Ольшани́ця — село в Рокитнянській селищній громаді Білоцерківського району Київської області України. Населення — 2493 осіб.
село Ольшаниця | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська область |
Район | Білоцерківський район |
Громада | Рокитнянська селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1115 |
Населення | 2493 |
Площа | 50 км² |
Густота населення | 49,86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 09635 |
Телефонний код | +380 4562 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°39′55″ пн. ш. 30°37′27″ сх. д. / 49.66528° пн. ш. 30.62417° сх. д.Координати: 49°39′55″ пн. ш. 30°37′27″ сх. д. / 49.66528° пн. ш. 30.62417° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 138 м |
Водойми | р. Горохуватка |
Найближча залізнична станція | Ольшаниця |
Місцева влада | |
Адреса ради | 09642, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Ольшаниця, вул. Рокитнянська,1 |
Карта | |
Ольшаниця | |
Ольшаниця | |
Мапа | |
Ольшаниця у Вікісховищі |
Уродженцями села є: тесля та політичний діяч Гончаренко Федір Максимович (розстріляний за «списком Сандармоху»), вояк Української Повстанської армії Лейба Добровський, письменник Комендант Павло Іванович, Герой соціалістичної праці М. В. Кривенко, академік НАМН України Яворовський Олександр Петрович, кандидат філологічних наук та історик Чухліб Тарас Васильович.
Історія
Руські міста Райгород і Торчеськ
Ольшаниця — давнє поселення. Воно згадується в літописах ще 1150 року.
Як і Білу Церкву, Ольшаницю заснував князь Ярослав Мудрий, коли будував прикордонні фортеці по Росі від ворогів. Тоді поселення називалось Райгород. Воно було розташоване на території городища, яке збереглося по сей день. Збереглись і змійові вали з ровами, які оточували місто. Там було багато церков. Жителі Райгорода успішно відбивали напади половців. Але татарська навала знищила, спустошила місто.
Поблизу села знаходяться залишки городища літописного міста Торчеськ часів Київської Русі, яке було зруйноване монголо-татарами в 1240 р. і більше не відбудовувалося.
Велике князівство Литовське
Назва сучасної Ольшаниці, за однією версією, походить від слова «вільха» (російською мовою «ольха»). Після спустошення Райгорода люди поселялись у вільхових лісах. Але не виключено, що назва походить від прізвища князів Ольшанських, які були володарями цих земель.
1518 року Ольшаниця разом з Рокитним належало Волчку та Сенюшці Романовичам.
Битва під Ольшаницею
1527 року під Ольшаницею відбулась одна з найбільших перемог русько-литовського війська над татарами під проводом князя Костянтина Острозького, великого гетьмана литовського.
Взимку 1527 року татари (34 тисячі чи то 40 тисяч, за наказом турків пішли на Полісся і добралися аж до Пинська. Коли ж верталися з ясиром, князь Константин несподівано вдарив на них під Ольшаницею на Київщині (над річкою Гороховаткою, припливом Росі). Разом із князівськими військами під проводом київського воєводи Андрія Немировича та черкаського старости Остафія Дашковича, у битві взяли участь полки княжат Юрія Слуцького, Федора Сангушка, Юрія Радзивілла, Івана та Олександра Корибутів Вишневецьких, Олександра Чарториського.
Бій ішов у глибоких снігах. Загинуло 24 тисячі татар (явне перебільшення), десь із сімсот дісталося в полон, з полону визволено 40 тисяч бранців. За цю славну перемогу Острозького величали найвищим вождем, «summus cum Tataris belli gerendi imperator», а король уладив йому у Кракові тріумфальний в'їзд, «приймав його з найбільшими почестями у прияві всього двору; коли він вїздив у місто й на замок, перед ним несли воєнні знаки, здобуті на ворогові у цій війні і вели забраних у неволю татар».
Погром під Ольшаницею став реваншем князя Константина за нещасливу Сокальську поразку.
Річ Посполіта
1590 року король польський Сигізмунд III Ваза на клопотання гетьмана великого коронного Івана Замойського надав Ольшаницю гетьманові Війська Запорозького реєстрового Криштофові Косинському. Князі Острозькі вважали це селише своїм і тому між ними та Військом Запорозьким виникло збройне протистояння, яке закінчилося 1593 р. поразкою Війська Запорозького й загибеллю Криштофа Косинського. 1620 року Ольшаниця перейшла від Острозьких у власність князя Володислава-Домініка Заславського-Острозького.
