В комплексному аналізі, теорема про рівність для голоморфних функцій стверджує, що для функцій f і g, що є голоморфними в області D (відкритій, зв'язаній підмножині), якщо f = g на деякій підмножині , що має граничну точку в області, то f = g в усій області D.
Таким чином, голоморфна функція повністю визначається її значеннями на (можливо, досить малому) околі в D. Ця властивість суттєво відрізняє голоморфні функції від дійсних диференційовних.
Поняття зв'язності на області D є необхідним. Наприклад, якщо D складається з двох відкритих множин із пустим перетином то може бути на одній відкритій множині і на іншій, тоді як може бути на одній і на іншій.
Доведення
Лема
Якщо дві голоморфні функції f і g в області D є рівними на множині T, яка має граничну точку c у D, то f = g на деякому крузі в з центром у точці .
Доведення леми
Щоб довести це, досить показати, що для всіх .
Якщо це не так, нехай m буде найменшим невід'ємним цілим числом з . Зважаючи на голоморфність в деякому відкритому крузі U з центром у точці c:
Враховуючи неперервність, h не є рівною нулю у деякому відкритому крузі B з центром у точці c. Але тоді f − g ≠ 0 на проколотому крузі B − {c}. Це суперечить припущенню, що c є граничною точкою множини {f = g}.
Ця лема показує, що для комплексного числа a прообраз f−1(a) є дискретною (і, отже, зліченною) множиною, за винятком якщо f = a.
Доведення теореми
Введемо множину, на якій та мають однаковий розклад у ряд Тейлора:
Достатньо показати, що множина є непорожньою, відкритою та замкнутою. Тоді через зв'язність , має бути рівною , що означає на .
За лемою в деякому крузі з центром , розташованому в , тому вони мають той же ряд Тейлора в , звідки і є непорожньою.
Оскільки і є голоморфними на , , ряди Тейлора для і в околі мають ненульові радіуси збіжності. Тому на деякому відкритому крузі ці функції рівні, а тому рівні і їх розклади у ряд Тейлора в усіх цих точках, тож усі точки у також належать S. Тому S є відкритою множиною.
Із голоморфності і випливає, що вони мають голоморфні похідні, тому всі є неперервними. Це означає, що є замкнутою для всіх . Оскільки є перетином замкнутих множин, то вона теж є замкнутою множиною.
Випадок функцій багатьох змінних
Для функцій кількох комплексних змінних еквівалентне твердження є невірним. Наприклад функції і є рівними на множині або , проте вони не є рівними на .
Твердження теореми у цьому випадку є таким: якщо для функцій f і g, що є голоморфними у області D, f = g на деякій відкритій підмножині , то f = g в усій області D.
Доведення у цьому випадку буде фактично аналогічним до попереднього. Можна ввести множину точок, в яких всі часткові похідні функцій є рівними (і відповідно розклади в ряд Тейлора є однаковими). За умовою ця множина є непуста, оскільки . Також, якщо дві голоморфні функції мають однаковий розклад у ряд Тейлора в деякій точці, то вони є рівними в деякому околі цієї точки. Тож разом із кожною точкою множині належить і деякий її окіл, тож є відкритою множиною.
Еквівалентно до попереднього також є перетином замкнутих множин, на яких часткові похідні є рівними. Отже є також замкнутою множиною. Оскільки D є зв'язною, то f = g в усій області D.
Література
- Ablowitz, Mark J.; Fokas A. S. (1997). Complex variables: Introduction and applications. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 122. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V kompleksnomu analizi teorema pro rivnist dlya golomorfnih funkcij stverdzhuye sho dlya funkcij f i g sho ye golomorfnimi v oblasti D vidkritij zv yazanij pidmnozhini yaksho f g na deyakij pidmnozhini T D displaystyle T subseteq D sho maye granichnu tochku v oblasti to f g v usij oblasti D Takim chinom golomorfna funkciya povnistyu viznachayetsya yiyi znachennyami na mozhlivo dosit malomu okoli v D Cya vlastivist suttyevo vidriznyaye golomorfni funkciyi vid dijsnih diferencijovnih Ponyattya zv yaznosti na oblasti D ye neobhidnim Napriklad yaksho D skladayetsya z dvoh vidkritih mnozhin iz pustim peretinom to f displaystyle f mozhe buti 0 displaystyle 0 na odnij vidkritij mnozhini i 1 displaystyle 1 na inshij todi yak g displaystyle g mozhe buti 0 displaystyle 