Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Товариство Українських Поступовців ТУП таємна політична і громадська організація українців в Російській імперії конгломе

ТУП

ТУП

Товариство Українських Поступовців (ТУП) — таємна політична і громадська організація українців в Російській імперії, конгломерат партій. Була заснована у 1908 році з ініціативи членів колишньої Української Демократично-Радикальної Партії для координації українського національного руху і його оборони від наступу російського уряду і російського націоналізму в добу реакції після розпуску Другої Державної Думи (червень 1907). Члени ТУП у під час Української революції посіли ключові посади в Центральній Раді Української Народної Республіки.

Товариство українських поступовців
Типтаємна позапартійна політична і громадська організація
Засновано1908
Розпущено1917
Країнаimage Російська імперія

Склад та ідеологія

До ТУП належали, крім демократ-радикалів, частина соціалістів-демократів і безпартійних. ТУП очолювала обирана на щорічних з'їздах рада, до якої входили Михайло Грушевський, Євген Чикаленко, Ілля Шраг, Сергій Єфремов, Петро Стебницький, Симон Петлюра, Володимир Винниченко, Никифір Григоріїв, Федір Матушевський, Дмитро Дорошенко, В'ячеслав Прокопович, Андрій В'язлов, Федір Штейнґель, Михайло Тишкевич, Людмила Старицька-Черняхівська, Григорій Голоскевич та інші.

Осередком створення ТУП був Український клуб. У Києві перебувала Централя ТУП та кілька її філій — «громад». Централя координувала працю «громад ТУП» в Україні, а також у Петербурзі (2 громади) і Москві. ТУП мало за головну мету обороняти здобуті надбання українства і домагатися нових. Як мінімальну програму поставлено українізацію народного шкільництва, навчання української мови, літератури й історії в середній і вищих школах України, допущення української мови в громадських установах, суді й церкві.

Політичною платформою ТУП була вимога автономії України та визнання принципів конституційного парламентаризму. ТУП до 1917 року керувало власне всім українським рухом на Наддніпрянщині; серед інших координувало працю «Просвіт», різних культурно-освітніх клубів, тісно співпрацювало з Українським Науковим Товариством у Києві; йому належала Українська книгарня в Києві (колишнє видавництво «Киевская Старина»). Неофіційними органами ТУП були в Києві щоденник «Рада» й журнал «Украинская Жизнь» у Москві.

ТУП (зокрема його громади в Петербурзі) підтримувало добрі взаємини з опозицією в III і IV Думах, особливо з лідерами Конституційно-Демократичної Партії (П. Мілюковим, М. Некрасовим) та групою автономістів-федералістів (), які визнавали за українцями право на національно-культурний розвиток, а також з російськими вченими О. Шахматовим, Ф. Коршем та С. Мельгуновим.

Мета цієї партії була у автономізації України, але до повної самостійності вони не закликали.

У вересні 1914 року ТУП зайняло нейтральну позицію щодо війни та воюючих сторін (одночасно негативно оцінюючи проросійську декларацію «Украинской Жизни»), у листопаді 1914 року поставилося з застереженням до діяльності Союзу Визволення України. Наприкінці 1914 року серед членів ТУП почалися арешти (насамперед заарештовано М. Грушевського). У грудні 1916 року ТУП видало декларацію «Наша позиція», яка висловлювалася «за демократичну автономію України, гарантовану також федерацією рівноправних народів»; у січні 1917 року позитивно відгукнулося на мирові заходи президента США В. Вільсона, висловлюючи «волю українського народу до самостійного розвитку».

Після лютневої (березневої) революції ТУП скликало 17 березня 1917 року у Києві нараду представників українських організацій і партій, на якій засновано Українську Центральну Раду. Останній з'їзд ТУП у Києві 7 квітня 1917 року ухвалив змагатися легальними шляхами за здійснення автономії України й ТУП перейменувалося на Союз Українських Автономістів-Федералістів, який у червні 1917 року було перетворено на Українську Партію Соціалістів-Федералістів.

