Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шутні́вці — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
| село Шутнівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Тер. громада | Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020230220071643 |
| Основні дані | |
| Населення | 384 осіб |
| Площа | 0,686 км² |
| Густота населення | 559,77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32376 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′50″ пн. ш. 26°37′9″ сх. д. / 48.59722° пн. ш. 26.61917° сх. д. |
| Водойми | р. Смотрич |
| Відстань до районного центру | 12 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32372, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Устя |
| Карта | |
  Шутнівці | |
 Шутнівці | |
| Мапа | |
| | |
Назва
За місцевими переказами село Шутнівці отримало свою назву від того, що ця територія, вкрита лісами, слугувала для розважальних зустрічей місцевих поміщиків та містян з Кам'янця-Подільського, які влаштовували тут полювання на звірів і заміський відпочинок.
Географія
Село Шутнівці розташоване за 12 км від Кам'янця-Подільського на річці Смотрич (між вищими по течії Панівцями та нижчими по течії Цвіклівцями). Річка Смотрич, що омиває нижню частину населеного пункту, створила сприятливі умови і для проживання, і для відпочинку. Власне тому одну з частин Шутнівців колись віддали під будівництво дачного кооперативу.
Місцеві умовно ділять село на чотири кути: гора, долина, дачі та кар'єр.
Клімат
Шутнівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою в області становить лише 20 % від необхідного стандарту.
Історія
Поселення відоме історичних документах зі другої половини XVII століття та було тісно пов'язане з сусідніми Панівцями.
Свого часу село належало панам: Потоцьким, Коссаковським, Вельгорським, з 1759 року — Стажинським.
Від початку XVIII століття в селі існувала дерев'яна Преображенська церква, яка близько 1746 року згоріла від блискавки. У 1747 році збудовано й освячено нову церкву — також дерев'яну Преображенську. Дзвіниця біля неї з'явилася у 1828 році, також згоріла 21 травня (2 червня) 1881 року за переказами місцевих від блискавки. Через рік після пожежі збудували дерев'яну церкву з матеріалів, куплених за 80 карбованців у селі Довжок.
У 1835 році до Шутнівців приєднали частину сусіднього села Панівці, яке було відоме як «Нижні Панівці», але 1881 року Нижні Панівці знову увійшли до складу Пановецького приходу.
У 1881 році під час пожежі церкви вигоріло майже все село. Існує легенда, що нібито місцевий священик хотів перенести храмове свято на інший день, не робочий, натомість блискавка, яка влучила в церкву, стала гнівом Божим, своєрідним покарання за такі вольності.
12 (24) квітня 1888 року закладено новий кам'яний храм, урочисто освячено 13 (25) жовтня 1891 року. Церкву в ім'я святого Григорія, просвітителя Вірменії збудовано за кошти довжицької поміщиці, княгині Ганни Хілкової в пам'ять про її покійного чоловіка Григорія Хілкова. Разом з храмом було зведено і кам'яну триярусну дзвіницю. Серед ікон, які Ганна Хілкова пожертвувала храму, була невелика стародавня ікона Божої Матері Троєручиці. У радянські часи церква була зачинена, а в часи войовничого атеїзму двіницю та ікону було знищено. За часів незалежної України заново написана копія ікони й 14 травня 2006 року повернена у Свято-Григоріївську церкву завдяки пожертвам кам'янчанина Віктора Миронюка.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село тривалий час було окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали геноциду та репресій.
У 1932—1933 роках селяни зазнали сталінського голодомору.
У 1946—1947 роках, по завершенню Другої світової війни, мешканці села вчергове зазнали голодомор.
З 1991 року в складі незалежної України.
14 серпня 2017 року, шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду мало на меті створювати умови для формування ефективної й відповідальної місцевої влади, яка має забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Населення
За переписом 2001 року населення села складало 384 особи.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 379 | 98.7% |
| російська | 5 | 1.3% |
| Усього | 384 | 100% |
Інфраструктура
Шутнівці повністю газифіковані. Функціонує амбулаторія. Приміщення школи після її закриття розділили навпіл. Частина залишилася за клубом та бібліотекою, а частину віддали в оренду.
