В теорії міри теорема Каратеодорі твердить, що довільну (зліченно-адитивну) міру на деякому кільці підмножин множини можна продовжити на σ-кільце, породжене кільцем . У випадку σ-скінченності міри таке продовження є єдиним. З теореми зокрема випливає існування і єдиність міри Бореля і міри Лебега.
Твердження
Нехай — кільце на множині і — міра на . Тоді існує міра така, що є продовженням . (Тобто, ).
Тут — -кільце, породжене .
Якщо міра — σ-скінченна, то є єдиною і також σ-скінченною.
Напівкільця
Більш загально таке продовження існує для міри, заданої на напівкільці, тобто сім'ї підмножин, що задовольняють умови:
- Для всіх також
- Для всіх існують такі попарно неперетинні множини , де , що .
Однак цей випадок легко зводиться до попереднього, оскільки кожне напівкільце породжує кільце, елементами якого є:
Також міра, задана на напівкільці, поширюється на все кільце:
- для із Ap в .
Побудова продовження
Нехай — міра, визначена на кільці підмножин множини .
Тоді можна визначити — функцію, визначену на так :
Дана функція є зовнішньою мірою, породженою мірою .
Позначимо сім'ю підмножин множини , для яких виконується:
Для всіх .
Тоді є σ-кільцем і на ньому можна визначити міру для всіх . Визначена таким чином функція є мірою, що збігається з на множинах кільця . Також містить σ-алгебру і звуження на елементи і буде необхідним розширенням міри.
σ-кільце є поповненням кільця , відповідно вони збігаються, якщо визначена міра на є повною.
Тому для доведення теореми достатньо довести, що для довільної зовнішньої міри (не обов'язково породженої кільцем) визначені вище є σ-кільцем, а — мірою на цьому σ-кільці і, що у випадку якщо є породженою кільцем , то Також у випадку σ-скінченності міри доводиться єдиність продовження. Нехай для довільної множини також
є σ-кільцем, а — мірою на σ-кільці
Оскільки для довільної підмножини і для порожньої множини виконується рівність то
Якщо то і оскільки для довільної підмножини виконується рівність
Нехай тепер і Для довільної підмножини із вимірності першої, а потім другої множини одержуються рівності:
Також із і властивостей елементарних операцій над множинами одержуються рівності:
Із попередніх нерівностей із застосуванням правила де Моргана остаточно:
Звідси також і з попередніх двох властивостей і правила де Моргана Також Тобто є кільцем множин.
Нехай тепер Тоді також Для доведення, спершу для довільної підмножини із субадитивності зовнішньої міри відразу випливає нерівність:
Для доведення протилежної нерівності, зважаючи що є алгеброю можна замість розглядати множини і вважати, що множини не перетинаються. Тоді за індукцією із вимірності всіх множин для довільного і довільної підмножини виконується рівність:
Із цієї рівності і монотонності зовнішньої міри:
Оскільки ці нерівності виконуються для всіх то із використанням властивості субадитивності зовнішньої міри одержується необхідна нерівність:
Таким чином із двох протилежних нерівностей остаточно:
тобто
Якщо взяти то також одержується рівність тобто обмеження зовнішньої міри на множини із є сигма-адитивною функцією. Вона також очевидно є додатною, тобто мірою на
Початкове кільце є підмножиною
Нехай тепер є породженою кільцем і мірою на ньому. Тоді Справді, оскільки Навпаки, для будь-якої послідовності для якої також
Із σ-адитивності і монотонності міри на кільці випливає нерівність Тому, згідно з означенням зовнішньої міри також
Нехай , — довільне додатне число, а — деяка множина для якої Згідно із означенням зовнішньої міри породженої мірою на кільці тоді існує послідовність для якої і
Із урахуванням адитивності міри на кільці і субадитивності зовнішньої міри:
Оскільки вказані нерівності виконуються для всіх , то Протилежна нерівність завжди виконується для зовнішньої міри, тому насправді тобто усі множини кільця належать Оскільки σ-кільце породжене кільцем є перетином усіх σ-кілець, що містять , то також і
Для σ-скінченної міри на кільці продовження на породжене σ-кільце є єдиним
Нехай міра є продовженням на міри на кільці одержаним у вказаний вище спосіб, а є деяким продовженням на міри . Нехай спершу, одна із цих мір є скінченною на всіх множинах із . Якщо позначити — клас усіх підмножин із для яких міри і є рівними, тоді і є монотонним класом, тобто:
- Якщо і тоді і
- Якщо і тоді
Справді, для зростаючої послідовності множин із із неперервності міри знизу одержується, що:
Тобто Аналогічно для спадної послідовності множин із за допомогою неперервності міри зверху і припущення скінченності однієї із мір:
відповідно також
Оскільки є монотонним класом, для якого , то згідно теореми про монотонний клас тобто для всіх множин із .