Впродовж 1648—1674 років Ольшаниця входила до складу Білоцерківського полку української держави Військо Запорозьке. Між 1650 та 1653 рр. вона стала сотенним містечком і була ним до 1674 р. Одним з багатьох ольшаницьких сотників був Клим Андрієнко.
За даними на початок 1654 року в Ольшаниці проживали 171 особа козацького стану та 121 особа міщанського стану. Містечко було обнесено двома стоячими острогами, один з яких мав 2 проїзні вежі з ворітьми та одну вежу глуху, а другий — одну проїзну вежу з ворітьми. У містечку була 1 залізна пищаль у станку на колесах поміром у 2 гривні та 6 залізних гаківниць поміром у пів-гривні. У містечку була соборна церква Образу Нерукотворного Спаса і церква святого Архістратига Михаїла.
Після 1674 року знову Ольшаниця увійшла до складу Речі Посполитої, а Ольшаницьку сотню було скасовано.
Церковні книги свідчать, що у 1680 році з вільхового дерева був споруджений храм Святої Трійці, а 1740 року його перебудували з дубового лісу і дали ім'я архістратига Михаїла. Залишилась і Преображенська церква.
За адміністративно-територіальним поділом XVIII ст. — село Ольшаниця належало до Брацлавського воєводства.
Російська імперія
З 1795-го року Ольшаниця належала до Білоцерківської округи Київського намісництва, і з 1797 року - Васильківського повіту Київської губернії.
Радянська доба
Ольшаниця — село, центр сільської Ради, залізнична станція. Розташована за 12 км на схід від районного центру. Населення — 3912 чоловік на 1972 рік. Сільраді підпорядкований населений пункт Бушеве. В Ольшаниці знаходиться центральна садиба колгоспу ім. А. О. Жданова, за яким закріплено 4227,9 га сільськогосподарських угідь, у тому числі- 3563,2 га орної землі. В селі є асфальтний і цегельний заводи, гранітний кар'єр.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, 15 чоловік нагороджено орденами й медалями Союзу РСР. Село має середню школу, клуб, бібліотеку; лікарню, амбулаторію. З 1960 року виходить багатотиражна газета «Колгоспні вісті». — 1527 року під Ольшаницею гетьман К. Острозький розбив татар і звільнив понад 10 тис. полонених, яких завойовники у гнали, у рабство.
Під час революції 1905—1907 pp. селяни Ольшаниці виступили проти поміщиків, їх боротьбу очолив селянський комітет, створений у жовтні 1905 року. До складу його входили І. Я. Павличенко, Л. Б. Кириченко та інші. Керував комітетом член РСДРП В. С. Довгалевський. Комітет став центром селянського руху чотирьох повітів: Васильківського, Канівського, Київського, Таращанського. Щоб придушити революційний виступ селян, до Ольшаниці було введено війська. В рік гетьманщини (1918) жителі села приєдналися до Таращанського повстання. В період тимчасової нацистської окупації гітлерівці закатували багатьох мешканців села. Першими жертвами їх стали стара революціонерка М. Бабешко, один з організаторів сільського комітету в 1905 році І. Я. Павличенко та члени його родини. В лісах Ольшаниці діяв партизанський загін «Іскра», яким командував лейтенант Г. С. Кулагін. Зв'язковим загону був піонер Володя Бучацький, замордований нацистами в 1943 році. Його ім'я присвоєно піонерській дружині середньої школи, у якій він учився. За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Німецько-радянської війни в боротьбі проти гітлерівських загарбників, 200 жителів села нагороджено орденами й медалями. Поблизу села знайдено скарб римських монет (II ст. н. е.), виявлено залишки двох поселень черняхівської культури, поселення та городища часів Русі. Залишки слов'янського городища (VI—IX ст.).
Під час радянської влади церкви були знищені.
Незалежна Україна
29 травня 2011 року в селі Ольшаниця сталася радісна подія — освячення новозбудованого храму Святого архістратига Михаїла.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 98,03% |
російська | 1,72% |
Екскурсійні об'єкти
- Залишки літописного міста Торчеськ
- Музей історії села Ольшаниця
Підприємства
- САТ «Ольшаниця»
- ТОВ «Ольшаницька нафтобаза»
- МПП «Діоніс»
- СТ «Рось»
- ВАТ «Ольшаницьке хлібоприймальне підприємство»
Транспорт
Через село проходять два автошляхи територіального значення Т 1021 та Т 1017, а також залізнична лінія Фастів I — Миронівка, на якій розташована станція Ольшаниця.
Відстань до Києва — 114 км.
Відомі люди
- Комендант Павло Іванович — видавець, прозаїк.
