Сирмій, або Сірмій (лат. Sirmium) — місто в римській Паннонії. Родюча область Панонської рівнини в Європі між долиною Сави (вона відокремлює Срем від Бачки) і Дунаєм. Сучасне місто на його місці — Сремська Митровиця. Від Сірмія походить назва історичної області Срем. Його значення в епоху пізньої античності було настільки великим, що Амміан Марцеллін назвав його «преславною матір'ю міст».
Сирмій | |
---|---|
| |
44°57′58″ пн. ш. 19°36′38″ сх. д. / 44.966111111139° пн. ш. 19.61055555558333552° сх. д.Координати: 44°57′58″ пн. ш. 19°36′38″ сх. д. / 44.966111111139° пн. ш. 19.61055555558333552° сх. д. | |
Країна | Сербія |
Розташування | Паннонія |
Тип | археологічна пам'ятка і d |
Сирмій Сирмій (Сербія) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
До приходу римлян у I ст. до н. е. на місці Сірмія було іллірійське поселення. В епоху принципату місто було плацдармом для військових походів проти даків і германців. Багато часу тут проводив Марк Аврелій зробивши його базою під час Макроманської війни. Місто служило резиденцією імператора Галерія у період тетрархіі. Уродженцями міста були імператори Геренній Етруск, Гостіліан, Децій, Клавдій II, Квінтілл, Авреліан, Проб, Максиміан, Констанцій II і Граціан. У 375 імператор Валентиніан I переніс у Сірмій свою резиденцію.
Феодосій Великий був проголошений імператором у Сірмії. У IV—V ст. в місті пройшло п'ять церковних соборів. Після падіння Римської імперії в Сірміі карбували монету королі гепідів. У 567 році після зруйнування лангобардами гепідського царства, Сірмій знову переходить до східної римської імперії. У 582 році його завойовують авари і у 1020 місто знову належить до Візантійської імперії де залишається до XII ст.
У 870 Мефодій очолює архієпископську кафедру в Сірміі.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сирмій |
Примітки
- Балух, 2008, с. 819.
Джерела
- Балух В. О. Історія античної цивілізації. У 3-х т. — Чернівці : ТОВ «Наші книги», 2008. — Т. 2: Стародавній Рим. — 848 с. — .
Посилання
- SIRMIUM, Sremska Mitrovica (Pannonia inferior) [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.](нім.)
- Sirmium Palatium imperiale [ 6 лютого 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sirmij abo Sirmij lat Sirmium misto v rimskij Pannoniyi Rodyucha oblast Panonskoyi rivnini v Yevropi mizh dolinoyu Savi vona vidokremlyuye Srem vid Bachki i Dunayem Suchasne misto na jogo misci Sremska Mitrovicya Vid Sirmiya pohodit nazva istorichnoyi oblasti Srem Jogo znachennya v epohu piznoyi antichnosti bulo nastilki velikim sho Ammian Marcellin nazvav jogo preslavnoyu matir yu mist Sirmij44 57 58 pn sh 19 36 38 sh d 44 966111111139 pn sh 19 61055555558333552 sh d 44 966111111139 19 61055555558333552 Koordinati 44 57 58 pn sh 19 36 38 sh d 44 966111111139 pn sh 19 61055555558333552 sh d 44 966111111139 19 61055555558333552Krayina SerbiyaRoztashuvannya PannoniyaTip arheologichna pam yatka i dSirmijSirmij Serbiya Mediafajli u Vikishovishi Do prihodu rimlyan u I st do n e na misci Sirmiya bulo illirijske poselennya V epohu principatu misto bulo placdarmom dlya vijskovih pohodiv proti dakiv i germanciv Bagato chasu tut provodiv Mark Avrelij zrobivshi jogo bazoyu pid chas Makromanskoyi vijni Misto sluzhilo rezidenciyeyu imperatora Galeriya u period tetrarhii Urodzhencyami mista buli imperatori Gerennij Etrusk Gostilian Decij Klavdij II Kvintill Avrelian Prob Maksimian Konstancij II i Gracian U 375 imperator Valentinian I perenis u Sirmij svoyu rezidenciyu Feodosij Velikij buv progoloshenij imperatorom u Sirmiyi U IV V st v misti projshlo p yat cerkovnih soboriv Pislya padinnya Rimskoyi imperiyi v Sirmii karbuvali monetu koroli gepidiv U 567 roci pislya zrujnuvannya langobardami gepidskogo carstva Sirmij znovu perehodit do shidnoyi rimskoyi imperiyi U 582 roci jogo zavojovuyut avari i u 1020 misto znovu nalezhit do Vizantijskoyi imperiyi de zalishayetsya do XII st U 870 Mefodij ocholyuye arhiyepiskopsku kafedru v Sirmii Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SirmijPrimitkiBaluh 2008 s 819 DzherelaBaluh V O Istoriya antichnoyi civilizaciyi U 3 h t Chernivci TOV Nashi knigi 2008 T 2 Starodavnij Rim 848 s ISBN 978 966 482 011 7 PosilannyaSIRMIUM Sremska Mitrovica Pannonia inferior 19 kvitnya 2015 u Wayback Machine nim Sirmium Palatium imperiale 6 lyutogo 2016 u Wayback Machine angl