Якщо є множиною для якої одна із мір і є скінченною. Тоді із попереднього міри і є рівними на множинах . Остаточно результат одержується із того, що кожна множина із є підмножиною об'єднання не більш ніж зліченної кількості множин із скінченної міри.
Приклади
- Якщо на дійсній прямій взяти напівкільце інтервалів , де міра рівна (b-a), то подана конструкція дає визначення міри Бореля на борелівських множинах . Множині тут відповідає множина вимірних за Лебегом множин.
- Умова σ-скінченності є необхідною для єдиності продовження. Наприклад, на множині X всіх раціональних чисел проміжку [0 , 1] можна задати напівкільце раціональних чисел проміжку [a , b), де a < b — раціональні числа з проміжку [0 , 1]. σ-кільце, породжене цим напівкільцем, є множиною всіх підмножин X. Задавши тепер , рівне кількості елементів A, і , маємо, що обидві міри збігаються (тобто однакові) на напівкільці і породженому кільці (оскільки всі непорожні множини цих напівкільця і кільця є безмежними, то обидві міри на всіх цих множинах рівні ), але не збігаються на породженому σ-кільці. Це означає, що в даному випадку продовження не є єдиним.
Література
- Дороговцев А.Я. Элементы общей теории меры и интеграла Київ, 1989 (рос.)
- Халмош П.Р. Теория меры. М.: Изд-во иностр. лит., 1953 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V teoriyi miri teorema Karateodori tverdit sho dovilnu zlichenno aditivnu miru na deyakomu kilci R displaystyle mathcal R pidmnozhin mnozhini X displaystyle X mozhna prodovzhiti na s kilce porodzhene kilcem R displaystyle mathcal R U vipadku s skinchennosti miri take prodovzhennya ye yedinim Z teoremi zokrema viplivaye isnuvannya i yedinist miri Borelya i miri Lebega TverdzhennyaNehaj R displaystyle mathcal R kilce na mnozhini W displaystyle Omega i m R 0 displaystyle mu R to 0 infty mira na R displaystyle mathcal R Todi isnuye mira m s R 0 displaystyle mu sigma mathcal R to 0 infty taka sho m displaystyle mu ye prodovzhennyam m displaystyle mu Tobto m R m displaystyle mu R mu Tut s R displaystyle sigma mathcal R s displaystyle sigma kilce porodzhene R displaystyle mathcal R Yaksho mira m displaystyle mu s skinchenna to m displaystyle mu ye yedinoyu i takozh s skinchennoyu Napivkilcya Bilsh zagalno take prodovzhennya isnuye dlya miri zadanoyi na napivkilci tobto sim yi pidmnozhin sho zadovolnyayut umovi S displaystyle varnothing in S Dlya vsih A B S displaystyle A B in S takozh A B S displaystyle A cap B in S Dlya vsih A B S displaystyle A B in S isnuyut taki poparno neperetinni mnozhini K i S displaystyle K i in S de i 1 2 n displaystyle i 1 2 ldots n sho A B K i displaystyle A setminus B biguplus K i Odnak cej vipadok legko zvoditsya do poperednogo oskilki kozhne napivkilce porodzhuye kilce elementami yakogo ye R S A A i 1 n A i A i S displaystyle R S A A bigcup i 1 n A i A i in S Takozh mira zadana na napivkilci poshiryuyetsya na vse kilce m A p 1 n m A p displaystyle mu A sum p 1 n mu A p dlya A p 1 n A p displaystyle A biguplus p 1 n A p iz Ap v S displaystyle mathcal S Pobudova prodovzhennyaNehaj m displaystyle mu mira viznachena