- — новатор сільськогосподарського виробництва, Герой Соціалістичної Праці.
- Логвиненко Іван Михайлович — криміналіст радянських часів та письменник.
- Пилипенко Віктор Васильович — український радянський діяч, начальник Дунайського і Чорноморського пароплавств. Депутат Верховної Ради УРСР 10—12-го скликань. Член ЦК КПУ/
- Чухліб Тарас Васильович (нар. 1966) — заслужений діяч науки і техніки України, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, автор багатьох книг з історії.
- Балацька (Гузієнко) Віра Андріївна (1984 року народження) - письменниця, авторка збірки оповідань "Рожевий светрик", збірки віршів «Рік сарказму та гніву» та інших.
Див. також
Примітки
- ВРУ
- Київщина туристична. Путівник. — К. : Світ Успіху, 2009. — C. 366—375. — .
- Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. — К. : Стікс-Ко, 2007. — Т. 1. — С. .
Джерела
- Olszanica, w dokum. Olszanka i Olszanka Stara // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 497. (пол.)
- Черкас Борис Ольшаницька битва 1527 р. // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.) — 2008. — 8. — C. 53—59.
Посилання
- Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церков св. Михаїла, з 1808 р. Преображення Господнього с. Ольшаниця Ольшаницької волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olshani cya selo v Rokitnyanskij selishnij gromadi Bilocerkivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ukrayini Naselennya 2493 osib selo Olshanicya Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Bilocerkivskij rajon Gromada Rokitnyanska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1115 Naselennya 2493 Plosha 50 km Gustota naselennya 49 86 osib km Poshtovij indeks 09635 Telefonnij kod 380 4562 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 39 55 pn sh 30 37 27 sh d 49 66528 pn sh 30 62417 sh d 49 66528 30 62417 Koordinati 49 39 55 pn sh 30 37 27 sh d 49 66528 pn sh 30 62417 sh d 49 66528 30 62417 Serednya visota nad rivnem morya 138 m Vodojmi r Gorohuvatka Najblizhcha zaliznichna stanciya Olshanicya Misceva vlada Adresa radi 09642 Kiyivska obl Rokitnyanskij r n s Olshanicya vul Rokitnyanska 1 Karta Olshanicya Olshanicya Mapa Olshanicya u Vikishovishi Urodzhencyami sela ye teslya ta politichnij diyach Goncharenko Fedir Maksimovich rozstrilyanij za spiskom Sandarmohu voyak Ukrayinskoyi Povstanskoyi armiyi Lejba Dobrovskij pismennik Komendant Pavlo Ivanovich Geroj socialistichnoyi praci M V Krivenko akademik NAMN Ukrayini Yavorovskij Oleksandr Petrovich kandidat filologichnih nauk ta istorik Chuhlib Taras Vasilovich IstoriyaRuski mista Rajgorod i Torchesk Olshanicya davnye poselennya Vono zgaduyetsya v litopisah she 1150 roku Olshanicya na karti XVIII stolittya Yak i Bilu Cerkvu Olshanicyu zasnuvav knyaz Yaroslav Mudrij koli buduvav prikordonni forteci po Rosi vid vorogiv Todi poselennya nazivalos Rajgorod Vono bulo roztashovane na teritoriyi gorodisha yake zbereglosya po sej den Zbereglis i zmijovi vali z rovami yaki otochuvali misto Tam bulo bagato cerkov Zhiteli Rajgoroda uspishno vidbivali napadi polovciv Ale tatarska navala znishila spustoshila misto Poblizu sela znahodyatsya zalishki gorodisha litopisnogo mista Torchesk chasiv Kiyivskoyi Rusi yake bulo zrujnovane mongolo tatarami v 1240 r i bilshe ne vidbudovuvalosya Velike knyazivstvo Litovske Nazva suchasnoyi Olshanici za odniyeyu versiyeyu pohodit vid slova vilha rosijskoyu movoyu olha Pislya spustoshennya Rajgoroda lyudi poselyalis u vilhovih lisah Ale ne viklyucheno sho nazva pohodit vid prizvisha knyaziv Olshanskih yaki buli volodaryami cih zemel 1518 roku Olshanicya razom z Rokitnim nalezhalo Volchku ta Senyushci Romanovicham Bitva pid Olshaniceyu 1527 roku pid Olshaniceyu vidbulas odna z najbilshih