Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття не містить . (жовтень 2018) |
| Тапір чепрачний | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Тапір чепрачний, або малайський тапір, (Tapirus indicus) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Tapirus indicus (Desmarest, 1819) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Тапі́р чепра́чний, малайський тапір (лат. Tapirus indicus) — ссавець роду тапір родини тапірові ряду непарнокопитних. Єдиний азійський вид тапірів. Через своєрідний вигляд у Таїланді цю тварину називають p'somm-sett, тобто «суміш»; за легендою творець створив тапіра з частин тіл тварин, що залишилися (Sanborn and Watkins 1950).
Зовнішній вигляд
Найбільший серед тапірів: довжина тіла 1,8—2,4 м, висота в плечах 0,75—1 м, маса 250—320 кг. Максимальна відома вага досягала 540 кг. Самиці зазвичай більші за самців. Чепрачний тапір легко відрізняється за великою сірувато-білою плямою (чепраку) на спині та боках. Решта шерсті забарвлена в чорний або темно-бурий колір, виняток становить біла кайма на кінчиках вух. Не зважаючи на контрастність, таке забарвлення є захисним — у темряві тапір немовби втрачається, помітною залишається лише біла пляма, що заважає хижакам пізнати здобич за контурами. Дитинчата мають звичайне для молодняку тапірів смугасто-плямисте забарвлення, і лише у віці 4—7 місяців світлі плями й смуги зникають і утворюється чепрак. Шерсть у чепрачного тапіра коротка і рідка; грива відсутня. Шкіра на голові й загривку досягає товщини 2,5 см, захищаючи шию тапіра від зубів хижаків і від травм під час пересування густим підліском (Lekagul and McNeely 1977).
У решті чепрачний тапір схожий на інших представників родини. Це масивна тварина з короткими, але могутніми кінцівками; зовні незграбна, але рухома. Хвіст короткий, 5—10 см завдовжки. Вушні раковини маленькі. На морді невеликий гнучкий хобот, утворений носом і верхньою губою. Очі маленькі, овальні, коричневі; у чепрачних тапірів частіше, ніж в інших видів, зустрічається помутніння рогівки, що додає очам голубуватий відтінок. Часто поєднується з виразкою рогівки. Точна етіологія цього захворювання невідома; імовірно, його викликають травми. Проте поганий зір компенсується сильним нюхом і слухом. Пальці закінчуються копитами; на передніх ногах по 4, на задніх — по 3 пальці, найбільший з яких, — середній.
Серед чепрачних тапірів зустрічаються особи-меланісти з повністю чорним забарвленням. У 1924 р. чорний тапір був відправлений до зоопарку Роттердама, де його класифікували як підвид Tapirus indicus var. brevetianus на честь капітана, що відкрив його, К. Бреве. У 2000 р. двох чорних тапірів спостерігали в заповіднику Jerangau Forest Reserve (Малайзія).
Розповсюдження
Чепрачний тапір поширений в південній і центральній частинах о. Суматра, в Малайзії, М'янмі і Таїланді від провінції Так до півострова Малакка. Можливо, також мешкає в південних частинах Камбоджі, В'єтнаму і Лаосу, хоча достовірних відомостей про це немає. В цілому, тапір як і раніше зустрічається у межах свого історичного ареалу, який, проте, став сильно фрагментованим.
Спосіб життя
Чепрачний тапір — потаємна нічна тварина, яка воліє триматися в густих дощових лісах. Відомі сезонні міграції — під час сухого сезону тапіри зустрічаються в низинах, тоді як під час сезону дощів — в гористих місцевостях. Так, на Суматрі тапірів спостерігали в горах на висотах до 1 500—1 200 м над рівнем моря (Ngampongsai, Santiapilli & Ramono 1989). Інші міграції пов'язані з лісовими пожежами й кормовими умовами, що погіршуються; у Таїланді тапіри в сухий сезон переселяються з листопадних у . В умовах освоєння первісних лісів тапіри все частіше почали зустрічатися на вирубках, узліссях і на плантаціях. Тапірів виявляли навіть недалеко від таких крупних міст Малайзії, як Серембан і Куантан (DWNP 1994, 1995).