na kilci R displaystyle mathcal R pidmnozhin mnozhini W displaystyle Omega Todi mozhna viznachiti m displaystyle mu funkciyu viznachenu na A P X displaystyle A in mathcal P X tak m A i n f k 1 m E k E k R A k 1 E k displaystyle mu A mathrm inf sum k 1 infty mathrm mu E k mid E k in mathcal R A subset bigcup k 1 infty E k Dana funkciya ye zovnishnoyu miroyu porodzhenoyu miroyu m displaystyle mu Poznachimo M m displaystyle mathcal M mu sim yu pidmnozhin A displaystyle A mnozhini W displaystyle Omega dlya yakih vikonuyetsya Dlya vsih E W displaystyle E subset Omega m E A m E A m E displaystyle mu E cap A mu E setminus A mu E Todi M m displaystyle mathcal M mu ye s kilcem i na nomu mozhna viznachiti miru m A m A displaystyle overline mu A mu A dlya vsih A M m displaystyle A in mathcal M mu Viznachena takim chinom funkciya ye miroyu sho zbigayetsya z m displaystyle mu na mnozhinah kilcya R displaystyle mathcal R Takozh M m displaystyle mathcal M mu mistit s algebru s R displaystyle sigma mathcal R i zvuzhennya m displaystyle overline mu na elementi s R displaystyle sigma R i bude neobhidnim rozshirennyam miri s kilce M m displaystyle mathcal M mu ye popovnennyam kilcya s R displaystyle sigma mathcal R vidpovidno voni zbigayutsya yaksho viznachena mira na s R displaystyle sigma mathcal R ye povnoyu Tomu dlya dovedennya teoremi dostatno dovesti sho dlya dovilnoyi zovnishnoyi miri m displaystyle mu ne obov yazkovo porodzhenoyi kilcem viznacheni vishe M m displaystyle mathcal M mu ye s kilcem a m displaystyle overline mu miroyu na comu s kilci i sho u vipadku yaksho m displaystyle mu ye porodzhenoyu kilcem R displaystyle mathcal R to s R M m displaystyle sigma mathcal R subset mathcal M mu Takozh u vipadku s skinchennosti miri dovoditsya yedinist prodovzhennya Nehaj dlya dovilnoyi mnozhini E W displaystyle E subset Omega takozh E W E displaystyle overline E Omega setminus E M m displaystyle mathcal M mu ye s kilcem a m displaystyle overline mu miroyu na s kilci Oskilki dlya dovilnoyi pidmnozhini E W displaystyle E subset Omega i dlya porozhnoyi mnozhini vikonuyetsya rivnist m E m E m m E m E displaystyle mu E cap varnothing mu E setminus varnothing mu varnothing mu E mu E to M m displaystyle varnothing in mathcal M mu Yaksho A M m displaystyle A in mathcal M mu to i A M m displaystyle overline A in mathcal M mu oskilki dlya dovilnoyi pidmnozhini E W displaystyle E subset Omega vikonuyetsya rivnist m E A m E A m E A m E A m E displaystyle mu E cap overline A mu E setminus overline A mu E setminus A mu E cap A mu E Nehaj teper A M m displaystyle A in mathcal M mu i B M m displaystyle B in mathcal M mu Dlya dovilnoyi pidmnozhini E W displaystyle E subset Omega iz vimirnosti pershoyi a potim drugoyi mnozhini oderzhuyutsya rivnosti m E m E A m E A m E A m E A B m E A B displaystyle mu E mu E cap A mu E cap overline A mu E cap A mu E cap overline A cap B mu E cap overline A cap overline B Takozh iz A M m displaystyle A in mathcal M mu i vlastivostej elementarnih operacij nad mnozhinami oderzhuyutsya rivnosti m E A B m E A B A m E A B A m E A m E A B displaystyle mu E cap A cup B mu E cap A cup B cap A mu E cap A cup B cap overline A mu E cap A mu E cap overline A cap B Iz poperednih nerivnostej iz zastosuvannyam pravila de Morgana ostatochno m E m E A B m E A B displaystyle mu E mu E cap A cup B mu E cap overline A cup B Zvidsi takozh A B M m displaystyle A cup B in mathcal M mu i z poperednih dvoh vlastivostej i pravila de Morgana A B A B M m displaystyle A cap B overline overline A cup overline B in mathcal M mu Takozh A B A B M m displaystyle A setminus B A cap overline B in mathcal M mu Tobto M m displaystyle mathcal M mu ye kilcem mnozhin Nehaj teper A n M m n 1 displaystyle A n in mathcal M mu quad n geqslant 1 Todi takozh n 1 A n M m displaystyle bigcup n 1 infty A n in mathcal M mu Dlya dovedennya spershu dlya dovilnoyi pidmnozhini E W displaystyle E subset Omega iz subaditivnosti zovnishnoyi miri vidrazu viplivaye nerivnist m E m E i 1 A i m E i 1 A i displaystyle mu E leqslant mu left E bigcap bigcup i 1 infty A i right mu left E bigcap overline bigcup i 1 infty A i right Dlya dovedennya protilezhnoyi nerivnosti zvazhayuchi sho M m displaystyle mathcal M mu ye algebroyu mozhna zamist A n displaystyle A n rozglyadati mnozhini A n i 1 n 1 A i M m displaystyle A n setminus bigcup i 1 n 1 A i in mathcal M mu i vvazhati sho mnozhini ne peretinayutsya Todi za indukciyeyu iz vimirnosti vsih mnozhin dlya dovilnogo n 1 displaystyle n geqslant 1 i dovilnoyi pidmnozhini E W displaystyle E subset Omega vikonuyetsya rivnist m E i 1 n A i i 1 n m E A i displaystyle mu left E bigcap bigcup i 1 n A i right sum i 1 n mu E cap A i Iz ciyeyi rivnosti i monotonnosti zovnishnoyi miri m E m E i 1 n A i m E i 1 n A i i 1 n m E A i m E i 1 A i displaystyle mu E mu left E bigcap bigcup i 1 n A i right mu left E bigcap overline bigcup i 1 n A i right geqslant sum i 1 n mu E cap A i mu left E bigcap overline bigcup i 1 infty A i right Oskilki ci nerivnosti vikonuyutsya dlya vsih n 1 displaystyle n geqslant 1 to iz vikoristannyam vlastivosti subaditivnosti zovnishnoyi miri oderzhuyetsya neobhidna nerivnist m E i 1 m E A i m E i 1 A i m E i 1 A i m E i 1 A i displaystyle mu E geqslant sum i 1 infty mu E cap A i mu left E bigcap overline bigcup i 1 infty A i right geqslant mu left E bigcap bigcup i 1 infty A i right mu left E bigcap overline bigcup i 1 infty A i right Takim chinom iz dvoh protilezhnih nerivnostej ostatochno m E m E i 1 A i m E i 1 A i displaystyle mu E mu left E bigcap bigcup i 1 infty A i right mu left E bigcap overline bigcup i 1 infty A i right tobto n 1 A n M m displaystyle bigcup n 1 infty A n in mathcal M mu Yaksho vzyati E n 1 A n displaystyle E bigcup n 1 infty A n to takozh oderzhuyetsya rivnist m n 1 A n n 1 m A n displaystyle mu left bigcup n 1 infty A n right sum n 1 infty mu A n tobto obmezhennya m displaystyle overline mu zovnishnoyi miri m displaystyle mu na mnozhini iz M m displaystyle mathcal M mu ye sigma aditivnoyu funkciyeyu Vona takozh ochevidno ye dodatnoyu tobto miroyu na M m displaystyle mathcal M mu Pochatkove kilce ye pidmnozhinoyu M m displaystyle mathcal M mu Nehaj teper m displaystyle mu ye porodzhenoyu kilcem R displaystyle mathcal R i miroyu m displaystyle mu na nomu Todi m A m A A R displaystyle mu A mu A forall A in mathcal R Spravdi m A m A displaystyle mu A leqslant mu A oskilki A A displaystyle A subset A cup varnothing cup varnothing cup ldots Navpaki dlya bud yakoyi poslidovnosti A n R n 1 displaystyle A n in mathcal R quad n geqslant 1 dlya yakoyi A n 1 A n displaystyle A subset bigcup n 1 infty A n takozh A n 1 A A n displaystyle A bigcup n 1 infty A cap A n Iz s aditivnosti i monotonnosti miri na kilci viplivaye nerivnist m A n 1 m A A n n 1 m A n displaystyle mu A sum n 1 infty mu A cap A n leqslant sum n 1 infty mu A n Tomu zgidno z oznachennyam zovnishnoyi miri takozh m A m A displaystyle mu A leqslant mu A Nehaj A R displaystyle A in mathcal R e gt 0 displaystyle varepsilon gt 0 dovilne dodatne chislo a E W displaystyle E subset Omega deyaka mnozhina dlya yakoyi m E lt displaystyle mu E lt infty Zgidno iz oznachennyam zovnishnoyi miri porodzhenoyi miroyu na kilci todi isnuye poslidovnist A n R n 1 displaystyle A n in mathcal R quad n geqslant 1 dlya yakoyi E n 1 A n displaystyle E subset bigcup n 1 infty A n i n 1 m A n lt m E e displaystyle sum n 1 infty mu A n lt mu E varepsilon Iz urahuvannyam aditivnosti miri na kilci i subaditivnosti zovnishnoyi miri m E e gt n 1 m A n A m A n A m E A m E A displaystyle mu E varepsilon gt sum n 1 infty mu A n cap A mu A n cap overline A geqslant mu E cap A mu E cap overline A Oskilki vkazani nerivnosti vikonuyutsya dlya vsih e gt 0 displaystyle varepsilon gt 0 to m E m E A m E A displaystyle mu E geqslant mu E cap A mu E cap overline A Protilezhna nerivnist zavzhdi vikonuyetsya dlya zovnishnoyi miri tomu naspravdi m E m E A m E A displaystyle mu E mu E cap A mu E cap overline A tobto usi mnozhini kilcya R displaystyle mathcal R nalezhat M m displaystyle mathcal M mu Oskilki s kilce s R displaystyle sigma mathcal R porodzhene kilcem R displaystyle mathcal R ye peretinom usih s kilec sho mistyat R displaystyle mathcal R to takozh i s R M m displaystyle sigma mathcal R subset mathcal M mu Dlya s skinchennoyi miri na kilci prodovzhennya na porodzhene s kilce ye yedinim Nehaj mira m displaystyle overline mu ye prodovzhennyam na s R displaystyle sigma mathcal R miri m displaystyle mu na kilci R displaystyle mathcal R oderzhanim u vkazanij vishe sposib a l displaystyle lambda ye deyakim prodovzhennyam na s R displaystyle sigma mathcal R miri m displaystyle mu Nehaj spershu odna iz cih mir ye skinchennoyu na vsih mnozhinah iz s R displaystyle sigma mathcal R Yaksho poznachiti Q displaystyle mathcal Q klas usih pidmnozhin iz s R displaystyle sigma mathcal R dlya yakih miri l displaystyle lambda i m displaystyle overline mu ye rivnimi todi R Q s R displaystyle mathcal R subset mathcal Q subset sigma mathcal R i Q displaystyle mathcal Q ye monotonnim klasom tobto Yaksho A 1 A 2 Q displaystyle A 1 A 2 ldots in mathcal Q i A 1 A 2 displaystyle A 1 subseteq A 2 subseteq cdots todi i 1 A i M textstyle bigcup i 1 infty A i in M i Yaksho B 1 B 2 M displaystyle B 1 B 2 ldots in M i B 1 B 2 displaystyle B 1 supseteq B 2 supseteq cdots todi i 1 B i M textstyle bigcap i 1 infty B i in M Spravdi dlya zrostayuchoyi poslidovnosti mnozhin A n displaystyle A n iz Q displaystyle mathcal Q iz neperervnosti miri znizu oderzhuyetsya sho l n 1 A n lim n l A n lim n m A n m n 1 A n displaystyle lambda left bigcup n 1 infty A n right lim n to infty lambda A n lim n to infty overline mu A n overline mu left bigcup n 1 infty A n right Tobto n 1 A n Q displaystyle bigcup n 1 infty A n in mathcal Q Analogichno dlya spadnoyi poslidovnosti mnozhin B n displaystyle B n iz Q displaystyle mathcal Q za dopomogoyu neperervnosti miri zverhu i pripushennya skinchennosti odniyeyi iz mir l n 1 B n lim n l B n lim n m B n m n 1 B n displaystyle lambda left bigcap n 1 infty B n right lim n to infty lambda B n lim n to infty overline mu B n overline mu left bigcap n 1 infty B n right vidpovidno takozh n 1 B n Q displaystyle bigcap n 1 infty B n in mathcal Q Oskilki Q displaystyle mathcal Q ye monotonnim klasom dlya yakogo R Q s R displaystyle mathcal R subset mathcal Q subset sigma mathcal R to zgidno teoremi pro monotonnij klas Q s R displaystyle mathcal Q sigma mathcal R tobto l m displaystyle lambda overline mu dlya vsih mnozhin iz s R displaystyle sigma mathcal R Yaksho A Q displaystyle A in mathcal Q ye mnozhinoyu dlya yakoyi odna iz mir l displaystyle lambda i m displaystyle overline mu ye skinchennoyu Todi iz poperednogo miri l displaystyle lambda i m displaystyle overline mu ye rivnimi na mnozhinah A s R s A R displaystyle A cap sigma mathcal R sigma A cap mathcal R Ostatochno rezultat oderzhuyetsya iz togo sho kozhna mnozhina iz s R displaystyle sigma mathcal R ye pidmnozhinoyu ob yednannya ne bilsh nizh zlichennoyi kilkosti mnozhin iz R displaystyle mathcal R skinchennoyi miri PrikladiYaksho na dijsnij pryamij vzyati napivkilce S displaystyle mathcal S intervaliv a b a lt b displaystyle a b quad a lt b de mira a b displaystyle a b rivna b a to podana konstrukciya daye viznachennya miri Borelya na borelivskih mnozhinah s S displaystyle sigma mathcal S Mnozhini M m displaystyle mathcal M mu tut vidpovidaye mnozhina vimirnih za Lebegom mnozhin Umova s skinchennosti ye neobhidnoyu dlya yedinosti prodovzhennya Napriklad na mnozhini X vsih racionalnih chisel promizhku 0 1 mozhna zadati napivkilce racionalnih chisel promizhku a b de a lt b racionalni chisla z promizhku 0 1 s kilce porodzhene cim napivkilcem ye mnozhinoyu vsih pidmnozhin X Zadavshi teper m A displaystyle mu A rivne kilkosti elementiv A i m A 2 m A displaystyle mu A 2 mu A mayemo sho obidvi miri zbigayutsya tobto odnakovi na napivkilci i porodzhenomu kilci oskilki vsi neporozhni mnozhini cih napivkilcya i kilcya ye bezmezhnimi to obidvi miri na vsih cih mnozhinah rivni displaystyle infty ale ne zbigayutsya na porodzhenomu s kilci Ce oznachaye sho v danomu vipadku prodovzhennya ne ye yedinim LiteraturaDorogovcev A Ya Elementy obshej teorii mery i integrala Kiyiv 1989 ros Halmosh P R Teoriya mery M Izd vo inostr lit 1953 ros