Династія Магамеґавагани — династія, що утворилася під час занепаду імперії Маур'їв. Панувала над регіонами Калінга, Кошала і Андхра. Була підкорена імперією Гуптів.
Династія Магамеґавагани | ||||
| ||||
Столиця | ||||
Мови | орія | |||
Релігії | джайнізм | |||
Форма правління | монархія | |||
магараджа дгіпаті | ||||
Історичний період | Античність | |||
- Засновано | 220 до н.е. | |||
- Ліквідовано | 400 | |||
Сьогодні є частиною | Індія | |||
Історія
Засновником держави був , що вів свій родовівд від царів Чеді. Ймовірно під час занепаду імперії Маур'їв десь наприкінці III ст. до н. е. став незалежним, а близько 220 року до н.е захопив землі колишнього царства Калінга, куди переніс свою столицю. Він та його наступники активно розширяли володіння, користуючись подальшою втратою володінь Маур'ями.
Найбільшого піднесення держава досягла за часів магараджи Харавели, який просунувся на північний захід, півдкоривши південь регіону Кошала. Водночас захоплено регіон андхрів, дійшовши до майже південної частини Індостану уздовж Бенгальської затоки, встановивши зверхність над державою Чола (так званими Ранніми Чола). Лише Пандью не вдалося підкорити. Велися успішні війни проти держав династії Шунга в Маґадгі на північному сході. Також змушено Греко-Бактрійське царство відмовитися від земель в центральній і нижній частині Гангу.
У 100-х роках відбувається протистояння з державою Сатаваханів, внаслідок чого було втрачено Південну Кошалу і Андхру. Після занепаду цього супернкиа у 220-х роках н. е. представники династії Магамеґавагани повернулися до своєї влади південну Кошалу та встановили зверхність над династією Ікшваку, а потім над Паллавами. Проте вже до початку IV ст. починається ноовий занепад, викликаний піднесенням Паллавів.
Втім з середини I ст. н.е., починаючи з правителів Вакрадеви Кудепасірі та Вадухи, починається послаблення держави, внаслідок чого Паллави ,а поітм Ікшваку здобули самостійність на початку 200-х років.
У середині IV ст. внаслідок війн з імперією Гуптів було втрачено решту володінь, окрім регіону Калінга. Невдовзі Магамеґавагани визнали зверхність Гуптів, а близько 400 року самостійність держави була ліквідована.
Ймовірно династія Сада, що правила невеличкою областю Амараваті в регіоні Андха, була побічною гілкою династії Магамеґавагани. Разом з тим відбулася значна міграція правлячої еліти до Яви, де було засновано держави Таруманагара і .
Економіка
Основу становили землеробство (особливо вирощування рису), ремісництво та торгівля. Значно розвитку набула морська торгівля з державами , Пхном, Ламап, Танджунгпура, , кадатуанами (міста-державами) о. Суматра. В усім них було створено торгівельні факторії.
Культура
Основною релігією був джайнізм, але індуїзм та буддизм не заборонялися. Відомі печерні комплекси Удаягірі («Східний пагорб») та Хандагірі («Зламаний пагорб») II ст. до н. е. (часів панування Харавели). Вони є найвидатнішим прикладом архітектури часів цієї династії.
Удаягірі складається з 18 печер, а Хандагірі — 15. У печері Хатігумфа («Печера слона») з комплексу Удаягірі є джайністський напис із 17 рядків, вирізаних глибоко вирізаними літерами брахмі. Ця та інша печера Ганешагумфа (печера № 10) особливо відомі завдяки художній цінності їхн скульптур і рельєфів, а також через історичну важливість написів. Рані-ка-Наур (Печера Палацу правительки) також є печерою з великою різьбленням і ретельно прикрашеною скульптурними фризами. Печера Ананта зображує різьблені фігури жінок, слонів, атлетів і гусей, що несуть квіти.
Джерела
- Sahu, J. K. (1977). The Meghas of Kosala. Proceedings of the Indian History Congress. 38: 49–54. ISSN 2249—1937
- Schwartzberg, Joseph E. (1978). A Historical atlas of South Asia. Chicago: University of Chicago Press. .
- Hampa Nagarajaiah (1999). A History of the Early Ganga Monarchy and Jainism. Ankita Pustaka. .
- Sailendra Nath Sen (1999). Ancient Indian History and Civilization. New Age International. ISBN 978-81-224-1198-
0.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dinastiya Magamegavagani dinastiya sho utvorilasya pid chas zanepadu imperiyi Maur yiv Panuvala nad regionami Kalinga Koshala i Andhra Bula pidkorena imperiyeyu Guptiv Dinastiya Magamegavagani220 do n e 400Magamegavagana istorichni kordoni na kartiStolicyaMovi oriyaReligiyi dzhajnizmForma pravlinnya monarhiyamagaradzha dgipatiIstorichnij period Antichnist Zasnovano 220 do n e Likvidovano 400Sogodni ye chastinoyu IndiyaIstoriyaZasnovnikom derzhavi buv sho viv svij rodovivd vid cariv Chedi Jmovirno pid chas zanepadu imperiyi Maur yiv des naprikinci III st do n e stav nezalezhnim a blizko 220 roku do n e zahopiv zemli kolishnogo carstva Kalinga kudi perenis svoyu stolicyu Vin ta jogo nastupniki aktivno rozshiryali volodinnya koristuyuchis podalshoyu vtratoyu volodin Maur yami Najbilshogo pidnesennya derzhava dosyagla za chasiv magaradzhi Haraveli yakij prosunuvsya na pivnichnij zahid pivdkorivshi pivden regionu Koshala Vodnochas zahopleno region andhriv dijshovshi do majzhe pivdennoyi chastini Indostanu uzdovzh Bengalskoyi zatoki vstanovivshi zverhnist nad derzhavoyu Chola tak zvanimi Rannimi Chola Lishe Pandyu ne vdalosya pidkoriti Velisya uspishni vijni proti derzhav dinastiyi Shunga v Magadgi na pivnichnomu shodi Takozh zmusheno Greko Baktrijske carstvo vidmovitisya vid zemel v centralnij i nizhnij chastini Gangu U 100 h rokah vidbuvayetsya protistoyannya z derzhavoyu Satavahaniv vnaslidok chogo bulo vtracheno Pivdennu Koshalu i Andhru Pislya zanepadu cogo supernkia u 220 h rokah n e predstavniki dinastiyi Magamegavagani povernulisya do svoyeyi vladi pivdennu Koshalu ta vstanovili zverhnist nad dinastiyeyu Ikshvaku a potim nad Pallavami Prote vzhe do pochatku IV st pochinayetsya noovij zanepad viklikanij pidnesennyam Pallaviv Vtim z seredini I st n e pochinayuchi z praviteliv Vakradevi Kudepasiri ta Vaduhi pochinayetsya poslablennya derzhavi vnaslidok chogo Pallavi a poitm Ikshvaku zdobuli samostijnist na pochatku 200 h rokiv U seredini IV st vnaslidok vijn z imperiyeyu Guptiv bulo vtracheno reshtu volodin okrim regionu Kalinga Nevdovzi Magamegavagani viznali zverhnist Guptiv a blizko 400 roku samostijnist derzhavi bula likvidovana Jmovirno dinastiya Sada sho pravila nevelichkoyu oblastyu Amaravati v regioni Andha bula pobichnoyu gilkoyu dinastiyi Magamegavagani Razom z tim vidbulasya znachna migraciya pravlyachoyi eliti do Yavi de bulo zasnovano derzhavi Tarumanagara i EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo osoblivo viroshuvannya risu remisnictvo ta torgivlya Znachno rozvitku nabula morska torgivlya z derzhavami Phnom Lamap Tandzhungpura kadatuanami mista derzhavami o Sumatra V usim nih bulo stvoreno torgivelni faktoriyi KulturaOsnovnoyu religiyeyu buv dzhajnizm ale induyizm ta buddizm ne zaboronyalisya Vidomi pecherni kompleksi Udayagiri Shidnij pagorb ta Handagiri Zlamanij pagorb II st do n e chasiv panuvannya Haraveli Voni ye najvidatnishim prikladom arhitekturi chasiv ciyeyi dinastiyi Pecheri Udayagiri Udayagiri skladayetsya z 18 pecher a Handagiri 15 U pecheri Hatigumfa Pechera slona z kompleksu Udayagiri ye dzhajnistskij napis iz 17 ryadkiv virizanih gliboko virizanimi literami brahmi Cya ta insha pechera Ganeshagumfa pechera 10 osoblivo vidomi zavdyaki hudozhnij cinnosti yihn skulptur i relyefiv a takozh cherez istorichnu vazhlivist napisiv Rani ka Naur Pechera Palacu pravitelki takozh ye pecheroyu z velikoyu rizblennyam i retelno prikrashenoyu skulpturnimi frizami Pechera Ananta zobrazhuye rizbleni figuri zhinok sloniv atletiv i gusej sho nesut kviti DzherelaSahu J K 1977 The Meghas of Kosala Proceedings of the Indian History Congress 38 49 54 ISSN 2249 1937 Schwartzberg Joseph E 1978 A Historical atlas of South Asia Chicago University of Chicago Press ISBN 0226742210 Hampa Nagarajaiah 1999 A History of the Early Ganga Monarchy and Jainism Ankita Pustaka ISBN 978 81 87321 16 3 Sailendra Nath Sen 1999 Ancient Indian History and Civilization New Age International ISBN 978 81 224 1198 0