Годуються в основному після заходу і перед світанком, іноді виходячи на відкриті місця і на поля. Тапіри — нежуйні травоїдні тварини. Харчуються головним чином молодим листям (86.5% раціону) і пагонами, рідше травою, плодами, мохами, в цілому споживаючи загалом 115 видів рослин. Певних кормових місць не мають. Під час неспання тапір пересувається лісом, опустивши хобот до землі; часто йде зигзагами. Прокладають в лісі добре помітні стежки, які мітять, розбризкуючи сечу.
Тапіри — переважно одиночні тварини; при зустрічі з родичами поводяться агресивно. Раніше вважалося, що тапіри утворюють пари тільки на час спаровування. Проте незалежні спостереження на Суматрі, в Белізі, Коста-Риці Еквадорі і Бразилії виявили, що дорослі тапіри всіх чотирьох видів часто зустрічаються парами (Todd & Matola 1998). При зустрічі з людьми намагаються сховатися, проте при необхідності люто захищаються. Між собою спілкуються за допомогою пронизливих криків і своєрідних свистів.
Чепрачні тапіри люблять прохолоду і завжди живуть поблизу від води, в сирих болотистих лісах зі струмками й стоячими водоймами. Прокладені ними стежки часто виходять до водопоїв. Чудово плавають і пірнають, спекотні дні воліють проводити у воді; можуть, повністю занурившись, ходити дном водойми. Регулярно приймають грязьові ванни, щоб позбавитися від кліщів та інших паразитичних комах. При небезпеці тапіри досить швидко бігають; здатні підійматися на круті схили горбів і гір. За значні розміри єдиними їх хижаками в природі є тигри.
Розмноження
Спаровування відбувається в квітні-травні, рідше в червні, і супроводжується певним шлюбним ритуалом. Збуджені тапіри видають свистячі звуки, кружляють навколо один одного, кусають один одного за вуха і боки. За деякими даними, в період розмноження не самець відшукує самку, а самка — самця. Вагітність продовжується 390—407 днів; самки приносять по 1 дитинчаті вагою 6,8—10 кг (найбільші показники в родині). Дитинчата чепрачного тапіра ростуть швидше, ніж в інших тапірів, досягаючи дорослих розмірів і стаючи самостійними в 6—8 місяців. Тоді ж плямисте дитяче забарвлення у них змінюється на доросле.
Статевої зрілості досягають до 2,8—3,5 роки.
Тривалість життя до 30 років.
Статус популяції
У зв'язку з вирубкою й іншим освоєнням лісів чисельність чепрачних тапірів швидко падає. Так, на Суматрі за останніх 40 років було втрачено понад 50% лісів, і велика частина уцілілих ділянок знаходиться за межами ареалу проживання чепрачного тапіра. В межах ареалу збереглося менш як 10% відповідних для тапіра місцепроживань, і велика їх частина піддалася деградації (Van Strien 2001). У Таїланді, де площа лісів скоротилася з 57% території в 1961 р. до 10-13% (Rabinowitz 1991), ситуація йде ще гірше. Тут місцепроживання тапірів обмежені заповідниками в західній і південній частинах країни. У Малайзії, де ліси займають до 44% території, положення тапірів відносно стабільне.
Тапірів також переслідують за знищення посівів (особливо кукурудзяних полів) і шкоду, що заподіюється плантаціям каучуконосів і олійних пальм. М'ясо, схоже на свинину, іноді уживається в їжу в немусульманських частинах ареалу. Проте в більшості випадків вбивство тапірів є випадковим. Тапіри є об'єктом вилову і нелегальної торгівлі. Вони легко приручаються, утримуються і розмножуються в зоопарках.