Література

Посилання

image Це незавершена стаття про політику.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tovaristvo Ukrayinskih Postupovciv TUP tayemna politichna i gromadska organizaciya ukrayinciv v Rosijskij imperiyi konglomerat partij Bula zasnovana u 1908 roci z iniciativi chleniv kolishnoyi Ukrayinskoyi Demokratichno Radikalnoyi Partiyi dlya koordinaciyi ukrayinskogo nacionalnogo ruhu i jogo oboroni vid nastupu rosijskogo uryadu i rosijskogo nacionalizmu v dobu reakciyi pislya rozpusku Drugoyi Derzhavnoyi Dumi cherven 1907 Chleni TUP u pid chas Ukrayinskoyi revolyuciyi posili klyuchovi posadi v Centralnij Radi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Tovaristvo ukrayinskih postupovcivTiptayemna pozapartijna politichna i gromadska organizaciyaZasnovano1908Rozpusheno1917Krayina Rosijska imperiyaSklad ta ideologiyaDo TUP nalezhali krim demokrat radikaliv chastina socialistiv demokrativ i bezpartijnih TUP ocholyuvala obirana na shorichnih z yizdah rada do yakoyi vhodili Mihajlo Grushevskij Yevgen Chikalenko Illya Shrag Sergij Yefremov Petro Stebnickij Simon Petlyura Volodimir Vinnichenko Nikifir Grigoriyiv Fedir Matushevskij Dmitro Doroshenko V yacheslav Prokopovich Andrij V yazlov Fedir Shtejngel Mihajlo Tishkevich Lyudmila Staricka Chernyahivska Grigorij Goloskevich ta inshi Oseredkom stvorennya TUP buv Ukrayinskij klub U Kiyevi perebuvala Centralya TUP ta kilka yiyi filij gromad Centralya koordinuvala pracyu gromad TUP v Ukrayini a takozh u Peterburzi 2 gromadi i Moskvi TUP malo za golovnu metu oboronyati zdobuti nadbannya ukrayinstva i domagatisya novih Yak minimalnu programu postavleno ukrayinizaciyu narodnogo shkilnictva navchannya ukrayinskoyi movi literaturi j istoriyi v serednij i vishih shkolah Ukrayini dopushennya ukrayinskoyi movi v gromadskih ustanovah sudi j cerkvi Politichnoyu platformoyu TUP bula vimoga avtonomiyi Ukrayini ta viznannya principiv konstitucijnogo parlamentarizmu TUP do 1917 roku keruvalo vlasne vsim ukrayinskim ruhom na Naddnipryanshini sered inshih koordinuvalo pracyu Prosvit riznih kulturno osvitnih klubiv tisno spivpracyuvalo z Ukrayinskim Naukovim Tovaristvom u Kiyevi jomu nalezhala Ukrayinska knigarnya v Kiyevi kolishnye vidavnictvo Kievskaya Starina Neoficijnimi organami TUP buli v Kiyevi shodennik Rada j zhurnal Ukrainskaya Zhizn u Moskvi TUP zokrema jogo gromadi v Peterburzi pidtrimuvalo dobri vzayemini z opoziciyeyu v III i IV Dumah osoblivo z liderami Konstitucijno Demokratichnoyi Partiyi P Milyukovim M Nekrasovim ta grupoyu avtonomistiv federalistiv yaki viznavali za ukrayincyami pravo na nacionalno kulturnij rozvitok a takozh z rosijskimi vchenimi O Shahmatovim F Korshem ta S Melgunovim Meta ciyeyi partiyi bula u avtonomizaciyi Ukrayini ale do povnoyi samostijnosti voni ne zaklikali U veresni 1914 roku TUP zajnyalo nejtralnu poziciyu shodo vijni ta voyuyuchih storin odnochasno negativno ocinyuyuchi prorosijsku deklaraciyu Ukrainskoj Zhizni u listopadi 1914 roku postavilosya z zasterezhennyam do diyalnosti Soyuzu Vizvolennya Ukrayini Naprikinci 1914 roku sered chleniv TUP pochalisya areshti nasampered zaareshtovano M Grushevskogo U grudni 1916 roku TUP vidalo deklaraciyu Nasha poziciya yaka vislovlyuvalasya za demokratichnu avtonomiyu Ukrayini garantovanu takozh federaciyeyu rivnopravnih narodiv u sichni 1917 roku pozitivno vidguknulosya na mirovi zahodi prezidenta SShA V Vilsona vislovlyuyuchi volyu ukrayinskogo narodu do samostijnogo rozvitku Pislya lyutnevoyi bereznevoyi revolyuciyi TUP sklikalo 17 bereznya 1917 roku u Kiyevi naradu predstavnikiv ukrayinskih organizacij i partij na yakij zasnovano Ukrayinsku Centralnu Radu Ostannij z yizd TUP u Kiyevi 7 kvitnya 1917 roku uhvaliv zmagatisya legalnimi shlyahami za zdijsnennya avtonomiyi Ukrayini j TUP perejmenuvalosya na Soyuz Ukrayinskih Avtonomistiv Federalistiv yakij u chervni 1917 roku bulo peretvoreno na Ukrayinsku Partiyu Socialistiv Federalistiv LiteraturaBojko O D Tovaristvo ukrayinskih postupovciv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 112 ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Doroshenko V Ukrayinstvo v Rosiyi Viden 1917 Doroshenko D Istoriya Ukrayini 1917 23 t I Uzhgorod 1932 2 vid Nyu Jork 1954 Pavko A I Politichni partiyi organizaciyi v Ukrayini naprikinci XIX pochatok XX stolittya K 1999 S 211 214 Golobuckij O Kulik V Ukrayinskij politichnij ruh na Naddnipryanshini kincya XIX pochatku XX stolittya K Smoloskip 1996 S 75 77 Zayava TUP do IV Derzhavnoyi Dumi 1912 r Ukrayinski politichni partiyi kincya XIX pochatku XX st programovi i dovid materiali Uporyad V F Shevchenko ta in K Konsalting Feniks 1993 S 101 102 PosilannyaTovaristvo ukrayinskih postupovciv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1908 1909 1000 ekz Tovaristvo ukrayinskih postupovciv Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya pro politiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