Танджунгпура — стародавня індуїзована держава, що існували на південнозахідному узбережжі Калімантану. Також яванці називали його Бакулапура, де «Бакула» є санскритським варіантом дерева (з родини сапотових).
Танджунгпура | ||||
| ||||
Танджунгпура у XIV ст. | ||||
Столиця | Танджунгпура | |||
Мови | санскрит | |||
Релігії | індуїзм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засновано | III ст. | |||
- Ліквідовано | XIV ст. | |||
Історія
Початок утворення відносять до торгівельної міграції з Індостану. Припускають, що поселення Танджунгпура було засновано близько II ст. до н. е. в якості торгівельної факторії держави Калінга, коли там панувала династія Магамеґавагани. Ймовірно з початком послаблення останньої у I ст. н. е. відбувається формування державності. Близько VIII ст. Танджунгпура стає провідною державою у південнозахідній частині Калімантану. Першим відомим раджою є , що панував на початку IX ст.
Танджунгпура підтримувала тісні культурні, політичні та економічні контакти з державами східного Індостану — Чола, Паллавами, Східними Гангами, державами Яви й Суматри, Чампа.
В X—XI ст. вела протистояння з імперією Шривіджая Незважаючи на тимчасове визнання зверхності, зрештою Танджунгпура завдяки раджи зберігла незалежність, що в подальшому позитивно позначилося на її домінуванні на заході Калімантану. Піднесення тривало близько століття, в цей час вдалося зайняти усі землі Шривіджаї на Калімантані до Брунею. Втім у середині XIII ст. визнає зверхність яванської держави Сінгасарі. Проте ця залежність тривала недовго завдяки політиці раджи .
До середини XIV ст. зазнало тяжкої поразки від імперії Маджапагіт. Наслідком став занепад й перенесення У 1370-х роках столиці північніше — до Сукадани, де було створено державу з відповідною назвою.
Устрій
Було містом-державою з залежною територією навколо. За своєю організацією наслідувала індуїстським державам на чолі із раджою. Столиця розташовувалося на місці сучасного села Негері-Бару.
Економіка
Основу становила торгівля з країнами Південно-Східної (Пхном, Ламап, Чампа), Східної (Китай) та Південної Азії (Індостан). Вивозили з золото, камфору, черепаховий панцир, слонову кістку, ріг носорога, гребінь журавля, бджолиний віск, лакавуд (запашна серцевина і коренева деревина товстої ліани ), кров дракона (смолу драконового дерева), ротанґ, їстівні пташині гнізда та прянощі (насамперед перець кубеба).
Джерела
- Schwartzberg, Joseph E. (1978). A Historical atlas of South Asia. Chicago: University of Chicago Press. ISBN .
- Tomé Pires, Armando Cortesão, Francisco Rodrigues (1990). The Suma Oriental of Tome Pires: An Account of the East, from the Red Sea to Japan, Written in Malacca and India in 1512—1515, and The Book of Francisco Rodrigues, Rutter of a Voyage in the Red Sea, Nautical Rules, Almanack and Maps, Written and Drawn in the East Before 1515. 1. Asian Educational Services. hlm. 224. .
- Sailendra Nath Sen (1999). Ancient Indian History and Civilization. New Age International. ISBN .
- Walker, J.H. (2016). From Po-li to Rajah Brooke: Culture, Power and the Contest for Sarawak. Journal of Borneo-Kalimantan. University of New South Wales, Australia. doi:10.33736/jbk.461.2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tandzhungpura starodavnya induyizovana derzhava sho isnuvali na pivdennozahidnomu uzberezhzhi Kalimantanu Takozh yavanci nazivali jogo Bakulapura de Bakula ye sanskritskim variantom dereva z rodini sapotovih Tandzhungpura III st XIV st Tandzhungpura istorichni kordoni na kartiTandzhungpura u XIV st Stolicya Tandzhungpura Movi sanskrit Religiyi induyizm Forma pravlinnya monarhiya Istoriya Zasnovano III st Likvidovano XIV st IstoriyaPochatok utvorennya vidnosyat do torgivelnoyi migraciyi z Indostanu Pripuskayut sho poselennya Tandzhungpura bulo zasnovano blizko II st do n e v yakosti torgivelnoyi faktoriyi derzhavi Kalinga koli tam panuvala dinastiya Magamegavagani Jmovirno z pochatkom poslablennya ostannoyi u I st n e vidbuvayetsya formuvannya derzhavnosti Blizko VIII st Tandzhungpura staye providnoyu derzhavoyu u pivdennozahidnij chastini Kalimantanu Pershim vidomim radzhoyu ye sho panuvav na pochatku IX st Tandzhungpura pidtrimuvala tisni kulturni politichni ta ekonomichni kontakti z derzhavami shidnogo Indostanu Chola Pallavami Shidnimi Gangami derzhavami Yavi j Sumatri Champa V X XI st vela protistoyannya z imperiyeyu Shrividzhaya Nezvazhayuchi na timchasove viznannya zverhnosti zreshtoyu Tandzhungpura zavdyaki radzhi zberigla nezalezhnist sho v podalshomu pozitivno poznachilosya na yiyi dominuvanni na zahodi Kalimantanu Pidnesennya trivalo blizko stolittya v cej chas vdalosya zajnyati usi zemli Shrividzhayi na Kalimantani do Bruneyu Vtim u seredini XIII st viznaye zverhnist yavanskoyi derzhavi Singasari Prote cya zalezhnist trivala nedovgo zavdyaki politici radzhi Do seredini XIV st zaznalo tyazhkoyi porazki vid imperiyi Madzhapagit Naslidkom stav zanepad j perenesennya U 1370 h rokah stolici pivnichnishe do Sukadani de bulo stvoreno derzhavu z vidpovidnoyu nazvoyu UstrijBulo mistom derzhavoyu z zalezhnoyu teritoriyeyu navkolo Za svoyeyu organizaciyeyu nasliduvala induyistskim derzhavam na choli iz radzhoyu Stolicya roztashovuvalosya na misci suchasnogo sela Negeri Baru EkonomikaOsnovu stanovila torgivlya z krayinami Pivdenno Shidnoyi Phnom Lamap Champa Shidnoyi Kitaj ta Pivdennoyi Aziyi Indostan Vivozili z zoloto kamforu cherepahovij pancir slonovu kistku rig nosoroga grebin zhuravlya bdzholinij visk lakavud zapashna sercevina i koreneva derevina tovstoyi liani krov drakona smolu drakonovogo dereva rotang yistivni ptashini gnizda ta pryanoshi nasampered perec kubeba DzherelaSchwartzberg Joseph E 1978 A Historical atlas of South Asia Chicago University of Chicago Press ISBN 0226742210 Tome Pires Armando Cortesao Francisco Rodrigues 1990 The Suma Oriental of Tome Pires An Account of the East from the Red Sea to Japan Written in Malacca and India in 1512 1515 and The Book of Francisco Rodrigues Rutter of a Voyage in the Red Sea Nautical Rules Almanack and Maps Written and Drawn in the East Before 1515 1 Asian Educational Services hlm 224 ISBN 8120605357 ISBN 978 81 206 0535 0 Sailendra Nath Sen 1999 Ancient Indian History and Civilization New Age International ISBN 978 81 224 1198 0 Walker J H 2016 From Po li to Rajah Brooke Culture Power and the Contest for Sarawak Journal of Borneo Kalimantan University of New South Wales Australia doi 10 33736 jbk 461 2016