Точна чисельність виду і тенденції її зміни невідомі через важкодоступні місця проживання тапіра чепрачного. Очевидно, що вона скорочується пропорційно вирубці тропічних дощових лісів в південно-східній Азії. В наш час тапір чепрачний занесений в списки Міжнародної Червоної книги зі статусом «зникаючий вид» (Endangered).
Примітки
- Traeholt, C., Novarino, W., bin Saaban, S., Shwe, N.M., Lynam, A., Zainuddin, Z., Simpson, B. & bin Mohd, S. (2016). Tapirus indicus: інформація на сайті МСОП (версія 2016.1) (англ.) 17 листопада 2014
- Lynam, A.; Traeholt, C.; Martyr, D.; Holden, J.; Kawanishi, K.; van Strien, N.J.; Novarino, W. (2008). Tapirus indicus. IUCN Red List of Threatened Species. 2008. Процитовано 10 квітня 2009.
{{}}: Проігноровано невідомий параметр|last-author-amp=() Database entry includes justification for why this species is vulnerable(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2018 Tapir cheprachnij Tapir cheprachnij abo malajskij tapir Tapirus indicus Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Bilateralni Bilateria Nadtip Vtorinnoroti Deuterostomia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Nadklas Shelepni Gnathostomata Chotirinogi Tetrapoda Amnioti Amniota Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Infraklas Placentarni Eutheria Nadryad Lavrazioteriyi Laurasiatheria Ryad Neparnokopitni abo neparnopali Perissodactyla Rodina Tapirovi Tapiridae Rid Tapir Tapirus Vid Tapir cheprachnij abo malajskij tapir Binomialna nazva Tapirus indicus Desmarest 1819 Posilannya Vikishovishe Tapirus indicus Vikividi Tapirus indicus EOL 129470 ITIS 624998 MSOP 21472 NCBI 9802 Fossilworks 92242 Tapi r chepra chnij malajskij tapir lat Tapirus indicus ssavec rodu tapir rodini tapirovi ryadu neparnokopitnih Yedinij azijskij vid tapiriv Cherez svoyeridnij viglyad u Tayilandi cyu tvarinu nazivayut p somm sett tobto sumish za legendoyu tvorec stvoriv tapira z chastin til tvarin sho zalishilisya Sanborn and Watkins 1950 Zovnishnij viglyadNajbilshij sered tapiriv dovzhina tila 1 8 2 4 m visota v plechah 0 75 1 m masa 250 320 kg Maksimalna vidoma vaga dosyagala 540 kg Samici zazvichaj bilshi za samciv Cheprachnij tapir legko vidriznyayetsya za velikoyu siruvato biloyu plyamoyu chepraku na spini ta bokah Reshta shersti zabarvlena v chornij abo temno burij kolir vinyatok stanovit bila kajma na kinchikah vuh Ne zvazhayuchi na kontrastnist take zabarvlennya ye zahisnim u temryavi tapir nemovbi vtrachayetsya pomitnoyu zalishayetsya lishe bila plyama sho zavazhaye hizhakam piznati zdobich za konturami Ditinchata mayut zvichajne dlya molodnyaku tapiriv smugasto plyamiste zabarvlennya i lishe u vici 4 7 misyaciv svitli plyami j smugi znikayut i utvoryuyetsya cheprak Sherst u cheprachnogo tapira korotka i ridka griva vidsutnya Shkira na golovi j zagrivku dosyagaye tovshini 2 5 sm zahishayuchi shiyu tapira vid zubiv hizhakiv i vid travm pid chas peresuvannya gustim pidliskom Lekagul and McNeely 1977 U reshti cheprachnij tapir shozhij na inshih predstavnikiv rodini Ce masivna tvarina z korotkimi ale mogutnimi kincivkami zovni nezgrabna ale ruhoma Hvist korotkij 5 10 sm zavdovzhki Vushni rakovini malenki Na mordi nevelikij gnuchkij