peremog rusko litovskogo vijska nad tatarami pid provodom knyazya Kostyantina Ostrozkogo velikogo getmana litovskogo Vzimku 1527 roku tatari 34 tisyachi chi to 40 tisyach za nakazom turkiv pishli na Polissya i dobralisya azh do Pinska Koli zh vertalisya z yasirom knyaz Konstantin nespodivano vdariv na nih pid Olshaniceyu na Kiyivshini nad richkoyu Gorohovatkoyu priplivom Rosi Razom iz knyazivskimi vijskami pid provodom kiyivskogo voyevodi Andriya Nemirovicha ta cherkaskogo starosti Ostafiya Dashkovicha u bitvi vzyali uchast polki knyazhat Yuriya Sluckogo Fedora Sangushka Yuriya Radzivilla Ivana ta Oleksandra Koributiv Vishneveckih Oleksandra Chartoriskogo Bij ishov u glibokih snigah Zaginulo 24 tisyachi tatar yavne perebilshennya des iz simsot distalosya v polon z polonu vizvoleno 40 tisyach branciv Za cyu slavnu peremogu Ostrozkogo velichali najvishim vozhdem summus cum Tataris belli gerendi imperator a korol uladiv jomu u Krakovi triumfalnij v yizd prijmav jogo z najbilshimi pochestyami u priyavi vsogo dvoru koli vin vyizdiv u misto j na zamok pered nim nesli voyenni znaki zdobuti na vorogovi u cij vijni i veli zabranih u nevolyu tatar Pogrom pid Olshaniceyu stav revanshem knyazya Konstantina za neshaslivu Sokalsku porazku Rich Pospolita 1590 roku korol polskij Sigizmund III Vaza na klopotannya getmana velikogo koronnogo Ivana Zamojskogo nadav Olshanicyu getmanovi Vijska Zaporozkogo reyestrovogo Krishtofovi Kosinskomu Knyazi Ostrozki vvazhali ce selishe svoyim i tomu mizh nimi ta Vijskom Zaporozkim viniklo zbrojne protistoyannya yake zakinchilosya 1593 r porazkoyu Vijska Zaporozkogo j zagibellyu Krishtofa Kosinskogo 1620 roku Olshanicya perejshla vid Ostrozkih u vlasnist knyazya Volodislava Dominika Zaslavskogo Ostrozkogo Vprodovzh 1648 1674 rokiv Olshanicya vhodila do skladu Bilocerkivskogo polku ukrayinskoyi derzhavi Vijsko Zaporozke Mizh 1650 ta 1653 rr vona stala sotennim mistechkom i bula nim do 1674 r Odnim z bagatoh olshanickih sotnikiv buv Klim Andriyenko Za danimi na pochatok 1654 roku v Olshanici prozhivali 171 osoba kozackogo stanu ta 121 osoba mishanskogo stanu Mistechko bulo obneseno dvoma stoyachimi ostrogami odin z yakih mav 2 proyizni vezhi z voritmi ta odnu vezhu gluhu a drugij odnu proyiznu vezhu z voritmi U mistechku bula 1 zalizna pishal u stanku na kolesah pomirom u 2 grivni ta 6 zaliznih gakivnic pomirom u piv grivni U mistechku bula soborna cerkva Obrazu Nerukotvornogo Spasa i cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila Pislya 1674 roku znovu Olshanicya uvijshla do skladu Rechi Pospolitoyi a Olshanicku sotnyu bulo skasovano Cerkovni knigi svidchat sho u 1680 roci z vilhovogo dereva buv sporudzhenij hram Svyatoyi Trijci a 1740 roku jogo perebuduvali z dubovogo lisu i dali im ya arhistratiga Mihayila Zalishilas i Preobrazhenska cerkva Za administrativno teritorialnim podilom XVIII st selo Olshanicya nalezhalo do Braclavskogo voyevodstva Rosijska imperiya Z 1795 go roku Olshanicya nalezhala do Bilocerkivskoyi okrugi Kiyivskogo namisnictva i z 1797 roku Vasilkivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Radyanska doba Olshanicya selo centr silskoyi Radi zaliznichna stanciya Roztashovana za 12 km na shid vid rajonnogo centru Naselennya 3912 cholovik na 1972 rik Silradi pidporyadkovanij naselenij punkt Busheve V Olshanici znahoditsya centralna sadiba kolgospu im A O Zhdanova za yakim zakripleno 4227 9 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 3563 2 ga ornoyi zemli V seli ye asfaltnij i cegelnij zavodi granitnij kar yer Za uspihi dosyagnuti v rozvitku silskogospodarskogo virobnictva 15 cholovik nagorodzheno ordenami j medalyami Soyuzu RSR Selo maye serednyu shkolu klub biblioteku likarnyu ambulatoriyu Z 1960 roku