Тара́с Васи́льович Чухліб (нар. 20 серпня 1966, Ольшаниця) — український історик, доктор наук. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва. Заслужений діяч науки і техніки України.
Тарас Чухліб | |
---|---|
Народився | 20 серпня 1966 (57 років) Ольшаниця, Україна |
Місце проживання | Україна |
Країна | СРСР → Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик, культуролог |
Alma mater | НПУ імені М. Драгоманова |
Галузь | історія |
Заклад | Інститут історії України НАН України, |
Посада | Директор науково-дослідного інституту козацтва |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Батько | Василь Васильович Чухліб |
Мати | Віра Федорівна Чухліб |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах Чухліб Тарас Васильович у Вікісховищі |
Дослідник історії України, Польщі і Туреччини, геополітичного розвитку Східної Європи.
Громадський діяч, геополітик, культуролог, краєзнавець. Член наглядової ради Музею становлення Української нації, Українського національного комітету з вивчення країн Центральної і Південно-східної Європи..
Наукові інтереси охоплюють історію міжнародних відносин, дипломатію, зовнішню політику України і Східної Європи у 16—18 століттях, історію козацтва та шляхти, біографістику, музеєзнавство, проблеми відтворення національної пам'яті та збереження культурних цінностей.
Життєпис
Народився 20 серпня 1966 року в селі Ольшани́ця Рокитнянського району Київської області.
Закінчив історичний факультет НПУ імені М. П. Драгоманова, стажувався у Варшавському університеті. Закінчив Міжнародну школу гуманітарних досліджень країн Центральної та Центрально-Східної Європи (Польща).
Проживав у м. Добропіллі Донецької області та м. Українка поблизу с. Трипілля Київської обл., де навчався у сш. № 2. Служив в Північно-Кавказькому військовому окрузі ЗС СРСР, працював робітником на Київській книжковій фабриці.
Захистив кандидатську дисертацію на тему «Правобережна Україна у сфері геополітичних інтересів країн Східної та Південно-Східної Європи» (1995).
Захистив докторську дисертацію «Український гетьманат у протистоянні держав Європи з Османською імперією» (2008).
Автор 5-ти монографій та близько десятка науково-популярних книг. Учасник міжнародних конференцій в Білорусі, Казахстані, Польщі, Росії, Швейцарії, Туреччині та Україні. Викладав у Львівському національному університеті ім. І. Франка та Полтавському педагогічному університеті ім. В. Короленка. Член спецрад Київського університету ім. Б. Грінченка та Чорноморського університету ім. П. Могили (м. Миколаїв).
Головний редактор наукового щорічника «Український історичний збірник», заступник відповідального редактора наукового видання «Україна в Центрально-Східній Європі (від найдавніших часів до кінця XVIII ст.)». Член редколегій журналів «Архіви України», «Краєзнавство», «Воєнна історія», «Гетьман», «Сіверянський літопис» та ін.
Член спецради Національної Академії Оборони України (2002—2008 рр.), (2005 — 2010 рр.), Національної спілки краєзнавців України..
Керівник секції історії Київської Русі та Козаччини Малої Академії наук (МАН) у м. Києві. Заступник директора Вишгородського державного історико-культурного заповідника (2015—2017 рр.).
Один з керівників Міжнародної оборонно-спортивної громадської організації «Українське козацтво». Один з батьків-засновників Всеукраїнської військово-патріотичної гри «Сокіл-Джура» (2003).
Сержант резерву ЗСУ. Учасник оборони Києва 2022 року.
Відзнаки і нагороди
Книги неодноразово номінувалися на «Найкращу книгу року» (1999, 2008, 2009, 2010). Видання «„Пакти і конституції“ Української козацької держави (до 300-річчя укладення» Упоряд. Т. Чухліб, М. Трофимук; Львів: «Світ», 2011; 440 с.) отримала перемогу на конкурсі «Книга року — 2011» у номінації «Дослідження/Документи». Книга "За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі. У двох книгах. (К.: Кліо, 800+752 с.), яка була написана у співавторстві з колективом істориків, стала переможцем «Книги року — 2023». У 2015 р. нагороджений премією НАН України імені Михайла Грушевського.
Нагороджений відзнаками Православної Церкви України, Національної академії наук України, Українського Вільного Козацтва, Київської міської ради, Лисянської ради Черкаської області.
Збірки праць
- Зібрання праць Т. Чухліба в е-бібліотеці ЧТИВО [ 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Праці Т. Чухліба на ресурсі «Український Центр» [ 24 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Зібрання наукових праць Т. Чухліба на сайті Academia.edu [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
Джерела
- Чухліб Тарас Васильович [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.]. Інститут історії України Національної академії наук України
- Наталія Васильєва. Чухліб Тарас Васильович // Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник / Інститут історії України НАН України. — Київ, 2006. — Вип. 2, Част. З. — С. 252—253. — 315 с. —
- Овчаренко П. Чухліб Тарас Васильович // Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник / Серія «Українські історики». — Вип. 1 / Інститут історії України НАН України. — Київ, 1998. — С. 352—353. — 426 с. —
- http://ridnamoda.com.ua/album/content/chukhlіb-taras-vasilovich [ 3 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Край козацький. Довідник з історії Лисянщини. — К., 2004. — С.356—357.
- Шевченків край. Історико-географічне дослідження. — К.,2009. — C. 462.
- Історія Української революції 1648 — 1676 рр. та Гетьманщини (середина XVII — XVIII ст.) (наукова школа). Біобібліографічний покажчик. — Кам'янець-Подільський, 2009. — С. 88—91.
- Історики та «Історії»: до 75-ліття інституту історії України Національної академії наук України. — К., 2011
- «Секрети українського полівасалітету» розкрив для студентів та викладачів історичного факультету відомий науковець Тарас Чухліб // Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Історичний факультет. — 12 травня 2011[ 15 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Тарас Чухліб. «Ми нація козаків, а не свинопасів!» // Голос України. — 23 січня 2013
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chuhlib Tara s Vasi lovich Chuhlib nar 20 serpnya 1966 19660820 Olshanicya ukrayinskij istorik doktor nauk Providnij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini direktor Naukovo doslidnogo institutu kozactva Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Taras ChuhlibNarodivsya20 serpnya 1966 1966 08 20 57 rokiv Olshanicya UkrayinaMisce prozhivannyaUkrayinaKrayinaSRSR UkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnististorik kulturologAlma materNPU imeni M DragomanovaGaluzistoriyaZakladInstitut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini PosadaDirektor naukovo doslidnogo institutu kozactvaNaukovij stupindoktor istorichnih naukBatkoVasil Vasilovich ChuhlibMatiVira Fedorivna ChuhlibNagorodiRoboti u Vikidzherelah Chuhlib Taras Vasilovich u Vikishovishi Doslidnik istoriyi Ukrayini Polshi i Turechchini geopolitichnogo rozvitku Shidnoyi Yevropi Gromadskij diyach geopolitik kulturolog krayeznavec Chlen naglyadovoyi radi Muzeyu stanovlennya Ukrayinskoyi naciyi Ukrayinskogo nacionalnogo komitetu z vivchennya krayin Centralnoyi i Pivdenno shidnoyi Yevropi Naukovi interesi ohoplyuyut istoriyu mizhnarodnih vidnosin diplomatiyu zovnishnyu politiku Ukrayini i Shidnoyi Yevropi u 16 18 stolittyah istoriyu kozactva ta shlyahti biografistiku muzeyeznavstvo problemi vidtvorennya nacionalnoyi pam yati ta zberezhennya kulturnih cinnostej ZhittyepisNarodivsya 20 serpnya 1966 roku v seli Olshani cya Rokitnyanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Zakinchiv istorichnij fakultet NPU imeni M P Dragomanova stazhuvavsya u Varshavskomu universiteti Zakinchiv Mizhnarodnu shkolu gumanitarnih doslidzhen krayin Centralnoyi ta Centralno Shidnoyi Yevropi Polsha Prozhivav u m Dobropilli Doneckoyi oblasti ta m Ukrayinka poblizu s Tripillya Kiyivskoyi obl de navchavsya u ssh 2 Sluzhiv v Pivnichno Kavkazkomu vijskovomu okruzi ZS SRSR pracyuvav robitnikom na Kiyivskij knizhkovij fabrici Zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Pravoberezhna Ukrayina u sferi geopolitichnih interesiv krayin Shidnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Yevropi 1995 Zahistiv doktorsku disertaciyu Ukrayinskij getmanat u protistoyanni derzhav Yevropi z Osmanskoyu imperiyeyu 2008 Avtor 5 ti monografij ta blizko desyatka naukovo populyarnih knig Uchasnik mizhnarodnih konferencij v Bilorusi Kazahstani Polshi Rosiyi Shvejcariyi Turechchini ta Ukrayini Vikladav u Lvivskomu nacionalnomu universiteti im I Franka ta Poltavskomu pedagogichnomu universiteti im V Korolenka Chlen specrad Kiyivskogo universitetu im B Grinchenka ta Chornomorskogo universitetu im P Mogili m Mikolayiv Golovnij redaktor naukovogo shorichnika Ukrayinskij istorichnij zbirnik zastupnik vidpovidalnogo redaktora naukovogo vidannya Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi vid najdavnishih chasiv do kincya XVIII st Chlen redkolegij zhurnaliv Arhivi Ukrayini Krayeznavstvo Voyenna istoriya Getman Siveryanskij litopis ta in Chlen specradi Nacionalnoyi Akademiyi Oboroni Ukrayini 2002 2008 rr 2005 2010 rr Nacionalnoyi spilki krayeznavciv Ukrayini Kerivnik sekciyi istoriyi Kiyivskoyi Rusi ta Kozachchini Maloyi Akademiyi nauk MAN u m Kiyevi Zastupnik direktora Vishgorodskogo derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika 2015 2017 rr Odin z kerivnikiv Mizhnarodnoyi oboronno sportivnoyi gromadskoyi organizaciyi Ukrayinske kozactvo Odin z batkiv zasnovnikiv Vseukrayinskoyi vijskovo patriotichnoyi gri Sokil Dzhura 2003 Serzhant rezervu ZSU Uchasnik oboroni Kiyeva 2022 roku Vidznaki i nagorodiKnigi neodnorazovo nominuvalisya na Najkrashu knigu roku 1999 2008 2009 2010 Vidannya Pakti i konstituciyi Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi do 300 richchya ukladennya Uporyad T Chuhlib M Trofimuk Lviv Svit 2011 440 s otrimala peremogu na konkursi Kniga roku 2011 u nominaciyi Doslidzhennya Dokumenti Kniga Za Identichnist i Nezalezhnist Vijna Rosiyi proti Ukrayini istorichni peredumovi geopolitichni paraleli U dvoh knigah K Klio 800 752 s yaka bula napisana u spivavtorstvi z kolektivom istorikiv stala peremozhcem Knigi roku 2023 U 2015 r nagorodzhenij premiyeyu NAN Ukrayini imeni Mihajla Grushevskogo Nagorodzhenij vidznakami Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Ukrayinskogo Vilnogo Kozactva Kiyivskoyi miskoyi radi Lisyanskoyi radi Cherkaskoyi oblasti Zbirki pracZibrannya prac T Chuhliba v e biblioteci ChTIVO 24 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Praci T Chuhliba na resursi Ukrayinskij Centr 24 travnya 2013 u Wayback Machine Zibrannya naukovih prac T Chuhliba na sajti Academia edu 26 chervnya 2017 u Wayback Machine PrimitkiDzherelaChuhlib Taras Vasilovich 2 bereznya 2019 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Nataliya Vasilyeva Chuhlib Taras Vasilovich Ukrayinski istoriki XX stolittya Biobibliografichnij dovidnik Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv 2006 Vip 2 Chast Z S 252 253 315 s ISBN 966 02 3868 1 Ovcharenko P Chuhlib Taras Vasilovich Vcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliografichnij dovidnik Seriya Ukrayinski istoriki Vip 1 Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv 1998 S 352 353 426 s ISBN 966 02 0022 6 http ridnamoda com ua album content chukhlib taras vasilovich 3 veresnya 2012 u Wayback Machine Kraj kozackij Dovidnik z istoriyi Lisyanshini K 2004 S 356 357 Shevchenkiv kraj Istoriko geografichne doslidzhennya K 2009 C 462 Istoriya Ukrayinskoyi revolyuciyi 1648 1676 rr ta Getmanshini seredina XVII XVIII st naukova shkola Biobibliografichnij pokazhchik Kam yanec Podilskij 2009 S 88 91 Istoriki ta Istoriyi do 75 littya institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini K 2011 Sekreti ukrayinskogo polivasalitetu rozkriv dlya studentiv ta vikladachiv istorichnogo fakultetu vidomij naukovec Taras Chuhlib Ternopilskij nacionalnij pedagogichnij universitet imeni Volodimira Gnatyuka Istorichnij fakultet 12 travnya 2011 15 listopada 2013 u Wayback Machine Taras Chuhlib Mi naciya kozakiv a ne svinopasiv Golos Ukrayini 23 sichnya 2013