0 na odnij i 2 displaystyle 2 na inshij DovedennyaLema Yaksho dvi golomorfni funkciyi f i g v oblasti D ye rivnimi na mnozhini T yaka maye granichnu tochku c u D to f g na deyakomu kruzi v D displaystyle D z centrom u tochci c displaystyle c Dovedennya lemi Shob dovesti ce dosit pokazati sho f n c g n c displaystyle f n c g n c dlya vsih n 0 displaystyle n geq 0 Yaksho ce ne tak nehaj m bude najmenshim nevid yemnim cilim chislom z f m c g m c displaystyle f m c neq g m c Zvazhayuchi na golomorfnist v deyakomu vidkritomu kruzi U z centrom u tochci c f g z z c m f g m c m z c f g m 1 c m 1 z c m h z displaystyle begin aligned f g z amp z c m cdot left frac f g m c m frac z c cdot f g m 1 c m 1 cdots right 6pt amp z c m cdot h z end aligned Vrahovuyuchi neperervnist h ne ye rivnoyu nulyu u deyakomu vidkritomu kruzi B z centrom u tochci c Ale todi f g 0 na prokolotomu kruzi B c Ce superechit pripushennyu sho c ye granichnoyu tochkoyu mnozhini f g Cya lema pokazuye sho dlya kompleksnogo chisla a proobraz f 1 a ye diskretnoyu i otzhe zlichennoyu mnozhinoyu za vinyatkom yaksho f a Dovedennya teoremi Vvedemo mnozhinu na yakij f displaystyle f ta g displaystyle g mayut odnakovij rozklad u ryad Tejlora S z D f k z g k z for all k 0 k 0 z D f k g k z 0 displaystyle S z in D mid f k z g k z text for all k geq 0 bigcap k 0 infty z in D mid f k g k z 0 Dostatno pokazati sho mnozhina S displaystyle S ye neporozhnoyu vidkritoyu ta zamknutoyu Todi cherez zv yaznist D displaystyle D S displaystyle S maye buti rivnoyu D displaystyle D sho oznachaye f g displaystyle f g na S D displaystyle S D Za lemoyu f g displaystyle f g v deyakomu kruzi z centrom c displaystyle c roztashovanomu v D displaystyle D tomu voni mayut toj zhe ryad Tejlora v c displaystyle c zvidki c S displaystyle c in S i S displaystyle S ye neporozhnoyu Oskilki f displaystyle f i g displaystyle g ye golomorfnimi na D displaystyle D w S displaystyle forall w in S ryadi Tejlora dlya f displaystyle f i g displaystyle g v okoli w displaystyle w mayut nenulovi radiusi zbizhnosti Tomu na deyakomu vidkritomu kruzi B r w displaystyle B r w ci funkciyi rivni a tomu rivni i yih rozkladi u ryad Tejlora v usih cih tochkah tozh usi tochki u B r w displaystyle B r w takozh nalezhat S Tomu S ye vidkritoyu mnozhinoyu Iz golomorfnosti f displaystyle f i g displaystyle g viplivaye sho voni mayut golomorfni pohidni tomu vsi f n g n displaystyle f n g n ye neperervnimi Ce oznachaye sho z D f k g k z 0 displaystyle z in D mid f k g k z 0 ye zamknutoyu dlya vsih k displaystyle k Oskilki S displaystyle S ye peretinom zamknutih mnozhin to vona tezh ye zamknutoyu mnozhinoyu Vipadok funkcij bagatoh zminnihDlya funkcij kilkoh kompleksnih zminnih ekvivalentne tverdzhennya ye nevirnim Napriklad funkciyi f 1 z 1 z 2 z 1 z 2 displaystyle f 1 z 1 z 2 z 1 z 2 i f 2 z 1 z 2 0 displaystyle f 2 z 1 z 2 0 ye rivnimi na mnozhini z 1 0 displaystyle z 1 0 abo z 2 0 displaystyle z 2 0 prote voni ne ye rivnimi na C 2 displaystyle mathbb C 2 Tverdzhennya teoremi u comu vipadku ye takim yaksho dlya funkcij f i g sho ye golomorfnimi u oblasti D f g na deyakij vidkritij pidmnozhini T D displaystyle T subseteq D to f g v usij oblasti D Dovedennya u comu vipadku bude faktichno analogichnim do poperednogo Mozhna vvesti mnozhinu S displaystyle S tochok v yakih vsi chastkovi pohidni funkcij ye rivnimi i vidpovidno rozkladi v ryad Tejlora ye odnakovimi Za umovoyu cya mnozhina ye nepusta oskilki T S displaystyle T subseteq S Takozh yaksho dvi golomorfni funkciyi mayut odnakovij rozklad u ryad Tejlora v deyakij tochci to voni ye rivnimi v deyakomu okoli ciyeyi tochki Tozh razom iz kozhnoyu tochkoyu mnozhini S displaystyle S nalezhit i deyakij yiyi okil tozh S displaystyle S ye vidkritoyu mnozhinoyu Ekvivalentno do poperednogo takozh S displaystyle S ye peretinom zamknutih mnozhin na yakih chastkovi pohidni ye rivnimi Otzhe S displaystyle S ye takozh zamknutoyu mnozhinoyu Oskilki D ye zv yaznoyu to f g v usij oblasti D LiteraturaAblowitz Mark J Fokas A S 1997 Complex variables Introduction and applications Cambridge UK Cambridge University Press s 122 ISBN 0 521 48058 2