Сьомий хрестовий похід — хрестовий похід, здійснений французьким королем Людовіком IX у 1248–1254 роках. Його війська були розбиті єгипетською армією, й він потрапив у полон. За його свободу було заплачено приблизно 800 000 безантів.
Сьомий хрестовий похід | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Хрестові походи | |||||||||
Людовік IX на чолі цього хрестового походу | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
* Королівство Франція | * Аюбіди | ||||||||
Командувачі | |||||||||
* Людовик IX Святий | * Ас-Саліх Аюб ібн Мухаммад | ||||||||
Військові сили | |||||||||
15,000 вояків
| невідомо |
Передумови
У 1244 році хорезмійці, рятуючись від монгольської навали, на своєму шляху в Єгипет захопили Єрусалим. Їхньою метою було з'єднання з єгипетськими мамелюками, які запросили їх для спільного відбиття монгольської загрози. Єрусалим було розграбовано та зруйновано. Падіння міста не сильно вразило християн, оскільки упродовж двох століть Єрусалим неодноразово переходив з рук в руки. Заклики папи не мали жодного впливу на європейське лицарство. Німецький імператор Фрідріх II був зайнятий боротьбою з папою римським, англійський король Генріх III був заклопотаний війною з баронською опозицією на чолі з Симоном де Монфором. У майбутньому поході був зацікавлений тільки французький король Людовік IX, який спеціально для цього підписав мирну угоду з англійським королем. У 1245 році Людовік публічно оголосив про свій намір очолити черговий хрестовий похід. Французький король надіслав запрошення до участі в цьому заході норвезькому королю Гокону IV, однак заклики французького посла залишились безплідними.
Перед походом
До 1248 року французький король зібрав 15-тисячне військо, що включало до 2800 лицарів та 5000 арбалетників на 36 суднах. Для фінансування експедиції були залучені значні грошові кошти, що робило похід дуже коштовним заходом. До походу приєдналася і невелика кількість англійських лицарів на чолі з [en]. У 1249 році французькі війська під командуванням короля Людовіка IX почали похід. Французи дорогою до Єгипту висадились на Кіпрі, де перезимували. Під час перебування французів на острові король вів активні перемовини з іншими християнськими правителями та монархами. Про допомогу короля просили Латинська імперія, Антіохійське князівство і тамплієри.
Хід походу
Підійшовши до Єгипту, французи 6 червня захопили Дам'єтту без серйозного опору з боку єгиптян. Багатий Єгипет ввижався французькому королю ідеальною базою для подальшого наступу на Єрусалим. У цей час розлився Ніл, і хрестоносці опинились зачиненими в Дам'єтті на цілих шість місяців. За цей час французькі солдати значною мірою втратили бойовий дух, віддаючи перевагу грабіжництву й розвагам. Король думав використовувати Дам'єтту як опорний пункт для проведення подальших операцій в Сирії. У листопаді король почав наступ на Каїр, а загін на чолі з братом короля підійшов до міста Ель-Мансур. У цей час помер Наджм ад-Дін Айуб, і його вдова Шаджар ад-Дурр привела до влади його сина Туран-шаха, який очолив опір французам. 8-11 лютого 1250 року хрестоносці зазнали поразки у битві під Ель-Мансуром, сам Роберт загинув у битві. Головні сили французів на чолі з королем невдовзі були атаковані мамлюкським воєначальником Бейбарсом. У цій битві французи зазнали поразки, однак замість того, щоб відступити до Дам'єтти, Людовік IX прийняв убивче рішення взяти в облогу Ель-Мансур. Ця акція завершилась сумно: королівські війська мерли від голоду й хвороб.
У березні 1250 року, коли армія була на межі виснаження, Людовік спробував відступити до Дам'єтти, однак його наздогнали мамелюки й розбили у битві під Фаріскуром. Його виснажені та деморалізовані війська було знищено мамелюками, а сам він потрапив у полон. Хворий на дизентерію король опинився під наглядом арабського лікаря. У травні того самого року полонених французів з королем звільнили за викуп у 800 000 безантів. Половина цієї суми, відповідно до угоди, була сплачена ще до того, як Людовік IX мав залишити Єгипет. Окрім того, за умовами угоди єгиптянам поверталась Дам'єтта на Сході. Людовік IX уклав союз з мамелюками, котрі в той час були суперниками султана з Дамаску, а зі своєї нової бази в Акрі почав перебудовувати інші міста хрестоносців, зокрема Джаффу і Саїду. Хоча Кіпрське королівство стверджувало свою владу там, Людовік був де-факто правителем.
У 1255 році до Сирії зрештою увійшли загони мамелюків і знищили там останні осередки опору хрестоносців. У 1270 році французький король ініціював Восьмий хрестовий похід, але він також закінчився провалом. У 1291 році мусульмани захопили Акру.
Примітки
- J. Riley-Smith, The Crusades: A History, 193
Посилання
- Сьомий хрестовий похід 1248—1254 років
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Somij hrestovij pohid hrestovij pohid zdijsnenij francuzkim korolem Lyudovikom IX u 1248 1254 rokah Jogo vijska buli rozbiti yegipetskoyu armiyeyu j vin potrapiv u polon Za jogo svobodu bulo zaplacheno priblizno 800 000 bezantiv Somij hrestovij pohid Hrestovi pohodi Lyudovik IX na choli cogo hrestovogo pohodu Lyudovik IX na choli cogo hrestovogo pohodu Data 1248 1254 Misce Yegipet Siriya Rezultat peremoga musulman Teritorialni zmini teritorialnih zmin ne vidbulosya Storoni Korolivstvo Franciya Anzhu Tampliyeri Ayubidi Bahriti Komanduvachi Lyudovik IX Svyatij Alfons de Puatye Karl I Gijom de Sonnak Reno de Vish ye As Salih Ayub ibn Muhammad Shadzhar ad Durr Kutuz Ajbek Yegipetskij Bejbars Turan shah II ibn Ayub Vijskovi sili 15 000 voyakiv 2 400 2 800 licariv 5 000 arbaletnikiv nevidomoPeredumoviU 1244 roci horezmijci ryatuyuchis vid mongolskoyi navali na svoyemu shlyahu v Yegipet zahopili Yerusalim Yihnoyu metoyu bulo z yednannya z yegipetskimi mamelyukami yaki zaprosili yih dlya spilnogo vidbittya mongolskoyi zagrozi Yerusalim bulo rozgrabovano ta zrujnovano Padinnya mista ne silno vrazilo hristiyan oskilki uprodovzh dvoh stolit Yerusalim neodnorazovo perehodiv z ruk v ruki Zakliki papi ne mali zhodnogo vplivu na yevropejske licarstvo Nimeckij imperator Fridrih II buv zajnyatij borotboyu z papoyu rimskim anglijskij korol Genrih III buv zaklopotanij vijnoyu z baronskoyu opoziciyeyu na choli z Simonom de Monforom U majbutnomu pohodi buv zacikavlenij tilki francuzkij korol Lyudovik IX yakij specialno dlya cogo pidpisav mirnu ugodu z anglijskim korolem U 1245 roci Lyudovik publichno ogolosiv pro svij namir ocholiti chergovij hrestovij pohid Francuzkij korol nadislav zaproshennya do uchasti v comu zahodi norvezkomu korolyu Gokonu IV odnak zakliki francuzkogo posla zalishilis bezplidnimi Pered pohodomDo 1248 roku francuzkij korol zibrav 15 tisyachne vijsko sho vklyuchalo do 2800 licariv ta 5000 arbaletnikiv na 36 sudnah Dlya finansuvannya ekspediciyi buli zalucheni znachni groshovi koshti sho robilo pohid duzhe koshtovnim zahodom Do pohodu priyednalasya i nevelika kilkist anglijskih licariv na choli z en U 1249 roci francuzki vijska pid komanduvannyam korolya Lyudovika IX pochali pohid Francuzi dorogoyu do Yegiptu visadilis na Kipri de perezimuvali Pid chas perebuvannya francuziv na ostrovi korol viv aktivni peremovini z inshimi hristiyanskimi pravitelyami ta monarhami Pro dopomogu korolya prosili Latinska imperiya Antiohijske knyazivstvo i tampliyeri Karta hodu somogo hrestovogo pohoduHid pohoduPidijshovshi do Yegiptu francuzi 6 chervnya zahopili Dam yettu bez serjoznogo oporu z boku yegiptyan Bagatij Yegipet vvizhavsya francuzkomu korolyu idealnoyu bazoyu dlya podalshogo nastupu na Yerusalim U cej chas rozlivsya Nil i hrestonosci opinilis zachinenimi v Dam yetti na cilih shist misyaciv Za cej chas francuzki soldati znachnoyu miroyu vtratili bojovij duh viddayuchi perevagu grabizhnictvu j rozvagam Korol dumav vikoristovuvati Dam yettu yak opornij punkt dlya provedennya podalshih operacij v Siriyi U listopadi korol pochav nastup na Kayir a zagin na choli z bratom korolya pidijshov do mista El Mansur U cej chas pomer Nadzhm ad Din Ajub i jogo vdova Shadzhar ad Durr privela do vladi jogo sina Turan shaha yakij ocholiv opir francuzam 8 11 lyutogo 1250 roku hrestonosci zaznali porazki u bitvi pid El Mansurom sam Robert zaginuv u bitvi Golovni sili francuziv na choli z korolem nevdovzi buli atakovani mamlyukskim voyenachalnikom Bejbarsom U cij bitvi francuzi zaznali porazki odnak zamist togo shob vidstupiti do Dam yetti Lyudovik IX prijnyav ubivche rishennya vzyati v oblogu El Mansur Cya akciya zavershilas sumno korolivski vijska merli vid golodu j hvorob Polonennya Lyudovika IX pid chas bitvi pri Fariskuri U berezni 1250 roku koli armiya bula na mezhi visnazhennya Lyudovik sprobuvav vidstupiti do Dam yetti odnak jogo nazdognali mamelyuki j rozbili u bitvi pid Fariskurom Jogo visnazheni ta demoralizovani vijska bulo znisheno mamelyukami a sam vin potrapiv u polon Hvorij na dizenteriyu korol opinivsya pid naglyadom arabskogo likarya U travni togo samogo roku polonenih francuziv z korolem zvilnili za vikup u 800 000 bezantiv Polovina ciyeyi sumi vidpovidno do ugodi bula splachena she do togo yak Lyudovik IX mav zalishiti Yegipet Okrim togo za umovami ugodi yegiptyanam povertalas Dam yetta na Shodi Lyudovik IX uklav soyuz z mamelyukami kotri v toj chas buli supernikami sultana z Damasku a zi svoyeyi novoyi bazi v Akri pochav perebudovuvati inshi mista hrestonosciv zokrema Dzhaffu i Sayidu Hocha Kiprske korolivstvo stverdzhuvalo svoyu vladu tam Lyudovik buv de fakto pravitelem U 1255 roci do Siriyi zreshtoyu uvijshli zagoni mamelyukiv i znishili tam ostanni oseredki oporu hrestonosciv U 1270 roci francuzkij korol iniciyuvav Vosmij hrestovij pohid ale vin takozh zakinchivsya provalom U 1291 roci musulmani zahopili Akru PrimitkiJ Riley Smith The Crusades A History 193PosilannyaSomij hrestovij pohid 1248 1254 rokiv