Економіка
- ПП «Астарта-2005», засноване в Шутнівцях у лютому 2005 року.
- Комбікормовий завод.
- Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Дари+Поділля» (аграрії орендують шутнівецькі землі).
Спорт
Село має аматорську футбольну команду «Астра» (Шутнівці), яка періодично грає чемпіонаті Кам’янець-Подільського району з футболу.
Відомі особи
Уродженці села
- Любенчук Микола Іванович — народний депутат України першого скликання (1990—1994).
- Ірха Василь Іванович — хоровий диригент, педагог, Заслужений працівник культури України, професор, Заслужений діяч мистецтв України, академік Української академії наук.
Проживала та перебувала
- Хілкова Ганна Михайлівна — власниця Довжоцького ключа з п'яти поселень, фундаторка нової будівлі церкви у селі Шутнівці.
Галерея
-
![image]()
Дорожній знак при в'їзді в село -
![image]()
Свято-Григорівська церква -
![image]()
Річка Смотрич
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки
- ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
- Чемпіонат Кам'янець-Подільського району з футболу.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shutni vci selo v Ukrayini u Slobidsko Kulchiyeveckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Shutnivci Krayevid sela Shutnivci z beregu richki SmotrichKrayevid sela Shutnivci z beregu richki Smotrich Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Ter gromada Slobidsko Kulchiyevecka silska gromada Kod KATOTTG UA68020230220071643 Osnovni dani Naselennya 384 osib Plosha 0 686 km Gustota naselennya 559 77 osib km Poshtovij indeks 32376 Telefonnij kod 380 3849 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 35 50 pn sh 26 37 9 sh d 48 59722 pn sh 26 61917 sh d 48 59722 26 61917 Vodojmi r Smotrich Vidstan do rajonnogo centru 12 km Misceva vlada Adresa radi 32372 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s Ustya Karta Shutnivci Shutnivci Mapa Shutnivci u Vikishovishi Zmist 1 Nazva 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Istoriya 4 Naselennya 4 1 Mova 5 Infrastruktura 6 Ekonomika 7 Sport 8 Vidomi osobi 8 1 Urodzhenci sela 8 2 Prozhivala ta perebuvala 9 Galereya 10 Div takozh 11 PrimitkiNazvared Za miscevimi perekazami selo Shutnivci otrimalo svoyu nazvu vid togo sho cya teritoriya vkrita lisami sluguvala dlya rozvazhalnih zustrichej miscevih pomishikiv ta mistyan z Kam yancya Podilskogo yaki vlashtovuvali tut polyuvannya na zviriv i zamiskij vidpochinok Geografiyared Selo Shutnivci roztashovane za 12 km vid Kam yancya Podilskogo na richci Smotrich mizh vishimi po techiyi Panivcyami ta nizhchimi po techiyi Cviklivcyami Richka Smotrich sho omivaye nizhnyu chastinu naselenogo punktu stvorila spriyatlivi umovi i dlya prozhivannya i dlya vidpochinku Vlasne tomu odnu z chastin Shutnivciv kolis viddali pid budivnictvo dachnogo kooperativu Miscevi umovno dilyat selo na chotiri kuti gora dolina dachi ta kar yer Klimatred Shutnivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom ale diyalnist lyudini prizvodit do poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu v oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu Istoriyared Poselennya vidome istorichnih dokumentah zi drugoyi polovini XVII stolittya ta bulo tisno pov yazane z susidnimi Panivcyami Svogo chasu selo nalezhalo panam Potockim Kossakovskim Velgorskim z 1759 roku Stazhinskim Vid pochatku XVIII stolittya v seli isnuvala derev yana Preobrazhenska cerkva yaka blizko 1746 roku zgorila vid bliskavki U 1747 roci zbudovano j osvyacheno novu cerkvu takozh derev yanu Preobrazhensku Dzvinicya bilya neyi z yavilasya u 1828 roci takozh zgorila 21 travnya 2 chervnya 1881 roku za perekazami miscevih vid bliskavki Cherez rik pislya pozhezhi zbuduvali derev yanu cerkvu z materialiv kuplenih za 80 karbovanciv u seli Dovzhok U 1835 roci do Shutnivciv priyednali chastinu susidnogo sela Panivci yake bulo vidome yak Nizhni Panivci ale 1881 roku Nizhni Panivci znovu uvijshli do skladu Panoveckogo prihodu U 1881 roci pid chas pozhezhi cerkvi vigorilo majzhe vse selo Isnuye legenda sho nibito miscevij svyashenik hotiv perenesti hramove svyato na inshij den ne robochij natomist bliskavka yaka vluchila v cerkvu stala gnivom Bozhim svoyeridnim pokarannya za taki volnosti 12 24 kvitnya 1888 roku zakladeno novij kam yanij hram urochisto osvyacheno 13 25 zhovtnya 1891 roku Cerkvu v im ya svyatogo Grigoriya prosvititelya Virmeniyi zbudovano za koshti dovzhickoyi pomishici knyagini Ganni Hilkovoyi v pam yat pro yiyi pokijnogo cholovika Grigoriya Hilkova Razom z hramom bulo zvedeno i kam yanu triyarusnu dzvinicyu Sered ikon yaki Ganna Hilkova pozhertvuvala hramu bula nevelika starodavnya ikona Bozhoyi Materi Troyeruchici U radyanski chasi cerkva bula zachinena a v chasi vojovnichogo ateyizmu dvinicyu ta ikonu bulo znisheno Za chasiv nezalezhnoyi Ukrayini zanovo napisana kopiya ikoni j 14 travnya 2006 roku povernena u Svyato Grigoriyivsku cerkvu zavdyaki pozhertvam kam yanchanina Viktora Mironyuka Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo trivalij chas bulo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali genocidu ta represij U 1932 1933 rokah selyani zaznali stalinskogo golodomoru U 1946 1947 rokah po zavershennyu Drugoyi svitovoyi vijni meshkanci sela vchergove zaznali golodomor Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 14 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi 1 Ob yednannya v gromadu malo na meti stvoryuvati umovi dlya formuvannya efektivnoyi j vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka maye zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Naselennyared Za perepisom 2001 roku naselennya sela skladalo 384 osobi Movared U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 2 Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 379 98 7 rosijska 5 1 3 Usogo 384 100 Infrastrukturared nbsp Ambulatoriya v seli Shutnivci Shutnivci povnistyu gazifikovani Funkcionuye ambulatoriya Primishennya shkoli pislya yiyi zakrittya rozdilili navpil Chastina zalishilasya za klubom ta bibliotekoyu a chastinu viddali v orendu Ekonomikared PP Astarta 2005 zasnovane v Shutnivcyah u lyutomu 2005 roku Kombikormovij zavod Silskogospodarske pidpriyemstvo TOV Dari Podillya agrariyi orenduyut shutnivecki zemli Sportred Selo maye amatorsku futbolnu komandu Astra Shutnivci yaka periodichno graye chempionati Kam yanec Podilskogo rajonu z futbolu 3 Vidomi osobired Urodzhenci selared Lyubenchuk Mikola Ivanovich narodnij deputat Ukrayini pershogo sklikannya 1990 1994 Irha Vasil Ivanovich horovij dirigent pedagog Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini profesor Zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini akademik Ukrayinskoyi akademiyi nauk Prozhivala ta perebuvalared Hilkova Ganna Mihajlivna vlasnicya Dovzhockogo klyucha z p yati poselen fundatorka novoyi budivli cerkvi u seli Shutnivci Galereyared nbsp Dorozhnij znak pri v yizdi v selo nbsp Svyato Grigorivska cerkva nbsp Richka SmotrichDiv takozhred Podillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Primitkired VVRU 2017 46 stor 11 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Chempionat Kam yanec Podilskogo rajonu z futbolu Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shutnivci amp oldid 43483530