hobot utvorenij nosom i verhnoyu guboyu Ochi malenki ovalni korichnevi u cheprachnih tapiriv chastishe nizh v inshih vidiv zustrichayetsya pomutninnya rogivki sho dodaye ocham golubuvatij vidtinok Chasto poyednuyetsya z virazkoyu rogivki Tochna etiologiya cogo zahvoryuvannya nevidoma imovirno jogo viklikayut travmi Prote poganij zir kompensuyetsya silnim nyuhom i sluhom Palci zakinchuyutsya kopitami na perednih nogah po 4 na zadnih po 3 palci najbilshij z yakih serednij Sered cheprachnih tapiriv zustrichayutsya osobi melanisti z povnistyu chornim zabarvlennyam U 1924 r chornij tapir buv vidpravlenij do zooparku Rotterdama de jogo klasifikuvali yak pidvid Tapirus indicus var brevetianus na chest kapitana sho vidkriv jogo K Breve U 2000 r dvoh chornih tapiriv sposterigali v zapovidniku Jerangau Forest Reserve Malajziya RozpovsyudzhennyaCheprachnij tapir poshirenij v pivdennij i centralnij chastinah o Sumatra v Malajziyi M yanmi i Tayilandi vid provinciyi Tak do pivostrova Malakka Mozhlivo takozh meshkaye v pivdennih chastinah Kambodzhi V yetnamu i Laosu hocha dostovirnih vidomostej pro ce nemaye V cilomu tapir yak i ranishe zustrichayetsya u mezhah svogo istorichnogo arealu yakij prote stav silno fragmentovanim Sposib zhittyaKarta rozpovsyudzhennya cheprachnogo tapira na 2003 r temno zelenim kolorom vidmichenij suchasnij areal Cheprachnij tapir potayemna nichna tvarina yaka voliye trimatisya v gustih doshovih lisah Vidomi sezonni migraciyi pid chas suhogo sezonu tapiri zustrichayutsya v nizinah todi yak pid chas sezonu doshiv v goristih miscevostyah Tak na Sumatri tapiriv sposterigali v gorah na visotah do 1 500 1 200 m nad rivnem morya Ngampongsai Santiapilli amp Ramono 1989 Inshi migraciyi pov yazani z lisovimi pozhezhami j kormovimi umovami sho pogirshuyutsya u Tayilandi tapiri v suhij sezon pereselyayutsya z listopadnih u V umovah osvoyennya pervisnih lisiv tapiri vse chastishe pochali zustrichatisya na virubkah uzlissyah i na plantaciyah Tapiriv viyavlyali navit nedaleko vid takih krupnih mist Malajziyi yak Seremban i Kuantan DWNP 1994 1995 Goduyutsya v osnovnomu pislya zahodu i pered svitankom inodi vihodyachi na vidkriti miscya i na polya Tapiri nezhujni travoyidni tvarini Harchuyutsya golovnim chinom molodim listyam 86 5 racionu i pagonami ridshe travoyu plodami mohami v cilomu spozhivayuchi zagalom 115 vidiv roslin Pevnih kormovih misc ne mayut Pid chas nespannya tapir peresuvayetsya lisom opustivshi hobot do zemli chasto jde zigzagami Prokladayut v lisi dobre pomitni stezhki yaki mityat rozbrizkuyuchi sechu Tapiri perevazhno odinochni tvarini pri zustrichi z rodichami povodyatsya agresivno Ranishe vvazhalosya sho tapiri utvoryuyut pari tilki na chas sparovuvannya Prote nezalezhni sposterezhennya na Sumatri v Belizi Kosta Rici Ekvadori i Braziliyi viyavili sho dorosli tapiri vsih chotiroh vidiv chasto zustrichayutsya parami Todd amp Matola 1998 Pri zustrichi z lyudmi namagayutsya shovatisya prote pri neobhidnosti lyuto zahishayutsya Mizh soboyu spilkuyutsya za dopomogoyu pronizlivih krikiv i svoyeridnih svistiv Cheprachni tapiri lyublyat proholodu i zavzhdi zhivut poblizu vid vodi v sirih bolotistih lisah zi strumkami j stoyachimi