vihodit bagatotirazhna gazeta Kolgospni visti 1527 roku pid Olshaniceyu getman K Ostrozkij rozbiv tatar i zvilniv ponad 10 tis polonenih yakih zavojovniki u gnali u rabstvo Pid chas revolyuciyi 1905 1907 pp selyani Olshanici vistupili proti pomishikiv yih borotbu ocholiv selyanskij komitet stvorenij u zhovtni 1905 roku Do skladu jogo vhodili I Ya Pavlichenko L B Kirichenko ta inshi Keruvav komitetom chlen RSDRP V S Dovgalevskij Komitet stav centrom selyanskogo ruhu chotiroh povitiv Vasilkivskogo Kanivskogo Kiyivskogo Tarashanskogo Shob pridushiti revolyucijnij vistup selyan do Olshanici bulo vvedeno vijska V rik getmanshini 1918 zhiteli sela priyednalisya do Tarashanskogo povstannya V period timchasovoyi nacistskoyi okupaciyi gitlerivci zakatuvali bagatoh meshkanciv sela Pershimi zhertvami yih stali stara revolyucionerka M Babeshko odin z organizatoriv silskogo komitetu v 1905 roci I Ya Pavlichenko ta chleni jogo rodini V lisah Olshanici diyav partizanskij zagin Iskra yakim komanduvav lejtenant G S Kulagin Zv yazkovim zagonu buv pioner Volodya Buchackij zamordovanij nacistami v 1943 roci Jogo im ya prisvoyeno pionerskij druzhini serednoyi shkoli u yakij vin uchivsya Za muzhnist i vidvagu viyavleni na frontah Nimecko radyanskoyi vijni v borotbi proti gitlerivskih zagarbnikiv 200 zhiteliv sela nagorodzheno ordenami j medalyami Poblizu sela znajdeno skarb rimskih monet II st n e viyavleno zalishki dvoh poselen chernyahivskoyi kulturi poselennya ta gorodisha chasiv Rusi Zalishki slov yanskogo gorodisha VI IX st Pid chas radyanskoyi vladi cerkvi buli znisheni Nezalezhna Ukrayina 29 travnya 2011 roku v seli Olshanicya stalasya radisna podiya osvyachennya novozbudovanogo hramu Svyatogo arhistratiga Mihayila NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 03 rosijska 1 72 Ekskursijni ob yektiZalishki litopisnogo mista Torchesk Muzej istoriyi sela OlshanicyaPidpriyemstvaSAT Olshanicya TOV Olshanicka naftobaza MPP Dionis ST Ros VAT Olshanicke hliboprijmalne pidpriyemstvo TransportVokzal stanciyi Olshanicya Cherez selo prohodyat dva avtoshlyahi teritorialnogo znachennya T 1021 ta T 1017 a takozh zaliznichna liniya Fastiv I Mironivka na yakij roztashovana stanciya Olshanicya Vidstan do Kiyeva 114 km Vidomi lyudiKomendant Pavlo Ivanovich vidavec prozayik novator silskogospodarskogo virobnictva Geroj Socialistichnoyi Praci Logvinenko Ivan Mihajlovich kriminalist radyanskih chasiv ta pismennik Pilipenko Viktor Vasilovich ukrayinskij radyanskij diyach nachalnik Dunajskogo i Chornomorskogo paroplavstv Deputat Verhovnoyi Radi URSR 10 12 go sklikan Chlen CK KPU Chuhlib Taras Vasilovich nar 1966 zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini doktor istorichnih nauk providnij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini avtor bagatoh knig z istoriyi Balacka Guziyenko Vira Andriyivna 1984 roku narodzhennya pismennicya avtorka zbirki opovidan Rozhevij svetrik zbirki virshiv Rik sarkazmu ta gnivu ta inshih Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiVRU Kiyivshina turistichna Putivnik K Svit Uspihu 2009 C 366 375 ISBN 978 966 8352 33 1 Kovalenko S Ukrayina pid bulavoyu Bogdana Hmelnickogo Enciklopediya u 3 h tomah K Stiks Ko 2007 T 1 S Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherelaOlszanica w dokum Olszanka i Olszanka Stara Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 497 pol Cherkas Boris Olshanicka bitva 1527 r Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi z najdavnishih chasiv do kincya XVIII st 2008 8 C 53 59 PosilannyaMetrichni knigi klirovi vidomosti spovidni rozpisi cerkov sv Mihayila z 1808 r Preobrazhennya Gospodnogo s Olshanicya Olshanickoyi volosti Vasilkivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini