktor Narodnij artist SRSR 1974 Geroj Socialistichnoyi Praci 1982 Laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR 1970 Laureat Derzhavnoyi premiyi Rosiyi 1976 za rol Isayeva Shtirlica u seriali Simnadcyat mittyevostej vesni Laureat Leninskoyi premiyi za rol Ivana Ivanovicha u filmi Bilij Bim Chorne vuho 1977 Laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini im T G Shevchenka 1980 za chitannya diktorskogo tekstu u filmi Vidrodzhennya V yacheslav Vasilovich Tihonovros Vyacheslav Vasilevich TihonovIm ya pri narodzhenni ros Vyacheslav Vasilevich TihonovNarodivsya 8 lyutogo 1928 1928 02 08 1 2 3 Pavlovskij Posad d Moskovska guberniya RSFRR SRSRPomer 4 grudnya 2009 2009 12 04 4 5 81 rik Moskva Rosiya 5 sindrom poliorgannoyi nedostatnostiPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo SRSR RosiyaDiyalnist aktor kinoaktor teleaktorAlma mater Vserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1950 Roki diyalnosti 1948 2006Druzhina Nonna MordyukovaDiti Volodimir Tihonov i Tihonova Anna V yacheslavivnaProvidni roli Maks Otto fon ShtirlicIMDb nm0863146 Nagorodi ta premiyi Derzhavna premiya RRFSR imeni brativ Vasilyevihvtikhonov ru V yacheslav Vasilovich Tihonov u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Znyavsya v ukrayinskih filmah U mirni dni 1951 Grinevskij Maksimko 1952 Gorelov Zirki na krilah 1955 Oleksa Lavrinec NP Nadzvichajna podiya 1959 Viktor Rajskij Spraga 1959 Bezborodko Po vulicyah komod vodili 1978 Nablizhennya do majbutnogo 1986 Lunin BiografiyaBatki buli zvichajnimi pracivnikami batko Vasil Romanovich pracyuvav mehanikom na tkackoyi fabrici mati Valentina V yacheslavivna bula vihovatelem u dityachomu sadku Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni v 1941 roci v shkoli de vchivsya Tihonov rozmistivsya vijskovij gospital V yacheslav u vici 13 rokiv pishov v remisniche uchilishe de vchivsya na tokarya Pislya cogo postupiv na vijskovij zavod de pracyuvav za otrimanoyu specialnistyu Vechorami pislya roboti vin bigav z druzyami v kinoteatr Vulkan divitisya geroyichni kartini Ulyubleni geroyi Chapayev Boris Babochkin Oleksandr Nevskij Mikola Cherkasov i zvichajno todishni zagalni kumiri Mihajlo Zharov i Petro Alejnikov Tihonov tayemno vid batkiv mriyav pro kar yeru kinoaktora a batki bachili v nomu inzhenera chi agronoma U 1944 V yacheslav postupiv na nulovij kurs Avtomehanichnogo institutu Ale blizhche do 1945 roku u nogo vinikla ideya shukati shastya u VDIKu Tam jogo spochatku ne prijnyali Ale u spravu vtrutivsya vipadok Vzhe pislya zavershennya vstupnih ispitiv VDIK profesor B V Bibikov zarahuvav Tihonova do sebe na kurs U roki navchannya u VDIKu vidbuvsya jogo aktorskij debyut u filmi Sergiya Gerasimova Moloda gvardiya de vin zigrav rol Volodi Osmuhina Pid chas navchannya u VDIKu V yacheslav odruzhivsya z Nonnoyu Mordyukovoyu U 1950 roci V yacheslav Vasilovich z vidznakoyu zakinchiv VDIK majsternyu vidatnih pedagogiv B V Bibikova i O I Pizhovoyi i vlashtovuyetsya v teatri studiyi kinoaktora de pracyuvav u 1950 1957 rokah Film Moloda gvardiya dav tvorchij impuls ne tilki Tihonovu a j cilij pleyadi molodih talanovitih aktoriv Inni Makarovij Sergiyu Gurzo Nonni Mordyukovij Klari Luchko Sergiyu Bondarchuku Yevgenu Morgunovu Lyudmili Shagalovij Georgiyu Yumatovu Tamari Nosovij Film Moloda gvardiya mozhna nazvati bliskuchim debyutom cilogo povoyennogo pokolinnya radyanskih aktoriv Tim chasom V yacheslav Vasilovich na vidminu vid bilshosti aktoriv molodogvardijciv pislya 1948 roku majzhe 10 rokiv ne otrimuvav u kino cikavih rolej Rezhiseri vikoristovuvali golovnim chinom jogo zovnishni dani ne pragnuchi viyaviti aktorskij potencial Za ci roki V yacheslav Vasilovich vstig rozkriti svij talant v teatri zigravshi Vedmedya v spektakli Zvichajne divo postavlenomu Erastom Garinim v teatri studiyi kinoaktora U 1954 u filmi Pro ce ne mozhna zabuvati zigrav rol ukrayinskogo samobutnogo poeta U 1957 roci na kinoekrani vijshov film Stanislava Rostockogo Sprava bula v Penkovi V yacheslav Tihonov zigrav rol traktorista Matviya Morozova Cya rol prinesla aktorovi glyadacke viznannya U filmi rezhisera Viktora Ivchenka Nadzvichajna podiya aktor zigrav odeskogo matrosa Viktora Rajskogo veselogo i nachebto vidchajdushnogo hlopcya yakij staye spravzhnim geroyem v stani chankajshistiv yaki zahopili tanker Geroj Tihonova obduriv glyadachiv ne chekali vid Rajskogo takih podvigiv i zumiv obduriti vorogiv yaki povirili u vdavanu prostotu geroya Film stav liderom prokatu 1959 roku Pislya cih kinokartin u V yacheslava Tihonova povirili rezhiseri i za korotkij termin jomu buv zaproponovanij ryad znachnih riznoplanovih rolej u filmah Stanislava Rostockogo Travnevi zirki 1959 i Na semi vitrah 1962 Yevgeniya Tashkova Spraga 1959 Mihajla Shvejcera Michman Panin 1960 Leonida Lukova Dva zhittya 1961 Samsona Samsonova Optimistichna tragediya 1963 Cikavo sho u filmi Spraga Tihonov vpershe primiryav formu nimeckogo oficera i rol radyanskogo rozvidnika vin grav rozvidnika zakinutogo v nimeckij til pid chas vijni U drugij polovini 1960 h rokiv V yacheslav Vasilovich zrobiv velikij krok do vershin aktorskoyi majsternosti bula zigrana rol Andriya Bolkonskogo v epopeyi Sergiya Bondarchuka Vijna i mir Rol zazhadala vid aktora povnoyi samoviddachi i Tihonov podibno vsim uchasnikam zjomok pracyuvav z nejmovirnim napruzhennyam sil Pislya takoyi skladnoyi i visnazhlivoyi roli V yacheslav Vasilovich bliskuche zigrav vchitelya Melnikova u filmi Stanislava Rostockogo Dozhivemo do ponedilka Jogo Melnikov stav idealnim geroyem i vzircem dlya nasliduvannya Za cyu robotu V yacheslavu Vasilovichu Tihonovu v 1970 roci bula prisudzhena Derzhavna premiya SRSR U teleseriali Tetyani Lioznovoyi Simnadcyat mittyevostej vesni Tihonov zigrav najbilsh zoryanu svoyu rol Isayeva Shtirlica Aktorskij uspih Tihonova prinis jomu nebachenu populyarnist i v 1976 roci vin buv nagorodzhenij Derzhavnoyu premiyeyu RRFSR imeni brativ Vasilyevih U tomu zh roci vstupiv v KPRS Shozhu rol spivrobitnika radyanskih specsluzhb Tihonov vikonav u teleseriali TARS upovnovazhenij zayaviti za romanom togo zh Yu Semenova ostatochno zmicnivshi svij obraz yak zrazkovogo radyanskogo rozvidnika ZvannyaZasluzhenij artist RRFSR 23 10 1962 za zaslugi v oblasti radyanskogo kinomistectva Narodnij artist RRFSR 1969 za zaslugi v oblasti radyanskoyi kinematografiyi Narodnij artist SRSR 13 08 1974 za veliki dosyagnennya v rozvitku radyanskogo kinomistectva Geroj Socialistichnoyi Praci 1982 Pochesnij gromadyanin Pavlovskogo Posada 28 06 1982 FilmografiyaKinoroli Moloda gvardiya 1948 Volodimir Osmuhin rezh S Gerasimov U mirni dni 1950 matros Volodya Grinevskij torpedist V Braun kinostudiya Dovzhenka Taras Shevchenko 1951 epizod predstavnik peterburzkoyi molodi nemaye v titrah kinostudiya Dovzhenka Maksimko 1952 lejtenant Goryelov V Braun kinostudiya Dovzhenka Pro ce ne mozhna zabuvati 1954 student poet rezh L Lukov Zirki na krilah 1955 Oleksa Lavrinec komsorg kursant rezh I Shmaruk kinostudiya Dovzhenka Serce b yetsya znovu 1956 Leonid Vasilovich Golubyev likar terapevt rezh A Room Sprava bula v Penkovi 1957 Matvij Morozov traktorist rezh S Rostockij NP Nadzvichajna podiya 1958 Viktor Rajskij rezh V Ivchenko kinostudiya im M Gorkogo i kinostudiya Dovzhenka Travnevi zirki 1959 Andrij Rukavichkin lejtenant rezh S Rostockij Spraga 1959 Oleg Bezborodko lejtenant rezh Ye Tashkov Odeska kinostudiya Michman Panin 1960 michman Vasil Panin rezh M Shvejcer Dva zhittya 1961 Sergij Nashokin Na semi vitrah 1962 V yacheslav Pavlovich Suzdalyev kapitan rezh S Rostockij Optimistichna tragediya 1963 Oleksij rezh Vijna i mir 1967 knyaz Andrij Bolkonskij rezh S Bondarchuk Dozhivemo do ponedilka 1968 Illya Semenovich Melnikov shkilnij vchitel istoriyi rezh S Rostockij Simejne shastya 1969 kinoalmanah novela Znichev ya Kapitonov Karusel 1970 novela Rozmaznya golova budinku Lyudina z inshogo boku Mannen fran andra sidan 1971 Viktor Krimov SRSR Shveciya Yegor Bulichov ta inshi 1971 pop Pavlin rezh S Solovjov Simnadcyat mittyevostej vesni 1973 Shtirlic vin zhe Maksim Maksimovich Isayev shtandartenfyurer SS radyanskij rozvidnik rezh T Lioznova Voni voyuvali za Batkivshinu 1975 Mikola Strelcov vchorashnij agronom rezh S Bondarchuk Front bez flangiv 1975 Ivan Petrovich Mlinskij major ta inshi oficijni osobi 1976 Kostyantin Pavlovich Ivanov rezh S Aranovich Bilij Bim Chorne vuho 1977 Ivan Ivanovich pismennik gospodar Bima rezh S Rostockij Dialog 1977 Oleksandr Oleksandrovich Yershov zhurnalist rezh Front za liniyeyu frontu 1977 major piznishe polkovnik Ivan Petrovich Mlinskij 1978 Volodimir Kuznyecov Chehoslovachchina Po vulicyah komod vodili 1978 passazhir s komodom rezh Odeska kinostudiya Front v tilu voroga 1981 Ivan Petrovich Mlinskij polkovnik Odnolyubi 1982 epizod Yevropejska istoriya 1984 Peter Losser politichnij oglyadach Tribune TARS upovnovazhenij zayaviti 1984 Konstantinov rezh V Fokin Neterpinnya dushi 1986 Pantelejmon Mikolajovich Lepeshinskij Nablizhennya do majbutnogo 1986 Lunin rezh S Shahbazyan kinostudiya Dovzhenka Apelyaciya 1987 Dmitro Vasilovich Plotnikov Neterpinnya dushi 1987 Pantelejmon Mikolajovich Lepeshinskij Vershniki 1987 kinoalmanah novela Teoretik batko 1987 film spektakl Ubiti drakona 1988 Sharleman arhivarius rezh M Zaharov Lyubov z privileyami 1989 Kostyantin Gavrilovich Kozhem yakin Prividi zelenoyi kimnati 1991 Martin Chiverel 1992 1992 Tihon arhiyerej na spokoyi rezh D Talankin 1993 Mikola Holyev pershij cholovik Vyalcevoyi rezh Ukrayina 1993 buhgalter Chugunov rezh V Shilovskij 1993 Ivan Semenovich Velikatov rezh Stomleni soncem 1994 Vsevolod Kostyantinovich dyadko Marusi rezh M Mihalkov 1995 kameo Ukrayina Rosiya rezh 1995 Stanislav Vasilovich Kandinskij rezh 1996 Fedir Fedorovich batko Mashi i Zini rezh ital Notti di paura 1997 Petro Italiya Rosiya 1998 t s direktor ditbudinku Mihajlo Borisovich Zajcev 1998 Lev Morgulis rezh S Ursulyak Yeralash 2000 dityachij gumoristichnij kinozhurnal vipusk 137 Mij dida najchesnishih pravil didus 2001 Georgij Astahov 2005 starij uchenij Andersen Zhittya bez lyubovi 2006 Bog rezh E Ryazanov ostannya rol v kino Stomleni Soncem 2 Peredstoyannya 2010 Vsevolod Kostyantinovich rezh M Mihalkov Dublyazh ta ozvuchuvannya Diti rajka fr Les Enfants du paradis 1944 Batist Debyuro Sin polku 1946 Dmitro Petrovich Yenakiyev angl Champion 1949 Midzh Kelli fr Ils etaient cinq 1951 Marsel Graf Monte Kristo 1954 Varshavska Sirena pol Warszawska syrena 1956 Varsh fr Si tous les gars du monde 1956 Zhan Luyi Ne ta tak cya 1956 Server Pisnya pershogo kohannya 1958 Arsen Varunc 1958 Zherar angl Tiger Bay 1959 nim Funf patronenhulsen 1960 Oleg Rokko ta jogo brati ital Rocco e i suoi fratelli 1960 Rokko Parondi A Noszty fiu esete Toth Marival 1960 Nosti Qui etes vous Monsieur Sorge 1961 Majzinger Nasha vulicya 1961 Rasim SRSR z vidkritim sercem 1961 dokumentalnij chitaye tekst Diyavol i desyat zapovidej 1962 P yer Morskij kit Pisica de mare 1963 Podruzhnye zhittya Anatomy of a Marriage 1963 Povitryani prigodi 1965 Richard Mejs Zosya 1966 Mihajlo Cholovik i zhinka fr Un Homme Et Une Femme 1966 Zhan Luyi Dyurok Geroj nashogo chasu 1966 Grigorij Pechorin Noktyurn 1966 Zhorzh 1967 Ciril Huan Nepriborkana Anzhelika 1967 Zhoffrej de Pejrak 1967 Artur lektor 1967 Endryu Robertson Anzhelika i sultan 1968 Zhoffrej de Pejrak 1968 Mirkamil Mirsharapov Vesna 1969 uchitel Laur Kiz Zhibek 1970 Shege Shukajte divchinu 1970 Hosrov Miriyev Zagibel Chornogo konsula 1970 Kamal Ubajdulla Odin z nas 1970 Zigfrid Keller spivrobitnik abveru 1970 Tesberg Trimajsya za hmari 1971 Volodimir Sevastyanov kolishnij carskij pilot Den projshov 1971 Oktaj 1972 Kovach Chetvertij 1972 Dzhek Uyiller 1972 Ajk Sprava Cernik 1972 Diter Koli zacviv migdal 1972 Georgij Avrora 1973 multfilm kompozitor 1973 Dzhejson Skott Nasimi 1973 Imadeddin Nasimi Dotik Pieskariens 1973 Povist pro lyudske serce 1974 chitaye tekst vid avtora 1975 Peter Galva Selvi Boylum Al Yazmalym 1977 Dopit 1979 Murad Mehti ogli Abiyev Divak 1979 advokat Vakil Ahmed Divchina zi shvackoyu mashinkoyu 1980 Vidpustka za svij kosht 1981 tekst vid avtora Cilina 1981 dokumentalnij chitaye tekst Nizami 1982 Nizami Frensis Frances 1982 Mi moskvichi 1984 dokumentalnij chitaye tekst Taki peremagayut 1984 dokumentalnij diktor Bitva za Moskvu 1985 kinoepopeya chitaye tekst vid avtora 1985 Rumen Iliyev Litati zapovidali Rosiyi 1985 dokumentalnij chitaye tekst Sprava pro vkradenu skripku 1986 dokumentalnij chitaye tekst Polyuvannya na drakona 1986 Glesias Vivat gardemarini 1991 zakadrovij tekst 1992 zakadrovij tekst 1993 polkovnik Agayev PrimitkiTihonov Vyacheslav Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 http top rbc ru incidents 04 12 2009 351458 shtml Deutsche Nationalbibliothek Record 136393454 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578LiteraturaKino Enciklopedicheskij slovar M 1987 S 422 Vsemirnyj biograficheskij Enciklopedicheskij slovar M 1998 S 752 Kinoslovar T Z SPb 2001 S217 218 Shevchenkivski laureati 1962 2001 K 2001 S 543 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Tihonov V yacheslav Vasilovich Portal Kinematograf Vyacheslav Tikhonov angl V yacheslav Tihonov na sajti Kino Teatr ru ros