vodojmami Prokladeni nimi stezhki chasto vihodyat do vodopoyiv Chudovo plavayut i pirnayut spekotni dni voliyut provoditi u vodi mozhut povnistyu zanurivshis hoditi dnom vodojmi Regulyarno prijmayut gryazovi vanni shob pozbavitisya vid klishiv ta inshih parazitichnih komah Pri nebezpeci tapiri dosit shvidko bigayut zdatni pidijmatisya na kruti shili gorbiv i gir Za znachni rozmiri yedinimi yih hizhakami v prirodi ye tigri Rozmnozhennya Sparovuvannya vidbuvayetsya v kvitni travni ridshe v chervni i suprovodzhuyetsya pevnim shlyubnim ritualom Zbudzheni tapiri vidayut svistyachi zvuki kruzhlyayut navkolo odin odnogo kusayut odin odnogo za vuha i boki Za deyakimi danimi v period rozmnozhennya ne samec vidshukuye samku a samka samcya Vagitnist prodovzhuyetsya 390 407 dniv samki prinosyat po 1 ditinchati vagoyu 6 8 10 kg najbilshi pokazniki v rodini Ditinchata cheprachnogo tapira rostut shvidshe nizh v inshih tapiriv dosyagayuchi doroslih rozmiriv i stayuchi samostijnimi v 6 8 misyaciv Todi zh plyamiste dityache zabarvlennya u nih zminyuyetsya na dorosle Statevoyi zrilosti dosyagayut do 2 8 3 5 roki Trivalist zhittya do 30 rokiv Status populyaciyiU zv yazku z virubkoyu j inshim osvoyennyam lisiv chiselnist cheprachnih tapiriv shvidko padaye Tak na Sumatri za ostannih 40 rokiv bulo vtracheno ponad 50 lisiv i velika chastina ucililih dilyanok znahoditsya za mezhami arealu prozhivannya cheprachnogo tapira V mezhah arealu zbereglosya mensh yak 10 vidpovidnih dlya tapira misceprozhivan i velika yih chastina piddalasya degradaciyi Van Strien 2001 U Tayilandi de plosha lisiv skorotilasya z 57 teritoriyi v 1961 r do 10 13 Rabinowitz 1991 situaciya jde she girshe Tut misceprozhivannya tapiriv obmezheni zapovidnikami v zahidnij i pivdennij chastinah krayini U Malajziyi de lisi zajmayut do 44 teritoriyi polozhennya tapiriv vidnosno stabilne Tapiriv takozh peresliduyut za znishennya posiviv osoblivo kukurudzyanih poliv i shkodu sho zapodiyuyetsya plantaciyam kauchukonosiv i olijnih palm M yaso shozhe na svininu inodi uzhivayetsya v yizhu v nemusulmanskih chastinah arealu Prote v bilshosti vipadkiv vbivstvo tapiriv ye vipadkovim Tapiri ye ob yektom vilovu i nelegalnoyi torgivli Voni legko priruchayutsya utrimuyutsya i rozmnozhuyutsya v zooparkah Tochna chiselnist vidu i tendenciyi yiyi zmini nevidomi cherez vazhkodostupni miscya prozhivannya tapira cheprachnogo Ochevidno sho vona skorochuyetsya proporcijno virubci tropichnih doshovih lisiv v pivdenno shidnij Aziyi V nash chas tapir cheprachnij zanesenij v spiski Mizhnarodnoyi Chervonoyi knigi zi statusom znikayuchij vid Endangered PrimitkiTraeholt C Novarino W bin Saaban S Shwe N M Lynam A Zainuddin Z Simpson B amp bin Mohd S 2016 Tapirus indicus informaciya na sajti MSOP versiya 2016 1 angl 17 listopada 2014 Lynam A Traeholt C Martyr D Holden J Kawanishi K van Strien N J Novarino W 2008 Tapirus indicus IUCN Red List of Threatened Species 2008 Procitovano 10 kvitnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Proignorovano nevidomij parametr last author amp dovidka old form url Database entry includes justification for why this species is vulnerable angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu